Suchergebnisse

У статті продовжено роботу з аналізу основних етапів розвитку БДМУ з 1974 р. до нинішнього часу. Метою даної статті є виділення найбільш значущих подій в історії БДМУ в період між тисяча дев'ятсот сімдесят четвертим роком, на якому зупинилося попереднє дослідження, і сьогоднішнім днем. Актуальність дослідження диктується необхідністю створення позитивного історичного стереотипу про БДМУ. Методика роботи грунтується на аналізі історіографічних видань і архівних матеріалів. Висновки. У тимчасовому проміжку 1974 -2020 гг. основні етапи розвитку Буковинського державного медичного університету були обумовлені історичними реаліями. З 1974 р до середини 1980-х років система освіти була вмонтована в радянську парадигму світосприйняття. Однак в професійному плані колектив навчального закладу чітко дотримувався наукового підходу до викладання спеціальних дисциплін, висуваючи на перший план практичну підготовку молодого лікаря. З початком «перебудови» в СРСР (друга половина 1980-х років) посилився період лібералізації політичного життя, що, безумовно, позначився на навчальному процесі, особливо в гуманітарному циклі предметів. З отриманням Україною державної незалежності відбулися основні організаційні зміни: в 1997 р заклад став академією, а з 2005 р - університетом. Це позначилося на змісті освіти. Університет приєднався доБолонського процесу. Стабільно велика кількість іноземних студентів - показник цих змін. зникли дисципліни марксистсько-ленінського циклу. Заклад сміливо вступив в епоху електронних технологій, маючи солідну матеріально-технічну базу для цього ; В статье продолжена работа по анализу основных этапов развития БГМУ с 1974 г. до нынешнего времени. Целью данной статьи является выделение наиболее значимых событий в истории БГМУ в период между 1974 годом, на котором остановилось предыдущее исследование, и сегодняшним днем. Актуальность исследования диктуется необходимостью создания позитивного исторического стереотипа про БГМУ. Методика работы основывается на анализе историографических изданий и архивных материалов. Выводы. Во временном промежутке 1974 -2020 гг.основные этапы развития Буковинского государственного медицинского университета были обусловлены историческими реалиями. С 1974 г. до середины 1980-х годов система образования была вмонтирована в советскую парадигму мировосприятия. Однако в профессиональном плане коллектив учебного заведения четко следовал научному подходу к преподаванию специальных дисциплин, выдвигая на первый план практическую подготовку молодого врача. С началом «перестройки» в СССР (вторая половина 1980-х годов) усилился период либерализации политической жизни, что, безусловно, сказался на учебный процесс, особенно в гуманитарном цикле предметов. С получением Украиной государственной независимости произошли основные организационные перемены: в 1997 г. заведение стало академией, а с 2005 г. – университетом. Это сказалось на содержание образования. Университет присоединился к Болонскому процессу. Стабильное большое количество иностранных студентов – показатель этих перемен. Исчезли дисциплины марксистко-ленинского цикла. Заведение смело вступило в эпоху электронных технологий, имея солидную материально-техническую базу для этого ; The article presents next part of article's series about the main stages of development of BSMU from 1974 to the modern times. The purpose of this article is to represent and analyse the most significant events in the history of BSMU in the period 1974– 2020, what focused on the previous study. The relevance of the study means the need to create a positive historical stereotype about BSMU. The method of work is based on the analysis of historiographical publications and archival materials. Conclusions. In the period 1974–2020 the main stages of development of Bukovinian State Medical University were due to historical realities. From 1974 to the mid-1980s, the education system was embedded in the Soviet paradigm of worldview. However the staff of the school clearly adhered to the scientific approach to teaching special subjects, placing very high practical training of young doctors. With the beginning of "perestroika" period of Soviet history in the USSR (second half of the 1980s) it has been started liberalization of political life (intensified the socoal life), what affected the educational process, especially in the humanitarian sciences. Ukraine's independence inspired the major organizational changes in here: in 1997, the institution became an academy, in 2005 – a university. This affected the global change of the educational content. This year BSMU joined the Bologna Process. A stable large number of foreign students is an indicator of these positive changes. The institution use to try the era of electronic technology now, having a good material and technical base for this ; L'article poursuit le travail d'analyse des principales étapes du développement de BSMU depuis 1974. jusqu'à maintenant. Le but de cet article est de mettre en évidence les événements les plus significatifs de l'histoire de BSMU en la période entre 1974, où l'étude précédente s'est arrêtée, et aujourd'hui. Pertinencela recherche est dictée par la nécessité de créer un stéréotype historique positif sur BSMU. La méthodologie du travail est basée sur l'analyse de publications historiographiques et de documents d'archives. Conclusions. Dans l'intervalle de temps 1974-2020, les principales étapes du développement de l'Université médicale d'État de Bucovine ont été déterminées par les réalités historiques. De 1974 au milieu des années 80, le système éducatif était ancré dans le paradigme soviétique de la vision du monde. Cependant, professionnellement, le personnel de l'établissement d'enseignement a clairement suivi approche scientifique de l'enseignement de disciplines particulières, mettant en évidence la formation pratique d'un jeune médecin. Avec le début de la «perestroïka» en URSS (la seconde moitié des années 80), la période de libéralisation de la vie politique s'est intensifiée, ce qui a sans aucun doute affecté le processus éducatif, en particulier dans le cycle humanitaire des matières. Avec l'obtention de l'indépendance de l'État par l'Ukraine, d'importants changements organisationnels ont eu lieu: en 1997, l'institution est devenu une académie, et depuis 2005 - une université. Cela a affecté le contenu de l'éducation. Université rejoint. Le processus de Bologne. Un nombre élevé et stable d'étudiants internationaux est un indicateur de ces changements. Disparu disciplines du cycle marxiste-léniniste. L'institution est entrée hardiment dans l'ère des technologies électroniques, disposant d'une solide base matérielle et technique pour cela

In the article we examine the history of European Union during 65years: from the time when it was formed till nowadays. The accent is on thesuccess of European integration, common solution of problems, whichappear in the process of development, by the EU member countries. Aspractice shows, membership in this organization helps to sanitate society,reduce corruption, maintain the human rights. EU modernizes political lifeand economics of those countries which join it. At present 20 % of the worldtrade belong to European Union. It produces ¼ of the gross income,provides half of the whole European help, considerable costs are spent oncultural development. One of the key priorities of EU is to level thestandards of living in all member countries. In the centre of EU attention is regional politics. First of all, it is characterized by the principle of subsidiarity – the right of higher institutions to solve only those problems which cannot be solved by lower institutions. 19 European countries have common currency – euro. It has become the second major currency in the world after dollar, for the EU member countries are inferior in the gross domestic product to the USA.In the article we put emphasis on the European direction of Ukraine.The fulfillment of the Integration Agreement is of great importance here.The membership of Ukraine in EU is a weighty factor that can affect theinvestment climate in Ukraine positively. European Union has provided thebiggest part of all direct foreign investments which Ukraine has got for 23years of independence. European Union is one of the biggest trade partnersof Ukraine. Free trade area will expand the access of Ukrainian goods andservices into the EU common market.There is no alternative to European integration for Ukraine. Europeanintegration for Ukraine is the display of its national identity, its historicalbelonging to European space and is a natural consequence of its stateindependence. Ukrainian politics must be there where Ukrainian interest is.If it is better in the West then we should strive after it. It is also mentionedin the article about the huge integration processes that are happeningaround Ukraine ; W artykule rozpatrywano historię Unii Europejskiej za 65 lat: od czasuutworzenia i do dzisiaj. Akcentowano skuteczność integracji europejskiej,wspólne rozwiązanie państwami członkowskimiUnii Europejskiejproblemów,które powstają podczas rozwoju. Jak pokazuje praktyka, członkostwo w tejorganizacji sprzyja uzdrowieniu społeczeństwa, zmniejszeniu korupcji,przestrzeganiu praw człowieka. UE unowocześnia życie polityczne iekonomikę tych krajów, które wchodzą w jej skład. Dzisiaj do UniiEuropejskiej należy 20 procent zasięgu handlu światowego, ona produkujejedną czwartą produktu narodowego brutto (PNB) świata, zapewnia ponadpołowę wszystkiej pomocy światowej, a także UE wydziela środki finansowedla rozwoju kultury. Wyrównanie poziomu życia krajów członkowskich tojeden z podstawowych priorytetów Unii Europejskiej.W centrum uwagi UE jest polityka regionalna. Jej cechącharakterystyczną najpierw jest zasada pomocniczości (inaczej zasadasubsydiarności), mówiąca o tym, że każdy szczebel władzy powinienrealizować tylko te zadania, które nie mogą być skutecznie zrealizowane przez szczebel niższy. 19 państw europejskich mają wspólną walutę euro.Euro stało się drugą po dolarze amerykańskim najważniejszą walutąmiędzynarodową, ponieważ pod względem łącznego produktu krajowegobrutto (PKB)państwa strefy euro ustępują Stanom Zjednoczonym Ameryki.W artykule położono nacisk na europejski kierunek rozwoju Ukrainy.Istotne znaczenie tutaj odgrywa wykonanieumowy stowarzyszeniowej zUnią Europejskąprzez Ukrainę. Członkostwo Ukrainy w UE pozytywniewpływa na klimat inwestycyjny na Ukrainie. Unia Europejska zabezpieczyłanajwiększą część ogólnego zasięgu bezpośrednich inwestycji zagranicznych(BIZ), które otrzymała Ukraina za 23 lata niepodległości. Dla Ukrainy UE jestjednym z największych partnerów handlowych. Strefa handlu swobodnegow znaczniej mierze rozszerzy dostęp ukraińskich towarów i usług dojednolitego rynku UE.Nie istnieje alternatywy integracji europejskiej dla Ukrainy. IntegracjaUkrainy do Europy świadczy o swoistości narodu ukraińskiego, jegohistorycznej przynależności do przestrzeni europejskiej, a także jestnaturalnym skutkiem odzyskania niepodległości przez Ukrainę.Politykaukraińska powinna być zdecydowanie proeuropejska. Jeśli na Zachodzie jestlepiej, wtedy warto dążyć doniego. W artykule także zaznaczono, że dookołaUkrainy odbywają się wielkie procesy integracyjne. ; У статті розглядається історія Європейського Союзу за 65 років:від часу утворення і до сьогодення. Акцентується увага на успішностієвропейської інтеграції, спільному розв'язанні країнами Євросоюзупроблем, які виникають в процесі розвитку. Як свідчить практика,членство в цій організації сприяє оздоровленню суспільства,зменшенню корупції, дотриманню прав людини. ЄС модернізуєполітичне життя й економіку тих країн, які до нього приєднуються.Альтернативи європейській інтеграції України не існує. ІнтеграціяУкраїни до Європи є проявом самобутності української нації, їїісторичної належності до європейського простору, природнимнаслідком здобуття країною державної незалежності. Там, дезнаходиться, український інтерес, там повинна знаходиться українськаполітика. Якщо на Заході краще, то туди треба тягнутися. НавколоУкраїни відбуваються масштабні інтеграційні процеси, зазначається встатті.

The article offers a historiographical consideration of the description of the Khotyn battle 1621with an emphasis on the historical value of M. Kostin's "Chronicle of the Land of Moldova" in the coverage of theevent. The relevance of the study is dictated by the 400th anniversary of the battle. The purpose of the study is to clarify the historical significance of thechronicle in revealing the theme of the Battle of Khotyn in 1621. Methodology describes the work of M. Kostin, its source base, comparison with other historical sources, review of its use. Conclusions. "Chronicle of the Land of Moldova" by Myron Kostin, being the only source for studying the history of Moldova in the early and mid seventeenth century. at the same time it is a true description of the events of the Khotyn War (1620–1621). Although the chronicler is not a contemporary of the events, his account of the Battle of Khotyn is based on serious Polish sources of the relevant era, oral information from contemporaries of the fighting, the traditions of the princely family of Movileshty, and so on. The work is positively characterized by a deep and detailed description of events, impartiality, clear analysis of military operations of a participant in many battles, education of the author and his broad outlook, which allowed him to understand the causal links of actions, actions of the parties, unconditional literary talent M. Kostin. His disregard for the events of the Khotyn War of 1621 by a number of Ukrainian historians shows a reluctance to consider the event comprehensively, using all sources. Moreover, we see a focus on showing only one fragment of this historical event, the participation of the Ukrainian side in it. The language barrier to the use of the Chronicle is no more a problem than a political motive. ; L'article propose une revue historiographique de la description de la guerre de Khotyn de 1621 en mettant l'accent surla valeur historique de la «Chronique de la terre moldave» de M. Kostin à la lumière des événements. Pertinencenla recherche est dictée par le 400e anniversaire de la bataille. Le but de l'étude est de déterminer le poids historique de la chronique pour la divulgation de la bataille de Khotyn de 1621 par ceux-ci.Méthodologie : analyse de l'œuvre de M. Kostin, ses sources, comparaison avec d'autres sources historiques, un aperçu de son utilisation. Conclusion. «Chronique de la terre moldave» de Miron Kostin, étant la seule source pour étudier l'histoire de la Moldavie au début et au milieu du XVIIe siècle. est en même temps une description fiable des événements de la guerre de Khotyn (1620-1621). Bien que le chroniqueur ne soit pas un contemporain des événements, sonl'histoire de la bataille de Khotyn est basée sur des sources polonaises sérieuses de l'époque correspondante, des informations orales de participants à la guerre, les traditions de la famille princière Movila, etc. Caractérise positivement le travail de profondeur et de détail description des événements, objectivité, une analyse claire des opérations militaires d'un participant à de nombreuses batailles, l'éducation de l'auteur et de son large perspective, qui lui permet de comprendre la relation causale des actions des parties, une inconditionnelle littéraire Le talent de M. Kostin. Son ignorance dans la divulgation du thème de la guerre de Khotyn de 1621 par un certain nombre d'historiens ukrainiens montre une réticence à considérer l'événement de manière exhaustive en utilisant toutes les sources. Il y a de fortes chances que nous voyions concentration à ne montrer qu'un fragment de cet événement historique, la participation de la partie ukrainienne à celui-ci. La barrière de la langue à l'utilisation de la Chronique n'est pas un problème plus important que le motif politique. ; В статье предлагается историографический обзор описания Хотинской войны 1621 г. с акцентом на исторической ценности "Летописи Земли Молдовской" М. Костина в ракурсе освещении событий. Актуальность исследования диктуется 400-летним юбилеем битвы. Целью исследования является определение исторического веса летописи для раскрытия теми Хотинской битвы 1621 г. Методология: анализ произведения М. Костина, его источников, сравнение с другими историческими источниками, обзор его использования. Выводы. "Летопись Земли Молдовской" Мирона Костина, будучи единственным источником для изучения истории Молдовы начала и середины ХVII в. одновременно является достоверным описанием событий Хотинской войны (1620–1621 гг.). Хотя летописец не современник событий, однако его рассказ о Хотинской битве основывается на серьезных польских источниках соответствующей эпохи, устной информации от участников войны, традициях княжеской семьи Мовилэ и др. Позитивно характеризует произведение глубокое и детальное описание событий, объективность, четкий анализ военных операций участника многих битв, образованность автора и его широкий кругозор, что позволяет ему понимать причинно-следственную связь поступков сторон, безусловный литературный талант М. Костина. Ее игнорирование в раскрытие темы Хотинской войны 1621 г. целым рядом украинских историков показывает нежелание рассмотреть событие комплексно с использованием всех источников. Скорее всего, мы видим концентрацию на показе только одного фрагмента этого исторического события, участия в нем украинской стороны. Языковый барьер для использования "Летописи" не является большей проблемой, чем политический мотив. ; У статті пропонується історіографічний огляд опису Хотинської війни 1621 року з акцентом на історичні цінності "Літопису Землі Молдовської" М. Костіна в ракурсі висвітленні подій. Актуальність дослідження диктується 400-річним ювілеєм битви. Метою дослідження є визначення історичної ваги літопису для розкриття теми Хотинської битви 1621 р. Методологія: аналіз твору М. Костіна, його джерел, порівняння з іншими історичними джерелами, огляд його використання. Висновки. "Літопис Землі Молдовської" Мирона Костіна, будучи єдиним джерелом для вивчення історії Молдови початку і середини ХVII ст. одночасно є достовірним описом подій Хотинської війни (1620-1621 рр.). Хоча літописець сучасник подій, проте його розповідь про Хотинську битву грунтується на серйозних польських джерелах відповідної епохи, усної інформації від учасників війни, традиціях княжої сім'ї Мовіле і ін. Позитивно характеризує твір глибокий і детальний опис подій, об'єктивність, чіткий аналіз військових операцій учасника багатьох битв, освіченість автора і йогоширокий світогляд, що дозволяє йому розуміти причинно-наслідковий зв'язок вчинків сторін, безумовний літературний талант М. Костіна. Її ігнорування в розкритті теми Хотинської війни 1621 р. цілою низкою українських істориківпоказує небажання розглянути подію комплексно з використанням усіх джерел. Швидше за все, ми бачимо концентрацію на показі тільки одного фрагмента цієї історичної події, участі в ньому української сторони. Мовний бар'єр для використання "Літопису" не є більшою проблемою, ніж політичний мотив.

Keywords: state policy, national security, intellectual property National security ("NS") of Ukraine is achieved through a balancedstate policy in accordance with accepted doctrines, strategies, concepts and programsin such areas as political, economic, social, military, environmental, scientific andtechnological, information, etc.However, many theoretical and practical issues concerning the definition of thecontent, challenges, tasks and mechanisms of implementation of effective functions ofpublic policy and management decisions for the further development of social processesstill remain insufficiently studied. Therefore, the main tasks of the NS system subjectsare constant monitoring of the impact on NS of processes taking place in variousfields (including intellectual property), forecasting, identifying and assessing possiblethreats, destabilizing factors and conflicts, their causes and occurrence consequences.In particular, the impact on NS (especially on defence capabilities) of the significantdevelopment of intellectual property and the full use of intellectual property rights isnot taken into account at all.State NS policy should include measures to prevent the emergence and neutralizationof sources of threats to NS under the influence of the development of intellectualproperty.Theoretical aspects of the state policy of National Security and Defence of Ukraine("NSDU") development are considered. The necessity of current problems definition inthis sphere and the inclusion of intellectual property questions in these processes isinvestigated. It is determined that the effective implementation of the state NS policyis impossible without a comprehensive analysis of intellectual property issues impacton the sphere of the NSDU. The importance of further research on the development ofa unified approach to improving the protection of intellectual property and its determinationas a component of NSDU, the development of appropriate recommendationsto address issues of intellectual property in this area and to neutralize sources ofthreats under the influence of intellectual property in the structure of NSDU. ; Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність Розглянуто теоретичні аспекти розроблення державної політики національної безпе-ки і оборони України. Досліджено необхідність визначення актуальних проблем у ційсфері та врахування питань інтелектуальної власності в цих процесах. Визначено, щоефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебіч-ного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на сферу національної безпеки іоборони України. Вказано на важливість здійснення подальших досліджень щодо роз-роблення єдиного підходу з удосконалення системи охорони інтелектуальної власності тавизначення її як складової сфери забезпечення національної безпеки і оборони України,розроблення відповідних рекомендацій з вирішення проблемних питань інтелектуальноївласності та нейтралізації джерел загроз під упливом розвитку сфери інтелектуальноївласності в структурі національної безпеки і оборони України. Список використаних джерел 1. Державна політика : підручник / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заст. голови), Ю. П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. Київ : НАДУ, 2014. 448 с. 2. Лаврук О. В. Сутність поняття державної політики. Університетські наукові записки. 2018. № 67−68. С. 254−263. 3. Пал Л. А. Аналіз державної політики / пер. з англ. І. Дзюби. Київ : Основи, 1999. 422 с. 4. Петренко І. Сутність державної політики та державних цільових програм. Віче. 10/2011. URL : www.viche.info. 5. Янґ Е. Як написати дієвий аналітичний документ у галузі державної політики: Практичний посібник для радників з державної політики у Центральній і Східній Європі / Е. Янґ, Л. Куінн ; пер. з англ. С. Соколик ; наук. ред. пер. О. Кілієвич. Київ : К.І.С., 2003. 120 с. 6. Андріяш В. І. Державна політика: концептуальні аспекти визначення. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 9.URL : https://goo.gl/aLu3RG. 7. Валевський О. Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : [монографія]. Київ : НІСД, 2001. 242 с. 8. Державна політика: аналіз та механізми її впровадження в Україні : навч. посіб. / кол. авт. ; за заг. ред. В. Ребкала, В. Тертички. Київ : Вид-во НАДУ, 2000. 232 с. 9. Бакуменко В. Д., Надолішній П. І. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. Київ : Міленіум, 2003. 256 с. 10. Державне управління : словн.-довід. / уклад. В. Д. Бакуменко ; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с. 11. Енциклопедичний словник з державного управління / [укл. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.] ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. Київ : НАДУ, 2010. 820 с. 12. Економічний розвиток і державна політика : [навч. посіб.] / [Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.] ; за заг. ред Ю. Єханурова, І. Розпутенка. Київ : Вид-во УАДУ, 2001. 480 с. 13. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 164 с. 14. Рябічко О. В. Державна політика регулювання підприємницької діяльності: механізми формування. Актуальні проблеми державного управління. 2011. № 1 (39). С. 72−76. URL : http://www.stattionline.org.ua. 15. Дем'янчук О. П. Державна політика та публічна політика: варіант перехідного періоду. URL : http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf. 16. Ліпкан В. А. Національна безпека України : навч. посіб. Київ : КНТ. 2009. 576 с. 17. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки : монографія. Київ : НІСД, 2010. 288 с. URL : http:/www.niss.gov.ua. 18. Горбулін В. П., Бєлов О. Ф., Лисицин Е. М. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України. Страт. панорама. 1999. № 3. С. 12−19. 19. Ситник Г. П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади) : підручник. Київ : НАДУ, 2012. 544 с. 20. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : Закон України від 01.07.2010 року № 2411-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 21. Ситник Г. П. Концептуальні засади забезпечення національної безпеки України : навч. посіб. : у 3 ч. Ч. 3 : Державна політика та основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки. Київ : НАДУ, 2010. 208 с. 22. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018 року № 2469-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. 23. Про наукову та науково-технічну діяльність : Закон України від 26.11.2015 року № 848. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text. 24. Про інноваційну діяльність : Закон України від 04.06.2002 року № 40. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 25. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 року № 964. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/964-15#Text. (Закон втратив чинність на підставі Закону № 2469 від 21.06.2018). 26. Бутнік-Сіверський О. Б. Принципи формування національної безпеки України з позиції прав інтелектуальної власності: теоретичний зріз розвитку. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2018 р. № 3. С. 70−83. 27. Ревак І. О. Інтелектуальна безпека — невід'ємна складова інформаційної безпеки України. ULR: http://cybersafetyunit.com/intellektualnaya-bezopasnost-neotem-lemaya-sostavlyayushhaya-informatsionnoy-bezopasnosti-ukrainyi. 28. Мосов С., Жарінова А. Інтелектуальна безпекаУкраїни в контексті її входження до СОТ. URL: http:// www.uipv.org/atachs/mosov_zharinova.doc. 29. Коротюк О. До питання змісту понять «інтелектуальна власність» та «право інтелектуальної власності». Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 6. С. 125−138. 30. Бутнік-Сіверський О. Б. Теоретичні засади нейтралізації внутрішніх та зовнішніх джерел загроз національній безпеці під впливом розвитку сфери інтелектуальної власності за цільовою спрямованістю синапсу. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2020. № 1. С. 50−65. =============================== 1. Derzhavna polityka : pidruchnyk / Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy ; red. kol. : Yu. V. Kovbasiuk (holova), K. O. Vashchenko (zast. holovy), Yu. P. Surmin (zast. holovy) [ta in.]. Kyiv : NADU, 2014. 448 s. 2. Lavruk O. V. Sutnist poniattia derzhavnoi polityky. Universytetski naukovi zapysky. 2018. № 67−68. S. 254−263. 3. Pal L. A. Analiz derzhavnoi polityky / per. z anhl. I. Dziuby. Kyiv : Osnovy, 1999. 422 s. 4. Petrenko I. Sutnist derzhavnoi polityky ta derzhavnykh tsilovykh prohram. Viche. 10/2011. URL : www.viche.info. 5. Iang E. Yak napysaty diievyi analitychnyi dokument u haluzi derzhavnoi polityky: Praktychnyi posibnyk dlia radnykiv z derzhavnoi polityky u Tsentralnii i Skhidnii Yevropi / E. Yang, L. Kuinn ; per. z anhl. S. Sokolyk ; nauk. red. per. O. Kiliievych. Kyiv : K.I.S., 2003. 120 s. 6. Andriiash V. I. Derzhavna polityka: kontseptualni aspekty vyznachennia. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2013. № 9.URL : https://goo.gl/aLu3RG. 7. Valevskyi O. L. Derzhavna polityka v Ukraini: metodolohiia analizu, stratehiia, mekhanizmy vprovadzhennia : [monohrafiia]. Kyiv : NISD, 2001. 242 s. 8. Derzhavna polityka: analiz ta mekhanizmy yii vprovadzhennia v Ukraini : navch. posib. / kol. avt. ; za zah. red. V. Rebkala, V. Tertychky. Kyiv : Vyd-vo NADU, 2000. 232 s. 9. Bakumenko V. D., Nadolishnii P. I. Teoretychni ta orhanizatsiini zasady derzhavnoho upravlinnia : navch. posib. Kyiv : Milenium, 2003. 256 s. 10. Derzhavne upravlinnia : slovn.-dovid. / uklad. V. D. Bakumenko ; za zah. red. V. M. Kniazieva, V. D. Bakumenka. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2002. 228 s. 11. Entsyklopedychnyi slovnyk z derzhavnoho upravlinnia / [ukl. : Yu. P. Surmin, V. D. Bakumenko, A. M. Mykhnenko ta in.] ; za red. Yu. V. Kovbasiuka, V. P. Troshchynskoho, Yu. P. Surmina. Kyiv : NADU, 2010. 820 s. 12. Ekonomichnyi rozvytok i derzhavna polityka : [navch. posib.] / [Iu. Bazhal, O. Kiliievych, O. Mertens ta in.] ; za zah. red Yu. Yekhanurova, I. Rozputenka. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2001. 480 s. 13. Derzhavne upravlinnia v Ukraini: orhanizatsiino-pravovi zasady : navch. posib. / N. R. Nyzhnyk, S. D. Dubenko, V. I. Melnychenko ta in. ; za zah. red. prof. N. R. Nyzhnyk. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2002. 164 s. 14. Riabichko O. V. Derzhavna polityka rehuliuvannia pidpryiemnytskoi diialnosti: mekhanizmy formuvannia. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. 2011. № 1 (39). S. 72−76. URL : http://www.stattionline.org.ua. 15. Dem'ianchuk O. P. Derzhavna polityka ta publichna polityka: variant perekhidnoho periodu. URL : http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf. 16. Lipkan V. A. Natsionalna bezpeka Ukrainy : navch. posib. Kyiv : KNT. 2009. 576 s. 17. Horbulin V. P., Kachynskyi A. B. Stratehichne planuvannia: vyrishennia problem natsionalnoi bezpeky : monohrafiia. Kyiv : NISD, 2010. 288 s. URL : http:/www.niss.gov.ua. 18. Horbulin V. P., Bielov O. F., Lysytsyn E. M. Aktualni pytannia orhanizatsii stratehichnoho planuvannia derzhavnoi polityky natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Strat. panorama. 1999. № 3. S. 12−19. 19. Sytnyk H. P. Derzhavne upravlinnia u sferi natsionalnoi bezpeky (kontseptualni ta orhanizatsiino-pravovi zasady) : pidruchnyk. Kyiv : NADU, 2012. 544 s. 20. Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky : Zakon Ukrainy vid 01.07.2010 roku № 2411-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 21. Sytnyk H. P. Kontseptualni zasady zabezpechennia natsionalnoi bezpeky Ukrainy : navch. posib. : u 3 ch. Ch. 3 : Derzhavna polityka ta osnovy stratehichnoho planuvannia zabezpechennia natsionalnoi bezpeky. Kyiv : NADU, 2010. 208 s. 22. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 roku № 2469-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. 23. Pro naukovu ta naukovo-tekhnichnu diialnist : Zakon Ukrainy vid 26.11.2015 roku № 848. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text. 24. Pro innovatsiinu diialnist : Zakon Ukrainy vid 04.06.2002 roku № 40. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 25. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 19.06.2003 roku № 964. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/964-15#Text. (Zakon vtratyv chynnist na pidstavi Zakonu № 2469 vid 21.06.2018). 26. Butnik-Siverskyi O. B. Pryntsypy formuvannia natsionalnoi bezpeky Ukrainy z pozytsii prav intelektualnoi vlasnosti: teoretychnyi zriz rozvytku. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2018 r. № 3. S. 70−83. 27. Revak I. O. Intelektualna bezpeka — nevidiemna skladova informatsiinoi bezpeky Ukrainy. ULR: http://cybersafetyunit.com/intellektualnaya-bezopasnost-neotem-lemaya-sostavlyayushhaya-informatsionnoy-bezopasnosti-ukrainyi. 28. Mosov S., Zharinova A. Intelektualna bezpekaUkrainy v konteksti yii vkhodzhennia do SOT. URL: http:// www.uipv.org/atachs/mosov_zharinova.doc. 29. Korotiuk O. Do pytannia zmistu poniat «intelektualna vlasnist» ta «pravo intelektualnoi vlasnosti». Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 6. S. 125−138. 30. Butnik-Siverskyi O. B. Teoretychni zasady neitralizatsii vnutrishnikh ta zovnishnikh dzherel zahroz natsionalnii bezpetsi pid vplyvom rozvytku sfery intelektualnoi vlasnosti za tsilovoiu spriamovanistiu synapsu. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2020. № 1. S. 50−65.

Keywords: state policy, national security, intellectual property National security ("NS") of Ukraine is achieved through a balancedstate policy in accordance with accepted doctrines, strategies, concepts and programsin such areas as political, economic, social, military, environmental, scientific andtechnological, information, etc.However, many theoretical and practical issues concerning the definition of thecontent, challenges, tasks and mechanisms of implementation of effective functions ofpublic policy and management decisions for the further development of social processesstill remain insufficiently studied. Therefore, the main tasks of the NS system subjectsare constant monitoring of the impact on NS of processes taking place in variousfields (including intellectual property), forecasting, identifying and assessing possiblethreats, destabilizing factors and conflicts, their causes and occurrence consequences.In particular, the impact on NS (especially on defence capabilities) of the significantdevelopment of intellectual property and the full use of intellectual property rights isnot taken into account at all.State NS policy should include measures to prevent the emergence and neutralizationof sources of threats to NS under the influence of the development of intellectualproperty.Theoretical aspects of the state policy of National Security and Defence of Ukraine("NSDU") development are considered. The necessity of current problems definition inthis sphere and the inclusion of intellectual property questions in these processes isinvestigated. It is determined that the effective implementation of the state NS policyis impossible without a comprehensive analysis of intellectual property issues impacton the sphere of the NSDU. The importance of further research on the development ofa unified approach to improving the protection of intellectual property and its determinationas a component of NSDU, the development of appropriate recommendationsto address issues of intellectual property in this area and to neutralize sources ofthreats under the influence of intellectual property in the structure of NSDU. ; Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність Розглянуто теоретичні аспекти розроблення державної політики національної безпе-ки і оборони України. Досліджено необхідність визначення актуальних проблем у ційсфері та врахування питань інтелектуальної власності в цих процесах. Визначено, щоефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебіч-ного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на сферу національної безпеки іоборони України. Вказано на важливість здійснення подальших досліджень щодо роз-роблення єдиного підходу з удосконалення системи охорони інтелектуальної власності тавизначення її як складової сфери забезпечення національної безпеки і оборони України,розроблення відповідних рекомендацій з вирішення проблемних питань інтелектуальноївласності та нейтралізації джерел загроз під упливом розвитку сфери інтелектуальноївласності в структурі національної безпеки і оборони України. Список використаних джерел 1. Державна політика : підручник / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заст. голови), Ю. П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. Київ : НАДУ, 2014. 448 с. 2. Лаврук О. В. Сутність поняття державної політики. Університетські наукові записки. 2018. № 67−68. С. 254−263. 3. Пал Л. А. Аналіз державної політики / пер. з англ. І. Дзюби. Київ : Основи, 1999. 422 с. 4. Петренко І. Сутність державної політики та державних цільових програм. Віче. 10/2011. URL : www.viche.info. 5. Янґ Е. Як написати дієвий аналітичний документ у галузі державної політики: Практичний посібник для радників з державної політики у Центральній і Східній Європі / Е. Янґ, Л. Куінн ; пер. з англ. С. Соколик ; наук. ред. пер. О. Кілієвич. Київ : К.І.С., 2003. 120 с. 6. Андріяш В. І. Державна політика: концептуальні аспекти визначення. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 9.URL : https://goo.gl/aLu3RG. 7. Валевський О. Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : [монографія]. Київ : НІСД, 2001. 242 с. 8. Державна політика: аналіз та механізми її впровадження в Україні : навч. посіб. / кол. авт. ; за заг. ред. В. Ребкала, В. Тертички. Київ : Вид-во НАДУ, 2000. 232 с. 9. Бакуменко В. Д., Надолішній П. І. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. Київ : Міленіум, 2003. 256 с. 10. Державне управління : словн.-довід. / уклад. В. Д. Бакуменко ; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с. 11. Енциклопедичний словник з державного управління / [укл. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.] ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. Київ : НАДУ, 2010. 820 с. 12. Економічний розвиток і державна політика : [навч. посіб.] / [Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.] ; за заг. ред Ю. Єханурова, І. Розпутенка. Київ : Вид-во УАДУ, 2001. 480 с. 13. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 164 с. 14. Рябічко О. В. Державна політика регулювання підприємницької діяльності: механізми формування. Актуальні проблеми державного управління. 2011. № 1 (39). С. 72−76. URL : http://www.stattionline.org.ua. 15. Дем'янчук О. П. Державна політика та публічна політика: варіант перехідного періоду. URL : http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf. 16. Ліпкан В. А. Національна безпека України : навч. посіб. Київ : КНТ. 2009. 576 с. 17. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки : монографія. Київ : НІСД, 2010. 288 с. URL : http:/www.niss.gov.ua. 18. Горбулін В. П., Бєлов О. Ф., Лисицин Е. М. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України. Страт. панорама. 1999. № 3. С. 12−19. 19. Ситник Г. П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади) : підручник. Київ : НАДУ, 2012. 544 с. 20. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : Закон України від 01.07.2010 року № 2411-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 21. Ситник Г. П. Концептуальні засади забезпечення національної безпеки України : навч. посіб. : у 3 ч. Ч. 3 : Державна політика та основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки. Київ : НАДУ, 2010. 208 с. 22. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018 року № 2469-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. 23. Про наукову та науково-технічну діяльність : Закон України від 26.11.2015 року № 848. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text. 24. Про інноваційну діяльність : Закон України від 04.06.2002 року № 40. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 25. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 року № 964. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/964-15#Text. (Закон втратив чинність на підставі Закону № 2469 від 21.06.2018). 26. Бутнік-Сіверський О. Б. Принципи формування національної безпеки України з позиції прав інтелектуальної власності: теоретичний зріз розвитку. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2018 р. № 3. С. 70−83. 27. Ревак І. О. Інтелектуальна безпека — невід'ємна складова інформаційної безпеки України. ULR: http://cybersafetyunit.com/intellektualnaya-bezopasnost-neotem-lemaya-sostavlyayushhaya-informatsionnoy-bezopasnosti-ukrainyi. 28. Мосов С., Жарінова А. Інтелектуальна безпекаУкраїни в контексті її входження до СОТ. URL: http:// www.uipv.org/atachs/mosov_zharinova.doc. 29. Коротюк О. До питання змісту понять «інтелектуальна власність» та «право інтелектуальної власності». Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 6. С. 125−138. 30. Бутнік-Сіверський О. Б. Теоретичні засади нейтралізації внутрішніх та зовнішніх джерел загроз національній безпеці під впливом розвитку сфери інтелектуальної власності за цільовою спрямованістю синапсу. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2020. № 1. С. 50−65. =============================== 1. Derzhavna polityka : pidruchnyk / Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy ; red. kol. : Yu. V. Kovbasiuk (holova), K. O. Vashchenko (zast. holovy), Yu. P. Surmin (zast. holovy) [ta in.]. Kyiv : NADU, 2014. 448 s. 2. Lavruk O. V. Sutnist poniattia derzhavnoi polityky. Universytetski naukovi zapysky. 2018. № 67−68. S. 254−263. 3. Pal L. A. Analiz derzhavnoi polityky / per. z anhl. I. Dziuby. Kyiv : Osnovy, 1999. 422 s. 4. Petrenko I. Sutnist derzhavnoi polityky ta derzhavnykh tsilovykh prohram. Viche. 10/2011. URL : www.viche.info. 5. Iang E. Yak napysaty diievyi analitychnyi dokument u haluzi derzhavnoi polityky: Praktychnyi posibnyk dlia radnykiv z derzhavnoi polityky u Tsentralnii i Skhidnii Yevropi / E. Yang, L. Kuinn ; per. z anhl. S. Sokolyk ; nauk. red. per. O. Kiliievych. Kyiv : K.I.S., 2003. 120 s. 6. Andriiash V. I. Derzhavna polityka: kontseptualni aspekty vyznachennia. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2013. № 9.URL : https://goo.gl/aLu3RG. 7. Valevskyi O. L. Derzhavna polityka v Ukraini: metodolohiia analizu, stratehiia, mekhanizmy vprovadzhennia : [monohrafiia]. Kyiv : NISD, 2001. 242 s. 8. Derzhavna polityka: analiz ta mekhanizmy yii vprovadzhennia v Ukraini : navch. posib. / kol. avt. ; za zah. red. V. Rebkala, V. Tertychky. Kyiv : Vyd-vo NADU, 2000. 232 s. 9. Bakumenko V. D., Nadolishnii P. I. Teoretychni ta orhanizatsiini zasady derzhavnoho upravlinnia : navch. posib. Kyiv : Milenium, 2003. 256 s. 10. Derzhavne upravlinnia : slovn.-dovid. / uklad. V. D. Bakumenko ; za zah. red. V. M. Kniazieva, V. D. Bakumenka. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2002. 228 s. 11. Entsyklopedychnyi slovnyk z derzhavnoho upravlinnia / [ukl. : Yu. P. Surmin, V. D. Bakumenko, A. M. Mykhnenko ta in.] ; za red. Yu. V. Kovbasiuka, V. P. Troshchynskoho, Yu. P. Surmina. Kyiv : NADU, 2010. 820 s. 12. Ekonomichnyi rozvytok i derzhavna polityka : [navch. posib.] / [Iu. Bazhal, O. Kiliievych, O. Mertens ta in.] ; za zah. red Yu. Yekhanurova, I. Rozputenka. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2001. 480 s. 13. Derzhavne upravlinnia v Ukraini: orhanizatsiino-pravovi zasady : navch. posib. / N. R. Nyzhnyk, S. D. Dubenko, V. I. Melnychenko ta in. ; za zah. red. prof. N. R. Nyzhnyk. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2002. 164 s. 14. Riabichko O. V. Derzhavna polityka rehuliuvannia pidpryiemnytskoi diialnosti: mekhanizmy formuvannia. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. 2011. № 1 (39). S. 72−76. URL : http://www.stattionline.org.ua. 15. Dem'ianchuk O. P. Derzhavna polityka ta publichna polityka: variant perekhidnoho periodu. URL : http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf. 16. Lipkan V. A. Natsionalna bezpeka Ukrainy : navch. posib. Kyiv : KNT. 2009. 576 s. 17. Horbulin V. P., Kachynskyi A. B. Stratehichne planuvannia: vyrishennia problem natsionalnoi bezpeky : monohrafiia. Kyiv : NISD, 2010. 288 s. URL : http:/www.niss.gov.ua. 18. Horbulin V. P., Bielov O. F., Lysytsyn E. M. Aktualni pytannia orhanizatsii stratehichnoho planuvannia derzhavnoi polityky natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Strat. panorama. 1999. № 3. S. 12−19. 19. Sytnyk H. P. Derzhavne upravlinnia u sferi natsionalnoi bezpeky (kontseptualni ta orhanizatsiino-pravovi zasady) : pidruchnyk. Kyiv : NADU, 2012. 544 s. 20. Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky : Zakon Ukrainy vid 01.07.2010 roku № 2411-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 21. Sytnyk H. P. Kontseptualni zasady zabezpechennia natsionalnoi bezpeky Ukrainy : navch. posib. : u 3 ch. Ch. 3 : Derzhavna polityka ta osnovy stratehichnoho planuvannia zabezpechennia natsionalnoi bezpeky. Kyiv : NADU, 2010. 208 s. 22. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 roku № 2469-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. 23. Pro naukovu ta naukovo-tekhnichnu diialnist : Zakon Ukrainy vid 26.11.2015 roku № 848. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text. 24. Pro innovatsiinu diialnist : Zakon Ukrainy vid 04.06.2002 roku № 40. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 25. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 19.06.2003 roku № 964. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/964-15#Text. (Zakon vtratyv chynnist na pidstavi Zakonu № 2469 vid 21.06.2018). 26. Butnik-Siverskyi O. B. Pryntsypy formuvannia natsionalnoi bezpeky Ukrainy z pozytsii prav intelektualnoi vlasnosti: teoretychnyi zriz rozvytku. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2018 r. № 3. S. 70−83. 27. Revak I. O. Intelektualna bezpeka — nevidiemna skladova informatsiinoi bezpeky Ukrainy. ULR: http://cybersafetyunit.com/intellektualnaya-bezopasnost-neotem-lemaya-sostavlyayushhaya-informatsionnoy-bezopasnosti-ukrainyi. 28. Mosov S., Zharinova A. Intelektualna bezpekaUkrainy v konteksti yii vkhodzhennia do SOT. URL: http:// www.uipv.org/atachs/mosov_zharinova.doc. 29. Korotiuk O. Do pytannia zmistu poniat «intelektualna vlasnist» ta «pravo intelektualnoi vlasnosti». Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 6. S. 125−138. 30. Butnik-Siverskyi O. B. Teoretychni zasady neitralizatsii vnutrishnikh ta zovnishnikh dzherel zahroz natsionalnii bezpetsi pid vplyvom rozvytku sfery intelektualnoi vlasnosti za tsilovoiu spriamovanistiu synapsu. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2020. № 1. S. 50−65.