The article is devoted to the analysis of the peculiarities of the English-language terminology of the socio-political sphere and unification of the new terminology, which appears under the influence of global social changes. Considering the changes that have occurred in the language during the last decades the author argues for the necessity to compile a modern dictionary of the socio-political vocabulary. ; Стаття присвячена аналізу особливостей англомовної термінології соціально-політичної сфери та уніфікації нової термінології, що виникає під впливом глобальних соціальних змін. Враховуючи зміни, що відбулися в мові за останні десятиліття, автор обґрунтовує необхідність складання сучасного словника соціально-політичної лексики.
У статті розглядаються антропоморфні метафори в англійському політичному дискурсі. Мета дослідження полягає у вивченні того, як політичні метафори представляють концепт ЄВРОПА в цьому типі дискурсу. За методологічну базу дослідження взято теорію концептуальної метафори Дж. Лакоффа й М. Джонсона. Проведений аналіз дозволив виокремити деякі семантичні особливості концепта ЄВРОПА. Фізичні, ментальні та соціальні аспекти людини складають особливість метафоричної моделі ЄВРОПА Є ЛЮДИНА. Було з'ясовано, що в значній кількості цих метафор представлена ідея концептуальної єдності. Зроблено загальний висновок про те, що метафора персоніфікації є важливим засобом створення нової ідеології європейської інтеграції, котра формується всередині ЄС. ; The article deals with the anthropomorphic metaphors in English political discourse. The aim of the study is to examine how political metaphors represent the concept EUROPE in this discourse. Such a research is carried out with the help of G. Lakoff and M. Johnson conceptual metaphor theory. This article reports the results of not explicate meanings in studied texts. The analysis allowed to reveal some semantic features of the concept of Europe. PHYSICAL, MENTAL and SOCIAL dimensions of a PERSON constitute the peculiarity of metaphorical model EUROPE IS A PERSON. A significant number of these metaphors presented the idea of concept unity were revealed. The general conclusion was made that the personification metaphor is an important means of creating a new ideology of European integration, which is formed inside the EU. The article is of great help to cognitive study of political discourse. This may be of particular relevance in research of the types of metaphorical models in political discourse.
У статті розглядаються антропоморфні метафори в англійському політичному дискурсі. Мета дослідження полягає у вивченні того, як політичні метафори представляють концепт ЄВРОПА в цьому типі дискурсу. За методологічну базу дослідження взято теорію концептуальної метафори Дж. Лакоффа й М. Джонсона. Проведений аналіз дозволив виокремити деякі семантичні особливості концепта ЄВРОПА. Фізичні, ментальні та соціальні аспекти людини складають особливість метафоричної моделі ЄВРОПА Є ЛЮДИНА. Було з'ясовано, що в значній кількості цих метафор представлена ідея концептуальної єдності. Зроблено загальний висновок про те, що метафора персоніфікації є важливим засобом створення нової ідеології європейської інтеграції, котра формується всередині ЄС. ; The article deals with the anthropomorphic metaphors in English political discourse. The aim of the study is to examine how political metaphors represent the concept EUROPE in this discourse. Such a research is carried out with the help of G. Lakoff and M. Johnson conceptual metaphor theory. This article reports the results of not explicate meanings in studied texts. The analysis allowed to reveal some semantic features of the concept of Europe. PHYSICAL, MENTAL and SOCIAL dimensions of a PERSON constitute the peculiarity of metaphorical model EUROPE IS A PERSON. A significant number of these metaphors presented the idea of concept unity were revealed. The general conclusion was made that the personification metaphor is an important means of creating a new ideology of European integration, which is formed inside the EU. The article is of great help to cognitive study of political discourse. This may be of particular relevance in research of the types of metaphorical models in political discourse.
Introduction. This article explains the peculiarities of the content constructing of the political media discourse of the Russian Internet resource sputniknews.com for September 2016, represented by English-language political media texts about events in Ukraine.Purpose. The purpose of the article is to disclose peculiarities of the content constructing of the political media discourse in question via the analysis of the cognitive plane of its objectification.Results. The article holds that the political media discourse is a complex phenomenon that has three planes of its objectification: cognitive, pragmatic, and communicative (linguistic). The analysis of its cognitive plane accomplished as the analysis of the content of its political media texts enables to disclose peculiarities of their content constructing. The article proves that this constructing is typically based on a purposeful manipulation of information on behalf of the message author (sender). It is done in different ways and by various means – by faking facts, by their partial distortion, by a shift within the concept semantic field, by the concept simplification, and by stereotyping. The very form of facts presentation also contributes to information distortion – it can be statement, repetition, fragmentation, breaking news, sensation, and non-alternativity (of information source or of view point). Such а content constructing, typical of the analyzed political media texts, enables the message author (sender) to present concrete facts, political events and the very social reality in the right light, suggesting or imposing on the message recipient a certain (necessary) understanding of what is perceived.Originality. Originality of this article is provided by a complex approach to the analysis of the political media discourse. The article contributes to the discourse analysis, in particular to the studies of its cognitive and linguistic-cognitive characteristics.The perspective of the problem under discussion can be seen in the analysis of interrelated pragmatic and communicative (linguistic) planes of the political media discourse objectification.Conclusion. Thus, according to the obtained data, the content constructing of English-language political media texts about events in Ukraine, which represent the political media discourse of the Russian Internet resource sputniknews.com for September 2016, is typically based on manipulation of information. Accomplished by the message author (sender) in different ways and by various means, manipulation of information results in various interpretations of concrete facts, political events and social reality with the purpose to suggest or impose on the message recipient a certain (necessary) understanding, which is, in fact, a manipulative impact on public consciousness.
The study was aimed to analyze theoretical material on the issues of idiomatic expressions and their translation, as well as to define and assess the importance of the translation of idiomatic expressions, which students can encounter in technical literature, into Ukrainian. The transformation of image of English idioms is a very difficult task because of their semantic richness, imagery, brevity and the brightness. On the one hand, English idioms are widely used in oral speech, artistic and political literature. On the other hand, English idioms are used in technical literature, though not so often. The choice of one or another type of translation depends on the features of idiomatic expressions that students must recognize and be able to transform their meaning, brightness and clarity.
Introduction. This article exposes manipulative impact of the political media discourse of the Russian Internet resource sputniknews.com for September 2016, represented by English-language political media texts about events in Ukraine.Purpose. The purpose of the article is to disclose the role of language in exerting a manipulative impact in the frame of the political media discourse in question.Results. The article holds that immanent chacarteristics of language and its units, in particular lexical and syntactic, make it possible to covertly (manipulatively) affect public consciousness, shaping or changing it. It also shows that the language of the political media discourse differes from the ordinary, every-day language in the way information is presented, i.e. facts and events are named and assessed. Thus, a purposeful use of nominative, axiological, and rhetorical linguistic means makes it possible to covertly insert in people's mind certain ideas, values, and beliefs, which is a manipulative impact on the public consciousness. Originality. Originality of this article is provided by a complex approach to the analysis of the political media discourse. The article contributes to the discourse analysis, in particular to the studies of its communicative, pragmatic and linguistic-pragmatic characteristics.The perspective of the problem under discussion can be seen in the analysis of the role of quazi-linguistic and extra-linguistic means that, by accompanying linguistic means, are used to exert a manipulative impact on public consciousness.Conclusion. Thus, according to the obtained data, English-language political media texts about events in Ukraine that represent the political media discourse of the Russian Internet resource sputniknews.com for September 2016 typically exert a manipulative impact on public consciousness. It is done by a purposeful use of linguistic means that provide various interpretations of concrete facts, political events, and social reality with the aim to orchestrate their understanding and evaluation.
The article deals with the issue of deception in the linguistic aspect. The author focuses on the positive correlation between the use of language units with distal semantics, such as pronouns and deictic expressions, and the degree of probability of providing false information. The results of the study of the political interview with Barack Obama have shown that false statements contain an explicit choice of the speaker to speak about other people, and the implicit choice to use deictic expressions with distal meaning. In addition, liars tend to share the experience of others, and truth-tellers tend to share their own experiences. The use of distancing strategy potentially indicates a high probability that the speaker is not telling the truth References Kasevych, V. 2013. Kognitivnaia Lingvistika. V Poiskakh Identichnosti. Мoskva: Yazyki Slavianskoi Kultury. Morozova, O. 2008. "Linhvalni Aspekty Nepravdy yak Cohnitivno-Komunikatyvnoho Utvorennia (na Nateriali Suchasnoi Anhliiskoi Movy)". PhD diss., Kyivskyi Natsionalnyi Linhvistychnyi Universytet. Duran, N. D., and Hall, C., and McCarthy, P. M., and McNamara, D. 2010. "The Linguistic Correlates of Conversational Deception: Comparing Natural Language Processing Technologies". Applied Psycholinguistics, 31: 439–462. Ekman, P., and Friesen, W. V. 1974. "Detecting Deception from the Body or Face". Journal of Personality and Social Psychology, 29(3): 288–298. Glover, K. 2000. "Proximal and Distal Deixis in Negotiation Talk". Journal of Pragmatics, 32 (7): 915– Levinson, S. C. 2006. "Deixis". In The Handbook of Pragmatics, edited by L. R. Horn & G.Ward, 97– Malden, MA: Blackwell Publishing Ltd. McCarthy, P. M., Duran, N. D., & Booker, L. M. 2012. "The Devil is in the Details: New Directions in Deception Analysis". In Proceedings of the 25th International Florida Artificial Intelligence Research Society Conference, edited by M. McCarthy & M. Youngblood. Menlo Park, CA: The AAAI Press. Newman, M. L., Pennebaker, J.W., Berry, D. S., & Richards, J. M. 2003. "Lying Words: Predicting Deception from Linguistic Styles". Personality and Social Psychology Bulletin, 29: 665–667. Piwek, P., and Beun, R.-J., and Cremers, A. 2008. "'Proximal' and 'Distal' in Language and Cognition: Evidence from Deictic Demonstratives in Dutch". Journal of Pragmatics, 40 (4): 694– Transcript: Andrew Marr interview with President Obama. 2012. http://www.bbc.co.uk/news/mobile/uk-13473065. ; Висвітлено проблему неправдивості інформації в лінгвістичному аспекті. Дослідження ґрунтується на попередніх працях вітчизняних і зарубіжних учених, в яких акцентується на лінгвальних особливостях дискурсу неправдомовців. Увагу сфокусовано на позитивній кореляції вживання мовних одиниць із дистальною семантикою, зокрема займенників і дейктиків, зі ступенем імовірності надання неправдивих відомостей. Результати дослідження політичного інтерв'ю з Б.Обамою засвідчили, що неправдиві висловлювання вказують на експліцитний вибір мовця говорити про інших та імпліцитний вибір послуговуватися дейктичними виразами зі значенням дистанціювання. Крім того, неправдомовець демонструє тенденцію ділитися досвідом інших, а правдомовець надає перевагу ділитися власним досвідом. Застосування дистанціювальної стратегії потенційно свідчить про високу ймовірність того, що мовець говорить неправду. Джерела та література 1.Касевич В. Б. Когнтивная лингвистика. В поисках идентичности / В. Б Касевич. – М. : Языки славян.культуры, 2013. – 192 с. – (Разумное поведение и язык. Language and Reasoning).2.Морозова О. І. Лінгвальні аспекти неправди як когнітивно-комунікативного утворення (на матеріалісучасної англійської мови) : автореф. дис. … д-ра філол. наук : 10.02.04 / Олена Іванівна Морозова ; Київ.нац. лінгв. ун-т. – К. : [б. в.], 2008. – 32 с.3. Duran N. D. The linguistic correlates of conversational deception: Comparing natural language processingtechnologies / N. D. Duran, C. Hall, P. M. McCarthy, D. McNamara // Applied Psycholinguistics. – 2010. – Vol. 31. –P. 439–462.4.Ekman P. Detecting deception from the body or face / P. Ekman, W. Friesen // Journal of Personality and SocialPsychology. – 1974. – Vol. 29, No 3. – P. 288–298.5. Glover K. Proximal and distal deixis in negotiation talk / K. Glover // Journal of Pragmatics. – 2000. – Vol. 32,No 7. – P. 915–926.6.Levinson S. C. Deixis / S. C. Levinson // The Handbook of Pragmatics / eds. by L. R. Horn & G. Ward. –Malden, MA : Blackwell Publishing Ltd, 2006. – P. 97–121.7.McCarthy P. M. The Devil is in the Details: New Directions in Deception Analysis / P. M. McCarthy,N. D. Duran, L. M. Booker // Proceedings of the 25th International Florida Artificial Intelligence Research SocietyConference / eds. by P. M. McCarthy, M. Youngblood. – Menlo Park, CA : The AAAI Press, 2012.8. Newman M. L. Lying words: Predicting deception from linguistic styles / M. L. Newman, J. W. Pennebaker,D. S. Berry, J. M. Richards // Personality and Social Psychology Bulletin. – 2003. – Vol. 29. – P. 665–667.9. Piwek P. 'Proximal' and 'distal' in language and cognition: Evidence from deictic demonstratives in Dutch /P. Piwek, R.-J. Beun, A. Cremers // Journal of Pragmatics. – 2008. – Vol. 40, No 4. – P. 694–718.10. Transcript: Andrew Marr interview with President Obama [Electronic resource] // BBC news. – 2012. –Access mode : http://www.bbc.co.uk/news/mobile/uk-13473065.
Метою роботи стало з'ясування психолінгвістичних особливостей вербальної та прагматичної реалізації категорії агональності в англомовному політичному дискурсі на прикладі промов американських президентів ; The aim of the work was to clarify the psycholinguistic features of verbal and pragmatic realization of the category of agony in English-language political discourse on the example of speeches of American presidents
У статті проаналізовано проблеми перекладу англійських фразеологічних одиниць, описано особливості їх трансформації українською мовою. Проаналізовано основні способи перекладу фразеологізмів в політичному дискурсі, а саме описовий спосіб, повний еквівалент, частковий еквівалент, калькування. Наведено основні рекомендації щодо способів перекладу англійських фразеологізмів. Охарактеризовано поняття політичний дискурс та виявлені головні його особливості. Проаналізовано сенсове навантаження фразеологізмів політичного дискурсу, що зумовлює необхідність їх адекватного перекладу засобами української мови. ; This article is concerned with burning issues of studying phraseological units, used in publicistic periodicals, such as The Guardian, The Independent, Times, Financial Times, and also in video records of political trend. The article analyzes the problems of the translation of English phraseological units, describes the peculiarities of their transformation into the Ukrainian language. The basic ways of the translation of phraseological units in political discourse are analyzed, namely: descriptive method, full equivalent, partial equivalent, tracing. The main recommendations on how to translate English phraseological units are given. The concept of political discourse is characterized and its main features a re revealed. The content on political phraseological units are analyzed, which necessitates their adequate translation into the Ukrainian language.
The article deals with the problem of mask-image phenomenon in English political discourse. The mask itself has become an integral feature of the present and socio-cultural situation and in political world. Mask is considered as a multi-purpose, universal, multidimensional mean of implementation of ideas. In political discourse it is investigated by us as a form of aestheticization of life which is associated with a desire to meet human socio-cultural norms and requirements to stylize ourselves under time, pace and the proper situation. Mask in this discourse is dressed with serious intentions (information of society, increasing credibility, etc.) and non-serious (make electorate laugh, lighten the atmosphere, etc.). The main vectors of actualization of masks-image in political sphere are charisma, manipulation, aesthetics, creation of image, style and game. Profound analysis of functional characteristics of mask-image is given and actual examples of its implementation are provided. Described typology of mask-image phenomenon in English political discourse demonstrates implementation of a number of purposes – from harmonization of communication and attraction the audience's attention up to ridiculing actions of the opponent and him personally. ; В статье рассматривается проблема феномена маски-имиджа в политическом англоязычном дискурсе. Именно маска становится неотъемлемой характеристикой настоящего и социокультурной ситуации в политическом мире. Маска рассматривается как многофункциональное, универсальное, многомерное средство воплощения идей. В политическом дискурсе она исследуется нами как форма эстетизации жизни, которая связана с желанием человека отвечать социокультурным нормам и требованиям, стилизовать себя под время, пространство и соответствующую ситуацию. Маска в этом дискурсе одевается как с серьезными намерениями (информирование социума, повышение авторитета и т.д.), так и несерьезными (рассмешить электорат, разрядить атмосферу и т.д.). Определены основные векторы актуализации маски-имиджа в политической сфере – харизматичность, манипуляция, эстетичность, создание имиджа, стиль и игра. Предоставлен детальный анализ функциональных особенностей маски-имиджа в политическом англоязычном дискурсе и приведены актуальные примеры их реализации. Описанная в статье типология феномена маски-имиджа в англоязычном политическом дискурсе демонстрирует реализацию ряда целей – от гармонизации общения и привлечения внимания аудитории до высмеивания действий оппонента и его лично. ; У статті розглядається проблема феномену маски-іміджу в політичному англомовному дискурсі. Саме маска стає невід'ємною характеристикою сьогодення та соціокультурної ситуації у політичному світі. Маска розглядається як багатофункціональний, універсальний, багатовимірний засіб утілення ідей. У політичному дискурсі вона досліджується нами як форма естетизації життя, яка пов'язана з бажанням людини відповідати соціокультурним нормам та вимогам, стилізувати себе під час, простір та відповідну ситуацію. Маска в цьому дискурсі одягається як із серйозними намірами (інформування соціуму, підвищення авторитету і т.д.), так і несерйозними (розсмішити електорат, розрядити атмосферу і т.д.). Визначено основні вектори актуалізації маски-іміджу в політичній сфері – харизматичність, маніпуляція, естетичність, створення іміджу, стилю та гри. Надано детальний аналіз функціональних особливостей маски-іміджу в політичному англомовному дискурсі та наведено актуальні приклади їх реалізації. Описана у статті типологія феномену маски-іміджу в англомовному політичному дискурсі демонструє реалізацію низки цілей – від гармонізації спілкування та привернення уваги аудиторії до висміювання дій опонента та його особисто.
The article is devoted to the study of lingual markers of the precedent strategy with imperative intention in everyday English political discourse. This kind of discourse is represented by the speech of non- professional politicians, in which common people shape their conceptions about politics, activities of the political institutions and their leaders. In order to modify the activities of politicians in the interests of society, the citizens appeal to precedent phenomena. By doing this the voters encourage the politicians either to follow positive precedence or to avoid negative one. Analysis of the empirical material has revealed that the lingual markers used for the implementation of the precedent strategy belong to the lexical and syntactic levels. The former level is represented by productive use of nouns with the semantics of model behavior "example, style, pattern, mode, way, path, repeat", adjectives with the semantics of similarity "same, such, similar, equivalent" and conjunctions with the same semantics "like, as". Frequently the adequate precedent historical situations are introduced into the sentence by the word-combinations "for example, for instance". The electorate actively use in their speech verbal combinations with the semantics of instructiveness "to take / draw / teach / learn a lesson from, to learn from, to follow the plan / route". Such verbs as "observe, look at" help to draw the addressee's attention to the necessary precedence. The demonstrative pronoun "that" serves to establish contact between the realities of today and the existing historical precedents. The syntactic level of the implementation of precedent strategy is characterized by active use of complex sentences with attributive clause, object clauses and circumstantial clause of time. The latter syntactic construction is correlated to the category of "us –them", where the component "them" is given positive evaluation, and the component "us" receives negative evaluation, what ruins the classical concept of this opposition. ; Стаття присвячена дослідженню лінгвальних маркерів стратегії прецеденту, спрямованої на спонукання адресата в англійськомовному буденному політичному дискурсі. Реалізація цієї стратегії має особливості на лексичному та синтаксичному рівнях. Маркери лексичного рівня представлені групою іменників із семантикою зразковості, моделі поведінки, прикметниками і сполучниками із семантикою подібності, займенником "that", дієсловами "observe, look at" та дієслівними сполученнями із семантикою повчальності. На синтаксичному рівні найактивніша роль належить складнопідрядним реченням.
The article deals with the problem of mask-image phenomenon in English political discourse. The mask itself has become an integral feature of the present and socio-cultural situation and in political world. Mask is considered as a multi-purpose, universal, multidimensional mean of implementation of ideas. In political discourse it is investigated by us as a form of aestheticization of life which is associated with a desire to meet human socio-cultural norms and requirements to stylize ourselves under time, pace and the proper situation. Mask in this discourse is dressed with serious intentions (information of society, increasing credibility, etc.) and non-serious (make electorate laugh, lighten the atmosphere, etc.). The main vectors of actualization of masks-image in political sphere are charisma, manipulation, aesthetics, creation of image, style and game. Profound analysis of functional characteristics of mask-image is given and actual examples of its implementation are provided. Described typology of mask-image phenomenon in English political discourse demonstrates implementation of a number of purposes – from harmonization of communication and attraction the audience's attention up to ridiculing actions of the opponent and him personally. ; В статье рассматривается проблема феномена маски-имиджа в политическом англоязычном дискурсе. Именно маска становится неотъемлемой характеристикой настоящего и социокультурной ситуации в политическом мире. Маска рассматривается как многофункциональное, универсальное, многомерное средство воплощения идей. В политическом дискурсе она исследуется нами как форма эстетизации жизни, которая связана с желанием человека отвечать социокультурным нормам и требованиям, стилизовать себя под время, пространство и соответствующую ситуацию. Маска в этом дискурсе одевается как с серьезными намерениями (информирование социума, повышение авторитета и т.д.), так и несерьезными (рассмешить электорат, разрядить атмосферу и т.д.). Определены основные векторы актуализации маски-имиджа в политической сфере – харизматичность, манипуляция, эстетичность, создание имиджа, стиль и игра. Предоставлен детальный анализ функциональных особенностей маски-имиджа в политическом англоязычном дискурсе и приведены актуальные примеры их реализации. Описанная в статье типология феномена маски-имиджа в англоязычном политическом дискурсе демонстрирует реализацию ряда целей – от гармонизации общения и привлечения внимания аудитории до высмеивания действий оппонента и его лично. ; У статті розглядається проблема феномену маски-іміджу в політичному англомовному дискурсі. Саме маска стає невід'ємною характеристикою сьогодення та соціокультурної ситуації у політичному світі. Маска розглядається як багатофункціональний, універсальний, багатовимірний засіб утілення ідей. У політичному дискурсі вона досліджується нами як форма естетизації життя, яка пов'язана з бажанням людини відповідати соціокультурним нормам та вимогам, стилізувати себе під час, простір та відповідну ситуацію. Маска в цьому дискурсі одягається як із серйозними намірами (інформування соціуму, підвищення авторитету і т.д.), так і несерйозними (розсмішити електорат, розрядити атмосферу і т.д.). Визначено основні вектори актуалізації маски-іміджу в політичній сфері – харизматичність, маніпуляція, естетичність, створення іміджу, стилю та гри. Надано детальний аналіз функціональних особливостей маски-іміджу в політичному англомовному дискурсі та наведено актуальні приклади їх реалізації. Описана у статті типологія феномену маски-іміджу в англомовному політичному дискурсі демонструє реалізацію низки цілей – від гармонізації спілкування та привернення уваги аудиторії до висміювання дій опонента та його особисто.
Статтю присвячено встановленню комунікативних стратегій і тактик, які застосовують політичні діячі, створюючи електронні медіатексти на сторінках своїх персональних сайтів. Особливу увагу зосереджено на комунікативних ознаках тексту, який змінюється в умовах нового конвергентного середовища. Надаються приклади конвергентних процесів, які наразі спостерігаються в мовній площині. Встановлені засоби вербалізації комунікативних стратегій і тактик в англомовних політичних медіатекстах. Відзначається тенденція до використання лінгвальних засобів, які сприяють скороченню дистанції між адресатом й адресантом, створюють ілюзію діалогу. ; The article is devoted to the evaluation of strategies and tactics used by politicians while constructing electronic media texts on their personal sites. A special attention is focused on communicative attributes of the text, which undergoes significant changes under new conditions. The paper gives examples of convergent processes observed in the language. The tendency to the usage of linguistic means contributing to shorting distance between the addressee and the addresser and creating dialogue illusion is identified.
The Introduction substantiates the relevance of the study, defines its object and subject, formulates the purpose and tasks, outlines the methods of analysis and sources of empirical material, presents a list of items to be defended, and reveals the novelty, theoretical and practical significance of the results. The first chapter «Theoretical Grounds of Comparative Study of Political Neologisms in Ukrainian and English» outlines the theoretical and methodological principles of comparative study of Ukrainian and English political neologisms, defines the basic concepts of the study. The second chapter «Morphological Word Formation of Political Neologisms of Ukrainian and English languages» is devoted to singling out and comparative analysis of derivational models of word formation of Ukrainian and English political neologisms. The third chapter «The Semantic Way of Forming Ukrainian and English Political Neologisms» clarifies semantic ways of derivation of political neologisms of Ukrainian and English languages; presents the typology of political neologisms according to the semantic criterion. The Conclusions present the main results of the study, identify common and divergent features of word formation of English and Ukrainian political neologisms, outline the prospects for their study in the cognitive plane. The methods of analysis of neologisms offered in the study are substantiated by the purpose and tasks of the research. ; У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт і предмет, сформульовано мету та завдання, окреслено методи аналізу і джерела емпіричного матеріалу, подано перелік положень, що виносяться на захист, розкрито новизну та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі «Теоретичні засади зіставного дослідження політичних неологізмів в українській та англійській мовах» окреслено теоретико-методологійні засади зіставного дослідження українських та англійських політичних неологізмів, визначено базові поняття розвідки. Другий розділ «Морфологічне словотворення політичних неологізмів української та англійської мов» присвячений виокремленню та зіставному аналізу дериваційних моделей творення українських та англійських політичних неологізмів. У третьому розділі «Семантичний спосіб творення українських та англійських політичних неологізмів» з'ясовано семантичні способи деривації політичних неологізмів української та англійської мов; здійснено типологізацію лексичних новотворів за семантичним критерієм. У Висновках викладено основні результати дослідження, визначено спільні та відмінні риси словотворення англійських та українських політичних неологізмів, окреслено перспективи їх вивчення у когнітивній площині. Запропонована в роботі методика аналізу неологізмів аргументована метою й завданнями дослідження.
