Suchergebnisse

The article highlights the consequences of the Soviet politics upon Ukrainian literature in the period of 1922-1991. The tragic consequences of the politics are observed at three levels of the cultural trauma, in particular: in the individual biography and creative work of certain representatives of literature, on the background of a public community of the Ukrainians, at the macrosocial level. These problems contribute to the formation of traumatogenic factors, which in their turn negatively affect the development, quality, and popularization of Ukrainian literature. ; Celem niniejszego artykułu jest ukazanie skutków polityki radzieckiej (okres 1922-1991) wobec literatury ukraińskiej. Autorka konstatuje, że tragiczne skutki polityki radzieckiej na ukraińskiej scenie literackiej może zaobserwować na trzech poziomach traumy kulturowej: a) w indywidualnych biografiach pisarzy oraz ich twórczości; b) na tle wspólnoty społeczeństwa ukraińskiego; c) na płaszczyźnie makrospołecznej. Zidentyfikowane zagadnienia sprzyjają powstawaniu czynników traumatogennych, które z kolei mają też bezpośredni wpływ zarówno na jakość, jak też i popularyzację literatury ukraińskiej. ; У статті розглядаються наслідки в українській літературі радянської політики в 1922-1991 роках. Tрaгiчні наслідки радянської пoлiтики щодо української літератури простежуються на трьох рівнях культурної травми, а саме: а) в індивідуальній бioгрaфiї та творчості представників літератури, б) нa тлі суспільної спільноти українців, в) у макросуспільній площині. Ці проблеми сприяють формуванню травматогенних чинників, які у свою чергу негативно впливають нa рoзвиток, якість i популяризацію української літератури.

The article analyses the ways political ideas are reflected in literary works used by the Polish writer of the nineteenth century Michal Czajkowski in the novels «Wernyhora» and «Stefan Czarniecki» on different levels of the structure of literary work as well as its composition. ; В статье анализируются механизмы отражения политических идей в литературном произведении, которые использовал польский писатель ХIХ века Михал Чайковский в романах «Вернигора» и «Стефан Чарнецкий», на разных уровнях структуры текста и в его композиции. ; У статті аналізуються механізми відображення політичних ідей у літературному творі, які використав польський письменник ХІХ століття Міхал Чайковський у романах «Вернигора» та «Стефан Чарнецький», на різних рівнях структури тексту та в його композиції.

China is a distant and unusual country specifically known as the oldest extant civilization in the world. Relations between Ukraine and China originated in the days of the Kyivan Rus as the trade routes of the Silk Road branched over the territory of modern Ukraine, precisely the annexed Crimea. The country of East Asia is one of the largest investors in the world and has made an enormous contribution to the world's development of art, science, and culture. In Ukraine, the year 2019 was recognized as a year of a particularly active partnership between China and Ukraine. It was a reasonable and symbolic gesture on Ukraine's part. The Strategy of Ukraine's foreign policy for 2021–2024 identified China as one of its key strategic partners. It certainly is a novelty considering the global competition for the world's leadership. The conversation, however, is not about politics but literature in China. Chinese literature has always played a significant role in various spheres of cultural life: Confucius, Cao Xueqin, Lu Xun, Liu Zhenyun, and, of course, our contemporary writer – Mo Yan. In fact, this article gives a review of the collective monograph "The Tendencies in Chinese literature and the literary work of Mo Yan", edited by Ihor Pavliuk (2021), a writer, Doctor of Social Communication, professor of Ukrainian media at Ivan Franko National University of Lviv, with the assistance of the Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. The article is a brief overview of the distant past and present of literary China based on the extensive research made by employees of the Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine (M. Sulyma, I. Pavliuk, D. Drozdovskyi) and researchers from the leading universities of Ukraine (Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ivan Franko National University of Lviv, Oles Honchar Dnipro National University, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical ...

The paper dwells on the notion of "a predicament" of Scottish writer and its reinterpretations in contemporary Scottish criticism. The re-appearance of the notion and its further discussion is connected to the reprint of Edwin Muir's Scott and Scotland: The Predicament for the Scottish Writer in 1982 for it remained unpublished since 1936. Though Muir's book was first published at the beginning of the XX century, it became clear that the problem of "a predicament" was still acute in the `80s not only for Scottish literature and criticism, but also for entire Scottish society. The paper highlights the origins and controversies of essentialist nationalistic extrapolations from politics to literature throughout the XX – the beginning of the XXI century. ; В статье рассматривается модернистский концепт "затруднительного положения" шотландского писателя и его переосмысление в современной шотландской литературной критике. Речь идет о переиздании книги Эдвина Мюира "Скотт и Шотландия: затруднительное положение шотландского писателя" в 1982г., которая впервые была опубликована в 1936г. Не смотря на то, что книга Мюира впервые увидела свет в начале ХХ ст., в 80-е годы стало очевидно, что проблема "затруднительного положения" осталась достаточно острой, как для шотландской литературы, так и для шотландского общества в целом. В статье изучаются истоки и проблемы экстраполяции национального вопроса на шотландскую литературу на протяжении ХХ – ХХI столетия. ; У статті розглядається модерністський концепт "скрутного становища" шотландського письменника та його переосмислення у сучасній шотландській літературній критиці. Йдеться про перевидання книги Едвіна Мюїра "Скотт і Шотландія: скрутне становище шотландського письменника" у 1982р., яка була вперше опублікована у 1936 р. Не зважаючи на те, що вперше книга Мюїра вийшла на початку ХХ століття, у '80-ті рр. стало очевидно, що проблема "скрутного становища" залишалася достатньо гострою, як для шотландської літератури, так і для шотландського суспільства загалом. У статті розглядаються витоки і проблеми екстраполяції національного питання на шотландську літературу протягом ХХ-початку ХХI століття.

China is a distant and unusual country specifically known as the oldest extant civilization in the world. Relations between Ukraine and China originated in the days of the Kyivan Rus as the trade routes of the Silk Road branched over the territory of modern Ukraine, precisely the annexed Crimea. The country of East Asia is one of the largest investors in the world and has made an enormous contribution to the world's development of art, science, and culture. In Ukraine, the year 2019 was recognized as a year of a particularly active partnership between China and Ukraine. It was a reasonable and symbolic gesture on Ukraine's part. The Strategy of Ukraine's foreign policy for 2021–2024 identified China as one of its key strategic partners. It certainly is a novelty considering the global competition for the world's leadership. The conversation, however, is not about politics but literature in China. Chinese literature has always played a significant role in various spheres of cultural life: Confucius, Cao Xueqin, Lu Xun, Liu Zhenyun, and, of course, our contemporary writer – Mo Yan. In fact, this article gives a review of the collective monograph "The Tendencies in Chinese literature and the literary work of Mo Yan", edited by Ihor Pavliuk (2021), a writer, Doctor of Social Communication, professor of Ukrainian media at Ivan Franko National University of Lviv, with the assistance of the Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. The article is a brief overview of the distant past and present of literary China based on the extensive research made by employees of the Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine (M. Sulyma, I. Pavliuk, D. Drozdovskyi) and researchers from the leading universities of Ukraine (Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ivan Franko National University of Lviv, Oles Honchar Dnipro National University, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Bogomolets National Medical University, Kyiv National University of Culture and Arts, etc.). ; Китай – далека й незвичайна країна, яка належить до стародавньої цивілізації, чия історія ніколи не переривалася. Відносини між Україною та Китаєм почали зароджуватися ще за часів Київської Русі завдяки Великому шовковому шляху, що заходив на територію сучасної України – анексованого Криму. Країна Східної Азії є однією із найбільших інвесторів світу, що зробила величезний внесок у розвиток світового мистецтва, науки та культури. 2019-й був роком Китаю в Україні – зрозумілий і символічний жест нашої держави. У недавно прийнятій Кабміном Стратегії зовнішньополітичної діяльності України на найближчі три роки після північноамериканських та європейських ключових стратегічних партнерів визначено й Китай, що, безумовно, є новацією на тлі боротьби за світове лідерство. Але наразі мова не про політику, а про літературу в Китаї, що повсякчас відігравала значну роль у різноманітних сферах культурного життя: Конфуцій, Цао Сюецінь, Лу Цінь, Лю Чженьюнь і, звичайно, наш сучасник – Мо Янь. У статті йдеться, зокрема, про колективну монографію «Тенденції китайської літератури та творчість Мо Яня», упорядковану доктором наук із соціальних комунікацій, професором кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, письменником Ігорем Павлюком за сприяння Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України. Зроблено короткий огляд монографії про далеку минувшину та сьогодення літературного Китаю з допомогою досліджень співробітників Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України (М. М. Сулима, І. З. Павлюк, Д. І. Дроздовський) та науковців із провідних університетів України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київський національний університет культури і мистецтв та ін.).

Стаття містить обґрунтування компаративізму як наукової парадигми сучасного гуманітарного знання. Література розглядається як прояв духовної культури людства. На відміну від світової літератури, що констатує універсалізацію мистецького мислення і включає в своє річище чисельні національні літератури, літературознавча компаративістика зіставляє будь-які явища різноманітних літератур. Зазначено, що вивчення порівняльного літературознавства в європейських та українських університетах є одним з пріоритетів мовно-літературної підготовки фахівців з філології. Наведено приклади апробації науково-дослідницької роботи студентів ОР «Магістр» з компаративістики.Статья содержит обоснование компаративизма как научной парадигмы современного гуманитарного знания. Литература рассматривается как проявление духовной культуры человечества. В отличие от мировой литературы, которая констатирует универсализацию художественного мышления и включает в свое русло многочисленные национальные литературы, литературоведческая компаративистика сопоставляет любые явления различных литератур. Отмечено, что изучение сравнительного литературоведения в европейских и украинских университетах является одним из приоритетов языковой и литературной подготовки специалистов по филологии. Приведены примеры апробации научно-исследовательской работы студентов ОР «Магистр» в сфере компаративистики.The article contains a study of comparativism as a scientific paradigm of modern humanities. Literature is considered as a manifestation of the spiritual culture of mankind. In contrast to the world literature that states the universalization of artistic thinking and includes numerous national literatures into its course, comparative literature studies compare literary phenomena in any different literatures. It was noted that the study of comparative literature in the European and Ukrainian universities is a priority of language and literary training of specialists in philology. A fundamental project of comparative literature is to cultivate reading across linguistic boundaries in order to highlight everything that the exclusive focus on a national literature tends to obscure. Students of comparative literature trace the transformations and travels of literary genres and texts across time and space. They explore the connections of literature with history, philosophy, politics, and literary theory. And they study the intersections of literature with other cultural forms such as film, drama, the visual arts, music, and new media. In our increasingly globalized age, translation studies are also an important part of the comparative approach to literature.

Стаття містить обґрунтування компаративізму як наукової парадигми сучасного гуманітарного знання. Література розглядається як прояв духовної культури людства. На відміну від світової літератури, що констатує універсалізацію мистецького мислення і включає в своє річище чисельні національні літератури, літературознавча компаративістика зіставляє будь-які явища різноманітних літератур. Зазначено, що вивчення порівняльного літературознавства в європейських та українських університетах є одним з пріоритетів мовно-літературної підготовки фахівців з філології. Наведено приклади апробації науково-дослідницької роботи студентів ОР «Магістр» з компаративістики.Статья содержит обоснование компаративизма как научной парадигмы современного гуманитарного знания. Литература рассматривается как проявление духовной культуры человечества. В отличие от мировой литературы, которая констатирует универсализацию художественного мышления и включает в свое русло многочисленные национальные литературы, литературоведческая компаративистика сопоставляет любые явления различных литератур. Отмечено, что изучение сравнительного литературоведения в европейских и украинских университетах является одним из приоритетов языковой и литературной подготовки специалистов по филологии. Приведены примеры апробации научно-исследовательской работы студентов ОР «Магистр» в сфере компаративистики.The article contains a study of comparativism as a scientific paradigm of modern humanities. Literature is considered as a manifestation of the spiritual culture of mankind. In contrast to the world literature that states the universalization of artistic thinking and includes numerous national literatures into its course, comparative literature studies compare literary phenomena in any different literatures. It was noted that the study of comparative literature in the European and Ukrainian universities is a priority of language and literary training of specialists in philology. A fundamental project of comparative literature is to cultivate reading across linguistic boundaries in order to highlight everything that the exclusive focus on a national literature tends to obscure. Students of comparative literature trace the transformations and travels of literary genres and texts across time and space. They explore the connections of literature with history, philosophy, politics, and literary theory. And they study the intersections of literature with other cultural forms such as film, drama, the visual arts, music, and new media. In our increasingly globalized age, translation studies are also an important part of the comparative approach to literature.

Main objective of the article is to investigate traits of the institutional process in social politics of the European countries, which compiled an advanced experience in this aspect. Relevance of the study is accounted by the fact that for the first time in the Ukrainian scientific literature the complex research is used as to the essence of social politics concepts and institutional formations on the basis of foreign historiography providing the institutional analysis broadening. Such an approach contributes to perception of social politics as a public institution, which formation and development are predetermined by the public relations whole system functioning, which enables to evaluate a social politics as a complex, multilateral evolutional system. Given research is based on such methods as analysis, synthesis, deduction, modeling, as well as on evolutional, comparative, and system approaches. The main results of the study include the following conclusions. Firstly, it is stated that the achievements of the modern civilization development strategy stimulate social progress, which is to be provided by a certain legislation to guarantee human rights. Social politics of the EU is worked out and realized on two levels – all-union and within the framework of national states. That's why the article uses such terms as "social politics of EU" and "national social politics of a certain country". Rather significant is the concept of universalism dealing with distribution of resources among all members of a society and been interpreted as a fundamental principle of social politics. An accent is made on marginal and institutional aspects in the field of social politics. It should be especially noted that the workers social rights institutionalization was a turning point in determining their citizenship and socialization. Social rights got by the workers, became an important factor of the society modernization, in which both men and women got rid off a routine and paternalistic social order.

The relevance of theorizing about problems of deinstitutionalization in politics is dictated by the lack of system researches in Ukrainian scientific literature and regulations concerning the display mode of correlative relations of the individual and institution in political power; searching for «the break points» at the intersection of civil and institutional dimensions of politics. The theoretical aspect of the paper is due to the necessity of forming the scientific basis of searching the peculiarities of the communication factor in dynamics of the institution of political power. Communication appears as a determinant of the characteristics of this process and determines the functional degradation of the institute of political power. It «blurs» deinstitutionalization through its boundaries, meanwhile identifying a new design.The practical value of the paper is to prove by the feasibility of deinstitutionalization in politics through the introduction of a person in the process of forming of communicative and civil unions in institutional dimension and laying of the foundations of the institute of political power with modified «antropodimention» of functional parameters.The task of research is seen in: a need to create a system of principles of communication as a fundamental requirement, compliance with which will ensure the quality deinstitutialization processes, outlining the principles, mechanisms and consequences of deinstitutionalization politics, determining the level of readiness of Ukrainian society to be representative of the carrier and epochal changes in the socio- political sphere. ; The relevance of theorizing about problems of deinstitutionalization in politics is dictated by the lack of system researches in Ukrainian scientific literature and regulations concerning the display mode of correlative relations of the individual and institution in political power; searching for «the break points» at the intersection of civil and institutional dimensions of politics. The theoretical aspect of the paper is due to the necessity of forming the scientific basis of searching the peculiarities of the communication factor in dynamics of the institution of political power. Communication appears as a determinant of the characteristics of this process and determines the functional degradation of the institute of political power. It «blurs» deinstitutionalization through its boundaries, meanwhile identifying a new design.The practical value of the paper is to prove by the feasibility of deinstitutionalization in politics through the introduction of a person in the process of forming of communicative and civil unions in institutional dimension and laying of the foundations of the institute of political power with modified «antropodimention» of functional parameters.The task of research is seen in: a need to create a system of principles of communication as a fundamental requirement, compliance with which will ensure the quality deinstitutialization processes, outlining the principles, mechanisms and consequences of deinstitutionalization politics, determining the level of readiness of Ukrainian society to be representative of the carrier and epochal changes in the socio- political sphere.

The relevance of theorizing about problems of deinstitutionalization in politics is dictated by the lack of system researches in Ukrainian scientific literature and regulations concerning the display mode of correlative relations of the individual and institution in political power; searching for «the break points» at the intersection of civil and institutional dimensions of politics. The theoretical aspect of the paper is due to the necessity of forming the scientific basis of searching the peculiarities of the communication factor in dynamics of the institution of political power. Communication appears as a determinant of the characteristics of this process and determines the functional degradation of the institute of political power. It «blurs» deinstitutionalization through its boundaries, meanwhile identifying a new design.The practical value of the paper is to prove by the feasibility of deinstitutionalization in politics through the introduction of a person in the process of forming of communicative and civil unions in institutional dimension and laying of the foundations of the institute of political power with modified «antropodimention» of functional parameters.The task of research is seen in: a need to create a system of principles of communication as a fundamental requirement, compliance with which will ensure the quality deinstitutialization processes, outlining the principles, mechanisms and consequences of deinstitutionalization politics, determining the level of readiness of Ukrainian society to be representative of the carrier and epochal changes in the socio- political sphere. ; The relevance of theorizing about problems of deinstitutionalization in politics is dictated by the lack of system researches in Ukrainian scientific literature and regulations concerning the display mode of correlative relations of the individual and institution in political power; searching for «the break points» at the intersection of civil and institutional dimensions of politics. The theoretical aspect of the paper is due to the necessity of forming the scientific basis of searching the peculiarities of the communication factor in dynamics of the institution of political power. Communication appears as a determinant of the characteristics of this process and determines the functional degradation of the institute of political power. It «blurs» deinstitutionalization through its boundaries, meanwhile identifying a new design.The practical value of the paper is to prove by the feasibility of deinstitutionalization in politics through the introduction of a person in the process of forming of communicative and civil unions in institutional dimension and laying of the foundations of the institute of political power with modified «antropodimention» of functional parameters.The task of research is seen in: a need to create a system of principles of communication as a fundamental requirement, compliance with which will ensure the quality deinstitutialization processes, outlining the principles, mechanisms and consequences of deinstitutionalization politics, determining the level of readiness of Ukrainian society to be representative of the carrier and epochal changes in the socio- political sphere.

The dependence between the ways of news feeding and low level of reading in modern Ukrainian society is defined in the article. The materials about literature are in minor degree compared with other topics (crime, politics); such observations based on the content-analysis. Attention is paid on the literature news feeding; specifically the problem of outgoing message transformations into the news is considered. The ways of text animating are also studied. ; В статье прослеживается зависимость между способом подачи новостей о литературе и низким уровнем чтения в современном украинском обществе. На основе контент-анализа делаются наблюдения о незначительной степени присутствия материалов о литературной жизни, сравнительно с новостями на другие темы (криминал, политика и т. д.). Внимание уделяется и подаче новостей о литературе, а именно проблеме трансформации исходящего сообщения в новость, использованию приемов, которые могут оживить новость, сделать ее доступной и интересной для читателя. ; В статті прослідковується залежність між способом подачі новин про літературу та низьким рівнем читання у сучасному українському суспільстві. На основі контент-аналізу робляться спостереження щодо незначного ступеня присутності матеріалів про літературне життя, порівняно із новинами на інші теми (кримінал, політика та ін.). Увага приділяється і подачі матеріалів про літературу, зокрема проблемі трансформації вихідного повідомлення у новину, використанню прийомів, що можуть оживити новину, зробити її доступною та цікавою для читача.

The article investigates the problem of interpretation of the term «world politics». Approaches concerning its definition by Ukrainian and foreign scholars are considered. Examples of its use in scientific literature are made. Researchers used this term at the beginning of the 20th century to describe colonial politics of main European countries. A lot of works with the term «world politics» in the title are published from the middle of the 20th century and to date. Difficulties of interpretation of the notion are caused by ambiguity of its components «world» and «politics». «World politics» may be interpreted from macropolitical perspective that project global system on the international actors activity and micropolitical perspective that discusses interactions of international actors in global aspect. Some scholars explain the term «world politics» through comparison with the term «international relations» and treat it as relations in political sphere, modern phase of development of international relations or the same term as international relations. Interdependence of terms «global politics», «international politics» and «world politics» is revealed in this article. Globalization is very important when discussing world politics as it is one of the main tendencies of world development and helps its formation as economic, cultural and political unity. World politics embraces problems that concern all people. But there is also point of view that interprets the term as totality of foreign politics on a global level. The problems of world politics and their interdependence are discussed in this article. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності.

Further development of civilization is determined by the amount of accumulated knowledge. Welfare of society, its role in world politics depends on this accumulated knowledge and not on material resources. The Higher Education sphere becomes an eco-nomic and political category. Casual invasion of Science in society requires more inten-sive promotion and propagation of scientific knowledge in mass-media, creating special-ized scientific and popular publications. Key words: science, knowledge, information, civilization, mass-media, culture, popular science literature, humanity and society. ; Подальший розвиток цивілізації визначається обсягом накопиченх знань. Саме від них, а не від матеріальних ресурсів, залежить добробут суспільства, його роль у світовій політиці. Сфера вищої освіти стає категорією економічною та полі-тичною. Повсякденне вторгнення науки в життя суспільства вимагає дедалі інтен-сивнішої популяризації і пропаганди наукових знань на сторінках ЗМІ, творення спеціалізованих науково-популярних видань. Ключові слова: наука, знання, інформація, цивілізація, мас-медіа, культу-ра, науково-популярна література, людство, суспільство.