СПІВРОБІТНИЦТВО НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗА МЕМУАРАМИ НІМЕЦЬКОГО БОТАНІКА, ПРОФЕСОРА ГЕНРІХА ВАЛЬТЕРА (1898–1989) ; GERMAN AND UKRAINIAN SCIENTIFIC COOPERATION DURING THE SECOND WORLD WAR BASED ON THE MEMOIR OF PROFESSOR HEINRICH WALTER, GERMAN BOTANIST (1898–198...
У статті за мемуарами всесвітньо відомого біолога, вченого в галузіфітогеографії Генріха Вальтера (1898–1989) «Сповідь еколога» аналізується сприйняття німецьким вченим наукового життя на окупованихукраїнських землях часів Другої світової війни, відносини з українськиминауковцями. Доля Г. Вальтера тісно пов'язана з українськими землями – вінтут народився, провів перші двадцять років свого життя, а згодом повернувся під час Другої світової війни. Мемуари німецького вченого вітчизняніта зарубіжні науковці використовують як джерело для вивчення історіїнауки, однак поза увагою залишається дослідження його оцінки подійсуспільного, наукового життя часів Другої світової війни, взаємовідносинз українськими фахівцями, які залишились на окупованих землях. Після початку німецької воєнної експансії відбулись зміни в завданняхсільськогосподарських досліджень німецької аграрної науки. Війна надаламожливість підпорядкувати всі cільськогосподарські наукові установита насіннєві станції на східних окупованих територіях та привласнити результати їхньої наукової роботи. Одночасно вивчення та включення генетичних ресурсів та наукового потенціалу окупованих територіїв сільськогосподарську дослідну справу Німеччини мало слугувати «свободіхарчування» для німців. У 1942–1943 рр. українські землі стали своєрідним дослідним майданчиком для багатьох німецьких науковців. Воєнний період «за Вальтером»сприймається як низка можливостей для наукового зростання німецькогонауковця – освоєння нових територій, знайомство з іншими науковими школами, вченими, внесок у наукове забезпечення ефективного використання cільськогосподарського потенціалу окупованих земель. Але з іншогобоку – це можливість продемонструвати своє служіння державі черезпрактичне використання набутих наукових знань як фахівця, знавцямісцевих природничих умов окупованих земель, російської мови тощо. Незважаючи на більш як сорокарічний період, що розділяє описані події з датою публікації мемуарів, автор продовжує симпатизувати нацистськійполітиці в багатьох питаннях. Зображені мемуаристом картини життя українського науковогоспівтовариства демонструють, що українські науковці використовувалирізні стратегії виживання в умовах окупації. Робота в створених окупаційною владою науково-досліднихінституціях давала можливість нетільки покращити матеріально-побутовіумови життя, а й продовжитинауково-досліднудіяльність, давала шанс зберегти наукові колекції у воєнному лихолітті. Умови війни стимулювали також постійно змінюватикритерії у сприйнятті людей за принципом «свій-чужий», незважаючина пропаганду та нав'язані стереотипи. Однак колоніальний характерокупаційної політики створював імітацію свободи наукової думки, інтеграції українського наукового соціуму в німецький науковий простір.Науковий потенціал українських земель використовувався німецькоюокупаційною владою лише для максимального освоєння в усіх вимірах захопленої території. Ключові слова: Друга світова війна, Україна, аграрна наука,сільськогосподарська дослідна справа, окупація, картографічнаекспедиція, Крайовий інститут сільськогосподарської ботаніки,Г. Вальтер, Г. Махов, Ю. Клеопов. ; The article – based on the "Confessions of an Environmentalist", a memoirby Heinrich Walter (1898–1989), a world-famousbiologist, specialist in the fieldof phytogeography – analyzes the perception by the German scholar of Ukrainianscientific life in the areas occupied during the Second World War by Germanforces and his relations with Ukrainian colleagues. The life journey of Heinrich Walter is closely related to Ukrainian lands – hewas born here, spent the first 20 years of his life in Ukraine, and later returnedduring the Second World War. The memoir mentioned is widely used by the international community of scientists as a source for studying the history of science.However, his views on evaluating the events of social and scientific life duringthe Second World War, and relationships with Ukrainian scientists living in the occupiedlands have to date received little scientific attention. After the onset of the German military expansion, changes occurredin the agenda of German agrarian science and agricultural research. The warenabled the usurpation of all agrarian scientific institutions and seed stationsas well as the results of their research work in the Eastern occupied territories.Consequentially, the studies and the incorporation of genetic resources along withthe scientific potential of the occupied territories into German research work wereenlisted to serve the "agricultural autarchy" ("Nahrungsfreiheit") of the Germanpeople and were deemed vital for the war effort. In 1942–1943, the Ukrainian lands became a sort of a scientific experimentallaboratory or platform for many German researchers. According to Walter,the military period was perceived as a complex of opportunities for the professionaldevelopment of German scientists – including the advancements in utilizationof the new territories, acquaintance with other research schools andscholars, and the scientific contributions to the efficiency of agricultural utilizationof the occupied lands. On the other hand, it was an opportunity to demonstrateto the German state the value of their professional service through practicaluse of scientific knowledge gained in their professional fields, as experts onthe local natural conditions encountered in the occupied lands, their knowledgeof Russian, etc. Despite a gap of more than 40 years between the publishingof the Walter memoir in 1980 and the times depicted in them, the author continuedto show his sympathy for Nazi policies on a range of multiple matters. The life of the Ukrainian scientific community as depicted by the author illustratesthat under the occupation, Ukrainian scholars employed various differentsurvival strategies. Work at research institutions estblished by the occupation authoritiesallowed them to improve living conditions and continue research activities,and permitted them to preserve the scientific collections on hands in the midstof military conflict. The war conditions constantly served to stimulate changesbased on the principle of the binary criterion "friend/foe" in the perception of otherpeople, despite the extensive propaganda and stereotypes imposed. However,the colonial nature of the occupation policy succeeded in creating an illusionof the purported "freedom of scientific thought", and integration of the Ukrainianscientific community into the architecture of the German scientific field. Thescientific potential of Ukrainian land was used by German occupation authoritiesonly to maximize the utilization of the occupied territory in all its dimensions. Keywords: the Second World War, Ukraine, agricultural science, agriculturalresearch, occupation, cartographic expedition, Regional Instituteof Agricultural Botany, H. Walter, H. Makhov, Yu. Kleopov. ; В статье по мемуарам всемирно известного биолога, ученого в отрасли фитогеографии Генриха Вальтера (1898–1989) «Исповедь эколога» анализируется восприятие немецким ученым научной жизни на оккупированных украинских землях времен Второй мировой войны, отношения с украинскими учеными. Судьба Г. Вальтера тесно связана с украинскими землями – он здесь родился, провел первые двадцать лет своей жизни, а со временем вернулся во время Второй мировой войны. Мемуары немецкого ученого отечественные и зарубежные ученые используют как источник для изучения истории науки, однако без внимания остается исследование его оценки событий общественной, научной жизни времен Второй мировой войны, взаимоотношений с украинскими специалистами, которые остались на оккупированных землях. После начала немецкой военной экспансии произошли изменения в задачах сельскохозяйственных исследований немецкой военной науки. Война предоставила возможность подчинить все сельскохозяйственные научные учреждения и семенные станции на восточных оккупированных территориях и присвоить результаты их научной работы. Одновременно изучение и включение генетических ресурсов и научного потенциала оккупированных территорий в сельскохозяйственное исследовательское дело Германии должно было служить «свободе продовольствия» для немцев. В 1942–1943 гг. украинские земли стали своеобразной исследовательской площадкой для многих немецких ученых. Военный период «по Вальтеру» воспринимается как ряд возможностей для научного роста немецкого ученого – освоение новых территорий, знакомство с другими научными школами, учеными, вклад в научное обеспечение эффективного использования сельскохозяйственного потенциала оккупированных земель. Но с другой стороны – это возможность продемонстрировать свое служение государству путем практического использования приобретенных научных знаний как специалиста, знатока местных природных условий оккупированных земель, русского языка и т.д. Несмотря на более чем сорокалетний период, отделяющий описываемые события от даты публикации мемуаров, автор продолжает симпатизировать нацистской политике по многим вопросам. Изображенные мемуаристом картины жизни украинского научного сообщества демонстрируют, что украинские ученые использовали разные стратегии выживания в условиях оккупации. Работа в созданных оккупационной властью научно-исследовательских институциях давала возможность не только улучшить материально-бытовые условия жизни, но и продолжить научно-исследовательскую деятельность, давала шанс сохранить научные коллекции в военном лихолетье. Условия войны стимулировали также к постоянным изменениям критериев в восприятии людей по принципу «свой-чужой», несмотря на пропаганду и навязанные стереотипы. Но колониальный характер оккупационной политики создавал имитацию свободы научного мнения, интеграции украинского научного социума в немецкое научное пространство. Научный потенциал украинских земель использовался немецкой оккупационной властью только для максимального освоения во всех измерениях захваченной территории. Ключевые слова: Вторая мировая война, Украина, аграрная наука, сельскохозяйственное исследовательское дело, оккупация, картографическая экспедиция, Краевой институт сельскохозяйственной ботаники, Г. Вальтер, Г. Махов, Ю. Клеопов.