Suchergebnisse

The article deals with the theoretical aspects of the legal status of applicants of higher education – cadets of higher education institutions with specific training conditions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine as special subjects of public service of the police. The concepts of "cadet" and "student" are described. The procedure for selection for higher education institutions with specific training conditions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, the procedure for enrollment and legal status of cadets in the context of educational activities and service in the National Police, which are regulated by Laws of Ukraine "On Education", "On Higher Education" and other normative acts and legislation regulating the service in the territorial bodies of the National Police of Ukraine, are considered. The purpose of education in universities of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is determined, which is to meet the needs of the National Police in qualified specialists with higher education, to ensure stable staffing of territorial bodies with professionals ready to perform operational and service tasks facing the police. The tasks of the universities of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine are to meet the needs of the National Police in qualified specialists with higher education, to ensure the stable staffing of territorial bodies with professionals ready to perform operational and service tasks facing the police. The issues of moral, intellectual, physical development, acquisition of qualified knowledge, formation of professional skills and abilities necessary for the performance of official duties in the education of cadets; their intellectual, physical development; in the formation of emotional and volitional stability, psychological readiness are solved during training. ; В статье исследуются теоретические аспекты правого статуса соискателей высшего образования – курсантов высших учебных заведений со специфическими условиями обучения МВД Украины как особых субъектов государственной службы в полиции. Охарактеризованы понятия «курсант» и «слушатель». Рассмотрены порядок прохождения отбора на обучение в высшие учебные заведения со специфическими условиями обучения МВД Украины и порядок зачисления на обучение. Правовой статус курсанта в контексте образовательной деятельности и прохождения службы в Национальной полиции, регламентируется образовательными законами «Об образовании», «О высшем образовании» другими нормативными актами, регулирующими службу в территориальных органах Национальной полиции Украины. Определены цели образования в вузах МВД Украины, которые заключаются в удовлетворении потребности Национальной полиции в квалифицированных специалистах с высшим образованием, обеспечении стабильного комплектования территориальных органов профессионалами, готовыми к выполнению оперативно-служебных задач, стоящих перед полицией. ; У статті досліджуються теоретичні аспекти правого статусу здобувачів вищої освіти – курсантів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання МВС України як особливих суб'єктів державної служби в поліції. Охарактеризовано поняття «курсант» і «слухач». Розглянуто порядок проходження відбору на навчання у заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання МВС України, порядок зарахування на навчання та правовий статус курсанта у контексті освітньої діяльності та проходження служби в Національній поліції, що регламентується освітніми законами «Про освіту», «Про вищу освіту», іншими нормативними актами, що регулюють службу в територіальних органах Національної поліції України. Визначено мету освіти у вишах МВС України, яка полягає у задоволенні потреби Національної поліції в кваліфікованих фахівцях з вищою освітою, забезпеченні стабільного комплектування територіальних органів професіоналами, готовими до виконання оперативно-службових завдань, що стоять перед поліцією.

The active role of the subjectivity in the appropriation, reception, perception and modification of an empirical reality to be known, has been present in philosophy since the Modernity. The investigation of the social phenomena manifested through the human being's social praxis distinguishes itself by their essence and appearance. The article analyses some aspects concerning the subjectivity and its active role in the research of digital technology. Thus, it focuses on the social and cultural effects of technique and the user-defined routines within the relations they establish in the public sphere. To achieve this goal, the article emphasizes the relevance of the terms appropriation, participation and subjectivity in connection with technical devices. Some cultural processes and social interactions will be highlighted to understand their symbolic effects on political, cultural and psychological relations in the digital environment. ; El papel activo de la subjetividad en la apropiación, recepción, percepción y modificación de la realidad empírica que se conoce, ha estado presente en la filosofía desde la Modernidad. La investigación de los fenómenos sociales que se manifiestan a través de la praxis social del hombre, se distinguen por su esencia y su apariencia. En el presente artículo se analizan algunos aspectos referentes a la subjetividad y su papel activo en la investigación sobre la tecnología digital. Así, se enfocan los efectos sociales y culturales de la técnica y las rutinas de uso de los usuarios en las relaciones que establecen en el espacio público. Para ello, se acentúa la relevancia de los términos apropiación, participación y subjetividad en correspondencia con el uso de aparatos técnicos. De igual manera, se analizan algunos procesos e interacciones que conllevan en sí efectos simbólicos para las relaciones políticas, culturales y psicológicas en el entorno digital. ; En la tradición filosófica moderna, es con la figura de Immanuel Kant donde el centro de la reflexión filosófica se desplaza al sujeto. A grandes rasgos, se puede afirmar que en la filosofía anterior se aceptaba la realidad de un sujeto que conoce y de otra ajena a él, que debe ser conocida. Kant sitúa al ser humano en el centro y destaca el papel activo de la subjetividad en la apropiación, recepción, percepción y modificación de una realidad empírica que se está conociendo. Desde su visión estética, Kant analiza las condiciones de posibilidad de los fenómenos (apariencia meramente ilusoria y apariencia real) y de las estructuras cognitivas espacio-temporales que limitan el conocimiento humano al ser afectado por una representación. De esta manera, resaltaba el filosófo que el aparentar se refiere al aspecto subjetivo de la representación de una cosa, que puede ser considerado falsamente como el objetivo en un juicio. El presente artículo no versa sobre la obra de Kant, sino pretende analizar algunos aspectos referentes a la subjetividad y su papel activo en la investigación sobre la tecnología digital. Principalmente se enfocan los efectos sociales y culturales de la técnica y las rutinas de uso de los usuarios en las relaciones que establecen en el espacio público. Para ello, se acentúa la relevancia de los términos apropiación, participación y subjetividad en correspondencia con el uso de dispositivos, aparatos.

The active role of the subjectivity in the appropriation, reception, perception and modification of an empirical reality to be known, has been present in philosophy since the Modernity. The investigation of the social phenomena manifested through the human being's social praxis distinguishes itself by their essence and appearance. The article analyses some aspects concerning the subjectivity and its active role in the research of digital technology. Thus, it focuses on the social and cultural effects of technique and the user-defined routines within the relations they establish in the public sphere. To achieve this goal, the article emphasizes the relevance of the terms appropriation, participation and subjectivity in connection with technical devices. Some cultural processes and social interactions will be highlighted to understand their symbolic effects on political, cultural and psychological relations in the digital environment. ; El papel activo de la subjetividad en la apropiación, recepción, percepción y modificación de la realidad empírica que se conoce, ha estado presente en la filosofía desde la Modernidad. La investigación de los fenómenos sociales que se manifiestan a través de la praxis social del hombre, se distinguen por su esencia y su apariencia. En el presente artículo se analizan algunos aspectos referentes a la subjetividad y su papel activo en la investigación sobre la tecnología digital. Así, se enfocan los efectos sociales y culturales de la técnica y las rutinas de uso de los usuarios en las relaciones que establecen en el espacio público. Para ello, se acentúa la relevancia de los términos apropiación, participación y subjetividad en correspondencia con el uso de aparatos técnicos. De igual manera, se analizan algunos procesos e interacciones que conllevan en sí efectos simbólicos para las relaciones políticas, culturales y psicológicas en el entorno digital. ; En la tradición filosófica moderna, es con la figura de Immanuel Kant donde el centro de la reflexión filosófica se desplaza al sujeto. A grandes rasgos, se puede afirmar que en la filosofía anterior se aceptaba la realidad de un sujeto que conoce y de otra ajena a él, que debe ser conocida. Kant sitúa al ser humano en el centro y destaca el papel activo de la subjetividad en la apropiación, recepción, percepción y modificación de una realidad empírica que se está conociendo. Desde su visión estética, Kant analiza las condiciones de posibilidad de los fenómenos (apariencia meramente ilusoria y apariencia real) y de las estructuras cognitivas espacio-temporales que limitan el conocimiento humano al ser afectado por una representación. De esta manera, resaltaba el filosófo que el aparentar se refiere al aspecto subjetivo de la representación de una cosa, que puede ser considerado falsamente como el objetivo en un juicio. El presente artículo no versa sobre la obra de Kant, sino pretende analizar algunos aspectos referentes a la subjetividad y su papel activo en la investigación sobre la tecnología digital. Principalmente se enfocan los efectos sociales y culturales de la técnica y las rutinas de uso de los usuarios en las relaciones que establecen en el espacio público. Para ello, se acentúa la relevancia de los términos apropiación, participación y subjetividad en correspondencia con el uso de dispositivos, aparatos.

In this article, we address the issue of teacher education. In particular, we reveal the current state of teachers' preparation for organizing cooperation with families of elementary school students. On the basis of the topic we investigate the latest scientific research conducted by young scientists. Briefly consider the disadvantages of educational programs in this direction. Separate attention to the issue of finalizing the algorithm of preparation for interaction with families through training forms of education and legislation for specialists in the social sphere. We reveal the influence of an understanding of existing family institutions on the organization of support for a child in elementary school. For this purpose, we define the forms of family that exist under the law (family, or spouses; persons living together as a family; adoption; guardianship, trusteeship; foster care family; foster family; family-type children's home). We present the main elements by which the needs of the child are assessed by social workers (needs for child development; parental potential of the family; family and environmental factors), with which teachers are partially able to work in their daily practice. In addition, we note the characteristics of families that allow the social worker to assess the functionality of a given family according to the child's needs assessment and determine the priority areas of work. We characterize the impact of the teacher's lack or ignorance of information in accordance with the family situation of the student on the provision of educational services and the provision of quality and effective psychological and pedagogical support. We also introduce certain aspects of teacher education that should have been included in educational programs. In particular, in curricula and work programs of disciplines related to the organization of interaction with the family or the study of historical and cultural origins of family education. ; У статті ми звертаємося до питання підготовки педагогічних працівників. Зокрема, розкриваємо сучасний стан підготовки вчителів до організації співпраці із сім'ями учнів молодшого шкільного віку. На основі теми досліджуємо останні наукові пошуки молодих науковців та коротко розглядаємо мінуси освітніх програм у цьому напрямі. Окрему увагу приділяємо питанню доопрацювання алгоритму підготовки до взаємодії з родинами через тре- нінгові форми навчання та законодавство для фахівців соціальної сфери. Розкриваємо вплив розуміння сімейних інституцій на організації супроводу дитини в початковій школі. Для цього окреслюємо форми сім'ї, які існують відповідно до законодавства (сім'я, або подружжя; особи, які проживають однією сім'єю; усиновлення; опіка, піклування; сім'я патронатного вихователя; прийомна сім'я; дитячий будинок сімейного типу). Презентуємо основні елементи, за якими відбувається оцінка потреб дитини соціальними працівниками (потреби для розви- тку дитини; батьківський потенціал сім'ї; фактори сім'ї та середовища) і які лише частково мають можли- вість опрацювати вчителі в своїй щоденній практиці. Окрім того, зазначаємо особливості сімей, які дозволя- ють соціальному працівнику оцінити функціональність цієї сім'ї відповідно до оцінки потреб дитини та її сім'ї, визначити пріоритетні напрями роботи відповідно до визначених потреб. Характеризуємо вплив відсутності або незнання вчителем інформації відповідно до сімейного становища учня на надання освітніх послуг та забезпечення якісного та ефективного психолого-педагогічного супроводу дитини. Як пропозицію за текстом уводимо ті аспекти підготовки педагогічних працівників, які варто було б включити в освітні програми, (зокрема, в навчальні та робочі програми дисциплін, пов'язаних з організацією вза- ємодії з родиною чи вивчення історико-культурних витоків сімейного виховання).

The article deals with the theoretical aspects of the legal status of applicants of higher education – cadets of higher education institutions with specific training conditions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine as special subjects of public service of the police. The concepts of "cadet" and "student" are described. The procedure for selection for higher education institutions with specific training conditions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, the procedure for enrollment and legal status of cadets in the context of educational activities and service in the National Police, which are regulated by Laws of Ukraine "On Education", "On Higher Education" and other normative acts and legislation regulating the service in the territorial bodies of the National Police of Ukraine, are considered. The purpose of education in universities of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is determined, which is to meet the needs of the National Police in qualified specialists with higher education, to ensure stable staffing of territorial bodies with professionals ready to perform operational and service tasks facing the police. The tasks of the universities of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine are to meet the needs of the National Police in qualified specialists with higher education, to ensure the stable staffing of territorial bodies with professionals ready to perform operational and service tasks facing the police. The issues of moral, intellectual, physical development, acquisition of qualified knowledge, formation of professional skills and abilities necessary for the performance of official duties in the education of cadets; their intellectual, physical development; in the formation of emotional and volitional stability, psychological readiness are solved during training. ; В статье исследуются теоретические аспекты правого статуса соискателей высшего образования – курсантов высших учебных заведений со специфическими условиями обучения МВД Украины как особых субъектов государственной службы в полиции. Охарактеризованы понятия «курсант» и «слушатель». Рассмотрены порядок прохождения отбора на обучение в высшие учебные заведения со специфическими условиями обучения МВД Украины и порядок зачисления на обучение. Правовой статус курсанта в контексте образовательной деятельности и прохождения службы в Национальной полиции, регламентируется образовательными законами «Об образовании», «О высшем образовании» другими нормативными актами, регулирующими службу в территориальных органах Национальной полиции Украины. Определены цели образования в вузах МВД Украины, которые заключаются в удовлетворении потребности Национальной полиции в квалифицированных специалистах с высшим образованием, обеспечении стабильного комплектования территориальных органов профессионалами, готовыми к выполнению оперативно-служебных задач, стоящих перед полицией. ; У статті досліджуються теоретичні аспекти правого статусу здобувачів вищої освіти – курсантів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання МВС України як особливих суб'єктів державної служби в поліції. Охарактеризовано поняття «курсант» і «слухач». Розглянуто порядок проходження відбору на навчання у заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання МВС України, порядок зарахування на навчання та правовий статус курсанта у контексті освітньої діяльності та проходження служби в Національній поліції, що регламентується освітніми законами «Про освіту», «Про вищу освіту», іншими нормативними актами, що регулюють службу в територіальних органах Національної поліції України. Визначено мету освіти у вишах МВС України, яка полягає у задоволенні потреби Національної поліції в кваліфікованих фахівцях з вищою освітою, забезпеченні стабільного комплектування територіальних органів професіоналами, готовими до виконання оперативно-службових завдань, що стоять перед поліцією.

Abstract. Olexander Dovzhenko's works reflect a complicated and contradictory process of artistic practice in totalitarian conditions. Social, cultural and political factors had a significant influence on the creative vision of O. Dovzhenko. He was in conditions of increasing ideological pressure and political regulation of creative activity, so the artist had to suppress his own aesthetic principles. O. Dovzhenko had to obey the government and to be corresponded for external requirements.The purpose of research is to find out the social, cultural and political factors of influence on creative vision of artist; to comprehend the problem of internal conflict of creative personality and its reflection in a filmscript «Arsenal».Results of research. Oleksandr Dovzhenko's "alternative response" to the ideological and political project of the Soviet government had been observed in his early artistic achievements, for example films "Zvenyhora", "Earth". We can see another "variant response" with approach to the official version in "Arsenal" (1929). The artist's behavior was on the verge of balancing. On the one hand he accepted the official ideology, but on the other hand O. Dovzhenko had internal denial caused by the nature of the national mentality. This is an inevitable source of internal conflict. The psychological intrapersonal conflict of O. Dovzhenko as a film director had been provoked by both internal and external facts. Dovzhenko was able to show many different accidents from the beginning of World War I to the times of the revolution and liberation struggles in 1918 in the screenplay "Arsenal". This screenplay is full of tragedy tellings about the soldiers' return home from the front, about the confrontation between the Haidamaks, who cooperated with the Central Rada and the front-line soldiers supported by government. The author's interpretation of Ukrainian revolution, the national struggle, with a specific satirical aspect from the standpoint of the Bolshevik Party can be investigated. O. Dovzhenko renounced of his past. The author had to maneuver between ideology and creative impulses, readiness to submit to an external authority and national feelings. But anyway, O. Dovzhenko found a possibility to show dramatic pages of Ukrainian history through the prism of class categories and tendentious coverage of national liberation struggles in the film "Arsenal". ; Анотація. У статті досліджено соціально-культурні і суспільно-політичні фактори впливу на творче бачення О. Довженка. Встановлено, що в умовах посилення ідеологічного тиску та політичного регламентування творчої діяльності, притлумлюючи естетичні принципи, О. Довженко мусив «притиратися» до проектів влади та відповідати її зовнішнім вимогам. Не відкидаємо й іншої причини добровільного й ревного виконання «соціального замовлення»: бажання долучитися до продукування в національному культурному просторі синтетичного «витвору» мистецтва – українського кіно, нехай і в умовах радянської дійсності. Знятий до чергової річниці більшовицького перевороту «Арсенал», підтверджує, з одного боку, зречення ідеалів молодості та визнання талановитим режисером «помилок» власного (петлюрівського) минулого, з іншого – оригінальний творчий підхід та суто довженківське трактування історичних подій із національним духом і символікою. У стрічці режисер став на бік переможців та представив офіційну версію подій Першої світової і громадянської війни, української революції, повстання київських робітників на заводі «Арсенал». Осмислено проблему внутрішнього конфлікту творчої особистості та її відображення у кіносценарії «Арсенал», що є підтвердженням самодеструктивного роздвоєння внутрішнього буття талановитого режисера і сценариста, якому доводилося маневрувати між ідеологією і творчими поривами, готовністю підкоритися зовнішній авторитетній інстанції та національними почуттями.

Abstract The phenomenon of violence by and against teenagers is often presented in the media causing a sense of concerns. Whereas teenagers are the potential next generation to continue the relay of state development. Therefore it is important for researchers to conduct a study and / or research on aetiology and the urgency of criminal policy related to it. This study is aimed at analyzing the problem of violence perpetrated by children - teenagers from the perspective of criminal policy and socio-criminology at the same time. Data from the police show that the dominant act of crime is theft by violence, persuasion, sexual coercion, murder, and assault, while the data obtained from Regional Indonesia Child Protection Commission (KPPAID) show the dominant act of crime are: physical, psychological and sexual abuse and abandonment. Given the impact, the government needs to prioritize criminal policies to tackle child violence, by using 2 (two) penal and non-penal approaches (symptomatic and therapeutic). The political perspective of child violence crime itself is a perspective that does not only see the problem of child violence as merely a criminal law issue but also tries to see the problem from a non-legal perspective. Criminal politics with a penal approach can be carried out by using criminal sanctions selectively, encouraging criminal alternatives that are oriented towards children's needs. Meanwhile, the non-penal approach aims at empowering the role of families, teachers, religious leaders, traditional leaders, and community leaders, empowering the education of perpetrators and victims related to the development aspects of children - teenagers, empowering the economy of the family and society at large, optimizing the role of the government and related institutions, and empowering the role of the family (education and sex education, and self-respect). Abstrak Fenomena kekerasan oleh dan terhadap anak kerap tersaji di media dan menimbulkan rasa prihatin. Padahal anak merupakan generasi penerus yang potensial guna meneruskan estafet pembangunan negara. Karenanya penting bagi peneliti melakukan sebuah kajian dan atau penelitian tentang aetiologi, urgensi kebijakan kriminal berkaitan dengan itu. Penelitian ini diarahkan untuk menganalisis persoalan kekerasan yang dilakukan oleh anak dari perspektif kebijakan kriminal dan sekaligus sosio kriminologis. Data kepolisian menunjukan dominasi kejahatan adalah pencurian dengan kekerasan, pembujukan, pemaksaan seksual, pembunuhan, penganiayaan. Data yang didapat dari KPPAID: penelantaran (ekonomi) kekerasan fisik, psikis, dan seksual. Mengingat dampak, pemerintah perlu mengedepankan kebijakan kriminal guna menanggulangi kekerasan anak, melalui 2 (dua) pendekatan, yaitu penal dan non penal (simptomatik dan teurapatik). Perspektif kebijakan kriminal kekerasan anak sendirimerupakan suatu perspektif yang tidak hanya melihat persoalan kekerasan anak sematamata sebagai persoalan hukum pidana saja, melain juga mencoba melihat persoalan dari perspektif non hukum. Kebijakan kriminal dengan pendekatan penal dapat dilakukan dengan penggunaan sanksi pidana secara selektif, mendorong alternatif pidana yang berorientasi pada kebutuhan anak. Sedangkan pendekatan non penal menyasar pada melakukan pemberdayaan peran keluarga, guru, pemuka masyarakat, adat dan agama, pemberdayaan pendidikan pelaku dan korban yang berkaitan dengan aspek perkembangan anak – remaja, pemberdayaan ekonomi keluarga dan masyarakat secara luas, mengoptimalkan peran pemerintah baik pusat maupun daerah dan lembaga terkai pemberdayaan peran keluarga (edukasi dan edusex serta penghargaan diri sendiri)

In this article, the authors consider the work of Ágota Kristóf (1935–2011), a writer who fled from Hungary after the events of 1956 and began to write in French, as a cultural and literary phenomenon of Hungarian emigration, and, more particularly, the part of it that is directly related to the Budapest uprising and the reaction period that followed it. In addition, Kristóf's famous trilogy about twins (The Notebook, 1986; The Proof, 1988; The Third Lie, 1991), where politics and psychologism, history and auto-documentalism, acute social, existential, and philosophical aspects are organically intertwined, has all the signs of a European émigré novel of the twentieth century and correlates not only with the works of Hungarian émigré writers, but also with the literary heritage of the Russian, German, and Czech emigration of the twentieth century.The authors polemise with numerous statements by critics, literary critics and journalists, saying that Kristóf's prose is deprived of a socio-political background, and the writer herself "turns her back upon reality". The analysis of Kristóf's three novels leads the authors to conclude that all the values that underlie her plot and compositional constructions have relevance to her only when they are placed against a background of a concrete, quite recognisable historical reality. Each novel has two substantial layers: psychological (philosophical) and socio-political. The first is deeper, more elaborate, but also more unstable, because it includes everything that is related to the sphere of feelings, thoughts, and emotions. The second layer is more external, directly related to the movement of historical time, but it is this layer that determines the types of the main characters, endows the mythological space of existential experiences with concrete recognisable features, and gives the books an inner backbone, making the fragile world of their storyline integral and quite stable. ; В статье творчество писательницы Аготы Кристоф (1935–2011), бежавшей после событий 1956 г. из Венгрии и начавшей писать на французском языке, рассматривается как культурный и литературный феномен венгерской эмиграции, в частности, той ее части, которая непосредственно связана с будапештским восстанием и последовавшим периодом реакции. Кроме того, знаменитая трилогия А. Кристоф о близнецах («Толстая тетрадь», 1986; «Доказательство», 1988; «Третья ложь», 1991), где органически переплетаются политика и психологизм, история и автодокументализм, остросоциальное и экзистенциально-философское, обладает всеми признаками европейского эмигрантского романа ХХ в. и коррелирует не только с произведениями венгерских эмигрантских писателей, но и с литературным наследием русской, немецкой, чешской эмиграции ХХ столетия.Статья носит полемический характер по отношению к тем многочисленным утверждениям критиков, литературоведов и журналистов, в которых говорится, что проза А. Кристоф лишена социально-политической подоплеки, а сама писательница «поворачивается спиной к реальности». Анализируя три романа Кристоф, можно прийти к выводу, что все ценностные вещи, положенные в основу ее сюжетно-композиционных построений, интересны ей лишь на фоне конкретной, вполне узнаваемой исторической реальности. В каждом романе есть два содержательных пласта: пласт психологический, философский, и пласт социально-политический. Первый — более глубокий, более проработанный, но и более нестабильный, ибо к нему относится всё, что касается сферы чувств, мыслей, эмоций. Второй — более внешний, напрямую связанный с движением исторического времени, однако именно он предопределяет типажи главных героев, наделяет мифологизированное пространство экзистенциальных переживаний узнаваемыми конкретными чертами, придает книгам внутренний хребет, делая зыбкий мир их сюжетики целостным и вполне устойчивым.

Introduction. A key element of the study of economic relations in the high-quality animal products market is the disclosure of the theoretical and methodological bases of pricing. Pricing processes directly affect the results of public reproduction in the agricultural sector, determine the satisfaction of the population's needs for basic animal products. The problems of securing high rates of livestock intensification in the current conditions and raising the standard of living of the population cannot be solved without establishing an effective pricing mechanism and harmonization of price proportions in the agro-industrial complex.The purpose of the article is to determine the principles and methods of pricing for high quality animal products in modern conditions.Results. The need to develop a systematic concept of price based on the study of the impact on the price of a number of interrelated factors is substantiated. To substantiate this concept, the toolkit for the concept of alternative value of goods was used. It is proved that price is a form of monetary value of goods. It is formed under the influence of a system of pricing factors (economic, technological, psychological, political, etc.) that have different orientations and potentials of influence depending on a particular situation for a certain period of time. The pricing process is related not only to production but also to market conditions. The principles and methods of pricing for high quality livestock products in modern conditions are determined. The basic principles of pricing, along with the scientific, goal-oriented, continuity, include the principles of proportionality and adequacy. It is concluded that the application of pricing methods with a focus on demand and competition in the context of large scale falsification of products, with the predominance of oligopolistic environment does not ensure the establishment of a price for high quality animal products, which will guarantee at least a simple reproduction.Originality. Theoretical approaches to substantiating the systematic concept of pricing for high-quality livestock products have been further developed. Such approaches are a logical continuation of the part of economic theory that has been called value theory by prominent representatives of economic thought. A conceptual clause has been formed whereby value as an economic category expresses the subjective aspect of the perception of the goods, both by the consumer (on the basis of its usefulness, rarity), and by the producer (on the basis of awareness of the alternative value of the goods, i.e. the value of lost opportunities from alternative use of resources).Conclusions. The existing animal husbandry support methods in Ukraine are insufficient and ineffective and do not provide equivalent cross-sectoral exchange. Partial compensation for interest rates on loans, some subsidies for livestock production and milk production, and partial compensation for fixed assets indirectly influence the increase in animal products production. For a commodity producer, the main motive for his activity is to obtain income from the sale of products, at the expense of which it is possible to cover the available costs. Therefore, the most rational method of stimulating the production of high quality animal products is the introduction of a mechanism of government support for purchase prices, which will create economic interest in increasing its output and sale.

The simulation component of the manifestation of virtual political behaviour in risk society is considered. It was determined that using social networks, a new reality, which serves dubbing of political life of the modern individual. An important aspect of the study is to take into account the role of virtualization of modern political behavior in a society full of risks of both man-made and natural nature, information overload, substitution of facts and post-truth. Political behaviour simulation component digital origin plays an important role in shaping not only its real manifestation, but also in the structure of political consciousness that leaves a mark on the subsequent policy actions or activity of the modern individual. Particularly dangerous is the integration of this component with a risk society in which risks are increasingly gaining enormous proportions. After all, manipulative technologies, which are conveniently used by politicians or individual government officials, have a powerful psychological impact on the consciousness of the modern individual. It is not just voters, which is constantly flowing information pile of dirt during the electoral manipulation, which is essentially situational. Rather, we are talking about an ordinary individual who in the 21st century is so imbued with false information and its constant flow that it is really difficult for him to distinguish the truth. In the end - for the individual truth has ceased to be a value. It is proved that the virtualization of political behaviour contributes to its simulation, which consists in the imaginary active participation in the political life or society. A separate component of such behaviour is the tendency of man to irrationalism, low resistance to manipulative influences on the one hand, and the active use of social networks by government elites to form appropriate political thinking and political behavior on the other. ; Розглядається симулятивна компонента прояву віртуальної політичної поведінки у суспільстві ризику. Визначено, що за допомогою соціальних мереж формується нова реальність, котра виступає дубляжем реального політичного життя сучасного індивіда. Важливим аспектом дослідження є врахування ролі віртуалізації сучасної політичної поведінки у суспільстві, сповненому ризиків як техногенного, так і природного характеру, перенасиченості інформації, підміни фактів та постnправди. Увага зосереджується на важливості ролі симулятивної компоненти політичної поведінки цифрового походження у формуванні не тільки її реального прояву, але й у будові політичної свідомості, що залишає відбиток на подальших політичних діях чи активностях сучасного індивіда. Особливо небезпечним уявляється інтеграція цієї компоненти із суспільством ризику, в якому ризики все частіше набувають величезних масштабів, адже маніпулятивні технології, котрими користуються політики чи окремі представники урядів, здійснюють потужний психологічний вплив на свідомість сучасного індивіда. Мова йде не просто про виборця, на котрого постійно стікає купа інформаційного бруду під час передвиборчої маніпуляції, а швидше про звичайного індивіда, котрий у ХХІ столітті настільки просякнутий неправдивою інформацією і її постійним потоком, що йому насправді важко розрізнити правду. Зрештою – індивідам перестала бути потрібною правда як цінність. Доводиться, що віртуалізація політичної поведінки сприяє її симуляції, котра полягає в уявній активній участі у політичному житті країни чи суспільства. Стверджується, що окремим компонентом такої поведінки є схильність людини до ірраціоналізму, низький опір маніпулятивним впливам, з одного боку, та активне використання представниками владних еліт соціальних мереж задля формування відповідного політичного мислення й політичної поведінки – з іншого.

Rohingya crisis has its roots in XVIII century; nevertheless, international community was reluctant to interfere despite grave violations against Rohingya minority. In 2017, Rohingya crisis reached its peak when Myanmar security forces started large scale violence against stateless Rohingya. After Rohingya's villages were burned and lots of people killed, Rohingya fled to Bangladesh and became a population of more than half of a million refugees. International community was not able to continue the policy of ignorance: the violations had too much resemblance to ethnic cleansing; furthermore, within the organization of United Nations there were too much declarations and obligations to solve the situation of statelessness, refugee crisis and improve the situation of women around the world. The theory of feminism allowed identifying situation of Rohigya women as the main object in this analysis. Rohingya crisis disproportionately affected women, who have become victims of sexual violence and other types of psychological and psychical violence. Since one of the main goals of this analysis was to study the impact of programmes of international organizations on Rohingya women, to reach this goal it was crucial to research violent situation of Rohingya women thoroughly. J. Galtung theory of violence suggested to identify three dimensions where women are experiencing violence: direct (personal), structural and cultural violence. Analysis has shown that considerable scale of direct violence against Rohingya women is caused by structural violence (patriarchy, state of Myanmar policies and beliefs within the community of Rohingya) and cultural violence (religious norms, existence of violent culture, difference between "me" and "other" where women are always the other). Another objective of this analysis was to research response of international community to the situation of Rohingya women: their scope, effectiveness, interrelation. For this purpose, programmes of international organizations (mostly programmes implemented by United Nations) where identified either as women empowerment programmes or targeted to help vulnerable groups (in this analysis Rohingya women are considered as vulnerable group). Hypothesis was raised that these programmes might contradict one another. The main theoretic findings suggested that women empowerment programmes should address structural violence while programmes targeted to help vulnerable groups should address direct violence. However, in the reality of Rohingya women, programmes targeted to help vulnerable groups are dealing with consequences of direct violence and women empowerment programmes are not sufficiently addressing structural violence. It means that these programmes do not contradict each other, but require better coordination and much more political will to address root causes of different types of violence. Significant improvement of situation of Rohingya women would additionally require dealing with root causes of cultural violence but this aspect would need political will and efforts of Bangladesh and Myanmar. Analysis has shown that Myanmar is not ready to deal with statelessness of Rohingya, their discrimination and marginalization. Due to this Myanmar is not ready neither for improvement of Rohingya situation nor Rohingya women. This analysis contributes to better understanding of what international organizations are capable via their programmes to change Rohingya women situation for better. Analysis was also able to identify main loopholes in the organization and implementation of programmes (women empowerment programmes and programmes targeted to help vulnerable groups). It allows drawing conclusion that situation of Rohingya women cannot be solved in the long period while the loopholes exist.

Rohingya crisis has its roots in XVIII century; nevertheless, international community was reluctant to interfere despite grave violations against Rohingya minority. In 2017, Rohingya crisis reached its peak when Myanmar security forces started large scale violence against stateless Rohingya. After Rohingya's villages were burned and lots of people killed, Rohingya fled to Bangladesh and became a population of more than half of a million refugees. International community was not able to continue the policy of ignorance: the violations had too much resemblance to ethnic cleansing; furthermore, within the organization of United Nations there were too much declarations and obligations to solve the situation of statelessness, refugee crisis and improve the situation of women around the world. The theory of feminism allowed identifying situation of Rohigya women as the main object in this analysis. Rohingya crisis disproportionately affected women, who have become victims of sexual violence and other types of psychological and psychical violence. Since one of the main goals of this analysis was to study the impact of programmes of international organizations on Rohingya women, to reach this goal it was crucial to research violent situation of Rohingya women thoroughly. J. Galtung theory of violence suggested to identify three dimensions where women are experiencing violence: direct (personal), structural and cultural violence. Analysis has shown that considerable scale of direct violence against Rohingya women is caused by structural violence (patriarchy, state of Myanmar policies and beliefs within the community of Rohingya) and cultural violence (religious norms, existence of violent culture, difference between "me" and "other" where women are always the other). Another objective of this analysis was to research response of international community to the situation of Rohingya women: their scope, effectiveness, interrelation. For this purpose, programmes of international organizations (mostly programmes implemented by United Nations) where identified either as women empowerment programmes or targeted to help vulnerable groups (in this analysis Rohingya women are considered as vulnerable group). Hypothesis was raised that these programmes might contradict one another. The main theoretic findings suggested that women empowerment programmes should address structural violence while programmes targeted to help vulnerable groups should address direct violence. However, in the reality of Rohingya women, programmes targeted to help vulnerable groups are dealing with consequences of direct violence and women empowerment programmes are not sufficiently addressing structural violence. It means that these programmes do not contradict each other, but require better coordination and much more political will to address root causes of different types of violence. Significant improvement of situation of Rohingya women would additionally require dealing with root causes of cultural violence but this aspect would need political will and efforts of Bangladesh and Myanmar. Analysis has shown that Myanmar is not ready to deal with statelessness of Rohingya, their discrimination and marginalization. Due to this Myanmar is not ready neither for improvement of Rohingya situation nor Rohingya women. This analysis contributes to better understanding of what international organizations are capable via their programmes to change Rohingya women situation for better. Analysis was also able to identify main loopholes in the organization and implementation of programmes (women empowerment programmes and programmes targeted to help vulnerable groups). It allows drawing conclusion that situation of Rohingya women cannot be solved in the long period while the loopholes exist.

Rohingya crisis has its roots in XVIII century; nevertheless, international community was reluctant to interfere despite grave violations against Rohingya minority. In 2017, Rohingya crisis reached its peak when Myanmar security forces started large scale violence against stateless Rohingya. After Rohingya's villages were burned and lots of people killed, Rohingya fled to Bangladesh and became a population of more than half of a million refugees. International community was not able to continue the policy of ignorance: the violations had too much resemblance to ethnic cleansing; furthermore, within the organization of United Nations there were too much declarations and obligations to solve the situation of statelessness, refugee crisis and improve the situation of women around the world. The theory of feminism allowed identifying situation of Rohigya women as the main object in this analysis. Rohingya crisis disproportionately affected women, who have become victims of sexual violence and other types of psychological and psychical violence. Since one of the main goals of this analysis was to study the impact of programmes of international organizations on Rohingya women, to reach this goal it was crucial to research violent situation of Rohingya women thoroughly. J. Galtung theory of violence suggested to identify three dimensions where women are experiencing violence: direct (personal), structural and cultural violence. Analysis has shown that considerable scale of direct violence against Rohingya women is caused by structural violence (patriarchy, state of Myanmar policies and beliefs within the community of Rohingya) and cultural violence (religious norms, existence of violent culture, difference between "me" and "other" where women are always the other). Another objective of this analysis was to research response of international community to the situation of Rohingya women: their scope, effectiveness, interrelation. For this purpose, programmes of international organizations (mostly programmes implemented by United Nations) where identified either as women empowerment programmes or targeted to help vulnerable groups (in this analysis Rohingya women are considered as vulnerable group). Hypothesis was raised that these programmes might contradict one another. The main theoretic findings suggested that women empowerment programmes should address structural violence while programmes targeted to help vulnerable groups should address direct violence. However, in the reality of Rohingya women, programmes targeted to help vulnerable groups are dealing with consequences of direct violence and women empowerment programmes are not sufficiently addressing structural violence. It means that these programmes do not contradict each other, but require better coordination and much more political will to address root causes of different types of violence. Significant improvement of situation of Rohingya women would additionally require dealing with root causes of cultural violence but this aspect would need political will and efforts of Bangladesh and Myanmar. Analysis has shown that Myanmar is not ready to deal with statelessness of Rohingya, their discrimination and marginalization. Due to this Myanmar is not ready neither for improvement of Rohingya situation nor Rohingya women. This analysis contributes to better understanding of what international organizations are capable via their programmes to change Rohingya women situation for better. Analysis was also able to identify main loopholes in the organization and implementation of programmes (women empowerment programmes and programmes targeted to help vulnerable groups). It allows drawing conclusion that situation of Rohingya women cannot be solved in the long period while the loopholes exist.

Rohingya crisis has its roots in XVIII century; nevertheless, international community was reluctant to interfere despite grave violations against Rohingya minority. In 2017, Rohingya crisis reached its peak when Myanmar security forces started large scale violence against stateless Rohingya. After Rohingya's villages were burned and lots of people killed, Rohingya fled to Bangladesh and became a population of more than half of a million refugees. International community was not able to continue the policy of ignorance: the violations had too much resemblance to ethnic cleansing; furthermore, within the organization of United Nations there were too much declarations and obligations to solve the situation of statelessness, refugee crisis and improve the situation of women around the world. The theory of feminism allowed identifying situation of Rohigya women as the main object in this analysis. Rohingya crisis disproportionately affected women, who have become victims of sexual violence and other types of psychological and psychical violence. Since one of the main goals of this analysis was to study the impact of programmes of international organizations on Rohingya women, to reach this goal it was crucial to research violent situation of Rohingya women thoroughly. J. Galtung theory of violence suggested to identify three dimensions where women are experiencing violence: direct (personal), structural and cultural violence. Analysis has shown that considerable scale of direct violence against Rohingya women is caused by structural violence (patriarchy, state of Myanmar policies and beliefs within the community of Rohingya) and cultural violence (religious norms, existence of violent culture, difference between "me" and "other" where women are always the other). Another objective of this analysis was to research response of international community to the situation of Rohingya women: their scope, effectiveness, interrelation. For this purpose, programmes of international organizations (mostly programmes implemented by United Nations) where identified either as women empowerment programmes or targeted to help vulnerable groups (in this analysis Rohingya women are considered as vulnerable group). Hypothesis was raised that these programmes might contradict one another. The main theoretic findings suggested that women empowerment programmes should address structural violence while programmes targeted to help vulnerable groups should address direct violence. However, in the reality of Rohingya women, programmes targeted to help vulnerable groups are dealing with consequences of direct violence and women empowerment programmes are not sufficiently addressing structural violence. It means that these programmes do not contradict each other, but require better coordination and much more political will to address root causes of different types of violence. Significant improvement of situation of Rohingya women would additionally require dealing with root causes of cultural violence but this aspect would need political will and efforts of Bangladesh and Myanmar. Analysis has shown that Myanmar is not ready to deal with statelessness of Rohingya, their discrimination and marginalization. Due to this Myanmar is not ready neither for improvement of Rohingya situation nor Rohingya women. This analysis contributes to better understanding of what international organizations are capable via their programmes to change Rohingya women situation for better. Analysis was also able to identify main loopholes in the organization and implementation of programmes (women empowerment programmes and programmes targeted to help vulnerable groups). It allows drawing conclusion that situation of Rohingya women cannot be solved in the long period while the loopholes exist.

Розглядається функціонування другорядних персонажів у сучасній шотландській прозі. Специфіка сутності другорядності висвітлюється в контексті теорії "Каледонської антисизигії", запропонованої Джорджем Грегорі Смітом у дослідженні "Шотландська література: особливості та впливи". Йдеться про особливий тип шотландського менталітету, що оприявнює себе у специфічних формах соціального та естетичного вираження, і, відповідно, у творенні певної специфічної соціально-історичної та мистецької традиції. Другорядність персонажів, таким чином, постає через роздвоєнння та поєднання протилежностей, що визначає "шотландський темперамент", який виражається в типових рисах національної літератури: поєднанні двох "настроїв", реалістичного та фантастичного. Визначаються основні функції, які виконує другорядний персонаж у конструюванні головного: функція Іншого, який відкладається у процесі внутрішнього диферансу протагоніста, а також функція віддзеркалення і двійництва, що конструює не тільки художню репрезентацію психологічно-компенсаторних механізмів головного "Я" у змінених станах свідомості, але і специфічно шотландський флер відсутності межі між фантастичним та реальним. ; Рассматривается функционирование второстепенных персонажей в современной шотландской прозе. Специфика сути второстепенности освещается в контексте теории "Каледонской антисизигии", предложенной Джорджем Грегори Смитом в исследовании "Шотландская литература: особенности и влияния". Речь идет об особенном типе шотландского менталитета, который проявляет себя в специфических формах социального и исторического выражения, и, соответственно, в создании специфической традиции искусства. Второстепенность персонажей, таким образом, предстает через раздвоение и соединение противоположностей, что определяет "шотландский темперамент", который выражается в типичных чертах национальной литературы: соединении двух "настроений", реалистического и фантастического. Также определяются основные функции второстепенного персонажа в конструировании главного: функция Другого, который откладывается в процессе внутреннего дифферанса протагониста, а также функция отражения и двойничества, которая конструирует не только художественную репрезентацию психологически-компенсаторных механизмов главного "Я" в измененных состояниях сознания, но и специфически шотландский флер отсутствия грани между фантастическим и реальным. ; The paper studies the ways supporting characters function in contemporary Scottish prose. "Supportiveness" is interpreted in the context of "Caledonian Antisyzygy", a term offered by George Gregory Smith in his Scottish Literature: Character and Influence (1919). As Belfast-based scholar claims, "Perhaps in the very combination of opposites […] we have a reflection of the contrasts which Scot shows at every turn, in his political and ecclesiastical history, in his polemical restlessness, in his adaptability, which is another way of saying that he has made allowance for new conditions, in his practical judgment, which is the admission that two sides of the matter have been considered. If therefore Scottish history and life are, as an old northern writer said of something else, "varied with a clean contrair spirit", we need not be surprised to find literature the Scot presents two aspects which appear contradictory". Thus, supporting characters are seen through "contrair spirit" and the tradition of combining the opposites. The paper also studies the major functions that the supporting character performs in A. L. Kennedy, James Robertson, Irvine Welsh, and Iain Banks' fictions. Technically, in contemporary Scottish prose supporting characters construct the major ones mainly in two ways: first, they perform the role of the deferred Other who identifies the protagonist in the process of difference, i. e. the one actually becoming the other. Second, supporting characters mirror, double, or echo the major ones not only to construct the protagonist's psychological projections, desires, or fears, but also to create a specifically Scottish atmosphere where the line between the real and the fictional, the natural and the supernatural is blurred, and "whaur extremes meet".