The article is devoted to the analysis of the public sphere of modern society as a complex and dynamic phenomenon of so-cial and political interactions involved in the virtualization, mediatization and digitalization processes. The space of the digital public sphere, in contrast to the traditional public sphere one, is controlled by means of algorithms – hidden mechanisms integrated into many information platforms responsible for structuring of information on public platforms where people can discuss issues of concern. The ar-guments of techno-optimists and techno-pessimists regarding the effectiveness of digital activity and its risks in short-term, action-oriented practices and long-term perspectives are given. The search for consensus in the definition of digital activism makes the debate about its nature, harm and benefit to society of great current interest, encourages for the further study of the given problem. ; Вступ. У сучасному свiтi все частіше артикулюється нетрадиційне поняття спільноти, пов'язане з поняттям комунікації. Ко-мунікація виявляється тієї сполучною тканиною, що об'єднує різних суб'єктів в єдину політичну спільноту. У цьому контексті публічна комунікація набуває особливої значущості як інструмент взаємодії та вирішення конфліктів, як підстава створення політичної спільноти. Метою статті є аналіз специфіки існування публічної сфери, що формується в сучасних медіако-мунікаціях. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі дослідницькі завдання: здійснити аналіз класичного уявлення публічної сфери як форми суспільно-політичної участі громадян; представити проведення публічної комунікації в практиках нових медіа. Методологія дослідження публічної комунікації закладена у працях таких дослідників, як Дж. Ролз, Ю. Габермас, Дж. Боман, Дж. Коен, А. Янг та ін. Вони застосовують комунікативний підхід до дослідження політичної сфери та процесів, які супроводжують позиціонування індивіда та соціальних груп у межах соціально-політичного поля. Результати дослідження. Нормативний ідеал публічної ...
The paper deals with J. Habermas' theory of public sphere as one of the major contributions to the concept of civil society in the XX century. Peculiarities of public sphere emergence in different European countries as some of its modifications and erosion in the XX century are considered. Key words: civil society, democracy, public sphere. ; Зроблено спробу дослідити теорію громадської сфери Ю. Габермаса, як одну з основних складових концепції громадянського суспільства у ХХ столітті. Визначено особливості появи громадської (публічної) сфери у різних європейських державах, розглядається їх видозміна та розпад наприкінці ХХ століття. Ключові слова: громадянське суспільство, демократія, сфера громадської відкритості.
Розглядаються основні підходи до визначення сутності європейської публічної сфери, аналізується проблема її співвідношення із публічними сферами країн, які входять до складу ЄС. ; Рассматриваются основные подходы к определению сущности европейской публичной сферы, анализируется проблема ее соотношения с публичными сферами стран, которые входят в состав ЕС. ; A European public sphere is analyzed in details. The problem of (non-) existence of a European public sphere is defined as the subject of wide speculation in scientific literature. Particular emphasis is placed on the EU 'democratic deficit' problem and its connection with the supranational public sphere formation. It is accentuated that studies on a pan-European public sphere has an interdisciplinary character. The problem of normative and empirical understanding is considered in the context of an emerging supranational public sphere in the EU. From this point of view three strands of research ('the Utopian', 'the Elitist', 'the Realist') are scrutinized. Besides two main empirical approaches to a problem of defining the essence of transnational public sphere are closely examined: (1) media attention to the European affairs; (2) different aspects of the EU functioning as a subject of deliberation in national media. Hence the question of correlation (during deliberation in media) of European affairs and national issues is studied as crucial. Proper attention is devoted to the problem of empirical measurement of a European public sphere. At the same time mention is made of its normative conceptualizations (mainly the theory of J.Habermas). It is accentuated the importance of designation of the pre-conditions for the emergence of a pan-European public sphere. At that a transnational 'community of communication' is viewed in light of the problem of a European demos and its collective identity formation. An important part of this research is the issue of the Europeanization of national public spheres of the EU member states. Multidimensional model of the Europeanization of national public spheres is thoroughly studied.As the result of this analysis the problem of proper interaction of a pan-European and national public spheres is defined as a principal prerequisite for its effective functioning. As a conclusion the essential characteristics of transnational public sphere of the EU are designated.
In the article the specifics of the mechanism of protection of the social function of the state in the public sphere are analyzed. The list of elements of such mechanism is defined. The content and features of each of them are studied. ; У статті проаналізовано специфіку механізму захисту соціальної функції держави у публічній сфері. Визначено перелік елементів такого механізму. Досліджено зміст та особливості кожного із них.
Methodological approach to the interpretation of public sphere of politics within a democratic society is to describe the practices of the exercise of power on the base of its control and dialogue. The public nature of power as a common cause of all citizens and, at the same time, the phenomenon of technological and functional management in this study, acquires crucial. Political power is discursive communication activities and technocratic practices of governance in the context of the public sphere, acquires the status of the subject area, which is outside the main focus of the study. Distancing themselves from the government as the leading issues, political science, based on socio-philosophical tradition as a communicative theory denies the power of its central status in the public sphere as a particular form of expression of the political sphere and the political system.At present stage there are two conceptual leveles of considering of the the structure of public sphere of politics. The first is a socio-philosophical level, which is considered in the public sphere dichotomous opposites: publicity – privacy. This level defines the role of the personal perception and transforms the public sphere of politics to the category of political ontology, erasing it from the list of determinants of real politics. However, this level constitutes a public sphere of politics as a category and concept, provides a place in the public sphere of natural-scientific picture of the world. Belonging category of public sphere» to the categories of political and theoretical traditions can relate public sphere politics with other fundamental phenomena of political being: power, political will, political management. ; Методологічний підхід до інтерпретації громадської сфери політики у демократичному суспільстві є опис практики здійснення влади на основі її управління та діалогу. Публічний характер влади у загальну справу всіх громадян і, в той же час, явище технологічні та функціональні управління в цьому дослідженні, набуває вирішального значення.Політична влада дискурсивної діяльності зв'язку та технократичної практики управління в контексті публічної сфери набуває статусу предметної сфери, яка знаходиться за межами основного упору в дослідженні.Дистанціюватися від уряду в якості ведучої питань, політології, заснований на соціально-філософській традиції як комунікативна теорія заперечує силу його центрального статусу в суспільній сфері, як особлива форма вираження політичній сфері і політичній системі.На сучасному етапі існують два концептуальні leveles розгляду в структурі публічної сфери політики. Першим з них є соціально-філософський рівень, який вважається в громадській сфері дихотомічних протилежностей: гласність - конфіденційність. Цей рівень визначає роль особистого сприйняття і перетворює суспільну сферу політики на категорію політичної онтології, стерти її зі списку детермінанти реальній політиці. Однак цей рівень являє собою публічну сферу політики як категорії і концепції, надає місце у громадській сфері природничо-наукової картини світу. Належність категорії публічної сфери «до категорії політичної і теоретичної традиції» можуть торкнутися сфери публічної політики з іншими фундаментальними явищами політичного буття: влада, політична воля, політичне управління.
Розкрито сутність терміна "віртуальна спільнота практик". Розглянуто як віртуальна спільнота практик здійснює перехід від стихійної навчальної взаємодії до суспільства, яке самоорганізується, створюючи синергетичне, активне середовище, збільшуючи потенціал всіх членів спільноти, здатних створювати нові знання. Висвітлено успішний досвід "Спільноти практиків: інновації у місцевому самоврядуванні" за підтримки Швейцарсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" (DESPRO), який є зовнішнім механізмом інтеграції у спільноту практик як засобом вирішення проблеми професійного розвитку публічних службовців в умовах менеджменту знань. ; The article reveals the essence of the term «virtual community of practice». It is considered that a virtual community of practice is the movement from spontaneous learning interactions to a society that organizes itself, creating a synergistic, active environment, increasing the capacity of all community members who are able to create new knowledge. The article deals with the successful experience of «Community of practice: innovation in local government» supported by the Swiss-Ukrainian project «Decentralization Support in Ukraine» (DESPRO), which is an external mechanism of integration into the community of practice as a means of solving the problem of professional development of civil servants in terms of knowledge management.
Розкрито сутність терміна "віртуальна спільнота практик". Розглянуто як віртуальна спільнота практик здійснює перехід від стихійної навчальної взаємодії до суспільства, яке самоорганізується, створюючи синергетичне, активне середовище, збільшуючи потенціал всіх членів спільноти, здатних створювати нові знання. Висвітлено успішний досвід "Спільноти практиків: інновації у місцевому самоврядуванні" за підтримки Швейцарсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" (DESPRO), який є зовнішнім механізмом інтеграції у спільноту практик як засобом вирішення проблеми професійного розвитку публічних службовців в умовах менеджменту знань. ; The article reveals the essence of the term «virtual community of practice». It is considered that a virtual community of practice is the movement from spontaneous learning interactions to a society that organizes itself, creating a synergistic, active environment, increasing the capacity of all community members who are able to create new knowledge. The article deals with the successful experience of «Community of practice: innovation in local government» supported by the Swiss-Ukrainian project «Decentralization Support in Ukraine» (DESPRO), which is an external mechanism of integration into the community of practice as a means of solving the problem of professional development of civil servants in terms of knowledge management.
In the article theoretical principles of democratic openness are analysed asto the component of public sphere of policy. On the basis of works of J.Habermas the key aspects of construction of political science theory of publicsphere are determined. Drawn conclusion in relation to the optimum state ofpolitical-communicative relations. ; Проанализированы теоретические основы демократической открытости как компонента публичной сферы политики. На основе работ Ю. Хабермаса определены ключевые аспекты построения политологической теории публичной сферы. Сделан вывод относительно оптимального состояния политико-коммуникативных отношений. ; Проаналізовано теоретичні засади демократичної відкритості яккомпонента публічної сфери політики. На основі робіт Ю. Ґабермасавизначаються ключові аспекти побудови політологічної теорії публічноїсфери. Зроблено висновок щодо оптимального стану політико-комунікаційних відносин.
Розглянуто співвідношення понять та явищ аполітичної маніпуляції та публічної сфери. Проаналізовано прийоми та мету політичної маніпуляції у порівнянні з публічної сферою як середовищем раціонального політичного обговорення. Вивчено умови обмеження практик олітичного маніпулювання у просторі публічної політики ; Рассмотрено соотношение понятий и явлений аполитичной манипуляции и публичной сферы. Проанализированы приемы и цели политической манипуляции по сравнению с публичной сферой как средой рационального политического обсуждения. Изучены условия ограничения практик олитичного манипулирования в пространстве публичной политики ; Article examines correlation of concepts and phenomena political manipulation and publi sphere. Receptions and purpose of political manipulation are analysed by comparison to a public sphere as environment of rational political discussion. The terms of limitation of practices of political manipulation are studied in space of public politics
The process of interpenetration of social practices and public political presentation in the functioning of public policy areas. Demonstrated the potential of public participation for public expression of political demands. Assesses the level of dynamism of public policy areas through the formation of local public communities. ; Рассматривается процесс взаимопроникновения практик общественной деятельности и публичной политической презентации в рамках функционирования публичной сферы политики. Демонстрируется потенциал общественного участия для публичного выражения политических. Оценивается уровень динамизации публичной сферы политики на основе формирования локальных общественных сообществ. ; Розглядаєтся процес взаємопроникнення практик громадської діяльності і публічної політичної презентації в рамках функціонування публічної сфери політики. Демонструється потенціал громадської участі для публічного виразу політичних вимог. Оцінюється рівень динамізації публічної сфери політики на основі формування локальних громадських спільнот.
Вивчено вимоги до раціональної політичної поведінки в межахпублічної сфери. Приділено увагу попперівському тлумаченнюліберальних принципів політичного аргументування як засобу веденнядискусії в межах демократичного суспільства. ; Изучены требования к рациональному политическому поведению впределах публичной сферы. Уделено внимание попперовскомутолкованию либеральных принципов политической аргументации каксредству ведения дискуссии в пределах демократического общества ; The article studies requirements to the rational political conduct within thelimits of public sphere. Attention Popper's interpretation of liberal principles ofpolitical argumentation is spared as to the mean of conduct of discussion withinthe limits of democratic society
The emergence of the term of public sphere in social and philosophical tradition in ancient times and its revival in modern times, during the conceptualization of modernity were a number of steps that have shaped the transformation of the content of the public sphere. For ancient thinkers public sphere was a natural environment of the society functioning, the foundation of political activity. The main achievement of the ancient philosophical theory in research of the public sphere should be considered a combination of social and political meanings mentioned public sphere. This constitutive unity led to the development of the concept and phenomenon of the public sphere in the procedural context of democracy.Overview of mentions of the public sphere of social and philosophical constructs of the past enables to understand that the public sphere was a concept that served auxiliary element in building a holistic and systemic view of society, the state and government. However, references to the public sphere most of the sources are philosophical context. This political-philosophical foundations and empirical consideration of political and public spheres reveal the contents of institutional publicity.Publicity in politics - it's both political and social, and individual and collective at the same time. It is a way of life of an individual and a way to stimulate the expression of his qualities in its relation to other people. Hence the need for differentiating factors of the political process and opportunities for public expression counterfactual political positions appears.Constituting of the publicity as the sphere of common social life in general is an important feature and the result of political and philosophical developments of this issue. Enlargement of the philosophical knowledge and reflctions on the public sphere, provided multiple and very full display of the public in art, in social activities. Formation of social philosophy as a special area of research, formed the ideological legacy, which, in turn, led to the emergence of comprehensive publicity and stereotypes about the public sphere.The specifid dimension complements the system vision of politics, allows us to formulate the relationship between facts of the political and the political ideosphere products that have not found a place in the functional structure of the system vision. Public sphere of politics as a construct and phenomenon, according to the author, is designed to simultaneously distinguish the «new» political interaction and represent in a new light «old» political phenomenon. For example, the phenomenon of political communication becomes important public representation.At the same time theoretical and methodological searching on the object of public political fild there is a need of substantial parts inventory of substantial public sphere of politics requiring the use of structural-functional approach. However, the structure and function of the components of public sphere of politics are defied as specifi status role in the political environment (structural elements) and the direction of their real impact on political reality. This creates conditions for demarcation of both conceptual separation of the political process and public sphere of politics as the plane of the potential of implementation of communicative process participants' importance claims.Also the specifi factors identifiation that determine the media activity, in both cases classifiation state media carried a means of differentiation from ideal-typical condition as proposed within political theory. However, unilateral attempts to transform mediastructure at least in some respects it may encounter on lack of understanding of the major players. That can mean either a lack of innovation or sharp short-term changes that destabilize the situation and again lead to a push towards building a democratic public sphere of politics.A special aspect of the media as part of the current public sphere of politics is the development of political and social networks, in which citizens are able to communicate, to defend their positions and on condition of anonymity to assess the current social and political situation. However, the development of new communication systems does not lead to the formation of a genuine public sphere as political actors are trying to use it for their own purposes. ; Изучаются особенности развития процессуальных и институциональных составляющих современной демократии, которые влияют на перспективы развития публичной сферы политики. Оценено значение медиа-среды для расширения количества актеров демократического коммуникационного процесса. Характеризуется роль демократического государства как фактора демонстрации принципов регулирования переговорного процесса в рамках взаимодействия политических сил ; Вивчаються особливості розвитку процесуальних й інституційних складників сучасної демократії, які впливають на перспективи розбудов публічної сфери політики.Оцінено значення медіа-середовища для розширення кількості акторів демократичного комунікаційного процесу. Характеризується роль демократичної держави як чинника демонстрації принципів регулювання переговорного процесу в рамках взаємодії політичних сил
The problems and prospects of co-operations of the state and mass media the way of development of democratic co-operation in the conditions of democracy are examined. Accented attention on actions and influence of the modern state within the limits of public sphere. Analyzed going near creation of the system of public mass media within the limits of the democratic political system ; Рассматриваются проблемы и перспективы взаимодействия державт и СМК в умавах демократии. Акцентировано внимание на действиях и влиянии современного государства в пределах публичной сферы. Проанализированы подходы к созданию системы общественных СМК в пределах демократической политической системы ; Розглядаються проблеми та перспективи взаємодії державт та ЗМК в умавах демократії. Акцентована увага на діях та впливі сучасної держави в межах публічної сфери. Проаналізовані підходи до створення системи громадських ЗМК в межах демократичної політичної системи
Peculiarities of the party and ideological conceptsof contemporary time, affecting the prospects for thedevelopment of public sphere of politics were studied.the meaning of modern ideological movementsfor expanding of political parties' publicity werereviewed. the level of the openness and democratismof party and ideological concepts as the content ofparty public discourse activity were characterized. ; Изучаются особенности развитияпартийно-идеологических концептовсовременности, которые влияют наперспективы развития публичной сферыполитики. Оценено значение основныхсовременных идеологических течений длярасширения публичности политическихпартий. Характеризуется уровень открытостии демократизма партийно-идеологическихконцептов как содержания партийнойпублично-дискурсивной активности. ; Вивчаються особливості розвитку партійно-ідеологічних концептів сучасності, яківпливають на перспективи розбудов публічної сфери політики. Оцінено значенняосновних сучасних ідеологічних течій для розширення публічності політичних партій.Характеризується рівень відкритості та демократизму партійно-ідеологічних концептів як змісту партійної публічно-дискурсивної активності.
The article explores the connection between politics of democracy and current communication medium. Color revolutions, particularly the one experienced in Ukraine, raise an issue of the present day relation between public and political spheres in the new global communicative context. Following the detailed analysis of the modern formation of public sphere done by Charles Taylor the author concentrates on the influence of communication on democratization processes. Amongst others, he focuses on such principle features of the public sphere as domination of rationality in its formation, its claims for providing accountability norms for power, and particularly on its extra-political status. In its turn, these key characteristics of the sphere include everyone as its potential legitimate participant. The field experience gained during the Ukrainian Revolution of Dignity make it possible to correct the view on interrelations of politics and the public sphere. Recent developments do increase dependence of powers that be on the public's day-to-day feeling of their legitimacy. To elucidate the new state of interpenetration between two given spheres the author examines the issue of specificity of discourse that unites both. It allows to establish that it's precisely the democratic ideals, concerning each and every one, that expand the frameworks of the sphere of political beyond its traditional meaning through inclusion of a broad spectrum of people's cultural experiences. The author links current co-existence of liberal and conservative values within liberal democracies with people's experiencing of their cultural identity. That conclusion gives the basis to clarify a phenomenon of rising conservatism inherent in today's politics. ; Теперішні доступні всім суспільні медіа створюють нові можливості для колективних та індивідуальних голосів набувати масового резонансу, змінювати громадську думку та впливати на перебіг політики. Стаття поцілена на аналіз зв'язку між демократичною політикою і медіумом комунікації. Кольорові революції, особливо пережита в Україні, актуалізують питання взаємодії між публічною і політичною сферами в сьогоднішньому контексті комунікації. Відстежуючи детальний аналіз модерного формування публічної сфери, здійснений Чарльзом Тейлором, автор зосереджується на впливі комунікації на спричинювані цим процеси демократизації. Він концентрується на таких аспектах аналізованої публічної сфери,як домінування раціональності в її формуванні, притаманні їй вимоги щодо нормативної підзвітності влади та її екстра-політичний статус. Ці ключові характеристики публічної сфери стосуються кожного як її потенційного леґітимного учасника. Польовий досвід під час Революції Гідності дає чзому скориґувати бачення взаємин публічної сфери і політики. За цими спостереженнями їхня взаємодія є набагато тіснішою, ніж вважалося на піставі політичного досвіду модерну. Слід зазначити також високий ступінь громадської емоційності порівняно з уявленою раціональністю публічного дискурсу в перебігу масових протестів проти несправедливості та ображання гідності, як і в разі голосування за нову політичну владу переважно на етичних та естетичних засадах. Це посилює залежність влади від повсякденного публічного відчуття її леґітимності. Для відповіді на питання про нову ситуацію взаємопроникнення сфер громадськості та політики автор звертається до особливостей дискурсу, що їх єднає, і переглядає відносини між політикою і публічною сферою через питання, чи «все є політичним», висунуте Жан-Люком Нансі у статтях про демократію, натхненних «круглою датою» подій Травня'68 у Франції. Це вможливлює застосування його вихідну демаркації двох вимірів демократії -- як справедливого перерозподілу добробуту і як реґулятивних ідеалів рівності та свободи -- до нинішнього стану комунікації між політичною та публічною сферами. Звідси також можна стверджувати, що ідеали демократії, заторкуючи всіх і кожного, розширюють традиційні рамки сфери політичного, залучаючи до неї широкий спектр культурного досвіду людей. Автор пов'язує сьогоднішнє співіснування ліберальних і консервативних цінностей у ліберальних демократіях з переживанням своєї культурної ідентичностілюдиною. Цей висновок сприяє проясненню феномену під'йому хвилі консерватизму, харктерної наразі для політики в сучасних демократіях.
