The article investigates the multidimensional features of the public opinion influence on forming and realization of the foreign-policy activity of the country. The interdisciplinary approach, that connected work from sociology, law, political science and international relations, was used. On the basis of historical method, it was succeeded to extrapolate the received practices of the ХXth century as for taking into account of public idea on modern international events, a system method defined the state as a subject of international relations, taking into account the separate role of its institutes, a comparative method allowed to distinguish the features of influence of citizens on state decisions in the different political modes, and behaviorism allowed to distinguish the terms of change of the citizens' behavior, society in relation to a foreign policy. The realized analysis of the scientific approaches of realism and liberalism defined the historical epochs of their forming and basic tendencies of taking into account or ignoringthe citizens' moods at the level of the public policy in relation to the short-term and strategic tasks of power in its international cooperation. The groups of countries were certain, where they are most represented. It has been found that, the delineation of manipulative constituent of forming the public opinion became the important conclusion of the research by means of mass-media, by specially democratic countries, in relation to the most essential events as intruding in the other country, coalition participating in international conflicts, intervention, membership in intergovernmental organizations and others like that. Thereafter, it was well proven that the public opinion is the important process of the legitimacy of the foreign-policy activity of the state both inside the state and in cooperating with international players.
The article justifies the theoretical model of the mechanism of public opinion functioning. The subject of the study is public opinion. The goal of the research is to justify the theoretical model of the mechanism of public opinion on the basis of analysis of manifestations of this phenomenon during main stages of human history. Methods of research are systemic, historical, structural-functional, dialectical. They reveal the relationship between the object and the subject of public opinion functioning. The scientific significance of the paper is to create a theoretical model of public opinion functioning in order to determine its impact on social development and find practical application in social management. The analysis of public opinion at various stages of the historical development of mankind shows that in various socio-cultural conditions the mechanism of the operation of this phenomenon is determined by the need to address major social problems and contradictions. It is manifested by the significant influence of subjects on objects of public opinion, thus affecting the development of judgement of current public life problems, including government affairs in the sphere of social management. The community as an object of public opinion, in the process of interaction with subjects of public opinion, relies on social settings and stereotypes, personal life experience. It correlates facts of life with opportunities that it has for implementing its own needs and interests, and it acts on the basis of emotions, mind and will. The mechanism of public opinion functioning appears as a process of interaction and mutual influence of the authorities and the public, the state and civil society that exists within a single communicative field. The conditions for preserving public opinion are: the availability of an urgent social problem to keep an interest; the frequency of the information provided; the popularity of a corresponding position in the public consciousness; the adequacy of representations, evaluations and real genesis; the stability of the supported position; and the efficiency as a measure of achieving goals of social majority as well. The leading tendency in the functioning of public opinion at different stages of historical development is: the relative stability of group existence; a durable level of agreement among most people regarding facts, actions, events and situations at the expense of maintaining interest of various strata of society; the influence of crystallized public opinion on decision-making in socio-political life at the expense of accumulated intellectual and emotional potential ; В статье представлены обоснования теоретической модели механизма функционирования общественного мнения. Предметом исследования является общественное мнение. Цель статьи – обоснование теоретической модели механизма общественного мнения на основе анализа проявлений этого феномена на основных этапах истории человечества. Методы исследования - системный, исторический, структурно-функциональный, диалектический, раскрывающие взаимосвязь объекта и субъекта функционирования общественного мнения. Анализ процесса функционирования общественного мнения на разных этапах исторического развития человечества свидетельствует, что в разных социокультурных условиях механизм функционирования этого феномена обусловленый необходимостью решения острых социальных проблем и противоречий. Он проявляется определенным весомым влиянием субъектов на объекты общественного мнения, что сказывается на выработке оценочного суждения об актуальных проблемах общественной жизни, в том числе о деятельности государственной власти по управлению обществом. Ведущей тенденцией функционирования общественного мнения на разных этапах исторического развития является воздействие на деятельность органов государственной власти и устойчивая степень согласия большинства людей за счет сохранения интереса широких слоев населения по поводу фактов, действий, событий и ситуаций, которые становятся объектом общественного мнения. Механизм функционирования общественного мнения выступает как процесс взаимодействия и взаимовлияния власти и общественности, государства и гражданского общества, которые существуют в пределах одного коммуникативного поля. Научная значимость статьи заключается в создании теоретической модели функционирования общественного мнения, позволит определить ее влияние на развитие общества и найти практическое применение в социальном управлении ; В статті представлено обґрунтування теоретичної моделі механізму DOIстатті – обґрунтування теоретичної моделі механізму громадської думки на основі аналізу проявів цього феномена на основних етапах історії людства. Методи дослідження – системний, історичний, структурно-функціональний, діалектичний, що розкривають взаємозв'язок об'єкта і суб'єкта функціонування громадської думки. Аналіз процесу функціонування громадської думки на різних етапах історичного розвитку людства засвідчує, що в різних соціокультурних умовах механізм функціонування цього феномена зумовлюється необхідністю вирішення гострих соціальних проблем і суперечностей, проявляється певним вагомим впливом суб'єктів на об'єкти громадської думки, що позначається на виробленні оціночного судження про актуальні проблеми суспільного життя, в тому числі про діяльність державної влади щодо управління суспільством. Провідною тенденцією у функцонуванні громадської думки на різних етапах історичного розвитку є вплив на діяльність органів державної влади та стійкий ступінь згоди більшості людей щодо фактів, дій, подій та ситуацій, які стають об'єктом громадської думки за рахунок збереження інтересу широких верств населення. Механізм функціонування громадської думки постає як процес взаємодії і взаємовпливу влади і громадськості, держави і громадянського суспільства, що існують у межах одного комунікативного поля. Наукова значущість статті полягає у створенні теоретичної моделі функціонування громадської думки, що дозволить визначити її вплив на розвиток суспільства та знайти практичне застосування у соціальному управлінні
The main idea of the article is to study the activities of Ukrainian political Internet bloggers who can express their point of view on various issues for a sufficiently large audience. The activities of Anatoly and Olga Sharij) were analyzed. Both of them actively lead their blogs on YouTube. The total audience of these bloggers is more than 2.3 million users only on YouTube. The scientific novelty of the paper lies in the insufficient number of similar research materials concerning the features of the development of modern blogging. The results of the study are of practical importance, since they can be used for further study of the blogosphere and bloggers as journalists of the 21st century. According to our forecasts, the development of blogging and its effectiveness will all happen at a faster pace.
The article deals with one of the key mechanisms of representative democracy – elections; a series of paradoxes associated with them are in the main focus. The rule "one person – one vote" is based on the legal and moral equality of all the people, but suggests that they are also equal in terms of awareness. This can lead to the democratic suicide of democracy. During the formation of the modern society there was a movement from corporate elections to elections, where the main role was played and is played by mass communities. Parallel movement from the group consciousness to the mass consciousness is related to this. In the article it is proved that public opinion became the major mechanism of public choice. Such a state assumes the synergy in the development of the issues of electoral sociology and sociology of public opinion. It is proposed theoretically to differentiate public opinion, social thought and group consciousness. The first one is formed in the broad mass communities, the second one is the result of communication within the community, and the third is formed as a result of group dynamics. ; В статье рассматривается один из определяющих механизмов представительной демократии – выборы; основное внимание обращено на ряд парадоксов, связанных с ними. Правило "Один человек – один голос" базируется на признании юридического и морального равенства людей, но предполагает, что они равны и по уровню информированности. Это может вести к демократическому самоубийству демократии. При формировании современного общества происходило движение от корпоративных выборов к выборам, где главную роль играли и играют массовые общности. С этим связано параллельное движение от группового сознания к массовому сознанию. В статье обосновывается, что общественное мнение превратилось в главный механизм общественного выбора. Подобное состояние предполагает синергию в разработке проблем электоральной социологии и социологии общественного мнения. Выдвигается предложение теоретически дифференцировать общественное мнение, общественную мысль и групповое сознание. Первое формируется в широких массовых общностях, вторая является результатом коммуникации в рамках общественности, а третье формируется как результат групповой динамики. ; У статті розглядається один з визначальних механізмів представницької демократії – вибори; основна увага звертається на низку парадоксів, пов'язаних з ними. Правило "Одна людина – один голос" має підставою визнання юридичної і моральної рівності людей, але передбачає, що вони рівні також за своєю поінформованістю. Це може вести до демократичного самогубства демократії. При формуванні сучасного суспільства відбувався рух від корпоративних виборів до виборів, де головну роль відігравали і відіграють масові спільноти. З цим пов'язаний паралельний рух від групової свідомості до масової свідомості. В статті доводиться, що суспільні опінії перетворилися на головний механізм суспільного вибору. Подібний стан вимагає синергії у розробці проблем електоральної соціології та соціології громадської думки. Висувається пропозиція теоретично диференціювати суспільні опінії, громадську думку та групову свідомість. Перші формуються в широких масових спільнотах, другі є результатом комунікації в межах громадськості, а третє формується як результат групової динаміки.
The survey of Ukrainian periodical editions of the diaspora in Canada, published in 1918–1939s, as a historical source for studying social and political situation in the diaspora has been carried out. Their information potential has been revealed, the classification of newspapers and magazines has been given and their significance as an exponent of public opinion, its ideological orientation has been analyzed. The difference of opinions expressed by Ukrainian periodicals, discussions and conflicts between them possible in the diaspora, but impermissible in the Soviet Ukraine are researched in the article. The influence of press on social processes among Ukrainians in emigration is shown. Their activities in the prevention of Ukrainians of diaspora assimilation by the local population is noted.
We analyzed the activity of video bloggers Anatoly Sharij and Alexander Dubinsky. Their blogs both lead, mainly on the video hosting «YouTube ». However, other social networks are also actively involved. In particular, «Facebook» and channels in the messenger «Telegram». In terms of audience is leading Anatoly Shariy, YouTube channel that, as of September 22, 2019, has about 2.21 million users, while the channel Alexander Dubinsky subscribed to about 350 thousand people. The purpose of writing the work was to consider the phenomenon of the blogosphere as a new phenomenon of journalistic work, to determine the effectiveness and comparison of Anatoly shariy and Alexander Dubinsky's blogs as a tool for forming public opinion, in particular, during political scandals and presidential elections in 2019. The scientific novelty of intelligence is the lack of similar research materials related to the development of modern blogging. The results of the study are of practical importance, as they can be used for further study of the blogosphere. According to our forecasts, the development of blogging and its effectiveness will be even faster. Accordingly, the attention of the audience will be focused on «non-standard forms of journalism» than on the product of traditional media.
At the present stage of political life public opinion endures the increase of its role and significance thus determining the relevance of social and philosophical analysis of the public opinion phenomenon. This article aims to represent more profoundly the process of public opinion formation, and to substantiate its regular character.Theoretical knowledge of ontological foundation of the phenomenon under consideration requires the reliance on laws of the dialectic: unity and struggle of opposites (while creating public opinion social subjects together denote a unity in relation to the subject of dispute, and at the same time they are in conflict regarding its evaluation), transition from quantitative to qualitative changes (as public opinion changes and acquires new qualities at each stage of formation), negation of the negation (although public opinion endures typical formative stages, it nevertheless retains the holistic nature).Due to the analysis of public opinion definitions made by well-known representatives of internationl and national science (F. Allport, Ye.Noel-Neumann, O.Uledova, V.Shatun etc.) it was determined that the phenomenon of public opinion has subject-object nature, its formal trait is social activity and information and emotional interaction. It was established that public opinion is formed in accordance with the facts of human life, under conditions when human needs and interests are implemented due to the influence of the environment, public relations, and other realities of social life. However, the essential role in this process also belongs to the fundamental understanding and background assumptions, standards, ideas and values created by public conscience.So it is proved that the formation of public opinion is possible due to the interaction of two major components - a social being and social consciousness. It is the interaction of rational, emotional and conative components of social subjects and objects of public opinion.The relationship of social consciousness and social life is stable, objective, substantial, internal, necessary and repetitive, and, therefore, it appears as the main pattern of public opinion formation. ; Статья раскрывает процесс формирования общественного мнения, суть которого заключается во взаимодействии социального субъекта и объекта формирования общественного мнения под влиянием конкретных условий социального бытия, отражается в изменении социального сознания. Определено, что этот процесс в рамках определенных социальных групп и сообществ имеет общий, внутренний, существенный, повторимый, необходимый и устойчивый, то есть закономерный, характер. ; Стаття розкриває процес формування громадської думки, суть якого полягає у взаємодії соціального суб'єкта та об'єкта формування громадської думки під впливом конкретних умов соціального буття, що відбивається у зміні соціальної свідомості. Визначено, що цей процес у межах певних соціальних груп та спільнот має загальний, внутрішній, суттєвий, повторюваний, необхідний та стійкий, тобто закономірний, характер.
У даній статті розглядаються досвід та процес вступу до ЄС різних країн та рівень готовності українських громадян до вирішення цього питання. Особлива увага приділяється психологічним проблемам готовності та настрою сучасного українського суспільства щодо вступу в ЄС. This article examines the experience and process of joining the EU from different countries and the level of readiness of Ukrainian citizens to address this issue. Particular attention is paid to the psychological problems of readiness and mood of contemporary Ukrainian society in terms of joining the EU.
Gender equality in Ukrainian society in general and in the political sphere in particular is considered from the point of view of international comparative data and international obligations of Ukraine. Ukraine, with 12 % of women in the Verkhovna Rada of the 8th convocation, ranked 156th in the world (among 190 countries listed in the international Inter-Parliamentary Union database on April 1, 2019). The Ukrainian legislation has declared the idea of equal rights and opportunities for women and men in general and in the political sphere in particular. At the same time, the declarative nature of gender equality is stated. The times of Ukraine's independence regarding the involvement of women in big politics are called "slow emancipation". Women face the triple load problem, because in addition to basic employment in paid work, they combine the role of mothers, wives or grandmothers with active public activities in the public sphere. Despite these obstacles, women are actively trying to engage in Ukrainian politics, as evidenced in particular by the results of 2019 parliamentary elections. The article analyzes the attitude of Ukrainians to the number of women among deputies in the Verkhovna Rada, taking into account gender, age, place of residence, and the education level of respondents. The public opinion on the introduction of gender quotas in Ukraine has been clarified. The problems of state and party support of this component of gender policy are revealed. Gender quotas are described as a mechanism for increasing the number of women in politics. At the policy level of political parties, gender quotas in Ukraine are not popular measures aimed at overcoming gender inequality. After about ten unsuccessful attempts to introduce gender quotas in Ukraine, the legislative quota of 30 % was finally adopted in 2013, which did not produce the expected results in the 2014 elections. Based on sociological data of the Kyiv International Institute of Sociology (KIIS), the dynamics of the attitude of the adult population of Ukraine towards the use of gender quotas by political parties during 2005–2018 is studied. ; Гендерну рівність в українському суспільстві загалом і політичній сфері зокрема розглянуто в контексті міжнародних порівняльних даних і міжнародних зобов'язань України. У статті проаналізовано ставлення українців до кількості жінок серед депутатів Верховної Ради, беручи до уваги стать, вік, місце проживання, рівень освіти респондентів. Гендерні квоти охарактеризовано як механізм збільшення кількості жінок у політиці. З'ясовано громадську думку щодо запровадження гендерних квот в Україні; виявлено проблематику державної і партійної підтримки цієї складової гендерної політики. На основі соціологічних даних Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) вивчено динаміку ставлення дорослого населення України до застосування гендерних квот у списках політичних партій протягом 2005–2018 рр.
Gender equality in Ukrainian society in general and in the political sphere in particular is considered from the point of view of international comparative data and international obligations of Ukraine. Ukraine, with 12 % of women in the Verkhovna Rada of the 8th convocation, ranked 156th in the world (among 190 countries listed in the international Inter-Parliamentary Union database on April 1, 2019). The Ukrainian legislation has declared the idea of equal rights and opportunities for women and men in general and in the political sphere in particular. At the same time, the declarative nature of gender equality is stated. The times of Ukraine's independence regarding the involvement of women in big politics are called "slow emancipation". Women face the triple load problem, because in addition to basic employment in paid work, they combine the role of mothers, wives or grandmothers with active public activities in the public sphere. Despite these obstacles, women are actively trying to engage in Ukrainian politics, as evidenced in particular by the results of 2019 parliamentary elections. The article analyzes the attitude of Ukrainians to the number of women among deputies in the Verkhovna Rada, taking into account gender, age, place of residence, and the education level of respondents. The public opinion on the introduction of gender quotas in Ukraine has been clarified. The problems of state and party support of this component of gender policy are revealed. Gender quotas are described as a mechanism for increasing the number of women in politics. At the policy level of political parties, gender quotas in Ukraine are not popular measures aimed at overcoming gender inequality. After about ten unsuccessful attempts to introduce gender quotas in Ukraine, the legislative quota of 30 % was finally adopted in 2013, which did not produce the expected results in the 2014 elections. Based on sociological data of the Kyiv International Institute of Sociology (KIIS), the dynamics of the attitude of the adult population of Ukraine towards the use of gender quotas by political parties during 2005–2018 is studied. ; Гендерну рівність в українському суспільстві загалом і політичній сфері зокрема розглянуто в контексті міжнародних порівняльних даних і міжнародних зобов'язань України. У статті проаналізовано ставлення українців до кількості жінок серед депутатів Верховної Ради, беручи до уваги стать, вік, місце проживання, рівень освіти респондентів. Гендерні квоти охарактеризовано як механізм збільшення кількості жінок у політиці. З'ясовано громадську думку щодо запровадження гендерних квот в Україні; виявлено проблематику державної і партійної підтримки цієї складової гендерної політики. На основі соціологічних даних Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) вивчено динаміку ставлення дорослого населення України до застосування гендерних квот у списках політичних партій протягом 2005–2018 рр.
Gender equality in Ukrainian society in general and in the political sphere in particular is considered from the point of view of international comparative data and international obligations of Ukraine. Ukraine, with 12 % of women in the Verkhovna Rada of the 8th convocation, ranked 156th in the world (among 190 countries listed in the international Inter-Parliamentary Union database on April 1, 2019). The Ukrainian legislation has declared the idea of equal rights and opportunities for women and men in general and in the political sphere in particular. At the same time, the declarative nature of gender equality is stated. The times of Ukraine's independence regarding the involvement of women in big politics are called "slow emancipation". Women face the triple load problem, because in addition to basic employment in paid work, they combine the role of mothers, wives or grandmothers with active public activities in the public sphere. Despite these obstacles, women are actively trying to engage in Ukrainian politics, as evidenced in particular by the results of 2019 parliamentary elections. The article analyzes the attitude of Ukrainians to the number of women among deputies in the Verkhovna Rada, taking into account gender, age, place of residence, and the education level of respondents. The public opinion on the introduction of gender quotas in Ukraine has been clarified. The problems of state and party support of this component of gender policy are revealed. Gender quotas are described as a mechanism for increasing the number of women in politics. At the policy level of political parties, gender quotas in Ukraine are not popular measures aimed at overcoming gender inequality. After about ten unsuccessful attempts to introduce gender quotas in Ukraine, the legislative quota of 30 % was finally adopted in 2013, which did not produce the expected results in the 2014 elections. Based on sociological data of the Kyiv International Institute of Sociology (KIIS), the dynamics of the attitude of the adult population of Ukraine towards the use of gender quotas by political parties during 2005–2018 is studied. ; Гендерну рівність в українському суспільстві загалом і політичній сфері зокрема розглянуто в контексті міжнародних порівняльних даних і міжнародних зобов'язань України. У статті проаналізовано ставлення українців до кількості жінок серед депутатів Верховної Ради, беручи до уваги стать, вік, місце проживання, рівень освіти респондентів. Гендерні квоти охарактеризовано як механізм збільшення кількості жінок у політиці. З'ясовано громадську думку щодо запровадження гендерних квот в Україні; виявлено проблематику державної і партійної підтримки цієї складової гендерної політики. На основі соціологічних даних Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) вивчено динаміку ставлення дорослого населення України до застосування гендерних квот у списках політичних партій протягом 2005–2018 рр.
The article is devoted to the study of political journalism as a means of forming public opinion in modern Ukraine. The article deals with the basic concepts and characteristics of political journalism, the main approaches to its study. Journalism as a socio-political institution is one of the participants in the political process, which organizes and maintains a constant link between policy makers. Political journalism is a means of highlighting the activities of various political actors and is a peculiar form of communication between government and citizens. Often, the attention of journalists is drawn to the political elite and leaders. The authors of the article draw attention to the functions of political journalism, which can have a constructive and destructive impact on the socio-political life in Ukraine. The information, critical, communicative and cultural-educational functions are highlighted. Political journalism realizes tasks, among which the important place belongs to the formation of public opinion. The article raises the important question of the influence of public opinion on the processes taking place in all spheres of society, since public opinion is a kind of regulator of those processes. An analysis of the influence of political journalism on the process of formation of public opinion is underway. The attention is drawn to the dangerous and negative role of modern media. Also, attention is focused on the main professional requirements for a political journalist: competence, ability to work with information, fluency in the state language, objectivity, honesty and impartiality, ability to analyze and predict. The main problems of political journalism in modern Ukraine are highlighted: incompetence of political journalists, dependence of mass media on politicians and authorities, media manipulation, etc. It is proposed to take appropriate measures to solve the problems of forming public opinion by mass media and counteracting information suggestions. ; Стаття присвячена дослідженню політичної журналістики як засобу формування громадської думки в сучасній Україні. У статті розглянуті основні поняття та характеристики політичної журналістики, основні підходи у її дослідженні. Журналістика як соціально-політичний інститут є одним з учасників політичного процесу, який організовує і підтримує постійний зв'язок між суб'єктами політики. Політична журналістика є засобом висвітлення діяльності різноманітних політичних суб'єктів та є своєрідною формою спілкування між представниками влади і громадянами. Найчастіше увага журналістів прикута до політичної еліти і лідерів. Авторами статті звернуто увагу на функції політичної журналістики, які можуть справляти конструктивно-деструктивний вплив на суспільно-політичне життя в Україні. Висвітлено інформаційну, критичну, комунікативну та культурно-освітню функції. Політична журналістика реалізує завдання, серед яких вагоме місце належить формуванню громадської думки. У статті порушується важливе питання щодо впливу громадської думки на процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільства, адже громадська думка є своєрідним регулятором тих процесів. Проводиться аналіз впливу політичної журналістики на процес формування громадської думки. Звернуто увагу на небезпечну і негативну роль сучасних засобів масової інформації. Також зосереджено увагу на головні професійні вимоги до політичного журналіста: компетентність, уміння працювати з інформацією, вільне володіння державною мовою, об'єктивність, чесність та неупередженість, уміння аналізувати та прогнозувати. Висвітлено основні проблеми політичної журналістики в сучасній Україні: некомпетентність політичних журналістів, залежність засобів масової інформації від політиків і можновладців, медіа-маніпуляції тощо. Запропоновано прийняття відповідних заходів щодо вирішення проблем формування громадської думки засобами масової інформації та протидії інформаційним навіюванням.
The article is devoted to the study of political journalism as a means of forming public opinion in modern Ukraine. The article deals with the basic concepts and characteristics of political journalism, the main approaches to its study. Journalism as a socio-political institution is one of the participants in the political process, which organizes and maintains a constant link between policy makers. Political journalism is a means of highlighting the activities of various political actors and is a peculiar form of communication between government and citizens. Often, the attention of journalists is drawn to the political elite and leaders. The authors of the article draw attention to the functions of political journalism, which can have a constructive and destructive impact on the socio-political life in Ukraine. The information, critical, communicative and cultural-educational functions are highlighted. Political journalism realizes tasks, among which the important place belongs to the formation of public opinion. The article raises the important question of the influence of public opinion on the processes taking place in all spheres of society, since public opinion is a kind of regulator of those processes. An analysis of the influence of political journalism on the process of formation of public opinion is underway. The attention is drawn to the dangerous and negative role of modern media. Also, attention is focused on the main professional requirements for a political journalist: competence, ability to work with information, fluency in the state language, objectivity, honesty and impartiality, ability to analyze and predict. The main problems of political journalism in modern Ukraine are highlighted: incompetence of political journalists, dependence of mass media on politicians and authorities, media manipulation, etc. It is proposed to take appropriate measures to solve the problems of forming public opinion by mass media and counteracting information suggestions. ; Стаття присвячена дослідженню політичної журналістики як засобу формування громадської думки в сучасній Україні. У статті розглянуті основні поняття та характеристики політичної журналістики, основні підходи у її дослідженні. Журналістика як соціально-політичний інститут є одним з учасників політичного процесу, який організовує і підтримує постійний зв'язок між суб'єктами політики. Політична журналістика є засобом висвітлення діяльності різноманітних політичних суб'єктів та є своєрідною формою спілкування між представниками влади і громадянами. Найчастіше увага журналістів прикута до політичної еліти і лідерів. Авторами статті звернуто увагу на функції політичної журналістики, які можуть справляти конструктивно-деструктивний вплив на суспільно-політичне життя в Україні. Висвітлено інформаційну, критичну, комунікативну та культурно-освітню функції. Політична журналістика реалізує завдання, серед яких вагоме місце належить формуванню громадської думки. У статті порушується важливе питання щодо впливу громадської думки на процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільства, адже громадська думка є своєрідним регулятором тих процесів. Проводиться аналіз впливу політичної журналістики на процес формування громадської думки. Звернуто увагу на небезпечну і негативну роль сучасних засобів масової інформації. Також зосереджено увагу на головні професійні вимоги до політичного журналіста: компетентність, уміння працювати з інформацією, вільне володіння державною мовою, об'єктивність, чесність та неупередженість, уміння аналізувати та прогнозувати. Висвітлено основні проблеми політичної журналістики в сучасній Україні: некомпетентність політичних журналістів, залежність засобів масової інформації від політиків і можновладців, медіа-маніпуляції тощо. Запропоновано прийняття відповідних заходів щодо вирішення проблем формування громадської думки засобами масової інформації та протидії інформаційним навіюванням.
Nowadays more and more scientific interest is paid to social processes. It is relatively new, but very important direction because knowledge in this area might have significant impact in many fields of modern life. The purpose of this article is to create a model of public opinion dynamics in modern society. The model is iterative and considers a number of features which are typical for modern society. One of the key components of the model is political parties. They have significant influence on the public opinion. The model takes into account the impact of mass media. It considers both independent and controlled by a political party mass media. Also the model considers influence of social networks, messengers and telephony. In addition, it takes into account geographical position of each state, length of common border between states or social groups and possibly different density of population in each of the states. The model is developed with computer implementation in mind, which significantly simplifies further steps. The author of the article implemented the model in Python programming language with help of tkinter library for user interface and matplotlib for results displaying. Also he gives some implementation advice and performance optimizations. The implemented model has flexible and easy to understand and edit configuration, which makes using of it very convenient. In the last part of the article the built model was tested against several cases which results could be predicted. The first case shows debate of two political parties where first one has notable advantage. The second case shows polarization of the simulated society, where each ideology dominates in a separate region. The last case shows winning of a political party which has significant control over almost all mass media in the simulated society. After simulations of the cases, the model showed results similar to what was expected which indicates that the created in this article model is correct. ; В статье предлагается модель динамики взглядов в современном обществе. Предложенная модель учитывает географические особенности общества, такие как разная плотность населения на территории моделируемого общества, различные взгляды в его регионах, географическое положение этих регионов и их относительные размеры. В модели учитываются политические партии и их влияние на своих участников. Также, кроме различных типов взаимосвязей между членами общества, учтено влияние средств массовой информации (как зависимых так и независимых). Во второй части статьи приведены некоторые особенности компьютерной реализации предложенной модели и оптимизации времени ее выполнения, а также проведены численные эксперименты для проверки корректности работы полученной модели. ; В статті пропонується модель динаміки поглядів у сучасному суспільстві. Запропонована модель бере до уваги географічні особливості суспільства, такі як різна густина населення на території модельованого суспільства, різні погляди в його регіонах, географічне положення цих регіонів та їх відносні розміри. В моделі враховуються політичні партії та їх вплив на своїх учасників. Також, окрім різних типів взаємозв'язків між членами суспільства, врахований вплив засобів масової інформації (як залежних так і незалежних У другій частині статті наведені деякі особливості комп'ютерної реалізації запропонованої моделі та оптимізації часу її виконання, а також проведені чисельні експерименти для перевірки коректності роботи отриманої моделі.
The article was devoted to the methodological aspects of investigation of the problems of the place and the role of a public opinion in the public and political life, beginning from the sources of this phenomenon formation and functioning, its establishment as an important socio-political institution of the democratic society and as a mean of democracy institutionalization in modern Ukraine. The specificity of the concept "the public opinion" was determined. The process of institutionalization had been considered as a whole, as well as interaction and interrelation between the formation of the socio-political institution of the public opinion and the process of democracy institutionalization. Key words: a public opinion, a democracy, the political institution, the process of institutionalization, channels of public opinion expression, an information space. ; Стаття присвячена методологічним аспектам дослідження проблеми місця та ролі феномену громадської думки в суспільно-політичному житті, починаючи з витоків формування та функціонування цього явища, його становлення як важливого соціально-політичного інституту демократичного суспільства та як способу інституціалізації демократії в сучасній Україні. Визначено специфіку поняття «громадська думка». Розглянуто процес інституціалізації в цілому, а також взаємовплив та взаємозв'язок становлення соціально-політичного інститут громадської думки та процесу інституалізації демократії. Ключові слова: громадська думка, демократія, політичний інститут, процес інституціалізації, канали вираження громадської думки, інформаційний простір.
