Suchergebnisse

Blockchain is a new information technology that can be used in many areas of human activity. The fi rst and most famous example of the use of blockchain technology is the Bitcoin cryptocurrency. Today, cryptocurrency has transformed into a publicly recognized means of payment, a virtual currency that is accepted by large and small enterprises, corporations and services. Today, they conduct research and implement a number of projects using Blockchain technology in such areas as healthcare, media, electronic voting, fi le storage, smart contracts, insurance, the public sector (issuing passports, collecting taxes, registering land plots), etc. The IBM Corporation is researching Blockchain technology and is working on the creation of software, with the help of which partners will be able to conclude digital contracts that will be recorded in the global network. IBM is also implementing a project called Adept, which aims to track network-connected devices using Blockchain technology. The purpose of this article is to study the directions of using Blockchain in public policy.

The study provides an overview and thorough analysis of the current state of affairs, positive achievements, possible shortcomings and prospects of public administration bodies actions aimed at achieving socially significant goals and tasks related to them. The author presents a holistic and modernized view of the modern public policy key tasks. Emphasis is placed on identifying the positive or negative impact of public policy on some spheres of public life: economy (GDP growth, wages, unemployment reduction), social sphere (health care, education) and socio-cultural sphere.In the current conditions of society and state development, Ukraine faces a number of large-scale problems that are not fully resolved today, namely, the creation of innovative theory and practice of public administration, the formation of a new generation of leaders who can make effective decisions, analyzing the current situation and using existing resource.Formation of civil society, development of the rule of law, the need to neutralize negative trends, increasing pressure on government agencies from society, the need to form the principles of public policy in Ukraine require understanding of complex mechanisms of public activity.Global risks that threaten the world have created new challenges in the field of public policy as a form of political process implemented in public space, supported by information and communication resources and represented by a set of transparent vertical and horizontal interactions of its participants.A feature of modern political processes is a significant increase in the demands that society places on the political system, which encourages the state to transfer some functions to other, non-state, actors, who are increasingly involved in processes of policy development aimed at ensuring public interests and objectives.Requests for public policy in Ukraine are due to the fact that many interest groups have a real opportunity to participate in shaping the political agenda, to influence the process of development and implementation of political decisions and together with all participants to build a complex network of relationships. ; У дослідженні проводиться огляд та ґрунтовний аналіз сучасного стану справ, позитивних досягнень, можливих недоліків та перспектив дій органів публічного управління, спрямованих на досягнення суспільно значущих цілей та виконання пов'язаних з ними завдань. Викладено цілісне та модернізоване уявлення про ключові завдання сучасної публічної політики. Акцентується увага на виявленні позитивного чи негативного впливу публічної політики на деякі сфери суспільного життя: економіка (зростання ВВП, заробітних плат, зменшення безробіття), соціальна сфера (охорона здоров'я, освіта) та соціокультурна сфера.У сучасних умовах розвитку суспільства і держави перед Україною стоїть низка масштабних проблем, які сьогодні не повністю вирішені, а саме: створення інноваційної теорії та практики публічного управління, формування світогляду керівників нової генерації, які можуть ухвалювати ефективні рішення, аналізуючи наявний стан речей та використовуючи наявні ресурси.

The study provides an overview and thorough analysis of the current state of affairs, positive achievements, possible shortcomings and prospects of public administration bodies actions aimed at achieving socially significant goals and tasks related to them. The author presents a holistic and modernized view of the modern public policy key tasks. Emphasis is placed on identifying the positive or negative impact of public policy on some spheres of public life: economy (GDP growth, wages, unemployment reduction), social sphere (health care, education) and socio-cultural sphere.In the current conditions of society and state development, Ukraine faces a number of large-scale problems that are not fully resolved today, namely, the creation of innovative theory and practice of public administration, the formation of a new generation of leaders who can make effective decisions, analyzing the current situation and using existing resource.Formation of civil society, development of the rule of law, the need to neutralize negative trends, increasing pressure on government agencies from society, the need to form the principles of public policy in Ukraine require understanding of complex mechanisms of public activity.Global risks that threaten the world have created new challenges in the field of public policy as a form of political process implemented in public space, supported by information and communication resources and represented by a set of transparent vertical and horizontal interactions of its participants.A feature of modern political processes is a significant increase in the demands that society places on the political system, which encourages the state to transfer some functions to other, non-state, actors, who are increasingly involved in processes of policy development aimed at ensuring public interests and objectives.Requests for public policy in Ukraine are due to the fact that many interest groups have a real opportunity to participate in shaping the political agenda, to influence the process of development and implementation of political decisions and together with all participants to build a complex network of relationships. ; У дослідженні проводиться огляд та ґрунтовний аналіз сучасного стану справ, позитивних досягнень, можливих недоліків та перспектив дій органів публічного управління, спрямованих на досягнення суспільно значущих цілей та виконання пов'язаних з ними завдань. Викладено цілісне та модернізоване уявлення про ключові завдання сучасної публічної політики. Акцентується увага на виявленні позитивного чи негативного впливу публічної політики на деякі сфери суспільного життя: економіка (зростання ВВП, заробітних плат, зменшення безробіття), соціальна сфера (охорона здоров'я, освіта) та соціокультурна сфера.У сучасних умовах розвитку суспільства і держави перед Україною стоїть низка масштабних проблем, які сьогодні не повністю вирішені, а саме: створення інноваційної теорії та практики публічного управління, формування світогляду керівників нової генерації, які можуть ухвалювати ефективні рішення, аналізуючи наявний стан речей та використовуючи наявні ресурси.

Despite rather big globalization penetrating itself a huge layer of the public relations, the world remains a wide variety of cultural and national peculiarities, moral and ethical values inherent in any society. However, the unification process not always positively affects the public order and the valuable sphere which developed in the concrete country. Strengthening of the economic relations between the states directly influences also the legal sphere where foreign norms stick into the domestic legislation and respectively involuntarily impose behaviour model which contradicts law and order of this country by means of the norms. Any sovereign state will not allow the existence of the destroying norms of the foreign state within the boundaries of their jurisdiction because they have unique legislation. The Institute of the public order must serve as a mainstay from foreign norms, capable to harm to public order in the country. The article discussed the nature, value and role of the public policy clause. Identified the lack of a unified concept of the 'public order' considered its components sigh. Came to the conclusion that the value of the reservation of the public orders as a fundamental principle is one of the manifestations of state sovereignty.

Process of definition of the category 'public policy' is debatable in political science and is interfaced to a number of methodological and semantic difficulties. Two main tendencies in interpretation of the designated category are allocated: the first tendency is connected with philosophical and axiological representations about 'public', the second reflects subject and practical understanding of public policy. Philosophical basis of considered concept is the spatial concept (public space, a public field, the public sphere). The second tendency in understanding of public policy as activity (subject and practical) category is connected with Anglo­Saxon tradition within policy sciences paradigm. Scientists on the former Soviet Union adapt conceptual sense of public policy on the basis of that experience of the state and cultural and valuable changes which is available in their national contexts. The main problem, in this case, is that the above categories donot correspond to the contents in the conditions of transitional systems. ; Процесс определения категории «публичная политика» является в политической науке дискуссионным и сопряжен с рядом методологических и семантических трудностей. Выделяются две главные тенденции в интерпретировании обозначенной категории: первая тенденция связана с философско­аксиологическими представлениями о «публичном», вторая отражает предметно­практическое понимание публичной политики. Философской основой рассматриваемого понятия является пространственный концепт (публичное пространство, публичное поле, публичная сфера). Вторая тенденция в понимании публичной политики как деятельностной (предметно­практической) категории связана с англо­саксонской традицией в рамках парадигмы policy sciences. Ученые на постсоветском пространстве адаптируют понятийный смысл публичной политики на основании того опыта государственных и культурно­ценностных изменений, который имеется в их национальных контекстах. Главная проблема, в данном случае, заключается в том, что вышеуказанные категории не соответствуют своему содержанию в условиях переходных систем. ; Процесс определения категории «публичная политика» является в политической науке дискуссионным и сопряжен с рядом методологических и семантических трудностей. Выделяются две главные тенденции в интерпретировании обозначенной категории: первая тенденция связана с философско­аксиологическими представлениями о «публичном», вторая отражает предметно­практическое понимание публичной политики. Философской основой рассматриваемого понятия является пространственный концепт (публичное пространство, публичное поле, публичная сфера). Вторая тенденция в понимании публичной политики как деятельностной (предметно­практической) категории связана с англо­саксонской традицией в рамках парадигмы policy sciences. Ученые на постсоветском пространстве адаптируют понятийный смысл публичной политики на основании того опыта государственных и культурно­ценностных изменений, который имеется в их национальных контекстах. Главная проблема, в данном случае, заключается в том, что вышеуказанные категории не соответствуют своему содержанию в условиях переходных систем.

SARS-CoV-2 pandemic caused dramatic impact on social life and medical care. Anti-COVID-19 highly ideological public policy measures, such as lockdowns, switching off economies, closing borders, casting off dissentaneous medical experts from media sphere, chastising public disobedience to newly introduced undemocratic rules etc., were told to be introduced to curb the virus spread. Their role in curbing SARS-CoV-2 pandemic is still dubious. Instead, they provoked public panic and partially caused healthcare crises in many countries, including Russia. Healthcare systems of most countries of the world were unprepared to such enormous stress. However, considerable threat to medical care was represented not by the SARS-CoV-2 pathogen itself, but by the consequences of the situation when the public policy struggle with the virus was transferred to the ideological field. Public policy initially proposed by the majority of countries was defective and abusive towards the majority of population, including medical workers. Governments and media created the universal ideological narration of the virus deadliness without statistical evidence. This deadliness must have been overcome only by the collective obedience to governmental power structures with forswearing many constitutional civil rights. Those people who accepted the ideology uncritically and declared themselves "needy" and incapable of working due to the pandemic, were favoured by public policy steps, e.g. they might have been given government subsidies, alms and assistance. Those who questioned consistency of governmental steps or even opposed them, were punished and sometimes deprived their constitutional and democratic rights farther, including medical care specialists. Not professional qualities of clinicians and medical personnel were key factors of this "carrot and whip" policy, but unquestioning adherence to the dominant ideology, even in the states whose governments call themselves democratic. This was also true for Russia, especially Moscow. The ...

The problem of functioning of institutes of public policy in Ukraine is investigated in the work. The newest approaches of formation of institutes of public policy, features of realization of public policy in Ukraine are analyzed and understanding of its role and place in the sphere of political space of the Ukrainian society is established. The content and main factors influencing the formation of modern institutions of public policy in Ukraine are highlighted. ; У роботі досліджено проблема функціонування інститутів публічної політики в Україні. Проаналізовані новітні підходи формування інститутів публічної політики, особливості реалізації публічної політики в Україні, а також встановлено розуміння її ролі і місця в сфері політичного простору українського суспільства. Висвітлюється зміст та основні фактори, що впливають на формування сучасних інститутів публічної політики в Україні.

The tendency to reduce electoral activity is one of the acute problems in the sphere of political relations. This trend can be observed not only in the countries of the new, but also in the "old" democracy. Models of economic and political behavior are changing with the development of the information society. People spend more and more time in social networks, plunging into virtual reality, going away from problems of social reality or first-order reality. The problem of using Internet memes in election companies is studied here. This phenomenon has emerged relatively recently and represents a new tendency in modern politics. The main ideas of the theory of memes and the practice of their use in modern politics are briefly described in the article. ; В сфере политических отношений одной из острых проблем является тенденция к снижению электоральной активности. Эта тенденция наблюдается в странах не только новой, но и «старой» демократии. В условиях развития информационного общества меняются модели экономического и политического поведения. Люди все больше времени проводят в социальных сетях, погружаясь в виртуальную реальность, абстрагируясь от проблем социальной действительности или реальности первого порядка. В статье рассматривается проблема использования интернет-мемов в избирательных компаниях. Данная тенденция возникла относительно недавно и представляет собой новый тренд в современной политике. Кратко изложены основные идеи теории мемов и прослежена практика их использования в современной политике.

The article analyses fear as an effective political tool. It is noted that fear can regulate domestic and foreign public policy. The use of fear in political governance through the use of certain technologies allows one to achieve the following: to identify vectors of political development, to change the regulatory framework, to reformat work with influence groups and public opinion leaders and to focus on certain values. Fear in political processes may be used to achieve either positive or negative goals. The author emphasizes the interconnection between fear and the weakening of democratic moods of the society. Fear reduces the "value" of a political regime that becomes undemocratic. It insists that fear pushes the state to violate its own moral principles, which are based on the law. This affects certain features and sets the level of development of political culture and the sense of its citizens. It is determined that the current fears which are used as the political tools are: migration; terrorism and use of weapons of mass destruction; economical crisis; natural disasters; threats to national security, war; uncertain future and others. Overstatement of the dangers and fueling fears for both: individuals and the state can slow down reforms, – as an obstacle to further development and reformation.For the state, this leads to the increase in costs which are necessary for the needless control and reinsurance, which, hence, leads to the significant use of human, material, financial and other resources. It shows how citizens' fear of terrorist attacks is used to achieve a certain political goal. Emphasis is placed on various losses from terrorist acts, their comparison with other threats. It is emphasized that the use of fear in the management process can not only harm the development of society, but also can develop problems for the government itself. Fear is a tool that requires both special attention and careful planning of possible consequences. ; У статті аналізується страх як ефективний інструмент ...

The article analyses fear as an effective political tool. It is noted that fear can regulate domestic and foreign public policy. The use of fear in political governance through the use of certain technologies allows one to achieve the following: to identify vectors of political development, to change the regulatory framework, to reformat work with influence groups and public opinion leaders and to focus on certain values. Fear in political processes may be used to achieve either positive or negative goals. The author emphasizes the interconnection between fear and the weakening of democratic moods of the society. Fear reduces the "value" of a political regime that becomes undemocratic. It insists that fear pushes the state to violate its own moral principles, which are based on the law. This affects certain features and sets the level of development of political culture and the sense of its citizens. It is determined that the current fears which are used as the political tools are: migration; terrorism and use of weapons of mass destruction; economical crisis; natural disasters; threats to national security, war; uncertain future and others. Overstatement of the dangers and fueling fears for both: individuals and the state can slow down reforms, – as an obstacle to further development and reformation.For the state, this leads to the increase in costs which are necessary for the needless control and reinsurance, which, hence, leads to the significant use of human, material, financial and other resources. It shows how citizens' fear of terrorist attacks is used to achieve a certain political goal. Emphasis is placed on various losses from terrorist acts, their comparison with other threats. It is emphasized that the use of fear in the management process can not only harm the development of society, but also can develop problems for the government itself. Fear is a tool that requires both special attention and careful planning of possible consequences. ; У статті аналізується страх як ефективний інструмент політики. Зазначено, що страх здатний регулювати внутрішню та зовнішню політику. Використання страху в політичному управлінні через застосування певних технологій дозволяє реалізовувати широкий спектр дій: визначати вектори розвитку політики, змінювати нормативну базу, переформатовати роботу з групами впливу та лідерами громадської думки, акцентувати увагу громадян на певних цінностях. Страх у політичних процесах здатний виконувати позитивну і негативну функції. Авторами розкривається взаємозв'язок між страхом та ослабленням демократичних ідеалів. Страх зменшує «якість» політичного режиму, який стає недемократичним. Стверджується, що страх підштовхує державу до порушення її власних моральних принципів, заснованих на повазі до законів. Це позначається на рівні розвитку і особливостях політичної культури та свідомості громадян. Визначено, що сучасними страхами, що використовуються як інструменти у політиці, є: міграція; тероризм та розповсюдженням зброї масового знищення; економічна криза; стихійні лиха; загрози національній безпеці, війни; невизначене майбутнє та інші. Перебільшення небезпек та підживлення страхів як для людини, так і для держави може призвести до гальмування реформ, певного «ступору» у політичній діяльності. Для держави це загрожує збільшенням витрат на непродуктивний контроль та перестраховку, використанням значних ресурсів: людських, матеріальних, фінансових тощо. Показано, як використовується страх громадян стосовно терористичних атак для реалізації владою певної політичної мети. Акцентується увага на різних втратах від терористичних актів, їх порівняння з іншими загрозами.Наголошується, що використання страху в процесі управління здатне не лише завдати шкоди розвитку суспільства, а й створити проблеми для самої влади. Страх є інструментом, робота з яким потребує як особливої уваги, так й ретельного планування наслідків.

The third and final article of the three-part series of articles «Artificial intelligence in the economy and politics of our time» (the first and second articles of the series were published in the fourth and fifth issues of the journal for this year, respectively) presents the results of a study of the goals, motivations and specifics of the adoption of national strategies to support the development of artificial intelligence in different countries. It is shown that such a strategy in Russia is based on the idea of the most important role of using artificial intelligence in solving the most complex economic, social, and military-political problems of the country. Differences in conceptual approaches to the development of research and practical use of artificial intelligence developments in the national strategies of the largest countries of the world — the United States, China and India.

The article analyzes the phenomenon of public policy as a process of reflecting the interests of society through dialogue with the authorities with the help of a well-functioning communication process. We consider the American and European traditions in the definition of this concept. We describe the characteristics of public policy in political science. The article says of public policy development in terms of the information age, the functioning of its online space, namely, the role of social networks as a new subject of public policy.Keywords: publicity, public sphere, public policy, the online space, Internet, social networks. ; У статті аналізується феномен публічної політики як процес відображення інтересів суспільства через діалог з владою за допомогою налагодженого комунікаційного процесу. Розглянуто американську та європейську традиції у визначенні цього концепту. Окреслені характеристики публічної політики у політичній науці. Зазначено про розвиток публічної політики за умов інформаційної доби, функціонування її в онлайн просторі, а саме про роль соціальних мереж як нового суб'єкта публічної політики. Ключові слова: публічність, публічна сфера, публічна політика, онлайн-простір, Інтернет, соціальні мережі.

Public policy affects many dimensions of the «political», which requires researchers not only to measure the properties, but also to establish the relationships and intersections on which the system of public policy coordination depends. The purpose of this study is to reveal the content of existing approaches to the definition of «public policy» and justify the use of a comprehensive (which would take into account all dimensions) approach to revealing the essence of this phenomenon. The article analyzes modern approaches to the definition of «public policy». For the emergence of this phenomenon, two concepts are compared – «politics» and «policy». The use of a comprehensive approach to revealing the essence of public policy is substantiated. A number of difficulties faced by researchers to study public policy as a state activity are analyzed. Disclosure of the complexity of the characteristic public policy used with the temporary nature of public processes, the diversity of participants and political conditions, as well as the stimulating and renewed nature of its results through interconnected and complementary dimensions such as informational and discursive, activist, managerial and spatial. The authors come to the results that develop more national features of «public policy», and then turn to the search for specific points of its practical application and use, allow it to be implemented in public life. In this regard, it is important to study the inclusion of citizens in public administration and their participation in public policy, which allows the authorities to simultaneously take into account the views of citizens on the importance of solving various socio-economic problems and correction of management decisions and the population show initiative and influence management decision-making processes. ; Публічна політика торкається багатьох вимірів «політичного», що вимагає від дослідників не тільки характеристики кожного виміру, але і встановлення взаємозв'язків і перетинів, з яких складається система координат публічної політики. Метою цього дослідження є розкриття змісту існуючих підходів до визначення «публічна політика» та обґрунтування використання комплексного (який би враховував вся виміри) підходу до розкриття сутті даного феномена. У статті проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття «публічна політика». Для пояснення даного феномена зіставляються два поняття – «politics» та «policy». Обґрунтовано використання комплексного підходу до розкриття сутності публічної політики. Проаналізовано низку труднощів, з якими стикаються дослідники при вивчення публічної політики як діяльності держави. Розкрито складний характер публічної політики, який пов'язаний з тимчасовою природою публічних процесів, різноманіттям учасників і політичних умов, а також ймовірною і відносною природою її результатів через взаємопов'язані і взаємообумовлені виміри, такі як інформаційно-дискурсивний, діяльнісно-активістський, управлінський і просторовий. Автори доходять висновку, що більш глибока розробка національних особливостей «публічної політики», в тому числі пошук конкретних точок її практичного застосування і використання, дозволить ефективно впроваджувати її в суспільне життя. У зв'язку з цим великого значення набуває дослідження включеності громадян в сферу державногромадського управління та їх участі в публічній політиці, що дозволить владі своєчасно враховувати думки громадян про важливість вирішення різних соціально-економічних проблем і проводити корекцію управлінських рішень, а населенню виявляти ініціативу і впливати на процеси прийняття управлінських рішень.

Public policy affects many dimensions of the «political», which requires researchers not only to measure the properties, but also to establish the relationships and intersections on which the system of public policy coordination depends. The purpose of this study is to reveal the content of existing approaches to the definition of «public policy» and justify the use of a comprehensive (which would take into account all dimensions) approach to revealing the essence of this phenomenon. The article analyzes modern approaches to the definition of «public policy». For the emergence of this phenomenon, two concepts are compared – «politics» and «policy». The use of a comprehensive approach to revealing the essence of public policy is substantiated. A number of difficulties faced by researchers to study public policy as a state activity are analyzed. Disclosure of the complexity of the characteristic public policy used with the temporary nature of public processes, the diversity of participants and political conditions, as well as the stimulating and renewed nature of its results through interconnected and complementary dimensions such as informational and discursive, activist, managerial and spatial. The authors come to the results that develop more national features of «public policy», and then turn to the search for specific points of its practical application and use, allow it to be implemented in public life. In this regard, it is important to study the inclusion of citizens in public administration and their participation in public policy, which allows the authorities to simultaneously take into account the views of citizens on the importance of solving various socio-economic problems and correction of management decisions and the population show initiative and influence management decision-making processes. ; Публічна політика торкається багатьох вимірів «політичного», що вимагає від дослідників не тільки характеристики кожного виміру, але і встановлення взаємозв'язків і перетинів, з яких складається система координат публічної політики. Метою цього дослідження є розкриття змісту існуючих підходів до визначення «публічна політика» та обґрунтування використання комплексного (який би враховував вся виміри) підходу до розкриття сутті даного феномена. У статті проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття «публічна політика». Для пояснення даного феномена зіставляються два поняття – «politics» та «policy». Обґрунтовано використання комплексного підходу до розкриття сутності публічної політики. Проаналізовано низку труднощів, з якими стикаються дослідники при вивчення публічної політики як діяльності держави. Розкрито складний характер публічної політики, який пов'язаний з тимчасовою природою публічних процесів, різноманіттям учасників і політичних умов, а також ймовірною і відносною природою її результатів через взаємопов'язані і взаємообумовлені виміри, такі як інформаційно-дискурсивний, діяльнісно-активістський, управлінський і просторовий. Автори доходять висновку, що більш глибока розробка національних особливостей «публічної політики», в тому числі пошук конкретних точок її практичного застосування і використання, дозволить ефективно впроваджувати її в суспільне життя. У зв'язку з цим великого значення набуває дослідження включеності громадян в сферу державногромадського управління та їх участі в публічній політиці, що дозволить владі своєчасно враховувати думки громадян про важливість вирішення різних соціально-економічних проблем і проводити корекцію управлінських рішень, а населенню виявляти ініціативу і впливати на процеси прийняття управлінських рішень.

The article explores the peculiarities of economic reforms in Ukraine from an institutionalist viewpoint. Based on a previously developed author's approach to analyzing the evolution of Ukraine's economic system, the paper seeks to investigate the institutional roots of relatively ineffective or semi-finished reforms in the realms of property, power, competition, innovations, and values. At first, it reveals the situation with property reforms starting from the privatization outset and active development in the 1990s, inconsiderate property policy in the 2000s, as well as new challenges and promising moments from the contemporary period, e.g. efforts aimed at increasing the efficiency of state firms starting from 2015. Secondly, the article examines the nature of power relations in the Ukrainian economy. Due to regular transitions from a president-parliamentary to a premier-presidential form of political organization, the system did not create a firm institutional basis for long-term economic development and a systematic policy of civil service and corruption combat, however attaining first decent results in power decentralization. Moreover, the paper focuses on outlining the institutional specifics of the state competition policy in Ukraine. Despite initially approved protection norms, which later proved ineffective, the government lacked a corresponding competition strategy for decades, with a respective share of competitive markets decreasing. In turn, it spurred the emergence of the expected strategy and a new set of anti-monopoly measures. Besides, the publication considers the influence of public policy efforts on innovative activity in the Ukrainian economy, as well as on society values, education, and culture, which tend to not actively foster stable and considerate attitude towards change, innovations and new ideas. As a result of a negative combination of power and property, dominated by oligarchic industrial-financial groups, politically supported monopolism, populism, lack of transparency, low interest in innovations, public policy for many years resembled a battleground for special interest groups. Consequently, the needs of the society occupied a secondary place, which translated into commonly unfinished or prolonged public reforms. Since this ambiguity only hinders Ukrainian economy from further development, the country leaders have to concentrate on decreasing the amount of economic rent extraction and augmenting the growth of inclusive political and economic institutions. ; Проаналізовано еволюцію державного впливу на розвиток інституцій у вітчизняній господарській системі. Наголошено на проблемах систематичної незавершеності та пролонгації реформ у часі, а також недостатньо помітної результативності державної політики, причини яких криються у царині інституцій. Дослідження побудовано на підставі сформульованого автором підходу до аналізу української господарської системи з акцентами на інституціях власності, влади, конкуренції, інновацій та цінностей. Охарактеризовано риси державного регулювання відносин власності в Україні, зазначено інституційні вади процесу приватизації. Виокремлено позитивні аспекти реформування державних підприємств та загрози, пов'язані з концентрацією власності в руках фінансово-промислових груп. Окреслено динаміку політичного клімату та наголошено на несистематичності реформ у сфері влади, державної служби та боротьби з корупцією, а також їх протидії з боку окремих елементів політикуму; з'ясовано головні досягнення та ризики децентралізації влади. Визначено особливості державної конкурентної політики, підкреслено формалізовану спрямованість демонополізаційних зусиль; описано проблеми поєднання влади і власності на окремих ринках та пов'язану з цим хвилю нового монополізму і оновлених заходів захисту конкуренції. Проаналізовано специфіку державного інституційного впливу на інноваційне середовище, аргументовано недостатність державної підтримки та декларативність пільг для інноваторів; відзначено схильність до загальної незацікавленості органів влади в успішному стимулюванні інноваційної активності підприємств. Розкрито характер державного впливу на формування цінностей громадян, зокрема через регулювання сфер освіти та культури. Обґрунтовано причини хронічної незавершеності реформ в Україні, окреслено можливі сценарії подальшого руху вітчизняної господарської системи у зв'язку із формуванням державної політики у сфері інституцій.