Suchergebnisse

Problem setting. The radicalization of society is possible in countries with different political regimes. Finding out the reasons leading to the processes of radicalization is the first step in developing programs for counter-radicalization and de-radicalization. Recent research and publications analysis. Various approaches to defining radicalization, its types and models have been studied. The understanding of radicalization as a process is noted. Methodological approaches to the modelling of radicalization are considered. Various ideas of scientists about the reasons, nature, characteristics of radicalization are investigated. Attention is drawn to the study of the mechanisms of involvement in the process of radicalization. The importance of the functional and descriptive definition of radicalization, such types of radicalization as the radicalization of thoughts and the radicalization of actions (K. McCauley, S. Moskalenko) is noted. The author agrees to the conclusion of A. P. Schmid about the possibility of radicalization of both non-state actors and state ones. There is a growing interest of scientists in the problem of radicalization in the digital era. It is indicated that the goal of many studies is to develop recommendations for the prevention of radicalization (counter-radicalization) and deradicalization. Paper objective. Study of the causes of radicalization of society in countries with different political regimes. Paper main body. Possible reasons for the radicalization of society are considered. It is noted that sometimes the assumption of the authorities regarding the real reasons for the radicalization of society can be erroneous. The author notes the difficulty of identifying the causes of radicalization under an authoritarian regime due to the lack of feedback from society and government. The importance of empirical research on the radicalization of society is pointed out. Specific examples of radicalization are given, confirming the existence of cause-and-effect relationships in political ...

Problem setting. The radicalization of society is possible in countries with different political regimes. Finding out the reasons leading to the processes of radicalization is the first step in developing programs for counter-radicalization and de-radicalization.Recent research and publications analysis. Various approaches to defining radicalization, its types and models have been studied. The understanding of radicalization as a process is noted. Methodological approaches to the modelling of radicalization are considered. Various ideas of scientists about the reasons, nature, characteristics of radicalization are investigated. Attention is drawn to the study of the mechanisms of involvement in the process of radicalization. The importance of the functional and descriptive definition of radicalization, such types of radicalization as the radicalization of thoughts and the radicalization of actions (K. McCauley, S. Moskalenko) is noted. The author agrees to the conclusion ofA. P. Schmid about the possibility of radicalization of both non-state actors and state ones. There is a growing interest of scientists in the problem of radicalization in the digital era. It is indicated that the goal of many studies is to develop recommendations for the prevention of radicalization (counter-radicalization) and de- radicalization.Paper objective. Study of the causes of radicalization of society in countries with different political regimes.Paper main body. Possible reasons for the radicalization of society are considered. It is noted that sometimes the assumption of the authorities regarding the real reasons for the radicalization of society can be erroneous. The author notes the difficulty of identifying the causes of radicalization under an authoritarian regime due to the lack of feedbackfrom society and government. The importance of empirical research on the radicalization of society is pointed out. Specific examples of radicalization are given, confirming the existence of cause-and-effect relationships in political processes. The instability in the «semi-free» countries is explained by the incompleteness of the democratization process.Conclusions of the research. It is pointed out that radicalization is a complex process, the nature ofwhich is determined by many factors. Research into the causes ofradicalization is essential for de-radicalization and counter-radicalization. Interest in the problem of radicalization of society is growing, since political stability is being violated in both democratic and non-democratic countries. Sometimes radicalization leads to extremism, terrorism. The use of violence either by citizens or by the authorities leads to acute conflicts that are difficult to resolve. Therefore, understanding the causes of radicalization creates conditions for preventing such conflicts. ; Изучены различные подходы к определению радикализации, ее видов и моделей.Особое внимание уделяется изучению причин радикализации общества. Выяснено, что радикализация общества возможна в странах с различным политическим ре­жимом. Подчеркивается важность и необходимость многофакторного подхода к изучению процесса радикализации. Приведены конкретные примеры радикализации, подтверждающие существование причинно-следственных связей в политических процессах. ; Вивчено різні підходи до визначення радикалізації, її видів і моделей. Особлива увага приділяється вивченню причин радикалізації суспільства. З'ясовано, що радикалізація суспільства можлива в країнах з різним політичним режимом. Підкреслю­ється важливість і необхідність багатофакторного підходу до вивчення процесу радикалізації. Наведено конкретні приклади радикалізації, що підтверджують іс­нування причинно-наслідковихзв'язків в політичних процесах.

Problem setting. The radicalization of society is possible in countries with different political regimes. Finding out the reasons leading to the processes of radicalization is the first step in developing programs for counter-radicalization and de-radicalization.Recent research and publications analysis. Various approaches to defining radicalization, its types and models have been studied. The understanding of radicalization as a process is noted. Methodological approaches to the modelling of radicalization are considered. Various ideas of scientists about the reasons, nature, characteristics of radicalization are investigated. Attention is drawn to the study of the mechanisms of involvement in the process of radicalization. The importance of the functional and descriptive definition of radicalization, such types of radicalization as the radicalization of thoughts and the radicalization of actions (K. McCauley, S. Moskalenko) is noted. The author agrees to the conclusion ofA. P. Schmid about the possibility of radicalization of both non-state actors and state ones. There is a growing interest of scientists in the problem of radicalization in the digital era. It is indicated that the goal of many studies is to develop recommendations for the prevention of radicalization (counter-radicalization) and de- radicalization.Paper objective. Study of the causes of radicalization of society in countries with different political regimes.Paper main body. Possible reasons for the radicalization of society are considered. It is noted that sometimes the assumption of the authorities regarding the real reasons for the radicalization of society can be erroneous. The author notes the difficulty of identifying the causes of radicalization under an authoritarian regime due to the lack of feedbackfrom society and government. The importance of empirical research on the radicalization of society is pointed out. Specific examples of radicalization are given, confirming the existence of cause-and-effect relationships in political processes. The instability in the «semi-free» countries is explained by the incompleteness of the democratization process.Conclusions of the research. It is pointed out that radicalization is a complex process, the nature ofwhich is determined by many factors. Research into the causes ofradicalization is essential for de-radicalization and counter-radicalization. Interest in the problem of radicalization of society is growing, since political stability is being violated in both democratic and non-democratic countries. Sometimes radicalization leads to extremism, terrorism. The use of violence either by citizens or by the authorities leads to acute conflicts that are difficult to resolve. Therefore, understanding the causes of radicalization creates conditions for preventing such conflicts. ; Изучены различные подходы к определению радикализации, ее видов и моделей.Особое внимание уделяется изучению причин радикализации общества. Выяснено, что радикализация общества возможна в странах с различным политическим ре­жимом. Подчеркивается важность и необходимость многофакторного подхода к изучению процесса радикализации. Приведены конкретные примеры радикализации, подтверждающие существование причинно-следственных связей в политических процессах. ; Вивчено різні підходи до визначення радикалізації, її видів і моделей. Особлива увага приділяється вивченню причин радикалізації суспільства. З'ясовано, що радикалізація суспільства можлива в країнах з різним політичним режимом. Підкреслю­ється важливість і необхідність багатофакторного підходу до вивчення процесу радикалізації. Наведено конкретні приклади радикалізації, що підтверджують іс­нування причинно-наслідковихзв'язків в політичних процесах.

The aim of this article is to find out the logic of modern sociocultural environment within a historical process (in the context of A. Giddens', U. Beck's, P. Sztompka's and Z. Bauman's researches). The article deals with a history as a process of permanent learning, and the era of modernity is interpreted as the radicalization of this process. A history of the human community constitutes itself through the constant reproduction and changing of social practices. Each society should be understood as a process, which models of social life are being internalizing, externalizing and changing. So the learning could be described as a fundamental mechanism of social history. The phenomenon of learning means the practice of productive sociocultural creativity. The learning solves the social life problems: it tends to overcome unfeasibility, incoherence and imperfection of social life. Thereby a history as the learning process is directed to increase the human control over the natural and mental environments. Therefore discovering of the modern epoch's specificity as a situation of dynamicity, changeability, plurality, globality of social practices allows to assert that the learning is the engine of social life in contemporaneity. Moreover the life in the era of modernity should be understood as a radical learning. The situation of posttraditionalization and loss of identity requires sociocultural activity so that a society could stably keep the historical course. Such a radical learning, activity could be understood in the modernity as «colonization of the future», in other words as the social trust and the rationalization. Problems of social life in the era of modernity are overcoming by means of the trust and rationalization. In order to ensure control over the natural and the mental environments, an active modern humanity must always deal with the open future. That is to say with the risk and the uncertainty. The ontological security of posttraditional human could be restored only by «colonization of the future», as a necessary condition for further sociocultural construction of reality. In this way contemporary human's understanding of history and the era of modernity is a principal peculiarity of one's social life. It means that the continuity of contemporary social existence is made possible by pointed understanding. ; Метою даної розвідки є з'ясування логіки сучасного соціокультурного середовища в межах процесу історії (у контексті досліджень Е. Ґіденса, У. Бека, П. Штомпки та З. Баумана). У статті розглядається історія як процес перманентного навчання, а доба модерності осмислюється як радикалізація цього процесу. Виявлено, що історія людської спільноти улаштовує себе через постійну репродукцію та зміну соціальних практик. Відтак феномен навчання може бути окреслений як фундаментальний механізм історії суспільства. Адже будь-яка соціокультурна практика як навчання вирішує проблеми соціального життя: тяжіє до подолання його нереалістичності, некогерентності і недосконалості. З'ясовано, що у такий спосіб історія як процес навчання спрямована до все більшого контролю суспільства над природним та ментальним середовищами. Далі – розкриття специфіки модерної доби як ситуації динамічності, мінливості, множинності, ґлобальності соціальних практик дає змогу автору стверджувати, що навчання у сучасності є рушієм соціального життя. Більш того, життя у добу модерності слід розуміти як радикальне навчання. Адже ситуація посттрадиціоналізації і втрати ідентичностей вимагає соціокультурної активності для того, аби суспільство могло стабільно зберігати історичний плин. Таке радикальне навчання, активність можуть розумітися у модерності як «колонізація майбутнього», тобто як соціальна довіра і раціоналізація. Бауман З. (2008). Текучая современность. СПб.: Питер. Бойченко І. В. (2000). Філософія Історії. Київ: Знання. Бойченко М. (2015). Історичне становлення інституційних засад критичного мислення: економічний, релігійний, мистецький та віртуальний виміри. Філософія освіти. Philosophy of Education, 2 (17), 132-152. Бойченко М. І. (2011). Системний підхід у соціальному пізнанні: ціннісні та функціональні аспекти. К.: Промінь. Бойченко М. (2009). Цінності як категорія філософії освіти (соціально-філософський та філософсько-антропологічний ракурси). Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (8), 99–107. Гидденс Э. (2011). Последствия современности. М.: Издательская и консалтинговая группа «Праксис». Гидденс Э. (2005). Устроение общества: Очерк теории структурации. М.: Академический Проект. Ґіденс Е. (1999). Соціологія. К.: Основи. Ковалев Л. Д. (2000). Э. Гидденс: современный тип социологического теоретизирования. В: История теоретической социологии, в 4-х. т., Т.4. СПб.: РХГИ, 625-658. Мак-Ніл В. (2011). Піднесення Заходу. Історія людської спільноти. К.: Ніка-Центр. Пролеєв С. (2007). Репресивність освіти: вимушена необхідність чи владні зазіхання соціуму? Філософія освіти. Philosophy of Education, 1 (6), 17-27. Пролеєв С. (2014). «Суспільство знань» як антропологічна ситуація. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1 (14), 7-24. Штомпка П. (2005). Социология. Анализ современного общества. М.: Логос. Штомпка П. (1996). Социология социальных изменений. М.: Аспект Пресс. Beck, U. & Beck-Gernsheim, E. (2002). Individualization: Institutionalized Individualism and its Social and Political Consequences. London: Sage. Beck, U., Bonss, W. & Lau, C. (2003). The Theory of Reflexive Modernization: Problematic, Hypotheses and Research Programme. Theory, Culture & Society, 20, 1-33. Giddens, A. (1994). Living in Post-Traditional Society. In: Beck U., Giddens A. & Lash S. Reflexive Modernization. Politics, Tradition and Aesthetics in the Modern Social Order. Stanford. CA: Standford University Press, 56-109. Giddens, A. (2002). Nowoczesność i tożsamość. "Ja" i społeczeństwo w epoce późnej nowoczesności. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.

The history of establishment of the most influential Austrian far right political party – Freedom Party of Austria – is characterized. Peculiarities of party's gaining electoral support with regard to ideological search are highlighted. So called «Haider effect» as one of the main factors, contributing to increased popularity of the Freedom Party of Austria, is defined. Ideological principles, outlined in the party documents, are presented. Key words: ideology, political parties, far right political parties, Austria, the Austrian Freedom Party, Jörg Haider. ; Охарактеризовано історію становлення найбільш впливової австрійської крайньої правої партії – Партії свободи Австрії. Висвітлено специфіку здобуття нею електоральної підтримки в контексті ідеологічного пошуку. Окреслено так званий «ефект Хайдера» як один з головних чинників зростання популярності Партії свободи Австрії в австрійському суспільстві. Представлено ідеологічні засади партії, закріплені у її програмних документах. Ключові слова: ідеологія, політичні партії, крайні праві політичні партії, Австрія, Партія свободи Австрії, Йорг Хайдер.Охарактеризована история становления наиболее влиятельной австрийской крайней правой партии – Партии свободы Австрии. Освещена специфика получения ею электоральной поддержки в контексте идеологического поиска. Определен так называемый «эффект Хайдера» как один из главных факторов роста популярности Партии свободы Австрии в австрийском обществе. Представлены идеологические основы партии, закрепленные в ее программных документах. Ключевые слова: идеология, политические партии, крайне правые политические партии, Австрия, Партия свободы Австрии, Йорг Хайдер. The history of establishment of the most influential Austrian far right political party – Freedom Party of Austria – is characterized. Peculiarities of party's gaining electoral support with regard to ideological search are highlighted. So called «Haider effect» as one of the main factors, contributing to increased popularity of the Freedom Party of Austria, is defined. Ideological principles, outlined in the party documents, are presented. Key words: ideology, political parties, far right political parties, Austria, the Austrian Freedom Party, Jörg Haider.

The peculiarities of far right political parties in Germany after World War II are outlined. Main stages of their evolution are identified and each of them is characterized in details. The establishment of the National Democratic Party of Germany is described, its place in the party system is presented, and ideology and values are characterized. ; Определена специфика развития крайних правых политических партий в Германии после Второй мировой войны. Выделены основные этапы их эволюции и рассмотрен каждый из них. Охарактеризовано становление Национал-демократической партии Германии, определено ее место в партийно-политической системе этой страны и раскрыто идейно-ценностные основы. ; Окреслено специфіку розвитку крайніх правих політичних партій у Німеччині після Другої світової війни. Виокремлено головні етапи їх еволюції та розглянуто кожен із них. Охарактеризовано становлення Націонал-демократичної партії Німеччини, визначено її місце в партійно-політичній системі цієї країни і розкрито ідейно-ціннісні засади.

The peculiarities of far right political parties in Germany after World War II are outlined. Main stages of their evolution are identified and each of them is characterized in details. The establishment of the National Democratic Party of Germany is described, its place in the party system is presented, and ideology and values are characterized. ; Определена специфика развития крайних правых политических партий в Германии после Второй мировой войны. Выделены основные этапы их эволюции и рассмотрен каждый из них. Охарактеризовано становление Национал-демократической партии Германии, определено ее место в партийно-политической системе этой страны и раскрыто идейно-ценностные основы. ; Окреслено специфіку розвитку крайніх правих політичних партій у Німеччині після Другої світової війни. Виокремлено головні етапи їх еволюції та розглянуто кожен із них. Охарактеризовано становлення Націонал-демократичної партії Німеччини, визначено її місце в партійно-політичній системі цієї країни і розкрито ідейно-ціннісні засади.

The ideological romanticism of freedom and equality, having its origins in the political philosophy of Zh. J. Russo, does not lose its relevance today. The revolutionary ideas of J.J.Russault, which laid the foundations for a radical democratic paradigm, inspire new reformist and revolutionary movements around the world. The practical implementation of these ideas often leads to a radicalization of the order of political transformation, substantially reducing the line between democracy and dictatorship.This has been repeatedly observed in political history, beginning with the French Revolution and ending with a modern wave of revolutions in different countries, where radical democrats, destroying and capturing power, proclaim freedom in the name of new equality. By neglecting the real limits of historical action, redefining the role and significance of revolutionary violence, the radicals launch a process that can lead to serious danger for society and the state. Indeed, in reality, equality means only a break with the former public asymmetry, which is replaced by new values – privileged access to a new system of hierarchies. In this case, the national fabric is torn apart, all the public cells collapse, the will to establish freedom, leads to terror, destroying this same freedom, and the revolution turns into a counter to what served as its beginning. As soon as it seems to the people that he (the one who «made» this revolution) receives all the full power, this power, well-founded in numerous theories and concepts, in reality slips out of his hands and becomes elusive. The ideas that prevailed in the pre-revolutionary period and played a positive role in the process of preparing revolutionary events are highlighted as completely incapacitated. ; Идеологическая романтизация свободы и равенства, имея своими истоками политическую философию Ж.-Ж. Руссо, не теряет своей актуальности и сегодня. Революционные идеи Ж.-Ж. Руссо, которые положили начало радикально-демократической парадигме, вдохновляют новые ...

Peculiarities of the process of electoral preferences radicalization in the European Union countries are characterized. The factors that contribute to this phenomenon are distinguished and special attention is paid to one of the most important prerequisite for growth of far right political parties support in Europe –migration level increase. In order to identify presence or absence of causal links between increase of migration rate and electoral appeal of the far right, relevant statistical data has been collected and analyzed. To determine the migration level, the numbers of asylum seekers in 2013-14 and 2014-15 were used. Three countries with the highest positive and negative difference of the asylum seekers numbers for each period were determined. They include Austria, Denmark, Lithuania, Malta, Poland, Slovenia, Hungary, Finland, Croatia. In each country, the strongest far right political party has been identified and its position has been determined on the basis of electoral support during European Parliament elections of 2009 and 2014 and national elections in 2006-2016. The study found no causal relationships between the number of asylum seekers and the electoral appeal of the largest far right political party in the country, so, despite the undeniable impact of migration on the radicalization of electoral preferences, there is no direct correlation. ; Охарактеризована специфика радикализации электоральных преференций в ЕС и приведены факторы, которые способствуют ей. Уделено особое внимание повышению уровня миграции как одной из ключевых предпосылок роста поддержки крайне правых политических партий в европейских странах. Для выявления причинно-следственных связей между увеличением темпов миграции и электоральной привлекательности этих политических сил было проведено сравнение соответствующих статистических данных. Были использованы показатели количества ищущих убежища во всех государствах ЕС, и выявлено, где в 2013-14 и 2014-15 гг. рост был наибольшим и наименьшим. В их число были включены Австрия, Дания, Литва, Мальта, Польша, Словения, Венгрия, Финляндия, Хорватия. Было проанализировано положение крупнейшей крайней правой политической партии в каждой стране на основе уровня ее поддержки на выборах в Европейский Парламент в 2009 и 2014 и в национальный парламент в течение последних десяти лет (2006-2016 гг.). В результате проведенного исследования было выявлено отсутствие причинно-следственных связей между ростом или уменьшением количества искателей убежища и электоральной привлекательности крайней правой политической партии в определенной стране, поэтому, несмотря на несомненное влияние миграции на радикализацию избирательных преференций, прямая взаимосвязь здесь отсутствует. ; Охарактеризовано специфіку радикалізації електоральних преференцій в ЄС та наведено чинники, які сприяють цьому. Приділено особливу увагу підвищенню рівня міграції як одній з ключових передумов зростання рівня підтримки крайніх правих політичних партій в європейських країнах. Для виявлення причинно-наслідкових зв'язків між збільшенням темпів міграції та електоральною привабливістю цих політичних сил було проведено порівняння відповідних статистичних даних. Було використано показники щодо кількості шукачів притулку в усіх державах ЄС, та виявлено, де у 2013-14 та 2014-15 рр. було найбільше та найменше зростання. До переліку цих держав було включено Австрію, Данію, Литву, Мальту, Польщу, Словенію, Угорщину, Фінляндію, Хорватію. Було проаналізовано становище найбільшої крайньої правої політичної партії у кожній країні на основі рівня підтримки на виборах до Європейського Парламенту у 2009 та 2014 рр. і до національного парламенту протягом останніх 10 років (2006-2016 рр.). У результаті проведеного дослідження було виявлено відсутність причинно-наслідкових зв'язків між зростанням чи зменшенням кількості шукачів притулку і електоральною привабливістю найбільшої крайньої правої політичної партії у певній країні, відтак, незважаючи на безперечний вплив міграції на радикалізацію виборчих преференцій, прямий взаємозв'язок тут відсутній.

Польське національне питання серед інших національних питань вирізнялося своєю надзвичайною складністю та широкою відомістю в Європі. У даній роботі здійснено аналіз історіографії та джерельної бази дослідження, визначено становище в якому опинилися поляки після національно-визвольних повстань, висвітлено радикалізацію польських політичних партій та розкрито особливості підходів до польського національного питання в Австро-Угорщині, Німеччині та Російській імперії. ; Among other national issues, the Polish national question was extremely complex and well-known in Europe. This paper analyzes the historiography and source base of the study, identifies the situation of Poles after the national liberation uprisings, highlights the radicalization of Polish political parties and reveals the peculiarities of approaches to the Polish national question in Austria-Hungary, Germany and the Russian Empire.

The article analyzes the components of the constructivist models of Shmuel Eisenstadt as they relate to the discovery of the reasons for the appearance of religious fundamentalism. It establishes that religious fundamentalism can be understood as a type of protest movement, causes of which are related to political, economic, social and cultural challenges of modern civilization. The refusal or failure of political elites to promptly and efficiently meet the challenges of modernization processes may cause the failure of the latter. Thus, religious fundamentalism may occur as an alternative ideology for social change. Its content will be directly focused on the concept of an «ideal» society, in the interpretation of the relevant religious doctrines. Religious fundamentalism is focused on the active engagement and use the mechanisms of political power to achieve their goal, ignoring the interests of private persons. The concept of religious fundamentalism is not identical with religious extremism and radicalism. However, religious fundamentalism may be susceptible to radicalization, which is typical of other protest movements or types of political regimes. ; The article analyzes the components of the constructivist models of Shmuel Eisenstadt as they relate to the discovery of the reasons for the appearance of religious fundamentalism. It establishes that religious fundamentalism can be understood as a type of protest movement, causes of which are related to political, economic, social and cultural challenges of modern civilization. The refusal or failure of political elites to promptly and efficiently meet the challenges of modernization processes may cause the failure of the latter. Thus, religious fundamentalism may occur as an alternative ideology for social change. Its content will be directly focused on the concept of an «ideal» society, in the interpretation of the relevant religious doctrines. Religious fundamentalism is focused on the active engagement and use the mechanisms of political power to achieve their goal, ignoring the interests of private persons. The concept of religious fundamentalism is not identical with religious extremism and radicalism. However, religious fundamentalism may be susceptible to radicalization, which is typical of other protest movements or types of political regimes.

Russian Federation, a Eurasian multinational state, has a significant number of indigenous Muslim population (about 10%) that continues to increase not only due to natural growth and conversion of non-Muslims to Islam, but also as a result of intensive immigration from the Central Asian countries and Azerbaijan. Islamic factor significantly predetermined policy of Russia during its historical development. The importance of Islam in contemporary political life has been underlined by many government representatives and by the leaders of social and religious organizations and movements. Russian Muslim Ummah nowadays is far from being homogeneous and integrated, that predisposes some groups to radicalization of sentiments, ideas and activities and inevitably causes significant destabilization in the religious, social and political spheres within certain subjects of the Russian Federation and at the national level. The article focuses on the complex investigation of the influence of Islam on the social and political processes in contemporary Russia. It reveals the main principles of the Russian administration policy in the field of religion in general and towards Muslims in particular. Specific features of Muslim communities' formation and factors of their institutionalization are determined. This research covers the reasons of major contradictions existing within the Russian Ummah. The article stresses on the importance of this study in the context of Ukrainian-Russian conflict in Crimea and in eastern regions of Ukraine. Current policy of Russia towards the Crimean Tatar population is analyzed. ; Російська Федерація – євразійська поліетнічна держава, на території якої проживає значна кількість корінного мусульманського населення (близько 10%). Треба сказати, що чисельність його постійно зростає не лише за рахунок природного приросту і навернення немусульманського населення в іслам, а й у результаті імміграції з країн Центральної Азії та Азербайджану. Ісламський чинник значно зумовлював політику Росії впродовж її історичного розвитку. Важливість впливу ісламу на сучасне політичне життя держави постійно відзначається багатьма представниками державної влади і лідерами суспільно-релігійних організацій та рухів. Російська мусульманська умма сьогодні є далеко неоднорідною і малозгуртованою. Це створює сприятливий ґрунт для радикалізації настроїв, ідей та діяльності окремих угрупувань і зумовлює значну дестабілізацію у релігійній і соціально-політичній сферах як у межах певних окремих суб'єктів Російської Федерації, так і на загальнодержавному рівні. Cтаття присвячена комплексному дослідженню впливу ісламу на суспільно-політичні процеси сучасної Росії. Визначено основні принципи політики російської адміністрації у сфері релігії загалом і щодо мусульман зокрема. Аналізуються особливості формування мусульманських спільнот у державі, виокремлено чинники їх інституалізації. Визначено причини основних протиріч у російських мусульманських громадах на сучасному етапі. Акцентується на важливості даного дослідження у контексті українсько-російського конфлікту у Криму та у східних областях України. Подано аналіз сучасної політики Росії щодо кримськотатарського населення. ; Російська Федерація – євразійська поліетнічна держава, на території якої проживає значна кількість корінного мусульманського населення (близько 10%). Треба сказати, що чисельність його постійно зростає не лише за рахунок природного приросту і навернення немусульманського населення в іслам, а й у результаті імміграції з країн Центральної Азії та Азербайджану. Ісламський чинник значно зумовлював політику Росії впродовж її історичного розвитку. Важливість впливу ісламу на сучасне політичне життя держави постійно відзначається багатьма представниками державної влади і лідерами суспільно-релігійних організацій та рухів. Російська мусульманська умма сьогодні є далеко неоднорідною і малозгуртованою. Це створює сприятливий ґрунт для радикалізації настроїв, ідей та діяльності окремих угрупувань і зумовлює значну дестабілізацію у релігійній і соціально-політичній сферах як у межах певних окремих суб'єктів Російської Федерації, так і на загальнодержавному рівні. Cтаття присвячена комплексному дослідженню впливу ісламу на суспільно-політичні процеси сучасної Росії. Визначено основні принципи політики російської адміністрації у сфері релігії загалом і щодо мусульман зокрема. Аналізуються особливості формування мусульманських спільнот у державі, виокремлено чинники їх інституалізації. Визначено причини основних протиріч у російських мусульманських громадах на сучасному етапі. Акцентується на важливості даного дослідження у контексті українсько-російського конфлікту у Криму та у східних областях України. Подано аналіз сучасної політики Росії щодо кримськотатарського населення.

In this article, the author makes an attempt to classify the phenomenon of political protest and defines the main features of its each type.The subject of political protest in the scientific field of Ukraine is less explored. Based on analysis of various cases of political actionism, the researcher summarizes its main features. The author also illustrates theoretical constructs by examples from political life in Ukraine and abroad.The purpose of this article is to mark out the forms of political protest based on criteria affecting its essential characteristics. To achieve this objective, the researcher has used the following methods: event analysis, lookback study, structural-functional method, comparative method, systematic approach and others.Political process is mainly classified due to bipolar feature. Due to activity-part, political protest falls into active and passive. Due to preliminary preparation, political protest falls into planned and spontaneous one. Due to tactics and leverages, political protests may be conventional (legal) and unconventional (illegal). It is important to understand that citizens use different types of political protest in case, when traditional possibilities for political participation have been exhausted or are ineffective.Depending on external conditions and resources, the protest is able to be transformed from one form to another one by changing protest tools and sometimes also by changing original objectives towards radicalization or towards softening the requirements. ; In this article, the author makes an attempt to classify the phenomenon of political protest and defines the main features of its each type.The subject of political protest in the scientific field of Ukraine is less explored. Based on analysis of various cases of political actionism, the researcher summarizes its main features. The author also illustrates theoretical constructs by examples from political life in Ukraine and abroad.The purpose of this article is to mark out the forms of political protest based on criteria affecting its essential characteristics. To achieve this objective, the researcher has used the following methods: event analysis, lookback study, structural-functional method, comparative method, systematic approach and others.Political process is mainly classified due to bipolar feature. Due to activity-part, political protest falls into active and passive. Due to preliminary preparation, political protest falls into planned and spontaneous one. Due to tactics and leverages, political protests may be conventional (legal) and unconventional (illegal). It is important to understand that citizens use different types of political protest in case, when traditional possibilities for political participation have been exhausted or are ineffective.Depending on external conditions and resources, the protest is able to be transformed from one form to another one by changing protest tools and sometimes also by changing original objectives towards radicalization or towards softening the requirements.

The article deals with the analysis of Ukrainian social political movement that has been lead after the governmental policy of "pacification" in 1930 and with the determination of changes in the national politicum. The confrontation policy of Polish government in the Ukrainianquestion was aimed to the radicalization of national forces – activity of OUN and right radical young groups, in the same time moderate forces of UNDU and catholic parties' structures lost the influence among the population, limiting their activity by parliamentarism. ; Анализируется украинское общественно-политическое движение, которое развернулось после правительственной политики «пацификации» 1930 г., и определены изменения в национальном политикуме. Конфронтационная политика польской власти в украинском вопросе вела к радикализации национальных сил – деятельности ОУН и праворадикальных молодёжных групп, в то же время умеренные силы УНДО и католические партийные структуры теряли свое влияние среди населения, ограничивая свою деятельность парламентаризмом. ; Аналізується український суспільно-політичний рух, який розгорнувся після урядової політики «пацифікації» 1930 р., та означено зміни в національному політикумі. Конфронтаційна політика польської влади в українському питанні вела до радикалізації національних сил – діяльності ОУН та праворадикальних молодіжних груп, натомість помірковані сили УНДО й католицькі партійні структури втрачали свій вплив серед населення, обмежуючи свою діяльність парламентаризмом.

Article describes the evolution of the social and political movements of Ukrainians in the Chelm and Podlasie regions in the first half of the 1930s and its impact on the state's mobilization potential.The author reveals the external and internal factors that led to qualitative and quantitative changes in the Ukrainian movement of Chelm and Podlasie regions. First of all, this is the parliamentary election in 1930, during which the local Ukrainian population lost all its representatives in the Sejm and the Senate and could not defend its rights at the official state level. Another important factor was the global economic crisis, which hit the Polish economy hard and, above all, the Ukrainian workers.The combination of these factors led to the transition from educational and cultural activities of Ukrainian associations, peaceful meetings and rallies led by Ukrainian parliamentarians to armed rallies, which often ended in clashes with the police and human victims.This radicalization of Ukrainian society and the loss of confidence in the central government negatively affected the loyalty of the population to the Polish state and the loss of its mobilization potential in this region. This situation had negative consequences for Poland during the preparations and the first months of the Second World War.