The article examines the modern authoritarian regime, considers its characteristics and manifestations. The author gives an overview of modern authoritarian regimes. The purpose of this article is to determine the nature and features of the authoritarian regime, as a kind of political regime, as well as the reasons that lead to its emergence or maintenance in the country. It is noted, that the authoritarian regime is not an evolutionary form of state development, it is always a logical consequence of the socio-political processes taking place in the country. It is noted, that it appears against the background of breakthrough processes, when the political system of the state needs changes, but these changes occur under the influence of the political elite, not society, which in turn allows us to identify the preconditions for an authoritarian regime in the state. It is stated, that the authoritarian regime is not an evolutionary form of state development, it does not provide high-quality succession of power, it is unable to offer new trends and transformations of public life due to the inability of one person to change their worldview, adapting to social demands and processes. It is noted, that most authoritarian countries do not proclaim, do not identify themselves in this way, but on the contrary try to position themselves as countries that promote democratic values. Authoritarian regime as such is not perceived by most countries in the world, as it is characterized by unstable, non-transparent and unpredictable development of socio-economic and socio-political processes. The dominance of liberal democracy in the tradition of economic relations demonstrates the tendency of socio-political preferences of most business elites to operate in the conditions of projected democratic regimes. It is concluded, that the authoritarian regime is based on the imperative planting of those values that will contribute to the maintenance of power, and therefore dominated by state ideology, which is planted by the forces and ...
Was investigated features of legitimize communist regimes. On the basis of the practice of institutional changes in the measurement of the constitution concluded that the instability of the legal framework and arrogant attitude to the rules of the political actors regimes condemns ongoing process delegitimize. Furthermore, foundations eroded the value of post-communist transformation. Emphasized that to overcome the syndrome of permanent delegitimize should rely more on formal institutions and rules. Emphasized that to overcome the syndrome of permanent delegitimize should rely more on formal institutions and rules. ; Рассмотрены особенности легитимации посткоммунистических режимов. На основании анализа практики институциональных изменений в измерении конституирования сделан вывод о том, что нестабильность правовой базы и пренебрежительное отношение к правилам игры со стороны политических акторов обрекает режими на постоянный процесс делегитимации. Кроме того, размываются ценностные основы посткоммунистической трансформации. Подчеркнуто, что для преодоления постоянного синдрома делегитимации надо больше опираться на формальные институты и правила. ; Розглянуто особливості легітимації посткомуністичних режимів. На підставі аналізу практики інституціональних змін у вимірі конституювання зроблено висновок, що нестабільність правової бази та зверхнє ставлення до правил гри з боку політичних акторів прирікає режими на постійний процес делегітимації. Крім того, розмиваються ціннісні основи посткомуністичної трансформації. Підкреслено, що для подолання постійного синдрому делегітимації слід більше спиратися на формальні інститути і правила.
Was investigated features of legitimize communist regimes. On the basis of the practice of institutional changes in the measurement of the constitution concluded that the instability of the legal framework and arrogant attitude to the rules of the political actors regimes condemns ongoing process delegitimize. Furthermore, foundations eroded the value of post-communist transformation. Emphasized that to overcome the syndrome of permanent delegitimize should rely more on formal institutions and rules. Emphasized that to overcome the syndrome of permanent delegitimize should rely more on formal institutions and rules. ; Рассмотрены особенности легитимации посткоммунистических режимов. На основании анализа практики институциональных изменений в измерении конституирования сделан вывод о том, что нестабильность правовой базы и пренебрежительное отношение к правилам игры со стороны политических акторов обрекает режими на постоянный процесс делегитимации. Кроме того, размываются ценностные основы посткоммунистической трансформации. Подчеркнуто, что для преодоления постоянного синдрома делегитимации надо больше опираться на формальные институты и правила. ; Розглянуто особливості легітимації посткомуністичних режимів. На підставі аналізу практики інституціональних змін у вимірі конституювання зроблено висновок, що нестабільність правової бази та зверхнє ставлення до правил гри з боку політичних акторів прирікає режими на постійний процес делегітимації. Крім того, розмиваються ціннісні основи посткомуністичної трансформації. Підкреслено, що для подолання постійного синдрому делегітимації слід більше спиратися на формальні інститути і правила.
Problem setting. Scope of the research. This article points out the special features of populism and elections which is a positive message for the formation of democratic values in public administration. It also points out the special mission of populism as the necessity of the power of people and governance over people which is often is the result of the removal from power of relevant at the moment people, groups, or political forces and transfer of such power to "actual" representatives of people through elections. Relevance of the research. Today study of problems of populism and elections is a very relevant and important issue for Ukrainian democracy, especially in the context of global changes when a bright political campaign can be made with the help of gadgets and the Internet resources. A good example of the populism of democratic values in the context of global changes are elections of the President of the USA and last-year elections in Ukraine. At the same time, the electoral law is used as an instrument for self-regulation of elective relations regarding the formation of governmental bodies in a democratic society which depicts the whole scope of social relations, including ones regarding the organization of people and their mutual relations. The electoral law, as well as the process of elections, is an instrument of the interaction between a state and public society, government and society. Recent research and publications analysis. The issues considered in this article have also been studied by the following scientists: O. Kostenko, I. Kuian, L. Lehin, O. Maidanyk, T. Podorozhna, B. Makhonchuk, O. Yushchyk, and others. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. This article points out the importance of populism's influence on elections and electoral techniques in the context of globalization processes. Paper main body. While the electoral law is an instrument that regulates and realizes the citizens constitutional right to elect and be elected, the electoral process as a form of realization of the norms of electoral law regulates the dynamics and structure of the citizens' participation in the process of formation of governmental and local bodies. The level of parliament ostentation and legitimacy of a body (an official), the empowerment of which is related to elections, directly depend on an electoral system. Thus, the electoral system must conform to the highest democratic requirements, which is one of the main provisions in the doctrine and practice of constitutionalism. In some Ukrainian scientific sources the term "voting system" is used alongside the English term "electoral system". Conclusions of the research and prospects for further studies. The populism and elections as a unit in the context of global changes is still an important phenomenon of the social and political life in many countries. In contrast with the traditional ideological systems, populism significantly depends on the features of different national political cultures, particular circumstances of the social-economic and political life of this or that country. By influencing to a considerable extent the policy of countries with relatively small experience in the functioning of democratic institutions, populism, at the same time, is quite prominent in the political space of the "old" democracies. ; Акцентовано увагу на особливостях популізму та виборах у контексті глобалізаційних процесів. Звернено увагу на феномен популізму та популістських ідеологій у соціально-політичному житті багатьох країн світу. Зазначено, що на відміну від традиційних ідеологічних систем, популізм залежить від особливостей різних національних політичних культур, конкретної сукупності обставин соціально-економічного та політичного життя певної країни. Проведено аналіз виборів та виборчих кампаній, які використовують популістські гасла щодо отримання влади та вплив глобалізаційних процесів на сучасне політичне життя.
Problem setting. Scope of the research. This article points out the special features of populism and elections which is a positive message for the formation of democratic values in public administration. It also points out the special mission of populism as the necessity of the power of people and governance over people which is often is the result of the removal from power of relevant at the moment people, groups, or political forces and transfer of such power to "actual" representatives of people through elections. Relevance of the research. Today study of problems of populism and elections is a very relevant and important issue for Ukrainian democracy, especially in the context of global changes when a bright political campaign can be made with the help of gadgets and the Internet resources. A good example of the populism of democratic values in the context of global changes are elections of the President of the USA and last-year elections in Ukraine. At the same time, the electoral law is used as an instrument for self-regulation of elective relations regarding the formation of governmental bodies in a democratic society which depicts the whole scope of social relations, including ones regarding the organization of people and their mutual relations. The electoral law, as well as the process of elections, is an instrument of the interaction between a state and public society, government and society. Recent research and publications analysis. The issues considered in this article have also been studied by the following scientists: O. Kostenko, I. Kuian, L. Lehin, O. Maidanyk, T. Podorozhna, B. Makhonchuk, O. Yushchyk, and others. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. This article points out the importance of populism's influence on elections and electoral techniques in the context of globalization processes. Paper main body. While the electoral law is an instrument that regulates and realizes the citizens constitutional right to elect and be elected, the electoral process as a form of realization of the norms of electoral law regulates the dynamics and structure of the citizens' participation in the process of formation of governmental and local bodies. The level of parliament ostentation and legitimacy of a body (an official), the empowerment of which is related to elections, directly depend on an electoral system. Thus, the electoral system must conform to the highest democratic requirements, which is one of the main provisions in the doctrine and practice of constitutionalism. In some Ukrainian scientific sources the term "voting system" is used alongside the English term "electoral system". Conclusions of the research and prospects for further studies. The populism and elections as a unit in the context of global changes is still an important phenomenon of the social and political life in many countries. In contrast with the traditional ideological systems, populism significantly depends on the features of different national political cultures, particular circumstances of the social-economic and political life of this or that country. By influencing to a considerable extent the policy of countries with relatively small experience in the functioning of democratic institutions, populism, at the same time, is quite prominent in the political space of the "old" democracies. ; Акцентовано увагу на особливостях популізму та виборах у контексті глобалізаційних процесів. Звернено увагу на феномен популізму та популістських ідеологій у соціально-політичному житті багатьох країн світу. Зазначено, що на відміну від традиційних ідеологічних систем, популізм залежить від особливостей різних національних політичних культур, конкретної сукупності обставин соціально-економічного та політичного життя певної країни. Проведено аналіз виборів та виборчих кампаній, які використовують популістські гасла щодо отримання влади та вплив глобалізаційних процесів на сучасне політичне життя.
The difference between two political regimes of the times of Viktor Yuschenko and the times of Viktor Yanykovych is stated on the material of news analysis of independent online media «Ukrayins`ka Pravda». In the field of Ukrainian scientific discourse the political regime of the country is being characterized as transitional one or hybrid one. Thus, some new techniques for the transitional regimes identification are needed to define them more correctly (as being predominantly authoritative or democratic). Additionally in the future with the techniques, it would be possible to forecast the regimes changes. In the paper the interrelations between the mass media as the social institution and the ruling government are proposed to be considered as an indicator of the regime. And within the formal analysis of news of the independent mass media it is possible to discover the tendencies of the regime's orientation towards authoritarism or democracy. That is the main hypothesis of the research. It is confirms through some components.The transitional regime with democratic orientation may be identified through the larger presence of news heroes in headlines, which is expressed with the larger mentions frequency (582 for Yuschenko, 431 for Yanukovych) and with the longer list of unique positions in the general list of mentions (184 for Yuschenko,127 for Yanukovych). The presence of other popular figures in the news (except the president) and their insignificant lag is also needed. For instance in Yuschenko case the second most popular persona is Tymoshenko (with 15 points lag), in Yanukovych case Tymoshenko is also the second, but with 59 points lag. For the news in the Yuschenko times the larger number of references on sources within one news item is discovered. There is also the difference with the sources types. In the times of Yanukovych the second and the third most popular position are own correspondent / own information and other mass media. It may be considered as an attempt to seek closed information and to inform about pressure on mass media. It is supposed, that such a feature exists in the regime with the orientation towards authoritarism and authoritative regime. ; На основі новин незалежного українського онлайн-видання «Українська правда» встановлюється різниця між двома українськими політичними режимами – часів Віктора Ющенка та часів Віктора Януковича. В царині вітчизняного наукового дискурсу політичний режим країни характеризується як перехідний або гібридний. За таких умов необхідними видаються методики, що дозволять точніше ідентифікувати подібні режими, а також – у майбутньому – прогнозувати зміну політичного режиму за певними показниками. У цій статті пропонується вважати одним із індикаторів режиму взаємини між мас-медіа як суспільним інститутом та владою. За такого підходу, аналізуючи презентацію влади у публікаціях ЗМІ, можна буде дійти висновків про тип політичного режиму в країні. Тому гіпотезою даного дослідження є наступне твердження: через формальний аналіз новин незалежного ЗМІ можна виявити та описати тенденції тяжіння режиму до більш демократичного та до більш авторитарного. Гіпотеза підтверджується через низку складових.Зокрема, для перехідного режиму, що тяжіє до демократичного, характерна: більш різноманітна присутність героїв новин у заголовках, що виражається як у вищій частоті згадок (582 для Ющенка, 431 для Януковича), так і у більш довгому переліку унікальних позицій у загальному списку згадуваності (184 у Ющенка,127 у Януковича). Наявність у новинах інших популярних політиків чи героїв новин, окрім президента та їх незначне відставання від нього за згадуваністю (у випадку Ющенка ми бачимо переважання президента над другою позицією (Тимошенко) на 15 пунктів, у випадку із Януковичем друга позиція (теж Тимошенко) відстає від нього на 59 пунктів). Також для новин за часів Ющенка характерна більша кількість посилань на джерела інформації в межах однієї публікації. Є також відмінність і за типами джерел: у Януковича на друге-третє місце за популярністю виходять власна інформація / власні кореспонденти та ЗМІ. Це якраз свідчить про намагання ЗМІ шукати закриту інформацію та повідомляти про тиск на ЗМІ – припускаємо, що це притаманне перехідному режиму, що тяжіє до авторитаризму та авторитарним режимам.
The difference between two political regimes of the times of Viktor Yuschenko and the times of Viktor Yanykovych is stated on the material of news analysis of independent online media «Ukrayins`ka Pravda». In the field of Ukrainian scientific discourse the political regime of the country is being characterized as transitional one or hybrid one. Thus, some new techniques for the transitional regimes identification are needed to define them more correctly (as being predominantly authoritative or democratic). Additionally in the future with the techniques, it would be possible to forecast the regimes changes. In the paper the interrelations between the mass media as the social institution and the ruling government are proposed to be considered as an indicator of the regime. And within the formal analysis of news of the independent mass media it is possible to discover the tendencies of the regime's orientation towards authoritarism or democracy. That is the main hypothesis of the research. It is confirms through some components.The transitional regime with democratic orientation may be identified through the larger presence of news heroes in headlines, which is expressed with the larger mentions frequency (582 for Yuschenko, 431 for Yanukovych) and with the longer list of unique positions in the general list of mentions (184 for Yuschenko,127 for Yanukovych). The presence of other popular figures in the news (except the president) and their insignificant lag is also needed. For instance in Yuschenko case the second most popular persona is Tymoshenko (with 15 points lag), in Yanukovych case Tymoshenko is also the second, but with 59 points lag. For the news in the Yuschenko times the larger number of references on sources within one news item is discovered. There is also the difference with the sources types. In the times of Yanukovych the second and the third most popular position are own correspondent / own information and other mass media. It may be considered as an attempt to seek closed information and to inform about pressure on mass media. It is supposed, that such a feature exists in the regime with the orientation towards authoritarism and authoritative regime. ; На основі новин незалежного українського онлайн-видання «Українська правда» встановлюється різниця між двома українськими політичними режимами – часів Віктора Ющенка та часів Віктора Януковича. В царині вітчизняного наукового дискурсу політичний режим країни характеризується як перехідний або гібридний. За таких умов необхідними видаються методики, що дозволять точніше ідентифікувати подібні режими, а також – у майбутньому – прогнозувати зміну політичного режиму за певними показниками. У цій статті пропонується вважати одним із індикаторів режиму взаємини між мас-медіа як суспільним інститутом та владою. За такого підходу, аналізуючи презентацію влади у публікаціях ЗМІ, можна буде дійти висновків про тип політичного режиму в країні. Тому гіпотезою даного дослідження є наступне твердження: через формальний аналіз новин незалежного ЗМІ можна виявити та описати тенденції тяжіння режиму до більш демократичного та до більш авторитарного. Гіпотеза підтверджується через низку складових.Зокрема, для перехідного режиму, що тяжіє до демократичного, характерна: більш різноманітна присутність героїв новин у заголовках, що виражається як у вищій частоті згадок (582 для Ющенка, 431 для Януковича), так і у більш довгому переліку унікальних позицій у загальному списку згадуваності (184 у Ющенка,127 у Януковича). Наявність у новинах інших популярних політиків чи героїв новин, окрім президента та їх незначне відставання від нього за згадуваністю (у випадку Ющенка ми бачимо переважання президента над другою позицією (Тимошенко) на 15 пунктів, у випадку із Януковичем друга позиція (теж Тимошенко) відстає від нього на 59 пунктів). Також для новин за часів Ющенка характерна більша кількість посилань на джерела інформації в межах однієї публікації. Є також відмінність і за типами джерел: у Януковича на друге-третє місце за популярністю виходять власна інформація / власні кореспонденти та ЗМІ. Це якраз свідчить про намагання ЗМІ шукати закриту інформацію та повідомляти про тиск на ЗМІ – припускаємо, що це притаманне перехідному режиму, що тяжіє до авторитаризму та авторитарним режимам.
The article discusses the trajectories of political regimes in the context of the general transformation processes in the United Mexican States and the Bolivarian Republic of Venezuela. The necessary regulatory legal base and statistical data are used to clarify individual development parameters, investigate various factors influencing the formation and formatting of political processes, their interaction, identify key factors of institutionalization of phenomena in the political sphere and the nature of their further development, identify systemic conflict points and nodes. Character. The project of globalization, which, as a general denominator of interaction and cooperation, includes the values and rules of the neoliberal style with all the relevant institutional assets (international law, its implementation in national legislation, the bodies of international coordination of efforts in various spheres, democratic political regimes, etc.), apparently today met with the complexities of development. The path of neoliberal reforms for various states of the present, finding the best algorithm of development does not look axiomatic any more. The world of political events shows that the parameters that set the modularity and impulsive force in relation to the length and depth of transformations can have different nature - these are factors of the material nature, the orientation on the preservation or confirmation of certain values, «trends of situational» (due to a set of circumstances follow the path available variability), an attempt to find a special path and leave a mark on the history of the country or the world, or even the motivation of an irrational nature (given the increasing emotionalization of communication Due to the spread of new technologies impact on mass consciousness). On the surface, a combination of factors and the question arises – which of them is decisive at the time of making strategic decisions at the national or international level. However, democracy itself is not a goal if it is perceived as a normatively static system with formally expressed institutional features, it is a process. Therefore, with regard to the democratic political regime and the ways of its development, the peculiarities and prospects, we see discussions both theoretical and practical. In our view, the neoliberal vector of further development remains the key, in any case, political discourse in the West is being built in connection with it. Regarding the above-mentioned problems, Mexico and Venezuela provide a wealth of analytical material in trends of general development and trajectories of political regimes that allows us to understand some aspects of political phenomena in order to use the positive experience in political transformations in Ukraine. As a result, the material obtained is generalized, problem zones of political regimes are labeled, an understanding of the factors of positive changes, successful transformations along the vector – success / efficiency, is achieved, and planes and effective instrumental components of the positively effective scenario are highlighted.Key words: trajectories of political regimes, political processes, Mexico, Venezuela, neoliberalism, delegative democracy, participation democracy, Caribbean countries, the political regime of Mexico, the political regime of Venezuela. ; Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди У статті розглядаються траєкторії політичних режимів в контексті загально-трансформаційних процесів в Мексиканських Сполучених Штатів та Боліваріанській Республіці Венесуела. Залучається необхідна нормативно правова база й статистичні дані щодо з'ясування окремих параметрів розвитку, досліджуються різнорідні чинники впливу на формування і форматування політичних процесів, їх взаємозв'язок, встановлюються ключові фактори інституціалізації явищ в сфері політичного життя та характер їх подальшого розвитку, виявляються больові точки та вузли конфліктності системного ґатунку. В підсумку узагальнюється отриманий матеріал, позначаються проблемні зони політичних режимів, здійснюється вихід на розуміння факторів позитивних змін, результативних переутворень за вектором – успішність/ефективність, виділяються площини та дієві інструментальні складові позитивно результативного сценарію,Ключові слова: траєкторії політичних режимів, політичні процеси, Мексика, Венесуела, неолібералізм, делегативна демократія, демократія участі, країни Карибського басейну, політичний режим Мексики, політичний режим Венесуели. В статье рассматриваются траектории политических режимов в контексте обще-трансформационных процессов в Мексиканских Соединенных Штатах и Боливарианской Республике Венесуэла. Используется необходимая нормативная правовая база и статистические данные относительно выяснения отдельных параметров развития, исследуются разнородные факторы воздействия на формирование и форматирование политических процессов, их взаимодействие, устанавливаются ключевые факторы институциализации явлений в сфере политической жизни и характер их дальнейшего развития, выявляются болевые точки и узлы конфликтности системного характера. В итоге обобщается полученный материал, маркируются проблемные зоны политических режимов, осуществляется выход на понимание факторов позитивных изменений, результативных преобразований по вектору – успешность/эффективность, выделяются плоскости и действенные инструментальные составляющие позитивно результативного сценария.Ключевые слова: траектории политических режимов, политические процессы, Мексика, Венесуэла, неолиберализм, делегативная демократия, демократия участия, страны Карибского бассейна, политический режим Мексики, политический режим Венесуэлы. The article discusses the trajectories of political regimes in the context of the general transformation processes in the United Mexican States and the Bolivarian Republic of Venezuela. The necessary regulatory legal base and statistical data are used to clarify individual development parameters, investigate various factors influencing the formation and formatting of political processes, their interaction, identify key factors of institutionalization of phenomena in the political sphere and the nature of their further development, identify systemic conflict points and nodes. Character. The project of globalization, which, as a general denominator of interaction and cooperation, includes the values and rules of the neoliberal style with all the relevant institutional assets (international law, its implementation in national legislation, the bodies of international coordination of efforts in various spheres, democratic political regimes, etc.), apparently today met with the complexities of development. The path of neoliberal reforms for various states of the present, finding the best algorithm of development does not look axiomatic any more. The world of political events shows that the parameters that set the modularity and impulsive force in relation to the length and depth of transformations can have different nature - these are factors of the material nature, the orientation on the preservation or confirmation of certain values, «trends of situational» (due to a set of circumstances follow the path available variability), an attempt to find a special path and leave a mark on the history of the country or the world, or even the motivation of an irrational nature (given the increasing emotionalization of communication Due to the spread of new technologies impact on mass consciousness). On the surface, a combination of factors and the question arises – which of them is decisive at the time of making strategic decisions at the national or international level. However, democracy itself is not a goal if it is perceived as a normatively static system with formally expressed institutional features, it is a process. Therefore, with regard to the democratic political regime and the ways of its development, the peculiarities and prospects, we see discussions both theoretical and practical. In our view, the neoliberal vector of further development remains the key, in any case, political discourse in the West is being built in connection with it. Regarding the above-mentioned problems, Mexico and Venezuela provide a wealth of analytical material in trends of general development and trajectories of political regimes that allows us to understand some aspects of political phenomena in order to use the positive experience in political transformations in Ukraine. As a result, the material obtained is generalized, problem zones of political regimes are labeled, an understanding of the factors of positive changes, successful transformations along the vector – success / efficiency, is achieved, and planes and effective instrumental components of the positively effective scenario are highlighted.Key words: trajectories of political regimes, political processes, Mexico, Venezuela, neoliberalism, delegative democracy, participation democracy, Caribbean countries, the political regime of Mexico, the political regime of Venezuela.
В статті досліджується сучасний авторитарний режим, розглянуто його характерні риси і прояви. Автором наведена оглядова характеристика сучасних авторитарних режимів. Метою даної статті є визначення сутності та особливостей розвитку авторитарного режиму, як різновиду політичного режиму, а також причин, які призводять до його появи чи утриманні в країні. Зазначається, що авторитарний режим не є еволюційною формою розвитку держави, він завжди є логічним наслідком тих суспільно-політичних процесів, які відбуваються в країні. Відзначено, що авторитарний режим з'являється на тлі зламних процесів, коли політична система держави потребує змін, але ці зміни відбуваються під впливом політичної еліти, а не суспільства, що в свою чергу, дає можливість нам виділити передумови появи авторитарного режиму в державі. Констатовано, що авторитарний режим не є еволюційною формою розвитку держави, він не забезпечує якісну спадкоємність влади, він не здатен запропонувати нові тренди та трансформації суспільного життя в силу неможливості однією особою змінювати власний світогляд підлаштовуючись під соціальні запити, міжнародно-правові та політичні тренди розвитку державотворчих процесів. Зазначено, що більшість авторитарних країн не проголошують, не ідентифікують себе в такий спосіб, а навпаки намагаються позиціонувати себе як країни, що пропагують демократичні цінності. Авторитарний режим як такий не сприймається більшістю країн світу, оскільки характеризується нестабільним, нетранспарентним та непрогнозованим розвитком соціально-економічних та суспільно-політичних процесів. Панування ліберальної демократії в традиціях економічних відносин демонструє тяжіння суспільно-політичних уподобань більшості бізнес-еліт до діяльності в умовах прогнозованих демократичних режимів. Зроблено висновок, що авторитарний режим ґрунтується та тримається на імперативному насадженні тих цінностей, які сприятимуть утриманні влади, а тому домінує державна ідеологія, яка насаджується силами та засобами державної пропаганди. Громадяни позбавлені не тільки реального впливу на формування державної політики, а й інструментів нагляду та контролю над діяльністю державного апарату ; В статье исследуется современный авторитарный режим, рассмотрены его характерные черты и проявления. Автором представлена обзорная характеристика современных авторитарных режимов. Целью данной статьи является определение сущности и особенностей развития авторитарного режима, как разновидности политического режима, а также причин, которые приводят к его появлению или удержании в стране. Отмечается, что авторитарный режим не является эволюционной формой развития государства, он всегда является логическим следствием тех общественно-политических процессов, происходящих в стране. Отмечено, что авторитарный режим появляется на фоне переломных процессов, когда политическая система государства требует изменений, но эти изменения происходят под влиянием политической элиты, а не общества, что в свою очередь, дает возможность нам выделить причины возникновения авторитарного режима в государстве. Констатировано, что авторитарный режим не является эволюционной формой развития государства, он не обеспечивает качественную преемственность власти, он не способен предложить новые тренды и трансформации общественной жизни в силу невозможности одним лицом менять свое мировоззрение подстраиваясь под социальные запросы, международно-правовые и политические тренды развития государственно процессов. Отмечено, что большинство авторитарных стран не провозглашают, не идентифицируют себя таким образом, а наоборот пытаются позиционировать себя как страны, пропагандирующих демократические ценности. Авторитарный режим как таковой не воспринимается большинством стран мира, поскольку характеризуется нестабильным, нетранспарентным и непрогнозируемым развитием социально-экономических и общественно-политических процессов. Господство либеральной демократии в традициях экономических отношений демонстрирует притяжения общественно-политических предпочтений большинства бизнес-элит к деятельности в условиях прогнозируемых демократических режимов. Сделан вывод, что авторитарный режим основывается и держится на императивном насаждении тех ценностей, которые будут способствовать удержании власти, а потому доминирует государственная идеология, которая насаждается силами и средствами государственной пропаганды. Граждане лишены не только реального влияния на формирование государственной политики, но и инструментов надзора и контроля за деятельностью государственного аппарата ; The article examines the modern authoritarian regime, considers its characteristics and manifestations. The author gives an overview of modern authoritarian regimes. The purpose of this article is to determine the nature and features of the authoritarian regime, as a kind of political regime, as well as the reasons that lead to its emergence or maintenance in the country. It is noted, that the authoritarian regime is not an evolutionary form of state development, it is always a logical consequence of the socio-political processes taking place in the country. It is noted, that it appears against the background of breakthrough processes, when the political system of the state needs changes, but these changes occur under the influence of the political elite, not society, which in turn allows us to identify the preconditions for an authoritarian regime in the state. It is stated, that the authoritarian regime is not an evolutionary form of state development, it does not provide high-quality succession of power, it is unable to offer new trends and transformations of public life due to the inability of one person to change their worldview, adapting to social demands and processes. It is noted, that most authoritarian countries do not proclaim, do not identify themselves in this way, but on the contrary try to position themselves as countries that promote democratic values. Authoritarian regime as such is not perceived by most countries in the world, as it is characterized by unstable, non-transparent and unpredictable development of socio-economic and socio-political processes. The dominance of liberal democracy in the tradition of economic relations demonstrates the tendency of socio-political preferences of most business elites to operate in the conditions of projected democratic regimes. It is concluded, that the authoritarian regime is based on the imperative planting of those values that will contribute to the maintenance of power, and therefore dominated by state ideology, which is planted by the forces and means of state propaganda. Citizens are deprived not only of real influence on the formation of state policy, but also of tools for supervision and control over the activities of the state apparatus
В статті досліджується сучасний авторитарний режим, розглянуто його характерні риси і прояви. Автором наведена оглядова характеристика сучасних авторитарних режимів. Метою даної статті є визначення сутності та особливостей розвитку авторитарного режиму, як різновиду політичного режиму, а також причин, які призводять до його появи чи утриманні в країні. Зазначається, що авторитарний режим не є еволюційною формою розвитку держави, він завжди є логічним наслідком тих суспільно-політичних процесів, які відбуваються в країні. Відзначено, що авторитарний режим з'являється на тлі зламних процесів, коли політична система держави потребує змін, але ці зміни відбуваються під впливом політичної еліти, а не суспільства, що в свою чергу, дає можливість нам виділити передумови появи авторитарного режиму в державі. Констатовано, що авторитарний режим не є еволюційною формою розвитку держави, він не забезпечує якісну спадкоємність влади, він не здатен запропонувати нові тренди та трансформації суспільного життя в силу неможливості однією особою змінювати власний світогляд підлаштовуючись під соціальні запити, міжнародно-правові та політичні тренди розвитку державотворчих процесів. Зазначено, що більшість авторитарних країн не проголошують, не ідентифікують себе в такий спосіб, а навпаки намагаються позиціонувати себе як країни, що пропагують демократичні цінності. Авторитарний режим як такий не сприймається більшістю країн світу, оскільки характеризується нестабільним, нетранспарентним та непрогнозованим розвитком соціально-економічних та суспільно-політичних процесів. Панування ліберальної демократії в традиціях економічних відносин демонструє тяжіння суспільно-політичних уподобань більшості бізнес-еліт до діяльності в умовах прогнозованих демократичних режимів. Зроблено висновок, що авторитарний режим ґрунтується та тримається на імперативному насадженні тих цінностей, які сприятимуть утриманні влади, а тому домінує державна ідеологія, яка насаджується силами та засобами державної пропаганди. Громадяни позбавлені не тільки реального впливу на формування державної політики, а й інструментів нагляду та контролю над діяльністю державного апарату ; В статье исследуется современный авторитарный режим, рассмотрены его характерные черты и проявления. Автором представлена обзорная характеристика современных авторитарных режимов. Целью данной статьи является определение сущности и особенностей развития авторитарного режима, как разновидности политического режима, а также причин, которые приводят к его появлению или удержании в стране. Отмечается, что авторитарный режим не является эволюционной формой развития государства, он всегда является логическим следствием тех общественно-политических процессов, происходящих в стране. Отмечено, что авторитарный режим появляется на фоне переломных процессов, когда политическая система государства требует изменений, но эти изменения происходят под влиянием политической элиты, а не общества, что в свою очередь, дает возможность нам выделить причины возникновения авторитарного режима в государстве. Констатировано, что авторитарный режим не является эволюционной формой развития государства, он не обеспечивает качественную преемственность власти, он не способен предложить новые тренды и трансформации общественной жизни в силу невозможности одним лицом менять свое мировоззрение подстраиваясь под социальные запросы, международно-правовые и политические тренды развития государственно процессов. Отмечено, что большинство авторитарных стран не провозглашают, не идентифицируют себя таким образом, а наоборот пытаются позиционировать себя как страны, пропагандирующих демократические ценности. Авторитарный режим как таковой не воспринимается большинством стран мира, поскольку характеризуется нестабильным, нетранспарентным и непрогнозируемым развитием социально-экономических и общественно-политических процессов. Господство либеральной демократии в традициях экономических отношений демонстрирует притяжения общественно-политических предпочтений большинства бизнес-элит к деятельности в условиях прогнозируемых демократических режимов. Сделан вывод, что авторитарный режим основывается и держится на императивном насаждении тех ценностей, которые будут способствовать удержании власти, а потому доминирует государственная идеология, которая насаждается силами и средствами государственной пропаганды. Граждане лишены не только реального влияния на формирование государственной политики, но и инструментов надзора и контроля за деятельностью государственного аппарата ; The article examines the modern authoritarian regime, considers its characteristics and manifestations. The author gives an overview of modern authoritarian regimes. The purpose of this article is to determine the nature and features of the authoritarian regime, as a kind of political regime, as well as the reasons that lead to its emergence or maintenance in the country. It is noted, that the authoritarian regime is not an evolutionary form of state development, it is always a logical consequence of the socio-political processes taking place in the country. It is noted, that it appears against the background of breakthrough processes, when the political system of the state needs changes, but these changes occur under the influence of the political elite, not society, which in turn allows us to identify the preconditions for an authoritarian regime in the state. It is stated, that the authoritarian regime is not an evolutionary form of state development, it does not provide high-quality succession of power, it is unable to offer new trends and transformations of public life due to the inability of one person to change their worldview, adapting to social demands and processes. It is noted, that most authoritarian countries do not proclaim, do not identify themselves in this way, but on the contrary try to position themselves as countries that promote democratic values. Authoritarian regime as such is not perceived by most countries in the world, as it is characterized by unstable, non-transparent and unpredictable development of socio-economic and socio-political processes. The dominance of liberal democracy in the tradition of economic relations demonstrates the tendency of socio-political preferences of most business elites to operate in the conditions of projected democratic regimes. It is concluded, that the authoritarian regime is based on the imperative planting of those values that will contribute to the maintenance of power, and therefore dominated by state ideology, which is planted by the forces and means of state propaganda. Citizens are deprived not only of real influence on the formation of state policy, but also of tools for supervision and control over the activities of the state apparatus
The article is aimed at studying democratic changes in terms of characterization of criteria and factors of these transformations. The modern political process can have different trajectories and fluctuations. They determine the directions of political transformations. These can be a wide range of political regimes: from democracies to new forms of autocracy and dictatorships. And it is important here to determine what are the objective conditions that promote or hinder the formation of new democratic institutions. Therefore, this article draws attention to the identification of key factors influencing the trajectories and results of regime change. Directly, attention is paid to the analysis of factors and processes that are important to explain the nature and results of regime transformations. It is determined that the urgent task now is to use the opportunities that arise in transition processes in changing societies. This is necessary to simultaneously deepen the challenges facing democracy and development. There is a need to ensure that national development plans and economic reforms are comprehensive and collective, that state institutions become more accountable and that the structure of electoral and constitutional processes ensures the maximum participation of citizens, especially minorities, women and vulnerable groups. Accountability and transparency, based on the principle of checks and balances, are the main components that in the coming years will remain one of the most important tasks for countries where democracy is being formed and this is crucial for their development prospects. It is justified that the traditional approach to strengthening democracy should be reconsidered, as well as the generally accepted procedures for providing development assistance. The concept of democratic development should also be further developed. Particular attention should be paid to defining the purpose of such development: eliminating isolation in strengthening democracy and the practice of partnership for development, especially in terms of coherence of their implementation, determining the level of influence of rights and participation of citizens on the likelihood of sustainable progress. ; Стаття направлена на дослідження демократичних змін в аспекті характеристики критеріїв та факторів даних трансформацій. Сучасний політичний процес може мати різні траєкторії та коливання. Саме вони визначають напрямки політичних трансформацій. Це можуть бути широкий спектр політичних режимів: від демократій до нових форм автократії та диктатур. І важливим тут є визначення того, які є об'єктивні умови, які сприяють або перешкоджають формуванню нових демократичних інституцій. Тому, дана стаття звертає увагу на виявлення ключових факторів, що впливають на траєкторії та результати режимних змін. Безпосередньо, увагу направлено на аналіз факторів та процесів, які мають значення для пояснення характеру та результатів режимних трансформацій. Визначено, що актуальним завданням зараз є використання можливостей, які виникають в перехідних процесах в мінливих суспільствах. Це необхідно для одночасного поглиблення задач, що стоять перед демократією та розвитком. Необхідним є забезпечення того, щоб національні плани розвитку та економічні реформи набули всеохоплюючого та колективного характеру, щоб інститути держави ставали все більш підзвітними і щоб структура виборчих і конституційних процесів забезпечувала максимальну участь громадян, особливо меншин, жінок і вразливих груп населення. Підзвітність та прозорість, засновані на принципі стримувань та противаг є головними складовими, які в найближчі роки залишаються однією з найважливіших задач для країн, де формується демократія і це має вирішальне значення для перспектив їх розвитку. Обґрунтовано, що слід переосмислити традиційний підхід до зміцнення демократії, а також загальноприйняті порядки надання допомоги в цілях розвитку. Також слід більш глибоко опрацювати концепцію демократичного розвитку. Особливо звернути увагу на визначення мети такого розвитку: усування відособленості в справі зміцнення демократії і практиці здійснення партнерства заради розвитку, особливо в плані узгодженості їх реалізації, визначення рівня впливу прав та участі громадян на ймовірність стійкого прогресу розвитку суспільства та держави.
The article is aimed at studying democratic changes in terms of characterization of criteria and factors of these transformations. The modern political process can have different trajectories and fluctuations. They determine the directions of political transformations. These can be a wide range of political regimes: from democracies to new forms of autocracy and dictatorships. And it is important here to determine what are the objective conditions that promote or hinder the formation of new democratic institutions. Therefore, this article draws attention to the identification of key factors influencing the trajectories and results of regime change. Directly, attention is paid to the analysis of factors and processes that are important to explain the nature and results of regime transformations. It is determined that the urgent task now is to use the opportunities that arise in transition processes in changing societies. This is necessary to simultaneously deepen the challenges facing democracy and development. There is a need to ensure that national development plans and economic reforms are comprehensive and collective, that state institutions become more accountable and that the structure of electoral and constitutional processes ensures the maximum participation of citizens, especially minorities, women and vulnerable groups. Accountability and transparency, based on the principle of checks and balances, are the main components that in the coming years will remain one of the most important tasks for countries where democracy is being formed and this is crucial for their development prospects. It is justified that the traditional approach to strengthening democracy should be reconsidered, as well as the generally accepted procedures for providing development assistance. The concept of democratic development should also be further developed. Particular attention should be paid to defining the purpose of such development: eliminating isolation in strengthening democracy and the practice of partnership for development, especially in terms of coherence of their implementation, determining the level of influence of rights and participation of citizens on the likelihood of sustainable progress. ; Стаття направлена на дослідження демократичних змін в аспекті характеристики критеріїв та факторів даних трансформацій. Сучасний політичний процес може мати різні траєкторії та коливання. Саме вони визначають напрямки політичних трансформацій. Це можуть бути широкий спектр політичних режимів: від демократій до нових форм автократії та диктатур. І важливим тут є визначення того, які є об'єктивні умови, які сприяють або перешкоджають формуванню нових демократичних інституцій. Тому, дана стаття звертає увагу на виявлення ключових факторів, що впливають на траєкторії та результати режимних змін. Безпосередньо, увагу направлено на аналіз факторів та процесів, які мають значення для пояснення характеру та результатів режимних трансформацій. Визначено, що актуальним завданням зараз є використання можливостей, які виникають в перехідних процесах в мінливих суспільствах. Це необхідно для одночасного поглиблення задач, що стоять перед демократією та розвитком. Необхідним є забезпечення того, щоб національні плани розвитку та економічні реформи набули всеохоплюючого та колективного характеру, щоб інститути держави ставали все більш підзвітними і щоб структура виборчих і конституційних процесів забезпечувала максимальну участь громадян, особливо меншин, жінок і вразливих груп населення. Підзвітність та прозорість, засновані на принципі стримувань та противаг є головними складовими, які в найближчі роки залишаються однією з найважливіших задач для країн, де формується демократія і це має вирішальне значення для перспектив їх розвитку. Обґрунтовано, що слід переосмислити традиційний підхід до зміцнення демократії, а також загальноприйняті порядки надання допомоги в цілях розвитку. Також слід більш глибоко опрацювати концепцію демократичного розвитку. Особливо звернути увагу на визначення мети такого розвитку: усування відособленості в справі зміцнення демократії і практиці здійснення партнерства заради розвитку, особливо в плані узгодженості їх реалізації, визначення рівня впливу прав та участі громадян на ймовірність стійкого прогресу розвитку суспільства та держави.
The purpose of the article is a comprehensive legal analysis of the existing system of means of state regulation of economic activity at high risk, to determine the extent of the impact of institutional levers on the protection of economic activity. Research methods: in the course of work the basic scientific methods of the system analysis, formal logic and a method of classifications are used. The method of systematic analysis is used accordingly to determine the current state of legislation in the field of ensuring the activities of high-risk entities. The method of formal logic allowed to determine scientific views on the categories of legal regimes in the field of law. The method of classifications allowed to identify ways to further improve the institutional methods of influencing legal regimes. Results: the study of legal regimes allows to identify ways and methods to minimize the impact of negative factors and risks of the economic environment on the state. The results of the study presented in this scientific article allow us to identify further steps in the study of the problems of legal regimes of economic activity. Discussion: the problems of legal regimes are applied from the standpoint of the development of the law of the modern state. The problem of economic activity at high risk is part of the economic sphere of public safety. The economic sphere of ensuring the public security of Ukraine as a system of fundamental, typical properties of any country embodies all spheres of life and development of man, society, state and nation. In general, in this aspect, security can be defined as a qualitative characteristic of the object (system), the ability of the object to exist, develop and protect it from internal and external threats. The place, role and priority of each element of the economic security sphere is determined by the circumstances that actually develop over a period of time inside and outside the facility. As the situation changes, its various properties may become vital. From the point of ...
A series of «color revolutions» in the post-Soviet space, the events of «Arab Spring» set a new political order. Political institutions have changed and new political procedures and mechanisms for the functioning of the political regime have been put in place. The new political order had to be legitimized, but for this it was necessary to solve those crisis problems that gave impetus to radical changes in society. Typically, a number of factors are causing crises and overcoming the crisis, it is necessary to introduce a system of measures that will provide institutional legitimacy. At the same time, along with legitimation, processes of de-legitimation may take place. ; Ряд «цветных революций» на постсоветском пространстве, события «арабской весны»способствовали установлению нового политического порядка. Менялись политическиеинституты и вводились в действие новые политические процедуры и механизмыфункционирования политического режима. Новый политический порядок должен был себялегитимизировать, но для этого надо было решить те кризисные проблемы, которые далитолчок радикальным изменениям в обществе. Как правило, ряд факторов вызываюткризисные явления и для преодоления кризиса нужно ввести систему мер, которые иобеспечат институциональную легитимацию. В то же время наряду с легитимацию могутпроходить процессы делегитимации. ; Низка «кольорових революцій» на пострадянському просторі, події «арабської весни»сприяли встановленню нового політичного порядку. Змінювалися політичні інститути івводились в дію нові політичні процедури та механізми функціонування політичногорежиму. Новий політичний порядок мав себе легітимізувати, але для цього потрібно буловирішити ті кризові проблеми, які дали поштовх радикальним змінам у суспільстві. Якправило, низка чинників викликають кризові явища і для подолання кризи потрібнозапровадити систему заходів, які й забезпечать інституціональну легітимацією. Водночас поряд із легітимацію можуть відбуватися й процеси делегітимації.
A series of «color revolutions» in the post-Soviet space, the events of «Arab Spring» set a new political order. Political institutions have changed and new political procedures and mechanisms for the functioning of the political regime have been put in place. The new political order had to be legitimized, but for this it was necessary to solve those crisis problems that gave impetus to radical changes in society. Typically, a number of factors are causing crises and overcoming the crisis, it is necessary to introduce a system of measures that will provide institutional legitimacy. At the same time, along with legitimation, processes of de-legitimation may take place. ; Ряд «цветных революций» на постсоветском пространстве, события «арабской весны»способствовали установлению нового политического порядка. Менялись политическиеинституты и вводились в действие новые политические процедуры и механизмыфункционирования политического режима. Новый политический порядок должен был себялегитимизировать, но для этого надо было решить те кризисные проблемы, которые далитолчок радикальным изменениям в обществе. Как правило, ряд факторов вызываюткризисные явления и для преодоления кризиса нужно ввести систему мер, которые иобеспечат институциональную легитимацию. В то же время наряду с легитимацию могутпроходить процессы делегитимации. ; Низка «кольорових революцій» на пострадянському просторі, події «арабської весни»сприяли встановленню нового політичного порядку. Змінювалися політичні інститути івводились в дію нові політичні процедури та механізми функціонування політичногорежиму. Новий політичний порядок мав себе легітимізувати, але для цього потрібно буловирішити ті кризові проблеми, які дали поштовх радикальним змінам у суспільстві. Якправило, низка чинників викликають кризові явища і для подолання кризи потрібнозапровадити систему заходів, які й забезпечать інституціональну легітимацією. Водночас поряд із легітимацію можуть відбуватися й процеси делегітимації.
