On the basis of socio-philosophical analysis analyzed the problem of the relationship between religious and military structures in order to optimize the practical behavior of the believer at the time of the commission of armed violence. ; Проведено соціально-філософський аналіз проблеми взаємовідносин між релігією та військовою службою з метою оптимізації практичної поведінки віруючої особи під час вчинення нею збройного насильства.
On the basis of socio-philosophical analysis analyzed the problem of the relationship between religious and military structures in order to optimize the practical behavior of the believer at the time of the commission of armed violence. ; Проведено соціально-філософський аналіз проблеми взаємовідносин між релігією та військовою службою з метою оптимізації практичної поведінки віруючої особи під час вчинення нею збройного насильства.
Уперше текст есе було опубліковано у виданні: C. Langlois. Politique et religion // Histoire de la France religieuse / ред. J. Le Goff , R. Rémond, т. 3: Du Roi Très Chrétien à la laïcité républicaine / ред. P. Joutard. Paris 1991, с. 108-143. Українською мовою есе публікується за згодою Автора, з коментарем д. і. н. Вадима Ададурова. ; Есе характеризує взаємодію між політичним і релігійним рівнями суспільної активности у Франції в період між укладенням у 1801 р. конкордату й ухваленням у 1901-1904 рр. законів про відокремлення Церкви від держави. Оповідь зосереджується на трьох головних точках взаємодії політики і релігії, якими було ставлення до Римського престолу, до спадщини Французької революції та до освіти. ; The author elucidates the interaction between political and religious social activism in France during the period between the signing of the Concordat (1801) and the adoption of laws on governing the separation of church and state (1901-1904). Three main points of intersection between politics and religion are identified as attitudes to: (i) the Holy See; (ii) the legacy of the French Revolution; and (iii) education.
The article deals with the basic principles of policy through the shape change and the historical manifestations of the moral and ethical standards of life, as constant systematic bases of power relations in their institutional framework. The range is determined of methodological study of this problem, the system correlation transformations.Key words: politics, political process, political institutions, the ethics of power relations, the moral foundations of politics. ; Проаналізовано основні принципи розвитку політики через форми змін та особливості історичних виявів морально-етичних норм буття як сталих системостворюючих основ владних відносин їхніх інституційних засад. Визначено методологічний спектр дослідження цієї проблеми, система кореляційних трансформацій. Ключові слова: політика, політичний процес, політичні інститути, етичні принципи владних відносин, моральні основи політичної діяльності.
У статті проаналізовано різні типи взаємодії між політикою і релігією в Західній і Східній Европі. Взявши за основу п'ять европейських країн: Великобританію, Іспанію, Україну, Польщу та Литву, автор показує, яку роль відігравали релігійні процеси в соціоекономічному, політичному та культурному розвитку цих держав, і навпаки, як процеси урбанізації чи модернізації вплинули на релігійність тих чи інших соціяльних та етнічних груп. ; The article offers a comparative perspective on different types of interactions between politics and religion in Western and Eastern Europe. Discussing the situation in five European countries – Great Britain, Spain, Poland, Lithuania, and Ukraine – it shows the role of religious processes in the social, economic, political and cultural development of a nation and, vice versa, the influence of urbanization and modernization processes on the religiosity of different ethnic and social groups.
The revolutionary transition of power to democratic forces after the "dignity revolution" in 2014 in Ukraine did not indicate the absence of contradictions within the new ruling class, because patriotic and devotion to democratic transformation are not the only condition for the consolidation of the ruling class. The democratic theory of the elite, which corresponds to the essence of the designated form of government, recognizes the existence of a select minority (elite) in each of the social spheres, which owns intellectual and voluntary law, not leadership. The relations between the elites are not stable, but on the contrary may become exacerbated in the fractured periods of history In the countries of "young democracy", the relationship between the political and military elite is controversial lace of relations, because the military elite represents a closed "group of interests" in politics, so it can move from supporting the ruling class to a strong opponent of relations. Even the neutral position of the military elite includes a variant of interference in political processes of power scale. Revolutionary changes on Ukraine's path to European integration may have been deeply embedded in the formation of a new military elite that has tempered itself in the armed struggle with the Russian-separatist forces, was engaged in joint exercises, and most importantly, in business cooperation with representatives of the military elites of the West, which have a long tradition Serious interaction with the ruling class. Taking into account that social and political processes in Ukraine can be compared with developing countries, the whole set of contradictory relations between the political and military elite in our country should be directed to the general line of constitutional-legal civil-military relations.
The article proposes to improve using of the concepts "freedom of religion" or "freedom of faith" and "legal religious tolerance". Such categories as "freedom of religion" or "freedom of faith" are more popular now in the state and international legal acts.
The application of hermeneutic, comparative, historical, formal legal and dialectical methods of scientific research allows concluding that the term "legal religious tolerance" is better suited to the realities of the legal system than the concept of "freedom of religion" or "freedom of faith". The content of the concept of "freedom of religion" as one of the main categories of human rights and freedoms enshrined in international acts and in the legislation of the most states of the Western Legal Tradition is based on the philosophical ideas of the early modern period. Despite the humanity and the enlightening liberality of those ideas, they remain too idealized and complicated in their practical legal application. The legal content of the concept of "religious tolerance", with all the disadvantages of its vagueness, due to its hermeneutic flexibility leaves much more space for the practical law enforcement.
The categories of "state religion" and "religion of the majority population" are supposed to exist. It does not require absolute detachment of public authorities from regulating religious relationships. Moreover, it mitigates collisions between the application of this right and other civil rights. The author states that using of the legal category of "religious tolerance" is much more suitable. Since its content is in line with the canons of the religious laws of the different religions, natural law, and the historical legal tradition of the long development of society, the concept of "religious tolerance" should be used for the regulation of the religious legal relations in the states with different religious communities.
The possibility of switching to two new approaches – meta-historical analysis of the changes theocratic and secular forms of domination and governance, as well as the creation of an institutional matrix of religious and political space of the state, which are in line with the traditions of Ukrainian religious studies theorizing. New methods of knowledge interaction between religion and politics in public life in one of the basic institutions – the phenomenon of faith. They are based on various grounds, its different systems concepts and different definitions and perspectives of the content review identified institutional changes in religion and politics. A comparison of these approaches is interesting also because they realized a fundamentally different way of constructing social knowledge about the interaction of religion and politics. ; В статье рассмотрена проблема религиозной и политической веры через анализ характеристик основных элементов в своем предмете, которые их образуют. Обосновывается возможность перехода к использованию двух новых подходов – метаисторического анализа изменений теократических и светских форм господства и правления, а также создания институциональной матрицы религиозно-политического пространства государства, находящихся в русле традиций украинского религиоведческого теоретизирования. Предложены новые способы познания взаимодействия религии и политики в жизни общества посредством одного из базовых институтов – феномена веры. ; У статті розглянута проблема релігійної та політичної віри через аналіз характеристик основних елементів у своєму предметі, які їх утворюють. Обґрунтовується можливість переходу до використання двох нових підходів – метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування і правління, а також створення інституційної матриці релігійнополітичного простору держави, які знаходяться в руслі традицій українського релігієзнавчого теоретизування. Запропоновано нові способи пізнання взаємодії релігії та політики у житті суспільства через один із базових інститутів – феномен віри.
The possibility of switching to two new approaches – meta-historical analysis of the changes theocratic and secular forms of domination and governance, as well as the creation of an institutional matrix of religious and political space of the state, which are in line with the traditions of Ukrainian religious studies theorizing. New methods of knowledge interaction between religion and politics in public life in one of the basic institutions – the phenomenon of faith. They are based on various grounds, its different systems concepts and different definitions and perspectives of the content review identified institutional changes in religion and politics. A comparison of these approaches is interesting also because they realized a fundamentally different way of constructing social knowledge about the interaction of religion and politics. ; В статье рассмотрена проблема религиозной и политической веры через анализ характеристик основных элементов в своем предмете, которые их образуют. Обосновывается возможность перехода к использованию двух новых подходов – метаисторического анализа изменений теократических и светских форм господства и правления, а также создания институциональной матрицы религиозно-политического пространства государства, находящихся в русле традиций украинского религиоведческого теоретизирования. Предложены новые способы познания взаимодействия религии и политики в жизни общества посредством одного из базовых институтов – феномена веры. ; У статті розглянута проблема релігійної та політичної віри через аналіз характеристик основних елементів у своєму предметі, які їх утворюють. Обґрунтовується можливість переходу до використання двох нових підходів – метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування і правління, а також створення інституційної матриці релігійнополітичного простору держави, які знаходяться в руслі традицій українського релігієзнавчого теоретизування. Запропоновано нові способи пізнання взаємодії релігії та політики у житті суспільства через один із базових інститутів – феномен віри.
The article deals with the correlation between the European Union law and international law. Constant participation of the European Union and its members in international organizations gave a rise to the need for establishment of interrelation between the sources of international law particularly international agreements and customs and sources of European Union law such as regulating agreements and acts of the EU institutions as well as necessity to identify which norms should be applied in a certain case and which hierarchical connections exist in these sources. This issue was research by numerous Ukrainian and foreign scholars such as T.V. Komarova, O.V. Plotnikov, K. Zigler, I.I. Maryniv, R. Jennigs, K. Tomushat and others. But unlike scientific research EU agreements do not have any provisions which would identify the type of relations between EU law and international law. It is also necessary to note that the only subject which position is important in this sphere is EU Court. In order to answer the mentioned questions decisions of the EU Court which had an impact on the formation of a new law and order on international level such as the one of the European Union (for example decision in case Van Gend en Loos) and decision of the Court which established fundamental positions regarding correlation of EU law and international law (for example in case Kadi v Council and Commission) were researched into. Provisions of EU regulating agreements related to international agreements and their place in the system of norms of the European Union were analyzed. To see the procedure of applying customary law in European law case law of the EU Court was researched. The article provides modern position of the EU Court regarding interaction between European and international law.
The active use of social media can potentially jeopardize the quality of romantic relationships. The present study contributes to the existing research body investigating the connection between social media use and relationship satisfaction, by focusing on the users' social media activity, their relationship visibility, relationship satisfaction and the different types of intimacy. We conducted a web-based data collection where participants (n 418) completed various types of questionnaires, namely the Social Media Use Integration Scale (SMUIS) (Jenkins-Guarnieri, 2013), the Satisfaction With Life Scale (SWLS) (Diener, 1985), the Relationship Assessment Scale (RAS) (Hendrick, 1988), Personal Assessment of Intimacy in Relationships (PAIR) (Schaefer & Olson, 1981), and an additional questionnaire created to study the visibility of romantic relationships on social media. To analyze the collected data, first a correlation analysis was conducted. The findings show that there is a negative correlation between social media activity and romantic relationship satisfaction. Besides, social media activity is negatively associated with emotional, intellectual, recreational and social intimacy. No negative correlation has been found regarding social media activity and sexual intimacy. The correlation analysis also indicates that the users' visibility on social networks is negatively associated with relationship satisfaction and with all types of intimacy, predominantly with social and recreational intimacy. In the second part of the study, a series of moderated regression analysis were carried out. These analyses have shown that social media activity does not moderate the association between romantic relationships' visibility on social media and relationship satisfaction.
The present article is devoted to the problems of the potential of the application of the actor-network theory of Bruno Latour for investigating the relationship between charitable activity and politics in the modern Ukrainian political process. The micro, meso and macro levels of the model of the relationship between charitable activity and politics in Ukraine are studied from the point of view of the functional plans in modern Ukrainian society. New approaches to considering the functional plans of the relationship between charitable activity and politics in Ukraine are proposed. The logical structure is divided into all levels of the model according to the types of relationship between charitable activity and politics in Ukraine. The peculiarities of functional aspects of the potential of the application of the actor-network theory of Bruno Latour for investigating the relationship between charitable activity and politics in the modern Ukrainian political process are analyzed. The results of the research could be used in Sociology and Political science for the further detailed scientific analysis.Key words: charitable activity, politics, actor-network theory, Ukrainian political process, interrelation of charitable activity and politics ; У статті розглядається потенціал застосування акторно–мережевої теорії Бруно Латура під час дослідження взаємозв'язку доброчинної діяльності і політики в сучасному українському політичному процесі. Побудовано модель взаємозв'язку доброчинної діяльності і політики в Україні, що ґрунтується на трьох рівнях: мікро–, мезо– та макрорівні. Ключові слова: доброчинна діяльність, політика, акторно–мережева теорія, український політичний процес, взаємозв'язок доброчинної діяльності і політики. В статье рассматривается потенциал применения акторно-сетевой теории Бруно Латура для исследования взаимосвязи благотворительной деятельности и политики в современном украинском политическом процессе. Построена модель взаимосвязи благотворительной деятельности и политики в Украине, основанная на трех уровнях: микро-, мезо- и макроуровне. Ключевые слова: благотворительная деятельность, политика, акторно-сетевая теория, украинский политический процесс, взаимосвязь благотворительной деятельности и политики. The present article is devoted to the problems of the potential of the application of the actor-network theory of Bruno Latour for investigating the relationship between charitable activity and politics in the modern Ukrainian political process. The micro, meso and macro levels of the model of the relationship between charitable activity and politics in Ukraine are studied from the point of view of the functional plans in modern Ukrainian society. New approaches to considering the functional plans of the relationship between charitable activity and politics in Ukraine are proposed. The logical structure is divided into all levels of the model according to the types of relationship between charitable activity and politics in Ukraine. The peculiarities of functional aspects of the potential of the application of the actor-network theory of Bruno Latour for investigating the relationship between charitable activity and politics in the modern Ukrainian political process are analyzed. The results of the research could be used in Sociology and Political science for the further detailed scientific analysis. Key words: charitable activity, politics, actor-network theory, Ukrainian political process, interrelation of charitable activity and politics
Based on analysis of condition of different confessions, the religious situation in occupied Donbass is researched. It turns out that religious policy in self-proclaimed republics is heading towards, on one side, to consolidation of Orthodox Church of Moscow Patriarchate, but on the other side, to crowding outof other religions from occupied territories. Through the help of Orthodox Church of Moscow Patriarchate the idea of the so-called "Russian World" is implemented among different categories of population. Russian Ortho- dox Church was involved into Donbass conflict and its head, Patriarch Cyril. By hiding Russian aggression in Ukraine, he is trying to picture it as "civil conflict". Pro-Russian positionas to the Donbas developments is also taken by a part of bishops of Ukrainian Orthodox Church clergy. It reinforced negative attitude of Ukrainian population and lead to acceleration of the transition of religious communities under the author- ity of the Kyiv Patriarchate. Attempts of the orthodox religious communities to change their inferiority are related to the reinforcement of their Pro-Ukrainian positions. It is stated that in occupied Donbass territo- ries, Ukrainian Orthodox Church and Ukrainian Greek Catholic Church turned out to be in a complicated situation. Ukrainian Greek Catholic Church, Protestant religious organizations. Considering a difficult state of faithful Catholics in the breakaway republic, Vatican, the Pope provides them material aid and spiritual support. Since the policy of «DNR» and «LNR» is aimed at complete eradication of "sects" of Donbas, the actions of the occupation authorities significantly affected Protestant believers. Due to organizational frag- mentation,in occupied territories of Donbassfaithful Muslimsfailed to develop a common political position. The article states that harassment and persecution of various religious organizations, clergymen, leaving their followers to safe areas in the occupied territories of Donbass greatly diminished religious network, the number of communities, churches occupancy. The normalization of religious and church life in the region is inextricably linked with the cessation of armed conflict and its de-occupation. ; На основі аналізу становища різних конфесій досліджується релігійна ситуація на окупованих територіях Донбасу. Показується, що релігійна політика в самопроголошених республіках спрямована на утвердження православ'я Московського патріархату, утиски і переслідування інших релігій, які перебувають на проукраїнських позиціях, витіснення їх з контрольованих сепаратистами територій. Нормалізація релігійно-церковного життя в цьому регіоні пов'язується з припиненням військового конфлікту і деокупацією захоплених територій на сході України.
Religiousness – isn't a one-dimensional social phenomenon, which has been repeatedly considered by representatives of social and political sciences. Nowadays this phenomenon is getting the newest modern sense. The main contradiction is the opposition of the personal and the institutional notions in the religious world. In the article examples of risks unsocial religiousness displays in the modern world are considered, examples of political oppositions and oppositions which create modern problems, calls which are consequences of deviations from traditional religious sights, requirements are resulted. Key words: religiousness, religion, confession, canonical, religious fanaticism. ; Релігійність – не одновимірне суспільне явище, що неодноразово розглядалося представниками соціально-політичних наук. Сьогодні це явище набуває новітнього – більш сучасного змісту, головним стає протиріччя між особистісним та інституціональним вимірами релігійного. У статті розглядаються приклади ризику асоціальних проявів релігійності у сучасному світі, наводяться приклади політичних протистоянь що створюють проблеми, виклики, які є наслідками відступу від традиційних релігійних поглядів, вимог. Ключові слова: релігійність, релігія, конфесія, віросповідання, канонічність, релігійний фанатизм.Религиозность – не одномерное общественное явление, которое не единожды рассматривалось представителями социально-политических наук. Сегодня это явление приобретает новейший современный смысл, главным противоречием выступает противопоставление личностного и институционального в мире религиозного. В статье рассматриваются примеры рисков асоциальных проявлений религиозности в современном мире, приводятся примеры политических противопоставлений и противостояний, которые создают современные проблемы, вызовы, которые являются последствиями отступлений от традиционных религиозных взглядов, требований. Ключевые слова: религиозность, религия, конфессия, вероисповедание, каноничность, религиозный фанатизм. Religiousness – isn't a one-dimensional social phenomenon, which has been repeatedly considered by representatives of social and political sciences. Nowadays this phenomenon is getting the newest modern sense. The main contradiction is the opposition of the personal and the institutional notions in the religious world. In the article examples of risks unsocial religiousness displays in the modern world are considered, examples of political oppositions and oppositions which create modern problems, calls which are consequences of deviations from traditional religious sights, requirements are resulted. Key words: religiousness, religion, confession, canonical, religious fanaticism.
The article examines the problems of the component s of the concept of threats to religious security, for example, which are transformed into concepts. Religion as a relatively independent socio-cultural reality needs protection from internal and external threats. Religious security is a system of conditions that ensures the preservation of the traditional religious system within the established norm that has historically developed. The problem of religious security was identified when the cases of anti-state, anti-social activities of religious associations became more frequent.Methodology: The following research methods were used to address the issues set in the article: general scientific methods – descriptive, systemic, structural-functional, comparative, institutional-comparative; general logical methods – empirical, statistical, prognostic modeling and analysis; special methods of political science. The preference was given to the method of political-system analysis, by which the common and distinctive characteristics of the basic components of soft power strategies were identified, reflecting existing political, public, information and other challenges for international relations and global development.Results. As societies develop from agrarian to industrial to knowledge-based, growing existential security tends to reduce the importance of religion in people's lives and people become less obedient to traditional religious leaders and institutions. Research of the problem by scientists. Religion is characterized by the historical predominance of Catholic Christianity (40 % of the world's Catholics in the region).Conclusions. Although some religious conservatives warn that the retreat from faith will lead to a collapse of social cohesion and public morality, the evidence doesn't support this claim. Surprising as it may seem, countries that are less religious actually tend to be less corrupt and have lower murder rates than religious ones. ; Рассматриваются проблемы угроз религиозной безопасности. Религия как относительно независимая социально-культурная реальность требует защиты от внутренних и внешних угроз. Религиозная безопасность – это система условий, которое обеспечивает сохранение традиционной религиозной системы в границах упроченной нормы, которая сложилась исторически. Проблема религиозной безопасности была выявлена, когда случаи антигосударственной, антиобщественной деятельности религиозных объединений участились.Для решения изложенных в статье проблем предлагались следующие исследовательские приемы: общенаучные методы – системный, структурно-функциональный, сравнительный, логические методы – эмпирическое, статистическое, прогностическое моделирование и анализ. Преимущество предоставлялось методу системного анализа, с помощью которого были определены особенности решения проблемы религиозной безопасности.Показано, что, поскольку религия влияет на политику и право, уровень актуальности религиозной безопасности возрастает. В современных условиях переходных режимов религиозная система становится важным фактором политической стабильности. В особенности это касается традиционной религиозной системы, которая имеет историю развития, глубокую систему в народной культуре. В геополитическом противостоянии также важную роль имеет религиозный фактор. Ситуация требует мобилизации ресурсов религиозной безопасности общества. Среди задач – проблема подготовки идеологических кадров, например, политологов, философов, которые имеют способность противостоять идеологическому влиянию. Актуальной есть проблема формирования эффективной религиозной идеологии, которая учитывает геополитическое соперничество государств, усиления динамики духовной конкуренции, духовной экспансии.Угроза религиозной безопасности состоит в том, что Латинская Америка, как один из центров католицизма в мире, стоит перед идеологическим выбором. С одной стороны, она может возвратиться в лоно римо-католической церкви. Поскольку в регионе возрастает уровень взаимосвязи государства и общества, существует необходимость в комплексе мероприятий с целью обеспечения религиозной безопасности. Раскрыт особенности путей и средств противодействия религиозной опасности. Влада направляет усилия на реализацию реформ, которые станут гарантией стабильного политического режима. ; Розглянуто проблеми загроз релігійній безпеці. Релігія як відносно незалежна соціально-культурна реальність потребує захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз. Релігійна безпека – це система умов, що забезпечує збереження традиційної релігійної системи в межах усталеної норми, що склалася історично. Проблема релігійної безпеки була виявлена, коли випадки антидержавної, антигромадської діяльності релігійних об'єднань почастішали.Використовувались такі методи дослідження: загальнонаукові методи – системний, структурно-функціональний, порівняльний; логічні методи – емпіричне, статистичне, прогностичне моделювання та аналіз. Перевага віддавалася методу системного аналізу, за допомогою якого було визначено особливості розв'язання проблеми релігійної безпеки.Визначено, що, оскільки релігія впливає на політику й право, рівень актуальності релігійної безпеки зростає. У сучасних умовах перехідних режимів релігійна система стає важливим фактором політичної стабільності. Особливо це стосується традиційної релігійної системи, яка має історію розвитку, глибоку систему в народній культурі. У геополітичному протистоянні також важливу роль відіграє релігійний фактор. Ситуація вимагає мобілізації ресурсів релігійної безпеки суспільства. Серед завдань є проблема підготовки ідеологічних кадрів, наприклад політологів, філософів, які мають здатність протистояти ідеологічному впливу. Актуальною є проблема формування ефективної релігійної ідеології, яка враховує геополітичне суперництво держав, посилення динаміки духовної конкуренції, духовної експансії.Загроза релігійній безпеці полягає в тому, що Латинська Америка як один із центрів католицизму у світі стоїть перед ідеологічним вибором. З одного боку, вона може повернутися в лоно римо-католицької церкви. Оскільки в регіоні зростає рівень взаємозв'язку держави та суспільства, то існує потреба в комплексі заходів із метою забезпечення релігійної безпеки. Розкрито особливості шляхів і засобів протидії релігійній небезпеці. Влада спрямовує зусилля на реалізацію реформ, які стануть гарантією стабільного політичного режиму.
