Проаналізовано міфорелігійні аспекти формування ідеології. Показано, що сучасна масова культура народжує нові міфи, здатні змінювати реальність на користь тих чи інших соціальних, політичних, культурних запитів. Наведено особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов'язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. У сучасному світі міфорелігійне мислення може формуватися під впливом різних ідеологічних програм. ; Analyzed the mythic and religious aspects of the formation of ideology. Since shown that modern mass culture creates new myths that can alter reality in favor of particular social, political, and cultural needs. Are the features of the logic of the mythic and religious thinking, which is associated with sensory perception of reality. In today's world, the mythic and religious thinking can be shaped by a variety of ideological programs.
The article defines the state and content of research methodology related to the activities of religious organizations in the sphere of execution of punishments, as well as the necessity of activating scientific developments on this issue, taking into account the reforms that are being carried out in the Ukrainian criminal-executive system. the current state of criminal-executive activity in Ukraine suggests that the effectiveness of using the opportunities of these public associations in the correctional and resocialization process of convicts, in particular in places of deprivation of liberty, is rather low and ineffective. Thus, in fact, annually, starting from 1991 to date, sentenced to imprisonment commit from 300 and more crimes and offenses, as well as other adventures (suicide - up to 20 cases, self-inflicted - more than 100, natural death - almost 1 thousand. All this, in the final analysis, has a very negative effect on the state of execution and execution of criminal penalties in Ukraine and acts as one of the determinants, which causes and determines the commission of new crimes, that is, leads in practice to improper fulfillment of one of the key tasks of the Ukrainian criminal-law enforcement (Article 1 of the Criminal Code), namely the prevention of the commission of new criminal offenses by both convicted persons and other persons. In addition, the low level of participation of religious organizations in criminal activities determines the use of torture and inhuman or degrading treatment of convicted persons from the staff of penitentiary organs and institutions, which also refers to one of the precautionary elements of the purpose of punishment (Part 3 of Article 1 of the Criminal Code). Thus, there is a complex applied problem that needs to be solved, including at the scientific level, taking into account the current content of the reforms implemented in the field of execution of punishments in Ukraine and which objectively require scientific support. In science, this problem is not new and is ...
Religions have always played a significant role in the formation of the statehood and development of such powerful states as the Byzantine Empire, the Holy Roman Empire, the Kievan Rus, or the Empire of Charlemagne. Peculiarities of the national culture are dictated by its faith. This is due to the fact that folk traditions, mentality, political structure, peculiarities of the historical trajectory of each nation including the religious development, have a tremendous influence on the religious aspects of nations and states. Religious attitudes, religious morality, practice of ceremonies, and church institutions deeply penetrate into everyday lives of people and countries in particular, largely determine their local originality as well as national and cultural identity. In general, the influence of religious-confessional factors is felt at all levels of organization of society's life. The diversity of its manifestations is unlimited, and basically, it is not the impact on the life, but the life itself. This thesis should always be remembered either when illuminating the tourist resources of the country or the conditions of organization of the tourism business. The article is referred to the religious tourism in Italy – the country on the territory of which Christianity (Holy Roman Empire) arose. The article concideres such religious objects of Rome as Vatican, the Basilica of St. Peter, the area around the Capitol, religious practices of the city of Loreto called the Holy House, as well as the worship of sacred Turin Shroud. ; Релігійна практика завше відігравала велику роль у становленні державності та формуванні могутніх імперій: Візантійської, Священної Римської, Київської Русі, імперії Карла Великого. Це пов'язано з особливостями культури народу, зумовлено його віросповіданням. Адже народні традиції, менталітет, політичний устрій, особливості історичного шляху кожного народу, включаючи релігійний розвиток, здійснюють величезний вплив на релігійні особливості народів та держав. Релігійні світовідчуття, релігійна мораль, практика обрядів, церковні установи глибоко проникають у повсякденне життя людей і країни зокрема, багато в чому визначають його місцеву своєрідність, національно-культурну ідентичність. У цілому, вплив релігійно-конфесійних чинників відчувається на усіх рівнях організації життя суспільства. Розмаїття його проявів безмежне, за великим рахунком це не влив на життя, а саме життя. Цей вислів слід завше пам'ятати як при висвітленні туристичних ресурсів країни, так і умов організації туристичного бізнесу. У даній статті піде мова про релігійний туризм Італії – країні, на території якої зародилось християнство (Священна Римська імперія). Розглянуто релігійні об'єкти Рима – Ватикан, Базиліка Св. Петра, площа навколо Капітолію, релігійні практики м. Лорето, що названий Святим Домом та поклоніння священній Туринський плащаниці.
Предметом статті є аналіз елементів вірувань і релігійних уявлень сучасного канібалізму. На прикладі останнніх публікацій і досліджень, виконаних в галузі антропології та приматології, розглядається релігієзнавчий аспект указаного феномену. Наводяться також схеми класифікації канібалізму на базі наявних систем, розроблених сучасною антропологією і психологією. ; Предметом статьи является анализ элементов верований и религиозных представлений современного каннибализма. На примере недавних публикаций и исследований, осуществлённых в области антропологии и приматологии, рассматривается религиоведческий аспект данного феномена. Также приводятся схемы классификации каннибализма на базе имеющихся систем, разработанных современной антропологией и психологией. ; The article provides a comprehensive review of latest religious studies research into the phenomenon of cannibalism. All materials are supported with real-world modern examples, based on media reports and findings of primatology and anthropology. In attempt of revealing religious aspect of cannibalism the article presents interesting findings from the author's own anthropological experience in Western Africa. Using classification schemes of the subject, mainly developed and represented in the field of anthropology, the author compares similar aspects in both approaches of anthropology and religious studies. Having applied a variety of classification schemes and methods, the author demonstrates a number of interesting findings.Study analyzes religious meaning of cannibalism that overlaps with social and political significance of consuming enemies to mark one's dominance and superiority or consuming a dead relative to express love, or in attempt to distance the spirit of the deceased from the world of the living, or to acquire physical or spiritual qualities contained in the corpse. Thus sacrifice, the aggressive destruction of enemies, and the devoted incorporation of anxious destruction of a loved one's body are all facets of cannibalism that may be presented in different cultural context. Despite the common assumptions that cannibalism has been seen as characteristic of primitive communities the article analyzes variety of cannibalistic practices in modern complex society.The article contains some fundamental assumptions supporting the belief that traditional approach contributes to seemingly counter-productive common attitude to the phenomenon of cannibalism and prevents academic minds from deeper understanding of it. The author pays particular attention to the aspect of presence or absence of religious beliefs behind all the mentioned acts.
The article focuses on the main trends in the revival of religion in the modern world, its active presence in global politics and international relations. It is substantiated that the religious revival at the turn of 1980-1990 in Ukraine, sharp Orthodox-Greek-Catholic and inter-Orthodox conflicts were the result of significant distortions of its institutional and confessional space caused by the party-Soviet religious policy. Special and specific signs of "return of religion" in Ukraine in the context of global religious changes, in particular, the dynamism, complexity and to this day the incompleteness of this process. The content and essential characteristics of the mutual influences of socio-cultural transformations and dynamics of changes in the religious complex of modern Ukraine, the influence of events related to the Revolution of Dignity and the ongoing Russian-Ukrainian war in the East of the country are analyzed. Peculiarities of life and social positioning of the main actors of the Ukrainian religious landscape, in particular, institutions of the Orthodox complex, UGCC, Protestant denominations, Islamic community, new religious movements are revealed. A number of difficult challenges facing the newly formed Orthodox Church of Ukraine are substantiated - ensuring internal unity, minimizing conflicts, creating their own landmark projects, finding a dialogical model of church reconciliation to overcome the religious frontier of the division of Ukrainian society. The dynamics of public ideas, clear ambivalence and controversy of public consciousness in the religious aspect - from the traditionally high level of trust in religion and the church, to a steady decline in assessments of their importance in the lives of citizens and socio-political processes. Conclusions and proposals on the intensification of the state policy of nationalcivil consolidation and active involvement of religion and religious organizations in this process have been formulated.
Мета роботи. Дослідити особливості наукового та релігійного світоглядів, сфокусувавши увагу на культурологічному аспекті. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, систематизаційного, культурологічного та теоретично узагальнюючого методів. Зазначені методи дозволяють розкрити динаміку особистісного розвитку та довести обумовленість змін у світогляді і духовному житті людей при домінуванні релігійного або наукового світосприйняття. Наукова новизна обумовлена необхідністю вироблення теорій щодо подолання кризи техногенної цивілізації. А саме напрацювання певних критеріїв, що дозволяють узагальнювати та впорядковувати накопичений досвід ставлення людини до природи й космосу, знання й віри, до своєї особистої й колективної відповідальності, використовуючи науковий та релігійний світогляди не як антагоністичні, а як два фундаментальні масиви культури, що доповнюють один одного. Висновки. Наукові й релігійні джерела – органічні складові частини загальнолюдської культурної цілісності, і людство сьогодні має шукати ознаки єдності філософії, моралі, духовності й мистецтва, а марновірство, невігластво й неуцтво повинні бути об'єктами конструктивної критики і з боку релігії і на науковому рівні. Світське й релігійне в культурі покликане об'єднати служіння ідеалам гуманності, милосердя, ненасильства. Осмислення трагічних сторінок історії, прагнення кращої національної долі, пошуки виходу з кризових економічних, політичних, ідеологічних ситуацій, вирішення екологічних проблем – ось пріоритети найбільш важливі в усі часи і для всіх людей, незалежно від їхнього особистого ставлення до релігії чи науки. Тільки якісний дискурс веде до порозуміння, зміни застарілих парадигм, до креативного співробітництва і, в результаті, свідомого збереження, поцінування й динамічного розвитку культури. ; Цель работы. Исследовать особенности научного и религиозного мировоззрений, сфокусировав внимание на культурологическом аспекте. Методология исследования заключается в применении историко-культурного, систематизационного, культурологического и теоретически обобщающего методов. Указанные методы позволяют раскрыть динамику личностного развития и доказать обусловленность изменений в мировоззрении и духовной жизни людей при доминировании религиозного или научного мировосприятия. Научная новизна обусловлена необходимостью выработки теорий по преодолению кризиса техногенной цивилизации. А именно наработки определенных критериев, позволяющих обобщать и упорядочивать накопленный опыт отношения человека к природе и космоса, знания и веры, к своей личной и коллективной ответственности, используя научное и религиозное мировоззрение не как антагонистические, а как два фундаментальных массива культуры, дополняют друг друга. Выводы. Научные и религиозные источники - органические составные части общечеловеческой культурной целостности, и человечество сегодня должно искать признаки единства философии, морали, духовности и искусства, а суеверие, невежество должны быть объектами конструктивной критики и со стороны религии и на научном уровне. Светское и религиозное в культуре призвано объединить служение идеалам гуманности, милосердия, ненасилия. Осмысление трагических страниц истории, стремление лучшей национальной судьбы, поиски выхода из кризисных экономических, политических, идеологических ситуаций, решение экологических проблем - вот приоритеты наиболее важные во все времена и для всех людей, независимо от их личного отношения к религии или науки. Только дискурс на высоком уровне ведет к пониманию, изменения устаревших парадигм, к креативному сотрудничеству и, в результате, сознательного сохранения и динамичного развития культуры. ; The purpose of the article is to explore the features of the scientific and religious worldviews, focusing on the cultural aspect. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. Scientific novelty lies in the develop of theories to overcome the crisis of man-made civilization. Namely, the developments of certain criteria, which allow generalizing and streamlining the accumulated experience of the relationship of man to nature and the cosmos, knowledge and faith, to his personal and collective responsibility, using the scientific and religious outlook not as antagonistic, but as two fundamental massifs of culture, complement each other. Conclusions. Scientific and religious sources are organic components of universal cultural integrity, and humanity today should look for signs of unity of philosophy, morality, spirituality, and art, and superstition and ignorance should be objects of constructive criticism both from the side of religion and at the scientific level. Secular and religious culture is intended to unite the service of the ideals of humanity, mercy, non-violence. Understanding the tragic pages of history, the pursuit of a better national destiny, the search for a way out of economic, political and ideological crisis situations, the solution of environmental problems are the most important priorities for all people, regardless of their personal attitude to religion or science. Only high-level discourse leads to understanding, changing outdated paradigms, to creative cooperation and, as a result, to the conscious preservation and dynamic development of culture.
Мета роботи. Дослідити особливості наукового та релігійного світоглядів, сфокусувавши увагу на культурологічному аспекті. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, систематизаційного, культурологічного та теоретично узагальнюючого методів. Зазначені методи дозволяють розкрити динаміку особистісного розвитку та довести обумовленість змін у світогляді і духовному житті людей при домінуванні релігійного або наукового світосприйняття. Наукова новизна обумовлена необхідністю вироблення теорій щодо подолання кризи техногенної цивілізації. А саме напрацювання певних критеріїв, що дозволяють узагальнювати та впорядковувати накопичений досвід ставлення людини до природи й космосу, знання й віри, до своєї особистої й колективної відповідальності, використовуючи науковий та релігійний світогляди не як антагоністичні, а як два фундаментальні масиви культури, що доповнюють один одного. Висновки. Наукові й релігійні джерела – органічні складові частини загальнолюдської культурної цілісності, і людство сьогодні має шукати ознаки єдності філософії, моралі, духовності й мистецтва, а марновірство, невігластво й неуцтво повинні бути об'єктами конструктивної критики і з боку релігії і на науковому рівні. Світське й релігійне в культурі покликане об'єднати служіння ідеалам гуманності, милосердя, ненасильства. Осмислення трагічних сторінок історії, прагнення кращої національної долі, пошуки виходу з кризових економічних, політичних, ідеологічних ситуацій, вирішення екологічних проблем – ось пріоритети найбільш важливі в усі часи і для всіх людей, незалежно від їхнього особистого ставлення до релігії чи науки. Тільки якісний дискурс веде до порозуміння, зміни застарілих парадигм, до креативного співробітництва і, в результаті, свідомого збереження, поцінування й динамічного розвитку культури. ; Цель работы. Исследовать особенности научного и религиозного мировоззрений, сфокусировав внимание на культурологическом аспекте. Методология исследования заключается в применении историко-культурного, систематизационного, культурологического и теоретически обобщающего методов. Указанные методы позволяют раскрыть динамику личностного развития и доказать обусловленность изменений в мировоззрении и духовной жизни людей при доминировании религиозного или научного мировосприятия. Научная новизна обусловлена необходимостью выработки теорий по преодолению кризиса техногенной цивилизации. А именно наработки определенных критериев, позволяющих обобщать и упорядочивать накопленный опыт отношения человека к природе и космоса, знания и веры, к своей личной и коллективной ответственности, используя научное и религиозное мировоззрение не как антагонистические, а как два фундаментальных массива культуры, дополняют друг друга. Выводы. Научные и религиозные источники - органические составные части общечеловеческой культурной целостности, и человечество сегодня должно искать признаки единства философии, морали, духовности и искусства, а суеверие, невежество должны быть объектами конструктивной критики и со стороны религии и на научном уровне. Светское и религиозное в культуре призвано объединить служение идеалам гуманности, милосердия, ненасилия. Осмысление трагических страниц истории, стремление лучшей национальной судьбы, поиски выхода из кризисных экономических, политических, идеологических ситуаций, решение экологических проблем - вот приоритеты наиболее важные во все времена и для всех людей, независимо от их личного отношения к религии или науки. Только дискурс на высоком уровне ведет к пониманию, изменения устаревших парадигм, к креативному сотрудничеству и, в результате, сознательного сохранения и динамичного развития культуры. ; The purpose of the article is to explore the features of the scientific and religious worldviews, focusing on the cultural aspect. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. Scientific novelty lies in the develop of theories to overcome the crisis of man-made civilization. Namely, the developments of certain criteria, which allow generalizing and streamlining the accumulated experience of the relationship of man to nature and the cosmos, knowledge and faith, to his personal and collective responsibility, using the scientific and religious outlook not as antagonistic, but as two fundamental massifs of culture, complement each other. Conclusions. Scientific and religious sources are organic components of universal cultural integrity, and humanity today should look for signs of unity of philosophy, morality, spirituality, and art, and superstition and ignorance should be objects of constructive criticism both from the side of religion and at the scientific level. Secular and religious culture is intended to unite the service of the ideals of humanity, mercy, non-violence. Understanding the tragic pages of history, the pursuit of a better national destiny, the search for a way out of economic, political and ideological crisis situations, the solution of environmental problems are the most important priorities for all people, regardless of their personal attitude to religion or science. Only high-level discourse leads to understanding, changing outdated paradigms, to creative cooperation and, as a result, to the conscious preservation and dynamic development of culture.
The article deals with aspects of religious and axiological influence of the Internet communication. Its impact on society has been revealed. ; В статье рассмотрены аспекты религиозно-аксиологического влияния исламистской Интернет-коммуникации. ; У статті розглянуто аспекти релігійно-аксіологічного впливу Інтернет-комунікації та виявлено його вплив на соціум.
The question of studying the metamorphosis of Europeans' perception of the Islam is a topical issue now, because it helps to better understand the religious processes in modern Europe.Reconstructing the image of Islam in the ideas of the Christian peoples of the medieval Europe is the purpose of the study. To achieve this aim, I have used such methods as historical method, logical method, analysis, and hermeneutics. The research discusses the ideas of such authors as W.M. Watt, A.K.S Lambton, W. B. Hallaq, I. P. Dobaev, P. Veimar and others. I have identified four components of the medieval image of Islam in Europe. Firstly, it is the idea of alienation of Islam and Muslims for European countries. I have showed that this idea was a result of two facts: (1) Muslim-Christian wars of this period; (2) absence of assimilation processes of Muslim population in European countries. The second component is the thought that Europeans can learn Muslim ideas and technologies. During the middle ages Europeans borrowed from Muslims a lot of important knowledge, ideas and techniques, as well as Muslims from Europeans. I argue that the idea, that Muslim religion is something incompatible with Christianity, is the third component of the image of Islam by Christian Europeans of the Middle Ages. In particular, Thomas Aquinas rejects the idea that Muslims, Jews and Christians have a common Scripture. According to him, Muhammad's religion did not have worthy confirmation of the truth of the teachings. Thomas Aquinas interpreted the fact that great masses of people believed in Islam by suggestion that Islam appeals to the carnal desires of people, offering polygamy and the idea of physical pleasures in the paradise. Also, Thomas points out that Islam is a religion of sword and violence. Also, I have argued that a fear of large masses of Muslim population and their military successes was the fourthcomponent in the image of Muslims by Europeans in the Middle Ages. ; Выделены четыре компонента данного образа. Во-первых, ощущение чуждости ислама и мусульман для европейцев. Во-вторых, восприятие мусульман, как людей, у которых можно учиться идеям и технологиям. В-третьих, восприятие ислама как учения, которое несовместимо с христианством. В-четвертых, это страх перед численностью и военными успехами мусульман. ; Експліковані чотири компоненти даного образа. По-перше, відчуття чужості ісламу та мусульман по відношенню до європейців. По-друге, сприйняття мусульман, як людей у яких можна навчитися новим ідеям та технологіям. По-третє, сприйняття ісламу як вчення, яке є несумісним з християнством. По-четверте, це страх перед чисельністю та військовими успіхами мусульман.
The article summarizes theoretical analysis of the concepts "socialization" and "religious socialization" which is defined as the process of "the entry of a person or group of people into a religious way of life, the assimilation of their religious values and norms of behavior, and, as a consequence, the change of relations with society caused by professed religious laws." As a result of this process, people adapt to the appropriate cultural environment and become separated from a certain part of society; reveals sociological, psychological, pedagogical approaches as the basic scientific contexts of the consideration; compares the role of main agents in religious socialization — parents, religion, different religious organizations and person's coevals. The most widely studied ontogenetic periods of religious socialization, namely childhood, adolescence and early adolescence, are noted. At the same time, it emphasizes the period of ontogeny that has not been practically studied, such as late adolescence and periods of adulthood. And since the aforementioned age stages are a period of bright flowering of personality, which develops and manifests itself in the activity of the individual, then it is expedient to study here not so much the influence and interaction of the agents of socialization, as their own attitude, the person's assessment of their religiosity. The role of personality's own religious activity as the subject factor of his\her religious socialization has been substantiated. Results of the comparative empirical study on expression degree of the main aspects of religious activity in adolescence and early adulthood have been described and interpreted. It has been stated that in the majority of religious, as well as pre-religious feelings and internal motives of religiousness, with certain age, the experience has weakened due to the feeling of loneliness, the feeling of "déjà vu" and the bifurcation of personality's religious self-consciousness between "sinful" and "righteous", and, therefore, the effectiveness of appealing to God in order to attain the desired state of well-being has intensified.
