Suchergebnisse

The prospect of creating children through somatic cell nuclear transfer has elicited widespread concern, much of it in the form of fears about harms to the children who may be born as a result. There are concerns about possible physical harms from the manipulations of ova, nuclei, and embryos, which are parts of the technology, and about possible psychological harms, such as a diminished sense of individuality and personal autonomy. There are ethical concerns as well about a degradation of the quality of parenting and family life if parents are tempted to seek excessive control over their children's characteristics, to value children according to how well they meet overly detailed parental expectations, and to undermine the acceptance and openness that typify loving families. Virtually all people agree that the current risks of physical harm to children associated with somatic cell nuclear transplantation cloning might justify a prohibition at this time on such experimentation[i]. In addition to physical harms, many worry about psychological harms associated with such cloning. One of the forms of psychological harm most frequently mentioned is the possible loss of a sense of uniqueness. Although the myth of genetic determinism is dispelled, but some doubts about cloning and identity remain that I am going to argue that somatic cell nuclear transfer cloning creates serious issues of identity and individuality especially in the Psychological identity and forces us to reconsider how we define ourselves because Cloned children each will be genetically virtually identical to a human being who has already lived and also the expectations for their lives may be shadowed by constant comparisons to the life of the "original."[ii] Moreover, comment on the importance of genetic uniqueness not only for individuals but also in the eyes of their parents [i] . See :National Bioethics Advisory Commission [NBAC], Cloning Human Beings, Bethesda, MD: Government Printing Office, June 1997.p.62 [ii] . See :President's Council on ...

Проаналізовано міфорелігійні аспекти формування ідеології. Показано, що сучасна масова культура народжує нові міфи, здатні змінювати реальність на користь тих чи інших соціальних, політичних, культурних запитів. Наведено особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов'язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. У сучасному світі міфорелігійне мислення може формуватися під впливом різних ідеологічних програм. ; Analyzed the mythic and religious aspects of the formation of ideology. Since shown that modern mass culture creates new myths that can alter reality in favor of particular social, political, and cultural needs. Are the features of the logic of the mythic and religious thinking, which is associated with sensory perception of reality. In today's world, the mythic and religious thinking can be shaped by a variety of ideological programs.

[full article and abstract in Lithuanian; abstract in English] This article discusses the ongoing strengthening of civilizational imagination and civilizational self-awareness, which are currently being observed in various regions of the world, both on the political and geopolitical levels. Based on insights from Samuel P. Huntington, his ideas about the significance of religion for civilization and the interactions of civilizations are raised. This article outlines the importance of religious and artistic heritage for civilizational imagination and states that the religious heritage of imperial civilizations is always embodied in artistic forms and artistic practices, which, in turn, always have a religious feature. The main focus is on the peculiarities of the revival of the Turkish civilizational imagination, trying to explain the spread of neo-Ottoman ideology and ideas in the field of culture, while this ideology becomes the political and geopolitical instrument that forms a new Turkish identity. The image of the "collision" between Islam and Western civilizations is revealed in Orhan Pamuk's novelMy Name Is Red. The article posits this work as an example showing how artistically contemplated history becomes an important tool for strengthening the current civilizational imagination, which also has a huge religious dimension. ; [straipsnis ir santrauka lietuvių kalba; santrauka anglų kalba] Straipsnyje aptariamas šiuo metu įvairiuose pasaulio regionuose vykstantis civilizacinės vaizduotės iškilimas bei civilizacinės savimonės stiprėjimas ir politiniu, ir geopolitiniu lygmeniu. Remiantis Samuelio P. Huntingtono įžvalgomis, iškeliama jo mintis apie religijos reikšmę civilizacijai ir civilizacijų sąveikai. Straipsnyje išskleidžiama religinio ir meninio paveldo svarba civilizacinei vaizduotei ir teigiama, kad imperinių civilizacijų religinis paveldas visada įkūnijamas meno pavidaluose ir meninėse praktikose, kurioms, savo ruožtu, visada būdingas religinis bruožas. Daugiausia dėmesio skiriama turkiškosios civilizacinės vaizduotės atgimimo ypatumams, aiškinantis neoosmanizmo idėjų bei ideologijos išplitimą kultūros srityje ir virsmą politiniu bei geopolitiniu įrankiu, formuojančiu naują turkiškąjį tapatumą. Islamiškosios ir vakarietiškosios civilizacijų santykių "kolizijos" vaizdinys išskleidžiamas Orhano Pamuko romaneMano vardas Raudona. Straipsnyje teigiama šį kūrinį esant pavyzdžiu, rodančiu, kaip meniniu būdu permąstoma istorija tampa svarbiu dabartinės civilizacinės vaizduotės stiprinimo įrankiu, kuriam būdinga ir religinė dimensija.

The literature on migration has largely covered concepts of diaspora, such as transnationalism, immigration and religious-ethnic minorities. These concepts that concern related factors of social transformation, mainly with reference to Islam in Europe, have been investigated with respect to religion. Major research questions include whether, and how, Muslim communities in Europe keep self-identity and how they adapt to the environment without abandoning group identity. This article examines Muslim diaspora with its different facets in Europe, and with religion as a dynamic factor in diasporic social transformation. The study presents a delineation of this diaspora and its conflation with the issue of immigration, transnationalism and identity, and the dynamics of religious transformation within the Muslim diasporic space. Reference will be made to the theoretical framework developed by Steven Vertovec on diaspora, transnationalism and migration in its relation to religion. The article follows two major theoretical premises: (i) whether national identity and citizenship policy, as defined and regulated by political bodies, are politically charged; and (ii) the question of multiculturalism and integration in Europe in terms of the encounter between Islamic values and putatively 'secular' European values, in a time when multiculturalism has been shifted to an 'assimilative' mode of integration. ; final draft ; peerReviewed

The paper presents an experience of research of a complex identity as identificationof a conflict between civil European and religious Islamic cultures. Social identity isa person's representation of himself/herself in social structures of different scales:national, ethnic, and religious. It is proved that religious identification forms social,as well as personal identity of a Muslim.The authors consider the development of Islamic personal identity in the processof self-identifying reflection and intragroup and extragroup relations in the religiouscommunity. The parameters of identity are defined by: a) individual interpretation ofIslam by the religious person, b) interpretation of Islam in the religious community,c) relations between the religious person, community and other social groups.The concept of a complex social identity (S. Roccas, M. Brewer) was a theoreticalconstruct used for determining the compatibility of civil and religious identity andevaluating its complexity. The study involved Muslims with different levels of Islamicpersonal identity: missing, determined, found and acquired.The study established the tendency of the reduction in the level of civil socialidentity under the influence of the religious identity of people who identified themselveswith Islam. The problem of their social identity was studied in metaphors of conflictand balance from the European social and psychological practice. The metaphor ofconflict is based on the impossibility of acculturation of the Islamic communities andpredicts the development of destructive relations between the religious people, theirreligious communities, and other social groups. The metaphor of balance presupposesthe collapse of Islamic personal identity as a result of the reduction of radicalism inthe religious communities and encouragement of individualization of Muslims bymeans of political, social, and cultural recognition in the society. ; Данная статья представляет опыт исследования сложной социальной идентичности как индикатора конфликта между европейской светской и исламской религиозной культурами. Социальная идентичность рассматривается как репрезентация себя человеком в социальных структурах различных масштабов: национальных, этнических, религиозных. Однако показано, что религиозная идентификация формирует не только социальную, но и личностную идентичность мусульманина. Развитие исламской личностной идентичности рассматривается в процессах самоидентифицирующей рефлексии, внутригрупповых и внешнегрупповых отношений в религиозной общине. Параметры идентичности определяются: а)индивидуальной интерпретацией ислама верующим; б)интерпретацией ислама в религиозной общине; в)отношениями между верующим, общиной, а также другими социальными группами. Концепция сложной социальной идентичности (S.Roccas,M.Brewer) применяется в качестве теоретического конструкта для определения совместимости гражданской и религиозной идентичностей, оценки степени ее сложности. Исследование проводится на выборке мусульман с различным уровнем исламской личностной идентичности: отсутствующим, предопределенным, найденным и обретенным. В результате определена тенденция снижения уровня гражданской социальной идентичности, под влиянием религиозной, у людей, личностно идентифицировавшихся с исламом. Проблема построения их социальной идентичности рассмотрена в метафорах конфликта и баланса, эксплицированных из европейской социально-психологической практики. Конфликтная метафора построена на невозможности аккультурации исламских общин и прогнозирует развитие деструктивных отношений между верующими, их религиозными общинами и другими социальными группами. Метафора баланса предполагает распад исламской личностной идентичности вследствие снижения радикализации общин верующих, поощрения индивидуализации мусульман путем политического, социально-культурного признания в обществе.

The conflict between Christianity and Islam is a core issue for all varieties of European neo-nationalist and nativist right-wing ideo­logical organisation, from populist and far-right parties to extra-parliamentary groups and individuals. As a mundane political-social critique, this defensive and nationalistic form of anti-Islamism focuses on the downsides of mass immigration from Northern Africa and the Middle­ East, stressing the incompatibility of gross gender inequality, sexual intolerance and religiously motivated Islamist terrorism as well as the theocratic sharia system of laws with the secular European model of society. Antisemitism makes an appearance in the guise of the old Nazi concept which portrays 'World Jewry' as a community of international financial exploiters, allegedly inspired in their misdeeds by their religion. However, this notion is being countered by a stronger, pro­semitic ideology, portraying the state of Israel as an ally in the struggle against Islam(ism). As 'traditional' European religions, Christianity and the different historical and local varieties of paganism serve as important points of positive identification.

The conflict between Christianity and Islam is a core issue for all varieties of European neo-nationalist and nativist right-wing ideological organisation, from populist and far-right parties to extra-parliamentary groups and individuals. As a mundane political-social critique, this defensive and nationalistic form of anti-Islamism focuses on the downsides of mass immigration from Northern Africa and the Middle-East, stressing the incompatibility of gross gender inequality, sexual intolerance and religiously motivated Islamist terrorism as well as the theocratic sharia system of laws with the secular European model of society (Vuorinen 2014: 188–94). Antisemitism makes an appearance in the guise of the old Nazi concept which portrays 'World Jewry' as a community of international financial exploiters, allegedly inspired in their misdeeds by their religion. However, this notion is being countered by a stronger, prosemitic ideology, portraying the state of Israel as an ally in the struggle against Islam(ism). As 'traditional' European religions, Christianity and the different historical and local varieties of paganism serve as important points of positive identification. ; Peer reviewed

The relevance of the research. The various approaches are analyzed on the essence of nostalgia, ranging from psychological understanding of this phenomenon as emigrant`s neurosis and mental illness to a more profound comprehension of it as a cultural and philosophical "universalia" that concerns complicated mechanisms of historical memory, identity, time and eternity. Analysis of research and publications. Among contemporary researchers investigating the ethical, religious and cultural-historical dimensions of nostalgia, there should be mentioned S. Boim, F. Davis, S. Merzlyakov, V. Nurkov, Y. Davydov, E. Loftus, O. Fedkov, M. Rewakowicz, M. Shkandrij, M. Boichenko, O. Yakovleva, V. Liakh, E. Novikov and many others researchers. The purpose of the paper is to examine the ethical and religious dimensions of nostalgia, to figure out the connection of nostalgia with the problems of memory, time and eternity. Presentation of the main research material. The article deals with the cultural phenomenon of nostalgia, its religious, ethical and general philosophical aspects. It is shown that nostalgia is based on memory value selectivity, due to which a moral tradition, social and individual identity, and the continuity of generations are established. Modern man rebels against the actual state of being as untrue and non-authentic. He feels nostalgia for the past as something right and proper. A person not only mythologizes, but also seeks to resurrect the past in a symbolic way. In this almost religious faith in the resurrection of what is gone there is an existential certainty for the final cancellation of time and triumph of eternity, within which everything is preserved and nothing is forgotten. Nostalgic lust for the past is inherent to humanity throughout its history and is especially actualized in the culture of postmodernism. Conclusion. Nostalgia is a kind of personal and social myth creation, the construction of the historical identity. It reconstructs the past, which appears not only valuable and significant for the present, but also proper. Nostalgia is a moral phenomenon based on a morally healthy memory, capable of forgiveness, reconciliation and love for one's own destiny. The attention is stressed on metaphysical, political and aesthetic forms of nostalgia that oppose destructive force of nihilism ; Актуальність дослідження. У статті проаналізовані різноманітні підходи до вивчення сутності ностальгії, починаючи від психологічного розуміння цього феномену як «неврозу емігранту» чи душевної хвороби і закінчуючи більш глибинним його осмисленням як культурної і філософської універсалії, яка зачипає проблеми пам'яті , історичної ідентичності, часу, вічності тощо. Аналіз досліджень і публікацій. Серед сучасних дослідників, що вивчають різні філософські, релігійні та культурно-історичні аспекти ностальгії, слід відмітити С. Бойма, Ф. Девіса, С. Мерзлякова, В. Нуркова, Ю. Давидова, Э. Лофтус, О. Федькова, М. Ревакович, М. Шкандрія, М. Бойченко, О. Яковлеву, В. Ляха и многих других. Мета статті - дослідити етичні і релігійні виміри ностальгії, з'ясувати звязок ностальгії із проблемами пам'яті, часу і вічності. Результати дослідження. В статті досліджено культурний феномен ностальгії, її соціальні, психологічні, етичні і загальнофілософські аспекти. Показано, що завдяки ностальгії, яка спирається на ціннісно навантажену память, встановлюється моральна традиція, соціальна та індивідуальна ідентичність, звязок поколінь. Бунтуючи проти актуального стану речей і ностальгуючи за минулим як належним, людина не просто міфологізує, але й намагається символічно воскресити його. У ностальгічній вірі у воскресіння міститься надія на остаточне скасування всього темпорального і торжество вічності. Туга за минулим супроводжує людство протягом усієї його історії і особливо актуалізується в культурі постмодерну. Висновки. Ностальгія – різновид персонального і соціальної міфотворчості, спосіб конструювання історичної ідентичності. Вона реконструює минуле, яке виступає не лише цінним і значущим для теперішнього, але й належним. Ностальгія – це моральний феномен, заснований на морально здоровій памяті, здатної до пробачення, примирення і любові до власної долі. Виокремлені метафізична, політична та естетична форми ностальгії, які протистоять руйнівній силі нігілізму ; Актуальность исследования. В статье проанализированы различные подходы к исследованию сущности ностальгии, начиная от психологического понимания этого феномена как «невроза эммигранта» или душевной болезни и заканчивая более глубоким его осмыслением как культурной и философской универсалии, которая затрагивает проблемы памяти, исторической идентичности, времени, вечности. Анализ исследований и публикаций. Среди современных исследователей, изучающих различные философские, религиозные и культурно-исторические аспекты ностальгии, следует отметить С. Бойма, Ф. Девиса, С. Мерзлякова, В. Нуркова, Ю. Давидова, Э. Лофтус, О. Федкова, М. Ревакович, М. Шкандрия, М. Бойченко, О. Яковлеву, В. Ляха и многих других. Цель статьи – исследовать этические и религиозные измерения ностальгии, выяснить связь с ностальгии с проблемами памяти, времени и вечности. Результаты исследования. В статье исследован культурный феномен ностальгии, её социальные, психологические, этические и общефилософские аспекты. Показано, что благодаря ностальгии, которая опирается на «ценностно нагруженную» память, устанавливается моральная традиция, социальная и индивидуальная идентичность, связь поколений. Бунтуя против актуального состояния вещей и ностальгируя за прошлым как должным, человек не просто мифологизирует, но и пытается символически воскресить его. В ностальгической вере в воскресение содержится надежда на окончательное упразднение времени и триумф вечности. Тоска по прошлому сопровождает человечество на протяжении всей его истории и особенно актуализуется в культуре постмодерна. Выводы. Ностальгия – разновидность персонального и социального мифотворчества, способ конструирования исторической идентичности. Она реконструирует прошлое, которое выступает не только ценным и значимым для настоящего, но и должным. Ностальгия - это моральный феномен, основанный на морально здоровой памяти, способной к прощению, примирению и любви к своей судьбе. Выделены метафизическая, политическая и эстетическая формы ностальгии, которые противостоят разрушительной силе нигилизму

The relevance of the research. The various approaches are analyzed on the essence of nostalgia, ranging from psychological understanding of this phenomenon as emigrant`s neurosis and mental illness to a more profound comprehension of it as a cultural and philosophical "universalia" that concerns complicated mechanisms of historical memory, identity, time and eternity. Analysis of research and publications. Among contemporary researchers investigating the ethical, religious and cultural-historical dimensions of nostalgia, there should be mentioned S. Boim, F. Davis, S. Merzlyakov, V. Nurkov, Y. Davydov, E. Loftus, O. Fedkov, M. Rewakowicz, M. Shkandrij, M. Boichenko, O. Yakovleva, V. Liakh, E. Novikov and many others researchers. The purpose of the paper is to examine the ethical and religious dimensions of nostalgia, to figure out the connection of nostalgia with the problems of memory, time and eternity. Presentation of the main research material. The article deals with the cultural phenomenon of nostalgia, its religious, ethical and general philosophical aspects. It is shown that nostalgia is based on memory value selectivity, due to which a moral tradition, social and individual identity, and the continuity of generations are established. Modern man rebels against the actual state of being as untrue and non-authentic. He feels nostalgia for the past as something right and proper. A person not only mythologizes, but also seeks to resurrect the past in a symbolic way. In this almost religious faith in the resurrection of what is gone there is an existential certainty for the final cancellation of time and triumph of eternity, within which everything is preserved and nothing is forgotten. Nostalgic lust for the past is inherent to humanity throughout its history and is especially actualized in the culture of postmodernism. Conclusion. Nostalgia is a kind of personal and social myth creation, the construction of the historical identity. It reconstructs the past, which appears not only valuable and significant for the present, but also proper. Nostalgia is a moral phenomenon based on a morally healthy memory, capable of forgiveness, reconciliation and love for one's own destiny. The attention is stressed on metaphysical, political and aesthetic forms of nostalgia that oppose destructive force of nihilism ; Актуальність дослідження. У статті проаналізовані різноманітні підходи до вивчення сутності ностальгії, починаючи від психологічного розуміння цього феномену як «неврозу емігранту» чи душевної хвороби і закінчуючи більш глибинним його осмисленням як культурної і філософської універсалії, яка зачипає проблеми пам'яті , історичної ідентичності, часу, вічності тощо. Аналіз досліджень і публікацій. Серед сучасних дослідників, що вивчають різні філософські, релігійні та культурно-історичні аспекти ностальгії, слід відмітити С. Бойма, Ф. Девіса, С. Мерзлякова, В. Нуркова, Ю. Давидова, Э. Лофтус, О. Федькова, М. Ревакович, М. Шкандрія, М. Бойченко, О. Яковлеву, В. Ляха и многих других. Мета статті - дослідити етичні і релігійні виміри ностальгії, з'ясувати звязок ностальгії із проблемами пам'яті, часу і вічності. Результати дослідження. В статті досліджено культурний феномен ностальгії, її соціальні, психологічні, етичні і загальнофілософські аспекти. Показано, що завдяки ностальгії, яка спирається на ціннісно навантажену память, встановлюється моральна традиція, соціальна та індивідуальна ідентичність, звязок поколінь. Бунтуючи проти актуального стану речей і ностальгуючи за минулим як належним, людина не просто міфологізує, але й намагається символічно воскресити його. У ностальгічній вірі у воскресіння міститься надія на остаточне скасування всього темпорального і торжество вічності. Туга за минулим супроводжує людство протягом усієї його історії і особливо актуалізується в культурі постмодерну. Висновки. Ностальгія – різновид персонального і соціальної міфотворчості, спосіб конструювання історичної ідентичності. Вона реконструює минуле, яке виступає не лише цінним і значущим для теперішнього, але й належним. Ностальгія – це моральний феномен, заснований на морально здоровій памяті, здатної до пробачення, примирення і любові до власної долі. Виокремлені метафізична, політична та естетична форми ностальгії, які протистоять руйнівній силі нігілізму ; Актуальность исследования. В статье проанализированы различные подходы к исследованию сущности ностальгии, начиная от психологического понимания этого феномена как «невроза эммигранта» или душевной болезни и заканчивая более глубоким его осмыслением как культурной и философской универсалии, которая затрагивает проблемы памяти, исторической идентичности, времени, вечности. Анализ исследований и публикаций. Среди современных исследователей, изучающих различные философские, религиозные и культурно-исторические аспекты ностальгии, следует отметить С. Бойма, Ф. Девиса, С. Мерзлякова, В. Нуркова, Ю. Давидова, Э. Лофтус, О. Федкова, М. Ревакович, М. Шкандрия, М. Бойченко, О. Яковлеву, В. Ляха и многих других. Цель статьи – исследовать этические и религиозные измерения ностальгии, выяснить связь с ностальгии с проблемами памяти, времени и вечности. Результаты исследования. В статье исследован культурный феномен ностальгии, её социальные, психологические, этические и общефилософские аспекты. Показано, что благодаря ностальгии, которая опирается на «ценностно нагруженную» память, устанавливается моральная традиция, социальная и индивидуальная идентичность, связь поколений. Бунтуя против актуального состояния вещей и ностальгируя за прошлым как должным, человек не просто мифологизирует, но и пытается символически воскресить его. В ностальгической вере в воскресение содержится надежда на окончательное упразднение времени и триумф вечности. Тоска по прошлому сопровождает человечество на протяжении всей его истории и особенно актуализуется в культуре постмодерна. Выводы. Ностальгия – разновидность персонального и социального мифотворчества, способ конструирования исторической идентичности. Она реконструирует прошлое, которое выступает не только ценным и значимым для настоящего, но и должным. Ностальгия - это моральный феномен, основанный на морально здоровой памяти, способной к прощению, примирению и любви к своей судьбе. Выделены метафизическая, политическая и эстетическая формы ностальгии, которые противостоят разрушительной силе нигилизму

'"Righteousness exalteth a nation."' ; Electronic reproduction. ; Mode of access: Internet. ; 44

В данной статье представлен обзор теоретических подходов к изучению социокультурного ландшафта. При описании свойств и структуры социокультурного ландшафта сделан акцент на изучении религиозного ландшафта как одной из его подсистем. Применение культурологического подхода к пониманию ландшафта позволило перевести исследование в плоскость верований и социокультурных особенностей религиозной жизни области. Результатом статьи стало описание структуры религиозного ландшафта Волгоградской области. ; Статья подготовлена при финансовой поддержке РФФИ и Администрации Волгоградской области в рамках научного проекта № 18-411-340011 «Сохранение и трансляция региональных ценностей как условие модернизации социокультурного ландшафта современного российского региона» = The reported study was funded by Russian Foundation for Basic Research and the government of Volgograd region, grant № 18-411-340011 ; This article provides an overview of the theoretical approaches to the study of the socio-cultural landscape. In describing the properties and structure of the socio-cultural landscape, an emphasis is placed on the study of the religious landscape as one of its subsystems. The application of a cultural studies approach to the understanding of the landscape made it possible to transfer the study to the plane of beliefs and socio-cultural characteristics of the religious life of the region. The result of the article was a description of the structure of the religious landscape of the Volgograd region.

Article was prepared within the scopes of grant funded by Shota Rustaveli National Scientific Fund of Georgia (FR 17-554 Documentary Sources (Deeds, Epigraphic Inscriptions, Colophons) in the First half of 17th c. (1600-1662) about the Kings of Kartli and Kakheti (research and publication of sources). For thorough study of Iran-Georgian relationships in 16th – 17th centuries research of Georgian-Persian historical documents is of particular interest. These historical documents provide valuable data about social, administrative and state institutes in Georgia.Georgian-Persian historical documents describe dynamically the political, social and religious processes that have taken place in Eastern Georgia due to intervention of Safavid Iran in 16th-17th centuries. Studying of the separate segments of diplomatic monuments – interrelations between Georgian and Persian texts provide precise illustration of Georgian reality and specific nature of political, social and religious relations between Iran and Georgia.Research of Georgian-Persian bilingual deeds clearly shows attempts of Iran to intervene into Georgian landholding system and its substitution with Iranian-Moslem one; Invocation of Georgian kings and the legends on their Persian seals clearly demonstrate the political and religious influence to which they were subjected as a result of Safavid censorship. Based on all these, we can imagine specific nature of operation of Georgian secretariat-chancellery, see the movement of the documents from their composition to their entry into legal force and the term of their effectiveness.Studying of the seals on Persian and Georgian texts of diplomatic monuments allowed identification of important chancellery officials participating in issuance of Georgian-Persian documents, as well as in their consideration and approval.Georgian texts of bilingual documents, with their contents and structure, were entirely based on Georgian traditions of paperwork while the Persian texts complied with Iranian requirements. Iranian diplomatic formulas were adapted to Georgian reality.Georgian-Persian historical deeds provide unbiased description of severe reality resulting from religious and political power of Iran in Eastern Georgia; and Georgians had to fight for maintaining their state, national and religious identity. ; Исследование проводилось при финансовой поддержке Грузинского национального научного фонда имени Шота Руставели. В рамках проекта (Ф №17_554) «Документальные источники (грамоты, эпиграфические памятники, колофоны рукописей) о царях Картли и Кахети первой половины XVII века (1600–1662) (публикация и исследование источников)».Для тщательного изучения грузино-персидских отношений XVI–XVII вв. особенный интерес представляет исследование исторических документов этого периода. Эти исторические документы содержат важную информацию о грузинских социальных, административных и государственных институтах.Грузино-персидские исторические документы в динамике отражают те политические, социальные и религиозные процессы, которые имели место в XVI–XVII в. в Восточной Грузии при вмешательстве Сефевидского Ирана. Изучение отдельных сегментов дипломатических памятников – взаимосвязь грузинских и персидских текстов наглядно представляет грузинские реалии и особенности политических, социальных и религиозных отношений Ирана и Грузии.Исследование грузино-персидских двуязычных документов позволяет нам увидеть попытку Ирана вмешаться в систему землевладения в Грузии и заменить ее ирано-мусульманской. Инвокацио грузинских царей и существующие легенды на их персидских печатях ясно указывают на те политические и религиозные влияния, которые они испытывали вследствие цензуры Сефевидов. В свете всего сказанного, мы можем представить себе специфику работы царской канцелярии (самдиванмсигнобро) рузии, движение документа от его разработки до вступления в законную силу и срок действия документа.Наблюдение за печатями на персидских и грузинских текстах дипломатических памятников выявило тех важных канцелярских чиновников, которые принимали участие в составлении, обсуждении и утверждении грузино-персидских документов.Грузинский текст двуязычных документов по своему содержанию и структуре полностью основывался на традиции составления грузинского документа, а персидский текст – иранских канцелярских требованиях. Иранские дипломатические формулы адаптированы под грузинские реалии.Грузино-персидские исторические документы с большой объективностью отражают сложную ситуацию, сложившуюся в Восточной Грузии в результате религиозной и политической власти Ирана; и в каких тяжелых реалиях приходилось грузинам бороться за сохранение своей национальной и религиозной идентичности. ; Дослідження проводилося за фінансової підтримки Грузинського національного наукового фонду імені Шота Руставелі. У межах проекту (Ф №17_554) «Документальні джерела (грамоти, епіграфічні пам'ятки, колофони рукописів) про царів Картлі і Кахеті першої половини XVII століття (1600–1662) (публікація і дослідження джерел)».Для ретельного вивчення грузино-перських відносин XVI–XVII ст. особливий інтерес представляє дослідження історичних документів цього періоду. Ці історичні документи містять важливу інформацію про грузинсьі соціальні, адміністративні і державні інститути.Грузино-перські історичні документи в динаміці відображають ті політичні, соціальні та релігійні процеси, які мали місце в XVI–XVII ст. у Східній Грузії при втручанні Сефевідської Ірану. Вивчення окремих сегментів дипломатичних пам'ятників – взаємозв'язок грузинських і перських текстів наочно представляє грузинські реалії та особливості політичних, соціальних і релігійних відносин Ірану і Грузії.Дослідження грузино-перських двомовних документів дозволяє нам побачити спробу Ірану втрутитися в систему землеволодіння в Грузії і замінити її ірано-мусульманською.Інвокаціі грузинських царів і наявні легенди на їх перських печатках ясно вказують на ті політичні та релігійні впливи, які вони відчували внаслідок цензури Сефевидів. У світлі всього сказаного, ми можемо уявити собі специфіку роботи царської канцелярії (самдіванмсігнобро) рузіі, рух документа від його розробки до вступу в законну силу і термін дії документа.Спостереження за печатками на перських і грузинських текстах дипломатичних пам'ятників виявило тих важливих канцелярських чиновників, які брали участь у складанні, обговоренні та затвердженні грузино-перських документів.Грузинський текст двомовних документів за своїм змістом і структурою повністю ґрунтувався на традиції складання грузинського документа, а перський текст – іранських канцелярських вимогах. Іранські дипломатичні формули адаптовані під грузинські реалії.Грузино-перські історичні документи з великою об'єктивністю відображають складну ситуацію, що склалася в Східній Грузії в результаті релігійної та політичної влади Ірану; і в яких важких реаліях доводилося грузинам боротися за збереження своєї національної та релігійної ідентичності.

Paper discusses topical problems of preserving and further strengthening tolerance in Georgia as an attribute of contemporary Georgian society. An interplay between religious and ethnic aspects of conflict is a primary focus of the paper. It is argued that despite the rarity of religion-driven conflicts between different ethnic groups, there is an acute need for preventive measures to avert conflict in the future. Effective and coordinated efforts on the part of international organizations and individual governments are seen as of increasing importance as they support Georgia's political stability and economic growth.