Suchergebnisse

Globalization processes in the world, which manifested themselves at the turn of the XX–XXI centuries, significantly affected the literary process: fiction began to lose its position, it began to be rapidly replaced by documentary literature, which includes memo­irs, which has a well-developed genre system, leading genres of which is a diary. Gradually, this genre of non-fiction literature began to emerge from the periphery of scientific stu­dies. S. Efremov's diary, which was still a little-known youth work of the scientist, allowed to better understand his figure, the formation of worldviews, testified to the range of periodi­cals he read. The purpose of the article is to find out the periodicals range that the author of the diary regularly read; determining his likes and dislikes of the periodicals in Russia and Aust­ria-Hungary at the time; outlining the origin of cooperation with individual magazines; tracing the defense of Ukrainocentric positions in the controversy with Ukrainophobes in Russian periodicals, outlining steps to establish publishing activities. In the absence of Ukrainian-language publications in Russia, the diary's author sought to read progressive Russian-language magazines and newspapers, including "Russkoe Bogatstvo" ("Russian Wealth") and "Kievskoe Slovo" ("Kyiv Word") (after changes in the editorial board). At S. Efremov initiative, a union was organized at the Kyiv Theological Seminary, which collectively subscribed to progressive periodicals. An important role in awakening the national consciousness of Ukrainians was played by Lviv editions "Zorya" ("Star"), "Pravda" ("Truth"), "Dzvinok" ("Bell"), with which S. Yefremov sought to establish cooperation, where his early art and journalistic works were published. S. Yefremov's youth diary is a successful first draft of a future Ukrainian scientist, journalist, publicist, publisher, editor, statesman and politician, organizer of science in Ukraine.

Globalization processes in the world, which manifested themselves at the turn of the XX–XXI centuries, significantly affected the literary process: fiction began to lose its position, it began to be rapidly replaced by documentary literature, which includes memo­irs, which has a well-developed genre system, leading genres of which is a diary. Gradually, this genre of non-fiction literature began to emerge from the periphery of scientific stu­dies. S. Efremov's diary, which was still a little-known youth work of the scientist, allowed to better understand his figure, the formation of worldviews, testified to the range of periodi­cals he read.The purpose of the article is to find out the periodicals range that the author of the diary regularly read; determining his likes and dislikes of the periodicals in Russia and Aust­ria-Hungary at the time; outlining the origin of cooperation with individual magazines; tracing the defense of Ukrainocentric positions in the controversy with Ukrainophobes in Russian periodicals, outlining steps to establish publishing activities.In the absence of Ukrainian-language publications in Russia, the diary's author sought to read progressive Russian-language magazines and newspapers, including "Russkoe Bogatstvo" ("Russian Wealth") and "Kievskoe Slovo" ("Kyiv Word") (after changes in the editorial board). At S. Efremov initiative, a union was organized at the Kyiv Theological Seminary, which collectively subscribed to progressive periodicals. An important role in awakening the national consciousness of Ukrainians was played by Lviv editions "Zorya" ("Star"), "Pravda" ("Truth"), "Dzvinok" ("Bell"), with whichS. Yefremov sought to establish cooperation, where his early art and journalistic works were published.S. Yefremov's youth diary is a successful first draft of a future Ukrainian scientist, journalist, publicist, publisher, editor, statesman and politician, organizer of science in Ukraine. ; Процеси глобалізації у світі, які заявили про себе на межі ХХ–ХХІ століть, суттєво вплинули на літературний процес: художня література стала помітно втрачати свої позиції, її стрімко почала витісняти документальна література, до якої належить мемуаристика, котра має достатньо розвинену жанрову систему, одним із провідних жанрів якої є щоденник. Поступово цей жанр літератури non fiction став виходити з периферії наукових студій. Щоденник С. Єфремова, що досі був маловідомим юнацьким твором ученого, уможливив краще зрозуміти його постать, формування світоглядних позицій, засвідчив коло періодичних видань, які він читав.Метою статті є з'ясування кола періодичних видань, які регулярно читав автор щоденника; визначення його симпатій та антипатій щодо тодішньої періодики в Росії та Австро-Угорщині; відзначення зародження співпраці з окремими журналами; простеження відстоювання україноцентричних позицій у полеміці з українофобами в російській періодиці, окреслення кроків щодо налагодження видавничої діяльності.В умовах відсутності видань українською мовою в Росії, автор щоденника прагнув читати прогресивні російськомовні журнали й газети, зокрема «Русское Богатство», «Киевское Слово» (після змін у редколегії). За ініціативи С. Єфремова в Київській духовній семінарії була організована спілка, що колективно передплачувала прогресивні періодичні видання. Важливу роль у пробудженні національної свідомості українців мали львівські видання «Зоря», «Правда», «Дзвінок», з якими С. Єфремов прагнув налагодити співпрацю, де були надруковані його ранні художні й публіцистичні твори.Юнацький щоденник С. Єфремова — це вдала проба пера майбутнього українського вченого, журналіста, публіциста, видавця, редактора, державного та політичного діяча, організатора науки в Україні.

Globalization processes in the world, which manifested themselves at the turn of the XX–XXI centuries, significantly affected the literary process: fiction began to lose its position, it began to be rapidly replaced by documentary literature, which includes memo­irs, which has a well-developed genre system, leading genres of which is a diary. Gradually, this genre of non-fiction literature began to emerge from the periphery of scientific stu­dies. S. Efremov's diary, which was still a little-known youth work of the scientist, allowed to better understand his figure, the formation of worldviews, testified to the range of periodi­cals he read.The purpose of the article is to find out the periodicals range that the author of the diary regularly read; determining his likes and dislikes of the periodicals in Russia and Aust­ria-Hungary at the time; outlining the origin of cooperation with individual magazines; tracing the defense of Ukrainocentric positions in the controversy with Ukrainophobes in Russian periodicals, outlining steps to establish publishing activities.In the absence of Ukrainian-language publications in Russia, the diary's author sought to read progressive Russian-language magazines and newspapers, including "Russkoe Bogatstvo" ("Russian Wealth") and "Kievskoe Slovo" ("Kyiv Word") (after changes in the editorial board). At S. Efremov initiative, a union was organized at the Kyiv Theological Seminary, which collectively subscribed to progressive periodicals. An important role in awakening the national consciousness of Ukrainians was played by Lviv editions "Zorya" ("Star"), "Pravda" ("Truth"), "Dzvinok" ("Bell"), with whichS. Yefremov sought to establish cooperation, where his early art and journalistic works were published.S. Yefremov's youth diary is a successful first draft of a future Ukrainian scientist, journalist, publicist, publisher, editor, statesman and politician, organizer of science in Ukraine. ; Процеси глобалізації у світі, які заявили про себе на межі ХХ–ХХІ століть, суттєво вплинули на літературний процес: художня література стала помітно втрачати свої позиції, її стрімко почала витісняти документальна література, до якої належить мемуаристика, котра має достатньо розвинену жанрову систему, одним із провідних жанрів якої є щоденник. Поступово цей жанр літератури non fiction став виходити з периферії наукових студій. Щоденник С. Єфремова, що досі був маловідомим юнацьким твором ученого, уможливив краще зрозуміти його постать, формування світоглядних позицій, засвідчив коло періодичних видань, які він читав.Метою статті є з'ясування кола періодичних видань, які регулярно читав автор щоденника; визначення його симпатій та антипатій щодо тодішньої періодики в Росії та Австро-Угорщині; відзначення зародження співпраці з окремими журналами; простеження відстоювання україноцентричних позицій у полеміці з українофобами в російській періодиці, окреслення кроків щодо налагодження видавничої діяльності.В умовах відсутності видань українською мовою в Росії, автор щоденника прагнув читати прогресивні російськомовні журнали й газети, зокрема «Русское Богатство», «Киевское Слово» (після змін у редколегії). За ініціативи С. Єфремова в Київській духовній семінарії була організована спілка, що колективно передплачувала прогресивні періодичні видання. Важливу роль у пробудженні національної свідомості українців мали львівські видання «Зоря», «Правда», «Дзвінок», з якими С. Єфремов прагнув налагодити співпрацю, де були надруковані його ранні художні й публіцистичні твори.Юнацький щоденник С. Єфремова — це вдала проба пера майбутнього українського вченого, журналіста, публіциста, видавця, редактора, державного та політичного діяча, організатора науки в Україні.

Globalization processes in the world, which manifested themselves at the turn of the XX–XXI centuries, significantly affected the literary process: fiction began to lose its position, it began to be rapidly replaced by documentary literature, which includes memo­irs, which has a well-developed genre system, leading genres of which is a diary. Gradually, this genre of non-fiction literature began to emerge from the periphery of scientific stu­dies. S. Efremov's diary, which was still a little-known youth work of the scientist, allowed to better understand his figure, the formation of worldviews, testified to the range of periodi­cals he read.The purpose of the article is to find out the periodicals range that the author of the diary regularly read; determining his likes and dislikes of the periodicals in Russia and Aust­ria-Hungary at the time; outlining the origin of cooperation with individual magazines; tracing the defense of Ukrainocentric positions in the controversy with Ukrainophobes in Russian periodicals, outlining steps to establish publishing activities.In the absence of Ukrainian-language publications in Russia, the diary's author sought to read progressive Russian-language magazines and newspapers, including "Russkoe Bogatstvo" ("Russian Wealth") and "Kievskoe Slovo" ("Kyiv Word") (after changes in the editorial board). At S. Efremov initiative, a union was organized at the Kyiv Theological Seminary, which collectively subscribed to progressive periodicals. An important role in awakening the national consciousness of Ukrainians was played by Lviv editions "Zorya" ("Star"), "Pravda" ("Truth"), "Dzvinok" ("Bell"), with whichS. Yefremov sought to establish cooperation, where his early art and journalistic works were published.S. Yefremov's youth diary is a successful first draft of a future Ukrainian scientist, journalist, publicist, publisher, editor, statesman and politician, organizer of science in Ukraine. ; Процеси глобалізації у світі, які заявили про себе на межі ХХ–ХХІ століть, суттєво вплинули на літературний процес: художня література стала помітно втрачати свої позиції, її стрімко почала витісняти документальна література, до якої належить мемуаристика, котра має достатньо розвинену жанрову систему, одним із провідних жанрів якої є щоденник. Поступово цей жанр літератури non fiction став виходити з периферії наукових студій. Щоденник С. Єфремова, що досі був маловідомим юнацьким твором ученого, уможливив краще зрозуміти його постать, формування світоглядних позицій, засвідчив коло періодичних видань, які він читав.Метою статті є з'ясування кола періодичних видань, які регулярно читав автор щоденника; визначення його симпатій та антипатій щодо тодішньої періодики в Росії та Австро-Угорщині; відзначення зародження співпраці з окремими журналами; простеження відстоювання україноцентричних позицій у полеміці з українофобами в російській періодиці, окреслення кроків щодо налагодження видавничої діяльності.В умовах відсутності видань українською мовою в Росії, автор щоденника прагнув читати прогресивні російськомовні журнали й газети, зокрема «Русское Богатство», «Киевское Слово» (після змін у редколегії). За ініціативи С. Єфремова в Київській духовній семінарії була організована спілка, що колективно передплачувала прогресивні періодичні видання. Важливу роль у пробудженні національної свідомості українців мали львівські видання «Зоря», «Правда», «Дзвінок», з якими С. Єфремов прагнув налагодити співпрацю, де були надруковані його ранні художні й публіцистичні твори.Юнацький щоденник С. Єфремова — це вдала проба пера майбутнього українського вченого, журналіста, публіциста, видавця, редактора, державного та політичного діяча, організатора науки в Україні.

Pedagogy in singular and with capital letters is the name of a knowledge that invisibiliza the other. Are there pedagogies without territories? Are there pedagogies without adjectives? What is hidden in a singular and capitalized pedagogy? Latin American pedagogies do not deny the knowledge of other territories, other continents or other times. Latin American pedagogies wish to contribute to the debate, to the pedagogical argumentation from the South.