Suchergebnisse

The paper deals with analysis of approaches to estimate the social impact as a long term result of social investments. Nowadays public sector faces the unprecedented decrease of financing as a result of economic contraction. In the light of great budget limitations, state leaders and heads of the private sector pay much attention to evaluation of the real return, cost, which will created in financial resources allocation to solve social problems. It objectively increases the interest in development of the current methodology to evaluate social value. Theoretical contradictory and methodological complexity to determine social value causes the necessity to form generalized recommendations, which may be used by the third sector representatives. From the viewpoint of social service sphere regulation, the encouraging of the private capital inflows at the governmental and local levels, and at the level of separate organizations and social enterprises, there is a problem to find active tools to measure social value. That is why understanding and regulating of this wider value become more important as for state and so for private sectors. The main goal of the paper is analysis of contradictions and needs which provoke to estimate the long term impact of social programs, to allocate the common principles of social impact estimation. According to the highlighted goals the authors used the methods as follows: logical generalisations and scientific abstraction; system and cross-section analysis. The authors analysed the main needs and barriers which connect with the developing of the general standards of social impact assessment. The authors systematised the main methods to estimate the social effectiveness, summarised the main principles of social impact assessment which could be implemented by the companies from the social sector. The results of analysis showed to the need to harmonise the systems of social impact assessment with the companies strategy and mission. In addition it should take to account during the developing of management system. ; Статья посвящена исследованию подходов к оценке социального влияния как долгосрочного результата социальных инвестиций. Основной целью исследования является анализ и обобщение противоречий и потребностей, обусловливающие оценки долгосрочного влияния социальных программ, определения общих принципов оценки социального воздействия. В работе согласно поставленных задач использованы такие методы исследования, как: методы логического обобщения и научной абстракции, системно-структурный анализ. Проанализированы потребности и сложности, связанные с разработкой общих стандартов оценки социального воздействия. Систематизированы методы оценки социальной эффективности, обобщены принципы оценки социального воздействия, которые могут быть приняты как общие для организаций социального сектора. Результаты исследования свидетельствуют о необходимости согласования систем измерения социального воздействия стратегии и миссией организации, сочетая это с разработкой системы управления. ; Стаття присвячена дослідженню підходів до оцінювання соціального впливу як довгострокового результату соціальних інвестицій. Основною метою дослідження є аналіз та узагальнення суперечностей та потреб, що зумовлюють оцінювання довгострокового впливу соціальних програм, визначення спільних принципів оцінювання соціального впливу. У роботі відповідно до поставлених завдань використано такі методи дослідження, як методи логічного узагальнення та наукової абстракції; системно-структурний аналіз. Проаналізовано потреби та складності, що пов'язані з розробленням загальних стандартів оцінювання соціального впливу. Систематизовано методи оцінювання соціальної ефективності, узагальнено принципи оцінювання соціального впливу, що можуть бути прийняті як спільні для організацій соціального сектору. Результати дослідження свідчать про необхідність узгодження систем вимірювання соціального впливу зі стратегією та місією організації, поєднуючи це з розробкою системи управління.

The paper deals with analysis of approaches to estimate the social impact as a long term result of social investments. Nowadays public sector faces the unprecedented decrease of financing as a result of economic contraction. In the light of great budget limitations, state leaders and heads of the private sector pay much attention to evaluation of the real return, cost, which will created in financial resources allocation to solve social problems. It objectively increases the interest in development of the current methodology to evaluate social value. Theoretical contradictory and methodological complexity to determine social value causes the necessity to form generalized recommendations, which may be used by the third sector representatives. From the viewpoint of social service sphere regulation, the encouraging of the private capital inflows at the governmental and local levels, and at the level of separate organizations and social enterprises, there is a problem to find active tools to measure social value. That is why understanding and regulating of this wider value become more important as for state and so for private sectors. The main goal of the paper is analysis of contradictions and needs which provoke to estimate the long term impact of social programs, to allocate the common principles of social impact estimation. According to the highlighted goals the authors used the methods as follows: logical generalisations and scientific abstraction; system and cross-section analysis. The authors analysed the main needs and barriers which connect with the developing of the general standards of social impact assessment. The authors systematised the main methods to estimate the social effectiveness, summarised the main principles of social impact assessment which could be implemented by the companies from the social sector. The results of analysis showed to the need to harmonise the systems of social impact assessment with the companies strategy and mission. In addition it should take to account during the developing of management system. ; Статья посвящена исследованию подходов к оценке социального влияния как долгосрочного результата социальных инвестиций. Основной целью исследования является анализ и обобщение противоречий и потребностей, обусловливающие оценки долгосрочного влияния социальных программ, определения общих принципов оценки социального воздействия. В работе согласно поставленных задач использованы такие методы исследования, как: методы логического обобщения и научной абстракции, системно-структурный анализ. Проанализированы потребности и сложности, связанные с разработкой общих стандартов оценки социального воздействия. Систематизированы методы оценки социальной эффективности, обобщены принципы оценки социального воздействия, которые могут быть приняты как общие для организаций социального сектора. Результаты исследования свидетельствуют о необходимости согласования систем измерения социального воздействия стратегии и миссией организации, сочетая это с разработкой системы управления. ; Стаття присвячена дослідженню підходів до оцінювання соціального впливу як довгострокового результату соціальних інвестицій. Основною метою дослідження є аналіз та узагальнення суперечностей та потреб, що зумовлюють оцінювання довгострокового впливу соціальних програм, визначення спільних принципів оцінювання соціального впливу. У роботі відповідно до поставлених завдань використано такі методи дослідження, як методи логічного узагальнення та наукової абстракції; системно-структурний аналіз. Проаналізовано потреби та складності, що пов'язані з розробленням загальних стандартів оцінювання соціального впливу. Систематизовано методи оцінювання соціальної ефективності, узагальнено принципи оцінювання соціального впливу, що можуть бути прийняті як спільні для організацій соціального сектору. Результати дослідження свідчать про необхідність узгодження систем вимірювання соціального впливу зі стратегією та місією організації, поєднуючи це з розробкою системи управління.

Перспективи розвитку соціології насильства лежать в площині її тісної взаємодії з іншими теоріями середнього рівня. Наразі характерним є асиметричність такого методологічного зв'язку: соціологія насильства частіше й активніше використовує досягнення суміжних соціологічних напрямів, які співвідносяться з нею. Однак така потреба в них має диференційований характер, і це зумовлено як логікою наукового знання, так і соціальним запитом, адресованим сучасним «суспільством ризику». ; In the formation context of the sociology of violence, it is argued some asymmetries of its methodo- logical connections with other theories of the middle range character. It is currently characterized with the sociology of violence more often and more actively using the achievements of adjacent sociological trends.Adequate analysis of the interaction of those middle range theories of is possible while comparing the theories that have comparable (on a scale, etc.) subjects of research. Sociology of violence has its object of studying a certain social phenomenon – accordingly, methodologically correct will be a comparison with similar theories, having the subject of their study of comparable social phenomena. This does not mean that this theory is not related to theories that study community and group - but those dependencies already require additional defragment of the sociology of violence itself.On the one hand, those to be social psychology, criminal and political sociology; on the other one – the sociologies of family, education, youth, etc. But if the sociology of violence actively uses the achievements of these and other similar sociological trends, then in the theories of the middle range there is an obvious lack of attention to the achievements of the sociology of violence itself.Prospects for the development for sociology of violence to be in the spheres of its close interactions with other middle range theories. But, as it is obviously seen, those connections to be far from being always understood by researchers, as far as its principles are not quite clear, that reduces the effectiveness of scientific results. Sociology of violence develops, using the achievements of those middle range theories correlating with it, although the need for them is someway differentiated, and this is due both to the logics of scientific knowledge and to the social request addressed by the sociology of violence.

Перспективи розвитку соціології насильства лежать в площині її тісної взаємодії з іншими теоріями середнього рівня. Наразі характерним є асиметричність такого методологічного зв'язку: соціологія насильства частіше й активніше використовує досягнення суміжних соціологічних напрямів, які співвідносяться з нею. Однак така потреба в них має диференційований характер, і це зумовлено як логікою наукового знання, так і соціальним запитом, адресованим сучасним «суспільством ризику». ; In the formation context of the sociology of violence, it is argued some asymmetries of its methodo- logical connections with other theories of the middle range character. It is currently characterized with the sociology of violence more often and more actively using the achievements of adjacent sociological trends.Adequate analysis of the interaction of those middle range theories of is possible while comparing the theories that have comparable (on a scale, etc.) subjects of research. Sociology of violence has its object of studying a certain social phenomenon – accordingly, methodologically correct will be a comparison with similar theories, having the subject of their study of comparable social phenomena. This does not mean that this theory is not related to theories that study community and group - but those dependencies already require additional defragment of the sociology of violence itself.On the one hand, those to be social psychology, criminal and political sociology; on the other one – the sociologies of family, education, youth, etc. But if the sociology of violence actively uses the achievements of these and other similar sociological trends, then in the theories of the middle range there is an obvious lack of attention to the achievements of the sociology of violence itself.Prospects for the development for sociology of violence to be in the spheres of its close interactions with other middle range theories. But, as it is obviously seen, those connections to be far from being always understood by researchers, as far as its principles are not quite clear, that reduces the effectiveness of scientific results. Sociology of violence develops, using the achievements of those middle range theories correlating with it, although the need for them is someway differentiated, and this is due both to the logics of scientific knowledge and to the social request addressed by the sociology of violence.

У статті йдеться про здобутки сучасної психології загалом та політичної психології зокрема щодо розроблення проблеми політичного мислення. Розглядаючи історію вивчення політичного мислення, виокремлено підходи, які мають різне дисциплінарне походження, будучи запозиченими із філософії, політичної науки, соціології та ін. Йдеться про описовий, соціально-психологічний та логіко-процесуальний підходи.Ключові слова: політичне мисленняВ статье рассматриваются достиженмя современной пихологии вообще и политической психологи в частности относительно разработки проблемы политического мышления. Рассматривая историю изучения политического мышления, выделено подходы, которые имеют разное дисциплинарное происхождение, будучи екстраполированными из философии, политической науки, социологии и др. Речь идёт об описательном, социально-психологическом и логико-процессуальном подходах. Ключевые слова: политическое мышлениеIn the article presented modern psychology in general and political psychologists in particular in relation to development of problem of the political thinking. Examining history of study of the political thinking, approaches that have a different disciplinary origin are distinguished from philosophy, political science, sociology etc. Examined of about descriptive, socially-psychological and logic-processsing approaches. Keywords: political thinking

The article is focused on the historical sociology analysis of social identities studies, the results of which are presented in scientific publications in top Ukrainian periodicals. The direction of development of such researches in thematic, theoretical, and methodological aspects of their socio-cultural context is outlined. Possible new directions of research on the problem chosen by the author are determined. The author conducted a content analysis of the professional publications where the subject is identity and identification placed in the online archives of professional publications of Ukraine in sociology for the last decade. An analysis of the thematic diversity of the articles revealed that the vast majority of them are devoted to specific identities, primarily ethnic-national and local, identity is considered as a specific feature of the group; only a quarter of the publications have a general theoretical character and focused in the analysis of identity as such. It was found that the dominant research focuses have long been dominated by conceptualization and analysis of the formation of a selected social identity, but in recent years the authors pay more attention to the functional load of social identities, in particular their impact on Ukrainian society, especially its integration/disintegration, on conflicts and solidarity. The conclusion about a certain decrease in attention to the subject of social identities, and at the same time theoretical, methodological, thematic, and subject complication of their researches are formulated. It is emphasized that further comprehensive studies of identities (their connections, contexts, and social consequences) have a scientific perspective because it is possible to reach a deeper understanding of the processes taking place in modern Ukrainian society with their help.

Problem setting. Today political sociology requires not only critical but also structural analysis of politics, creation of corresponding theoretical and methodological tool, one of major constituents of that there are research and prognostication of political relations and processes.Recent research and publications analysis. Actually political sociology as scientific direction was formed to the к middle of ХХ of century, when a few scientific schools consisted of study of cooperation of society and politics. Louis Althusser became the classics of political sociology works of followers of marxism and representatives of Frankfort school of А. Gramsci, D. Lukács, and laid the foundation of its institualization as science. The deeper sociological analysis of political relations is contained in researches by R. Dahrendorf, M. Horkheimer, H. Marcuse, Т. Adorno, J. Habermas, І. Wallerstein, P. Bourdieu. Therefore, the рaper objective was creation of theoretical model of sociological analysis of political relations.Paper main body. Social relations are considered as such, that related to the necessity of general satisfaction of various social necessities, that, in obedience to the law of increase of necessities, is basis of development of society and providing of his integrity. Thus, a social sphere is a place cooperation of people, social behavior of that determines integrity of society. Political relations are related to the necessity of imperious settlement of social relations for the sake of their optimization in the process of achievement of general aims. Accordingly, political sphere - it the place of rivalry of people and task forces for a right to realize own interests by means of power. The functional component of the political system, that includes methods, methods, directions of development of political relations, is the political mode. As a worker there was select determination of prof. J.-L. Quermonne. He determined the political regime, as ". aggregate of elements of ideological, institutional and sociological order, that assist forming of political power of this country on a certain period". Our choice is base on that description of the political mode in any state determines the actual picture of principles of organization of political sphere of society.On the basis of content-analysis of publications of 10 Ukrainian electronic MASS-MEDIA and 8 official internet-portals of state and non-state organizations in 2018 the vector model of political relations that determine the political regime in modern Ukraine is worked out.The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions of the research. Political relations form the core of any social system, regulate and counterbalance the centripetal and centrifugal forces that ensure its integrity and sustainable development. The research of these relations exclusively by political scientists artificially narrows the problem. Sociological analysis allows to reveal their static and dynamic characteristics, because on the basis of research of political situations (social statics) determines political plots and predicts political changes (social dynamics). The combination of static and dynamic analysis principles can be compared with the process of creating video. Each individual character characterizes a certain socio-political situation, the main actors and the nature and conditions of their interaction, and the sequence of such personnel forms a complete systemic understanding of the "plot", the dynamics and basic parameters of socio-political processes and relations in society. ; В статье проводится анализ социальной природы политических отношений. Отмечается, что рост интереса современных социологов к политической проблематике обусловлен интенсивным развитием аналитической социологии, в рамках которой предлагается авторская векторная модель социологического анализа политических отношений. Теоретическое обоснование представленной модели проводится на основе учения о социальном пространстве П. Сорокина, социальном прагматизме Ю. Хабермаса, социальных неравенствах Т. Парсонса и политических режимах Ж.-Л. Кермонна. Показано, что именно социологический анализ политических отношений позволяет раскрыть их статические и динамические характеристики, прогнозировать структуру и направления политических изменений. ; В статті проводиться аналіз соціальної природи політичних відносин. Зазначається, що зростання інтересу сучасних соціологів до політичної проблематики зумовлене інтенсивним розвитком аналітичної соціології, в межах якої пропонується авторська векторна модель соціологічного аналізу політичних відносин. Теоретичне обгрунтування представленої моделі проводиться на основі учення про соціальний простір П. Сорокіна, соціальний прагматизм Ю. Габермаса, соціальні нерівності Т. Парсонса та політичні режими Ж.-Л. Кермонна. Доводиться, що саме соціологічний аналіз політичних відносин дозволяє розкрити їхні статичні і динамічні характеристики, прогнозувати політичні зміни.

Problem setting. Today political sociology requires not only critical but also structural analysis of politics, creation of corresponding theoretical and methodological tool, one of major constituents of that there are research and prognostication of political relations and processes.Recent research and publications analysis. Actually political sociology as scientific direction was formed to the к middle of ХХ of century, when a few scientific schools consisted of study of cooperation of society and politics. Louis Althusser became the classics of political sociology works of followers of marxism and representatives of Frankfort school of А. Gramsci, D. Lukács, and laid the foundation of its institualization as science. The deeper sociological analysis of political relations is contained in researches by R. Dahrendorf, M. Horkheimer, H. Marcuse, Т. Adorno, J. Habermas, І. Wallerstein, P. Bourdieu. Therefore, the рaper objective was creation of theoretical model of sociological analysis of political relations.Paper main body. Social relations are considered as such, that related to the necessity of general satisfaction of various social necessities, that, in obedience to the law of increase of necessities, is basis of development of society and providing of his integrity. Thus, a social sphere is a place cooperation of people, social behavior of that determines integrity of society. Political relations are related to the necessity of imperious settlement of social relations for the sake of their optimization in the process of achievement of general aims. Accordingly, political sphere - it the place of rivalry of people and task forces for a right to realize own interests by means of power. The functional component of the political system, that includes methods, methods, directions of development of political relations, is the political mode. As a worker there was select determination of prof. J.-L. Quermonne. He determined the political regime, as ". aggregate of elements of ideological, institutional and sociological order, that assist forming of political power of this country on a certain period". Our choice is base on that description of the political mode in any state determines the actual picture of principles of organization of political sphere of society.On the basis of content-analysis of publications of 10 Ukrainian electronic MASS-MEDIA and 8 official internet-portals of state and non-state organizations in 2018 the vector model of political relations that determine the political regime in modern Ukraine is worked out.The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions of the research. Political relations form the core of any social system, regulate and counterbalance the centripetal and centrifugal forces that ensure its integrity and sustainable development. The research of these relations exclusively by political scientists artificially narrows the problem. Sociological analysis allows to reveal their static and dynamic characteristics, because on the basis of research of political situations (social statics) determines political plots and predicts political changes (social dynamics). The combination of static and dynamic analysis principles can be compared with the process of creating video. Each individual character characterizes a certain socio-political situation, the main actors and the nature and conditions of their interaction, and the sequence of such personnel forms a complete systemic understanding of the "plot", the dynamics and basic parameters of socio-political processes and relations in society. ; В статье проводится анализ социальной природы политических отношений. Отмечается, что рост интереса современных социологов к политической проблематике обусловлен интенсивным развитием аналитической социологии, в рамках которой предлагается авторская векторная модель социологического анализа политических отношений. Теоретическое обоснование представленной модели проводится на основе учения о социальном пространстве П. Сорокина, социальном прагматизме Ю. Хабермаса, социальных неравенствах Т. Парсонса и политических режимах Ж.-Л. Кермонна. Показано, что именно социологический анализ политических отношений позволяет раскрыть их статические и динамические характеристики, прогнозировать структуру и направления политических изменений. ; В статті проводиться аналіз соціальної природи політичних відносин. Зазначається, що зростання інтересу сучасних соціологів до політичної проблематики зумовлене інтенсивним розвитком аналітичної соціології, в межах якої пропонується авторська векторна модель соціологічного аналізу політичних відносин. Теоретичне обгрунтування представленої моделі проводиться на основі учення про соціальний простір П. Сорокіна, соціальний прагматизм Ю. Габермаса, соціальні нерівності Т. Парсонса та політичні режими Ж.-Л. Кермонна. Доводиться, що саме соціологічний аналіз політичних відносин дозволяє розкрити їхні статичні і динамічні характеристики, прогнозувати політичні зміни.

Досліджено основні напрямки вивчення реклами в межах предмета окремих соціогуманітарних наук. Подано визначення реклами як цілісного суспільно­економічного явища, яке складається з трьох базових компонентів: реклама як твір, кінцеве втілення ідей замовника у матеріальній та ідеальній формах; реклама – як діяльність, тобто реклама як професія; реклама як невід'ємна частина соціального простору індивіда. Окреслено межі наукового соціогуманітарного поля. Відповідно представлено основні аспекти досліджень реклами з точки зору мистецтвознавства, соціології, культурології, історії, психології, політології, філософії та лінгвістики. Доведено, що дослідженням соціогуманітарного поля властива постійна дисциплінарна взаємодія в предметному дослідженні реклами (утворення пар лінгвістика­психологія, політологія­психологія, соціологія­психологія). До головних стратегій наукових досліджень реклами в рамках соціогуманітарного поля віднесено: стратегію єдиного базового підходу: визнання реклами як двостороннього комунікативного процесу; стратегію обміну: відмова від дослідження в рамках предмета окремої дисципліни, активна взаємодія з суміжними науками щодо тематики дослідження; застосування принципу взаємного наукового збагачення; стратегію майбутнього: акцентування уваги на нових технологіях, методиках, схемах впровадження реклами у соціальний простір, спроба футурологічного аналізу. Доведено значну роль міждисциплінарної наукової взаємодії у вивченні реклами як соціального явища. ; Досліджено основні напрямки вивчення реклами в межах предмета окремих соціогуманітарних наук. Подано визначення реклами як цілісного суспільно­економічного явища, яке складається з трьох базових компонентів: реклама як твір, кінцеве втілення ідей замовника у матеріальній та ідеальній формах; реклама – як діяльність, тобто реклама як професія; реклама як невід'ємна частина соціального простору індивіда. Окреслено межі наукового соціогуманітарного поля. Відповідно представлено основні аспекти досліджень реклами з точки зору мистецтвознавства, соціології, культурології, історії, психології, політології, філософії та лінгвістики. Доведено, що дослідженням соціогуманітарного поля властива постійна дисциплінарна взаємодія в предметному дослідженні реклами (утворення пар лінгвістика­психологія, політологія­психологія, соціологія­психологія). До головних стратегій наукових досліджень реклами в рамках соціогуманітарного поля віднесено: стратегію єдиного базового підходу: визнання реклами як двостороннього комунікативного процесу; стратегію обміну: відмова від дослідження в рамках предмета окремої дисципліни, активна взаємодія з суміжними науками щодо тематики дослідження; застосування принципу взаємного наукового збагачення; стратегію майбутнього: акцентування уваги на нових технологіях, методиках, схемах впровадження реклами у соціальний простір, спроба футурологічного аналізу. Доведено значну роль міждисциплінарної наукової взаємодії у вивченні реклами як соціального явища. ; The basic directions of advertising studying as part of the research subject of separate social and humanitarian sciences. The definition of advertising is given. It's considered as a holistic socio­economic phenomenon, which consists of three basic components: advertising as a product, the final incarnation in the material and ideal forms of the customer's ideas; advertising as an activity that is advertising as a profession; advertising as an integral part of the social space of the individual. The boundaries of the social and humanitarian scientific field are defined. Accordingly, the study presents the main aspects of advertising in terms of art learning, sociology, cultural studies, history, psychology, political science, philosophy and linguistics. It is proved that the study of socio­humanitarian field is characterized with a permanent disciplinary interaction in the case study of advertising (the pairing of linguistics and psychology, political science and psychology, sociology and psychology). The chief strategies of advertising research within social and humanitarian fields include: a single basic approach strategy: the recognition of advertising as a two­way communication process; communication strategy: the rejection of research within the subject of a separate discipline, active interaction with the related sciences on the subject of the study; application of the principle of mutual academic enrichment; future strategy: focus on new technologies, methods, implementation of schemes of advertising in the social space, the attempts of futurological analysis. The article demonstrates the importance of interdisciplinary scientific cooperation in the study of advertising as a social phenomenon.

Discussed the circumstances connected with the modernization of the structure of sociological knowledge. The deployment of thoughts carried out in the context of clarifying ways to modernize the structure of sociological knowledge, the emergence of new research directions and identifying the essence of institutionalization of sociology of the army as an alternative to the military or military sociology.Keywords: structure of sociological knowledge, the modernization of science, sociology of the army, spheres approach, institutional approach. ; Обговорено обставини, пов'язані з модернізацією структури соціологічного знання. Розгортання думок здійснено у контексті з'ясування способів модернізації структури соціологічного знання, становлення нових напрямів дослідження та виявлення сутності інституціоналізації соціології армії як альтернативи військовій чи воєнній соціології.Ключові слова: структури соціологічного знання, модернізація науки, соціологія армії, сферний підхід, інституційний підхід.

The article examines the main approaches to the defi nition of trust in phylosophy, psychology, history, political and economical sciences. Sociology specifi city is determined by interpretation of trust. The author shows the main approaches to the study of trust in sociology, and also offers its own defi nition of trust, which is based on the interdisciplinary approach to the study of this phenomenon.Key words: trust, conceptualization of trust, forms of trust, risk. ; У статті розглянуто основні підходи до інтерпретації довіри у філософії, пси-хології, історії, політиці та економіці. Визначено специфіку соціології при розгляді цього поняття. Також автор пропонує власне визначення довіри, що грунтується на міждисциплінарному підході до вивчення зазначеного феномену.Ключові слова: довіра, концептуалізація довіри, форми довіри, ризик.

The basic directions of advertising studying as part of the research subject of separate social and humanitarian sciences. The definition of advertising is given. It's considered as a holistic socio-economic phenomenon, which consists of three basic components: advertising as a product, the final incarnation in the material and ideal forms of the customer's ideas; advertising as an activity that is advertising as a profession; adver¬tising as an integral part of the social space of the individual. The boundaries of the social and humanitarian scientific field are defined. Accordingly, the study presents the main aspects of advertising in terms of art learning, sociology, cultural studies, history, psychology, political science, philosophy and linguistics. It is proved that the study of socio-humanitarian field is characterized with a permanent disciplinary interaction in the case study of advertising (the pairing of linguistics and psychology, political science and psychology, sociology and psychology). The chief strategies of advertising research within social and humanitarian fields include: a single basic approach strategy: the recognition of advertising as a two-way communication process; communication strategy: the rejection of research within the subject of a separate discipline, active interac¬tion with the related sciences on the subject of the study; application of the principle of mutual academic enrichment; future strategy: focus on new technologies, methods, implementation of schemes of advertising in the social space, the attempts of futurological analysis. The article demonstrates the importance of interdisciplinary scientific cooperation in the study of advertising as a social phenomenon. ; Исследованы основные направления изучения рекламы в пределах предмета отдельных социогуманитарных наук. Подано определение рекламы как целостного общественно-экономического явления, которое состоит из трех базовых компонентов, : реклама как сочинение, конечное воплощение идей заказчика в материальной и идеальной формах; реклама - как деятельность, то есть реклама как профессия; реклама как неотъемлемая часть социального пространства индивида. Очерчены границы научного социогуманитарного поля. Соответственно представлены основные аспекты исследований рекламы с точки зрения искусствоведения, социологии, культурологии, истории, психологии, политологии, философии и лингвистики. Доказано, что исследованием социогуманитарного поля свойственно постоянное дисциплинарное взаимодействие в предметном исследовании рекламы (образование пар лингвистика-психология, политология-психология, социология-психология). К главным стратегиям научных исследований рекламы в рамках социогуманитарного поля отнесено: стратегию единого базового подхода : признания рекламы как двустороннего коммуникативного процесса; стратегию обмена : отказ от исследования в рамках предмета отдельной дисциплины, активное взаимодействие со смежными науками относительно тематики исследования; применение принципа взаимного научного обогащения; стратегию будущего : акцентирование внимания на новых технологиях, методиках, схемах внедрения рекламы в социальное пространство, попытка футурологического анализа. Доказана значительная роль междисциплинарного научного взаимодействия в изучении рекламы как социального явления. ; Досліджено основні напрямки вивчення реклами в межах предмета окремих соціогуманітарних наук. Подано визначення реклами як цілісного суспільно-економічного явища, яке складається з трьох базових компонентів: реклама як твір, кінцеве втілення ідей замовника у матеріальній та ідеальній формах; реклама – як діяльність, тобто реклама як професія; реклама як невід'ємна частина соціального простору індивіда. Окреслено межі наукового соціогуманітарного поля. Відповідно представлено основні аспекти досліджень реклами з точки зору мистецтвознавства, соціології, культурології, історії, психології, політології, філософії та лінгвістики. Доведено, що дослідженням соціогуманітарного поля властива постійна дисциплінарна взаємодія в предметному дослідженні реклами (утворення пар лінгвістика-психологія, політологія-психологія, соціологія-психологія). До головних стратегій наукових досліджень реклами в рамках соціогуманітарного поля віднесено: стратегію єдиного базового підходу: визнання реклами як двостороннього комунікативного процесу; стратегію обміну: відмова від дослідження в рамках предмета окремої дисципліни, активна взаємодія з суміжними науками щодо тематики дослідження; застосування принципу взаємного наукового збагачення; стратегію майбутнього: акцентування уваги на нових технологіях, методиках, схемах впровадження реклами у соціальний простір, спроба футурологічного аналізу. Доведено значну роль міждисциплінарної наукової взаємодії у вивченні реклами як соціального явища.

Some issues of consolidation of the Ukrainian nation are considered. The peculiarity of postcolonial discourse is the study of new types of cultural and social identities, issues of self-conceptualization, and the legitimization of local narratives as national ones. It is known that the phenomenon of collective identity has attracted the attention of many researchers and is actively debated in various social and humanitarian discourses. Foreign science studies this phenomenon mainly according to sociocultural anthropology, sociology and psychology from various theoretical and methodological positions (Z. Freud, E. Erickson, K. Jung, B. Anderson, M. Barrett, S. Bauman, F. Bart, E. Gellner, R. Jenkins, H. Kon, B. Connor, B. Lukman, D. Matteson, A. Melutchchi, J. G. Mead, M. Mead, K. Moscovichi, E. Smith, G. Tejfel, J. Turner, J. Habermas, S. Huntington, etc.). In Russian and Ukrainian science, identity is studied within the framework of philosophy, political science, sociology, cultural studies, and psychology. The author extrapolated the Ericksonian term "identity" to the concept of "national identity". The components of this concept are analyzed, the interconnection of the components is searched and directions of consolidation of Ukrainians are offered.
The emphasis is made on the fact that the level of their morality, synthesized from the various feelings inherited from their predecessors during many centuries of existence of the Ukrainian people on the lands of modern Ukraine, should be considered a special feature of Ukrainian national identity. Historical facts of the formation of the modern Ukrainian people prove the immutability of his desire for freedom, justice, dedication to their ideals, on which the modern society is based and around which consolidation of the people of Ukraine is possible. It is noted that, speaking of the uniqueness of the Ukrainian nation, one should mention its ideological principles, which allowed Ukrainians to defend their interests and protect the values on which national identity is based. It is emphasized that understanding the essence and ways of any consolidation is based on the natural physical laws of the existence of matter, of the world - this should be taken into account in the process of achieving the goal.

The article exposed features of phenomenological analysis of political processes and his practical value. Analysed stage development phenomenology interpretation of reality and it extrapolation in the field of research bases social dynamics. Outlined the substantive provisions of Alfred Schütz's Phenomenological Sociology. Сonsidered а difference between understanding-historiographical and explanatory-analytical approaches in social sciences. Analyzed specificity determinate symbiotic structures influence the dynamics of political processes, examined the political system through the prism of the phenomenon of intersubjectivity. Key words: phenomenology, ethnomethodology, intersubjectivity, symbolic structures, systems of relevance. ; У статті розкриті особливості феноменологічного аналізу політичних процесів та його предметно-практичне значення. Проаналізована етапність розвитку феноменологічної інтерпретації реальності та її екстраполяція у поле дослідження основ соціальної динаміки. Окреслені основні положення феноменологічної соціології Альфреда Щютца. Розглянута відмінність між розуміючо-історіографічним та пояснюючо-аналітичним підходами в соціальних науках. Проаналізовано специфіку детермінантного впливу символічних структур на динаміку політичних процесів; розгляд політичної системи крізь призму явища інтерсуб'єктивності. Ключові слова: феноменологія, етнометодологія, інтерсуб'єктивність, символічні структури, системи релевантностей.