Suchergebnisse

The article describes a set of practices & discourses of the alternative therapeutic circuit & the New Age movement in Buenos Aires that discourage & de-emphasize permanent personal relationships by framing them as the source of unhealthy or unbalancing personal or collective situations. Concurrently, ephemeral social relationships, intra-personal relationships & relations with the cosmos & nature are shown to be associated to health, well being & spiritual development. Based on these findings, it argues that both the habitual practices within the local chapter of this transnational circuit & the discourse of the activists of the New Age movement contribute to the transformation of the culture of educated, middle class Argentines by de-sacralizing lasting & significant personal relationships. It concludes that ephemeral contact with ever-changing protagonists -- even across national boundaries -- seems to be the key of disembedding within the alternative circuit & the New Age movement, more so than the mediatization of relationships that the development of communication technologies make possible. 28 References. Adapted from the source document.

Catholic world view goes through all Fina García Marruz's poetic production, whose poetry refers to the second half of the twentieth century revolutionary heroes and is full of biblical references. This essay shows how this writer who belonged to the group "Orígenes", takes advantage of evangelic textuality along with news events to blend in her work the sacredness of her religious vision with the heroism of different historical figures, where revolutionary process is linked to mercy and to the victory of biblical beatitudes, producing an elaborate poetic and religious ontology. ; La cosmovisión católica atraviesa toda la producción poética de Fina García Marruz, cuyo discurso poético referido a los héroes revolucionarios de la segunda parte del siglo XX está cargado referencias bíblicas. El presente ensayo muestra la manera en que la escritora del grupo Orígenes aprovecha la textualidad evangélica con los hechos noticiosos para fundir en su obra la sacralidad de su visión religiosa con la heroicidad de diversos personajes históricos, donde el proceso revolucionario aparece vinculado a la misericordia y a la victoria de las bienaventuranzas bíblicas, produciendo así una elaborada ontología poético-religiosa.

The article presents an analysis of the famous treatise Marsilius padua and Jean of Zhanden. The aim of this work was to determine the causes of disputes and wars that plagued the Western European society first quarter of the XIV century. Introducing two power institutes: church and state, the culprit troubles scientists called the Church of Rome, claiming to exercise not only spiritual, but also secular jurisdiction. The ideas, presented in the pages of the treatise, were reflected the political changes that have been associated with the strengthening of the imperial and royal power in Western Europe at the designated time.The study was conducted on the basis of the English translation of the source made by Alan Gewirth. ; В статье представлен анализ известного трактата Марсилия Падуанского и Жана Жанденського. Цель этого произведения состояла в определении причин раздоров и войн, которые омрачали жизнь западноевропейского общества первой четверти XIV в. Представляя два властных института — Церковь и государство, виновником смут ученые называли Римскую Церковь, которая претендует на осуществление не только духовной, но и светской юрисдикции. Идеи, изложенные на страницах трактата, стали отражением политических изменений, которые были связаны с усилением имперской и королевской власти в западноевропейских странах в указанное время.Исследование было проведено на основе английского перевода источника, выполненного Аланом Гевертом. ; У статті представлено аналіз відомого трактату Марсилія Падуанського і Жана Жанденського. Мета цього твору полягала у визначенні причин розбратів і воєн, які затьмарювали життя західноєвропейського суспільства першої чверті XIV ст. Представляючи два владних інститути — Церкву і державу, винуватцем смут вчені називали Римську Церкву, яка претендує на здійснення не тільки духовної, але й світської юрисдикції. Ідеї, викладені на сторінках трактату, стали відображенням політичних змін, які були пов'язані з посиленням імперської і королівської влади в західноєвропейських країнах в означений час.Дослідження було проведене на основі англійського перекладу джерела, виконаного Аланом Гевертом.

The article presents an analysis of the famous treatise Marsilius padua and Jean of Zhanden. The aim of this work was to determine the causes of disputes and wars that plagued the Western European society first quarter of the XIV century. Introducing two power institutes: church and state, the culprit troubles scientists called the Church of Rome, claiming to exercise not only spiritual, but also secular jurisdiction. The ideas, presented in the pages of the treatise, were reflected the political changes that have been associated with the strengthening of the imperial and royal power in Western Europe at the designated time.The study was conducted on the basis of the English translation of the source made by Alan Gewirth. ; В статье представлен анализ известного трактата Марсилия Падуанского и Жана Жанденського. Цель этого произведения состояла в определении причин раздоров и войн, которые омрачали жизнь западноевропейского общества первой четверти XIV в. Представляя два властных института — Церковь и государство, виновником смут ученые называли Римскую Церковь, которая претендует на осуществление не только духовной, но и светской юрисдикции. Идеи, изложенные на страницах трактата, стали отражением политических изменений, которые были связаны с усилением имперской и королевской власти в западноевропейских странах в указанное время.Исследование было проведено на основе английского перевода источника, выполненного Аланом Гевертом. ; У статті представлено аналіз відомого трактату Марсилія Падуанського і Жана Жанденського. Мета цього твору полягала у визначенні причин розбратів і воєн, які затьмарювали життя західноєвропейського суспільства першої чверті XIV ст. Представляючи два владних інститути — Церкву і державу, винуватцем смут вчені називали Римську Церкву, яка претендує на здійснення не тільки духовної, але й світської юрисдикції. Ідеї, викладені на сторінках трактату, стали відображенням політичних змін, які були пов'язані з посиленням імперської і королівської влади в західноєвропейських країнах в означений час.Дослідження було проведене на основі англійського перекладу джерела, виконаного Аланом Гевертом.

El autor de este articula comenta y critica la idea de « ciencia social islámica ». Primero, estudia la cuestión de una « Ciencia Social Isámica » en el contexto de la llamada en favor de la « indigenización » de las ciencias sociales en los medios académicos del Tercer Mundo. En la segunda y la tercera sección, el autor evalua la « Ciencia Social Islámica » con los casos particulares de la « Ciencia Económica Islámica » y el « Proyecto de Islamizacion del Conocimiento ». Demuestra que el discurso económico islámico queda estructurado por un discurso modernista. Más adelante, el « Proyecto de Islamizacion del Conocimiento » queda poco claro cientificamente, y se le puede acusar de « nativismo ». En la cuarta seccion, se plantea la cuestión entre los valores y las Ciencias Sociales en el Islam. En la quinta sección, se considera a Ibn Khaldun como un ejemplo para la ciencias sociales en el Islam contemporáneo. El ensayo concluye con la affirmacion que la economia islâmica y la ciencia sociale islamizada no son las alternativas que pretenden al discurso modernisto.

From the "Homo Sacer: The sovereign power and the naked Life" and then in "Endless Media: Notes on Politics"; Agamben exposes, appealing to ancient Greece, the original difficulty - if you will - of the fact that this civilization did not have a single term to express what we mean by the word LIFE. And this word is deeply linked to sacralization (Bare life), since when it is expressed, it fades or rather, it disappears in its most minimal sense. Sacralization is the end of life, in bare life. Our author (Agamben) says that the terms used by the Greeks were semantically and morphologically different: Zoé expressed the simple fact -continues Agamben- of living common to all living beings, while bios meant the form or way of living typical of an individual or group. This opposition gradually disappeared in modern languages ??without leaving any substantial difference alive. We wonder about the expression form of life, understanding, without detaching ourselves from Agamben, that it refers to the fact that a life that can never be separated from its form is a life in which it is never possible to isolate something like a nude. life. So we propose that once life is reduced to a bare life in priesthood, democracy remains in the hands of political robbery and corruption, which gradually causes its decline as an original popular expression. ; Desde el Homo sacer: el poder soberano y la nuda vida y luego en Medios sin fin. Notas sobre la política, Agamben expone, apelando a la antigua Grecia, la dificultad original —si se quiere— del hecho de que esta civilización no disponía de un término único para expresar lo que nosotros queremos decir con la palabra vida. Y esta palabra está hondamente ligada a sacerización, dado que cuando esta se expresa, aquella se desvanece o, mejor, desaparece en su acepción más mínima. La sacerización (sacralización) es el fin de la vida, en la nuda vida. Dice nuestro autor (Agamben) que los términos que usaban los griegos eran semántica y morfológicamente distintos: zoé expresaba el simple hecho —continúa Agamben— de vivir que es común a todos los vivientes, mientras que bíos significaba la forma o manera de vivir propia de un individuo o de un grupo. Esta oposición desapareció gradualmente en las lenguas modernas sin dejar viva ninguna diferencia sustancial. Nos preguntamos por la expresión forma de vida entendiendo, sin desprendernos de Agamben, que esta se refiere al hecho de que una vida que no puede separarse nunca de su forma es una vida en la que nunca es posible aislar algo como una nuda vida. Entonces planteamos que, una vez reducida la vida a una nuda vida en la sacerización, la democracia queda en manos del latrocinio político y la corrupción, lo cual provoca paulatinamente su declive en tanto expresión popular originaria. ; Do "Homo Sacer: O poder soberano e a vida nua" e depois em "Meios de comunicação sem fim: Notas sobre a política"; Agamben expõe, apelando para a Grécia antiga, a dificuldade original - se preferir - do fato de esta civilização não ter um único termo para expressar o que entendemos pela palavra VIDA. E esta palavra está profundamente ligada à sacerização, pois ao ser expressa, ela se esvai, ou melhor, desaparece no seu sentido mais mínimo. Esta reflexão não tenta uma reivindicação semântica. Os termos usados ??pelos gregos eram semântica e morfologicamente diferentes: Zoé expressava o simples fato - continua Agamben - de viver comum a todos os seres vivos, enquanto bios significava o modo ou modo de vida próprio de um indivíduo ou de um grupo. Essa oposição desapareceu gradualmente nas línguas modernas, sem deixar nenhuma diferença substancial viva. Questionamo-nos sobre a expressão forma de vida, entendendo, sem nos afastarmos de Agamben, que se refere ao fato de que uma vida que nunca pode ser separada de sua forma é uma vida em que nunca é possível isolar algo como um nu. vida. Assim, propomos que, uma vez que a vida seja reduzida a uma vida nua no sacerização, a democracia permaneça nas mãos do roubo político e da corrupção, o que gradualmente provoca seu declínio como expressão popular originária.

En este trabajo nos proponemos analizar las prácticas de religiosidad en el Obispado de Córdoba del Tucumán a fines del siglo XVIII y principios del XIX. Observaremos cómo estas prácticas, componente fundamental de la identidad colectiva, son resignificadas al calor de la Revolución de Mayo a través de una transferencia de sacralidad que permitió a la naciente república, las Provincias Unidas del Río de la Plata para este momento, aunar el imaginario colectivo con un nuevo panteón sagrado. ; In this article we will analyze the religious practices in the Diocese of Cordoba del Tucuman at the end of the Eighteenth and the beginning of the Nineteenth century. We will study how these practices, a fundamental component of the social identity, were redefined with the May Revolution through the transfer of sacrality. This process allowed the recently created republic –the Provincias Unidas del Rio de la Plata at that moment- to unite the social imaginary with a new "sacred" pantheon. ; Fil: Mazzoni, María Laura. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Oficina de Coordinación Administrativa Saavedra 15. Instituto de Historia Argentina y Americana "Dr. Emilio Ravignani". Universidad de Buenos Aires. Facultad de Filosofía y Letras. Instituto de Historia Argentina y Americana "Dr. Emilio Ravignani"; Argentina