Suchergebnisse

Salafism is a notable phenomenon not only in the religious and political life of the Muslim countries, but also in those states that are far from Islam, because of the extremist activity of a number of radical organizations of the Salafism orientation. The clarification of the specifics of the worldview of salafists is an important issue, because it will help to understand the essence of their aspirations, as well as to promote the development of effective practices to prevent the destructive actions of radical Salafists. The purpose of this study is to identify and systematize the constructs that are the theoretical basis of Salafism. To achieve this goal, the study solved two research tasks. Firstly, the study analyzed the works of Islamic thinkers whose teachings had a significant influence on the formation of Salafism, and also revealed the specifics of the ideas offered by these thinkers. Secondly, the study highlighted the conceptual core of Salafism. The study shown that Salafism has not only own set of religious ideas and practices, but also its own theoretical and religious basis in the form of a specific religious-legal and religious-philosophical tradition of the interpretation of the Muslim doctrine. Moreover, study found that the following two stages are in the evolution of theoretical basis of Salafism: the religious-legal stage and religious-philosophical one. The first is represented, in particular, by the ideas of such thinkers as Ahmad ibn Hanbal and Muhammad ibn ʿAbd al-Wahhab. The second is represented, in particular, by such authors as Syed Abul A'la Maududi and Sayyid Qutb. The study argued that the specificity of Salafists' interpretation of the concepts 'tawhid', 'takfir', 'jihad' constitutes the core of the originality of radical Salafism theoretical basis. Salafists interpret the idea of tawhid extremely rigorously and by projecting religious ideas to the political and legal spheres. The practice of takfir is interpreted by the Salafites very broadly, considering that the accusations in kufr can be directed not only to believers of all other religions, but also to Muslims who do not want to prove by their own actions that they are not kafirs. Among the interpretations of jihad, radical Salafists consider that it is possible to propagate and practice «jihad in the form of a sword» not only as a mean of protection, but also as an offensive mean. ; Показано, что, будучи одним из мощных направлений в исламе, салафизм имеет не только самобытный набор религиозных представлений и практик, но и собственную теоретико-религиозную основу в виде специфической религиозно-правовой и религиозно-философской традиции толкования мусульманского учения. Установлено, что в складировании теоретической базы салафизма имеются два следующих этапа: религиозно-правовой, который представлен, в частности, идеями таких мыслителей, как Ахмад ибн Ханбаль и Мухаммад ибн Абд аль-Ваххаб ибн Сулейман ат-Тамими; а также религиозно-философский этап, который представлен, в частности, такими авторами, как Абу аль-Ала Маудуди и Кутб. Было аргументировано, что специфичность толкования салафитами понятий «Таухид», «такфир», «джихад» составляют ядро самобытности теоретической базы радикального салафизма. Указано, что идею таухиду салафиты толкуют, во-первых, чрезвычайно ригористично, а во-вторых, проецируя религиозные представления на политико-правовую сферу. Практику «такфир» салафиты толкуют слишком широко, считая, что обвинения в куфре может быть направлено не только на представителей всех религий, кроме ислама, но и на мусульман, которые не хотят собственными действиями доказывать то, что они не являются мушрикамы. Среди толкований джихада радикальные салафиты считают возможным пропагандировать и практиковать «джихад в форме меча» не только в качестве средства защиты, но и как наступательное средство. ; Показано, що, будучи одним із потужних напрямків в ісламі, салафізм має не тільки самобутній набір релігійних уявлень та практик, але й власну теоретико-релігійну основу у вигляді специфічної релігійно-правової та релігійно-філософської традиції тлумачення мусульманського вчення. З'ясовано, що у складуванні теоретичної бази салафізму наявні два наступних етапи: релігійно-правовий, який представлений, зокрема, ідеями таких мислителів, як Ахмад ібн Ханбаль та Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб ібн Сулейман ат-Тамімі; а також релігійно-філософський етап, який представлений, зокрема, такими авторами, як Абу аль-Ала Маудуді та Саїд Кутб. Було аргументовано, що специфічність тлумачення салафітами понять «таухід», «такфір», «джихад» складають ядро самобутності теоретичної бази радикального салафізму. Вказано, що ідею таухіду салафіти тлумачать, по-перше, надзвичайно ригористично, а по-друге, проеціюючи релігійні уявлення на політико-правову сферу. Практику «такфіру» салафіти тлумачать дуже широко, вважаючи, що звинувачення у куфрі може бути спрямовано не тільки на представників усіх релігій, окрім ісламу, але і на мусульман, які не хочуть власними діями доводити те, що вони не є мушріками. Серед тлумачень джихаду радикальні салафіти вважають можливим пропагувати та практикувати «джихад у формі меча» не тільки в якості засобу захисту, але і як наступальний засіб.

The research of the Sayyid Qutb's book "Milestones Along the Way" argued that Qutb's doctrine is dangerous. Firstly, this doctrine aims to achieve world domination by military means. Secondly, it incites religious hatred against the huge masses of people. Thirdly, this doctrine justifies religious wars. Fourthly, it agitates for the establishment of a totalitarian society. Fifthly, it offers training techniques for religious extremists. Sayyid Qutb proclaims an offensive military jihad as the main mean to achieve his goals. Sayyid Qutb emphasizes that the jihad has to subjugate the whole world and captured peoples have either to become Muslims, or to pay tributes (jizya) during all life. Moreover, the study found the three causes of the failure of Sayyid Qutb's doctrine. Firstly, this doctrine is based on manipulations and quoting Muhammad's words out of their context. Secondly, Sayyid Qutb's doctrine declares the war toward the whole world and attempts to implement this idea will inevitably lead to defeat. Thirdly, it seeks to force the 21st century people live according to the norms of the seventh century people and it obviously is a utopia. Also, the study argued that Qutb's ideas are dangerous not only to non-Muslim people, but also to Muslims. Firstly, Sayyid Qutb offers Muslims to fight against their own Muslim states. This idea would provoke civic, fratricidal wars in Muslim countries. Secondly, Qutb opposes the classic Islam doctrine, offering his own understanding of Islam instead. Well-known Muslim scholars criticize points of Qutb's understanding. Thirdly, radical attempts to implement Sayyid Qutb's doctrine set people from different countries against Islam, because these radicals hide behind the name of Islam. Sayyid Qutb regards our time as an arena for the relapse of the events that took place in the seventh century, when salafs (the first Muslims) increased the Islamic theocratic state ownership from one oasis in the desert to vast areas stretching from India to the Atlantic Ocean. Qutb believes that all the twentieth century counties without exception (both non-Muslim counties and Muslim ones) are in the state of pagan ignorance now. He emphasizes that this state requires immediate relapse of the events of more than a thousand years ago - when Muslim warriors carried Islam by sword in all the land which they were able to conquer. ; В результате исследования книги Кутба «Вехи на пути к Аллаху» было выделено и проанализировано пять свидетельств того, что учение Саида Кутба является деструктивным. Во-первых, данное учение направлено на достижение мирового господства военным путём. Во-вторых, оно разжигает ненависть относительно огромных масс людей по религиозному признаку. В-третьих, оно оправдывает религиозные войны. В-четвёртых, учение Кутба агитирует за установление тоталитарного общества. В-пятых, данное учение предлагает техники подготовки религиозных экстремистов. Выявлено, что главным средством достижения своих целей Кутб провозглашает наступательный военный джихад. Причём, по его мнению, этот джихад должен вестись как относительно всех немусульманских государств, так и относительно всех современных ему мусульманских государств, поскольку, по убеждению Кутба, там живут «ненастоящие мусульмане». Установлено три причины несостоятельности учения С. Кутба. Во-первых, это учение основано на манипуляциях, приведении вырванных из контекста цитат Корана и выдаче желаемого за действительное. Во-вторых, это учение объявляет войну всему миру, что неизбежно приведёт к поражению попыток его воплощения в жизнь. В-третьих, оно стремится заставить людей ХХІ столетия жить в строжайшем соответствии с нормами VII столетия, что является утопией. ; В результаті дослідження книги Кутба «Віхи на шляху до Аллаха» було виділено та проаналізовано п'ять свідчень того, що вчення Саїда Кутба є деструктивним. По-перше, це вчення спрямоване на досягнення світового панування військовим шляхом. По-друге, воно розпалює ненависть щодо величезних мас людей за релігійною ознакою. По-третє, воно виправдовує релігійні війни. По-четверте, вчення Кутба агітує за встановлення тоталітарного суспільства. По-п'яте, дане вчення пропонує техніки підготовки релігійних екстремістів. Виявлено, що головним засобом досягнення своїх цілей Кутб проголошує наступальний військовий джихад. Причому, на його думку, цей джихад має вестися як стосовно всіх не мусульманських держав, так і всіх сучасних йому мусульманських держав, оскільки, на переконання Кутба, там живуть «несправжні мусульмани». Встановлено три причини неспроможності вчення С. Кутба. По-перше, це вчення засноване на маніпуляціях, наведенні вирваних з контексту цитат Корану та видавані бажаного за дійсне. По-друге, дане вчення оголошує війну всьому світові, що невідворотно призведе до поразки спроб його втілення у життя. По-третє, воно прагне примусити людей ХХІ століття жити у суворій відповідності до норм життя VII століття, що є утопією.

The article considers different consequences of immigration processes of Muslims to the European region, which are connected with the formation of national enclaves inside European countries and with the reluctance of Muslim community to adapt to the legislation and traditions of the host state. The article confirms that the processes of possible integration are complicated by the fact of wide spreading among representatives of Muslim community ideas of Islamic fundamentalism, which opposes against European secularized society. In this regard the article also studies models of existence of Muslims in the European community and possible ways of further development of relations between them. ; В статье рассматриваются последствия миграционных процессов мусульманской общины на территорию Европейского региона, которые напрямую касаются образования мусульманских национальных анклав внутри европейских стран и нежелания представителей мусульманского общества каким-либо образом приспосабливается к законодательству и образу жизни принимающего государства. Статья подтверждает, что осложняет процессы возможной интеграции факт все большего распространения среди представителей мусульманской общины идей исламского фундаментализма, который в свою очередь открыто выступает против секуляризованного европейского общества. Касательно этого в статье также изучаются модели сосуществования мусульманской общины в рамках европейского сообщества и возможные пути развития дальнейших отношений между ними. ; У статті розглядаються проблемні аспекти процесу інтеграції та адаптації мусульманської іммігрантської громади до приймаючого європейського суспільства. Існуючі проблеми інтеграції розглядаються в контексті приналежності великої кількості європейських мусульман до фундаменталістської ісламської доктрини, агресивність якої підтримується радикальними засобами реалізації власних потреб та все більшою політизацією ісламу в межах Європейського регіону.