In this article, the author carries out a comprehensive analysis of the security policy pursued by Ukraine towards the broadly understood West. While describing the Ukrainian security policy since the state gained independence, it draws attention to both the conceptual layer (strategic documents, political declarations) and the implementation layer (the actions actually taken). The considerations in the article contain historical and comparative issues concerning the nature of the Ukrainian security policy towards the West, including towards the European Union, NATO and the United States. The theory of neoclassical realism, which is still not very popular among researchers, was applied to analyze this issue. It has a great explanatory power, because it takes into account both external aspects inherent in the international system, as well as internal ones resulting from the situation in the state itself. The aim of this article was to search for answers to the following questions: why, how and under what factors did the position of the West change in Ukraine's security policy? As a result of the research, the hypothesis that the Ukrainian state is gradually approaching the West is confirmed, despite the inconsistency in its security policy and the West's uncertainty as to the deepening of cooperation with it. ; W niniejszym artykule autorka dokonuje wszechstronnej analizy prowadzonej przez Ukrainę wobec szeroko pojętego Zachodu polityki bezpieczeństwa. Charakteryzując ukraińską politykę bezpieczeństwa od momentu uzyskania przez państwo niepodległości, zwraca uwagę na warstwę zarówno koncepcyjną (dokumenty strategiczne, deklaracje polityczne), jak i realizacyjną (faktycznie podjęte działania). Rozważania w artykule zawierają w sobie zagadnienia historyczne i komparatystyczne dotyczące charakteru ukraińskiej polityki bezpieczeństwa prowadzonej wobec Zachodu, m.in. wobec Unii Europejskiej, NATO i Stanów Zjednoczonych. Do analizy niniejszej kwestii została wykorzystana jeszcze niezbyt ciesząca się popularnością wśród ...
W niniejszym artykule autorka dokonuje wszechstronnej analizy prowadzonej przez Ukrainę wobec szeroko pojętego Zachodu polityki bezpieczeństwa. Charakteryzując ukraińską politykę bezpieczeństwa od momentu uzyskania przez państwo niepodległości, zwraca uwagę na warstwę zarówno koncepcyjną (dokumenty strategiczne, deklaracje polityczne), jak i realizacyjną (faktycznie podjęte działania). Rozważania w artykule zawierają w sobie zagadnienia historyczne i komparatystyczne dotyczące charakteru ukraińskiej polityki bezpieczeństwa prowadzonej wobec Zachodu, m.in. wobec Unii Europejskiej, NATO i Stanów Zjednoczonych. Do analizy niniejszej kwestii została wykorzystana jeszcze niezbyt ciesząca się popularnością wśród badaczy teoria realizmu neoklasycznego. Posiada ona dużą moc eksplanacyjną, ponieważ uwzględnia aspekty zewnętrzne, tkwiące w systemie międzynarodowym, jak i wewnętrzne, wynikające z sytuacji w samym państwie. Jako cel tego artykułu wyznaczono poszukiwanie odpowiedzi na następujące pytania: dlaczego, w jaki sposób oraz pod wpływem jakich czynników zmieniała się pozycja Zachodu w polityce bezpieczeństwa Ukrainy? Wskutek przeprowadzonych badań potwierdza się postawiona hipoteza o stopniowym zbliżeniu się państwa ukraińskiego do Zachodu mimo niekonsekwentności w jego polityce bezpieczeństwa oraz niepewności Zachodu co do pogłębiania współpracy z nim. ; In this article, the author carries out a comprehensive analysis of the security policy pursued by Ukraine towards the broadly understood West. While describing the Ukrainian security policy since the state gained independence, it draws attention to both the conceptual layer (strategic documents, political declarations) and the implementation layer (the actions actually taken). The considerations in the article contain historical and comparative issues concerning the nature of the Ukrainian security policy towards the West, including towards the European Union, NATO and the United States. The theory of neoclassical realism, which is still not very popular among ...
This study highlights the transformation of the security policy of the Kingdom of Sweden after the end of the bipolar confrontation, as well as adaptation to the new threats of the international environment of the 21st century. Based on a systematic approach, using the method of critical analysis, the main trends in the development of Swedish security policy in the late 20th century and early 21st century are studied. Explained the reasons for moving away from traditional neutrality and easing the non-aligned status. Revealed the issues of relations between Stockholm and the North Atlantic Treaty organization (NATO) and cooperation on the verge of membership. The article analyzes the relationship of the state with the European Union and neighboring States of the Scandinavian region. ; Дане дослідження висвітлює трансформацію безпекової політики Королівства Швеції після закінчення біполярного протистояння, а також пристосування до нових загроз міжнародного середовища ХХІ століття. На основі системного підходу, з використанням методу критичного аналізу досліджено основні тенденції та напрямки розвитку безпекової політики Швеції наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Пояснюються причини відходу від традиційного «нейтралітету» та пом'якшення позаблокового статусу. Розкрито питання відносин Стокгольма з Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та співробітництво на межі членства. Аналізуються взаємозв'язки держави з Європейським союзом та сусідніми державами Скандинавського регіону.
The purpose of this article is to determine the theoretical foundations of information security policy as a key factor in society in today's world. In Ukraine, as well as throughout the world, the problems of ensuring the security of the state, society and the individual are increasingly coming to the fore in state policy. National security is one of the priority goals of a modern state and is the basis for its stable development. The introduction of modern information technologies in all spheres of public life has significantly increased the dependence of society on the reliability of the information space, the reliability of the information received, and its protection from unauthorized access. The state policy in this area should be based on the norms of international law and active cooperation of states in international relations. The need to study this question is due to the fact that currently interstate and interethnic conflicts are increasingly taking place in the information field. For Ukraine, information policy is an additional powerful resource in the modernization of the country and solving many current internal and external problems. It is quite obvious that the country's backwardness in the field of information policy technologies cannot contribute to success in solving the set tasks. The effectiveness of the exercise of power in any state, including Ukraine, depends on its information support. Without information, it is impossible to imagine a positively functioning political structure, the development of mass political consciousness, the interaction of political actors. In the process of information and communication influence in the minds of the people the image of state power, its political institutions and leaders is formed, and the governing functions of the state are carried out with the greatest potential and lowest energy costs only when the system of information links between the state, civil society and personality. At the same time, the state policy in the field of information security should be based on the principles of ensuring normal social, political, economic and technological development of society. ; Метою цієї статі є визначення теоретичних основ політики інформаційної безпеки як ключового фактору життя суспільства у сучасному світі. В Україні, так само як і у всьому світі, проблеми забезпечення безпеки держави, суспільства і особистості все більше виходять на перший план у державній політиці. Національна безпека одна з пріоритетних цілей сучасної держави і є основних чинником її стабільного розвитку. Впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність суспільства від надійності функціонування інформаційного простору, достовірності отриманої інформації, її захисту від несанкціонованого втручання. Політика держави у цій сфері повинна ґрунтуватися на нормах міжнародного права та активної співпраці держав у міжнародних відносинах. Необхідність дослідження даної теми викликана тим, що в даний час міждержавні та міжнаціональні конфлікти все частіше протікають саме в інформаційному полі. Для України інформаційна політика є додатковим потужним ресурсом у здійсненні модернізації країни і вирішенні багатьох поточних внутрішніх і зовнішніх проблем. Цілком очевидним є той факт, що відставання країни в області технологій інформаційної політики не може сприяти успіху у вирішенні поставлених завдань. Ефективність здійснення влади в будь-якій державі, в тому числі і в Україні залежить від її інформаційного забезпечення. Без інформації неможливо уявити позитивно функціонуючу політичну структуру, розвиток масової політичної свідомості, взаємодію суб'єктів політики. В процесі інформаційно-комунікативного впливу в свідомості народу формується образ державної влади, його політичних інститутів і лідерів, а керуючі функції держави здійснюються з найбільшим потенціалом і найменшими енергетичними затратами лише тоді, коли досить добре розвинена система інформаційних зав'язків між державою, громадянським суспільством і особистістю. При цьому політика держави в області інформаційної безпеки повинна ґрунтуватися на принципах забезпечення нормального соціального, політичного економічного і технологічного розвитку суспільства. ; Метою цієї статі є визначення теоретичних основ політики інформаційної безпеки як ключового фактору життя суспільства у сучасному світі. В Україні, так само як і у всьому світі, проблеми забезпечення безпеки держави, суспільства і особистості все більше виходять на перший план у державній політиці. Національна безпека одна з пріоритетних цілей сучасної держави і є основних чинником її стабільного розвитку. Впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність суспільства від надійності функціонування інформаційного простору, достовірності отриманої інформації, її захисту від несанкціонованого втручання. Політика держави у цій сфері повинна ґрунтуватися на нормах міжнародного права та активної співпраці держав у міжнародних відносинах. Необхідність дослідження даної теми викликана тим, що в даний час міждержавні та міжнаціональні конфлікти все частіше протікають саме в інформаційному полі. Для України інформаційна політика є додатковим потужним ресурсом у здійсненні модернізації країни і вирішенні багатьох поточних внутрішніх і зовнішніх проблем. Цілком очевидним є той факт, що відставання країни в області технологій інформаційної політики не може сприяти успіху у вирішенні поставлених завдань. Ефективність здійснення влади в будь-якій державі, в тому числі і в Україні залежить від її інформаційного забезпечення. Без інформації неможливо уявити позитивно функціонуючу політичну структуру, розвиток масової політичної свідомості, взаємодію суб'єктів політики. В процесі інформаційно-комунікативного впливу в свідомості народу формується образ державної влади, його політичних інститутів і лідерів, а керуючі функції держави здійснюються з найбільшим потенціалом і найменшими енергетичними затратами лише тоді, коли досить добре розвинена система інформаційних зав'язків між державою, громадянським суспільством і особистістю. При цьому політика держави в області інформаційної безпеки повинна ґрунтуватися на принципах забезпечення нормального соціального, політичного економічного і технологічного розвитку суспільства.
Дослідження зовнішнього виміру безпекової політики України обумовлено необхідністю аналізу сучасного стану відносин з такими організаціями як Організація з безпеки та співробітництва в Європі та Організація договору про колективну безпеку, а також відносин в рамках Спільної європейської політики в сфері безпеки та оборони Європейського Союзу. Європейська інтеграція України означає включення її в світовий простір безпеки з країнами, з якими вона поділяє спільні цінності та принципи, не виключаючи при цьому співпраці в тому обсязі, що відповідає базовим національним інтересам України з країнами, які входять до інших систем колективної безпеки. Доведено, що діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ є важливим внеском в процес мирного вирішення конфліктних протиріч, а також допомагає розвивати демократичні принципи та засади зовнішньої політики. Визначено, що подальший розвиток конструктивного співробітництва нашої держави з Консультативною Місією ЄС в рамках СЄПБО надасть можливість покращити та підвищити рівень захищеності національних кордонів від зовнішніх викликів та загроз, а також допоможе пришвидшити процес інтеграції до європейського простору безпеки. Акцентовано увагу на тому, що на сьогоднішній день (з огляду на стан відносин з Росією) подальше співробітництво з ОДКБ може негативним чином позначитись на загальній безпековій ситуації в Україні і призвести до ще більшої напруженості у відносинах з Російською Федерацією. ; Дослідження зовнішнього виміру безпекової політики України обумовлено необхідністю аналізу сучасного стану відносин з такими організаціями як Організація з безпеки та співробітництва в Європі та Організація договору про колективну безпеку, а також відносин в рамках Спільної європейської політики в сфері безпеки та оборони Європейського Союзу. Європейська інтеграція України означає включення її в світовий простір безпеки з країнами, з якими вона поділяє спільні цінності та принципи, не виключаючи при цьому співпраці в тому обсязі, що відповідає базовим національним інтересам України з країнами, які входять до інших систем колективної безпеки. Доведено, що діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ є важливим внеском в процес мирного вирішення конфліктних протиріч, а також допомагає розвивати демократичні принципи та засади зовнішньої політики. Визначено, що подальший розвиток конструктивного співробітництва нашої держави з Консультативною Місією ЄС в рамках СЄПБО надасть можливість покращити та підвищити рівень захищеності національних кордонів від зовнішніх викликів та загроз, а також допоможе пришвидшити процес інтеграції до європейського простору безпеки. Акцентовано увагу на тому, що на сьогоднішній день (з огляду на стан відносин з Росією) подальше співробітництво з ОДКБ може негативним чином позначитись на загальній безпековій ситуації в Україні і призвести до ще більшої напруженості у відносинах з Російською Федерацією. ; Investigation of the external dimension of security policy of Ukraine is stipulated for the need to analyse the current state of relations with organizations such as the Organization for Security and Co-operation in Europe and The Collective Security Treaty Organization, and relations within the Common European Security and Defence Policy. Ukraine's European Integration means inclusion in the global space security with countries that it shares common values and principles. It does not exclude the collaboration with the countries that belong to other systems of collective security in the scope that is appropriate to basic national interests of Ukraine. It is proved that the activities of the OSCE Special Monitoring Mission is an important contribution to the process of peaceful conflict resolution, and helps to develop democratic principles and foundations of foreign policy. It is determined that the further development of the constructive cooperation between the EU advisory mission under CSDP will provide an opportunity to improve and increase the security of national borders from external threats and challenges, and help to accelerate the process of integration into the European security space. The attention is paid to the fact that, taken into consideration the state of relations with Russia, the further cooperation with the Collective Security Treaty Organization (CSTO) may adversely affect the overall security situation in Ukraine and lead to further tension with Russia today.
The EU security policy is an inseparable part of the EU Common Security and Defence Policy elaborated within the EU Common Foreign and Security Policy. Sucurity and defence issues are quite vulnerable for any state sovereignty that is why it took Member Statets rather long time to agree on principles, directions and priorities of their common security policy as well as on cooperation with the NATO. With the development of the European Community, in the sphere of security policy a number of structures were established and anumber of principled documents were adopted. The article researches the evolution of the EU security policy influenced by external cgallenges and threats ; Політика безпеки ЄС є невід'ємною частиною Спільної політики безпеки й оборони ЄС у межах Спільної зовнішньої та безпекової політики Союзу. Питання безпеки й оборони є досить вразливими для суверенітету кожної держави, тому узгодження принципів, напрямів і пріоритетів спільної безпекової політики й співпраці з НАТО зайняло тривалий час. З розвитком Європейської Спільноти створено низку структур й прийнято принципові документи у сфері політики безпеки. У статті досліджено еволюцію політики безпеки ЄС, яка розроблялася під впливом зовнішніх викликів та загроз
Ensuring internal security is one of the core objectives of European integration in thecontext of the establishment of an area of freedom, security and justice of the EuropeanUnion (E.U.). The aim of the internal security policy of the E.U. is to support MemberStates with regard to the maintenance of law and order and the safeguarding of internalsecurity. In the last 20 years in the area of internal security of the E.U. many importantinitiatives, political agendas and legal instruments at the E.U. level have arisen. Thisarticle aims to show the development of the internal security policy of the E.U., its mostimportant guidelines and the challenges in the coming years. ; Zapewnienie bezpieczeństwa wewnętrznego jest jednym z podstawowych celów integracjieuropejskiej w kontekście tworzenia na terytorium Unii Europejskiej przestrzeni wolności, bezpieczeństwa i sprawiedliwości. Celem polityki bezpieczeństwa wewnętrznegoUE jest wspieranie państw członkowskich w zakresie utrzymania porządku publicznegoi ochrony bezpieczeństwa wewnętrznego. W ostatnich 20 latach w obszarze bezpieczeństwawewnętrznego UE odnotowano duże zmiany, zrodziło się wiele inicjatyw, programówpolitycznych oraz instrumentów prawnych na szczeblu Unii. Celem artykułu jest ukazanie rozwoju polityki bezpieczeństwa wewnętrznego UE, jej najważniejszych założeńi wyzwań na nadchodzące lata.
The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community. ; The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community.
The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community. ; The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community.
The article aims to determine the importance of Austria for Poland's security policy in 1918–1926. The Polish authorities considered the threat of a loss of independence by Austria as a factor threatening the Versailles system, the inviolability of which was the cornerstone of the Polish security policy. An analysis of the bilateral relations conducted by the author is to reveal whether Poland regarded Austria as a potential ally or more as a threat. Paradoxically, it was Austria's weakness that determined the great importance of this state in Poland's security policy. ; Celem artykułu jest ustalenie znaczenia Austrii w polityce bezpieczeństwa RP w latach 1918–1926. Przeprowadzona analiza stosunków dwustronnych ma wykazać, czy Polska traktowała Austrię jako potencjalnego sojusznika, czy jednak w większym stopniu jako zagrożenie. Groźba utraty niepodległości przez Austrię była uznawana przez władze polskie za czynnik zagrożenia systemu wersalskiego, którego nienaruszalność stanowiła kamień węgielny polityki bezpieczeństwa RP. Paradoksalnie to słabość Austrii decydowała o jej dużym znaczeniu w polityce bezpieczeństwa Polski.
The article aims to determine the importance of Austria for Poland's security policy in 1918–1926. The Polish authorities considered the threat of a loss of independence by Austria as a factor threatening the Versailles system, the inviolability of which was the cornerstone of the Polish security policy. An analysis of the bilateral relations conducted by the author is to reveal whether Poland regarded Austria as a potential ally or more as a threat. Paradoxically, it was Austria's weakness that determined the great importance of this state in Poland's security policy. ; Celem artykułu jest ustalenie znaczenia Austrii w polityce bezpieczeństwa RP w latach 1918–1926. Przeprowadzona analiza stosunków dwustronnych ma wykazać, czy Polska traktowała Austrię jako potencjalnego sojusznika, czy jednak w większym stopniu jako zagrożenie. Groźba utraty niepodległości przez Austrię była uznawana przez władze polskie za czynnik zagrożenia systemu wersalskiego, którego nienaruszalność stanowiła kamień węgielny polityki bezpieczeństwa RP. Paradoksalnie to słabość Austrii decydowała o jej dużym znaczeniu w polityce bezpieczeństwa Polski.
The security policy of the British coalition government of D. Cameron (2010-2015) is summarized; it's been proved that political forces of Tory and Liberal Democrat should have compromised to carry out unanimous course in the scope of national security, and the problems of the security strategy on parliamentary elections in 2015 are analyzed, particularly the comparative analysis of the modern safety strategy of leading British parties is exercised. Under conditions of the appearance of new challenges and threats, transformation of international safety system, the questions of safety policy often become the object of attention of the British community and experts. The absence of cross-party consensus on most terms of safety strategy of the United Kingdom during the election campaign in 2015 makes the discussion about perspectives of the British safety policy still more urgent. During the election campaign there was no unity on any aspect of security subject between parties. First of all, Labourists, Liberal Democrats, Scottish National Party and Green Party made a statement about readiness to develop cooperation with the EU and the Conservatives and the UK Independence Party were on the side of the Eurosceptics. The opinions of the parties were also divided on military operations abroad, financing and force level. In terms of one-party government and presence of majority in the House of Commons, the Conservatives have opportunities to realize their own vision of British safety policy. ; Підводяться підсумки безпекової політики британського коаліційного уряду Д. Кемерона (2010-2015); доведено, що політичним силам консерваторів та ліберал-демократів для проведення одностайного курсу у сфері нацбезпеки потрібно було йти на компроміси, а також аналізується проблематика безпекової стратегії на парламентських виборах 2015 р., зокрема, проводиться порівняльний аналіз положень сучасної безпекової стратегії провідних партій Великобританії. Передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені у передвиборчі маніфести усіх ведучих британських політичних партій. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу по більшості положень безпекової стратегії Великобританії у ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними. У ході передвиборчої кампанії практично не по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також з питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил. ; Підводяться підсумки безпекової політики британського коаліційного уряду Д. Кемерона (2010-2015); доведено, що політичним силам консерваторів та ліберал-демократів для проведення одностайного курсу у сфері нацбезпеки потрібно було йти на компроміси, а також аналізується проблематика безпекової стратегії на парламентських виборах 2015 р., зокрема, проводиться порівняльний аналіз положень сучасної безпекової стратегії провідних партій Великобританії. Передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені у передвиборчі маніфести усіх ведучих британських політичних партій. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу по більшості положень безпекової стратегії Великобританії у ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними. У ході передвиборчої кампанії практично не по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також з питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил.
Rolą ośrodków eksperckich jest obiektywne przedstawianie sytuacji w różnych aspektach funkcjonowania państwa, w tym na arenie międzynarodowej, i tworzenie scenariuszy rozwoju sytuacji tak dla konkretnych przypadków, jak też generalizowanie. Partie polityczne, a co za tym idzie także decydenci polityczni, coraz częściej sięgają po wiedzę ekspertów. W tym miejscu rodzi się pytanie, kto stanowi zaplecze eksperckie dla partii i jaki jest wpływ, teoretycznie obiektywnych, ekspertów na politykę państwa. Punktem wyjścia dla podjętych rozważań jest opublikowany w styczniu 2015 r. raport Global Go to Think Tank Ranking Index (VII edycja), w którym w kategorii Bezpieczeństwo i Obrona Narodowa zabrakło polskich ośrodków. Czy to oznacza, że takie nie istnieją, czy może raczej ich dorobek nie kwalifikuje ich do tego prestiżowego rankingu. Celem artykułu jest przedstawienie głównych polskich ośrodków eksperckich podejmujących w swych badaniach kwestie bezpieczeństwa oraz próba odpowiedzi na pytanie czy decydenci polityczni mają świadomość istnienia takich ośrodków i czy korzystają z ich usług. ; The role of expertise centres is to provide an objective presentation of the situation in various aspects of the functioning of the state, including the international arena, and to design different scenarios for specific cases, as well as developing general outlooks. Political parties, and thus also the policy-makers, are increasingly turning to the knowledge of experts. At this point a question arises of what this expert support for the parties consists of, and what is the impact of theoretically objective experts on state policy. The starting point for the considerations in this paper is a report published in January 2015 'Global Go To Think Tank Index Ranking' (7th edition), which does not mention any Polish centres in the category of 'National Security and Defence.' Does that mean that such centres do not exist in Poland, or maybe that their achievements do not qualify them for this prestigious ranking? The purpose of this paper is to present the main Polish expert centres which research security issues and to attempt to answer the question of whether policy-makers are aware of the existence of such think tanks and whether they use their services.
The first part of the article is dedicated to the classic approach to security in three areas: the security of the individual, the state and on the international stage. Then the author conducts an analysis of the interdisciplinary approach to security. He characterised the behavioural as well as sociological and economic theories. The author analyses the government policies pertaining to internal security in the last fifteen years. He explained the legal and constitutional rules of the government administration in Poland and then characterised the system of institutions responsible for security within the country involving a critical analysis of internal security policy, i.a. its effectiveness and efficiency. The author formulates the thesis which holds that within the last fifteen years the governments have failed to design an effective policy of internal security, so far. The postulated concepts and governmental proposals have been designed as temporary measures and under political pressure without much consideration for systemic solutions. The policy of internal security lacks the systemic approach deriving from the theory of organisation. Keywords: state, politics, security, internal security, police, special forces. ; W pierwszej części artykułu przedstawiono trzy płaszczyzny klasycznego ujęcia bezpieczeństwa, mianowicie: bezpieczeństwo jednostki, bezpieczeństwo narodowe i bezpieczeństwo międzynarodowe. Następnie autor poddał analizie interdyscyplinarne podejście do bezpieczeństwa. Scharakteryzował teorie behawioralne, socjologiczne i ekonomiczne. Przeanalizował także programy rządów w obszarze bezpieczeństwa wewnętrznego w ostatnim piętnastoleciu oraz przedstawił prawnoustrojowe zasady funkcjonowania administracji rządowej w Polsce. Następnie scharakteryzował system instytucji odpowiedzialnych za bezpieczeństwo w państwie, w tym przeprowadził krytyczną analizę polityki bezpieczeństwa wewnętrznego, m.in. jej efektywności i skuteczności. Autor postawił tezę, że w ciągu ostatnich 15 latach kolejnym rządom nie udało się stworzyć w Polsce skutecznego systemu bezpieczeństwa wewnętrznego państwa. Przedstawiane koncepcje i propozycje rządów miały charakter doraźnych działań, uwarunkowanych względami politycznymi, a nie merytorycznymi.
This article is an attempt to provide a detailed assessment of changes, that have happened in the security policy of Poland at the end of the XX and in the XXI centuries. During this time Poland faced a necessity quickly to adjust to the new security environment in the region, choosing future strategic partners and allies. In such a way, the polish high-ranking politicians were pushed for the identification of their security and defense priorities at the countrywide level. By means of analysis of the selected state documents on the issue of strategic planning in the security realm, the author defines the main directions of its development and acknowledges the gradual convergence of national security interests with all-European ones. The article also proposes to study the process of security policy elaboration in Poland not only under the influence of external threats, but also considering the internal factors. In particular the emphasis is laid on the current political situation in Poland and the forces in power, which are trying to modify its security concept. This goes to show that the security policy is a multidimensional notion and should be a subject of comprehensive research.Key words: strategic culture, European security and defense policy, NATO, National security strategy, comprehensive approach. ; У статті детально розглядаються зміни, які відбулися в безпековій політиці Польщі наприкінці ХХ та у ХХІ ст. Шляхом аналізу окремих державних документів щодо стратегічного планування в галузі безпеки, автор визначає основні напрямки її розвитку та констатує поступове зближення національних безпекових інтересів із загальноєвропейськими. Стаття також пропонує досліджувати процес формування політики безпеки країни не лише під впливом зовнішніх загроз, а й з урахуванням внутрішніх факторів.Ключові слова: стратегічна культура, Європейська політика безпеки та оборони, НАТО, Національна стратегія безпеки, комплексний підхід. В статье детально рассматриваются изменения, которые произошли в политике безопасности Польши в конце ХХ и в ХХІ в. С помощью анализа отдельных государственных документов по стратегическому планированию в сфере безопасности, автор определяет основные направления ее развития и констатирует постепенное сближение национальных интересов с общеевропейскими. Статья также предлагает исследовать процесс формирования политики безопасности страны не только под воздействием внешних угроз, но и с учетов внутренних фактов. Ключевые слова: стратегическая культура, Европейская политика безопасности и обороны, НАТО, Национальная стратегия безопасности, комплексный подход. This article is an attempt to provide a detailed assessment of changes, that have happened in the security policy of Poland at the end of the XX and in the XXI centuries. During this time Poland faced a necessity quickly to adjust to the new security environment in the region, choosing future strategic partners and allies. In such a way, the polish high-ranking politicians were pushed for the identification of their security and defense priorities at the countrywide level. By means of analysis of the selected state documents on the issue of strategic planning in the security realm, the author defines the main directions of its development and acknowledges the gradual convergence of national security interests with all-European ones. The article also proposes to study the process of security policy elaboration in Poland not only under the influence of external threats, but also considering the internal factors. In particular the emphasis is laid on the current political situation in Poland and the forces in power, which are trying to modify its security concept. This goes to show that the security policy is a multidimensional notion and should be a subject of comprehensive research. Key words: strategic culture, European security and defense policy, NATO, National security strategy, comprehensive approach.
