Suchergebnisse

The article deals with researches of the SCO's activities in the area of international information security and analysis of the legislative initiatives of the Russian Federation as a member country of the SCO in the historical retrospective.The resource base of the article is the official documents posted on the Shanghai Cooperation Organization web site (https://rus.sectsco.org/), the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation (https: // www.mid.ru) and other web sites of member countries of organization.The article is based on the problematic-chronological principle.It was determined that the cooperation of the SCO's member countries in the area of information security de facto began on June 16, 2009 by signing the Yekaterinburg Declaration of cooperation in information security providing. According to paragraph 7 of this document, the relevance of international information security providing is identified as an important element of the overall international security system.The Russian Federation's initiatives in the area of international information security were continued in Yekaterinburg (September 2011). The Russian experts presented a draft concept of the IIB Collaboration Convention as an alternative to the 2001 Budapest Council of Europe Convention concerning cybercrime.On September 12, 2011 United Nations Permanent Representatives of Russia, China,Tajikistan and Uzbekistan sent a joint letter to UN Secretary General with a request to extend the draft «Rules of Conduct in the Field of International Information Security" adopted at the Shanghai Cooperation Organization Summit in Astana on June 2011 as an official document of the United Nations General Assembly. The main task of the Rules» was to develop a code of responsible behavior of countries in the international information security, taking into account military-political, criminal and terrorist challenges and threats.However, due to discrepancies in terms of terminology and models of international information security between the Russian Federation and Western countries, the document was not adopted until present. One of the document provisions is the prohibition – «to use ICT and information and communication networks for interference in the internal affairs of other countries with purpose to undermine their political, economic and social stability».The author concludes that Russia plays a dominant role in the field of international information security within the framework of the SCO, which promotes the name of this regional organization of legislative initiatives related to its national interests. The development of draft international legal documents concerning international information security is carried out by powerful research organizations and institutions of the Russian Federation and, on some issues, duplicates Russian doctrinal documents.In further research, the author is going to consider the historical process of creating national information security systems in the countries of the Central Asian region - the republics of the former USSR - and to analyze the content of information campaigns conducted by the Russian Federation in these countries. ; У статті розглянуто основні напрямки діяльності ШОС щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки в історичній ретроспективі, досліджено діяльність та законодавчі ініціативи Російської Федерації як учасниці ШОС з питання, що вивчається.Встановлено, що концептуальні документи з інформаційної безпеки, які поширюються на міжнародному рівні від імені ШОС, відповідають національним інтересам Російської Федерації та містять окремі положення російських доктринальних документів з інформаційної безпеки.

The article describes the content of universal inter-national legal standards for the implementation of sov-ereign governments in the field of information security. Based on the analysis of United Nations human rights instruments and UN acts on information regulation, it is established that universal standards are derived from the general principles of public administration that are rec-ognized by the UN as universal (human rights priority, democracy political system, the rule of law, etc.).It is determined that the basic universal international legal standards of public administration in the field of in-formation security are: guaranteeing the right of every-one to freely seek, receive and impart information and ideas by any means; to express freely one's own opinion; ensuring a balance between law enforcement interests and respect for fundamental human rights; promoting the ef-fectiveness of criminal investigations and prosecutions relating to criminal offenses related to computer systems; criminalizing acts related to cyberspace encroachment; promoting the recognition of the legal information con-tained in electronic communications used in the process of establishing international trade; ensuring gender equali-ty in access to and use of information technologies; guar-anteeing the state the opportunity for the underprivileged population to use information technologies, establishing a public-private partnership in financing the develop-ment of information and communication infrastructure.It is emphasized that the practical implementation of universal standards will be a powerful factor in increas-ing the level of availability of information and communi-cation technologies for all segments of the population of the countries of the world, will contribute to the devel-opment of information and communication infrastruc-ture of sovereign states, will give additional impetus to the legislative regulation of information security at the national level. It was noted that the international legal basis for the implementation of public administration in the field of information security requires improvement in the development and approval of a separate act of in-ternational law, which would contain a unified list of rec-ommended standards for sovereign states that would be implemented to ensure information security at national level. These issues should be a priority for further scien-tific development. ; У статті розкрито зміст універсальних міжнарод-но-правових стандартів здійснення суверенними дер-жавами управління у сфері забезпечення інформацій-ної безпеки. На основі аналізу документів Організації Об'єднаних Націй у сфері прав людини, а також актів ООН із питань регулювання інформаційних процесів, встановлено, що універсальні стандарти є похідни-ми від загальних принципів здійснення державного управління, які визнано ООН як універсальні (пріори-тет дотримання прав людини, демократизм політичної системи, верховенство закону і т.д.).Визначено, що основними універсальними міжна-родно-правовими стандартами державного управління у сфері забезпечення інформаційної безпеки є: гаран-тування права кожному вільно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засоба-ми; вільне висловлення власної думки; забезпечення балансу між правоохоронними інтересами і повагою до основних прав людини; сприяння ефективності кримінальних розслідувань і переслідувань, що стосу-ються кримінальних правопорушень, пов'язаних із комп'ютерними системами; криміналізація діянь, що пов'язані з посяганням на кіберпростір; сприяння визнанню юридичної сили інформації, яка міститься в електронних повідомленнях, що використовуються в процесі налагодження міжнародної торгівлі; забез-печення гендерної рівності в доступі і використанні інформаційних технологій; гарантування державою можливості недостатньо соціально забезпеченим вер-ствам населення користуватися інформаційними технологіями, налагодження державно-приватного партнерства у фінансуванні розвитку інформацій-но-комунікаційної інфраструктури.Акцентовано на тому, що практичне втілення уні-версальних стандартів стане потужним чинником збіль-шення рівня доступності інформаційно-комунікацій-них технологій для всіх верств населення держав світу, буде сприяти розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури суверенних держав, дасть додатковийімпульс для законодавчої регламентації забезпечення інформаційної безпеки на національному рівні. Зазна-чено, що міжнародно-правова основа здійснення дер-жавного управління у сфері забезпечення інформацій-ної безпеки потребує вдосконалення в частині розробки і затвердженні окремого акта міжнародного права, який би містив уніфікований перелік рекомендованих стандартів для суверенних держав, які б втілювалися задля забезпечення інформаційної безпеки на націо-нальному рівні. Означені питання мають стати пріо-ритетним напрямом подальших наукових розробок. ; У статті розкрито зміст універсальних міжнарод-но-правових стандартів здійснення суверенними дер-жавами управління у сфері забезпечення інформацій-ної безпеки. На основі аналізу документів Організації Об'єднаних Націй у сфері прав людини, а також актів ООН із питань регулювання інформаційних процесів, встановлено, що універсальні стандарти є похідни-ми від загальних принципів здійснення державного управління, які визнано ООН як універсальні (пріори-тет дотримання прав людини, демократизм політичної системи, верховенство закону і т.д.).Визначено, що основними універсальними міжна-родно-правовими стандартами державного управління у сфері забезпечення інформаційної безпеки є: гаран-тування права кожному вільно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засоба-ми; вільне висловлення власної думки; забезпечення балансу між правоохоронними інтересами і повагою до основних прав людини; сприяння ефективності кримінальних розслідувань і переслідувань, що стосу-ються кримінальних правопорушень, пов'язаних із комп'ютерними системами; криміналізація діянь, що пов'язані з посяганням на кіберпростір; сприяння визнанню юридичної сили інформації, яка міститься в електронних повідомленнях, що використовуються в процесі налагодження міжнародної торгівлі; забез-печення гендерної рівності в доступі і використанні інформаційних технологій; гарантування державою можливості недостатньо соціально забезпеченим вер-ствам населення користуватися інформаційними технологіями, налагодження державно-приватного партнерства у фінансуванні розвитку інформацій-но-комунікаційної інфраструктури.Акцентовано на тому, що практичне втілення уні-версальних стандартів стане потужним чинником збіль-шення рівня доступності інформаційно-комунікацій-них технологій для всіх верств населення держав світу, буде сприяти розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури суверенних держав, дасть додатковийімпульс для законодавчої регламентації забезпечення інформаційної безпеки на національному рівні. Зазна-чено, що міжнародно-правова основа здійснення дер-жавного управління у сфері забезпечення інформацій-ної безпеки потребує вдосконалення в частині розробки і затвердженні окремого акта міжнародного права, який би містив уніфікований перелік рекомендованих стандартів для суверенних держав, які б втілювалися задля забезпечення інформаційної безпеки на націо-нальному рівні. Означені питання мають стати пріо-ритетним напрямом подальших наукових розробок.

The article deals with researches of the SCO's activities in the area of international information security and analysis of the legislative initiatives of the Russian Federation as a member country of the SCO in the historical retrospective.The resource base of the article is the official documents posted on the Shanghai Cooperation Organization web site (https://rus.sectsco.org/), the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation (https: // www.mid.ru) and other web sites of member countries of organization.The article is based on the problematic-chronological principle.It was determined that the cooperation of the SCO's member countries in the area of information security de facto began on June 16, 2009 by signing the Yekaterinburg Declaration of cooperation in information security providing. According to paragraph 7 of this document, the relevance of international information security providing is identified as an important element of the overall international security system.The Russian Federation's initiatives in the area of international information security were continued in Yekaterinburg (September 2011). The Russian experts presented a draft concept of the IIB Collaboration Convention as an alternative to the 2001 Budapest Council of Europe Convention concerning cybercrime.On September 12, 2011 United Nations Permanent Representatives of Russia, China,Tajikistan and Uzbekistan sent a joint letter to UN Secretary General with a request to extend the draft «Rules of Conduct in the Field of International Information Security" adopted at the Shanghai Cooperation Organization Summit in Astana on June 2011 as an official document of the United Nations General Assembly. The main task of the Rules» was to develop a code of responsible behavior of countries in the international information security, taking into account military-political, criminal and terrorist challenges and threats.However, due to discrepancies in terms of terminology and models of international information security between the Russian Federation and Western countries, the document was not adopted until present. One of the document provisions is the prohibition – «to use ICT and information and communication networks for interference in the internal affairs of other countries with purpose to undermine their political, economic and social stability».The author concludes that Russia plays a dominant role in the field of international information security within the framework of the SCO, which promotes the name of this regional organization of legislative initiatives related to its national interests. The development of draft international legal documents concerning international information security is carried out by powerful research organizations and institutions of the Russian Federation and, on some issues, duplicates Russian doctrinal documents.In further research, the author is going to consider the historical process of creating national information security systems in the countries of the Central Asian region - the republics of the former USSR - and to analyze the content of information campaigns conducted by the Russian Federation in these countries. ; У статті розглянуто основні напрямки діяльності ШОС щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки в історичній ретроспективі, досліджено діяльність та законодавчі ініціативи Російської Федерації як учасниці ШОС з питання, що вивчається.Встановлено, що концептуальні документи з інформаційної безпеки, які поширюються на міжнародному рівні від імені ШОС, відповідають національним інтересам Російської Федерації та містять окремі положення російських доктринальних документів з інформаційної безпеки.

The purpose of this article is to determine the theoretical foundations of information security policy as a key factor in society in today's world. In Ukraine, as well as throughout the world, the problems of ensuring the security of the state, society and the individual are increasingly coming to the fore in state policy. National security is one of the priority goals of a modern state and is the basis for its stable development. The introduction of modern information technologies in all spheres of public life has significantly increased the dependence of society on the reliability of the information space, the reliability of the information received, and its protection from unauthorized access. The state policy in this area should be based on the norms of international law and active cooperation of states in international relations. The need to study this question is due to the fact that currently interstate and interethnic conflicts are increasingly taking place in the information field. For Ukraine, information policy is an additional powerful resource in the modernization of the country and solving many current internal and external problems. It is quite obvious that the country's backwardness in the field of information policy technologies cannot contribute to success in solving the set tasks. The effectiveness of the exercise of power in any state, including Ukraine, depends on its information support. Without information, it is impossible to imagine a positively functioning political structure, the development of mass political consciousness, the interaction of political actors. In the process of information and communication influence in the minds of the people the image of state power, its political institutions and leaders is formed, and the governing functions of the state are carried out with the greatest potential and lowest energy costs only when the system of information links between the state, civil society and personality. At the same time, the state policy in the field of information security should be based on the principles of ensuring normal social, political, economic and technological development of society. ; Метою цієї статі є визначення теоретичних основ політики інформаційної безпеки як ключового фактору життя суспільства у сучасному світі. В Україні, так само як і у всьому світі, проблеми забезпечення безпеки держави, суспільства і особистості все більше виходять на перший план у державній політиці. Національна безпека одна з пріоритетних цілей сучасної держави і є основних чинником її стабільного розвитку. Впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність суспільства від надійності функціонування інформаційного простору, достовірності отриманої інформації, її захисту від несанкціонованого втручання. Політика держави у цій сфері повинна ґрунтуватися на нормах міжнародного права та активної співпраці держав у міжнародних відносинах. Необхідність дослідження даної теми викликана тим, що в даний час міждержавні та міжнаціональні конфлікти все частіше протікають саме в інформаційному полі. Для України інформаційна політика є додатковим потужним ресурсом у здійсненні модернізації країни і вирішенні багатьох поточних внутрішніх і зовнішніх проблем. Цілком очевидним є той факт, що відставання країни в області технологій інформаційної політики не може сприяти успіху у вирішенні поставлених завдань. Ефективність здійснення влади в будь-якій державі, в тому числі і в Україні залежить від її інформаційного забезпечення. Без інформації неможливо уявити позитивно функціонуючу політичну структуру, розвиток масової політичної свідомості, взаємодію суб'єктів політики. В процесі інформаційно-комунікативного впливу в свідомості народу формується образ державної влади, його політичних інститутів і лідерів, а керуючі функції держави здійснюються з найбільшим потенціалом і найменшими енергетичними затратами лише тоді, коли досить добре розвинена система інформаційних зав'язків між державою, громадянським суспільством і особистістю. При цьому політика держави в області інформаційної безпеки повинна ґрунтуватися на принципах забезпечення нормального соціального, політичного економічного і технологічного розвитку суспільства. ; Метою цієї статі є визначення теоретичних основ політики інформаційної безпеки як ключового фактору життя суспільства у сучасному світі. В Україні, так само як і у всьому світі, проблеми забезпечення безпеки держави, суспільства і особистості все більше виходять на перший план у державній політиці. Національна безпека одна з пріоритетних цілей сучасної держави і є основних чинником її стабільного розвитку. Впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність суспільства від надійності функціонування інформаційного простору, достовірності отриманої інформації, її захисту від несанкціонованого втручання. Політика держави у цій сфері повинна ґрунтуватися на нормах міжнародного права та активної співпраці держав у міжнародних відносинах. Необхідність дослідження даної теми викликана тим, що в даний час міждержавні та міжнаціональні конфлікти все частіше протікають саме в інформаційному полі. Для України інформаційна політика є додатковим потужним ресурсом у здійсненні модернізації країни і вирішенні багатьох поточних внутрішніх і зовнішніх проблем. Цілком очевидним є той факт, що відставання країни в області технологій інформаційної політики не може сприяти успіху у вирішенні поставлених завдань. Ефективність здійснення влади в будь-якій державі, в тому числі і в Україні залежить від її інформаційного забезпечення. Без інформації неможливо уявити позитивно функціонуючу політичну структуру, розвиток масової політичної свідомості, взаємодію суб'єктів політики. В процесі інформаційно-комунікативного впливу в свідомості народу формується образ державної влади, його політичних інститутів і лідерів, а керуючі функції держави здійснюються з найбільшим потенціалом і найменшими енергетичними затратами лише тоді, коли досить добре розвинена система інформаційних зав'язків між державою, громадянським суспільством і особистістю. При цьому політика держави в області інформаційної безпеки повинна ґрунтуватися на принципах забезпечення нормального соціального, політичного економічного і технологічного розвитку суспільства.

The article is devoted to the study of the problems associated with the definition of the patrimonial object of crimes against peace, human security and the international law and order. An own definition of the generic object of crimes of section XX of the Criminal Code of Ukraine is given. The legal basis for determining the ancestral object of the investigated crimes is the title of Section XX of the Criminal Code of Ukraine "Crimes against Peace, Human Security and the International Law Order". For the correct installation of this sign, it is necessary to refer to the provisions of international criminal law. At the same time, the question of the concept of international criminal law and its relationship with international public (private) and national criminal law still remains open in science. The definition of the objects of crimes against the peace and security of mankind in domestic science continues to remain in line with the "classical" definition of the object of criminal law protection as public relations (relations) protected by criminal law. However, at present, the doctrine of criminal law has seen a peculiar turn in understanding the object of criminal law protection, associated with a change in the conceptual framework of criminal law and its tasks. It is possible to apply such a definition of the ancestral object of crimes provided for in Section XX of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine "Crimes against Peace, Security of Humanity and the International Law Order" - these are public international legal relations that ensure the peaceful coexistence of states, and compliance with the rules of the international law and order both in civil and military time, as well as international security guarantees for both individual states and humanity as a whole. ; Стаття присвячена дослідженню проблем пов'язаних з визначенням родового об'єкта злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Дається власне визначення родового об'єкта злочинів розділу ХХ КК України. Правовою основою для визначення родового об'єкта досліджуваних злочинів виступає назва розділу XХ КК України «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку». Для правильного встановлення цієї ознаки необхідно звернутися до положень міжнародного кримінального права. У той же час в науці досі відкритим залишається питання щодо поняття міжнародного кримінального права і його співвідношення з міжнародним публічним (приватним) і національним кримінальним правом. Визначення об'єктів злочинів проти миру і безпеки людства у вітчизняній науці продовжує залишатися в руслі «класичного» визначення об'єкта кримінально-правової охорони як суспільних відносин (відносин), що захищаються кримінальним правом. Однак, в даний час в доктрині кримінального права намітився своєрідний поворот в розумінні об'єкта кримінально-правової охорони, пов'язаний зі зміною концептуальних основ кримінального законодавства та його завдань. Можливе застосування такого визначення родового об'єкту злочинів, передбачених розділом ХХ Особливої частини КК України «Зло- чини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» – це суспільні міжнародно-правові відносини, що забезпечують мирне співіснування держав, дотримання правил міжнародного правопорядку як у мирний, так і військовий час, а також міжнародні гарантії безпеки як окремим державам, і людству в цілому.

Забезпечення енергетичної безпеки сьогодні виступає ключовим фактором розвитку економіки будь-якої держави та забезпнчення нормального функціонування сучасного суспільства. В першу чергу це стосується держав-імпортерів енергетичних ресурсів, якими є держави-члени Європейського союзу. Однак, попри статусімпортера енергетичних ресурсів, ЄС вдалося впровадити політику забезпечення енергетичної безпеки та прийнявши ряд нормативно-правових актів, внаслідок чого сьогодні тримати перші щаблі економічного розвитку в світі. У першу чергу енергетичної безпеки вдалося досягти внаслідок запровадження диверсифікації природних ресурсів та спонукання до використання альтернативних джерел енергії. України будучи також переважно імпортером енергетичних ресурсів потребує вивченнядосвіду Європейського Союзу в питаннях правового забезпечення енергетичної безпеки для впровадження їх у власне правове поле. З огляду на це актуальність вивчення особливостей правового забезпечення енергетичної безпеки ЄС для України не викликає сумніву.Ключові слова: енергетична безпека, правове забезпечення енергетичної безпеки, міжнародне право енергетичної безпеки, енергетичне право, енергетична безпека ЄС ; Ensuring energy security nawadays is a key factor in the development of any state's economy and the impediment to the normal functioning of modern society. First and foremost, it concerns the energy importing countries, which are the Member States of the European Union. However, despite its status as an importer of energy resources, the EU has been able to implement a policy of energy security and by adopting a number of regulations, making it the first pillar of economic development in the world today. In the first place, energy security has been achieved through the introduction of diversification of natural resources and the encouragement to use alternative energy sources. Ukraine, as a predominantly importer of energy resources, needs to learn from the European Union's experience in the field of energy security in order to implement them in its own legal field. In view of this relevance of the study of the features of the EU legal security of energy security for Ukraine is beyond doubt.Keywords: energy security, legal security of energy security, international energy security law, energy law, EU energy security

The article systematizes the problems of public administration in the field of national security of Ukraine. The concept of "national security" in the system of legal, philosophical, administrative, sociological and political sciences is among the basic and most common. The very sphere of national relations is often regarded as a kind of conflict and interaction of different national interests, within which their realization is carried out or not carried out. National security issues are among the most important, complex, and multifaceted and complex phenomena of social and political life. The processes of globalization, the strengthening of the unity of the world, while the deepening of its national diversity, is precisely the factor under the influence of which serious changes are taking place in the whole structure of society and the state. The present stage of development of human civilization is characterized by the fact that the sphere of ensuring the national security of the modern state is in a state of rapid and constant change, and it intertwines virtually all aspects of society and the functioning of the state. Based on the analysis of scientific literature, the following issues are highlighted in the article. First, by developing innovative mechanisms for ensuring national security, taking into account the deepening of globalization processes. Second, the development of new approaches to the definition of "security", "national security", "international security", reviewing major challenges and threats to national security. Third, the legislative non-regulation of current challenges and threats to national security, which leads to irrelevant public administration mechanisms in the field of national security. Fourth, there is no single systematic modern concept of national security in Ukraine, taking into account globalization and integration challenges, innovation threats and challenges of the world society. Fifth, institutional support for the national security system. Sixth, overcoming corruption as a major threat to Ukraine's national security. Corruption is not only negatively affected. to the international image of the state, and is a major threat to the development of the Ukrainian state. ; У статті систематизовані проблеми державного управління у сфері національної безпеки України. Поняття «національна безпека» в системі юридичних, філософських, управлінських, соціологічних і політичних наук входить в число основних і найбільш поширених. Сама сфера національних відносин нерідко розглядається як своєрідне поле конфлікту і взаємодії різних національних інтересів, в рамках якого здійснюється або не здійснюється їх реалізація. Проблеми національної безпеки належать до найважливіших, найскладніших багатоаспектних та інтегральних явищ суспільного і політичного життя. Процеси глобалізації, посилення єдності світу з одночасним поглибленням його національної різноманітності є саме тим фактором, під впливом якого відбуваються серйозні зміни в усій структурі суспільства і держави. Сучасний етап розвитку людської цивілізації характеризується тим, що сфера забезпечення національної безпеки сучасної держави перебуває у стані стрімких та постійних змін, і в ній переплітаються практично всі сторони життєдіяльності суспільства та функціонування держави. На підставі аналізу наукової літератури, у статті виокремленні наступні проблеми. По-перше, формуванням інноваційних механізмі забезпечення національної безпеки з урахуванням поглиблення глобалізаційних процесів. По-друге, формування нових підходів до дефініції «безпека», «національна безпека», «міжнародні безпека», перегляд основних викликів та загроз національній безпеці. По-третє, законодавче неврегулюваність сучасних викликів та загроз національній безпеці, що призводить до неактуальних механізмів державного управління у сфері національної безпеки. По-четверте, відсутня єдина системна сучасна Концепція забезпечення національної безпеки в Україні з урахуванням глобалізаційних та інтеграційних викликів, інноваційних загроз та викликів світового суспільства. По-п'яте, інституційне забезпечення системи національної безпеки. По-шосте, подолання корупції як основної загрози національній безпеці України. Адже корупція не лише негативно впливає. на міжнародний імідж держави, а є головною загрозою розвитку української держави.

Based on the analysis of the official yearbooks of Japanese government structures – Ministry of Defense and Ministry of Foreign Affairs ("Whitebook of Defense", "Diplomatic Bluebook") identified main threats in the Asia-Pacific region for modern Japan. The key trends in the policy of China, North Korea and the Russian Federation are analyzed, which create tensions in relations with Japan and are reasons of destabilization in the region. Particular attention is paid to military developments and actions carried out by Japan's immediate neighbors. Key measures taken by the Japanese leadership to counter these threats are highlighted. It is determined that around Japan are concentrated states that have significant military potential in both quantitative and qualitative terms. Clear tendencies concerned further increase of military capacity and intensify the activities of armed forces of the region are observed. This makes country's leadership to look for new approaches to solve security problems. In December 2013, a national security strategy was approved. The main purpose of the strategy is to provide peace, stability and prosperity of the international community in the Asia-Pacific region from the standpoint of active pacifism. In December 2018, at conference National Security Council and Cabinet of Ministers of Japan has been approved Main National Defense Program. It defines the defense potential and required level of defense of Japan in the next ten years. Among planned measures aimed at strengthening defense capabilities includes: the increase of opportunities in such new areas as space, cyberspace and electromagnetic space; the increase in naval and air forces, the potential of air attack means, the comprehensive potential of air and missile defense, the potential of mobile deployment and other traditional types of defense; increasing the defense by making stocks of ammunition and fuel; safety of maritime transport routes and all important infrastructures; strengthening key components of defense potential by increasing human potential and the capacity of technological and industrial bases, as well as reviewing technical equipment, etc. It is stated that now it is possible to record only the main trends in the process of developing the concept of defense and identify key areas in which it can move. At the same time, the growth of the military force in Japan's national security strategy at the present stage is recorded. ; На основі аналізу офіційних щорічних звітів японських урядових структур – Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ ("Біла книга оборони", "Дипломатична синя книга") визначено основні актуальні загрози в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні для безпеки сучасної Японії. Особлива увага приділяється військовим розробкам та діям безпосередніх сусідів Японії. Проаналізовано ключові тенденції у військовій політиці Китаю, Північної Кореї та Російської Федерації, які створюють напруженість у відносинах з Японією та є причиною дестабілізації у регіоні. Виділено ключові заходи, вжиті японським керівництвом для протидії цим загрозам. Визначено, що навколо Японії зосереджені держави, що мають значний військовий потенціал як у кількісному, так і в якісному відношенні. Спостерігаються чіткі тенденції щодо подальшого збільшення військових ресурсів та активізації діяльності збройних сил регіону. Це змушує керівництво країни шукати нові підходи до вирішення проблем безпеки. У грудні 2013 року була затверджена стратегія національної безпеки. Основною метою стратегії є забезпечення миру, стабільності та процвітання міжнародного співтовариства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з позицій активного пацифізму. У грудні 2018 року на конференції Радою національної безпеки та Кабінетом Міністрів Японії була затверджена Головна програма національної оборони. Вона визначає військовий потенціал та необхідний рівень оборони Японії протягом наступних десяти років. До числа запланованих заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності, належать: збільшення можливостей у таких нових областях, як космос, кіберпростір та електромагнітний простір; збільшення військово-морських та повітряних сил, нарощування потенціалу засобів повітряної атаки, протиповітряної та протиракетної оборони, мобільного розгортання та інших традиційних видів оборони; підвищення оборони шляхом резервування запасів боєприпасів та палива; безпека маршрутів морського транспорту та всіх важливих інфраструктур; посилення ключових складових оборонного потенціалу за рахунок збільшення людського потенціалу та спроможності технологічних та промислових баз, а також перегляду технічного оснащення тощо. Констатується, що зараз можна фіксувати лише основні тенденції в процесі розробки концепції оборони і виділити ключові напрямки в яких вона може рухатись. У той же час фіксується зростання військового елементу в стратегії національної безпеки Японії на сучасному етапі.

Problem setting. The development of a modern, democratic Ukrainian state requires an integrated approach. An important component of this process is the establishment of spiritual values and guidelines that contribute to the development of the Ukrainian nation and the strengthening of its security on the international arena. In this context, the spiritual imperatives of the domestic state-building need not only clarification and modernization, but also protection in conditions of information aggression against our country. Recent research and publications analysis. Problematics of the domestic state-building in the spiritual and value, and security contexts are presented in a number of scientific works of a diverse methodological direction. Thus, S. Konyk offers his vision of the state-building process on the basis of an integrated approach and associates its effectiveness precisely with the proper management of certain entities and the degree of their values development. In its turn, V. Karlova focuses on the special role of national elite in the state development by means of carriage the basic functions. Among such functions, she distinguishes primarily strategic, communicative, integrative. From the standpoint of S. Vovkanych, it is the Ukrainian national elite, at the present stage of the state-building, that should take responsibility for the consolidation of the nation. Paper objective. In this research, it is planned to analyze the basic spiritual imperatives of the Ukrainian state-building and to identify the main threats to their implementation. Paper main body. The formulation of spiritual guidelines of the domestic state-building is closely interconnected with various social processes and development trends of the Ukrainian nation as a history subject. Unconditionally, a special mission, which is the development of the nation spiritual guidelines, of the main directions of state growth, is assigned to various elite groups, which have an intellectual, organizational, political and legal potential and ...

Introduction. The article deals with the issue of protecting the state from its own financial security from the negative impact of global financial crises, which are external threats to the development of the national economy. The role of financial component of economic security of the state in ensuring its national interests is established. The management of financial security from the point of view of technological and strategic approaches is considered. Finance is the core of the modern economy, and now financial competition is the center of international economic competition. This makes financial security the basis of national economic security of the country. Periodic financial crises that have occurred in the world since the 1980s point to this. A state whose government is not fully aware of the importance of taking preventive measures against financial risks or ineffective measures to protect against threats may face a financial crisis. The financial crisis, caused by the numerous problems and challenges accumulated in the process of implementing social transformations and market openness in the developing country, often turns into an economic crisis, a social or even political crisis of a national scale. Ineffective financial management at the state level can weaken the national economy or even lead it to a complete collapse. Consequently, it is necessary to pay close attention to the implementation of the process of ensuring financial security at the macro level, both in modern economic conditions and in the strategic perspective.Purpose. The purpose of the paper is to provide proposals for the protection of national financial security from the negative impact of global financial crises. In order to achieve this goal, it is necessary to fulfill such tasks as: to establish the role of the financial component of the economic security of the state in securing its national interests and to provide proposals on ensuring financial security from the technological and strategic approach.Methods. Method of theoretical analysis, monographic method, method of generalization, abstract-logical method are used.Results. Ensuring the financial security of the state should become national goal and get strategic imperatives for the formation of vectors to achieve its high level in the long run. However, in our opinion, this can not be done in a situation of complete liberalization of relations in the financial market. Therefore, we propose to assess the current state of financial security of the country and to develop innovative approaches to state regulation of financial security of Ukraine.Originality. The question of protecting the state of its own financial security from the negative impact of global financial crises remains relevant, so the government of our country should work hard to minimize the consequences of the financial crisis, try to use financial and regulatory instruments to ensure financial stability and financial security at the micro and macro levels, while deepening financial reforms, the level of efficiency of the functioning of the financial market and promoting innovation in the financial sector and to strength the protection of national financial interests as well as to ensure financial security.Conclusion. As the consequences of global financial crises show, the irrational international economic order in a globalized world and the prevailing unstable economic situation in the world worsen the financial security of developing countries.

International processes and phenomena transformation, political processes modernization, globalization of all public life, the priority of foreign policy activities to promote both Ukraine and other countries' interests in the world, and the innovativeness of the international interaction tools determine the actualization of the study of the international specialists' of skills and knowledge of foreign language communication and translation importance, aimed at ensuring international interaction and the formation of long-term formal and informal ties between government institutions, international actors, diplomatic institutions and political leaders in order to implement political, economic, security, cultural, social and humanitarian initiatives and projects, as well as to improve the management processes of institutions, both internal and external coordination, improving the state's image in the international arena. The purpose of the article is to study the role of foreign language communication and translation skills and their importance in implementing foreign policy. The research methodology is complex. It is determined by the specifics of the subject of research, its purpose and objectives, as well as an interdisciplinary approach to the research problem. The study concluded that the professional activities of international relations specialists, diplomats, and international actors are a field of international communication, including policies, problems and events of public and state life, and languages spoken in different countries require solutions to bridge the linguistic gap, arising in the implementation of external international relations.

This study highlights the transformation of the security policy of the Kingdom of Sweden after the end of the bipolar confrontation, as well as adaptation to the new threats of the international environment of the 21st century. Based on a systematic approach, using the method of critical analysis, the main trends in the development of Swedish security policy in the late 20th century and early 21st century are studied. Explained the reasons for moving away from traditional neutrality and easing the non-aligned status. Revealed the issues of relations between Stockholm and the North Atlantic Treaty organization (NATO) and cooperation on the verge of membership. The article analyzes the relationship of the state with the European Union and neighboring States of the Scandinavian region. ; Дане дослідження висвітлює трансформацію безпекової політики Королівства Швеції після закінчення біполярного протистояння, а також пристосування до нових загроз міжнародного середовища ХХІ століття. На основі системного підходу, з використанням методу критичного аналізу досліджено основні тенденції та напрямки розвитку безпекової політики Швеції наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Пояснюються причини відходу від традиційного «нейтралітету» та пом'якшення позаблокового статусу. Розкрито питання відносин Стокгольма з Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та співробітництво на межі членства. Аналізуються взаємозв'язки держави з Європейським союзом та сусідніми державами Скандинавського регіону.

Taking into account the new dangerous challenges to the modern international legal order and security system, politicians and scholars are faced with the question of the timeliness and validity of the revision of established conceptual approaches to the construction of international and European security architecture. Since the beginning of the XXI century there are more and more calls to significantly update the current international order, its institutions, norms and rules, which emerged after 1945 (especially the UN Security Council). In this regard, the study of the evolution of previous systems of international relations and security systems based on them (in particular the Vienna system) is relevant and of a practical significance. Regarding the «European Concert» as a core of the Viennese architecture of European security (1815–1914) there is a general ambiguous attitude in historiography, which prevents it from being properly assessed, as well as to trace the evolution of the Vienna system, its relationship with subsequent international systems, to assess the possibility of using its elements to design future international systems. It determines the attention caused by the formation, development and decline of the Vienna system. One of the concepts that require to be reconsidered in this context is the «balance of power», the theoretical foundations of which were mainly formed during the Vienna system. Over time, the content of the concept of «balance of power» changed markedly and was supplemented with new elements, which caused the conceptual ambiguity of the term. As a result of the development of international relations, changes in approaches to global and regional security, there is a need for a critical analysis of the «balance of power», its new conceptual models that explain the behavior of world politics' subjects.

The article analyzes the notion 'public security and order' which is the main task of such law enforcement agency as the National Police of Ukraine. There are attempts to identify the place and legal nature of such category as 'public order' in the sphere of civil law and private international law. It has been noted that public order in private international law is a mean to limit application of foreign law in private relations complicated by a foreign element. The frequency and context of the use of notions 'public security and order' in the Law of Ukraine 'On the National Police' of July 2, 2015 have been presented. Normative enshrining of this and related notions such as 'civil security and order' and 'national security' in the Constitution of Ukraine, the Code of Ukraine on Administrative Offences, the Criminal Code of Ukraine and other legislative acts has been analyzed. Approaches of scholars to the understanding of the essence and differences between mentioned notions have been studied. Problems of the Draft Law 'On Public Order' have been shown. Foreign experience regarding the use of notions 'public security' and 'public order' has been investigated. The content of the Recommendation Rec (2001) 10 of the Committee of Ministers to Member States on the European Code of Police Ethics and the Law of Bavaria 'On Tasks and Powers of Bavarian Police,' the Law of Portugal 'On the Organization of Police and Public Security,' the Law of Poland 'On Police,' the Law of Slovenia 'On Police,' the Law of the Netherlands 'On Police,' the Law of Belgium 'On Police Activities.' It has been concluded that notions 'public security' and 'public order' are close to the notions 'civil security' and 'civil order.' Necessity to solve the problems which arose after introducing the Law of Ukraine 'On the National Police' regarding public security and order has been proved. Those notions are not defined in legislation and science. It has been proposed to use old definitions in national law terminology.