Suchergebnisse

Problem setting. Security issues are importantfor contemporary international relations research, since security has been and remains one of the most important aspects in the functioning of international relations. Ensuring security is seen as an important task for both a state and the international community in the broad sense of the term, in particular for the EU. In today's context, the problem of information security of the individual, the state and the society is fundamentally relevant as it needs, primarily, a complex reflection, taking into account the realities of the present. In addition, continuous monitoring of the security situation in the information field, the ranking of threats by the degree of influence on national interests, the rational redistribution of forces and the means to neutralize threats are urgently needed.Recent research and publications analysis. Problems of European politics and defense are constantly in the center of attention of Western scientists, first of all Laura Chappell, David J. Galbreath, Jocelyn Mawdsley, Robert McCabe, Hugo Meijer, Deborah Sanders, Ian Speller, Marco Wyss, and others. In the Ukrainian literature, some solutions to this problem are found in Ya. Tymkiv's manual, in the encyclopedic dictionary-directory «Modern Political Vocabulary», in the Glossary of the Encyclopedic Dictionary of Information Security, articles by Yu. Bytyak and I. Yakovyuk, M. Dmytrenko, E. Nikipelova,O. Poshedin, O. Sosnin and O. Dzioban, M. Trebin which the author of the paper researches and identifies previously unsolved parts of the general problem the article is devoted to.Paper object: to analyze the term «security», to identify the place of security in the European security and defense policy, to characterize the peculiarities of the problem of the Euro-Atlantic security space formation.Paper main body. In the article, based on the conceptualization of the security problem in the aspect of international political issues, the definitions of the security by domestic and foreign scientists are explored. Particular attention is paid to information security, which requires, first of all, a comprehensive understanding of the today's realities. The evolution of the EU Common Security and Defense Policy, its current interpretation in the EU's Global Foreign and Security Policy, has been traced. The main security priorities were identified, namely, defense, counter-terrorism, cybersecurity, energy and strategic communications. Special attention is drawn to the problem of creating the Euro-Atlantic security information space, i.e., the space of a dialogue between Ukraine and the NATO, which should accompany the necessary reforms in Ukraine in order to bring it closer to Euro-Atlantic standards.Conclusions of the research. Therefore, in the modern science of international relations there is no definition of security that would satisfy both domestic and foreign scientists. This is explained by the fact that certain components of the security content acquire a certain value or lose it, depending on the internal situation in the country and the international situation. The problem of information security which requires, first of all, a comprehensive understanding of the present realities is ofparticular importance in today's context.The contours of the EU Common Security and Defense Policy began to be defined in the 1990s, and its current interpretation is reflected in the EU's Global Foreign and Security Policy, 2016. Defense, counter-terrorism, cybersecurity, energy and strategic communication are the main security priorities. The issue of creating a Euro-Atlantic security space that is the space of a dialogue between Ukraine and the NATO, which should accompany the necessary reforms in Ukraine in order to bring it closer to Euro-Atlantic standards is of utmost importance. ; В статье на основе концептуализации проблемы безопасности в аспекте международно-политической проблематики исследованы определения безопасности отечественных и зарубежных ученых. Особое внимание уделяется информационной безопасности, которая требует, прежде всего, комплексного осмысления с учетом реалий. Прослежена эволюция общей политики безопасности и обороны ЕС, современная ее интерпретация в Глобальной стратегии внешней политики и политики безопасности ЕС. Отмечено, что приоритетными вопросами безопасности определены: оборона, борьба с терроризмом, кибербезопасность, энергетика и стра­тегические коммуникации. Определенное внимание уделяется проблеме создания евроатлантического информационного пространства - пространства диалога Украины и НАТО, которое должно сопровождаться проведением необходимых реформ в Украине с целью приближения ее к евроатлантическим стандартам. ; У статті на основі концептуалізації проблеми безпеки в аспекті міжнародно-політичної проблематики досліджені визначення безпеки вітчизняних і зарубіжних науковців. Особлива увага приділяється інформаційній безпеці, яка потребує, насамперед, комплексного осмислення з урахуванням реалій сьогодення. Простежено еволюцію Спільної політики безпеки і оборони ЄС, сучасну її інтерпретацію в Глобальній стратегії зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. Зазначено, що основними безпековими пріоритетами визначені: оборона, боротьба з тероризмом, кібербезпека, енергетика та стратегічні комунікації. Певна увага приділяється проблемі створення євроатлантичного безпекового простору - простору діалогу України і НАТО, що має супроводжувати проведення необхідних реформ в Україні з метою наближення її до євроатлантичних стандартів.

Objective preconditions for international legal regulation of economic relations are the presence of sovereign states and other subjects of international law, the need for support and development of relations between them in the economic sphere. International legal regulation takes place as a process of influencing the norms of international public law on the system of inter-state economic relations in order to guide and maintain a certain desirable order. International economic law is an indispensable tool for organizing international economic relations. It is conscious of the coordinated influence of states on their development in the right direction. The norms of international economic law are aimed at facilitating the implementation by the states of their sovereign rights in the field of international economic relations, the equal cooperation of States irrespective of socio-economic systems and political regimes, the economic progress of the planet as a whole and developing countries, in particular. Since international economic law is a branch of international public law, these areas have common subjects - states and their similar formations, as well as legal intergovernmental organizations. Among the latter, particular attention should be paid to institutions of integration type, the most striking example of which is the European Union. ; Статья посвящена исследованию актуальных вопросов международного права. Объективными предпосылками международно-правового регулирования экономических отношений является наличие суверенных государств и других субъектов международного права, необходимость поддержки и развития связей между ними в экономической сфере. Международно-правовое регулирование происходит как процесс воздействия норм международного публичного права на систему межгосударственных экономических связей с целью наведения и поддержания определенного желаемого порядка. Международное экономическое право является незаменимым инструментом организации международных экономических отношений. Оно является ...

Problem setting. Due to the rapid development of digital technologies, the issue of status settlement and the use of artificial intelligence technologies is especially relevant. This fact indicates the need and importance of finding answers to the question and aims to intensify and unite the efforts of the scientific community to address relevant issues. One of the areas of scientific research is the doctrinal development of new phenomena and processes that have arisen and are taking place in the state and legal sphere under the influence of digitalization of economics, management and law. The tasks of scientific research are to comprehend the impact of the digitization process on the state and legal sphere of society; law as such; assessment of the transformations that are taking place and identification of trends in their dynamics; forecasting the state of these phenomena in the future; formulation of fundamental and applied problems of legal science in terms of doctrinal development of the laws of development and functioning of law, state and legal sphere of society in the conditions of digital reality, determination of approaches to their solution. Recent research and publications analysis. An analysis of recent research and publications shows that scientific research on this issue is carried out mainly within the economic, political, computer, legal sciences, although the problems and prospects of digitization of law require a deep and thorough philosophical, including philosophical and legal understanding. The rapid development of new technologies, in particular artificial intelligence technologies, the Internet of Things, cloud technologies, etc., is contributing to changes in current legislation. Today, advanced economies are already pondering the question of regulating the status and use of AI technologies. While these are only the first bold steps, in the future, all of these can affect global changes in the legal system – perhaps full-fledged comprehensive institutions of law, even the branches of ...

Objective preconditions for international legal regulation of economic relations are the presence of sovereign states and other subjects of international law, the need for support and development of relations between them in the economic sphere. International legal regulation takes place as a process of influencing the norms of international public law on the system of inter-state economic relations in order to guide and maintain a certain desirable order. International economic law is an indispensable tool for organizing international economic relations. It is conscious of the coordinated influence of states on their development in the right direction. The norms of international economic law are aimed at facilitating the implementation by the states of their sovereign rights in the field of international economic relations, the equal cooperation of States irrespective of socio-economic systems and political regimes, the economic progress of the planet as a whole and developing countries, in particular. Since international economic law is a branch of international public law, these areas have common subjects - states and their similar formations, as well as legal intergovernmental organizations. Among the latter, particular attention should be paid to institutions of integration type, the most striking example of which is the European Union. ; Статья посвящена исследованию актуальных вопросов международного права. Объективными предпосылками международно-правового регулирования экономических отношений является наличие суверенных государств и других субъектов международного права, необходимость поддержки и развития связей между ними в экономической сфере. Международно-правовое регулирование происходит как процесс воздействия норм международного публичного права на систему межгосударственных экономических связей с целью наведения и поддержания определенного желаемого порядка. Международное экономическое право является незаменимым инструментом организации международных экономических отношений. Оно является сознательным согласованным влиянием государств на их развитие в нужном направлении. Нормы международного экономического права направлены на содействие беспрепятственному осуществлению государствами их суверенных прав в области международных экономических отношений, равноправному сотрудничеству государств независимо от социально-экономических систем и политических режимов, экономическому прогрессу планеты в целом и развивающихся стран в частности. Поскольку международное экономическое право является отраслью международного публичного права, то эти сферы имеют общих субъектов - государства и подобные им образования, а также правосубъектные межправительственные организации. Среди последних следует особо выделить объединения интеграционного типа, ярким примером которых является Европейский Союз. ; Стаття присвячена дослідженню актуальних питань міжнародного права. Об'єктивними передумовами міжнародно-правового регулювання економічних відносин є наявність суверенних держав та інших суб'єктів міжнародного права, необхідність підтримки та розвитку зв'язків між ними в економічній сфері. Міжнародно-правове регулювання відбувається як процес впливу норм міжнародного публічного права на систему міждержавних економічних зв'язків з метою наведення і підтримки певного бажаного порядку. Міжнародне економічне право є незамінним інструментом організації міжнародних економічних відносин. Воно є свідомим узгодженим впливом держав на їх розвиток у потрібному напрямі. Норми міжнародного економічного права спрямовані на сприяння безперешкодному здійсненню державами їх суверенних прав у галузі міжнародних економічних відносин, рівноправному співробітництву держав незалежно від соціально-економічних систем і політичних режимів, економічному прогресу планети в цілому та країн, що розвиваються, країн, що розвиваються, зокрема. Оскільки міжнародне економічне право є галуззю міжнародного публічного права, то ці сфери мають спільних суб'єктів — держави та подібні їм утворення, а також правосуб'єктні міжурядові організації. Серед останніх слід особливо виокремити заклади інтеграційного типу, найяскравішим прикладом яких є Європейський Союз.

Objective preconditions for international legal regulation of economic relations are the presence of sovereign states and other subjects of international law, the need for support and development of relations between them in the economic sphere. International legal regulation takes place as a process of influencing the norms of international public law on the system of inter-state economic relations in order to guide and maintain a certain desirable order. International economic law is an indispensable tool for organizing international economic relations. It is conscious of the coordinated influence of states on their development in the right direction. The norms of international economic law are aimed at facilitating the implementation by the states of their sovereign rights in the field of international economic relations, the equal cooperation of States irrespective of socio-economic systems and political regimes, the economic progress of the planet as a whole and developing countries, in particular. Since international economic law is a branch of international public law, these areas have common subjects - states and their similar formations, as well as legal intergovernmental organizations. Among the latter, particular attention should be paid to institutions of integration type, the most striking example of which is the European Union. ; Статья посвящена исследованию актуальных вопросов международного права. Объективными предпосылками международно-правового регулирования экономических отношений является наличие суверенных государств и других субъектов международного права, необходимость поддержки и развития связей между ними в экономической сфере. Международно-правовое регулирование происходит как процесс воздействия норм международного публичного права на систему межгосударственных экономических связей с целью наведения и поддержания определенного желаемого порядка. Международное экономическое право является незаменимым инструментом организации международных экономических отношений. Оно является сознательным согласованным влиянием государств на их развитие в нужном направлении. Нормы международного экономического права направлены на содействие беспрепятственному осуществлению государствами их суверенных прав в области международных экономических отношений, равноправному сотрудничеству государств независимо от социально-экономических систем и политических режимов, экономическому прогрессу планеты в целом и развивающихся стран в частности. Поскольку международное экономическое право является отраслью международного публичного права, то эти сферы имеют общих субъектов - государства и подобные им образования, а также правосубъектные межправительственные организации. Среди последних следует особо выделить объединения интеграционного типа, ярким примером которых является Европейский Союз. ; Стаття присвячена дослідженню актуальних питань міжнародного права. Об'єктивними передумовами міжнародно-правового регулювання економічних відносин є наявність суверенних держав та інших суб'єктів міжнародного права, необхідність підтримки та розвитку зв'язків між ними в економічній сфері. Міжнародно-правове регулювання відбувається як процес впливу норм міжнародного публічного права на систему міждержавних економічних зв'язків з метою наведення і підтримки певного бажаного порядку. Міжнародне економічне право є незамінним інструментом організації міжнародних економічних відносин. Воно є свідомим узгодженим впливом держав на їх розвиток у потрібному напрямі. Норми міжнародного економічного права спрямовані на сприяння безперешкодному здійсненню державами їх суверенних прав у галузі міжнародних економічних відносин, рівноправному співробітництву держав незалежно від соціально-економічних систем і політичних режимів, економічному прогресу планети в цілому та країн, що розвиваються, країн, що розвиваються, зокрема. Оскільки міжнародне економічне право є галуззю міжнародного публічного права, то ці сфери мають спільних суб'єктів — держави та подібні їм утворення, а також правосуб'єктні міжурядові організації. Серед останніх слід особливо виокремити заклади інтеграційного типу, найяскравішим прикладом яких є Європейський Союз.

According to Article 77 of the "Land of Defense" of the Land Code of Ukraine, land of defense is the land granted for the deployment and ongoing activity of military units, institutions, military educational establishments, enterprises and organizations of the Armed Forces of Ukraine, other military formations established in accordance with the legislation of Ukraine [ 1]. Land of defense can only be in state ownership. Around the military and other defensive objects, if necessary, protective, security and other zones with special conditions of use are created. According to Article 2 "Legal regime of land of defense" of the Law of Ukraine "On use of land of defense" the parcels are provide to military units for accomplishment of the functions and tasks assigned to them in permanent use according requirements of the Land Code of Ukraine [2]. Features of provision the parcels of land to military units for military and other defensive objects are determined by the Cabinet of Ministers of Ukraine. This conditioned the need to carry out research on the essence of land use in Ukraine and formulate its concept.Installed that the regulation of the legal regime of most types of land of defense is absent today, and the Law of Ukraine "On use of lands of defense" doesn't respond to its name. In the subcategories of the land of the Ministry of Defense, for functional use, agricultural, forestry, nature conservation and urban land use are allocated. Unfortunately, land use is not allocated to the defense function, but part 5 of Article 20 of the Land Code of Ukraine refers precisely to the said law in terms of determining the peculiarities of the legal regime of land defense.The peculiarity of the legal regime of the land of defense is that they can be only state or communally owned (under the objects of socio-cultural, industrial and residential purposes) property (Article 2, part 2, paragraph "c", paragraph 4 of Article 84 of the Land Code of Ukraine ) [2]. The Law of Ukraine "On use of land of defense" [1] provides that land use by the relevant subjects in the title of permanent use (Article 2 (1), but also provides (Article 4) the possibility of granting such land plots for secondary use for agricultural purposes : "military units, in coordination with local executive bodies or authorities and according to they procedure determined by the Cabinet of Ministers of Ukraine, can permit natural persons and legal persons to grow crops, graze livestock and (harvested) hay on land provided to them for permanent use.Analysis of scientific works shows that the concept of land use should be considered in the natural, legal, economic, environmental, defense and security and other aspects.In sense defense and security terms, land-use of defense is a land mass, which consists of one, or several land plots separated on the ground, which are systematically used by military units and have a special regime to ensure the functioning of their properties, the storage of weaponry and military equipment.Consequently, land-use defense is a land mass, which consists of one, or several land plots isolated on the ground, which systematically use military formations and have a special regime for ensuring the functioning of their property objects, the preservation of weapons, military equipment and other military property. The essence of land use of defense is reflected in its characteristics as a physical object, economic, legal, social and environmental defense-security land-property relations in a market economy.Keywords. Land use of defense, land of defense, land and property relations. ; Досліджено сутність землекористування оборони в Україні та сформульовано його поняття. Встановлено, що регулювання правового режиму більшості різновидів земель оборони на сьогодні відсутнє, а Закон України «Про використання земель оборони» не відповідає своїй назві. У складі підкатегорій земель міністерства оборони за функціональним використанням виділяється сільськогосподарське, лісогосподарське, природоохоронне та містобудівне землекористування. На жаль, землекористування за функцією оборони не виділяється. Даний факт оцінюється особливо негативно, зважаючи на те, що частина 5 статті 20 земельного кодексу України відсилає саме до вказаного закону в частині визначення особливостей правового режиму земель оборони. Для земель оборони характерний різний режим їх використання та охорони. Констатовано, що поняття «землекористування» доцільно розглядати у спорідненості з поняттям «земельна ділянка». У Земельному кодексі України (частина 1 статті 79) під земельною ділянкою розуміється частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними правами щодо неї. При цьому, «право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд». Відповідно, в оборонно-безпековому відношенні землекористування оборони являє собою земельний масив, який складається з однієї або кількох земельних ділянок, відмежованих на місцевості, які систематично використовують військові формування і мають особливий режим для забезпечення функціонування їх майнових об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна. Також обґрунтовано, що особливості сутності землекористування оборони відображаються в його характеристиках як фізичного об'єкта, економічних, правових, соціальних, екологічних та оборонно-безпекових земельно-майнових відносин в умовах ринкової економіки. Ключові слова. Землекористування оборони, землі оборони, земельно-майнові відносини.

During the formation of Ukrainian statehood in Carpatho-Ukraine in 1938–1939, it was necessary to form armed formations for its protection. The "Carpathian Sich" was created here (the full name is the People's Defense Organization "Carpathian Sich") for this purpose. The main idea of the article is to consider the process of forming this organization, its stuffing and providing weapons, and to trace the participation of its members in the defense of Carpatho-Ukraine.The "Carpathian Sich" had 10 teams (squads) in the districts and 5 permanent garrisons for military training. The emblem of the organization was a trident with a sword, similar to the emblem of the OUN. All organization's ribands, uniforms, banners and political posters also had the OUN's symbols. On November 9, 1938, the constituent assembly of the "Carpathian Sich" took place in Khust. The charter of the organization, which determined the purpose, task, structure, etc., was approved there.The congresses of the "Carpathian Sich" became important stages in its organizational formation. The organization's structure and ideological basis were laid at the First Congress on December 4, 1938 in Khust. The Second congress on February 19, 1939 in Khust noted the fact of international updating of the "Ukrainian question" and declared that its solution would be possible only if the nationalist concept of the creation of independent states in Eastern Europe would be adopted. On January 1, 1939, the Main Office of Women's Departments of the "Carpathian Sich" was formed (its head was S. Tysovska, the deputy was M. Khiminets). In January-March 1939, "Women's Sich" was able to expand its activity in all districts of Carpatho-Ukraine, to develop the structure of women's departments, to form their own uniform, to conduct sanitary, social and political as well intelligence schools, and to organize an infirmary for their wounded members in Khust. Important areas of the activity of the "Carpathian Sich" in 1938–1939 were cultural and educational work and participation in protecting the borders of Carpathian Ruthenia from the attacks of Hungarian and Polish sabotage groups and terrorist ones that tried to destabilize the political and social situation in the region.On March 13, 1939, on the streets of Khust appeared barricades, street battles started. According to various data, between 40 and 150 members of the "Carpathian Sich" fell, about 50 persons were wounded in the battles with the Czechs in Khust on the night of March 13 to March 14, 1941. The bloody clashes on March 13–14, 1939 weakened the "Carpathian Sich" greatly and made it impossible for its joint actions with the Czech troops against the Hungarian aggressor. The controversies among the Ukrainians themselves became the factor that negatively affected the political situation in the region. During March 15–16, 1939, the main battles between the defenders of Ukrainian statehood and the Hungarian invaders were carried out. The courageous resistance of the "Carpathian Sich" to the Hungarian occupants in Krasne Pole made it possible for the deputies of the Carpatho-Ukraine's diet to approve important historical documents, to declare the creation of the independent state "Carpatho-Ukraine", to elect its president A. Voloshyn, to appoint the government, and to approve the state attributes.Consequently, since formation of the "Carpathian Sich" in November 1938, that semi-militarized organization has undergone a qualitative evolution, and in March 1939 it emerged as the armed forces of the Carpatho-Ukraine and fought for Ukraine's independence. The reasons for defeat was the lack of its own legal basis for its activities as a military formation; poor providing weapons, ammunition and military equipment; the failures of Ukrainian emigration and the OUN abroad in obtaining weapons for the "Carpathian Sich" and so on. The confrontation between the "Carpathian Sich" and the Hungarian troops became one of the first manifestations of the armed counteraction to the offensive of totalitarianism in Europe. ; У статті розглядається формування і бойовий шлях збройних сил Карпатської України – Організації народної оборони "Карпатська Січ". Висвітлено основні етапи розбудови ОНОКС, відтворено її структуру, процес формування командних кадрів і вишколу рядових січовиків. Досліджено участь у складі "Карпатської Січі" жіночих відділів ("Жіноча Січ"), які проводили культурно-просвітницьку і санітарно-інструкторську роботу і серед військовиків, і серед місцевого населення. Простежено бойові операції відділів ОНОКС проти угорських і польських диверсійних підрозділів, що намагались дестабілізувати суспільно-політичне становище у краї. Автором констатовано, що попри намагання уряду Карпатської України забезпечити національні підрозділи зброєю і спорядженням, а також допомогу української діаспори і несистемну підтримку ОУН, Карпатська Січ не була готова до тривалої боротьби з регулярними армійськими частинами. Рішучаа відсіч збройних сил Карпатської України угорським окупаційним військам стала одним із перших актів протидії агресивним планам тоталітарних режимів у Європі напередодні Другої світової війни.

The European vector of domestic socio-cultural development is one of basic objects of information security of Ukraine. Ukraine's security is based on the fact that the development and strengthening of the EU is deepening pan-European security in all its dimensions. The principle of the indivisibility of European security is equally important for Ukraine, the EU and its full and associate members. Stepping up European integration processes also means more active participation in international cooperation to resolve conflicts and counter the latest security threats. The key areas of information security in the field of international cooperation is integration into the international information support system security and cooperation in preventing illegal actions in the information sphere. Ukraine, which has just completed the first, most difficult phase of the political and economic transformations, building the foundations of political democracy, formation of market economy institutions, starting civil society development and comprehensive integration to global systems of international cooperation must, implementing their own potential benefits, balance political, humanitarian, socio-psychological, macro- and microeconomic factors and direction of further development of the state. For this it is necessary not only to choose a more effective model of public policy, but also to put a fundamentally new one, comprehensive approaches to ensuring information security of the individual, society and the state into practice of socio-cultural life, which, as a result, will contribute to the creation of a reliable information base for the implementation of the European vector of Ukraine's development.

The article analyzes the inventory of the defense lands of Ukraine, which involves establishing the location of objects and their boundaries, because the implementation at the proper level of governmental functions of the state in the planning, monitoring and control over the use and protection of land depends on the availability of complete, objective and sufficient information about them.The offenses faced by land users of such land plots, in particular, are unauthorized occupation of land and unauthorized construction, seizure of land through registration of ownership of real estate objects, reduction of rent for land etc.The procedure of conducting land inventory, which regulates the requirements for carrying out land inventory during the implementation of land management and preparation of technical documentation, in particular, the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 476 «On Approval of the Procedure for Land Inventory and Recognition Of the Cabinet of Ministers of Ukraine» of June 5, 2019.The work done on the inventory of land and real estate of the Armed Forces of Ukraine for the period 2014-2019 has been evaluated.Positive aspects of correction and filling of the real estate database started three years ago in the Ministry of Defense of Ukraine for creation of automated workplaces of managers to support effective management of real estate and infrastructure network were noted, since the availability of systematic information about state-owned and owned land plots in the operational management of the Ministry of Defense of Ukraine depends on Ukraine's fulfillment of international obligations, which is an indisputable argument for yst of the state land inventory defense promptly.Keywords: inventory, land, property, defense lands, Ukrainian Armed Forces, land management projects. ; У статті проаналізовано проведення інвентаризації земель оборони України, яка передбачає встановлення місцерозташування об'єктів та їхніх меж, адже виконання на належному рівні управлінських функцій держави щодо планування, моніторингу і контролю за використанням та охороною земель залежить від наявної повної, об'єктивної й достатньої інформації щодо них. Встановлені правопорушення, з якими стикаються землекористувачі таких земельних ділянок, це,зокрема,самовільне зайняття земельних ділянок і самовільне будівництво, заволодіння землями шляхом оформлення права власності на об'єкти нерухомості, заниження орендної плати за землю тощо.Досліджено Порядок проведення інвентаризації земель, який регламентує вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації, зокрема, Постанову Кабінету Міністрів України № 476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 5 червня 2019 року.Оцінено проведену роботу щодо інвентаризації земель і об'єктів нерухомості Збройних сил України за період 2014-2019 років.Відзначено позитивні аспекти щодо корегування та наповнення започаткованої три роки тому вМіністерстві оборони України бази даних нерухомого майна для створення автоматизованих робочих місць керівників для підтримки ефективного управління нерухомим майном і мережею інфраструктури, адже від наявності систематизованої інформації про земельні ділянки, що є власністю держави та перебувають в оперативному управлінні Міністерства оборони України, залежить виконання Україною міжнародних зобов'язань, що є незаперечним аргументом на користь проведення державної інвентаризації земель оборони в найкоротші терміни.Ключові слова:інвентаризація, земельні ділянки, майно, землі оборони, Збройні сили України, проекти землеустрою.

Розглянуто актуальні питання взаємодії актів міжнародних міжурядових організацій з внутрішньодержавним правом з особливим акцентом на юридичній природі міжнародних організацій, яка фактично обумовлює її правотворчу діяльність. Досліджено феномен актів міжнародних організацій, характер їхніх взаємозв'язків із міжнародно-правовою реальністю, а також національно-правові механізми імплементації міжнародно-правових зобов'язань. Здійснено аналіз впливу Європейського Союзу на міжнародно-правове регулювання через призму прийняття ним правових актів.Ключові слова: міжнародна міжурядова організація, юридична природа, юридичні акти, міжнародна правотворчість, механізм міжнародно-правового регулювання. Article investigates into topical issues of interaction between legal acts of international intergovernmental organizations and national law in terms of legal nature of international organizations which in fact determines its law-making activity. Legal acts of international organizations phenomenon is examined, as well as peculiarities of its intercommunication with international legal reality and national mechanisms of implementation of international obligations. European Union is taken into account in relation to its impact on regulation in international law through the process of adoption of legal acts.Key words: international intergovernmental organization, legal nature, legal personality, legal acts, law-making, international legal regulation.

ON THE ISSUE OF FORMING A NEW AREA OF LAW – ENVIRONMENTAL SAFETY LAW IN UKRAINE J. KRASNOVA, associate professor,National University of Life and Environmental Sciences of UkraineE-mail: krasnova_yulya@ukr.net Abstract. The article is a theoretical study of the problems of integration and differentiation in envirinmental law by raising the possibility of formation of envirinmental safety law as a separate branch of law. The analysis is carried out on the scientific and legislative approaches regarding the place of envirinmental safety inthe system of envirinmental law. It is substantiatedthat the legal literature does not give a uniform approach to the understanding and role of envirinmental safety in envirinmental law, whilethe national legislation of Ukraine has no proper criteria for the selection of legal relationships in the field of ensuring envirinmental safety into a separate legislative area. According to the major strategic regulatory and legal acts of Ukraine, envirinmental safety is the main principle of natural resource and environmental protection legislation. Based on this approach, proposed is a model of common methodology of envirinmental safety law which consists of defining the subject, methods, principles and system of legal regulation of envirinmental safety, which will systematize the legal norms in this area, which will be useful not only for training and research, but also for systematization of international and national legislation on ensuring envirinmental safety.

The research is dedicated to the analysis of law enforcement civil aspects in legal regulation of public relations, determination of its character and value as security instrument of their effectiveness. It is set that law realization is considered in such forms as law fulfillment, law application, law enforcement, law fulfillment and law termination accompanying the motion of civil-law relations. Law enforcement legal nature is stipulated by the objective necessity to influence on the behavior of participants of such civil-law relations to ensure their compliance with the legal model. It is proved that the reason for law enforcement in the course of civil-law relations realization is such character of their development, reality and affiliation of which in view of their social value is provided individually-legal instructions given by public authority. Realization of subjective civil rights and legal obligations in private relation is provided by the acceptance of individual legal act issued by governmental authority. Law enforcement mechanism in a private law was considered whereby the combination of legal measures through which public activity of governmental authority is adjusted should be understood, which involves adjustment of civil-law relations in the course of their legal regulation, provision of stable public society development. Authority's activity in law enforcement mechanism is provided by the system of legal measures (mechanism elements), the total amount of which shall be naturally implemented in law realization mechanism the component of which is law enforcement mechanism in synchronically directed at provision of its effectiveness. To such elements of law enforcement mechanism each of which is specified within the appropriate law realization may be included: legal provision, legal relations and judicial fact.

Any branch of law, private or public, has a system of sources of law, which is somewhat standard. This system became "set in stone" for many law systems around the world, starting with Constituion, legal acts of goverment and ending with brief overview of legal traditions in some branches of law. However, this system completely forgets about legal doctrine. But after legislation took over, legal doctrine lost meaning which it had before and was cast aside into shadow of legislation and basic system of sources of law. Furthermore, legal doctrine was an instrument which provided unity for any law system. The idea in its core is simple – greatest and most known legal works of different authors became rulebooks for diffenret branches of law, which were used not only for education, but as a source of law to resolve dispute, when there was missing link in legislation and when judge cannot settle dispute using law of state. This is the case, when doctrine was used as a source of law and a source for regulation. Same can be said about legal doctrine, as core for any law, passed by a parliament. In ideal case, scientists and authors of legal dontrine works should consult lawmakers regarding theoretical and doctrinal basis of any decision or action they are planning to take. So, any legal action will have strong core in it and won't be decided only on experience and opinions of lawmakers, but also with strong theoretical background for such decision. In conclusion, we think that legal doctrine requires further analysis and this topic is very important for legal studies in Ukraine. Core of legal doctrinal works becomes bigger and bigger with increasing number of scholars in this sector of science. From the nature of legal doctrine, it is clear that it can provide better understanding of law and improve connection between scientists and lawmakers. Keywords: source of law, Constitution, natural law, legal system, concept of legal doctrine, system of sources of law.

According to the aim (to identify the features of the connection of fears, phobias, anxiety with self-esteem of adolescence), an empirical study was conducted, in which the respondents were representatives of school and student youth, namely 120 people: 60 students of 10-11 grades (15-17 years) of Vyshhorod comprehensive school No2 and No3. This sample was chosen not by chance. After all, it is in adolescence is the active development and formation of all components of self-awareness, including self-esteem. According to the age periodization of M. Savchyn and L. Vasylenko, adolescence is divided into two groups: representatives of early youth (15-18 years) and late youth (18-23 years) or senior school and student age.

The presented study covers only certain aspects of such a complex phenomenon as self-assessment. As its subject was the socio- psychological features of self-attitude of adolescents and young people, other social and age categories, as well as socio-psychological factors influencing the features of self-attitude, in particular: financial status, degree of self-realization and more.

The study of this problem requires further comprehensive research, because adequate positive self-attitude is the most optimal for the formation and development of personality, determines the achievement of its inner harmony.

In our further study of self-assessment, a promising direction, in our opinion, is to clarify the features of this phenomenon in other age groups. Consideration of the influence of gender on the peculiarities of self-assessment, in this perspective, will be useful in both theoretical and practical aspects.

In the article author examines international stand-ards of the right to defense and procedure for their im-plementation in the investigation of testimony during trial in Ukraine. The author analyses practice of the EC-tHR, according to which defense party has the right on an equal rights with the prosecution to interrogate witnesses from the prosecution, as well as the exclusion from the rule of direct examination of testimony under the CPC of Ukraine. It was established that the current criminal procedural legislation does not clearly establish the pro-cedure for the use of hearsay testimony in the aspect of the exercise of the right to defense. Therefore author proposes to change part 6 of Art. 97 of the CPC with the following sentences: "Hearsay testimonies are recognized as inadmissible proof if they are used to establish the cir-cumstances provided in paragraph 2 Part 1 of Art. 91 of the CPC". Thus, the institute of hearsay testimony re-mains in the criminal process of Ukraine, but its powers will be limited to establishing the guilt of the person, which will have a positive impact on the exercise of the right to defense.The author also examines the impact of the interroga-tion conducted by the investigating judge during pre-tri-al investigation on the exercise of the right to defense. Author proposes to amend Part 4 Art. 95 of the CPC and set out in the following wording: "4. The court may base its findings only on the testimony it directly perceived during the hearing. The court may base its findings on testimony obtained in accordance with the procedure pro-vided in Article 225 of this Code only if during the trial it is impossible to examine the witness or the victim who testified in person ". Thus, the procedure for inter-rogation the witness and the victim in accordance with Art. 225 of the CPC is unchanged. However, in order to use such testimony in court proceedings, it must be es-tablished that the witness or the victim cannot personally testify. Such a change in the CCP will secure the rights of participants in criminal proceedings (primarily the par-ties of defense) when assessing testimony during a trial.In the ending author states that most of provisions of the current CPC of Ukraine comply with international standards of the right to defense. At the same time, the author points to a certain legal uncertainty about the pro-cedures of the defense party's involvement in the exami-nation of evidence during the trial. Therefore, the exist-ing criminal procedural legislation needs to be improved in order to better secure the right to defense and to formu-late a single law enforcement practice in the above issues. ; У статті автор досліджує міжнародні стандарти пра-ва на захист та порядок їх реалізації при дослідженні показань під час судового розгляду у кримінальному процесі України. Автор аналізує практику ЄСПЛ, від-повідно до якої сторона захисту має право на рівних засадах зі стороною обвинувачення допитувати свідків зі сторони обвинувачення, а також винятки з прави-ла щодо безпосередності дослідження показань згідно з КПК України. Встановлено, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не чітко встановлює про-цедуру використання показань з чужих слів в аспек-ті реалізації права на захист. Тому пропонується ч. 6 ст. 97 КПК доповнити таким реченням: «Показання з чужих слів визнаються недопустимими доказами, якщо вони використовуються для встановлення обста-вин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК». Отже, інститут показань з чужих слів залишається у кримінальному процесі України, проте його дія буде обмежена щодо встановлення винуватості особи, що позитивно вплине на реалізацію права на захист.Також автор досліджує вплив допиту, проведе-ного слідчим суддею під час досудового розслідуван-ня, на реалізацію права на захист. Автор пропонує внести зміни до ч. 4 ст. 95 КПК та викласти її в такій редакції: «4. Суд може ґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями, отриманими у порядку, перед-баченому статтею 225 цього Кодексу, лише в тому разі, якщо під час судового розгляду буде встановлена не-можливість особистого допиту свідка та потерпілого, які давали показання ». Отже, порядок допиту свідка та потерпілого згідно зі ст. 225 КПК не зазнає змін. Проте для використання таких показань під час судового розгляду обов'язково має бути встановлено, що свідок та потерпілий не можуть особисто надати показання суду. Така зміна в КПК краще забезпечить права учасників кримінального провадження (зокрема, сторони захисту) при оцінці показань під час судового розгляду.У цілому автор констатує, що більшість положень чинного КПК України відповідає міжнародним стан-дартам права на захист. Водночас автор вказує на пев-ну правову невизначеність процедур участі сторони захисту у дослідженні доказів під час судового роз-гляду. Саме тому чинне кримінальне процесуальне законодавство потребує удосконалення з метою кращо-го забезпечення права на захист та формування єдиної правозастосовної практики у вказаних питаннях.