Suchergebnisse

Problem setting. There is evidence that Political power plays a crucial role in regulating social processes. But it is also a difficult concept to understand and define. That's why this phenomenon has been studied by many researchers using different methods and absolutely different scientific approaches, what has made it an ambigious term. It causes an actuality of synthesizing the most significant innovative concepts into unite theoretical background.Resent research and publication analysis. Previous research has established that Political power is related to Power of law. A number of cross-sectional studies suggest an association between Political power and Public governance, State Power. The issue has been a controversial and much disputed subject within the multidisciplinary field of sociological, culturelogical, psychological and even linguistical researches. As a result, this concept has recently been challenged by postmodernist's studies demonstrating its hidden features. We should notice a big number of scholars, from M. Faucault and P. Bourdieu to S. Lukes and K. Dowding, whose developments in the field of Cratology have led to a renewed interest in political power. Paper objective. The purpose of this investigation is to explore the innovative approaches to political power understanding and to give own definition of this phenomenon. Paper main body. The methodological approach taken in this study is a mixed methodology based on qualitative and quantative, theoretical and empirical studies. The overall structure of the study takes the form of two conditional parts. The first part of this paper examines the innovative approaches to general power understanding. In the section we are proving that power is based on information. The second part also begins by laying out the theoretical dimensions of the research, and looks what is political power at postmodernist's context. In summary, information is seemed to be the most efficient power resource, because it touches each part of people existence. Conclusions ...

The ideas of later Rawls (after 1993) and particularly his early period of work (before the 70s of the 20th century), often become the subject of serious attention. In the author's view, this situation establishes stereotypical and one-sided interpretations. However, objective attention to Rawls' ideas of the early period (the project of naturalist ethics based on the protestant basis, objective morality, which constitutes itself through the fact of perception of others as human beings, robust definition of human nature) and later («political conception», «background culture», «public reason») period of work let us substantively enrich the field of interpretation in contemporary political philosophy. The aim of this article is triple: to prove (1) that Martha Nussbaum's critique of later John Rawls, proposed within capabilities approach, is not exhaustive; (2) that this critique will arise as more fruitful if it will use several early ideas of Rawls, which he later stopped using; (3) that such an overlap of arguments creates a new version of political liberalism, more consistent than later Rawls' version and Nussbaum's. The author proposes to name this version with the term «expansive (the one, which can ex- pand) political liberalism» (hereafter EPL). The important components of EPL are the idea of Henry Richardson about the complementarity of «good» and «right», a thesis about the necessity of civic education, and also the interpretation of capabilities approach within «reasonable comprehensive doctrines». Based on these components, the author describes the mechanism of impact on the «background culture», from which the «public reason» emerges, which will define Rawls' «political conception». Accordingly, the «political conception» can expand within EPL. Because of the complementarity of «good» and «right», it gains the ability to respond better to the political challenges, while maintaining the inviolability of fundamental political principles of society. ; Ідеї пізнього (після 1993), а особливо раннього (до початку 70-х років ХХ століття) періодів творчості Ролза рідко стають предметом серйозної уваги. На думку автора, ця ситуація усталює стереотипні й однобічні тлумачення. Натомість предметна увага до Ролзових ідей раннього (проєкт натуралістичної етики на протестантських засадах, об'єктивна мораль, яка конституюється через факт сприйняття інших як людей, сильне визначення людської природи) і пізнього («політична концепція», «фонова культура», «публічний розум») етапів дає підстави істотно збагатити поле інтерпретацій в сучасній політичній філософії. Мета цієї статті потрійна: довести, (1) що критика Мартою Нусбаум пізніх ідей Ролза, запропонована в межах підходу спроможностей, не є вичерпною; (2) що ця критика постане більш плідною, якщо спиратиметься на деякі ранні ідеї самого Ролза, які той згодом використовувати перестав; (3) що таке поєднання критичних арґументів створює нову версію політичного лібералізму, послідовнішу за версії як пізнього Ролза, так і Нусбаум. Цю версію автор пропонує називати «експансивним (тобто таким, що здатний до роз- ширення) політичним лібералізмом» (далі ЕПЛ). Важливим компонентами ЕПЛ є ідея Генрі Ричардсона про взаємодоповнюваність «благого» та «правильного», арґумент пайдеї, а також інтерпретації підходу спроможностей в рамках «розумних всеохопних доктрин». Спираючись на ці компоненти, автор описує механізм впливу на «фонову культуру», з якої потім наро- джується «публічний розум», що буде визначати «політичну концепцію» Ролза. Таким чином, у рамках ЕПЛ «політична концепція» може розширюватися. Через взаємодоповнюваність «благого» та «правильного» вона набуває здатності краще реаґувати на політичні виклики, зберігаючи водночас непорушність фундаментальних політичних принципів суспільства.

Ukraine's focus on the Euro-Atlantic course necessitates the need to bring defense planning closer to NATO standards. Capability-based planning (hereinafter – CBP) is one of the approaches to defense planning, which features the development of defense forces' capabilities to effectively counter threats and risks of both military and non-military nature, taking into account probable long-term crisis scenarios, usually 10-15 years. As Ukraine has decided on the priority of joining NATO, the analysis of the peculiarities of the use of the CBP for the development of its own defense forces becomes even more important.The content of planning the development of the Armed Forces of Ukraine on the basis of capabilities consists of a set of measures carried out according to common principles and standards in order to timely form, prepare and apply in operations the relevant capabilities. This is achieved through the implementation of several interrelated steps: analysis of strategic guidelines (goals) and political strategy of the state; work on of situation variants (scenarios of application of the Armed Forces); defining tasks for troops (forces) in accordance with possible application scenarios; determination of requirements to the capabilities of troops (forces) for a certain period; identification of capacity gaps; search and justification of decisions on the optimal allocation of resources.The basis for calculating the cost of maintaining a set of capacity carriers for the current year may be the share of the life cycle cost of the capacity carrier for the planning year of its total value, or a pre-planned total cost of maintenance for a particular year. By definition, the cost of a carrier's life cycle is the total cost of its development, preparation for adoption, acquisition, maintenance and operation, and disposal.After developing a variant of the projected amount of financing (resource provision) of the defense forces during the forecast years, the effectiveness of the development of the Armed Forces of Ukraine and other components of the defense forces for the medium term is assessed. ; Ориентация Украины на Евроатлантический курс вызывает необходимость приближения оборонного планирования к стандартам НАТО. Планирование на основе возможностей (далее ‑ ПОВ) является одним из подходов к оборонному планированию, особенностью которого является развитие возможностей сил обороны для эффективного противодействия угрозам и рискам, как военного, так и невоенного характера с учетом возможных сценариев развития кризисных ситуаций на долгосрочную перспективу, как правило, 10-15 лет. Поскольку Украина определилась с приоритетом вступления в НАТО, то анализ особенностей применения ПОВ для развития собственных сил обороны приобретает еще большее значение.Содержание планирования развития ВС Украины на основе возможностей состоит из комплекса мероприятий, осуществляемых по единым принципам и стандартам с целью своевременного формирования, подготовки и применения в операциях соответствующих возможностей. Это достигается путем реализации нескольких взаимосвязанных между собой этапов: анализ стратегических указаний (целей) и политической стратегии государства; отработка вариантов обстановки (сценариев применения ВС); определение задач войскам (силам) в соответствии с возможными сценариями применения; определение требований к возможностям войск (сил) на определенный период; определение недостатков возможностей; поиск и обоснование решений по оптимального распределения ресурсов.Основой расчета расходов на содержание совокупности носителей возможностей на текущий год может быть доля стоимости жизненного цикла носителя способности в год планирования от его общей стоимости, или заранее спланированная суммарная стоимость содержания на конкретный год. По определению, стоимость жизненного цикла носителя способности является суммарной стоимостью затрат на его разработку, подготовку к принятию на вооружение, приобретение, содержание и эксплуатацию, а также утилизацию.После разработки варианта прогнозируемого объема финансирования (ресурсного обеспечения) составляющих сил обороны в течение прогнозных лет проводится оценка эффективности развития Вооруженных Сил Украины и других составляющих сил обороны на среднесрочную перспективу. ; Орієнтація України на Євроатлантичний курс зумовлює необхідність наближення оборонного планування до стандартів НАТО. Планування на основі спроможностей (далі - ПОС) є одним із підходів до оборонного планування, особливістю якого є розвиток спроможностей сил оборони для ефективної протидії загрозам та ризикам як військового, так і невійськового характеру з урахуванням імовірних сценаріїв розвитку кризових ситуацій на довгострокову перспективу, зазвичай, 10-15 років. Оскільки Україна визначилась з пріоритетом вступу до НАТО, то аналіз особливостей застосування ПОС для розвитку власних сил оборони набуває ще більшого значення.Зміст планування розвитку ЗС України на основі спроможностей складається з комплексу заходів, що здійснюються за єдиними принципами і стандартами з метою своєчасного формування, підготовки та застосування в операціях відповідних спроможностей. Це досягається шляхом реалізації декількох взаємопов'язаних між собою кроків: аналізу стратегічних вказівок (цілей) і політичної стратегії держави; відпрацювання варіантів обстановки (сценаріїв застосування ЗС); визначення завдань військам (силам) відповідно до можливих сценаріїв застосування; визначення вимог до спроможностей військ (сил) на визначений період; визначення нестач спроможностей; пошук та обґрунтування рішень щодо оптимального розподілу ресурсів.Основою розрахунку витрат на утримання сукупності носіїв спроможностей на поточний рік може бути частка вартості життєвого циклу носія спроможності на рік планування від його загальної вартості, або заздалегідь спланована сумарна вартість утримання на конкретний рік. За визначенням, вартість життєвого циклу носія спроможності є сумарною вартістю витрат на його розроблення, підготовку до прийняття на озброєння, придбання, утримання та експлуатацію, а також утилізацію.Після розроблення варіанту прогнозованого обсягу фінансування (ресурсного забезпечення) складових сил оборони протягом прогнозних років проводиться оцінка ефективності розвитку Збройних Сил України та інших складових сил оборони на середньострокову перспективу.

Ukraine's focus on the Euro-Atlantic course necessitates the need to bring defense planning closer to NATO standards. Capability-based planning (hereinafter – CBP) is one of the approaches to defense planning, which features the development of defense forces' capabilities to effectively counter threats and risks of both military and non-military nature, taking into account probable long-term crisis scenarios, usually 10-15 years. As Ukraine has decided on the priority of joining NATO, the analysis of the peculiarities of the use of the CBP for the development of its own defense forces becomes even more important.The content of planning the development of the Armed Forces of Ukraine on the basis of capabilities consists of a set of measures carried out according to common principles and standards in order to timely form, prepare and apply in operations the relevant capabilities. This is achieved through the implementation of several interrelated steps: analysis of strategic guidelines (goals) and political strategy of the state; work on of situation variants (scenarios of application of the Armed Forces); defining tasks for troops (forces) in accordance with possible application scenarios; determination of requirements to the capabilities of troops (forces) for a certain period; identification of capacity gaps; search and justification of decisions on the optimal allocation of resources.The basis for calculating the cost of maintaining a set of capacity carriers for the current year may be the share of the life cycle cost of the capacity carrier for the planning year of its total value, or a pre-planned total cost of maintenance for a particular year. By definition, the cost of a carrier's life cycle is the total cost of its development, preparation for adoption, acquisition, maintenance and operation, and disposal.After developing a variant of the projected amount of financing (resource provision) of the defense forces during the forecast years, the effectiveness of the development of the Armed Forces of Ukraine and other components of the defense forces for the medium term is assessed. ; Ориентация Украины на Евроатлантический курс вызывает необходимость приближения оборонного планирования к стандартам НАТО. Планирование на основе возможностей (далее ‑ ПОВ) является одним из подходов к оборонному планированию, особенностью которого является развитие возможностей сил обороны для эффективного противодействия угрозам и рискам, как военного, так и невоенного характера с учетом возможных сценариев развития кризисных ситуаций на долгосрочную перспективу, как правило, 10-15 лет. Поскольку Украина определилась с приоритетом вступления в НАТО, то анализ особенностей применения ПОВ для развития собственных сил обороны приобретает еще большее значение.Содержание планирования развития ВС Украины на основе возможностей состоит из комплекса мероприятий, осуществляемых по единым принципам и стандартам с целью своевременного формирования, подготовки и применения в операциях соответствующих возможностей. Это достигается путем реализации нескольких взаимосвязанных между собой этапов: анализ стратегических указаний (целей) и политической стратегии государства; отработка вариантов обстановки (сценариев применения ВС); определение задач войскам (силам) в соответствии с возможными сценариями применения; определение требований к возможностям войск (сил) на определенный период; определение недостатков возможностей; поиск и обоснование решений по оптимального распределения ресурсов.Основой расчета расходов на содержание совокупности носителей возможностей на текущий год может быть доля стоимости жизненного цикла носителя способности в год планирования от его общей стоимости, или заранее спланированная суммарная стоимость содержания на конкретный год. По определению, стоимость жизненного цикла носителя способности является суммарной стоимостью затрат на его разработку, подготовку к принятию на вооружение, приобретение, содержание и эксплуатацию, а также утилизацию.После разработки варианта прогнозируемого объема финансирования (ресурсного обеспечения) составляющих сил обороны в течение прогнозных лет проводится оценка эффективности развития Вооруженных Сил Украины и других составляющих сил обороны на среднесрочную перспективу. ; Орієнтація України на Євроатлантичний курс зумовлює необхідність наближення оборонного планування до стандартів НАТО. Планування на основі спроможностей (далі - ПОС) є одним із підходів до оборонного планування, особливістю якого є розвиток спроможностей сил оборони для ефективної протидії загрозам та ризикам як військового, так і невійськового характеру з урахуванням імовірних сценаріїв розвитку кризових ситуацій на довгострокову перспективу, зазвичай, 10-15 років. Оскільки Україна визначилась з пріоритетом вступу до НАТО, то аналіз особливостей застосування ПОС для розвитку власних сил оборони набуває ще більшого значення.Зміст планування розвитку ЗС України на основі спроможностей складається з комплексу заходів, що здійснюються за єдиними принципами і стандартами з метою своєчасного формування, підготовки та застосування в операціях відповідних спроможностей. Це досягається шляхом реалізації декількох взаємопов'язаних між собою кроків: аналізу стратегічних вказівок (цілей) і політичної стратегії держави; відпрацювання варіантів обстановки (сценаріїв застосування ЗС); визначення завдань військам (силам) відповідно до можливих сценаріїв застосування; визначення вимог до спроможностей військ (сил) на визначений період; визначення нестач спроможностей; пошук та обґрунтування рішень щодо оптимального розподілу ресурсів.Основою розрахунку витрат на утримання сукупності носіїв спроможностей на поточний рік може бути частка вартості життєвого циклу носія спроможності на рік планування від його загальної вартості, або заздалегідь спланована сумарна вартість утримання на конкретний рік. За визначенням, вартість життєвого циклу носія спроможності є сумарною вартістю витрат на його розроблення, підготовку до прийняття на озброєння, придбання, утримання та експлуатацію, а також утилізацію.Після розроблення варіанту прогнозованого обсягу фінансування (ресурсного забезпечення) складових сил оборони протягом прогнозних років проводиться оцінка ефективності розвитку Збройних Сил України та інших складових сил оборони на середньострокову перспективу.

The relevance of the study is due to the especially sharp of late issue of the competition in world markets, which requires strengthening of innovation component from the economy of any country, including Ukraine. Ukrainian enterprises with innovation activity are able to maintain high growth rate in the long term. The main component in the effectiveness and efficiency of carrying out innovative processes at an enterprise is its innovation potential, including professional staff that is quite difficult to estimate given the rapid changes of the fulfilled tasks. The purpose of writing this article is the analysis of existing approaches to the evaluation of the innovative potential of enterprises and their improvement taking into account the peculiarities of service enterprises, the formulation of the task of innovation management and the main directions of development of innovation potential of an enterprise. We applied system approach, methods of analysis and synthesis and the method of modeling when carrying out research. The task of innovation management of an enterprise was formulated. A methodological approach to the evaluation of the innovation potential of enterprises in the sphere of services is attached. This approach will allow the heads of the enterprises in the sphere of services to monitor creativity and collective intelligence of the employees, to assess an enterprise on innovation and make timely decisions to eliminate the deficiencies. It was stressed that special measurements, quantitative evaluation of the intellectual, professional, educational, and other qualitative characteristics of the potential of employees is quite a difficult task, to perform which the expert methods are used based on interviews, surveys of executives, business owners and prominent managers. The main directions of stimulating the development of the innovation potential of an enterprise were formulated. A conclusion was made that under current conditions, in the absence of perfect methods of evaluation of innovation potential of the services industry, review and comprehensive application of different methods proposed in economic literature will allow obtaining more reliable information for justified management decision–making regarding the management of the innovation potential of an enterprise, introducing relevant changes into the components of the innovation potential to ensure its adequacy to the set innovation goals and increasing a general level of competitiveness in the given industry and in the global market as a whole. The scientific novelty of the research lies in improving the methodological approach to the evaluation of the innovation potential of an enterprise on the basis of the complex of main indicators specific to services and consideration, during the evaluation of personnel, of the innovation potential of an enterprise. The proposed approach allows analyzing the level of innovation potential of enterprises in the different spheres of activity: production, services, state government, commercial and others, where the innovation potential acts not only as a set of available and adequately allocated resources, but also as approved management decision or immaterial object. Since under modern conditions we tackle dynamic market of goods and services and the businesses need to respond quickly to these variable factors of influence, further studies might be directed to determining the capacity and speed of the enterprises to respond to these changes, in particular the ability of the staff to work efficiently and to realize the innovation potential under these conditions.

The topic of effective dispute resolution has been explored, as various conflicts are an integral part of public life or, as scholars rightly point out, conflicts are inevitable. The approaches used to resolve them are diverse and characterize the evolution of justice – from traditional litigation to modern alternative conciliation procedures and the so-called "conflict management", which helps not only to resolve disputes but also to maintain normal and productive relations between its participants in future. Alternative dispute resolution can be seen as a reaction to the significant increase in the number of appeals to court, the increase in court costs and the increase in court hearings, which inevitably accompany this form of protection of rights during the twentieth century. The first studies ~ 64 ~ ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN 1728-3817 of alternative dispute resolution procedures can be found in the 1940s, but the interest of researchers increased significantly in the 1960s and 1970s, which led to the implementation of the concept of out-of-court protection in many countries, but not to dispute resolution. The basic modern approach to dispute resolution is characterized as a constructive dialogue for finding a compromise by any means, based on the vision of conflict as an integral and inevitable phenomenon that accompanies the dynamics of human relations. A change in the perception of the conflict should lead to a change in the established tools for their settlement into a comprehensive system that allows not so much to resolve it as to control, thus endowing it with constructive features that generally contribute to the development of productive relations. Accordingly, referring to our chosen epigraph, the vision of disputes as a basis for battle will grow into an awareness of their usefulness, if they are settled and controlled by experts.

Modern realities requires new and innovative approaches in organization of university educational process. Academic mobility is one of these innovative approaches, equipping students with the new comprehension of global educational and modern world in general, which is characterized by free movement of people and ides. Virtual mobility is one of the forms of academic mobility, which cannot substitute the physical one, but can enhance organization of digital educational formats, open for joint of work of students from geographically remoted countries and universities. Virtual mobility was born on the cross-section of several initiatives – development of electronic tools in education, digital formats of education and international cooperation in high education. The article summarizes the experience of the Students' Mobility Capacity Building in Higher Education in Ukraine and Serbia (MILETUS) project, co-funded by the Erasmus+ Program of European Union and implemented in 2019-19, as well as other similar initiatives. The results and outcomes of these projects confirm that mobility is very relevant element of today's education, which enriches educational experience and provides global competence, while in the current pandemic realities virtual mobility is a valuable alternative to the physical one.

Introduction. After the proclamation of independence in Ukraine, a course was launched to create a system of state governance on the principle of decentralization ("from the bottom up"). Although in the years of independence, much has been done in terms of decentralization of power, but the problems that have accumulated in this area are still far from being resolved. One of the important problems is the construction of an effective system of territorial organization of power. Its solution is particularly important in the context of the formation of capable territorial communities. Purpose. The purpose of the article is to isolate and analyze certain measures necessary to improve the territorial basis of local self-government and executive authorities in the context of the formation of capable territorial communities.Methods. Method of theoretical analyses is used.Results. On the basis of publications and materials related to the decentralization reform in Ukraine, the key measures aimed at improving the territorial basis of local self-government and executive authorities in the context of the formation of capable territorial communities are identified and analyzed, namely: 1) optimization of the system of the administrative-territorial organization of the country; 2) planning of a network of capable territorial communities; 3) the formation of capable territorial communities; 4) voluntary adherence of territorial communities to already established united territorial communities (UTG), cities of oblast significance and the city of Kyiv; 5) stimulation by the state of the process of creation of UTG; 6) justification of the network of sectoral territorial units.Originality. Based on the study of foreign experience and Ukrainian realities, the Italian version of the division of administrative-territorial units of the NUTS-2 level (on average by 5-6 units of level NUTS-3) was not supported by the lower population density, low level of motorization of rural population, off-road, etc. It is proved that for Poland the Polish variant is more acceptable in which units of the level NUTS-2 are immediately divided into units of the level LAU-1 (not less than five). It is critically an attempt to collapse the regional level of management, passing the main functions of district state administrations of UTG, because this will lead to "optimization" (due to impossibility of retention) of networks of educational, hospital and other institutions and, accordingly, will lead to further degradation of rural areas. The criteria of allocation in the UTG of the capable central and pastoral districts are proposed. The value of state aid for the formation of a capable UTG is revealed. The relevance of the allocation of sectoral territorial units in connection with medical and educational reforms (hospitals and educational districts) is shown.Conclusion. The reform of decentralization in Ukraine objectively requires the improvement of the territorial basis of local self-government and executive authorities. This is most needed for the formation of capable territorial communities. The concrete measures that must be implemented in this regard should not adversely affect the development of rural areas and create additional difficulties for citizens in terms of access to administrative, medical, educational and other services.

The paper outlines the current state of the national economy's regional development. By applying the integral indicators presented in the Methods of monitoring and evaluation of implementation of the state regional policy, the author has rated the development of regions and analyzed a gap in their levels of growth. Through the use of methods for identifying depressed areas of the European Union, the level of regional erosion is determined. On that basis, the necessity of overcoming institutional asymmetries that may arise in the process of creating conditions for dynamic and well-balanced development of Ukraine's regions is pointed out. Based on the comparative analysis of foreign practice of crisis management, key approaches to its implementation are described. It is concluded that crisis management is rather searching for opportunities than expecting or forecasting destructive results and finding adaptive solutions.The article describes the essential determinants of regional crisis management, and sets both long-term and short-term goals for crisis management. A particular attention is paid to the necessity of upgrading of management tools and techniques for regional development. It is pointed out that a system of strategic planning of area development should not be based only "on the achieved results", but should take into consideration crisis initiatives of all sectors of economy and forecast built-in stabilizers that will ensure balanced development. In order to stimulate structural reforms aimed at crisis development of areas, it is necessary to use internal and external financial resources. A special emphasis is placed on the potential grant support and contributions from European structural funds.The practical significance of the research lies in the growing importance of institutional framework and organizational support of crisis management of areas, which should be based on a strategic cross-sectoral partnership.The article proves that crisis management of areas should focus on establishing an enabling environment for inclusive development through support of entrepreneurial initiatives and implementation of investment projects aimed at sustainable and innovative growth of areas; creation of employment opportunities, attraction and retention of highly qualified personnel and maintenance of areas' creative capacities.

Purpose - to substantiate the influence of the project approach on creating a positive image of the region Findings. The research puts forward a hypothesis about the positive influence of the project approach on the formation of the territory's image. It is proved that the regions where the active implementation of the territory development projects is observed are more attractive both for investors and for tourists. Author offers algorithm for creating the territory image, which includes diagnostic, design, control stages and details in specific actions. The paper also highlights the necessity of using customer-centric technologies on each stage: the project should rely on the expectations of the population, authorities, investors, guests of the region from the opportunities provided by the territory. It also shows how the functions of image management are revealed through the project approach. Practical implications. The results of the study may be interesting in the practice of state management in Ukraine, as there is no region in this country for a comprehensive concept of imagemaking. Originality/Value. For the first time, it proposes to adapt the practice of the project approach in developing the image of the economic regions of Ukraine. Research limitations/Future research. In the future, it is advisable to explore the possibilities of project risk management in creating the image of the region, communicative technologies of interaction of power, business and population to promote the regional brand, to systematize the world experience of regional projects. Paper type - empirical.

The article, based on the analysis of national legislation provisions, assessment of the experience of organization and conduct of territorial defence and the antiterrorist operation in the east of Ukraine, substantiates views on the improvement and further development of the territorial defence system of Ukraine. ; За результатами аналізу положень вітчизняного законодавства, оцінювання досвіду організації та ведення територіальної оборони, антитерористичної операції на сході нашої держави розроблені та обґрунтовані погляди щодо вдосконалення й подальшого розвитку системи територіальної оборони України.

The article, based on the analysis of national legislation provisions, assessment of the experience of organization and conduct of territorial defence and the antiterrorist operation in the east of Ukraine, substantiates views on the improvement and further development of the territorial defence system of Ukraine. ; За результатами аналізу положень вітчизняного законодавства, оцінювання досвіду організації та ведення територіальної оборони, антитерористичної операції на сході нашої держави розроблені та обґрунтовані погляди щодо вдосконалення й подальшого розвитку системи територіальної оборони України.