Suchergebnisse

Problem setting. It has always been recognized by different scholars of social sciences that concepts are essential both to theory construction in different scientific realms as well as to applied research. A practical approach to concepts suggests that concepts, however complicated they might be, should be, in essence, boiled down to measurable indicators that, in turn, can be thoroughly studied by applying qualitative or quantitative approaches. Discussion around the nature of the concepts in social science in general and particularly in the political science brought about a number of terms to denote the concepts like «essentially contested concepts» or «nomadic concepts». In order to avoid the bothersome discussion of the meaning of concepts, a prominent American scholar of social science research methodology and international relations G. Goertz said that he preferred to define concepts implicitly through a discussion of how they could be constructed. He coined the term «semantic approach» to denote the traditional approach to concepts and his alternative approach is what this article critically analyzes in comparison to other approaches to concepts ' studies, including the traditional ones. Recent research and publications analysis. A great number of scholars contributed to the studies of concepts, among them G. Sartori, J. Gerring, Ch. Ragin, D. Collier, M. Richter and others. After W. B. Gallie coined the expression «essentially contested concepts» in 1956, a discussion on the phenomenon of «contestedness» of social and political concepts has commenced and never stopped. Among the very recent contributions to analysis of concepts the papers of M. W. Spicer, F. Berenskoetter and C. Greene should be mentioned. Paper objective is to identify both advantages and disadvantages of applied approaches to political concepts' construction that go beyond the traditional semantic approach and that, in turn, implies a closer examination of a causal, ontological, and realist view of concepts, suggested by G. Goertz, ...

The intensity and diversity of political and geopolitical processes in Ukraine give greater empirical basis for Geopolitical Studies. However, the popularity of this research is purely populist currents, leaving only a quarter of all science research. The aim of the study is to examine the specific dynamics and geopolitical studies in modern Ukrainian political thought. This paper reviews the dissertation research of local scientists. It was noted that most of the work falls on political sciences, specialty 23.00.04 - political problems of international systems and global development. The main trends in domestic geopolitical studies: 1. Identification of Ukraine's place on the geopolitical map of the world by analyzing the geopolitical position and historical and political research; 2. Study regional issues, bilateral relations between countries; 3. Research general issues of international security, terrorism and the role of Ukraine in the system of international security; 4. Analysis of ethnic and political problems in Ukraine and their impact on international relations; 5. Investigation euro integration aspirations of Ukraine as the only right in terms of the geopolitical position; 6. General geopolitical studies that examined the practice of various geopolitical theories and concepts in different times and different countries. The analysis presented dissertations and other scientific literature suggests domestic authors only the first stage of mastering such important political science as geopolitics. ; Інтенсивність і різноманітність політичних і геополітичних процесів, що відбуваються в Україні, дають велику емпіричну базу для геополітичних досліджень. Разом з тим, популярність даної наукової течії залишається суто популістською, передаючи науці лише чверть всіх досліджень. Метою дослідження є розгляд динаміки та специфіки геополітичних досліджень у сучасній українській політичній думці. У роботі зроблено огляд дисертаційних досліджень вітчизняних вчених. Відмічено, що більша частина робіт припадає на політичні науки за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Виділено основні тенденції у вітчизняних геополітичних дослідженнях: 1. Визначення місця України на геополітичній мапі світу через аналіз геополітичного положення та історико­політологічні дослідження; 2. Дослідження регіональних проблем, двосторонніх відносин між країнами; 3. Дослідження загальних питань міжнародної безпеки, тероризму та ролі України в системі міжнародної безпеки; 4. Аналіз етнополітичних проблем всередині України та їх вплив на міжнародні відносини; 5. Дослідження євроінтеграційних прагнень України як єдино правильних з точки зору геополітичного положення; 6. Загальні геополітичні дослідження, в яких розглядаються практики застосування тих чи інших теорій і концепцій геополітики у різні часи та різними країнами світу. Аналіз представлених дисертаційних досліджень та іншої наукової літератури вітчизняних авторів говорить лише про першу ступінь засвоєння такої важливої політичної науки, як геополітика. ; Інтенсивність і різноманітність політичних і геополітичних процесів, що відбуваються в Україні, дають велику емпіричну базу для геополітичних досліджень. Разом з тим, популярність даної наукової течії залишається суто популістською, передаючи науці лише чверть всіх досліджень. Метою дослідження є розгляд динаміки та специфіки геополітичних досліджень у сучасній українській політичній думці. У роботі зроблено огляд дисертаційних досліджень вітчизняних вчених. Відмічено, що більша частина робіт припадає на політичні науки за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Виділено основні тенденції у вітчизняних геополітичних дослідженнях: 1. Визначення місця України на геополітичній мапі світу через аналіз геополітичного положення та історико­політологічні дослідження; 2. Дослідження регіональних проблем, двосторонніх відносин між країнами; 3. Дослідження загальних питань міжнародної безпеки, тероризму та ролі України в системі міжнародної безпеки; 4. Аналіз етнополітичних проблем всередині України та їх вплив на міжнародні відносини; 5. Дослідження євроінтеграційних прагнень України як єдино правильних з точки зору геополітичного положення; 6. Загальні геополітичні дослідження, в яких розглядаються практики застосування тих чи інших теорій і концепцій геополітики у різні часи та різними країнами світу. Аналіз представлених дисертаційних досліджень та іншої наукової літератури вітчизняних авторів говорить лише про першу ступінь засвоєння такої важливої політичної науки, як геополітика.

The article deals with current historiography of the research program of modernization in Western – mostly US – academic literature. The article stresses the importance of the theory's reputation for its success or failure. The paper traces the origins of the critique of the discourse of modernization. The interrelation between academic scholarship and ideological partisanship is being examined. It is argued that ideology is an integral part of academic discourse, so the task of academics is not to get rid of ideology but to control it and keep within reasonable boundaries. The topicality of the issue raised in the article is determined by the hegemony of neo-liberal thinking which is a descendant of modernization theory with its belief in the exemplar nature of the Western experience. The article juxtaposes two mutually exclusive approaches to modernization theory, that of E.Tiryakian and I. Wallerstein. While the former is advocating the worthiness of modernization theory on grounds of its intellectual prowess, the latter is claiming that the idea of modernization was ideology, not a theory and as such was stillborn. Thus, they arrive at mutually opposite conclusions – the revival of modernization theory versus its burial. The article examines the vast literature on the origins, developmental history and political connections of modernization theory. The involvement of the founders of the modernization theory into the policy making towards the Third World is discussed. The role of modernization theory in buttressing the US policy during Vietnam War is revealed.It is argued that reputation of the scientific theory is critical to its reception and survival. The modernization theory today in Western nations is faced with radical left rejection, liberal critique and uncritical apology. At the same time there is a dangerous trend in Ukraine when the modernization theory is being perceived and (ab)used in a ritualistic manner. This is posture towards modernization research program should be combated by means of restoring value of rational discourse and selective appropriation of the legacy of the idea of modernization. ; Стаття розглядає сучасну історіографію дослідницької програми модернізації у закордонній - переважно американській – суспільствознавчій літературі. Стаття простежує походження критики дискурсу модернізації, визначає взаємовідношення між науковою теорією і партійною ідеологією в рамках дослідницької програми модернізації. Стаття вибудовує типологію підходів до теорії модернізації: ліворадикальний заперечення, ліберальну критику і некритичну апологію, а також пропонує визначити впливову тенденцію сприйняття теорії модернізації в Україну як рітуалізований культ.

Social work both in Ukraine and globally is currently developing its own research approaches and knowledge. The article - based on the analysis of foreign scientific literature and the experience of implementing the intervention "Workshop of Opportunities", which was accompanied by an implementation of multi-method research - describes the modern paradigms and strategies of research in social work.It is determined that in the scientific literature we often talk about positivist, interpretive and critical paradigms of research in social work, which differ not only in methodology but also in involving various participants in the research process to build knowledge, which is fundamentally important for the activity and development of social work. It is noted that non-positivist paradigms of research are becoming more widespread, within which subject-subject relations are formed and people who are traditionally excluded from this process are involved in the construction of knowledge.Various research strategies (research in action, narrative analysis, ethnographic research, etc.) and a multimodal approach that may represent the integration of practice and theory of social work are considered. Examples of the use of such strategies in foreign research in social work are given.Self-reflection of participation in the development, implementation and evaluation of the results of the experimental intervention "Studio of Opportunities", which aimed to improve the quality of life related to health in HIV-positive women with children under 6 years by integrating medically and economically oriented programs. The methodology of external and internal evaluation is described, which confirmed that such new interventions can be introduced in social work, for which there are no standardized, validated measurement tools. The conformity of the used research strategies to the ethical principles of social work is discussed, the advantages and limitations of the application of different paradigms (positivist and critical) research are determined.

The paper analyzes one of the broadest methodological problems in the development of the diverse social and sociological studies on various subjects of the Ukrainian society in the extrapolation of the territorial and geographical distribution of Ukraine – the criteria for its regionalization. The article provides major research difinitions and approaches concerning political and administrative division of regions. In the context of domestic conditions for regional differentiation, various research approaches on this issue and regionalization criteria are considered. The aim of the work is to justify the optimal approach and criterion of Ukraine regionalization in the social tension study context. The analysis of numerous scientific approaches suggests the optimal one to be a political and administrative division of regions within the study of social tension.

У статті роз глядається формування і діяльність наукових шкіл в УСРР у 1920 - х роки Комплексний аналіз дозволив включити всі шк о ли в єдину національно державницьку течію, що постала на баз і континуітету з дореволюційним спадком, увібрала в себе кращі світові надбання і стала чільним фактором національного відр одження. Набутий досвід має бути актуалізований в сучасних умова ; The article deals with the problems of establishing and functioning of schools of thought in Ukrainian SSR during 1920 th . Complex analysis made it possible to include all schools to the national - governmental branch of Ukrainian historiography. It established on the basis of pre revolutionary heritage and absorbed achievements of world historiography. It is emph asized that this experience should be made actual nowadays

During the last twenty years the concept of «social capital», which is built on the intuition that social ties and relations can serve as a useful resource for individuals and society, actively takes positions in the social sciences. The research program of social capital synthesizes various theoretical paradigms, going beyond those academic and ideological frameworks in which it arises. From the areas of theoretical sociology, and economic theory, where the concept of social capital is constructed, the theory goes into the policymaking, combines the perspectives of economic, sociological and political science.The limits of application of concepts of social capital in research practice through the reference to the history of concepts and theories were comprehended. Determined, that the critical importance of social capital for social theory is the result of claims for an interdisciplinary significance. Critical view of such interdisciplinary perspectives points to the ideological and methodological limitations of the use of some concepts of social capital. However, the undisputed fact of this research program, based on the integrative tendencies of a unified science of society. Consequences deriving from the social capital are identified in the margins of various disciplines. In the political sphere – is civil engagement and institutional effectiveness, in economics – the reduction of transaction costs, in social sphere – cohesion and solidarity, or even life satisfaction and well-being. The broad range of the research program of social capital at different levels of social phenomena stretches from the perspectives of historical macrosociology to micro-perspectives of network analysis. Within the framework of the research program is no consensus on how to operationalize and measure social capital, which significantly reduces the prospects of its indicators use in the determination the steps of policies. ; Осмыслено границы применения концепций социального капитала в исследовательской практике через обращение к истории понятия и теории. Определено, что исключительная важность понятия социального капитала для социальной теории является следствием существующих претензий на междисциплинарную значимость. Критический взгляд на такие междисциплинарные перспективы оказывает на идеологическую и методологическую ограниченность потребления отдельных концепций социального капитала наряду с неоспоримым фактом нахождения этой исследовательской программы в основе интегративных тенденций единой науки об обществе. ; Осмислено межі застосування концепцій соціального капіталу в дослідницькій практиці через звернення до історії поняття та теорії. Визначено, що виняткова важливість поняття соціального капіталу для соціальної теорії є наслідком існуючих претензій на міждисциплінарну значущість.Критичний погляд на такі міждисциплінарні перспективи вказує на ідеологічну й методологічну обмеженість вжитку окремих концепцій соціального капіталу поряд з беззаперечним фактом знаходження цієї дослідницької програми в осерді інтегративних тенденцій єдиної науки про суспільство.

There is analysed base approaches in political communication researches in article. Basic directions of political communication researches abroad are considered. The specific of political communication researches in Ukraine is outlined. The features of party communication researches are found out on the modern stage.Key words: political communication, party communication, mass medias, political party. ; Проаналізовано базові підходи в дослідженнях політичної комунікації та основні напрями досліджень політичної комунікації за кордоном. Окреслено специфіку досліджень політичної комунікації в Україні. З'ясовано особливості досліджень партійної комунікації на сучасному етапі.Ключові слова: політична комунікація, партійна комунікація, засоби масової інформації, політична партія.

The article is dedicated to less studied aspect of external migration namely to the formation and functioning of migrant communities in host countries. The expediency of using the theory of social capital and the theory of migration networks as a theoretical and methodological basis for the study of migrant communities is substantiated. The developments of R. Park, J. Coleman, A. Portes are analyzed and the basic operational parameters of the social capital of migrant communities are constructed. The parameters of the functioning and transformation of social capital are analyzed in a two-dimensional space of autonomy and efficiency. The classification of migrant communities by type of social capital is proposed. The following types of communities are identified: 1) a low-efficient, highly autonomous community; 2) highly efficient highly autonomous; 3) a highly efficient and low-autonomous community. The article discusses the results of an expert survey of representatives of communities of Ukrainian migrants in the EU countries on the transformation of the social capital of these communities. The social capital of migrant communities of Ukrainians is "culturally bonding", aimed at preserving the common cultural identity of Ukrainians abroad in the context of a different cultural environment. Migrant communities of Ukrainian migrants remain relatively homogeneous in terms of culture, identity and practices. It is revealed that in the context of contemporary transformations of external migration, changes and social capital of migrant communities is changing too. The circular nature of migration at the present stage adversely affects the social capital of migrant communities, their permanent membership is diminished, social ties are weakened, the autonomy of communities is reduced and the integration of migrants into host societies is increased. Number of such communities today are to some extent deinstitutionalized.

Розглянуто специфіку поглядів на соціальну структуру та соціальне партнерство в межах сучасних суспільних наук. Вивчено актуальність марксистських полодень щодо соціально -політичних відносин між соціальними групами. Зроблено висновок про потребк формування поняттєво-категорійного апарату в межах сучасної політичної наки, орієнтованог на вивчення правових проблем соціального партнерства ; Рассмотрена специфика взглядов на социальную структуру и социальное партнерство в рамках современных общественных наук. Изучены актуальность марксистских полодень по социально-политических отношений между социальными группами. Сделан вывод о потребк формирования понятийно-категориального аппарата в пределах современной политической нак, ориентованог на изучение правовых проблем социального партнерства ; Article considers specifity of sights at social stricture and social partnership within modern social studies. The urgency of Marxist positions concerning sociopolitical relation between social groups is studies. The conclusion about requirement of formation new term device within the modern political science, focused on studying of legal problems of social partnership becomes

The conceptual conditionality of poststructuralism was analysed. Dimensions of an expression and analysis of political science in the context of this paradigm were defined. Descriptions of understanding of the postmethodology in an accordance to the poststructuralism were researched. Priorities in the determination of poststructuralistic research methods and their differences from the classic methodology were studied. Keywords: the poststructuralism, the methodology, a concept, a political system. ; Проаналізовано концептуальну обумовленість постструктуралізму. Визначено вимір вираження та аналізу політичної науки в контексті даної парадигми. Досліджено характеристики розуміння постметодологічності у відповідності до постструктуралізму. Охарактеризовано пріоритетні означення постструктуралістської дослідницької методики та її відмінності від класичної методології. Ключові слова: постструктуралізм, методологія, концепт, політична система.

The article is devoted to the analysis of the content and consideration of the leading variants of network theory in the context of determining its heuristic potential in relation to modern political science research. The emphasis is primarily on the analysis of the concept of collective action of M. Olson as a methodological prerequisite for the formation of network theory. The following conceptual developments are considered as the leading variants of the theory of networks: information and network approach of M. Castells; R. Rhodes' institutional approach; R. Bert's geometric approach; the postmodern approach of J. Deleuze and F. Guattari; P. Sabatier's «coalition of defenders» approach. It is proved that the theoretical and methodological model of political networks can be focused on practical solutions to real political problems, on understanding the combined use of cluster cores (scientific, industrial, consulting structures) with channel, chain, star-shaped political and social structures (political and social networks). It is substantiated that the formation of a cluster-alliance-partnership-network structure involves the formation of a set of structural relationships between political institutions of the state and public associations, including corporate relations between agents, multiple agreements and public-private partnerships, where there is transparency and accountability of political actors. It is noted that the social and political network approach has a high scientific and heuristic potential: on the one hand, it captures the blurred boundaries between public and civil society, between public and private, the broad involvement of various political actors in the political process, and on the other - emphasizes closeness between the state apparatus and civil society institutions. It is argued that this approach demonstrates the superiority of interpersonal relationships in the process of reconciling practices, where informal relationships take precedence over institutional arrangements. It is ...