Suchergebnisse

Problem setting. It has always been recognized by different scholars of social sciences that concepts are essential both to theory construction in different scientific realms as well as to applied research. A practical approach to concepts suggests that concepts, however complicated they might be, should be, in essence, boiled down to measurable indicators that, in turn, can be thoroughly studied by applying qualitative or quantitative approaches. Discussion around the nature of the concepts in social science in general and particularly in the political science brought about a number of terms to denote the concepts like «essentially contested concepts» or «nomadic concepts». In order to avoid the bothersome discussion of the meaning of concepts, a prominent American scholar of social science research methodology and international relations G. Goertz said that he preferred to define concepts implicitly through a discussion of how they could be constructed. He coined the term «semantic approach» to denote the traditional approach to concepts and his alternative approach is what this article critically analyzes in comparison to other approaches to concepts ' studies, including the traditional ones. Recent research and publications analysis. A great number of scholars contributed to the studies of concepts, among them G. Sartori, J. Gerring, Ch. Ragin, D. Collier, M. Richter and others. After W. B. Gallie coined the expression «essentially contested concepts» in 1956, a discussion on the phenomenon of «contestedness» of social and political concepts has commenced and never stopped. Among the very recent contributions to analysis of concepts the papers of M. W. Spicer, F. Berenskoetter and C. Greene should be mentioned. Paper objective is to identify both advantages and disadvantages of applied approaches to political concepts' construction that go beyond the traditional semantic approach and that, in turn, implies a closer examination of a causal, ontological, and realist view of concepts, suggested by G. Goertz, ...

The intensity and diversity of political and geopolitical processes in Ukraine give greater empirical basis for Geopolitical Studies. However, the popularity of this research is purely populist currents, leaving only a quarter of all science research. The aim of the study is to examine the specific dynamics and geopolitical studies in modern Ukrainian political thought. This paper reviews the dissertation research of local scientists. It was noted that most of the work falls on political sciences, specialty 23.00.04 - political problems of international systems and global development. The main trends in domestic geopolitical studies: 1. Identification of Ukraine's place on the geopolitical map of the world by analyzing the geopolitical position and historical and political research; 2. Study regional issues, bilateral relations between countries; 3. Research general issues of international security, terrorism and the role of Ukraine in the system of international security; 4. Analysis of ethnic and political problems in Ukraine and their impact on international relations; 5. Investigation euro integration aspirations of Ukraine as the only right in terms of the geopolitical position; 6. General geopolitical studies that examined the practice of various geopolitical theories and concepts in different times and different countries. The analysis presented dissertations and other scientific literature suggests domestic authors only the first stage of mastering such important political science as geopolitics. ; Інтенсивність і різноманітність політичних і геополітичних процесів, що відбуваються в Україні, дають велику емпіричну базу для геополітичних досліджень. Разом з тим, популярність даної наукової течії залишається суто популістською, передаючи науці лише чверть всіх досліджень. Метою дослідження є розгляд динаміки та специфіки геополітичних досліджень у сучасній українській політичній думці. У роботі зроблено огляд дисертаційних досліджень вітчизняних вчених. Відмічено, що більша частина робіт припадає на політичні науки за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Виділено основні тенденції у вітчизняних геополітичних дослідженнях: 1. Визначення місця України на геополітичній мапі світу через аналіз геополітичного положення та історико­політологічні дослідження; 2. Дослідження регіональних проблем, двосторонніх відносин між країнами; 3. Дослідження загальних питань міжнародної безпеки, тероризму та ролі України в системі міжнародної безпеки; 4. Аналіз етнополітичних проблем всередині України та їх вплив на міжнародні відносини; 5. Дослідження євроінтеграційних прагнень України як єдино правильних з точки зору геополітичного положення; 6. Загальні геополітичні дослідження, в яких розглядаються практики застосування тих чи інших теорій і концепцій геополітики у різні часи та різними країнами світу. Аналіз представлених дисертаційних досліджень та іншої наукової літератури вітчизняних авторів говорить лише про першу ступінь засвоєння такої важливої політичної науки, як геополітика. ; Інтенсивність і різноманітність політичних і геополітичних процесів, що відбуваються в Україні, дають велику емпіричну базу для геополітичних досліджень. Разом з тим, популярність даної наукової течії залишається суто популістською, передаючи науці лише чверть всіх досліджень. Метою дослідження є розгляд динаміки та специфіки геополітичних досліджень у сучасній українській політичній думці. У роботі зроблено огляд дисертаційних досліджень вітчизняних вчених. Відмічено, що більша частина робіт припадає на політичні науки за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Виділено основні тенденції у вітчизняних геополітичних дослідженнях: 1. Визначення місця України на геополітичній мапі світу через аналіз геополітичного положення та історико­політологічні дослідження; 2. Дослідження регіональних проблем, двосторонніх відносин між країнами; 3. Дослідження загальних питань міжнародної безпеки, тероризму та ролі України в системі міжнародної безпеки; 4. Аналіз етнополітичних проблем всередині України та їх вплив на міжнародні відносини; 5. Дослідження євроінтеграційних прагнень України як єдино правильних з точки зору геополітичного положення; 6. Загальні геополітичні дослідження, в яких розглядаються практики застосування тих чи інших теорій і концепцій геополітики у різні часи та різними країнами світу. Аналіз представлених дисертаційних досліджень та іншої наукової літератури вітчизняних авторів говорить лише про першу ступінь засвоєння такої важливої політичної науки, як геополітика.

The article deals with current historiography of the research program of modernization in Western – mostly US – academic literature. The article stresses the importance of the theory's reputation for its success or failure. The paper traces the origins of the critique of the discourse of modernization. The interrelation between academic scholarship and ideological partisanship is being examined. It is argued that ideology is an integral part of academic discourse, so the task of academics is not to get rid of ideology but to control it and keep within reasonable boundaries. The topicality of the issue raised in the article is determined by the hegemony of neo-liberal thinking which is a descendant of modernization theory with its belief in the exemplar nature of the Western experience. The article juxtaposes two mutually exclusive approaches to modernization theory, that of E.Tiryakian and I. Wallerstein. While the former is advocating the worthiness of modernization theory on grounds of its intellectual prowess, the latter is claiming that the idea of modernization was ideology, not a theory and as such was stillborn. Thus, they arrive at mutually opposite conclusions – the revival of modernization theory versus its burial. The article examines the vast literature on the origins, developmental history and political connections of modernization theory. The involvement of the founders of the modernization theory into the policy making towards the Third World is discussed. The role of modernization theory in buttressing the US policy during Vietnam War is revealed.It is argued that reputation of the scientific theory is critical to its reception and survival. The modernization theory today in Western nations is faced with radical left rejection, liberal critique and uncritical apology. At the same time there is a dangerous trend in Ukraine when the modernization theory is being perceived and (ab)used in a ritualistic manner. This is posture towards modernization research program should be combated by means of restoring value of rational discourse and selective appropriation of the legacy of the idea of modernization. ; Стаття розглядає сучасну історіографію дослідницької програми модернізації у закордонній - переважно американській – суспільствознавчій літературі. Стаття простежує походження критики дискурсу модернізації, визначає взаємовідношення між науковою теорією і партійною ідеологією в рамках дослідницької програми модернізації. Стаття вибудовує типологію підходів до теорії модернізації: ліворадикальний заперечення, ліберальну критику і некритичну апологію, а також пропонує визначити впливову тенденцію сприйняття теорії модернізації в Україну як рітуалізований культ.

The paper analyzes one of the broadest methodological problems in the development of the diverse social and sociological studies on various subjects of the Ukrainian society in the extrapolation of the territorial and geographical distribution of Ukraine – the criteria for its regionalization. The article provides major research difinitions and approaches concerning political and administrative division of regions. In the context of domestic conditions for regional differentiation, various research approaches on this issue and regionalization criteria are considered. The aim of the work is to justify the optimal approach and criterion of Ukraine regionalization in the social tension study context. The analysis of numerous scientific approaches suggests the optimal one to be a political and administrative division of regions within the study of social tension.

У статті роз глядається формування і діяльність наукових шкіл в УСРР у 1920 - х роки Комплексний аналіз дозволив включити всі шк о ли в єдину національно державницьку течію, що постала на баз і континуітету з дореволюційним спадком, увібрала в себе кращі світові надбання і стала чільним фактором національного відр одження. Набутий досвід має бути актуалізований в сучасних умова ; The article deals with the problems of establishing and functioning of schools of thought in Ukrainian SSR during 1920 th . Complex analysis made it possible to include all schools to the national - governmental branch of Ukrainian historiography. It established on the basis of pre revolutionary heritage and absorbed achievements of world historiography. It is emph asized that this experience should be made actual nowadays

During the last twenty years the concept of «social capital», which is built on the intuition that social ties and relations can serve as a useful resource for individuals and society, actively takes positions in the social sciences. The research program of social capital synthesizes various theoretical paradigms, going beyond those academic and ideological frameworks in which it arises. From the areas of theoretical sociology, and economic theory, where the concept of social capital is constructed, the theory goes into the policymaking, combines the perspectives of economic, sociological and political science.The limits of application of concepts of social capital in research practice through the reference to the history of concepts and theories were comprehended. Determined, that the critical importance of social capital for social theory is the result of claims for an interdisciplinary significance. Critical view of such interdisciplinary perspectives points to the ideological and methodological limitations of the use of some concepts of social capital. However, the undisputed fact of this research program, based on the integrative tendencies of a unified science of society. Consequences deriving from the social capital are identified in the margins of various disciplines. In the political sphere – is civil engagement and institutional effectiveness, in economics – the reduction of transaction costs, in social sphere – cohesion and solidarity, or even life satisfaction and well-being. The broad range of the research program of social capital at different levels of social phenomena stretches from the perspectives of historical macrosociology to micro-perspectives of network analysis. Within the framework of the research program is no consensus on how to operationalize and measure social capital, which significantly reduces the prospects of its indicators use in the determination the steps of policies. ; Осмыслено границы применения концепций социального капитала в исследовательской практике через обращение к истории понятия и теории. Определено, что исключительная важность понятия социального капитала для социальной теории является следствием существующих претензий на междисциплинарную значимость. Критический взгляд на такие междисциплинарные перспективы оказывает на идеологическую и методологическую ограниченность потребления отдельных концепций социального капитала наряду с неоспоримым фактом нахождения этой исследовательской программы в основе интегративных тенденций единой науки об обществе. ; Осмислено межі застосування концепцій соціального капіталу в дослідницькій практиці через звернення до історії поняття та теорії. Визначено, що виняткова важливість поняття соціального капіталу для соціальної теорії є наслідком існуючих претензій на міждисциплінарну значущість.Критичний погляд на такі міждисциплінарні перспективи вказує на ідеологічну й методологічну обмеженість вжитку окремих концепцій соціального капіталу поряд з беззаперечним фактом знаходження цієї дослідницької програми в осерді інтегративних тенденцій єдиної науки про суспільство.

There is analysed base approaches in political communication researches in article. Basic directions of political communication researches abroad are considered. The specific of political communication researches in Ukraine is outlined. The features of party communication researches are found out on the modern stage.Key words: political communication, party communication, mass medias, political party. ; Проаналізовано базові підходи в дослідженнях політичної комунікації та основні напрями досліджень політичної комунікації за кордоном. Окреслено специфіку досліджень політичної комунікації в Україні. З'ясовано особливості досліджень партійної комунікації на сучасному етапі.Ключові слова: політична комунікація, партійна комунікація, засоби масової інформації, політична партія.

Розглянуто специфіку поглядів на соціальну структуру та соціальне партнерство в межах сучасних суспільних наук. Вивчено актуальність марксистських полодень щодо соціально -політичних відносин між соціальними групами. Зроблено висновок про потребк формування поняттєво-категорійного апарату в межах сучасної політичної наки, орієнтованог на вивчення правових проблем соціального партнерства ; Рассмотрена специфика взглядов на социальную структуру и социальное партнерство в рамках современных общественных наук. Изучены актуальность марксистских полодень по социально-политических отношений между социальными группами. Сделан вывод о потребк формирования понятийно-категориального аппарата в пределах современной политической нак, ориентованог на изучение правовых проблем социального партнерства ; Article considers specifity of sights at social stricture and social partnership within modern social studies. The urgency of Marxist positions concerning sociopolitical relation between social groups is studies. The conclusion about requirement of formation new term device within the modern political science, focused on studying of legal problems of social partnership becomes

The conceptual conditionality of poststructuralism was analysed. Dimensions of an expression and analysis of political science in the context of this paradigm were defined. Descriptions of understanding of the postmethodology in an accordance to the poststructuralism were researched. Priorities in the determination of poststructuralistic research methods and their differences from the classic methodology were studied. Keywords: the poststructuralism, the methodology, a concept, a political system. ; Проаналізовано концептуальну обумовленість постструктуралізму. Визначено вимір вираження та аналізу політичної науки в контексті даної парадигми. Досліджено характеристики розуміння постметодологічності у відповідності до постструктуралізму. Охарактеризовано пріоритетні означення постструктуралістської дослідницької методики та її відмінності від класичної методології. Ключові слова: постструктуралізм, методологія, концепт, політична система.

The article is devoted to the analysis of the content and consideration of the leading variants of network theory in the context of determining its heuristic potential in relation to modern political science research. The emphasis is primarily on the analysis of the concept of collective action of M. Olson as a methodological prerequisite for the formation of network theory. The following conceptual developments are considered as the leading variants of the theory of networks: information and network approach of M. Castells; R. Rhodes' institutional approach; R. Bert's geometric approach; the postmodern approach of J. Deleuze and F. Guattari; P. Sabatier's «coalition of defenders» approach. It is proved that the theoretical and methodological model of political networks can be focused on practical solutions to real political problems, on understanding the combined use of cluster cores (scientific, industrial, consulting structures) with channel, chain, star-shaped political and social structures (political and social networks). It is substantiated that the formation of a cluster-alliance-partnership-network structure involves the formation of a set of structural relationships between political institutions of the state and public associations, including corporate relations between agents, multiple agreements and public-private partnerships, where there is transparency and accountability of political actors. It is noted that the social and political network approach has a high scientific and heuristic potential: on the one hand, it captures the blurred boundaries between public and civil society, between public and private, the broad involvement of various political actors in the political process, and on the other - emphasizes closeness between the state apparatus and civil society institutions. It is argued that this approach demonstrates the superiority of interpersonal relationships in the process of reconciling practices, where informal relationships take precedence over institutional arrangements. It is ...

У статті досліджується загальний розвиток філософської думки щодо питання справедливості, звернуто увагу на роль справедливості як основоположної цінності права, проаналізовано такий вид справедливості, як соціальна, зокрема в межах трудового права; наведено приклади нормативного закріплення соціальної справедливості в трудовому законодавстві різних країн, порівняно з Україною; розкрито основні положення діяльності Європейського Союзу та Міжнародної організації праці у сфері реалізації ідеї соціальної справедливості. ; The article deals with the general development of philosophical thought on the question of justice; attention is drawn to the role of justice as the fundamental value of law; analyzed the type of justice such as social, in particular within labor law; provided examples of normative consolidation of social justice in the labor law of different countries, in comparison with Ukraine; the main provisions of the activities of the European Union and the International Labor Organization in the realization of the idea of social justice are described.The research has shown interest to studying justice by both philosophers and scholars. Including that justice is an all-encompassing category, it is not surprising to have a stable connection with the law, for which it serves the value or orientation. Category of "social justice" becomes more popular nowadays, especially in labor law. We can state that social justice in labor law creates opportunities for the distribution of social benefits, produces the desire of members of society to be involved in the process of labor. And, finally, its implementation in labor relations is a guarantee of the highest level of their effectiveness, which implies unconditional compliance with safeguards and the realization of labor rights.It is mentioned that social justice cannot exist without its legislative consolidation and control over implementation by the state. The direct formulation of social justice as a goal is possible both at the consti- tutional level and at the level of labor legislation. In addition to national legislation, an important role in the development of the idea of social justice plays supranational legislation; in particular, the article analyzes the activities of the European Union and the International Labor Organization. The value of their activities lies not only in the fact that their normative documents operate with social justice as a prerequisite and purpose of their activity, but also through continuous monitoring and recommendations they provide to the states. Thus, within the framework of the European Union, a special social justice criterion (Social Justice Index) has been developed. That makes possible to evaluate and compare the level of social justice in the EU member states. Therefore, we propose to recognize and consolidate social justice as the underlying value, on which modern labor law is based.

У статті досліджується загальний розвиток філософської думки щодо питання справедливості, звернуто увагу на роль справедливості як основоположної цінності права, проаналізовано такий вид справедливості, як соціальна, зокрема в межах трудового права; наведено приклади нормативного закріплення соціальної справедливості в трудовому законодавстві різних країн, порівняно з Україною; розкрито основні положення діяльності Європейського Союзу та Міжнародної організації праці у сфері реалізації ідеї соціальної справедливості. ; The article deals with the general development of philosophical thought on the question of justice; attention is drawn to the role of justice as the fundamental value of law; analyzed the type of justice such as social, in particular within labor law; provided examples of normative consolidation of social justice in the labor law of different countries, in comparison with Ukraine; the main provisions of the activities of the European Union and the International Labor Organization in the realization of the idea of social justice are described.The research has shown interest to studying justice by both philosophers and scholars. Including that justice is an all-encompassing category, it is not surprising to have a stable connection with the law, for which it serves the value or orientation. Category of "social justice" becomes more popular nowadays, especially in labor law. We can state that social justice in labor law creates opportunities for the distribution of social benefits, produces the desire of members of society to be involved in the process of labor. And, finally, its implementation in labor relations is a guarantee of the highest level of their effectiveness, which implies unconditional compliance with safeguards and the realization of labor rights.It is mentioned that social justice cannot exist without its legislative consolidation and control over implementation by the state. The direct formulation of social justice as a goal is possible both at the consti- tutional level and at the level of labor legislation. In addition to national legislation, an important role in the development of the idea of social justice plays supranational legislation; in particular, the article analyzes the activities of the European Union and the International Labor Organization. The value of their activities lies not only in the fact that their normative documents operate with social justice as a prerequisite and purpose of their activity, but also through continuous monitoring and recommendations they provide to the states. Thus, within the framework of the European Union, a special social justice criterion (Social Justice Index) has been developed. That makes possible to evaluate and compare the level of social justice in the EU member states. Therefore, we propose to recognize and consolidate social justice as the underlying value, on which modern labor law is based.

Most methodology works of scientific research were published in Soviet times, and therefore contain many ideological stamps. Part of the book is written somewhat arrogant and uninteresting. It raises objections and introduces some unnecessary concepts into the scientific circulation, in particular, the so-called methodological approach. The use of this concept, in our opinion, only complicates the understanding of the essence of scientific research, because between the subject and the object of research there are, firstly, methods as research tools, and, secondly, methodological principles, as the basic rules of use these tools. That's all.The most important methods of any scientific research are such general scientific methods like analysis and synthesis. The first of these means disassembly, dismemberment of the whole into component parts, and the second -the assembly of parts into a single whole. Both of the methods are essential, because they derive from the very definition of science, which involves two interrelated processes - the study of existing and the creation of a new one.Application of analysis in modern historical science helps to distinguish in the object of research, first of all, such basic problems as the development of economic and political relations, the internal and foreign policy of the state, cultural processes, etc. In historical works devoted to certain personalities (objects), the issues of political, social, scientific and educational, educational, entrepreneurial (and other) activities of the historical person are considered. Concerning synthesis, the application of this method involves the definition of the subject of research and the creation of the corresponding design; in historical sciences – the plot.The second important pair of general scientific methods is induction and deduction. The induction involves the transition in the process of cognition from the individual knowledge to the general; from knowledge of a lesser degree of community to a greater degree of universality. In other words, it is a method of research and knowledge associated with the generalization of the results of observations and experiments. Accumulation of reliable facts in the process of knowledge leads to the establishment of certain regularities, the creation of generalizations, axioms, the formulation of laws, which, in turn, contribute to the knowledge of certain phenomena, facts, processes, that is, serve as the basis of deduction – the transition from general to individual.Methods of induction and deduction are extremely important for historical sciences. Using the method of induction, the historian first explores the material and written historical sources, on the basis of which then reproduces the picture of the past, shows the vital activity of historical societies, the lives of individual personalities, historical processes and phenomena. Instead, the method of deduction allows you to use already acquired material in the subject-practical cognitive activity, in the study of specific phenomena and facts.Thus, this method greatly facilitates and accelerates the research process. Deduction also provides a process of studying a particular historical phenomenon against the background of common historical processes. Besides, at its disposal each scientific area has a peculiar methodological complex only to it. The task of the scientist is to choose in the whole great arsenal of methods the most effective and rational precisely for his research. However, despite the fact that historical sciences have their own special-historical methods of research in their methodological arsenal, the basis of any historical research are two pairs of general scientific methods: analysis-synthesis and induction-deduction, because they are essential in science, without their application is possible only a simple gathering of facts. ; В статье рассматривается вопрос о применении в исторических исследованиях двух пар общенаучных методов познания – анализа и синтеза, индукции и дедукции. Приводятся примеры использования указанных методов основоположниками отечественной исторической науки. Утверждается, что аналитический метод, который означает разборку, расчленение целого объекта на отдельные компоненты, помогает выделять в объекте исторического исследования прежде всего такие проблемы, как развитие экономических и политических отношений, внутренней и внешней политики, культурные процессы, а также вопросы политической, общественной, научной, педагогической, предпринимательской (и т.д.) деятельности исторических персонажей. Что касается синтеза, то применение данного метода в исторических науках подразумевает определение предмета исследования (явления), отбор необходимого фактического материала и раскрытие предмета исследования в соответствии с разработанным сюжетом сочинения. Индукция предусматривает переход в процессе познания от отдельного знания к общему, от накопленных в процессе исследования достоверных частных фактов к установлению закономерностей исторического процесса, формулированию законов общественного развития, которые, в свою очередь, содействуют познанию отдельных явлений, фактов, процессов, то есть служат основой для дедукции – перехода от общего к частному. Тем самым дедуктивный метод значительно облегчает и ускоряет процесс исторического познания, а также обеспечивает исследование определенного исторического явления в неразрывной связи с уже познанными историческими явлениями и процессами. ; У статті розглянуто питання про застосування двох пар основних загальнонаукових методів пізнання – аналізу і синтезу, індукції та дедукції – в історичних дослідженнях. Наведено приклади використання означених методів видатними вітчизняними істориками. Стверджується, що аналітичний метод, який означає розбирання, розчленування цілого на складові частини, допомагає виокремлювати в об'єкті історичного дослідження передусім такі проблеми, як розвиток економічних і політичних відносин, внутрішньої і зовнішньої політики держави, культурні процеси, а також питання політичної, громадської, науково-педагогічної, просвітницької, підприємницької (тощо) діяльності історичної особи. Щодо синтезу, то застосування цього методу в історичних науках передбачає визначення предмету дослідження (явища), відбір необхідного фактичного матеріалу та розкриття предмету дослідження за наміченим сюжетом. Індукція передбачає перехід у процесі пізнання від окремого знання до загального, від накопичених у процесі пізнання достовірних окремих фактів до встановлення певних закономірностей історичного процесу, формулювання законів, які, у свою чергу, сприяють пізнанню окремих явищ, фактів, процесів, тобто слугують основою дедукції – переходу від загального до окремого. Тим самим дедуктивний метод значно полегшує і прискорює процес історичного дослідження та забезпечує зображення певного історичного явища на тлі загальних історичних процесів.

The growing popularity of comics in Ukraine and worldwide increases scientific attention to this type of information product. The article is devoted to generalising the leading tendencies in the Comics Study and researching comics in modern humanities. Based on the study devoted to comics professional publications, profile resources of world comics research centres and the current state of understanding the phenomenon of comics magazines and Internet resources, application of review-analytical, historical-chronological, dialectical, socio-communication, and content analysis methods has been detected that the syncretic nature of comics made them a research subject in various sciences and programme subject areas: literary studies, linguistics, cultural study, art history, history, political science, and others. Leading research centres of Comics Study are the International Comic Art Forum, the British Consortium of Comic Researchers, the Comics Research Hub of the University of the Arts, the Canadian Society for the Study of Comics, the Society for Comics Researchers (USA). The educational direction of Comics Studies has been represented by bachelor's, master's, and doctoral (doctor of philosophy) educational programs in higher education institutions of different countries: the University of Florida, University of Toronto, University of California Santa Cruz, University of Portland, West University, University Dundee, Teesside University, Lancaster University (UK), Kyoto Seika University (Japan). The growth of scientific knowledge in Comics Study, on the one hand, and on the other hand - the predominance of interdisciplinary approach in the studies necessitated the establishment of special scientific journals dedicated to comics, such as the Journal of Graphic Novels and Comics, Studies in Comics, European Comic Art. In Ukraine, the study of comics at the dissertation level took place in the dimension of pedagogy and philology. However, some scientific research on comics is available in journalism, press studies, ...

In the article the heuristic potential of the theory of social space (in author's variant of P. Bourdieu) concerning forming of adequate methodology of research of modern social and political processes is determined. This procedure is offered to be performed in a context of use of the well-known moments («theoretical dilemmas» and «calls») from research strategy of construction of the new modern theoretical design, offered scientific community its leading representatives A. Giddens and I. Wallerstein. Key words: «social space», «field», «habitus», «social practice», «symbolical struggle», «theoretical dilemma», «call». ; У статті визначається евристичний потенціал теорії соціального простору (у авторському варіанті П. Бурдьє) щодо формування адекватної методології дослідження сучасних соціально-політичних процесів. Цю процедуру пропонується здійснювати в контексті використання загальновідомих моментів («теоретичних дилем» та «викликів») із дослідницьких стратегій побудови нової сучасної теоретичної конструкції, запропонованих науковому співтовариству його провідними представниками Е .Гідденсом та І. Валлерстайном. Ключові слова: «соціальний простір», «поле», «габітус», «соціальна практика», «символічна боротьба», «теоретична дилема», «виклик». В статье определяется эвристический потенциал теории социального пространства (в авторском варианте П. Бурдье) относительно формирования адекватной методологии исследования современных социально-политических процессов. Эту процедуру предлагается осуществлять в контексте использования общеизвестных моментов («теоретических дилемм» и «вызовов») из исследовательских стратегий построения новой современной теоретической конструкции, предложенных научному сообществу его ведущими представителями Э. Гидденсом и И . Валлерстайном. Ключевые слова: «социальное пространство», «поле», «габитус», «социальная практика», «символическая борьба», «теоретическая дилемма», «вызов». In the article the heuristic potential of the theory of social space (in author's variant of P. Bourdieu) concerning forming of adequate methodology of research of modern social and political processes is determined. This procedure is offered to be performed in a context of use of the well-known moments («theoretical dilemmas» and «calls») from research strategy of construction of the new modern theoretical design, offered scientific community its leading representatives A. Giddens and I. Wallerstein. Key words: «social space», «field», «habitus», «social practice», «symbolical struggle», «theoretical dilemma», «call».