Suchergebnisse

Сучасне розуміння питання трудових відносин багатозначне. У широкому змісті під ним розуміються врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають як результат впливу норм трудового права на поведінку суб'єктів трудової діяльності в результаті укладення трудового договору, внаслідок якого між ними виникають правові зв'язки, а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємстві, навчання і перекваліфікації за місцем роботи та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв'язання проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових водоносин визначається їх характером, способами їх регулювання, методами. Пріоритетність конкретних принципів існування соціально-трудових відносин, їх комбінація в процесі розв'язання проблем у соціально-трудовій сфері характеризують тип соціально-трудових відносин та соціального партнерства на підприємстві. Основними завданнями дослідження соціальної відповідальності є набуття знань з основних аспектів теорії соціального управління; ознайомлення з досвідом соціального управління за науковими працями зарубіжних авторів; розвиток і вдосконалення особистих якостей, які необхідні в управлінській діяльності. Під системою соціальної відповідальності розуміють сукупність функцій та повноважень, які необхідні для здійснення управлінського впливу, у тому числі і соціального. Система соціального управління повинна будуватися з врахуванням основних принципів соціальної відповідальності: функціональної інтеграції, професіоналізму, відповідальності за наслідками приймаємих рішень, оптимального співвідношення централізму та децентралізму. Для того щоб визначити площину охоплення соціальної відповідальності, виявити проблеми та установити пріоритети, організації слід розглянути основні аспекти системи соціальної відповідальності. ; The modern conception of labor relations is multifaceted. In a broader sense it refers to public relations settled by labor laws. They emerge as a result of labor laws influencing the behavior of subjects of labor activity after signing a labor agreement. This results in the emergence of legal ties, relations based on establishing the conditions of employment, in-house training and retraining as well as relations connected to ensuringcompliance with labor legislation, settling labor disputes and placement of citizens. Social and labor relations depending on their regulation mode, methods of solving problems can be classified into several types. The types of social and labor relations are defined by their nature and ways and methods of their regulation. The priority if certain principles of social and labor relations, their combination in the process of problem solving in social andlabor area characterize the type of social and labor relations and social partnership at an enterprise. The main goals of social responsibility research are obtaining knowledge on the major aspects of the social management theory, familiarizing with the experience of social management based on scientific works by foreign authors, developing and improving your personal qualities which are necessary in a management process. The social responsibility system is a combination of functions and responsibilities which are necessary for managerial and social influence. The social management system must be built considering the main principles of social responsibility: functional integration, professionalism, decision making responsibility, optimal correlation of centralization and decentralization. To determine the scope of social responsibility, determine problems and set priorities, an organization should consider the main aspects of social responsibility system.

In the article there were analyzed the main ideas of Frankfurt School representatives, namely Theodor. W. Adorno, Max Horkheimer, Herbert Marcuse, Erich Fromm. The author attempted to identify the main causes of neototalitarianism formation and the formation of totalitarian regime in the 20th century. In the attempt the author based on the main researches and fundamental works of Frankfurt school representatives. It was established an interdependency between the Enlightenment practice and the mythologizing of consciousness; the role of culture was determined. The role of ideological system as one of the forms of social mythology was described. It was established the regularity between 'happy consciousness' of the Consumer Society and myths and ideological system effecting rooting in the society mass consciousness of the 20th century. The relevance of the article is determined by the need for critical thinking of the development of totalitarian states culture that today is becoming obvious. An awareness of the fact that social consciousness of post-Soviet states still guided by myths that were created and instituted by totalitarian culture makes us serious study of the problems mythologizing of consciousness and ideological influence. Therefore the deliverance from prejudice and the transition to a new round of democratic society is not possible without studying the formations foundations of mass society and the functions of culture in it. Moreover, the solution of modernity global problems and the transition on qualitatively new round of social and cultural development is impossible without definition of conditions that identified the construction of Western civilization. ; В статті проаналізовано основні ідеї представників Франкфуртської школи, а саме: Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Е. Фромм. Опираючись на основні дослідження та основоположні філософські праці представників Франкфуртської школи, зроблена спроба виокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлена взаємозалежність між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості; визначена роль культури у цьому процесі. Окреслено роль ідеологічної системи, як однієї з форм соціальної міфології. Встановлена закономірність між «щасливою свідомістю» суспільства споживання і ефективним укоріненням міфів та ідеологічних систем у масову свідомість суспільства ХХ ст. Актуальність статті зумовлена тим, що необхідність критичного осмислення становлення культури тоталітарних країн сьогодні стає очевидною. Усвідомлення того, що суспільна свідомість пострадянських країн досі керується міфологемами, що були створені та впроваджені тоталітарною культурою, змушує нас серйозно вивчати проблематику міфологізації свідомості та ідеологічного впливу. Тому позбавлення від упереджень та перехід до нового витка демократичної свідомості неможливий, без вивчення основ становлення масового суспільства та функції культури в ньому. Більше того, без виявлення чинників, що зумовили конструювання західної цивілізації, неможливе не тільки рішення глобальних проблем сучасності, але й сам перехід на якісно інший виток соціально-культурного розвитку. ; В статті проаналізовано основні ідеї представників Франкфуртської школи, а саме: Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Е. Фромм. Опираючись на основні дослідження та основоположні філософські праці представників Франкфуртської школи, зроблена спроба виокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлена взаємозалежність між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості; визначена роль культури у цьому процесі. Окреслено роль ідеологічної системи, як однієї з форм соціальної міфології. Встановлена закономірність між «щасливою свідомістю» суспільства споживання і ефективним укоріненням міфів та ідеологічних систем у масову свідомість суспільства ХХ ст. Актуальність статті зумовлена тим, що необхідність критичного осмислення становлення культури тоталітарних країн сьогодні стає очевидною. Усвідомлення того, що суспільна свідомість пострадянських країн досі керується міфологемами, що були створені та впроваджені тоталітарною культурою, змушує нас серйозно вивчати проблематику міфологізації свідомості та ідеологічного впливу. Тому позбавлення від упереджень та перехід до нового витка демократичної свідомості неможливий, без вивчення основ становлення масового суспільства та функції культури в ньому. Більше того, без виявлення чинників, що зумовили конструювання західної цивілізації, неможливе не тільки рішення глобальних проблем сучасності, але й сам перехід на якісно інший виток соціально-культурного розвитку.

There is a need to distinguish between modernization as a theory and as a process. It is noted that modernization should also be distinguished in a broad sense (as a constant process of producing certain responses to environmental challenges) and in a narrow sense (as a process of learning models of economic, social, political and cultural development of Western society). The content of the theory of modernization as an interdisciplinary system of views, ideas, schemes, and models of analysis is revealed, which reveals the dynamics of overcoming the backwardness of traditional societies, studies the patterns of transformation of transitional societies into modern, developed ones. As a process, modernization is interpreted by modern science as a process of acquisition by less developed societies of a number of features characteristic of more developed societies. There are several stages in the evolution of the theory of modernization, the features of each of them are considered. The first stage (mid-1950s and 1960s) was the period of the origin and formation of the theory of modernization, the development of concrete-oriented models of socio-economic development based on it. At the second stage of modernization there was a reassessment of the ideas of the first stage, analysis of miscalculations identified in socio-political practice. It has been proved that modernization has an inverse vector. The main element on which the nature of transitional processes and transformations depends, began to be considered a socio-cultural factor. The third, modern, stage of modernization (late 1980s - early 1990s) took place in the context of the collapse of the world socialist system, when post-socialist countries tried to become on a par with developed Western countries through Westernization. There is an error in the mechanical transfer of the Western model to other countries due to disregard for the different potential of their development and the ability of developed countries to constantly improve their system. It turns out that at the present stage it is worth talking more about "post-modernization", which is based on the desire for deep understanding of various social and political actors in society, the search for new social values, the ability to compromise on fundamental political issues and more. ; Доводиться необхідність розрізняти модернізацію як теорію і як процес. Зауважується, що варто також розрізняти модернізацію в широкому сенсі (як постійний процес виробництва певних відповідей на виклики оточуючого середовища) та в вузькому розумінні (як процес засвоєння моделей економічного, соціального, політичного та культурного розвитку західного суспільства). Розкривається зміст теорії модернізації як міждисциплінарної системи поглядів, ідей, схем, і моделей аналізу, що розкриває динаміку подолання відсталості традиційних суспільств, вивчає закономірності трансформації перехідних суспільств у сучасні, розвинені. Як процес модернізація трактується сучасною наукою як процес набуття менш розвиненими суспільствами низки рис, характерних для більш розвинених суспільств. Виокремлюються декілька етапів в еволюції теорії модернізації, розглядаються особливості кожного з них. Перший етап (середина 50-х – 60-ті роки ХХ ст.) був періодом зародження і становлення теорії модернізації, вироблення на її основі конкретно-орієнтованих моделей соціально-економічного розвитку. На другому етапі модернізації відбулася переоцінка ідей першого етапу, аналіз прорахунків, виявлених суспільно-політичною практикою. Було доведено, що модернізація має і зворотній вектор. Головним елементом, від якого залежить характер перехідних процесів і перетворень, почали вважати соціокультурний чинник. Третій, сучасний, етап модернізації (кінець 1980-х – початок 1990-х) проходив за умов розпаду світової соціалістичної системи, коли постсоціалістичні країни намагалися, завдяки вестернізації, стати в один рівень з розвиненими західними країнами. Відзначається помилковість механічного перенесення західної моделі в інші країни через неврахування різного потенціалу їхнього розвитку та здатності розвинених країн постійно вдосконалювати свою систему. Доводиться, що на сучасному етапі варто більше говорити про «постмодернізацію», яка ґрунтується на прагненні до глибокого взаєморозуміння різних соціальних та політичних суб'єктів у суспільстві, пошуках нових суспільних цінностей, умінні досягати компромісу з принципових політичних питань та іншого.

The architectural and construction environment has a very strong influence on the psyche of people living in it. It was noticed that the accumulation of multistory houses with evenly spaced windows of the windows helps to reduce the intelligence and increase the aggressiveness of those people who watch them daily. Similarly, the accumulation of a large number of cars that fill yards and streets is also perceived. For people that living in the city, frequent cases appearance depression. Largely it is connected with their way of life, lack of time, workload at work andhome, all sorts of trouble, and you have a gradient rate accelerated rhythm life. Theoretical concepts and concepts of A. Marshall, A. Weber, E. Hoover, W. Aizard and updated by Nobel laureate in economics P. Krugman and his are key to understanding the nature and causes of population concentration and economic activity in major cities. From the point of view of these researchers, the attractive force of cities, including the largest ones, is associated in its most general form with the emergence and development of the phenomenon of agglomeration effects (agglomerative economy). In the modern theory of agglomeration effects caused by the spatial manifestation of the action of market forces and affecting the growth of cities, researchers identify two of their main types: localization effects and urbanization effects More than 50 percent of people around the world live in cities, and the World Health Organization predicts that this share will continue to grow. People migrate to cities, in particular, in Ukraine, for many reasons, including family ties and employment opportunities, political situation in a country or region and has several serious negative consequences. In order to improve the conditions of their lives, people strive to make them more comfortable, comfortable and favorable for themselves. However, this leads to the separation of man from the natural environment of his habitation and to the violation of natural ecosystems. It creates a kind of urban system, consisting of architectural and construction objects and much disturbed natural ecosystems. Thus, the levels of urbanization in Ukraine's regions will over time be aligned. The development of existing agglomerations and the formation of new ones, in particular in the coastal part of Ukraine, will continue.

The architectural and construction environment has a very strong influence on the psyche of people living in it. It was noticed that the accumulation of multistory houses with evenly spaced windows of the windows helps to reduce the intelligence and increase the aggressiveness of those people who watch them daily. Similarly, the accumulation of a large number of cars that fill yards and streets is also perceived. For people that living in the city, frequent cases appearance depression. Largely it is connected with their way of life, lack of time, workload at work andhome, all sorts of trouble, and you have a gradient rate accelerated rhythm life. Theoretical concepts and concepts of A. Marshall, A. Weber, E. Hoover, W. Aizard and updated by Nobel laureate in economics P. Krugman and his are key to understanding the nature and causes of population concentration and economic activity in major cities. From the point of view of these researchers, the attractive force of cities, including the largest ones, is associated in its most general form with the emergence and development of the phenomenon of agglomeration effects (agglomerative economy). In the modern theory of agglomeration effects caused by the spatial manifestation of the action of market forces and affecting the growth of cities, researchers identify two of their main types: localization effects and urbanization effects More than 50 percent of people around the world live in cities, and the World Health Organization predicts that this share will continue to grow. People migrate to cities, in particular, in Ukraine, for many reasons, including family ties and employment opportunities, political situation in a country or region and has several serious negative consequences. In order to improve the conditions of their lives, people strive to make them more comfortable, comfortable and favorable for themselves. However, this leads to the separation of man from the natural environment of his habitation and to the violation of natural ecosystems. It creates a kind of urban system, consisting of architectural and construction objects and much disturbed natural ecosystems. Thus, the levels of urbanization in Ukraine's regions will over time be aligned. The development of existing agglomerations and the formation of new ones, in particular in the coastal part of Ukraine, will continue.

The architectural and construction environment has a very strong influence on the psyche of people living in it. It was noticed that the accumulation of multistory houses with evenly spaced windows of the windows helps to reduce the intelligence and increase the aggressiveness of those people who watch them daily. Similarly, the accumulation of a large number of cars that fill yards and streets is also perceived. For people that living in the city, frequent cases appearance depression. Largely it is connected with their way of life, lack of time, workload at work andhome, all sorts of trouble, and you have a gradient rate accelerated rhythm life. Theoretical concepts and concepts of A. Marshall, A. Weber, E. Hoover, W. Aizard and updated by Nobel laureate in economics P. Krugman and his are key to understanding the nature and causes of population concentration and economic activity in major cities. From the point of view of these researchers, the attractive force of cities, including the largest ones, is associated in its most general form with the emergence and development of the phenomenon of agglomeration effects (agglomerative economy). In the modern theory of agglomeration effects caused by the spatial manifestation of the action of market forces and affecting the growth of cities, researchers identify two of their main types: localization effects and urbanization effects More than 50 percent of people around the world live in cities, and the World Health Organization predicts that this share will continue to grow. People migrate to cities, in particular, in Ukraine, for many reasons, including family ties and employment opportunities, political situation in a country or region and has several serious negative consequences. In order to improve the conditions of their lives, people strive to make them more comfortable, comfortable and favorable for themselves. However, this leads to the separation of man from the natural environment of his habitation and to the violation of natural ecosystems. It creates a kind of urban system, consisting of architectural and construction objects and much disturbed natural ecosystems. Thus, the levels of urbanization in Ukraine's regions will over time be aligned. The development of existing agglomerations and the formation of new ones, in particular in the coastal part of Ukraine, will continue.

The subject of the article is to highlight the basic conception and principles of Е.Tugendhat's critique understanding theory of the Social Contract as well as its role in the contemporary political philosophy. It is going to clarify closeness and difference between the social contract theories of both Tugendhat's and Hume's.Key words are: human rights, human dignity, social contract, convention, natural condition, civil condition, sozial juctice. ; Предметом дослідження статті стали основні поняття та принципи критичного осягнення теoрії «суспільної угоди» Е. Туґендгатом та його місце в проблемному полі сучасної політичної філософії. З'ясовано також зв'язок та відмінність між теоріями суспільної угоди Е.Туґендгата та Д. Г'юма. Ключові слова: права людини, людська гідність, суспільна угода, згода, природний стан, суспільний стан, соціальна справедливість.Предметом исследования статьи стали основные понятия и принципы критического осмысления теории «общественного договора» Э.Тугендгатом и ее место в проблемном поле современной политической философии. Уяснено также связь и отличие теорий общественного договора Э.Тугендгата и Д.Юма.Ключевые слова: права человека, человеческое достоинство, общественный договор, согласие, естественное состояние, общественное состояние, социальная справедливость. The subject of the article is to highlight the basic conception and principles of Е.Tugendhat's critique understanding theory of the Social Contract as well as its role in the contemporary political philosophy. It is going to clarify closeness and difference between the social contract theories of both Tugendhat's and Hume's.Key words are: human rights, human dignity, social contract, convention, natural condition, civil condition, sozial juctice

У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб'єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу. ; У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб'єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціально­гуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу. ; In the article, the author analyzes the symbolic, real, and imaginary categories of psychoanalytic theory of Jacques Lacana projection on language issues. Research issues of language identity as a symbolic, real and imagined in contemporary social and humanitarian knowledge due to the interaction between real, imaginary and symbolic have a significant influence on the formation of identity. Moreover, this influence can be defined when human is the subject of language behavior, and when defining linguistic phenomena. The paper presents the analysis of the works of domestic and foreign philosophers and sociologists who have studied this subject, in particular studied the imaginary and symbolic functioning in the social and political relations in the social structure and the structure of language. However, sociological analysis category symbolic, real, imaginary projection of language problems was not represented in the work of researchers, and the goal is implementation of the interpretation of language identity as a symbolic, real and imagined in contemporary social and humanitarian knowledge in the context of scientific research achievements such as P. Bourdieu, E. Giddens, Ferdinand de Saussure, P. Berger, T. Lukman, G.H. Mead. In the article proposed interpretations of language identity as a symbolic, real and imaginary in contemporary social and humanitarian knowledge allows to describe linguistic identity as being absorbed by the individual using evaluations, used to build their own picture of the world through symbols and are played using behaviors structured imaginary categories. Despite the existence of a plurality of options interpreting linguistic identity, the symbolic, real and imagined projection of categories on language problems can be an innovative approach to the study of linguistic phenomena, as it allows to shift the emphasis from standardized methods to reflective identifying meanings and codes of the phenomenon or process.

В статті проаналізовано основні ідеї представників Франкфуртської школи, а саме: Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Е. Фромм. Опираючись на основні дослідження та основоположні філософські праці представників Франкфуртської школи, зроблена спроба виокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлена взаємозалежність між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості; визначена роль культури у цьому процесі. Окреслено роль ідеологічної системи, як однієї з форм соціальної міфології. Встановлена закономірність між «щасливою свідомістю» суспільства споживання і ефективним укоріненням міфів та ідеологічних систем у масову свідомість суспільства ХХ ст. Актуальність статті зумовлена тим, що необхідність критичного осмислення становлення культури тоталітарних країн сьогодні стає очевидною. Усвідомлення того, що суспільна свідомість пострадянських країн досі керується міфологемами, що були створені та впроваджені тоталітарною культурою, змушує нас серйозно вивчати проблематику міфологізації свідомості та ідеологічного впливу. Тому позбавлення від упереджень та перехід до нового витка демократичної свідомості неможливий, без вивчення основ становлення масового суспільства та функції культури в ньому. Більше того, без виявлення чинників, що зумовили конструювання західної цивілізації, неможливе не тільки рішення глобальних проблем сучасності, але й сам перехід на якісно інший виток соціально-культурного розвитку. ; In the article there were analyzed the main ideas of Frankfurt School representatives, namely Theodor. W. Adorno, Max Horkheimer, Herbert Marcuse, Erich Fromm. The author attempted to identify the main causes of neototalitarianism formation and the formation of totalitarian regime in the 20th century. In the attempt the author based on the main researches and fundamental works of Frankfurt school representatives. It was established an interdependency between the Enlightenment practice and the mythologizing of consciousness; the role of culture was determined. The role of ideological system as one of the forms of social mythology was described. It was established the regularity between 'happy consciousness' of the Consumer Society and myths and ideological system effecting rooting in the society mass consciousness of the 20th century. The relevance of the article is determined by the need for critical thinking of the development of totalitarian states culture that today is becoming obvious. An awareness of the fact that social consciousness of post-Soviet states still guided by myths that were created and instituted by totalitarian culture makes us serious study of the problems mythologizing of consciousness and ideological influence. Therefore the deliverance from prejudice and the transition to a new round of democratic society is not possible without studying the formations foundations of mass society and the functions of culture in it. Moreover, the solution of modernity global problems and the transition on qualitatively new round of social and cultural development is impossible without definition of conditions that identified the construction of Western civilization.

Статтю присвячено проблемі визначення релігійних чинників модернізації/контрмодернізації православ'я в контексті теорії М. Вебера, а також визначення особливостей відносин між державою і православною церквою в контексті співвідношення веберівських типів панування, раціональності та соціальної дії. Авторкою в контексті послуговування поняттєвим апаратом теорії М. Вебера зроблено висновок про те, що наслідком зіткнень і компромісів між релігійною аскетичної етикою і містичною налаштованістю чернецтва з апаратом насильства держави пов'язані з позицією релігії по відношенню до «світу» практики соціального ескапізму. Православ'я, на думку дослідниці, забезпечує легітимність традиційної влади, яку використовує харизматик, оскільки православна церква підтверджує її божественне походження навіть за умови відсутності у політика харизматичних якостей, за рахунок чого відбувається профанація харизми. Тому всі політики, від часів Візантії до комуністичних і сучасних посткомуністичних політиків, не просто не йшли на усунення церкви як політичної сили і як центру ідеології, а перетворювали церкву на одну з феодальних корпорацій та на слухняного союзника в здійсненні функції політичної безпеки щодо суспільства та підвищення престижності режиму і держави в цілому. ; The article deals with the definition of religious factors modernization / alternative modernization Orthodoxy in the context of the theory of Max Weber, as well as defining features of the relationship between the state and the Orthodox Church in the context of the relations of domination Weber types of rationality and social action. The author in the context of the use of the conceptual apparatus of the theory of Max Weber concluded that the result of clashes and compromises between the religious ethic of ascetic and mystical mood of monasticism with the apparatus of state violence became associated with the position of religion in relation to the «world» practice of social escapism. Christianity, according to the researcher, provides the legitimacy of traditional authority, which uses a charismatic, as the Orthodox Church confirms its divine origin, even in the absence of policy charismatic qualities, due to which there is a profanation of charisma. Therefore, all politicians, from the time of the Byzantine Empire in the communist and today's post-communist politicians, not only did not go to the elimination of the Church as a political force and as the ideology of the center, and converted the church into one of the feudal corporations and obedient ally in the implementation of political security functions in relation to society and increase the prestige of the regime and the state as a whole. ; Статья посвящена проблеме определения религиозных факторов модернизации / контрмодернизации православия в контексте теории М. Вебера, а также определение особенностей отношений между государством и православной церковью в контексте соотношения веберовских типов господства, рациональности и социального действия. Автором в контексте использования понятийного аппарата теории М.Вебера сделан вывод о том, что следствием столкновений и компромиссов между религиозной аскетической этикой и мистической настроенностью монашества с аппаратом насилия государства стали связанные с позицией религии по отношению к «миру» практики социального эскапизма. Православие, по мнению исследовательницы, обеспечивает легитимность традиционной власти, которую использует харизматик, поскольку православная церковь подтверждает ее божественное происхождение даже при отсутствии у политика харизматических качеств, за счет чего происходит профанация харизмы. Поэтому все политики, со времен Византии в коммунистических и современных посткоммунистических политиков, не просто не шли на устранение церкви как политической силы и как центра идеологии, а превращали церковь в одну из феодальных корпораций и в послушного союзника в осуществлении функции политической безопасности в отношении общества и повышение престижности режима и государства в целом.

The article is devoted to the analysis of the content and consideration of the leading variants of network theory in the context of determining its heuristic potential in relation to modern political science research. The emphasis is primarily on the analysis of the concept of collective action of M. Olson as a methodological prerequisite for the formation of network theory. The following conceptual developments are considered as the leading variants of the theory of networks: information and network approach of M. Castells; R. Rhodes' institutional approach; R. Bert's geometric approach; the postmodern approach of J. Deleuze and F. Guattari; P. Sabatier's «coalition of defenders» approach. It is proved that the theoretical and methodological model of political networks can be focused on practical solutions to real political problems, on understanding the combined use of cluster cores (scientific, industrial, consulting structures) with channel, chain, star-shaped political and social structures (political and social networks). It is substantiated that the formation of a cluster-alliance-partnership-network structure involves the formation of a set of structural relationships between political institutions of the state and public associations, including corporate relations between agents, multiple agreements and public-private partnerships, where there is transparency and accountability of political actors. It is noted that the social and political network approach has a high scientific and heuristic potential: on the one hand, it captures the blurred boundaries between public and civil society, between public and private, the broad involvement of various political actors in the political process, and on the other - emphasizes closeness between the state apparatus and civil society institutions. It is argued that this approach demonstrates the superiority of interpersonal relationships in the process of reconciling practices, where informal relationships take precedence over institutional arrangements. It is ...

Two different approaches to the problem of social contract represented in modern philosophy are being investigated in this article. First approach based on theory of mutual advantage and rooted from Hobbes philosophy. Second approach based on fundamental moral intuition of equal respect to each person as moral entity and connected with tradition of moral philosophy rooted from Kant. The influence of this tradition was increased after "The Theory of Justice" by Jon Rawls was published. In this work post-metaphysical version of Kantian procedure universalism was developed. From Kantian point of view understanding of social contract as mutual advantage based on extra-moral ground hence it is beyond normative political philosophy and philosophy of law. The author argues that both directions of contractarianism reveal the similarity in using definite type of moral argumentation. The last one is connected with specific morality of law which starts from priority of the rights under obligations. This morality based on ontological understanding of human being as fundamental indefinite, so be able to bear threat. ; ***

Introduction states that the condition of cardinal changes in the system of social and economic structures and transition to mechanisms of functioning of modern knowledge economy, the subject of research of theoretical and methodological bases of modern comprehension and practical application of humanitarian possibilities of the theory of the social contract and joint action within the international social experience remains undoubtedly actual. The aim of the article is to determine the development and substantiation of the concept of forming a social contract in the system of modern knowledge economy based on the recognition of the priority of universal values in the global coordinate system of the market economy. The socio-cultural approach methodology was used to demonstrate the process of expanding the content and practical application of such methodological principles as polyphony and dialogism as the creation of a semantic space of coexistence of thoughts and cognitive creativity. The methods of comparative analysis, structural, system-logical, analytical, synthetic methods were applied. Research results substantiate that the socio-philosophical analysis of the concept of free contract and fair price is carried out. Discussion deals with the research results of the philosophers and scientists such as K. Arrow, M. Gilbert, J. Buchanan, L. Mises, S. Mocherny, R. Harre. The differences between the results obtained by the author of the article and the indicated researchers are shown. Conclusion indicates that the problem of freedom of choice and necessity of existence of economic ethics, coordination of social and ethical limits of development of capitalist relations are determined. It is argued that the theory of modern capitalism must be supplemented by the theory of social genesis and the normative substantiation of the process of consumer taste formation. This is the question of social psychology and ethics as well as the theory of social institutions and the theory of political correction of certain ...

Currently, the observed changes in the economies of highly developed countries indicate the increasing importance of sociocultural potential as an important factor of economic development, which largely determines the efficiency of the functioning of the economy. The question of the relationship between culture and national mentality with economic behavior and social institutions (formal and informal) is of particular importance in modern conditions.Analysis of the impact of various economic and non-economic factors on the development of the economy is a topical problem of economic science throughout the period of formation and development of economic systems. In contemporary research, the authors move away from the traditional approach to economic growth, which does not take into account the importance of institutions, cultural traditions, religion, the role of environmental, political and social factors. Empirical studies of economic growth factors that have used standard production functions have failed to confirm the thesis about the decisive role of «physical capital» accumulations.Scientists have found that in addition to traditional factors (labor, land, capital), the growth of the national economy is influenced by others: political (socio-political stability, nature of political regime, peculiarities of economic and social policy of the state, etc.); social; geographical (geographical location, climatic conditions, minerals, nature of population reproduction, etc.); innovative and technological; infrastructure; psychological, socio-cultural.The role of socio-cultural potential of society in the system of economic development of the country is analyzed. The relationship between culture and national mentality with economic behavior and public institutions has been established. G. Hofstede's approach to constructing a system of socio-cultural indicators that determine the socio-cultural potential of economic growth is analyzed. The socio-cultural characteristics that determine the economic growth of the country are characterized. The analysis of the methodology of shaping the sociocultural potential of the society made it possible to identify indicators that will allow to quantify it. The system of indexes for quantitative assessment of socio-cultural potential of economic development of the country is constructed.Keywords: economic growth, factors of economic growth, socio-cultural potential, socio-cultural factors, values, culture, institutional environment. ; Визначено систему факторів економічного зростання. Виокремлено економічні та неекономічні фактори економічного розвитку. Проаналі­зовано роль соціокультурного потенціалу суспільства в систе­мі економічного розвитку країни. Встановлено взаємозв'язок особ­ли­востей культури та національного менталітету з економічною пове­дін­кою і суспільними інститутами. Проаналізовано підхід Г. Хофстеде до побудови системи соціокультурних показників, які визначають соціокультурний потенціал економічного зростання. Охарактеризовано соціокультурні характеристики, що визначають економічне зростання країни. Побудовано систему індексів для кількісного оцінювання соціокультурного потенціалу економічного розвитку країни.Ключові слова: економічне зростання, фактори економічного зростання, соціокультурний потенціал, соціокультурні чинники, цінності, культура, інституційне середовище.

The theories of the middle class have been analized in the article, which makes it possible to distinguish it as a social group. Particular attention was paid to the concepts of the middle class in the aspect of statistical study of the socio-economic structure of society. It also defined the role of the middle class in the development of society, and its importance as an indicator of the socio-economic situation in the state. The main approaches of the stratified allocation of the middle class have been considered. Taking into account the multifaceted concept of the middle class, it is suggested that its identification be carried out by methods of analysis of the distribution of the population according to various criteria and features that take into account economic, social, political, psychological and other aspects. The following methods were used in this research: system approach, analysis and synthesis, comparison, systematization, classification. ; В статье проведен анализ теорий среднего класса, позволяет выделить его как социально группу. Особое внимание уделялось концепциям среднего класса в аспекте статистического изучения социально-экономической структуры общества. Было определено также роль среднего класса в развитии общества, и его значение как индикатора социально-экономического положения в государстве. Были рассмотрены основные подходы стратифицированного выделения среднего класса. Учитывая многогранность понятия среднего класса предложено его идентификацию проводить методами анализа распределения населения по различным критериям и признакам, которые бы учитывали экономические, социальные, политические, психологические и другие аспекты. При проведении исследования использовались такие методы исследования, как: системный подход, анализ и синтез, сравнение, систематизация, классификация. ; У статті проведено аналіз теорій середнього класу, що дозволяє виокремити його як соціально групу. Особлива увага приділялась концепціям середнього класу в аспекті статистичного вивчення соціально-економічної структури суспільства. Було визначено також роль середнього класу у розвитку суспільства, та його значення як індикатора соціально-економічного становища в державі. Були розглянуті основні підходи стратифікованого виділення середнього класу. Враховуючи багатогранність поняття середнього класу запропоновано його ідентифікацію проводити методами аналізу розподілу населення за різними критеріями та ознаками, які б враховували економічні, соціальні, політичні, психологічні та інші аспекти. При проведенні дослідження використовувались такі методи дослідження, як: системний підхід, аналіз та синтез, порівняння, систематизація, класифікація.