Suchergebnisse

In der Arbeit geht es um den Zusammenhang der politischen Entwicklung und des Sprach- und Kulturkontakts. Sie orientiert sich an einer mikrohistorischen und alltagsgeschichtlichen Perspektive und hinterfragt nationale Zuschreibungen. Die These, dass Mehrsprachigkeit bis in kleinste Einheiten hinein ein grundsätzliches Alltagsphänomen war, wird mit der Rekonstruktion der sprachlichen Verhältnisse in Chełmno/Culm überprüft. In einem interdisziplinären Ansatz versucht die Arbeit in sprachlichen Phänomenen sozial- und politikgeschichtliche Bedeutung zu erkennen, die einen substantiellen Beitrag zur Bewertung der Teilungen Polens liefert. Erstmals werden der Übergang der Stadt unter die preußische Herrschaft unter Einbeziehung der russischen Besetzung während des Siebenjährigen Krieges und die sprachlichen Verhältnisse in der zweiten Hälfte des 18. Jahrhunderts untersucht. Hierfür werden insbesondere die Theorien und Erkenntnisse der Kulturtransferforschung und der Histoire croisée aufgegriffen. Diversität ist kein Charakteristikum einzelner Regionen oder einer transnationalen Ebene sondern eine grundsätzliche soziale Qualität. Der Arbeit liegt das Verständnis zu Grunde, dass "Sprache" die menschliche Fä­higkeit und Tätigkeit sprachlicher Kommunikation ist und "Sprache(n)" im Sinne von Einzelsprachen wie Polnisch, Deutsch und Latein Abstraktionen aus den konkreten Formen sprachli­cher Kommunikation sind. Ausgewertet werden die in den Quellentexten zu findenden unterschied­lichen sprachlichen Elemente. Die Arbeit gliedert sich in die Einleitung, die drei Kapitel "Chełmno/Culm 1750-1800", "Sprachliche Vielfalt" und "Zwischen Polen und Preußen" sowie ein Ergebniskapitel. Beigefügt ist ein Anhang mit umfangreichen sprachlichen Belegen sowie je eine Zusammenfassung in deutscher, englischer und polnischer Sprache. In der Arbeit wird festgestellt, dass der Herrschaftswechsel sowohl durch gravierende Veränderungen als auch deutliche Kontinuitäten gekennzeichnet ist. Die sprachliche Untersuchung führt zu der Erkenntnis, dass ...

"Sozialrendite" messbar machen. Wie wirtschaftlicher Gewinn gemessen wird, ist bekannt. Doch wie lässt sich der gesellschaftliche Mehrwert von sozialen Projekten messen? Die SROI-Analyse versucht, den durch soziale Organisationen geschaffenen Mehrwert umfassend zu bewerten. Dabei werden auch die nicht rein betriebswirtschaftlichen Effekte berücksichtigt. Ein Beispiel ist der Betriebskindergarten: Es werden nicht nur die Gewinne des Unternehmens, sondern auch die der Eltern und der Kommune einbezogen. Das Praxishandbuch führt in Funktionsweisen und Voraussetzungen des Ansatzes ein und beleuchtet anhand von Fallbeispielen Chancen und Nutzen dieses mittlerweile vieldiskutierten Berechnungsinstruments.

The costs of systemic treatment of lung cancer are rising rapidly due to the use of new and targeted substances. Increases in survival will further add to this development. This explains the exemplary health economic relevance of the treatment of lung cancer, which can be analyzed using various economic methods and instruments. From epidemiologic and economic perspectives, prevention should be given highest priority but the formation of health political and social opinion is not yet completed. Valid evidence on the roles of screening interventions can be expected in the next years. In this article legal, institutional and cooperative approaches within the health care system to address this problem are discussed.

Abstract. The article examines the main aspects of social (non-financial) reporting formation in Ukraine and in developed countries. It was found that the formation of social reporting began in the late ХХth century by companies which took responsibility for the consequences of their activities. The normative legal provision in the countries of the European Union is investigated. It is substantiated that the regulatory framework of social reporting in Ukraine needs to be improved. The positive dynamics in relation to the total number of GRI reports in the world and in Ukraine is given. It was found that there is no single approach to the definition and description of social reporting. The world and national experience has formed different interpretations of social reporting. It has been established that although social reporting in accordance with certain standards is spreading around the companies in Ukraine, but national enterprises still pay less attention to interaction with stakeholders, anti-corruption activities, transparent business and business ethics as it is necessary. The availability of social reporting among the largest landowners of Ukraine is analyzed. The analysis was conducted on the basis of information posted on the websites of enterprises, it was found that only a small part of them generates social reports. The stages of formation of integrated reporting at the agraian enterprises of Ukraine are offered. It is substantiated that the Ukrainian enterprises should go through the first and second stages of the nonfinancial reporting formation to the 3rd decisive stage which means the formation of the integrated reporting. It is proved that in order to involve business structures in the formation of non-financial reporting in Ukraine in accordance with the UNO Global Compact Sustainable Development Goals, it is necessary to unite efforts between agrarian business, public authorities and the community (active participants with social issues) for strategic business in the context of holism and balancing on the basis of solving social problems, increasing the level of the population welfare and achieving a social effect. Keywords: social (non-financial) reporting, local social responsibility, stakeholders, integrated reporting, agrarian sector. JEL Classification І31, М14, О13 Formulas: 0; fig.: 3; tabl.: 3; bibl.: 19. ; Анотація. Досліджено основні аспекти формування соціальної (нефінансової) звітності в Україні та в розвинених країнах світу. З'ясовано, що формування соціальної звітності почалося наприкінці ХХ століття підприємствами, що беруть на себе відповідальність за наслідки своєї діяльності. Досліджено нормативно-правове забезпечення у країнах Європейського Союзу. Обґрунтовано, що нормативна база щодо соціальної звітності в Україні потребує вдосконалення. Наведено позитивну динаміку щодо загальної кількості звітів GRI у світі та в Україні. З'ясовано, що не існує єдиного підходу визначення i характеристики соціальної звітності. Світовий та вітчизняний досвід сформував різні тлумачення соціальної звітності. Установлено, що в Україні хоч і набуває поширення соціальна звітність відповідно до певних стандартів, проте при її формуванні підприємства мало приділяють уваги взаємодії зі стейкхолдерами, антикорупційній діяльності, прозорому веденню бізнесу, бізнес-етиці. Проаналізовано наявність соціальної звітності серед найбільших латифундистів України. Аналіз проводився на основі інформації, висвітленої на сайтах підприємств, з'ясовано, що лише невелика їхня частка формує соціальні звіти. Запропоновано етапи формування інтегрованої звітності на аграрних підприємствах України, обґрунтовано, що українським підприємствам варто перейти від першого i другого етапів формування нефінансової звітності до 3-го вирішального етапу — формування інтегрованої звітності. Доведено, що для активного залучення до формування нефінансової звітності в Україні бізнесовими структурами відповідно до Цілей сталого розвитку Глобального договору ООН потрібно об'єднати зусилля між аграрним бізнесом, органами державної влади і громадою (активними учасниками соціальних проблем) для стратегічного функціонування бізнесу в контексті холізму й збалансування на основі розв'язання соціальних проблем, підвищення рівня добробуту населення і досягнення соціального ефекту. Ключові слова: соціальна (нефінансова) звітність, локальна соціальна відповідальність, стейкхолдери, інтегрована звітність, аграрний сектор. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 3; бібл.: 19.

Abstract. The article examines the main aspects of social (non-financial) reporting formation in Ukraine and in developed countries. It was found that the formation of social reporting began in the late ХХth century by companies which took responsibility for the consequences of their activities. The normative legal provision in the countries of the European Union is investigated. It is substantiated that the regulatory framework of social reporting in Ukraine needs to be improved. The positive dynamics in relation to the total number of GRI reports in the world and in Ukraine is given. It was found that there is no single approach to the definition and description of social reporting. The world and national experience has formed different interpretations of social reporting. It has been established that although social reporting in accordance with certain standards is spreading around the companies in Ukraine, but national enterprises still pay less attention to interaction with stakeholders, anti-corruption activities, transparent business and business ethics as it is necessary. The availability of social reporting among the largest landowners of Ukraine is analyzed. The analysis was conducted on the basis of information posted on the websites of enterprises, it was found that only a small part of them generates social reports. The stages of formation of integrated reporting at the agraian enterprises of Ukraine are offered. It is substantiated that the Ukrainian enterprises should go through the first and second stages of the nonfinancial reporting formation to the 3rd decisive stage which means the formation of the integrated reporting. It is proved that in order to involve business structures in the formation of non-financial reporting in Ukraine in accordance with the UNO Global Compact Sustainable Development Goals, it is necessary to unite efforts between agrarian business, public authorities and the community (active participants with social issues) for strategic business in the context of holism and balancing on the basis of solving social problems, increasing the level of the population welfare and achieving a social effect. Keywords: social (non-financial) reporting, local social responsibility, stakeholders, integrated reporting, agrarian sector. JEL Classification І31, М14, О13 Formulas: 0; fig.: 3; tabl.: 3; bibl.: 19. ; Анотація. Досліджено основні аспекти формування соціальної (нефінансової) звітності в Україні та в розвинених країнах світу. З'ясовано, що формування соціальної звітності почалося наприкінці ХХ століття підприємствами, що беруть на себе відповідальність за наслідки своєї діяльності. Досліджено нормативно-правове забезпечення у країнах Європейського Союзу. Обґрунтовано, що нормативна база щодо соціальної звітності в Україні потребує вдосконалення. Наведено позитивну динаміку щодо загальної кількості звітів GRI у світі та в Україні. З'ясовано, що не існує єдиного підходу визначення i характеристики соціальної звітності. Світовий та вітчизняний досвід сформував різні тлумачення соціальної звітності. Установлено, що в Україні хоч і набуває поширення соціальна звітність відповідно до певних стандартів, проте при її формуванні підприємства мало приділяють уваги взаємодії зі стейкхолдерами, антикорупційній діяльності, прозорому веденню бізнесу, бізнес-етиці. Проаналізовано наявність соціальної звітності серед найбільших латифундистів України. Аналіз проводився на основі інформації, висвітленої на сайтах підприємств, з'ясовано, що лише невелика їхня частка формує соціальні звіти. Запропоновано етапи формування інтегрованої звітності на аграрних підприємствах України, обґрунтовано, що українським підприємствам варто перейти від першого i другого етапів формування нефінансової звітності до 3-го вирішального етапу — формування інтегрованої звітності. Доведено, що для активного залучення до формування нефінансової звітності в Україні бізнесовими структурами відповідно до Цілей сталого розвитку Глобального договору ООН потрібно об'єднати зусилля між аграрним бізнесом, органами державної влади і громадою (активними учасниками соціальних проблем) для стратегічного функціонування бізнесу в контексті холізму й збалансування на основі розв'язання соціальних проблем, підвищення рівня добробуту населення і досягнення соціального ефекту. Ключові слова: соціальна (нефінансова) звітність, локальна соціальна відповідальність, стейкхолдери, інтегрована звітність, аграрний сектор. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 3; бібл.: 19.

Bis heute wird der Tod Karls VI. und der Regierungsantritt Maria Theresias 1740 als eine einschneidende Zäsur in der österreichischen Geschichte gesehen. Doch nun stellt sich vor dem Hintergrund eines weitergefassten Schnittstellenbegriffes (Reinhart Koselleck) die Frage, ob der zweifellos grundlegende Wandel zwischen 1720 und 1780 nicht differenzierter gesehen werden muss. Ausgehend vom Raum des Wiener Hofes, an dem der Herrscherwechsel in seinen Auswirkungen am ehesten dokumentiert werden kann, wird aus der Sicht sogenannten Hofkünste versucht, Kontinuitäten und Diskontinuitäten aufzuzeigen. ; Until today, the death of Charles VI and Maria Theresia's ascending the throne 1740 is seen as a major turning point in Austrian history. But now is the question of whether in different "layers" and "rooms" without doubt fundamental change between 1720 and 1780 not differentiated must be seen against the background of the concept of interface ("Sattelzeit"/Reinhart Koselleck). On the basis of the space "Viennese court", where the change of rulers in its effects most likely can be documented, attempts from the perspective of different disciplines (the so called "Hofkünste" – literature/poetry, arts, theatre/dance, music) point out continuities and discontinuities.

У часи розбудови демократії аналіз полілогу має гостру актуальність. В даній статі розглянуто соціально-психологічні засади полілогічного (діалогічного) спілкування. Відзначено такі типи полілогу як суб'єктно-суб'єктний, суб'єктно-об'єктний та об'єктно-об'єктний. Надані приклади полілогів, у процесі яких можна спостерігати явища психічного зараження, навіювання та наслідування, які також розгортають потенціал суб'єктно-об'єктних стосунків. ; During the democracy formation the analysis of polylogue is very actual. Social and psychological aspects of polylogic and dialogic communication are considered. Such types of polylogue as subject-subject, subject-object and object-object are determined. The examples of polylogues during which the phenomena of mental infection, suggestion and succession can be observed are given and they also reveal the potential of object-object relationships.

The article is devoted to the actual one of issues of forming the legal, social state, democratic society, namely to formation and development of social responsibility of the state, business and civil society. In the article social responsibility is examined as relatively independent type of responsibility within the framework of sociological approach. ; Статья посвящена одной из актуальных проблем формирования правового, социального государства и демократического общества, а именно формированию и развитию социальной ответственности государства, бизнеса и гражданского общества. В статье социальная ответственность рассматривается с позиции социологического подхода как относительно самостоятельный вид ответственности. ; Стаття присвячена одній з актуальних проблем формування правової, соціальної держави та демократичного суспільства, а саме формування і розвитку соціальної відповідальності держави, бізнесу і громадянського суспільства. У статті соціальна відповідальність розглядається з позицій соціологічного підходу як відносно самостійний вид відповідальності.

In the article essence of social protection is reasonable with theselection of characteristic features of this concept. The system structure of politics of social protection is workedout after levels, aims, tasks in the process of the financial providing. The measures of social character, on that the provision of funds from the state budget, are analysed. Directions of reformation the system of social protection are given in direction of the financial providing, with the use of experience developed countries, necessary terms of reformation and key aspects of development social protection are reasonable for Ukraine. ; У статті обґрунтовано сутність соціального захисту з виділенням характерних особливостей даного поняття. Розроблено системну структуру політики соціального захисту за рівнями, цілями, завданнями в процесі фінансового забезпечення. Проаналізовано заходи соціального характеру, на які передбачено виділення коштів із державного бюджету. Подано напрямки реформування системи соціального захисту в напрямку фінансового забезпечення, з використанням досвіду розвинутих країн., обґрунтовано необхідні умови реформування та ключові аспекти розвитку соціального захисту для України.

The emergence of any ethno-political conflict is caused by the existence of one or another form of ethnic inequality. Therefore, the settlement of ethnic conflicts requires finding a new, compromise and acceptable for all parties to the conflict balance of mutual satisfaction of their interests. In recent decades, the problem of ethnic conflicts has been one of the most relevant topics for researchers representing various fields of science. The main reason for such a close attention to this issue is the importance of resolving such conflicts, which have also become one of the most common sources of social controversy and political instability. Today, there is a growing emotional tension on the world stage that accompanies conflict interactions and can have both mobilizing and disorganizing effects on the behaviour of conflict participants. In ethnic conflict, as it is developing, the feeling of antipathy or hostility increases. There are always reasons and cases for this. Recent events have shown that ethnic conflicts in different parts of the world go beyond domestic and even regional ones. This is especially important due to the fact that regions of ethnic instability are increasingly associated, both in periodicals and in the scientific literature, with potential subjects of international terrorism. Political and economic spatial structuring consists in the expansion of European integration, the complication of relations between political actors, the change of spheres of geopolitical influence, the transformation of the regime and the democratization of a number of countries. This process is not yet complete, walking and approaching its logical end. Conflict prevention is possible only with a comprehensive approach to solving the problem and combining national policies aimed at harmonizing relations between different ethnic groups, as well as law enforcement agencies and the media.

Die Studie untersucht - gleichsam zwischen 'Schrift und Bild' - die Spezifika von Sozialität innerhalb von Social Network Sites. Der Komplexität dieser Forschungsfrage wird durch eine Forschungskonzeption entsprochen, die Diskurse der Selbstthematisierung, der sozialen Aushandlungsprozesse und der Medienumgebung reziprok betrachtet. Das Forschungsdesign basiert auf der Grounded Theory und verbindet somit sukzessiv und iterativ sowohl theoretische als auch qualitativ empirische Perspektiven auf Sozialität. Daraus resultiert eine detaillierte Beschreibung der Sozialität in Social Network Sites, die darüber hinaus die Konstruktion des sozialen Raums und die Relevanz sozialer Kontinuität diskutiert.