Suchergebnisse

"Ziel des Vortrages ist es, das vorherrschende Menschenbild in der Soziologie zu untersuchen und das Problem einer kritischen Begrenzung des Sozialen aufzuwerfen. Als Bezugspunkt soll dabei die Theorie von Plessner dienen, deren Nutzen sich dadurch für die soziologische Theorie erschließen lässt. Obwohl die Soziologie, die Weber entworfen hat, zumeist als Humansoziologie verstanden wird, die allein menschliche Handlungen und Interaktionen zu untersuchen hätte, wird bei genauerer Betrachtung die Gewissheit, dass der Bereich des Sozialen mit dem Menschen zusammenfällt, problematisch. Wenn man zugrunde legt, dass Sozialität nur als historisch kontingent verstanden werden kann, wird fraglich, wie der Bereich des Sozialen begrenzt ist und welche Wesen als soziale Subjekte infrage kommen können: Denn es mag für moderne Gesellschaften zutreffend sein, dass nur Menschen soziale Personen sein können; anzunehmen, dies wäre ein generelles überzeitliches Charakteristikum von Gesellschaft, spräche gegen zahlreiche empirische Belege. Neben dem Argument der historischen und kulturellen Bedingtheit fordern verschiedene soziologische Ansätze die Frage heraus, ob Menschen tatsächlich einen exklusiven Akteursstatus besitzen und ferner Tieren oder Techniken nicht ebenso Akteursqualitäten zukommen. Weber selbst hat es als ein offenes Problem aufgefasst, ob nur Menschen oder auch Tiere (oder nur bestimmte Tiere) sozial handelnde Subjekte sind. Das Problem, das Weber skizziert hat, macht die Notwendigkeit deutlich, den Gegenstandsbereich des Sozialen in den Blick zu nehmen und die konsensuelle und implizit wirksame Begrenzung auf Menschen in Zweifel zu ziehen. Sofern menschliche Handlungssubjekte nicht von vornherein (unkritisch) als die einzig möglichen postuliert sind, wird es erforderlich, in einer sozialtheoretischen Grundlagenreflexion zu untersuchen, was unter Sozialität zu verstehen ist. Mit der Weiterentwicklung des Ansatzes von Plessner als Theorie personaler Vergesellschaftung kann das Problem der Intersubjektivität aufgegriffen werden. Fasst man die Theorie der exzentrischen Positionalität nicht als positive Anthropologie auf, besteht die Möglichkeit, eine allgemeine Reflexion auf die Bedingungen vorzunehmen, die gegeben sein müssen, damit ein soziales Verhältnis zustande kommen kann." (Autorenreferat)

The problem of the social foundations of democracy in the context of globalization on the methodology of Aristotle: in the unity of its quantitative and qualitative measurements is studied. The author argues the lack of understanding of democracy primarily in the quantitative characteristics of the majority – minority. Democracy, which based on the majority of the poor, does not give them freedom. Demagogues turn people into a crowd. The state with the majority of the middle class - people whose wealth is based on the "average property, but adequate" is more perfect than such a democracy. In the competition between capitalism and socialism in the XX century, the doctrine of the middle class as a social support of democracy was proclaimed and implemented in the developed countries of the West. Based on Y. Dellinger's researches (2013) and the report of the ILO about wages in the countries of the world in 2014–2015 the authors analyze the tendency of the quantitative reduction of the middle class. As a result, the authors formulate social criteria of evaluation of democracy: the proportion of the middle class as a part of the people and the extent of its relative prosperity. They suggest the themes for further research: the socialization of ownership, in particular TNC to reduce inequality of the average class with the rich; people's defense mechanisms from the concentration of wealth and power in alliance of the oligarchy with the state bureaucracy, in particular, the revolutionary tradition in the system of law sources.Key words: democracy, qualitative and quantitative measurement of democracy, the middle class, absenteeism. ; Досліджується проблема соціальної основи демократії за методологією Арістотеля: в єдності кількісного (більшість – меншість) і якісного (свобода, заможність, освіченість, благородство) її вимірів. Обґрунтовуються соціальні критерії оцінки стану соціальної основи демократії: питома вага середнього класу в складі народу та достатній відносно класу багатих рівень його життя. Аналізуються загрози середньому класу і демократії, викликані тенденціями росту відносної соціальної нерівності та скорочення робочих місць середнього класу на ринку праці внаслідок глобалізації економіки. Ключові слова: демократія, кількісний і якісний виміри демократії, середній клас, абсентеїзм. Исследуется проблема социальной основы демократии по методологии Аристотеля: в единстве количественного (большинство – меньшинство) и качественного (свобода, достаток, образованность, благородство) ее измерений. Аргументируются социальные критерии оценки социальной основы демократии: удельный вес среднего класса в составе народа и достаточный относительно класса богатых уровень его жизни. Анализируются угрозы среднему классу и демократии, вызванные тенденциями роста относительного социального неравенства и сокращения рабочих мест среднего класса на рынке труда вследствие глобализации экономики. Ключевые слова: демократия, количественное и качественное измерения демократии, средний класс, абсентеизм. The problem of the social foundations of democracy in the context of globalization on the methodology of Aristotle: in the unity of its quantitative and qualitative measurements is studied. The author argues the lack of understanding of democracy primarily in the quantitative characteristics of the majority – minority. Democracy, which based on the majority of the poor, does not give them freedom. Demagogues turn people into a crowd. The state with the majority of the middle class - people whose wealth is based on the "average property, but adequate" is more perfect than such a democracy. In the competition between capitalism and socialism in the XX century, the doctrine of the middle class as a social support of democracy was proclaimed and implemented in the developed countries of the West. Based on Y. Dellinger's researches (2013) and the report of the ILO about wages in the countries of the world in 2014–2015 the authors analyze the tendency of the quantitative reduction of the middle class. As a result, the authors formulate social criteria of evaluation of democracy: the proportion of the middle class as a part of the people and the extent of its relative prosperity. They suggest the themes for further research: the socialization of ownership, in particular TNC to reduce inequality of the average class with the rich; people's defense mechanisms from the concentration of wealth and power in alliance of the oligarchy with the state bureaucracy, in particular, the revolutionary tradition in the system of law sources. Key words: democracy, qualitative and quantitative measurement of democracy, the middle class, absenteeism.

Der Anteil der Personen in Deutschland, die das Internet nutzen, nimmt stetig zu, vor allem durch eine häufigere Internetnutzung bei den Älteren. Immerhin jede/r Siebte ab 14 Jahren ist jedoch "offline", darunter vor allem ältere Personen, und damit einhergehend Personen mit geringer formaler Bildung und mehr Frauen als Männer. Zudem lassen sich räumliche Unterschiede in der Internetnutzung erkennen, z. B. nach Gemeindegröße und Bundesländern. Die Gründe für die Nicht-Nutzung bestehen weitergehend aus einer Wechselwirkung von geografischer Lage und demografisch-struktureller Komposition der Bevölkerung, denn in dünn besiedelten Räumen mit geringen Anschlussraten leben überdurchschnittlich viele ältere Menschen, die mangelndes Interesse, fehlenden Nutzen sowie mangelnde Kompetenzen bekunden. Eine Nicht- Nutzung bzw. Wenig-Nutzung erschwert die Teilhabe am öffentlichen Leben, das zunehmend digitaler wird, und führt zu einer digitalen Spaltung der Gesellschaft.

The article presents features of social formation and development of youth in Ukraine, namely in the context of youth policy. The concepts of «youth policy», «youth, young citizens», «youth social formation», «socialization», «the basic components of the process of youth social formation and development» are defined. The definitions of « youth social formation» and «socialization of personality» are compared.The scientists' works who paid attention to youth policy in general and some aspects of social formation and development of youth are analysed. There are scientists who analysed the problems of modern youth socialization in their works. The article highlights the scientists who study the basic principles, directions and mechanisms of implementation of state youth policy, the evolution of state youth policy and prospects for its further development, organizational and legal mechanisms of implementation of state youth policy in Ukraine at the regional level, features of formation and implementation of state youth policy, etc. The legal principles of youth policy have been characterized and, under the current legislation of Ukraine, the basic conditions for social formation and development of youth in Ukraine have been outlined. The analysed literature identified the components of the process of youth social formation and development in Ukraine. The article identifies the main purpose and objectives of youth policy in Ukraine. The periods in the human life, the main social tasks facing the person and the priority directions of the state policy for the given period are distinguished. The directions of the state policy in the youth social formation and development according to certain periods of life of a young person are made. The main tasks, principles and directions of the state policy of promoting the youth integration into society are outlined. The main directions of state policy in the field of youth social formation and development in Ukraine are outlined. ; У статті представлено особливості соціального становлення та розвитку молоді в Україні, зокрема в контексті молодіжної політики. Визначено поняття «молодіжна політика», «молодь, молоді громадяни», «соціальне становлення молоді», «соціалізація»; розкрито основні складові процесу соціального становлення та розвитку молоді. Здійснено порівняння визначень «соціальне становлення молоді» та «соціалізація особистості».Охарактеризовано правові засади молодіжної політики та основні умови для соціального становлення та розвитку молоді за чинним законодавством в Україні.

The article presents features of social formation and development of youth in Ukraine, namely in the context of youth policy. The concepts of «youth policy», «youth, young citizens», «youth social formation», «socialization», «the basic components of the process of youth social formation and development» are defined. The definitions of « youth social formation» and «socialization of personality» are compared.The scientists' works who paid attention to youth policy in general and some aspects of social formation and development of youth are analysed. There are scientists who analysed the problems of modern youth socialization in their works. The article highlights the scientists who study the basic principles, directions and mechanisms of implementation of state youth policy, the evolution of state youth policy and prospects for its further development, organizational and legal mechanisms of implementation of state youth policy in Ukraine at the regional level, features of formation and implementation of state youth policy, etc. The legal principles of youth policy have been characterized and, under the current legislation of Ukraine, the basic conditions for social formation and development of youth in Ukraine have been outlined. The analysed literature identified the components of the process of youth social formation and development in Ukraine. The article identifies the main purpose and objectives of youth policy in Ukraine. The periods in the human life, the main social tasks facing the person and the priority directions of the state policy for the given period are distinguished. The directions of the state policy in the youth social formation and development according to certain periods of life of a young person are made. The main tasks, principles and directions of the state policy of promoting the youth integration into society are outlined. The main directions of state policy in the field of youth social formation and development in Ukraine are outlined. ; У статті представлено особливості соціального становлення та розвитку молоді в Україні, зокрема в контексті молодіжної політики. Визначено поняття «молодіжна політика», «молодь, молоді громадяни», «соціальне становлення молоді», «соціалізація»; розкрито основні складові процесу соціального становлення та розвитку молоді. Здійснено порівняння визначень «соціальне становлення молоді» та «соціалізація особистості».Охарактеризовано правові засади молодіжної політики та основні умови для соціального становлення та розвитку молоді за чинним законодавством в Україні.

The study of populism is actualized by the presence of a social order from interested political actors who use populism to implement their programs and in the struggle for power, focusing on the possibilities of change and reform. The relevance of the study is obvious given the lack of comprehensive study of populism in Ukraine, proper political evaluation of previous studies, rethinking some theses of individual researchers, and especially in connection with its actualization as one of the popular principles in action, behavior in modern political practice and our state. Today in Ukraine, the intensification and emergence of new manifestations of populism have become a sign of a general long-term failure on the path of technological modernization, in efforts to achieve rapid economic growth and in the fight against corruption. The tendency to the increasingly negative attitude of many citizens to complex and compromise procedures of democratic institutions, the desire for quick and simple solutions, intolerance of different views contain a double threat - to roll into anarchy or establish an authoritarian regime. In Ukrainian literature interest in populism appeared in the late 1990s. The initial study was the basis of his reception of analytical findings Western scholars. Today domestic historiography populism presented a number of papers in the form of articles. Amid the general characteristics of the phenomenon of populism, based primarily on the legacy of Western political scientists, highlights particular issues such as manifestations of populism in the Ukrainian national movement, modern Ukrainian politics populist methods of political struggle, philosophical discourse of the concept. Thus, populism can be considered an inevitable companion of political freedom and democracy. In some places, it is a force that promotes political participation and reform in the interests of many low-status social groups. By inclining to oppose the rights of the majority to the interests and rights of certain minorities, populism can be a threat to the rule of law and basic political and civil liberties. Wherever populist leaders gained power, it became authoritarian, accompanied by abuses and oppression (but not destruction) of the opposition. ; У статті акцентовано увагу на популізмі як наявність соціального замовлення зацікавлених політичних акторів, які використовують популізм для реалізації своїх програм та у боротьбі за владу, зосереджуючись на можливостях змін та реформ. Актуальність дослідження очевидна з огляду на відсутність всебічного вивчення популізму в Україні, належної політичної оцінки попередніх досліджень, переосмислення деяких тез окремих дослідників, і особливо у зв'язку з його актуалізацією як одного з популярних принципів дії, поведінки в сучасна політична практика та наша держава. Сьогодні в Україні активізація та поява нових проявів популізму стали ознакою загального довгострокового провалу на шляху технологічної модернізації, в зусиллях для швидкого економічного зростання та в боротьбі з корупцією. Тенденція до дедалі негативнішого ставлення багатьох громадян до складних і компромісних процедур демократичних інституцій, прагнення до швидких і простих рішень, нетерпимість до різних поглядів містять подвійну загрозу - впасти в анархію або встановити авторитарний режим. В українській літературі інтерес до популізму з'явився наприкінці 90-х. Сьогодні вітчизняний історіографічний популізм представив низку статей у формі статей. Серед загальних характеристик явища популізму, що базується насамперед на спадщині західних політологів, висвітлюються такі проблеми, як прояви популізму в українському національному русі, сучасна українська політика, популістські методи політичної боротьби, філософський дискурс концепції. Таким чином популізм можна вважати неминучим супутником політичної свободи та демократії. Подекуди це сила, яка сприяє політичній участі та реформам в інтересах багатьох соціальних груп із низьким статусом. Схиляючись протистояти правам більшості інтересам та правам певних меншин, популізм може становити загрозу верховенству права та основним політичним та громадянським свободам. Скрізь, де популістські лідери здобували владу, вона ставала авторитарною, що супроводжувалось зловживаннями та утиском (але не знищенням) опозиції.

The article analyzes the social sphere. A number of problems that are systemic and can influence on identifying the strategic guidelines of social policy are revealed. Certain legislative acts of strategic nature are estimated in the article and priority areas of implementation of social policy of Ukraine are outlined. ; В статье проведен анализ социальной сферы. Выявлен ряд проблем, которые носят системный характер и вливают на определение стратегических ориентиров социальной политики. Дана оценка отдельным законодательным актам стратегического характера и намечены приоритетные направления реализации социальной политики Украины. ; У статті здійснено аналіз соціальної сфери. Виявлено низку проблем, які носять системний характер і вливають на визначення стратегічних орієнтирів соціальної політики. Дано оцінку окремим законодавчим актам стратегічного характеру та окреслено пріоритетні напрями реалізації соціальної політики України.

The article is devoted to the study of the essence of the concept of "silver economy" as a new approach to solving the problem of population aging, which is faced by both the world and Ukraine. The methodology of the study were the methods of factor analysis and synthesis, dialectical, logical-semantic, graphic, methods of comparison and generalization. Traditionally, an aging population is perceived as a financial burden on the economy and a threat to the well-being of future generations. In difficult demographic conditions, the developed countries of the world have begun to implement special policies aimed at supporting the aging population. The UN principles on the elderly are considered, the main thesis of which is to create conditions for maximum self-realization in society, to prevent age discrimination, which together will ensure a decent life for elderly Ukrainians. It is proved that the aging of the population, in addition to the negative consequences, can become a new resource for economic growth of the country by expanding the labor market, increasing consumption and increasing production. Important economic, socio-cultural and political-legal factors of formation and development of the "silver economy" are considered. It is noted that such a process should take place within the framework of state regulation. Accordingly, the main directions of state policy that will promote the development of the "silver economy" in the country are outlined. The influence of the "silver economy" on the efficiency of the development of the pension system in the country has been established. It is determined that the pension reform is a method of protecting the sustainability of the pension system by increasing the employment rate of the elderly. It has been proven that in the context of pension reform, "silver age" people have a hidden potential to solve the financial problems of the pension system and can be a source of balancing such a system. It is concluded that the positive impact of the "silver economy" is ...

Die Verfasserin geht davon aus, dass sowohl mit der Praxis der Werbung um Spenderinnen und deren Aufklärung als auch mit dem Prozess der Entnahme des Blutes sowie mit der unterschiedlichen Nutzung der Stammzellpräparate zu Therapie- oder Forschungszwecken Probleme verbunden sind, die für die gesellschaftliche Auseinandersetzung von ebensolcher Bedeutung sind, wie die Frage 'Spenden oder privat einlagern'. Ein Problemkreis bezieht sich auf die Werbung und Aufklärung der Spenderinnen. Die Schwangeren werden frühestens wenige Wochen vor der Geburt beziehungsweise oftmals erst kurz vor oder während der Entbindung mit der Möglichkeit der Einlagerung von Nabelschnurblut konfrontiert und um ihr Einverständnis zur Entnahme gebeten. Eine den Interessen der Schwangeren und ihrer Familie angemessene Aufklärung, die der Komplexität und Problematik des Themas gerecht wird, ist damit nicht gewährleistet. Werbung und Information sowie die Ausbildung der aufklärenden Hebammen und Gynäkologen werden außerdem durch die jeweiligen öffentlichen oder kommerziellen Banken selbst vorgenommen. Folge ist eine jeweils einseitige, interessengeleitete Information der Schwangeren, die den Prinzipien der 'aufgeklärten Zustimmung' entgegenläuft. Ein weiterer Themenkomplex bezieht sich auf die Stammzellgewinnung während der Geburt. Von kommerziellen wie öffentlichen Banken wird der Prozess der Blutentnahme selbst als per se gefahrlos und unproblematisch unterstellt. Weder gibt es jedoch medizinische Studien zu den Fragen, ob die Ablösung der Plazenta durch die Blutentnahme beeinflusst wird oder ob das Neugeborene selbst der Stammzellen bedarf, die nach der Abnabelung in der Plazenta bleiben, ob also das so genannte Ausblutenlassen der Plazenta vor der Abnabelung sinnvoll wäre. Noch liegen Untersuchungen vor, die das Geburtserleben und die Erfahrungen und möglichen Ängste der Schwangeren bezüglich der Blutentnahme beziehungsweise die Motive und Hoffnungen der werdenden Eltern reflektieren. Es wird gezeigt, dass auch die kommerzielle Nutzung von Spenderbluten nicht unproblematisch ist. Nicht zuletzt stellt sich die Frage nach dem Verbleib und der Nutzung jener Nabelschnurblutpräparate, die nicht nachweislich für therapeutische Zwecke verwendet werden. Vor dem Hintergrund der aus Sicht der Forschung restriktiven deutschen Stammzellgesetzgebung sind Stammzellen aus Nabelschnurblut nämlich nicht nur für die Therapie, sondern auch für die Forschung interessant. Während kommerzielle Firmen durch privatrechtliche Verträge mit den Eltern zur Einlagerung aller Präparate und zur Aufklärung über deren Verbleib verpflichtet sind, eröffnet sich für öffentliche Banken diesbezüglich ein weiterer Spielraum. Sie haben prinzipiell die Möglichkeit, die Präparate auch zur Forschung zu nutzen, sofern das Einverständnis der Spenderinnen vorliegt. Vor dem Hintergrund, dass einige öffentliche Banken mit privaten Firmen kooperieren, so genannte Joint Venture-Unternehmen bilden, Präparate aus Nabelschnurblutstammzellen entwickeln, herstellen und gewinnbringend vermarkten, werden selbst auf der Basis der Einwilligung der Spenderinnen Fragen des ökonomischen Nutzens sowie eigentums- und patentrechtliche Probleme aufgeworfen. Auf der Grundlage der Ergebnisse einer qualitativen Studie zu diesen Problemkreisen wird die Praxis der Gewinnung und Nutzung von Nabelschnurblut in Deutschland einer sozialethischen Bewertung unterzogen. (ICG2)

One of the conditions for effective economic development is the achievement of scientific and technical progress, the expansion of the scope of works associated with the development and implementation of the economic practice of innovation. Therefore, at the present stage of functioning of tourist industry of Ukraine there are no doubts about the necessity of the transition of the tourism industry to innovative model of economic development. In addition, today tourism is an important social phenomenon, which covers a significant portion of the world's population, so the social component of tourist activities is so powerful that accounted for almost all spatial levels. The article considers preconditions and features of innovative development of tourism at the regional level, as well as advanced trends of innovation activity in the tourism sector in terms of socialization of the economy. Described two main approaches to the analysis of innovation activities in the tourism sector – the functional and spatial. Emphasis is placed on the role of spatial development in tourism and its social functions. To coordinate efforts to create a holistic and systematic regional tourism policy in terms of socialization of the economy required is the development social doctrine of the tourism. Analyzes social aspects and selected organizational forms of innovative directions of development of tourism at the regional level that cannot be realized without the effective functioning of the relevant institutional forms, including public authorities and local governments; scientific and educational institutions; local community and other communities; tourism businesses and organizations; institutions of sphere of services, transport and other networks; establishment, maintenance, consulting organization; destination; media, etc. discussed in Detail the mechanisms of realization of administrative management and information directions of innovative development of tourism in the region. ; Однією з умов ефективного розвитку економіки є досягнення науково-технічного прогресу, розширення масштабів робіт, пов'язаних із розробкою і впровадженням у господарську практику нововведень. Тому на сучасному етапі функціонування туристичної галузі України вже не існує сумнівів щодо необхідності переходу індустрії туризму на інноваційну модель економічного розвитку. Крім того, на сьогоднішній день туризм є важливим соціальним явищем, яке охоплює значну частину населення планети, тому соціальна складова туристичної діяльності настільки вагома, що враховується практично на усіх просторових рівнях. У статті розглянуто передумови та особливості інноваційного розвитку туризму на регіональному рівні, а також обґрунтовано перспективні напрями інноваційної діяльності у туристичній сфері в умовах соціалізації економіки. Охарактеризовано два головні підходи до аналізу інноваційної діяльності у туристичній сфері – функціональний та просторовий. Наголошено на ролі просторового розвитку у туристичній діяльності та її соціальній функції. Для координації зусиль щодо формування цілісної і системної регіональної туристичної політики в умовах соціалізації економіки необхідною є розробка соціальної доктрини туризму. Проаналізовано соціальні аспекти та виділено організаційні форми інноваційних напрямів розвитку туризму на регіональному рівні, які не можуть бути реалізованими без забезпечення ефективного функціонування відповідних організаційних форм, серед яких органи державної влади та місцевого самоврядування; наукові та освітні заклади; місцеві громади та інші спільноти; туристичні підприємства та організації; заклади сфери обслуговування, транспортні та інші мережі; заклади технічного обслуговування, консалтингові організації; дестинації; засоби масової інформації та ін. Детально розглянуто механізми реалізації адміністративно-управлінського та інформаційного напрямів інноваційного розвитку туризму в регіоні.

In the theoretical part was made yielded a holistic approach to sustainable development (SD). In order to examine energetical discourse in online media, was made the online media review and analyzed information presentation. News framing theory analysis revealed how the media builds knowledge from the news and how this affects the political, economical and social reality. Also described the manipulation of society (propaganda) mechanisms. Prepared energetic discourse shaping and it's features, in online media, analysis methodology in social and environmental aspects, also made quantitative and qualitative study, which analyzed online news sites Deli.lt, Lrytas.lt and Balsas.lt energetic-themed text's in 2012 February 1-2013 January 31 period(a total 619 articles). The conclusion was made in the end of work.