Моделі відносин держави та церкви
The article studies classifications of the models of the state-church relations, which are available in scientific sources, and carries out their critical analysis and determines features of the models of the state-church relations in Ukraine. It is established that a classification of the state-church relations should, first, uses one division criterion, second, be of scientific-methodological importance and, third, take into account the status of the state-church relations in the modern world. The research proves the majority of the classification available in sci- entific literature has the following downsides: a) they are outdated because they do not reflect the real state of re- lations in modern countries; b) they are not really useful for explaining the current changes that are taking place in the state-church relations (i.e. the classification has become methodologically irrelevant); c) they exaggerate the formal aspects and neglect the finer points of the re- lationship between the state and religious organizations; d) they do not take into account the legal rights of commu- nities of believers and mechanisms for the implementa- tion and protection of these rights. The article concludes that in the context of integration of European countries and globalization of cultures and economies of different countries, the only model of the state-church relations, which will not have a destructive impact on national cultures and, at the same time, ensure the human right to freedom of religion is the model of autonomy of the state and the church in which the church is an institution of civil society by its status. All other historical models of the state-church relations – in particular, the model of the state with the officially authorized and de facto dominant church (state church) or the model of the state with a certain traditional religion (denomination) of society, which takes pride of place among other religions – will be violating the autonomy of the state and the church in society in a greater or lesser degree, and at the same time, restrict the human to freedom of religion. It is reasoned that there are two important factors which stipulate the need to change the state-church relations in Europe and Ukraine: 1) the essence of the state as a political-territorial organization of society, as well as its role in public life, human devel- opment and population protection, has changed; 2) the church and its place in society have transformed. The evo- lution of the state and the church inevitably affects the models of relations between them. Based on the above, the author concludes that in the context of the functioning and prosperity of secular states, building democratic, constitutional and social states, the model of autonomy of the state and the church is the most considered and balanced to avoid religious-based disputes in Ukraine. ; У роботі досліджено класифікації моделей відносин держави та церкви, які пропонуються в наукових джерела, здійснено їх критичний аналіз та визначені особливості моделі відносин держави та церкви в Україні. Встановлено, що класифікація відносин держави та церкви повинна, по-перше, використовувати один критерій поділу, по-друге, мати науково-методологічне значення, та, по-третє, враховувати стан відносин держави і церкви в сучасному світі. Доведено, що більшість класифікацій, які пропонуються в науковій літературі мають наступні вади: а) є застарілими, адже не відображають реального стану відносин в сучасних державах світу; б) є малокорисними для пояснення сучасних змін, які відбуваються в стосунках між державою та церквою (тобто класифікація втратила методологічне значення); в) є такими, що перебільшують формальні аспекти і не помічає нюансів відносин держави і релігійних організацій; г) не враховують юридичні права громад віруючих та механізми реалізації і захисту цих прав. Зроблено висновок, що в умовах інтеграції країн Європи, в умовах глобалізації культур і економік різних країн, єдиною моделлю відносин держави та церкви, яка не буде мати руйнівного впливу на національні культури і, в той же час, забезпечувати право особи на свободу віросповідання, є модель автономії держави і церкви, де церква за своїм статусом є інститутом громадянського суспільства. Всі інші історичні моделі відносин держави та церкви, зокрема, модель держави з офіційно узаконеною і фактично панівною церквою (державною церквою) або модель держави з визначеною традиційною релігією (конфесією) в суспільстві, яка посідає пріоритетне становище серед інших віросповідань, будуть в більшій чи меншій мірі порушувати автономність держави і церкви у суспільстві, а разом з цим, обмежувати право особи на свободу віросповідання. Обґрунтовано, що існує два важливі чинники, які обумовлюють необхідність змін відносин держави та церкви взагалі в Європі та безпосередньо в Україні: 1) змінилась сутність держави як політико-територіальної організації суспільства, а також її роль у суспільному житті, розвитку людства та захисті населення; 2) змінилась церква та її місце і роль у суспільстві. Еволюція держави та церкви неодмінно позначається і на моделях відносин між ними. На підставі цього зроблено висновок, що в умовах функціонування і процвітання світських держав, в умовах розбудови демократичних, правових і соціальних держав, модель автономії держави і церкви є найбільш вивіреною та виваженою для уникнення в Україні конфліктів на релігійному ґрунті.