Suchergebnisse

The article presents the analyses of the contemporary scientific understanding of the time gender aspects in the context of the social conflicts theories. It is accentuated that nowadays the life of the Ukrainian society is determined by two cultural codes: on the one hand, it is still the phase of the non-completed modernity project; on the other, – the western cultural postmodernity has been actively constructing its models of social practices in Ukraine for quite a number of recent years. Hence the specificity of social conflicts transformations in our country: contradictory modern and postmodern modes in their interrelation have a great impact on the social conflicts in Ukraine. It is significant that the typology of social conflicts and the motives for their origin are presented in this paper in their close interconnection with the aspects of the phenomenon of gender temporality, an attempt to manage the social temporality as the definite measurement of the social conflicts processes and their results. It is stressed that in the scientific literature the two temporality models prevail now: the mobilizing model and the model of the medium and eschatological time. These two models of gender temporality, namely, the mobilizing and eschatological ones, are analyzed and defined as such models that greatly influence the formation of the contemporary conflict-oriented social landscapes. The assumption of the gender temporality as a definite measurement of social conflicts and is accentuated by the concluding ideas of its actual capacity to be a kind of modus vivendi to their solution. The policy of the "unity of differences", which is a basis of the contemporary feminist agenda, and the "ethics of care" should become a model for the current development of the Ukrainian society and the supposed future transformations.

Modern country has a variety of political confl icts, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, language. Social and political con-fl icts arising from the redistribution of power. Confl ict, defi ned by their sharpness, real and potential consequences. However, the general approach to the study of confl ict in various scientifi c theories reveals from various angles and approaches to their solution. In the process of explaining the dynamic changes that occur in confl ict situations, stands the positive role of confl ict in the community.The current situation in Ukraine is a feature to consider confl icts where many causes of confl icts within the policy becomes politicized due to the speculative use of political par-ties and movements, historical, cultural, spiritual problems present in their interests. This is particularly pertinent issue of bilingualism in Ukraine, measurement of certain historical events and personalities interfaith relations. In modern Ukrainian reality this kind of political confl icts plays a signifi cant role, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, particularly among supporters of liberal and social-oriented strategy, European integration and pro-Russian, Ukraine's entry into NATO and the preservation of the non-aligned status of the Ukrainian state.Keywords: confl ict, social confl ict, struggle, confl ict theory. ; У сучасній Україні існує різновид політичних конфліктів, як конфлікти з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку, мови. Соціально-політичні конфлікти виникають з приводу перерозподілу влади, визначається їхня гострота, реальні та можливі наслідки. Проте загалом підхід до вивчення соціальних конфліктів у теоріях різних науковців розкрито з різних кутів зору та підходів до їхнього вирішення. У динамічному поясненні процесу змін, які відбуваються у конфліктних ситуаціях, виділяється позитивна роль конфлікту в житті суспільства.Ключові слова: конфлікт, соціальний конфлікт, боротьба, теорія конфлікту.

Modern countries face a variety of political confl icts, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, language. Social and political confl icts arising from the redistribution of power. Confl icts vary by their sharpness, real and potential consequences. Confl ict analysis is a crucial tool for understanding social and political processes, and for guiding confl ict management and decision-making toward the peaceful and constructive transformation of confl icts. If it is managed through dialogue and negotiation, and its structural and circumstantial causes are addressed, confl ict may offer an opportunity for realizing changes that are required to make society more fair and equitable. However, the general approach to the study of confl ict in various scientifi c theories reveals from various angles and approaches to their solution. Social confl ict itself is not necessarily negative. In many cases, it expresses a certain common sense regarding the potential and the limitations of the processes of development. the central problem is not that confl ict occurs in society today, but rather that the State lacks the necessary capacities to manage them in an effective manner. In the process of explaining the dynamic changes that occur in confl ict situations, stands the positive role of confl ict in the community. Many confl icts tend to grow because there is a lack of institutional frameworks which are capable of providing platforms for dialogue and negotiation.Keywords: confl ict, social confl ict, struggle, confl ict theory. ; У сучасній країні існують такі різновиди політичних конфліктів, як конфлікти з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку та статусу державної мови. Соціально-політичні конфлікти виникають з приводу перерозподілу влади, визначається їх гострота, реальні та можливі наслідки. Підхід до вивчення соціальних конфліктів у теоріях різних науковців розкрито з різних кутів зору та підходів до їх вирішення. У динамічному поясненні процесу змін, які відбуваються в конфліктних ситуаціях, виділяється позитивна роль конфлікту в житті суспільства.Ключові слова: конфлікт, соціальний конфлікт, теорія конфлікту.

The critical state of society can be measured by a system of interrelated indicators - economic, technologi­cal, political, cultural, ethnic and demographic. However, it is no exaggeration to state that they originally focused on the social aspects of life people lead to an integrated life crisis at a time of social transformations. There is no universal model of social dialogue; it is a means of improving productivity and competitiveness. Social dialogue - not only a form of crisis management, sometimes governments are turning to social part­ners only in case of economic crisis, seeking their support in taking unpopular measures. This approach is fundamentally wrong, because the dialogue is based on mutual trust and confidence, cooperation achieved over the years. That social dialogue should be used not only in adverse but also in favorable socio-economic circumstances. Opposition, competition, conflict, alternative, dissent is not only inevitable characteristics of a complex human world, but necessary factors that discourage stagnation, stagnation of society, the condi­tions of its constant renewal and development. Clarification of the nature and essence of social conflict as a specific manifestation of the contradictions of social relations requires consideration of a number of interre­© І.З. Держко, 2015 lated factors. First of all, we should take into account the fact that modern society is the very course of change in scientific thinking, social structure, is drawn into a new state, which is accompanied by adapting social transformation. That is why these problems require analysis of the conditions of its emergence, development methods and tools for forecasting and warning deviation from social norms. Social process includes ways of interaction between state and society, institutions and groups, political system and social environment, government and citizens. Social dialogue is one way of interaction between state and society; its interests are represented, including trade unions and organizations. Under the social dialogue process should be under­stood that includes all types of negotiation, consultation and exchange of information aimed at the successful solution of social and economic policy. The whole history of the formation of social, political, ethical thought is an attempt to find optimal development of society, get rid of unpleasant disorders that often the danger to life and well-being, deviations from accepted values and standards. All social human history represents a continuous process of self-education and self-organization of the individual and society, the development and changes of various types and forms of regulation relationships, their ordering, discipline and regulation. Society through social factors governing rules create institutions of social control over the behavior of people in order to guarantee public order and tranquility; They include a huge number of methods and means of in­fluence, habits, moral principles, traditions, customs, common rules, regulations, standards and enforcement points. Synthesis same concept is the social norm, as an important means of targeting individual or social group in a rather complex personal, group, social ties and relations in the period of social transformation. ; Кризовий стан суспільства можна виміряти цілою системою взаємозв'язаних показників - економічних, технологічних, політичних, культурологічних, національно-етнічних, демографічних та ін. Однак не буде перебільшенням стверджувати, що всі вони своєрідно фокусуються у соціальні сфери життя людей, зумовлюють інтегральну кризу життя людини у час суспільних трансформацій. Не існує універсаль­ної моделі соціального діалогу, він є засобом підвищення продуктивності праці та конкурентоздатності. Соціальний діалог - не лише форма управління кризою, іноді уряди звертаються до соціальних партне­рів лише у випадку економічної кризи, шукаючи їх підтримки у вжитті непопулярних заходів. Такий підхід докорінно помилковий, оскільки діалог повинен ґрунтуватися на взаємній довірі та впевненості, що досягаються роками співробітництва. Тобто соціальний діалог повинен використовуватися не лише за несприятливих, але й за сприятливих соціально-економічних обставин. Протистояння, опозиція, конкуренція, конфлікт, альтернативність, інакомислення є не тільки не­минучими характеристиками складного світу життя людей, а й необхідними факторами, що відвертають застій, стагнацію суспільства, умови його постійного оновлення і розвитку. З'ясування природи і суті соціального конфлікту, як специфічного прояву суперечності суспільних відносин вимагає врахування цілої низки взаємопов'язаних факторів. Насамперед слід взяти до уваги ту обставину, що сучасне сус­пільство самим ходом змін, що відбуваються у науковому мисленні, соціальній структурі суспільства, втягується в якісно новий стан, адаптація до якого супроводжується суспільними трансформаціями. От чому названа проблема вимагає аналізу умов її появи, розробки методів і засобів попередження і прогно­зування відхилень від соціальних норм. Соціальний процес включає способи взаємодії держави і суспільства, інститутів і груп, політичної системи і соціального середовища, уряду і громадянина. Соціальний діалог є одним із способів взаємо­дії держави і суспільства, його інтереси представляють, у тому числі, професійні спілки та організації. Під соціальним діалогом слід розуміти процес, що включає всі типи переговорів, консультацій та обміну інформацією, спрямований на успішне вирішення питань соціально-економічної політики. Вся історія становлення суспільно-політичної, етичної думки є спробою знайти оптимальні шляхи розвитку сус­пільства, тобто звільнитися від неприємних порушень, які нерідко є небезпекою для життя і благополуч­чя людей, відхиленнями від загальноприйнятих цінностей і стандартів. Вся соціальна історія людства уособлює безупинний процес самовиховання і самоорганізації індивіда і суспільства, розвитку і зміни різних типів і форм регулювання взаємин, їх упорядкування, дисциплінованості та нормування. Сус­пільство за допомогою соціальних чинників регулює норми, створює інститути соціального контролю за поводженням людей з метою гарантування суспільного порядку і спокою; вони включають величезну кількість методів і засобів впливу: звички, моральні принципи, традиції, звичаї, загальноприйняті пра­вила, розпорядження, норми та моменти примусу. Узагальнюючим же поняттям є соціальна норма, як один з важливих засобів орієнтації індивіда чи соціальної групи в досить складних особистісних, групових, соціальних зв'язках і відносинах у період суспільних трансформацій. ; Кризовий стан суспільства можна виміряти цілою системою взаємозв'язаних показників - економічних, технологічних, політичних, культурологічних, національно-етнічних, демографічних та ін. Однак не буде перебільшенням стверджувати, що всі вони своєрідно фокусуються у соціальні сфери життя людей, зумовлюють інтегральну кризу життя людини у час суспільних трансформацій. Не існує універсаль­ної моделі соціального діалогу, він є засобом підвищення продуктивності праці та конкурентоздатності. Соціальний діалог - не лише форма управління кризою, іноді уряди звертаються до соціальних партне­рів лише у випадку економічної кризи, шукаючи їх підтримки у вжитті непопулярних заходів. Такий підхід докорінно помилковий, оскільки діалог повинен ґрунтуватися на взаємній довірі та впевненості, що досягаються роками співробітництва. Тобто соціальний діалог повинен використовуватися не лише за несприятливих, але й за сприятливих соціально-економічних обставин. Протистояння, опозиція, конкуренція, конфлікт, альтернативність, інакомислення є не тільки не­минучими характеристиками складного світу життя людей, а й необхідними факторами, що відвертають застій, стагнацію суспільства, умови його постійного оновлення і розвитку. З'ясування природи і суті соціального конфлікту, як специфічного прояву суперечності суспільних відносин вимагає врахування цілої низки взаємопов'язаних факторів. Насамперед слід взяти до уваги ту обставину, що сучасне сус­пільство самим ходом змін, що відбуваються у науковому мисленні, соціальній структурі суспільства, втягується в якісно новий стан, адаптація до якого супроводжується суспільними трансформаціями. От чому названа проблема вимагає аналізу умов її появи, розробки методів і засобів попередження і прогно­зування відхилень від соціальних норм. Соціальний процес включає способи взаємодії держави і суспільства, інститутів і груп, політичної системи і соціального середовища, уряду і громадянина. Соціальний діалог є одним із способів взаємо­дії держави і суспільства, його інтереси представляють, у тому числі, професійні спілки та організації. Під соціальним діалогом слід розуміти процес, що включає всі типи переговорів, консультацій та обміну інформацією, спрямований на успішне вирішення питань соціально-економічної політики. Вся історія становлення суспільно-політичної, етичної думки є спробою знайти оптимальні шляхи розвитку сус­пільства, тобто звільнитися від неприємних порушень, які нерідко є небезпекою для життя і благополуч­чя людей, відхиленнями від загальноприйнятих цінностей і стандартів. Вся соціальна історія людства уособлює безупинний процес самовиховання і самоорганізації індивіда і суспільства, розвитку і зміни різних типів і форм регулювання взаємин, їх упорядкування, дисциплінованості та нормування. Сус­пільство за допомогою соціальних чинників регулює норми, створює інститути соціального контролю за поводженням людей з метою гарантування суспільного порядку і спокою; вони включають величезну кількість методів і засобів впливу: звички, моральні принципи, традиції, звичаї, загальноприйняті пра­вила, розпорядження, норми та моменти примусу. Узагальнюючим же поняттям є соціальна норма, як один з важливих засобів орієнтації індивіда чи соціальної групи в досить складних особистісних, групових, соціальних зв'язках і відносинах у період суспільних трансформацій.

The article focuses on the fact that the conflict model of the development of society considers the concept of "conflict" as a systemically important factor, which is a necessary and unconditional factor in the life of society. Modern social transformations have significantly changed both the dominant forms of inequality and the conflicts they generate. This has led to the rejection of the idea of primacy and monopoly of class struggle as a central theme of social conflicts and allowed to articulate the problems of conflict in local, cultural, ethnic, racial and gender contexts. The article is devoted to the study of contemporary social conflicts related to the action of inequality, which limits the full self-realization and full civic participation of people by social, cultural, economic and political means, complicates the realization of life chances. It is proved that one of the manifestations of such inequality is gender asymmetry as disproportionate representation of social and cultural roles of both sexes at the institutional and personal-interaction levels. The process of constructing and reproducing gender asymmetry is considered with the help of S. Walby's theory of patriarchy. The action of patriarchy as a system of social structures and practices through which men dominate, oppress and exploit women is examined in two forms: public and private. The concepts of gender lenses (androcentrism, gender polarization, biological essentialism) and symbolic violence are used to explain the logic of gender asymmetry formation. One of the indicators of manifestation of gender asymmetry is analyzed Global Gender Gap Report. Political quotas as a compensation for structural barriers faced by women in the electoral process and a tool for transition from the concept of "equality of opportunity" to the concept of "equality of results" are considered. Ways of overcoming gender asymmetry at the personal-interaction and institutional levels are proposed. The main mechanisms of regulation of social conflicts of Ukrainian society caused by the action of gender asymmetry have been determined. ; У статті акцентується на тому, що конфліктна модель розвитку суспільства розглядає поняття «конфлікт» як системоутворюючий фактор, який виступає необхідним і безумовним чинником життєдіяльності соціуму. Сучасні соціальні трансформації суттєво змінили як домінуючі форми нерівності, так і породжувані ними конфлікти. Це спричинило відмову від ідеї первинності та монополії дослідження класової боротьби як центральної теми соціальних конфліктів і дало змогу артикулювати проблеми конфліктності в локальних, культурних, етнічних, расових, гендерних контекстах. Стаття присвячена дослідженням сучасних соціальних конфліктів, пов'язаних із дією нерівності, що обмежує повноту самореалізації і повноправної громадянської участі людей соціальними, культурними, економічними та політичними засобами, ускладнює реалізацію життєвих шансів. Доведено, що одним із проявів такої нерівності є гендерна асиметрія як непропорційна репрезентативність соціальних і культурних ролей обох статей на інституційному та особистісно-інтеракційному рівнях. Процес конструювання та відтво- рення гендерної асиметрії розглядається за допомогою теорії патріархату С. Волбі. Дія патріархату як системи соціальних структур і практик, за допомогою яких чоловіки домінують, пригноблюють і експлуатують жінок, досліджується у двох формах: публічній і приватній. Для пояснення логіки формування гендерної асиметрії використовуються концепти гендерних лінз (андроцентризму, гендерної поляризації, біологічного есенціалізму), символічного насилля. Проаналізовано один з індикаторів прояву гендерної асиметрії − Індекс глобального гендерного розвитку. Розглянуто політичні квоти як компенсацію структурних бар'єрів, з якими стикаються жінки у виборчому процесі, та інструмент переходу від концепції «рівності можливостей» до концепції «рівності результату». Запропоновано шляхи подолання гендерної асиметрії на особистісно-інтеракційному та інституційному рівнях. Визначено основні механізми регулювання соціальних конфліктів українського соціуму, спричинених дією гендерної асиметрії.

The article focuses on the fact that the conflict model of the development of society considers the concept of "conflict" as a systemically important factor, which is a necessary and unconditional factor in the life of society. Modern social transformations have significantly changed both the dominant forms of inequality and the conflicts they generate. This has led to the rejection of the idea of primacy and monopoly of class struggle as a central theme of social conflicts and allowed to articulate the problems of conflict in local, cultural, ethnic, racial and gender contexts. The article is devoted to the study of contemporary social conflicts related to the action of inequality, which limits the full self-realization and full civic participation of people by social, cultural, economic and political means, complicates the realization of life chances. It is proved that one of the manifestations of such inequality is gender asymmetry as disproportionate representation of social and cultural roles of both sexes at the institutional and personal-interaction levels. The process of constructing and reproducing gender asymmetry is considered with the help of S. Walby's theory of patriarchy. The action of patriarchy as a system of social structures and practices through which men dominate, oppress and exploit women is examined in two forms: public and private. The concepts of gender lenses (androcentrism, gender polarization, biological essentialism) and symbolic violence are used to explain the logic of gender asymmetry formation. One of the indicators of manifestation of gender asymmetry is analyzed Global Gender Gap Report. Political quotas as a compensation for structural barriers faced by women in the electoral process and a tool for transition from the concept of "equality of opportunity" to the concept of "equality of results" are considered. Ways of overcoming gender asymmetry at the personal-interaction and institutional levels are proposed. The main mechanisms of regulation of social conflicts of Ukrainian society caused by the action of gender asymmetry have been determined. ; У статті акцентується на тому, що конфліктна модель розвитку суспільства розглядає поняття «конфлікт» як системоутворюючий фактор, який виступає необхідним і безумовним чинником життєдіяльності соціуму. Сучасні соціальні трансформації суттєво змінили як домінуючі форми нерівності, так і породжувані ними конфлікти. Це спричинило відмову від ідеї первинності та монополії дослідження класової боротьби як центральної теми соціальних конфліктів і дало змогу артикулювати проблеми конфліктності в локальних, культурних, етнічних, расових, гендерних контекстах. Стаття присвячена дослідженням сучасних соціальних конфліктів, пов'язаних із дією нерівності, що обмежує повноту самореалізації і повноправної громадянської участі людей соціальними, культурними, економічними та політичними засобами, ускладнює реалізацію життєвих шансів. Доведено, що одним із проявів такої нерівності є гендерна асиметрія як непропорційна репрезентативність соціальних і культурних ролей обох статей на інституційному та особистісно-інтеракційному рівнях. Процес конструювання та відтво- рення гендерної асиметрії розглядається за допомогою теорії патріархату С. Волбі. Дія патріархату як системи соціальних структур і практик, за допомогою яких чоловіки домінують, пригноблюють і експлуатують жінок, досліджується у двох формах: публічній і приватній. Для пояснення логіки формування гендерної асиметрії використовуються концепти гендерних лінз (андроцентризму, гендерної поляризації, біологічного есенціалізму), символічного насилля. Проаналізовано один з індикаторів прояву гендерної асиметрії − Індекс глобального гендерного розвитку. Розглянуто політичні квоти як компенсацію структурних бар'єрів, з якими стикаються жінки у виборчому процесі, та інструмент переходу від концепції «рівності можливостей» до концепції «рівності результату». Запропоновано шляхи подолання гендерної асиметрії на особистісно-інтеракційному та інституційному рівнях. Визначено основні механізми регулювання соціальних конфліктів українського соціуму, спричинених дією гендерної асиметрії.

The paper provides a conceptual study of network conflict phenomenon, identifying the essence and specifics of its manifestation in the social system. The process of modifying the system of social interaction, which leads to the formation of many political, economic and social contradictions, contributes to the formation of network conflicts. The paper identifies such essential characteristics of network processes that affect the dynamics of a conflict situation, such as, first, physical distance and theanonymity of network actors. They contribute to the formation of a sense of responsibility lack for theconsequences of the conflict, create the illusion of absence rules, which can lead to a wrong perception of the problem and increase conflict. Secondly, sensory reduction, the inability to create acomplete image with visual information leads to a deterioration of mutual understanding. Third, theappearance of the illusion of understanding the actor's actions due to the creation of a distorted representation and incorrect perception of the information provided. Fourth, the absence of sanctions for violating values and norms makes it impossible to control the development of a conflict situation. Fifth, shortening the time interval for transmitting information creates, on the one hand, opportunities to control the speed of communication and forms additional opportunities for thinking about the problem, on the other hand, leads to the creation of the illusion of control over the situation. The article deals with the ontological, phenomenological and axiological modes of interaction of network structures in thesituation of conflict confrontation. The paper concludes that the most effective way to reduce theimpact of destabilizing factors on the system is systematically changing the network of interactions between its structural elements. Any system tends to adapt to the changed conditions of existence. Lack of regulation can lead to the destruction of network education. At the same time, the transformation of theconflicting form of interaction between actors leads to a change in the network. The study of conflicts, features and specifics of network elements interaction is practically significant, because this analysis will help to detect and activate integrative social mechanisms. ; У роботі здійснюється концептуальне дослідження феномена «мережевий конфлікт», виявлення сутності та специфіки його прояву в соціальній системі. Процес модифікації системи соціальної взаємодії, що призводить до утворення безлічі політичних, економічних і соціальних протиріч, сприяє формуванню мережевих конфліктів. У роботі виявляються такі сутнісні характеристики мережевих процесів, що впливають на динаміку розвитку конфліктної ситуації, як, по-перше, фізична дистанційованість і анонімність мережевих акторів, які сприяють формуванню у них відчуття відсутності відповідальності за наслідки конфлікту, створюють ілюзію відсутності правил, що може призвести до неправильного сприйняття проблеми та підвищення конфліктності. По-друге, сенсорна редукованість, відсутність можливості створення цілісного образу завдяки використанню візуальної інформації призводить до погіршення взаєморозуміння. По-третє, виникнення ілюзії розуміння вчинків і дій акторів унаслідок створення спотвореного уявлення та неправильного сприйняття наданої інформації. По-четверте, відсутність санкцій за порушення цінностей і норм призводить до неможливості здійснення контролю над розвитком конфліктної ситуації. По-п'яте, скорочення часового інтервалу під час передачі інформації створює, зодногобоку, можливості для контролювання швидкості спілкування і обмірковування проблеми, з іншого боку, призводить до створення ілюзії контролю над ситуацією. У статті розглядаються онтологічний, феноменологічний і аксіологічний модуси взаємодії мережевих структур у ситуації конфліктного протиборства. У роботі робиться висновок про те, що найбільш ефективним способом зниження ступеня впливу дестабілізуючих факторів на систему є систематична зміна мережі взаємодій між її структурними елементами. Будь-яка система прагне адаптуватися до змінених умов існування. Відсутність регулювання може призвести до руйнування мережевого утворення. Водночас перетворення конфліктної форми взаємодії акторів призводить до зміни мережі. Дослідження конфліктів, особливостей і специфіки взаємодії мережевих елементів є практично значимим, адже цей аналіз допоможе виявити та привести в дію інтегративні соціальні механізми.

The article deals with aspects of the interconnection of the phenomena of social trauma and social conflict, especially in the context of modern Ukrainian society, as well as in the context of the problems of Ukrainian studies discourse. The authors note the extreme importance of the phenomenon of social trauma in the state of health, in the vital program of the individual, in the collective self-identification of social groups, in particular of nations, and the problems and specifics of the manifestation of social trauma in philosophical and sociological sciences. Social trauma is capable to influence the personality's understanding of the meaning of its existence, the interpretation of the direction of development of social processes, the content of interpersonal and intergroup relations in the society. As a result of the defeat of one of the parties of a social conflict, the trauma itself can turn into a conflict factor in the social organism. The authors emphasize the diverse impact of social trauma on the emergence and course of social conflicts in interpersonal and intergroup spheres in the history and contemporary realities of Ukrainian society. It is emphasized that social trauma can be caused not only by real but also by fictional events, which can also cause social conflicts. The article emphasizes the extremely important role of the value positions of the subjects of social conflict in the ranking of traumatic events in the Convention of Ukrainian Studies, shows the influence of these positions on the interethnic and interclass relations in Ukraine. The peculiarities of the connection of social trauma with social conflicts in the life of the modern Ukrainian society in the post-truth situation are also analyzed. The authors emphasize that provoking social conflict by means of creating a post-truth situation if post-truth speculates on real or imagined social trauma is especially dangerous for the society. An ongoing social conflict will be deep and lasting. The manipulation of historical facts by placing them in a post-truth situation is illustrated in the article by facts from the sphere of hybrid warfare conducted by the Russian Federation in the eastern territories of Ukraine. The article explores several aspects of the impact of social trauma on social conflicts in the context of anomie in the spiritual life of the Ukrainian society.

The analysis of the crisis of a social nature, which indicated that the most severe, widespread and dangerous social crisis are those generated by low living standards and unsolved social problems; they are the basis of serious social conflicts that arise between citizens and authorities, therefore the most appropriate and relevant is the study of the crisis is socio-economic nature and development of mechanisms of state regulation of these phenomena. Calculations to determine the socio-economic situation in the regions of Ukraine during 2011–2013 and calculation of threats socioeconomic second – fourth quarter of 2014 and first quarter of 2015 according to the first quarter of 2014 revealed the preconditions for social conflict escalation economic grounds. Determined that the reasons for ethnic proximity eastern region of Ukraine with the «aggressor country», information-psychological influence was dominant in this region of the state, which was the reason for maintaining the separatist movement at the beginning of the armed conflict. It is noted that at present time the public international law and most national constitutions define that in terms of armed conflict public authorities may restrict some liberties in order to restore order and greater use of the most fundamental human rights by introducing emergency legal and administrative regimes. The introduction of emergency powers is governed by three major international and regional human rights treaties, the requirement to comply are clearly spelled out in the constitutions of most countries. Noted that Ukraine must adhere to the International Covenant on Civil and Political Rights and the European Convention on Human Rights. In order not to breach these agreements during the settlement of the armed conflict must enter emergency legal and administrative regimes.Key words: armed conflict; crisis of socio-economic nature; State of Emergency; martial law; regulatory and legal principles.

В магістерській роботі розглянуто теоретико-практичні основи управління соціальними процесами в конфліктних ситуаціях у військових колективах. Подано теоретичне обґрунтування сутності, змісту, структури, функцій і динаміки конфлікту керівника та підлеглого, як специфічної форми соціальної взаємодії, визначено основні сутнісні ознаки конфліктної взаємодії керівника та підлеглого. У дослідженні запропоновано нові дефініції таких понять, як конфліктна ситуація та конфліктна взаємодія. Виявлено пріоритетні стратегії управління соціальними процесами в конфліктних ситуаціях у військових колективах. Визначено особливості управління соціальними процесами в конфліктних ситуаціях у військових колективах. ; The master's thesis considers the theoretical and practical foundations of management of social processes in conflict situations in military teams. Theoretical substantiation of the essence, content, structure, functions and dynamics of the conflict between the leader and the subordinate, as a specific form of social interaction, is given, the main essential features of the conflict interaction of the leader and the subordinate are determined. The study proposes new definitions of such concepts as conflict situation and conflict interaction. Priority strategies for managing social processes in conflict situations in military teams have been identified. Peculiarities of management of social processes in conflict situations in military collectives are defined.

The emergence of any ethno-political conflict is caused by the existence of one or another form of ethnic inequality. Therefore, the settlement of ethnic conflicts requires finding a new, compromise and acceptable for all parties to the conflict balance of mutual satisfaction of their interests. In recent decades, the problem of ethnic conflicts has been one of the most relevant topics for researchers representing various fields of science. The main reason for such a close attention to this issue is the importance of resolving such conflicts, which have also become one of the most common sources of social controversy and political instability. Today, there is a growing emotional tension on the world stage that accompanies conflict interactions and can have both mobilizing and disorganizing effects on the behaviour of conflict participants. In ethnic conflict, as it is developing, the feeling of antipathy or hostility increases. There are always reasons and cases for this. Recent events have shown that ethnic conflicts in different parts of the world go beyond domestic and even regional ones. This is especially important due to the fact that regions of ethnic instability are increasingly associated, both in periodicals and in the scientific literature, with potential subjects of international terrorism. Political and economic spatial structuring consists in the expansion of European integration, the complication of relations between political actors, the change of spheres of geopolitical influence, the transformation of the regime and the democratization of a number of countries. This process is not yet complete, walking and approaching its logical end. Conflict prevention is possible only with a comprehensive approach to solving the problem and combining national policies aimed at harmonizing relations between different ethnic groups, as well as law enforcement agencies and the media.

У статті досліджений етимологічний зміст понять «воєнний» та «військовий». Проаналізований зміст таких понять як «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт» та «війна». Також автором визначені відмінні та спільні ознаки цих понять. Встановлений зв'язок між поняттями «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт» та «війна» за допомогою категорій загального, особливого та одиничного. ; The article examines the etymological content of the concepts of «military» (voyennyy) and «military» (viys'kovyy). It is established that the concept of «military» (viys'kovyy) refers to the army or relates to a ser- viceman. The concept of «military» (voyennyy) refers to the war, associated with it. Consequently, the author established that in relation to the conflict, the use of the concept of «military conflict» (voyennyy) is appropriate.In the Military Doctrine of Ukraine military conflict is defined as «the form of resolving interstate or national conflicts with the bilateral application of military force; the main types of military conflicts are war and armed conflict».In the Military Doctrine of Ukraine armed conflict is defined as «armed collision between states (inter- national armed conflict, armed conflict at the state border) or between the warring parties in the territory of one state, usually with support from the outside (internal armed conflict)». Consequently, armed conflict is a conflict of any level, the main feature of which is the use of weapons.The war means a socio-political phenomenon associated with the radical change in the nature of relations between states, folks, nations, classes and social groups opposing sides and the transition from the use of non-violent forms and methods of struggle to the direct use of weapons and other violent means to solve certain social political, economic, ideological, as well as national, religious, territorial and other contradictions.Thus, the author singled out common and distinctive features of the concepts of «military conflict», «armed conflict» and «war». Consequently, the common in these concepts are the subjects of interaction, namely, the states or conflicting parties in the middle of one state and the presence of the use of weapons. Demarcation of these concepts may be carried out according to the criterion of the motives of occurrence. That is, political motives that are necessary for the emergence of a military conflict and war are not neces- sary for the emergence of an armed conflict. Such a criterion is central to the demarcation of the «military conflict» and «war» from the «armed conflict».The distinctive features of «war» from «armed conflict» and «military conflict» is the formal act of its announcement; the rupture of diplomatic relations and the cancellation of bilateral agreements between thewarring parties; the introduction of a special legal regime; qualitative change in the state of society.The author suggests the connection between these concepts with general, special and individual categories. Where is the notion of «military conflict», which is generic in relation to «war» and «armed conflict». In turn, the «armed conflict» is special, and the concept of «war» is individual category.

Conflicts may arise within countries as well as between different countries. Conflict is an integral component of human existence. Conflicts occur in the economic, political, social, ideological, military, managerial and other spheres of public life. Accordingly, the methods and ways of their settlement vary significantly. It is dangerous that both internal (intrastate) and external (interstate) conflicts reduce the country's ability to defend its own interests in the world. Under certain circumstances, such conflicts can be used by external and internal players as an instrument of pressure on the state leadership and encourage it to adopt decisions and agreements that are unfavorable for the country. The solution to any conflicts requires a deep understanding of both the nature of their occurrence and the dynamics of the flow.
Today the most dangerous for Ukraine is the armed conflict in the Donbass. This conflict was provoked by the Russian Federation, which sees our country as a "buffer zone" against international military threats. The level of conflict in the zone of armed confrontation is very high. Negotiations at the international level and the efforts to resolve the conflict in Donbass did not bring the desired success. The citizens of Ukraine have no confidence in the successful completion of this conflict. It provokes a social apathy and aggression in Ukrainian society. The cessation of the armed conflict in Donbass is extremely important both for Ukraine and the entire world community. Now Ukraine is forced to develop a strategy of national self-preservation in the difficult and uncertain conditions of international security. Finding optimal answers to hybrid threats is a necessary precondition for maintaining the sovereignty and territorial integrity of our state.

При кожному дослідженні перш за все необхідно чітко та правильно визначити предмет, об'єкт аналізу, виділити суб'єктів та учасників, охарактеризувати межі і виміри досліджуваного феномена. У даній статті тим самим досліджуваним феноменом виступають політичні конфлікти, проблематика вивчення яких є надзвичайно актуальною на даний момент у нашій державі та у світі загалом. На політичний конфлікт поширюються загальні характеристики будь­яких соціальних конфліктів. Проте, досліджуючи природу останніх, ми можемо зауважити ті окремі особливості, які належать виключно політичним конфліктам. Політичний конфлікт можна охарактеризувати як зіткнення політичних суб'єктів з різними інтересами, принципами та прагненнями, в основному з приводу чи задля досягнення влади або її перерозподілу, зміни політичного статусу в суспільстві чи відстоювання своїх політичних цінностей та норм. Змістом політичного конфлікту є політична боротьба суб'єктів, в основі якої лежить загальний (загальносуспільний, загальнодержавний) інтерес. Це в загальному і визначає ті головні особливості, які відрізняють політичні конфлікти від інших видів соціальних конфліктів. ; При кожному дослідженні перш за все необхідно чітко та правильно визначити предмет, об'єкт аналізу, виділити суб'єктів та учасників, охарактеризувати межі і виміри досліджуваного феномена. У даній статті тим самим досліджуваним феноменом виступають політичні конфлікти, проблематика вивчення яких є надзвичайно актуальною на даний момент у нашій державі та у світі загалом. На політичний конфлікт поширюються загальні характеристики будь­яких соціальних конфліктів. Проте, досліджуючи природу останніх, ми можемо зауважити ті окремі особливості, які належать виключно політичним конфліктам. Політичний конфлікт можна охарактеризувати як зіткнення політичних суб'єктів з різними інтересами, принципами та прагненнями, в основному з приводу чи задля досягнення влади або її перерозподілу, зміни політичного статусу в суспільстві чи відстоювання своїх політичних цінностей та норм. Змістом політичного конфлікту є політична боротьба суб'єктів, в основі якої лежить загальний (загальносуспільний, загальнодержавний) інтерес. Це в загальному і визначає ті головні особливості, які відрізняють політичні конфлікти від інших видів соціальних конфліктів. ; It is necessary primarily for each study to identify clearly and correctly the object and subject of analysis, to identify actors and participants, describe the boundaries and dimensions of the studied phenomenon. In this article that investigated phenomenon are the political conflicts, problems of researching of which are extremely important at this point in our country and in the world in general. On the political conflict are spread the general characteristics of any social conflict. However, examining the nature of the last ones we can note some features that are exclusively for political conflicts. Political conflict can be described as a clash of political actors with different interests, principles and aspirations, mainly about or for attaining power or its redistributive, for changing the political status in society or for defending their political values and norms. The content of political conflict is a political struggle, based on the overall (general public, nationwide) interests. It is generally determines the principal features that distinguish political conflicts from the other kinds of social conflicts.

Changing of military-politically situation in the country, its Euro-Atlantic aspiration, NATO cooperation, conducting of hybrid war has raised reformation of Armed Forces of Ukraine. Therefore it is necessary to untie the whole complex of problems predefined by army essence as holistic social and political entity which acted, on the one hand, as a part of Ukrainian society, and from other hand develops and functions of specific laws. Further improvement of system of moral and legal regulation of conflicts in military organization is one of such problems.In the article the philosophical and legal analysis of the moral and legal regulation of conflicts in the military organization is offered. The author considers such concepts, as: conflict, social conflict, as a generic concept, social and military organization. Different positions of theory of conflicts for their further use in research of soldiery collectives as social organization, taking into account the features of her functioning and interacting with Ukrainian society are analyzed. The role of the moral and legal regulation of conflicts is underlined, and ability of their constructive solution. Much attention has focused on the need for social and legal researches to assess the impact of moral and legal regulation of behavior and discipline of the military personnel on conflict proneness in military units. ; У статті запропонований філософсько-правовий аналіз морально-правового регулювання конфліктів у військовій організації. Автор розглядає такі поняття, як: конфлікт, конфліктність, соціальний конфлікт як родове поняття, соціальна і воєнна організація. Аналізуються різні положення теорії конфліктів для подальшого їх використання в дослідженні військових колективів як соціальної організації з урахуванням особливостей її функціонування і взаємодії з українським суспільством. Підкреслюється роль морально-правового регулювання конфліктів, здатність їх конструктивно вирішувати. Велика увага звертається на необхідність проведення соціально-правових досліджень для оцінки впливу морально-правового регулювання поведінки і дисциплінованості військовослужбовців на стан конфліктності у військових колективах.