Suchergebnisse

У статті досліджується загальний розвиток філософської думки щодо питання справедливості, звернуто увагу на роль справедливості як основоположної цінності права, проаналізовано такий вид справедливості, як соціальна, зокрема в межах трудового права; наведено приклади нормативного закріплення соціальної справедливості в трудовому законодавстві різних країн, порівняно з Україною; розкрито основні положення діяльності Європейського Союзу та Міжнародної організації праці у сфері реалізації ідеї соціальної справедливості. ; The article deals with the general development of philosophical thought on the question of justice; attention is drawn to the role of justice as the fundamental value of law; analyzed the type of justice such as social, in particular within labor law; provided examples of normative consolidation of social justice in the labor law of different countries, in comparison with Ukraine; the main provisions of the activities of the European Union and the International Labor Organization in the realization of the idea of social justice are described.The research has shown interest to studying justice by both philosophers and scholars. Including that justice is an all-encompassing category, it is not surprising to have a stable connection with the law, for which it serves the value or orientation. Category of "social justice" becomes more popular nowadays, especially in labor law. We can state that social justice in labor law creates opportunities for the distribution of social benefits, produces the desire of members of society to be involved in the process of labor. And, finally, its implementation in labor relations is a guarantee of the highest level of their effectiveness, which implies unconditional compliance with safeguards and the realization of labor rights.It is mentioned that social justice cannot exist without its legislative consolidation and control over implementation by the state. The direct formulation of social justice as a goal is possible both at the consti- tutional level and at the level of labor legislation. In addition to national legislation, an important role in the development of the idea of social justice plays supranational legislation; in particular, the article analyzes the activities of the European Union and the International Labor Organization. The value of their activities lies not only in the fact that their normative documents operate with social justice as a prerequisite and purpose of their activity, but also through continuous monitoring and recommendations they provide to the states. Thus, within the framework of the European Union, a special social justice criterion (Social Justice Index) has been developed. That makes possible to evaluate and compare the level of social justice in the EU member states. Therefore, we propose to recognize and consolidate social justice as the underlying value, on which modern labor law is based.

У статті досліджується загальний розвиток філософської думки щодо питання справедливості, звернуто увагу на роль справедливості як основоположної цінності права, проаналізовано такий вид справедливості, як соціальна, зокрема в межах трудового права; наведено приклади нормативного закріплення соціальної справедливості в трудовому законодавстві різних країн, порівняно з Україною; розкрито основні положення діяльності Європейського Союзу та Міжнародної організації праці у сфері реалізації ідеї соціальної справедливості. ; The article deals with the general development of philosophical thought on the question of justice; attention is drawn to the role of justice as the fundamental value of law; analyzed the type of justice such as social, in particular within labor law; provided examples of normative consolidation of social justice in the labor law of different countries, in comparison with Ukraine; the main provisions of the activities of the European Union and the International Labor Organization in the realization of the idea of social justice are described.The research has shown interest to studying justice by both philosophers and scholars. Including that justice is an all-encompassing category, it is not surprising to have a stable connection with the law, for which it serves the value or orientation. Category of "social justice" becomes more popular nowadays, especially in labor law. We can state that social justice in labor law creates opportunities for the distribution of social benefits, produces the desire of members of society to be involved in the process of labor. And, finally, its implementation in labor relations is a guarantee of the highest level of their effectiveness, which implies unconditional compliance with safeguards and the realization of labor rights.It is mentioned that social justice cannot exist without its legislative consolidation and control over implementation by the state. The direct formulation of social justice as a goal is possible both at the consti- tutional level and at the level of labor legislation. In addition to national legislation, an important role in the development of the idea of social justice plays supranational legislation; in particular, the article analyzes the activities of the European Union and the International Labor Organization. The value of their activities lies not only in the fact that their normative documents operate with social justice as a prerequisite and purpose of their activity, but also through continuous monitoring and recommendations they provide to the states. Thus, within the framework of the European Union, a special social justice criterion (Social Justice Index) has been developed. That makes possible to evaluate and compare the level of social justice in the EU member states. Therefore, we propose to recognize and consolidate social justice as the underlying value, on which modern labor law is based.

The paper outlines some particular characteristics of the phenomenon of freedom as a necessary principle of social justice, determines essential features of freedom and the area of its functioning. The author stresses that all the modern directions in the analytic political philosophy, being based on the key ideas of Enlighteners, pay considerable attention to the formulation of the conditions of freedom and methods of its practical realization. ; В статтi окреслюється специфiка феномену свободи як необхiдного принципу соцiальної справедливостi, визначаються сутнiснi характеристики свободи, встановлюється сфера її функцiонування. Автор стверджує, що всi сучаснi напрямки аналiтичної полiтичної фiлософiї, багато в чому спираючись на соцiально-фiлософськi iдеї просвiтникiв, велику увагу придiляють формулюванню умов досягнення свободи та знаходженню методiв її практичного втiлення.

The article presents and solves the scientific problem of identifying the legal nature and content of social justice as an integral part of the principle of justice. The theoretical and normative basis of the study were scientific works of domestic and foreign scientists in the field of jurisprudence, philosophy, political science, sociology, history. They are devoted to the general problems of the essence of the principle of justice, its value and normative content, social and legal nature of the principle of justice, issues of legal certainty and stability of legal regulation, specific problems of implementation of the constitutional principle of justice. The problem of justice, namely social justice becomes especially relevant in the context of globalization. The practice of the Constitutional Court of Ukraine shows that the Constitution of Ukraine does not enshrine the principle of social justice in a direct form, but the entire legal system is based on the idea of justice. It is established that justice essentially reflects the realities of a society, the level of its cultural and legal maturity. It can manifest itself at different social levels, in different spatial and temporal dimensions. Thus, correlating the concepts of justice and law, justice can be considered as a legal standard with which the real socio-economic, political, financial, moral and ideological relations. Justice is not only a moral, philosophical category, but, first of all, a legal one. Justice is a legal phenomenon that relates to the very essence of law and is the distinguishing feature between law and the principles of law. In addition, it is a phenomenon of morality, because it is an idea that determines the moral principles of society. It should be noted that in some cases the application of the principle of justice is complicated, for example, when it conflicts with the principle of legality. Attention is drawn to the fact that in our state the principle of justice is not fully implemented. Social justice is the most important social value, a creative phenomenon that contributes to the reform of society on the basis of democ-racy and humanism. ; Стаття поставлена і вирішена наукова проблема виявлення юридичної природи та змісту соціальної справедливості як складова частина принципу справедливості. Теоретичну і нормативну основу дослі-дження склали научние праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області юріспруденціі, філософії, політо-логії, соціології, історії. Вони присвячені загальним проблемам сутності принципу справедливості, його ціннісного і нормативного змісту, соціальної та юридичної природи принципа справедливості, питань правової визначеності та стабільності правового регулювання, специфічним проблемам реалізації консти-туційного принципу справедливості. Проблема справедливості, а саме соціальної справедливості набуває особливої актуальностіу контексті глобалізаційних процесів. Практика Конституційного Суду України свідчить, про те що у Конституції України принцип соціальної справедливості не закріплений у прямій формі, проте уся правова система ґрунтується на ідеї справедливості. Встановлено, що справедливість по суті відображає реалії того чи іншого суспільства, рівень його культурної та правової зрілості. Вона може проявлятися на різних громадських рівнях, в різних просторових і часових вимірах. Отже, співвід-носячи поняття справедливості та права, справедливість можна розглядати як правовий стандарт, з яким співвідносяться реальні соціально-економічні, політичні, фінансові, моральні та ідеологічні відносини. Справедливість – це не лише моральна, філософська категорія, а, насамперед, правова. Справедливість – це правове явище, що відноситься до самої сутності права та є відмежувальною ознакою між правом і принципами права. Крім того, є феноменом моралі, оскільки виступає ідеєю, яка визначає моральні засади суспільства. Слід зазначити, що в деяких випадках застосування принципу справедливості усклад-нюється, наприклад, тоді, коли він вступає в колізію з принципом законності. Звертається увагу на те, що в нашій державі принцип справедливості не реалізовується повною мірою. Соціальна справедливість є найважливішою соціальною цінністю, творчим феноменом, що сприяє реформуванню суспільства на засадах демократії та гуманізму.

The article presents and solves the scientific problem of identifying the legal nature and content of social justice as an integral part of the principle of justice. The theoretical and normative basis of the study were scientific works of domestic and foreign scientists in the field of jurisprudence, philosophy, political science, sociology, history. They are devoted to the general problems of the essence of the principle of justice, its value and normative content, social and legal nature of the principle of justice, issues of legal certainty and stability of legal regulation, specific problems of implementation of the constitutional principle of justice. The problem of justice, namely social justice becomes especially relevant in the context of globalization. The practice of the Constitutional Court of Ukraine shows that the Constitution of Ukraine does not enshrine the principle of social justice in a direct form, but the entire legal system is based on the idea of justice. It is established that justice essentially reflects the realities of a society, the level of its cultural and legal maturity. It can manifest itself at different social levels, in different spatial and temporal dimensions. Thus, correlating the concepts of justice and law, justice can be considered as a legal standard with which the real socio-economic, political, financial, moral and ideological relations. Justice is not only a moral, philosophical category, but, first of all, a legal one. Justice is a legal phenomenon that relates to the very essence of law and is the distinguishing feature between law and the principles of law. In addition, it is a phenomenon of morality, because it is an idea that determines the moral principles of society. It should be noted that in some cases the application of the principle of justice is complicated, for example, when it conflicts with the principle of legality. Attention is drawn to the fact that in our state the principle of justice is not fully implemented. Social justice is the most important social value, a creative phenomenon that contributes to the reform of society on the basis of democ-racy and humanism. ; Стаття поставлена і вирішена наукова проблема виявлення юридичної природи та змісту соціальної справедливості як складова частина принципу справедливості. Теоретичну і нормативну основу дослі-дження склали научние праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області юріспруденціі, філософії, політо-логії, соціології, історії. Вони присвячені загальним проблемам сутності принципу справедливості, його ціннісного і нормативного змісту, соціальної та юридичної природи принципа справедливості, питань правової визначеності та стабільності правового регулювання, специфічним проблемам реалізації консти-туційного принципу справедливості. Проблема справедливості, а саме соціальної справедливості набуває особливої актуальностіу контексті глобалізаційних процесів. Практика Конституційного Суду України свідчить, про те що у Конституції України принцип соціальної справедливості не закріплений у прямій формі, проте уся правова система ґрунтується на ідеї справедливості. Встановлено, що справедливість по суті відображає реалії того чи іншого суспільства, рівень його культурної та правової зрілості. Вона може проявлятися на різних громадських рівнях, в різних просторових і часових вимірах. Отже, співвід-носячи поняття справедливості та права, справедливість можна розглядати як правовий стандарт, з яким співвідносяться реальні соціально-економічні, політичні, фінансові, моральні та ідеологічні відносини. Справедливість – це не лише моральна, філософська категорія, а, насамперед, правова. Справедливість – це правове явище, що відноситься до самої сутності права та є відмежувальною ознакою між правом і принципами права. Крім того, є феноменом моралі, оскільки виступає ідеєю, яка визначає моральні засади суспільства. Слід зазначити, що в деяких випадках застосування принципу справедливості усклад-нюється, наприклад, тоді, коли він вступає в колізію з принципом законності. Звертається увагу на те, що в нашій державі принцип справедливості не реалізовується повною мірою. Соціальна справедливість є найважливішою соціальною цінністю, творчим феноменом, що сприяє реформуванню суспільства на засадах демократії та гуманізму.

The paper deals with the problem of social justice and a version of its resolving within modern analytic political philosophy. The author analyses utilitarian, liberal and communitarian approaches and claims that the mutual good hast to be considered a social ideal which is expressed by the triad of universal, public and private. ; Стаття присвячена проблемі соціальної справедливості та варіанту її вирішення в рамках сучасної аналітичної політичної філософії. На основі аналізу утилітаристського, ліберального і комунітаристського підходів авторстверджує, що взаємне благо необхідно розглядати як суспільний ідеал, що виражається тріадою загального, публічного і приватного.

The article considers the phenomenon of social justice, which helps to better understand the essence of each era and its social transformations. No political or ideological orientation can circumvent the notion of justice without defining one's point of view on this issue. The complexity of social relations in modern society has increased attention to the issue of justice. We are faced with the need, relying on the positive trends of the past, to discard the obsolete and take real steps towards the modernization of society. Therefore, it is necessary to provide it with forms that meet the modern objective interests of the people. That is why the problem of justice is especially relevant today. However, it must be borne in mind that the ideas and ideals of justice, like all others, are deeply historical. They organically combine what is temporary and inevitable, changeable and stable. Tracing the historical development of these ideas, we can not ignore their interpretation in the philosophical works of Socrates, Plato, Aristotle. For the first time in the history of public opinion, Socrates raised the question of a rational knowledge of the principle of justice, rather than the acceptance of some universal truth, sanctified by age-old traditions. This truth is the fruit of the intense work of the mind and heart. You need to get to it. It needs to be opened, and only a sage can afford it. Aristotle noted that all people have an idea of justice. However, everyone perceives it differently. Not everyone sees the measure of dignity and virtue in the same thing: the citizens of a democratic society see it in freedom, the oligarchs in wealth, the aristocrats in valor and glory, and so on. It follows that distributive justice cannot be universal, but depends on the social order and the prevailing system of social values. By asserting the connection between virtue and wisdom, glorifying the beauty of mind, consciousness, defending the idea of expediency, Socrates, Plato, Aristotle thus logically proved the essence and foundations of understanding justice. It can be argued that they laid the "cornerstone" in the foundation of the European tradition of philosophical and sociological elaboration of this vital problem. ; У статті розглянуто феномен соціальної справедливості, що допомагає глибше зрозуміти сутність кожної епохи й її соціальних перетворень. Жодне політичне та ідеологічне спрямування не може обійти поняття справедливості, щоб не визначити свою точку зору з даного питання. Складність соціальних відносин у сучасному суспільстві підвищила увагу до питання справедливості. Ми стоїмо перед необхідністю, опираючись на позитивні тенденції минулого, відкинути все застаріле і здійснити реальні кроки на шляху модернізації суспільства. Тому варто надати йому форм, що відповідають сучасним об'єктивним інтересам народу. Ось чому сьогодні особливо актуальною є проблема справедливості. Однак потрібно враховувати, що ідеї та ідеали справедливості, як і всі інші, глибоко історичні. У них органічно поєднане те, що минає і неминуче, мінливе і стійке. Простежуючи історичний розвиток цих ідей, не можна пройти повз їх трактування у філософській творчості Сократа, Платона, Аристотеля. Уперше в історії суспільної думки Сократ поставив питання про раціональне пізнання принципу справедливості, а не про прийняття на віру якоїсь загальної істини, освяченої віковими традиціями. Ця істина – плід інтенсивної роботи розуму і серця. До неї треба дістатися. Її потрібно відкрити, а це до снаги лише мудрецеві. Аристотель зазначав, що уявлення про справедливість мають усі люди. Однак усі сприймають її по-різному.Мірило гідності та чеснот не всі бачать в одному і тому ж: громадяни демократичного суспільства бачать йогоу свободі, олігархи – у багатстві, аристократи – у доблесті і славі тощо. Звідси випливає, що розподільна справедливість не може мати універсальний характер, а залежить від суспільного устрою і від панівної системи соціальних цінностей. Стверджуючи зв'язок між чеснотою і мудрістю, звеличуючи красу розуму, свідомості, захищаючи ідею доцільності, Сократ, Платон, Аристотель у такий спосіб логічно довели суть та основи розуміння справедливості. Можнастверджувати, що вони заклали «наріжні камені» у фундамент європейської традиції філософського та соціологічного розроблення цієї життєво важливої проблеми.

The purpose of the scientific sex is to establish the true purpose of labor migration and determine on this basis the characteristics of labor migration as a means of realizing human will in the modern world. The author notes that population migration has an impact on the formation of society and economy of different countries, providing labor potential or, conversely, depriving it. Modern scientific results and data of state and international institutions on the role of labor migration in the development of society, the factors influencing labor migration, the consequences of the latter are considered. It is concluded that labor migration is a phenomenon that is inherent in the existence and development of human civilization, which is impossible to fight; that labor migration is a manifestation of humanization and democratization of society – by realizing the natural human desire to live, to live better, and therefore the restriction of labor migration is a violation of human rights. It is emphasized that labor migration is a means of realizing the human will to find social justice. Awareness of this principled thesis should be the basis for determining the directions of state policy on labor migration in the modern world and determine the content and direction ; Мета наукової статі полягає у встановленні справжньої мети трудової міграції та визначенні на цій підставі характеристики трудової міграції як засобу реалізації волі людини в сучасному світі. Розглядаються сучасні наукові результати та дані державних та міжнародних інституцій щодо функції трудової міграції у розвитку суспільства, фактори, що впливають на трудову міграцію, її наслідки. Автори дійшли висновку, що трудова міграція є явищем, яке іманентно притаманне існуванню та розвитку людської цивілізації, з яким неможливо боротись, і що трудова міграція є проявом гуманізації та демократизації суспільства через реалізацію втілення природного бажання людини жити, жити краще, а отже, обмеження трудової міграції є порушенням прав людини. Акцентується увага на тому, що трудова міграція є засобом реалізації волі людини до досягнення соціальної справедливості. Усвідомлення цієї принципової тези має стати засадою для визначення напрямів державної політики щодо трудової міграції у сучасному світі та визначати зміст та її спрямованість.

The article examines the principle of social justice of taxation when implementing tax incentives. According to the author, the legislative definition and consolidation of the relevant principles is one of the factors that increases the probability of their enforcement. The author states that the category of "justice" is multifaceted and there is no clear definition in the legal sense. In general, justice is seen as: 1) a correct, objective, impartial attitude to someone, something; 2) that which corresponds to moral and ethical and legal norms. The article analyzes a number of scientific approaches to the consideration of the principle of equity in taxation. The author comes to the conclusion that the principle of social justice in tax-legal regulation is inextricably linked with the application of tax incentives and is realized through: granting various tax benefits (exclusion from the object of taxation, understatement of tax rates, exemption from taxes and fees, etc.) to payers taxes; the establishment of a special tax regime that specifies the special tax treatment of certain economic entities and provides for simplified tax collection, accounting and reporting (currently, it is a single tax). ; В статье исследуется принцип социальной справедливости налогообложения при реализации налоговых стимулов. По мнению автора, законодательное определение и закрепление соответствующих принципов является одним из факторов, который повышает вероятность их правоприменения. Автор определяет, что категория «справедливость» является многоаспектной и четкого определения в правовом смысле нет. В общем справедливость рассматривается как: 1) правильное, объективное, непредвзятое отношение к кому-, чему-либо; 2) то, что соответствует морально-этическим и правовым нормам. В статье дается анализ ряда подходов ученых к рассмотрению принципа справедливости в налогообложении. Автор приходит к выводу, что принцип социальной справедливости в налогово-правовом регулировании неразрывно связан с применением налоговых стимулов и реализуется путем: предоставления различных налоговых льгот (исключение из объекта налогообложения, занижение налоговых ставок, освобождение от уплаты налогов и сборов и т.д.) плательщикам налогов; установления специального режима налогообложения, определяющих особый порядок налогообложения определенных субъектов хозяйствования и предусматривающих упрощенное взимание налогов, ведение учета и отчетности (пока речь идет о едином налоге). ; У статті досліджується принцип соціальної справедливості оподаткування під час реалізації податкових стимулів. На думку автора, законодавче визначення й закріплення відповідних принципів є одним із факторів, який підвищує вірогідність їх правозастосування. Автор зазначає, що категорія «справедливість» є багатоаспектною і немає чіткого її визначення у правовому сенсі. Загалом справедливість розглядається як: 1) правильне, об'єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь; 2) те, що відповідає морально-етичним і правовим нормам. У статті подається аналіз низки підходів науковців до розгляду принципу справедливості в оподаткування. Автор доходить висновку, що принцип соціальної справедливості у податково-правовому регулюванні нерозривно пов'язаний із застосуванням податкових стимулів і реалізується шляхом: надання різних податкових пільг (виключення з об'єкта оподаткування, заниження податкових ставок, звільнення від сплати податків та зборів тощо) платникам податків; встановлення спеціального режиму оподаткування, що визначають особливий порядок оподаткування певних суб'єктів господарювання й передбачають спрощене справляння податків, ведення обліку та звітності (йдеться про єдиний податок).

В статті проводиться аналіз причин та наслідків деформації принципу соціаль­ної справедливості в умовах дефектної демократії. Показано, що демократія, як політичний режим, припускає можливість негативних змін будь-якого параметру, що характеризує способи та механізми реалізації влади у суспільстві. Доводиться, що «дефектність» демократії визначається наявністю недоліків чи обмежень ін- ституційнихмеханізмів, які створюються конституційно-правовою демократичною системою для реалізації демократичних практик панування. Визначаються дефек­ти демократії, що спотворюють дію принципу соціальної справедливості в сучасній Україні. ; В статье представлен анализ причин и последствий деформации принципа социальной справедливости в условиях дефектной демократии. Обосновано, что демократия, как политический режим, допускает возможность деструктивных изменений любого параметра, характеризующего способы и механизмы реали­зации власти в обществе. Доказано, что «дефектность» демократии определя­ется наличием недостатков либо ограничений институционных механизмов, создаваемых конституционно-правовой демократической системой для реали­зации демократических практик господства. Определены дефекты демократии, искажающие действие принципа социальной справедливости в современной Украине. ; Problem setting. Social justice is determined by the attitude of the state towards those who contribute to its strengthening and recovery. High power is here the main arbiter. Therefore, the government should create a system for the search for talented people who can bring benefits to the state and provide them with a decent livelihood through the implementation of the principle of social justice. The greatest hopes here are based on democracy, which, according to Merkel's definition, may not only be effective, but also defective. Therefore, the assessment of its ability to ensure the principle of social justice reveals a wide research space for scientists of different directions, especially political scientists and sociologists.Recent research and publications analysis. Comprehensive systematic study of the problem of social justice is contained in works by L. Boltansky, L. Teveno, K. Sabbay, M. Sandel, M. Woltser, V. Argunova, I. Gavrilova, I. Devyatko, O. Sapelkina, T. Shipunova. It is these studies, along with works R. A. Dahl («Democracy and Its Critics», 1989), L. Diamond («The End of the Third Wave and the Global Future of Democracy», 1996), R. Dworkin («Constitutionalism and Democracy», 1995) were used by Merkel in developing the concept of defective democracies.The рaper objective was analysis of the causes and consequences of the deformation of the principle of social justice in conditions of defective democracy.Paper main body. In political science, social justice is defined as perfect integrity and is associated with a balance between equality and freedom. At the same time, the requirements for social justice are growing and exacerbated by the spread of social and legal inequality, exploitation, the dominance of administrative and bureaucratic methods of governance, limiting politicalfreedoms, orienting social policies to service and enriching the ruling classes of society. The vast majority of researchers in this phenomenon determine that social justice is an inherentfeature ofdemocracy, although the existence ofdemocratic institutions does not always guarantee the implementation of the principle ofsocial justice. The conducted research showed: 1) democracy, as a political regime, implies the possibility ofdeformation ofany parameter characterizing the ways and mechanisms of the realization of power in society; 2) «defect» of democracy is determined by the presence of shortcomings or limitations of institutional mechanisms created by the constitutional and legal democratic system for the realization of democratic practices of domination.It is noted that the main signs of defective democracy are corruption, ineffective courts, weak civil self-organization, incapable groups of interests and party systems, underdeveloped administrative infrastructure and controversial monopoly of the state for the exercise of political power.The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions of the research. The mechanisms of action of the principle of social justice in Ukraine are destroying such defects of its democracy: imperfection of the functional separation of the actions of branches of power and their real independence; defects of party construction in a multi-party system; corrupt power; «damage» of the constitutional and legal principles and partial neutralization of the mechanisms of containment ofpower; the establishment and institutionalization of nonformal practices and rules of the political game, the displacement of formal political institutions by informal; the state's inability to overcome the economic and political problems of the pre-democratic phase of development; domination of paternalistic practices in socio-political and socio-economic relations.

В статті проводиться аналіз причин та наслідків деформації принципу соціаль­ної справедливості в умовах дефектної демократії. Показано, що демократія, як політичний режим, припускає можливість негативних змін будь-якого параметру, що характеризує способи та механізми реалізації влади у суспільстві. Доводиться, що «дефектність» демократії визначається наявністю недоліків чи обмежень ін- ституційнихмеханізмів, які створюються конституційно-правовою демократичною системою для реалізації демократичних практик панування. Визначаються дефек­ти демократії, що спотворюють дію принципу соціальної справедливості в сучасній Україні. ; В статье представлен анализ причин и последствий деформации принципа социальной справедливости в условиях дефектной демократии. Обосновано, что демократия, как политический режим, допускает возможность деструктивных изменений любого параметра, характеризующего способы и механизмы реали­зации власти в обществе. Доказано, что «дефектность» демократии определя­ется наличием недостатков либо ограничений институционных механизмов, создаваемых конституционно-правовой демократической системой для реали­зации демократических практик господства. Определены дефекты демократии, искажающие действие принципа социальной справедливости в современной Украине. ; Problem setting. Social justice is determined by the attitude of the state towards those who contribute to its strengthening and recovery. High power is here the main arbiter. Therefore, the government should create a system for the search for talented people who can bring benefits to the state and provide them with a decent livelihood through the implementation of the principle of social justice. The greatest hopes here are based on democracy, which, according to Merkel's definition, may not only be effective, but also defective. Therefore, the assessment of its ability to ensure the principle of social justice reveals a wide research space for scientists of different directions, especially political scientists and sociologists.Recent research and publications analysis. Comprehensive systematic study of the problem of social justice is contained in works by L. Boltansky, L. Teveno, K. Sabbay, M. Sandel, M. Woltser, V. Argunova, I. Gavrilova, I. Devyatko, O. Sapelkina, T. Shipunova. It is these studies, along with works R. A. Dahl («Democracy and Its Critics», 1989), L. Diamond («The End of the Third Wave and the Global Future of Democracy», 1996), R. Dworkin («Constitutionalism and Democracy», 1995) were used by Merkel in developing the concept of defective democracies.The рaper objective was analysis of the causes and consequences of the deformation of the principle of social justice in conditions of defective democracy.Paper main body. In political science, social justice is defined as perfect integrity and is associated with a balance between equality and freedom. At the same time, the requirements for social justice are growing and exacerbated by the spread of social and legal inequality, exploitation, the dominance of administrative and bureaucratic methods of governance, limiting politicalfreedoms, orienting social policies to service and enriching the ruling classes of society. The vast majority of researchers in this phenomenon determine that social justice is an inherentfeature ofdemocracy, although the existence ofdemocratic institutions does not always guarantee the implementation of the principle ofsocial justice. The conducted research showed: 1) democracy, as a political regime, implies the possibility ofdeformation ofany parameter characterizing the ways and mechanisms of the realization of power in society; 2) «defect» of democracy is determined by the presence of shortcomings or limitations of institutional mechanisms created by the constitutional and legal democratic system for the realization of democratic practices of domination.It is noted that the main signs of defective democracy are corruption, ineffective courts, weak civil self-organization, incapable groups of interests and party systems, underdeveloped administrative infrastructure and controversial monopoly of the state for the exercise of political power.The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions of the research. The mechanisms of action of the principle of social justice in Ukraine are destroying such defects of its democracy: imperfection of the functional separation of the actions of branches of power and their real independence; defects of party construction in a multi-party system; corrupt power; «damage» of the constitutional and legal principles and partial neutralization of the mechanisms of containment ofpower; the establishment and institutionalization of nonformal practices and rules of the political game, the displacement of formal political institutions by informal; the state's inability to overcome the economic and political problems of the pre-democratic phase of development; domination of paternalistic practices in socio-political and socio-economic relations.

The article deals with the interpretation of the principle of justice in Islam as a religion of society's prosperity based on social justice. The author proves that the category of "justice" in Islam has several meanings: firstly, it is equally the same treatment of any person to anybody in the community; secondly, it is the equality between people; thirdly, these are actions corresponding to the generally accepted moral and legal standards; fourthly, these are conscience, accuracy, impartiality, faithfulness, certainty, correctness and truth; fifthly, it is justice; and finally, it is a kind of counterweight to tyranny injustice and evil. But the Islamic understanding of justice differs in interpretation of it not only as a personal virtue, but as a principle of organization of community of believers and political system. The use of different values of justice aims to fi ll the very meaning of justice by means of these terms. It includes equity, equality, sincerity and control. On the one hand, it is justice between creator and creation, when power of Allah consider above you own happiness, His prosperity above your own whims and desires, and also when follow His commandments and keep His prohibitions. On the other hand, justice is reflected in relationships between people and their own "I", when it rejects any destruction. Thirdly, there must be justice between among all Allah's creations for them to be guided by law, to help each other with advice and deed, but not to cheat and bring any harm, to endure insults patiently and always follow the middle path. It has been proved that the Muslim idea of justice is based on the principle of coordination of own actions according to the requirements of natural order of things, where the law refers to the God's established order of life relationships, derived from human nature, the nature of things and the nature of relationships. The requirements of justice in this order presuppose the need to return to its original state in case of violation of this order. Muslims are expected just to follow this order, including the way of social cohesion in mind (community), limits of which coincide with the limits of the Islamic world itself. ; У статті розкрито трактування принципу справедливості в ісламі як релігії процвітання суспільства на основі соціальної рівності. Доведено, що уявлення про даний принцип в ісламі базується на основі узгодження своїх дій з вимогами природного стану речей, де під справедливістю розуміється порядок життєвих відносин, встановлений Богом; порядок, який випливає з природи людини, природи речей і природи відносин. Вимоги справедливості в ісламі полягають у необхідності повернення до початкового стану у випадку порушення даного порядку. Від мусульман вимагається лише дотримуватись цього порядку, у тому числі і шляхом соціального єднання в уммі (громаді), межі якої збігаються з межами всього ісламського світу.

The article deals with the interpretation of the principle of justice in Islam as a religion of society's prosperity based on social justice. The author proves that the category of "justice" in Islam has several meanings: firstly, it is equally the same treatment of any person to anybody in the community; secondly, it is the equality between people; thirdly, these are actions corresponding to the generally accepted moral and legal standards; fourthly, these are conscience, accuracy, impartiality, faithfulness, certainty, correctness and truth; fifthly, it is justice; and finally, it is a kind of counterweight to tyranny injustice and evil. But the Islamic understanding of justice differs in interpretation of it not only as a personal virtue, but as a principle of organization of community of believers and political system. The use of different values of justice aims to fi ll the very meaning of justice by means of these terms. It includes equity, equality, sincerity and control. On the one hand, it is justice between creator and creation, when power of Allah consider above you own happiness, His prosperity above your own whims and desires, and also when follow His commandments and keep His prohibitions. On the other hand, justice is reflected in relationships between people and their own "I", when it rejects any destruction. Thirdly, there must be justice between among all Allah's creations for them to be guided by law, to help each other with advice and deed, but not to cheat and bring any harm, to endure insults patiently and always follow the middle path. It has been proved that the Muslim idea of justice is based on the principle of coordination of own actions according to the requirements of natural order of things, where the law refers to the God's established order of life relationships, derived from human nature, the nature of things and the nature of relationships. The requirements of justice in this order presuppose the need to return to its original state in case of violation of this order. Muslims are expected just to follow this order, including the way of social cohesion in mind (community), limits of which coincide with the limits of the Islamic world itself. ; У статті розкрито трактування принципу справедливості в ісламі як релігії процвітання суспільства на основі соціальної рівності. Доведено, що уявлення про даний принцип в ісламі базується на основі узгодження своїх дій з вимогами природного стану речей, де під справедливістю розуміється порядок життєвих відносин, встановлений Богом; порядок, який випливає з природи людини, природи речей і природи відносин. Вимоги справедливості в ісламі полягають у необхідності повернення до початкового стану у випадку порушення даного порядку. Від мусульман вимагається лише дотримуватись цього порядку, у тому числі і шляхом соціального єднання в уммі (громаді), межі якої збігаються з межами всього ісламського світу.

In the article possibilities of development of the social state are analysed in modern Ukrainian society taking into attention experience of the European countries. Key words: social policy, social protection, the development of the society, the principles of social justice, social functions of state. ; Проаналізовано можливості розвитку соціальної держави в сучасному українському соціумі. Приділено увагу креативному досвідові європейських країн.Ключові слова: соціальна політика, соціальний захист, принципи соціальної справедливості, соціальні функції держави.

The article analyzes the basic provisions of the United Nations Minimum Standard Rules on the Administration of Juvenile Justice ("Beijing Rules") and responded to the worldwide trend of juvenile delinquency by scholars and practitioners from many countries around the world. These rules are designed to take into account the diversity of legal systems and the social development of states and should be the basis of national legislation in need of reform. In addition, the basic principles declared in the Beijing Rules should be reflected in the juvenile policy of the states. The legal analysis made it possible to highlight such important principles as ensuring the welfare of a minor and social justice; Reduction of interference by law and fair and humane treatment of a teenager in conflict with the law; the " principle of proportionality" (limitation of punitive sanctions) and the individualizat ion of the responsibility of minors, taking into account the act committed; expedient use of measures of influence on minors, limited use of punishments, prohibition of the death penalty and corporal punishment, etc. It has been concluded that the improvement of the juvenile justice system under the Beijing Rules is primarily consistent with the general tendency to humanize the rights and protect the rights of children and adolescents, in particular those who are in conflict with the law. Their implementation into national law enables the development of juvenile policy of the state, the system of juvenile law and juvenile justice on the basis of modern international legal standards, which in turn should help to increase the effectiveness of legal influence and reduce the level of juvenile delinquency.