Suchergebnisse

The article considers justice as one of the leading principles of the institute of remuneration. It is concluded that the principle of social justice is a universally recognized value of a democratic state. Social justice – one of the fundamental values of socio-political life, based on the principle of balance in social relations of rights and responsibilities of people, the interests of society and the individual, is a correspondence between the practical role of different individuals (strata) in society and their social status, between work and reward, merit and their recognition. Justice as a key condition for a dignified treatment of the employee involves: a) fair and favorable working conditions; b) fair and satisfactory remuneration for it; c) the dignified existence of the employee and his family members; d) the possibility of association in order to protect their socio-economic interests.It is noted that the institution of remuneration is one of the main in the field of labor law, aimed at ensuring the right of employees to fair remuneration for their work. Guarantees that are enshrined, or should be enshrined in the institution of remuneration, by their nature are aimed at the realization of the right to fair remuneration, ie it is about their focus on ensuring decent wages. Therefore, the concept of "decent, fair wages" should be used in the domestic legislation and in practice for the proper implementation of the right to remuneration. It is stated that today in our country the concept is being implemented – the right of everyone to remuneration for work without discrimination and not below the established minimum wage. At the same time, this concept is not aimed at ensuring life, but rather at "survival". From these positions, it is important to enshrine in domestic law the concept of "decent wages". The state must establish guarantees at the level of normative acts, without which it is impossible to ensure a dignified life for citizens. Many international human rights regulations and the constitutions of modern states directly or indirectly enshrine the right of workers to a dignified existence, which must be ensured by the level of wages. ; У статті розглянуто справедливість як один із провідних принципів інституту оплати праці. Зроблено висновок, що принцип соціальної справедливості є загальновизнаною цінністю демократичної держави. Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей суспільно-політичного життя, що виходить із принципу врівноваженості в соціальних відносинах прав і обов'язків людей, інтересів суспільства й особи, це певна відповідність між практичною роллю різних індивідів (верств) у житті суспільства та їх соціальним становищем, між працею і винагородою, заслугами та їх визнанням. Справедливість як ключова умова гідного ставлення до працівника передбачає: а) справедливі і сприятливі умови праці; б) справедливу і задовільну винагороду за неї; в) гідне існування працівника та членів його сім'ї; г) можливість об'єднання з метою захисту своїх соціально-економічних інтересів.Зазначено, що інститут оплати праці є одним із основних у царині трудового права, спрямованих на забезпечення права працівників на справедливу винагороду за свою працю. Гарантії, які закріплюються, або повинні закріплюватися в інституті оплати праці, за своїм характером спрямовані на реалізацію права на справедливу винагороду, тобто йдеться про їх спрямованість на забезпечення гідної оплати праці. Отже, для належної реалізації права на оплату праці у вітчизняному законодавстві та на практиці має бути використана концепція «гідної, справедливої заробітної плати». Констатовано, що сьогодні в нашій державі реалізується концепція – право кожного на винагороду за працю без дискримінації та не нижче встановленого мінімального розміру праці. Разом із тим ця концепція спрямована не на забезпечення життя, а швидше на «виживання». З цих позицій є актуальним закріплення у вітчизняному законодавстві поняття «гідна заробітна плата». Держава має встановлювати на рівні нормативних актів гарантії, без додержання яких неможливе забезпечення гідного життя громадян. У багатьох міжнародних нормативних актах з прав людини та конституціях сучасних держав прямо чи опосередковано закріплене право працівників на гідне існування, що має забезпечуватися рівнем заробітної плати.

The author upholds the thought that the human's being "under guidance of numerous things", the diversity of spheres of human activities as if gives cause for objecting the architectonic character of politics. However it is the diversity of spheres in each society, in the author's opinion, that is a result of the global institution of the society which gives every reason for the recognition of the architectonic role of politics, as well as the complex unity under the name of the objective mind. The present distribution of market in the social sphere nourishes individualistic comprehension of human rights. Thus, the philosopher concludes, the objective mind is anxious of modern subjectivism and individualism as never before. ; ***

Introduction. State independence of Ukraine since 1991 has become a new fact of the social history of the mankind. Alongside, a number of problems in priority areas of development, structural contradictions, which solution the fate of Ukrainian statehood depends on, have emerged. The state process in Ukraine is a post-classical scenario of a political and legal process, analogs of which in world practice are almost impossible to find, therefore the relevance of the topic we have chosen is indisputable. The aim is to analyze the model of social responsibility as a form of interaction between society and a state in the context of globalization. Research methodology was determined by the complexity of the purpose of the study of social responsibility in a modern democratic society, which caused the application of interdisciplinary approaches to such areas of research as socio-philosophical and political-legal, we applied the principles of determinism, development and relationship, historical and logical unity. The basic methods are comparative and systematic analysis, structural fundamental, and functional instrumental approaches. Research results. The modern model of social responsibility is formed in the process of selforganization of citizens and the establishment of a constructive dialogue between government and civil society, which ensures the achievement of systemic capital of the social optimum. This mechanism of interaction should include two interdependent levels of functional instrumentaldeterminants. The first level is the existence of such conceptual positions as the capacity of civil society and the rule of law, thepower of the rule of law, and respect for democracy. The second level provides public practice of environmental security, national health, spiritual and religious freedom, social justice and individual rights. The conceptual interaction of these levels provides the formation of sociolegal and value-semantic basis of the social genesis of modernity. Discussion. Appeal to the works by V. ...

The article aimed at the analysis of a concept of tolerance in the context of both theory of justice and liberalism versus communitarism debates. The author considers a role and meaning of the tolerance concept in contemporary social and political philosophy through clarification of common and different ways the tolerance concept in key theories of justice by, Otfrid Hoeffe, Axel Honneth, John Rawls, Ernst Tugendhat and Reiner Forst.Key words are: tolerance, liberalism, communitarism, sozial justice, conflict, human dignity, Equality ; В статті досліджується поняття толерантності в контексті проблеми справедливості та суперечки лібералізму та комунітаризму. Послідовно визначається місце розуміння толерантності в сучасній соціальній та політичній філософії. Для цього автор аналізує зв'язок та відмінність використання поняття толерантності в теорії справедливості О.Гьофе, А.Гонета, Дж.Ролза, Е. Туґендгата та Р.Форста.Ключові слова: толерантність, лібералізм, комунітаризм, соціальна справедливість, конфлікт, людська гідність, рівністьВ статье исследуется понятие толерантности в контексте проблемы cправедливости и спора либерализма и коммунитаризма. Последовательно определяется место понимания толерантности в современной социальной и политической философии. Для этого автор анализирует связь и отличие использования понятия толерантности в теории справедливости О.Хеффе, А.Хонета, Дж.Ролза, Э.Тугендгата и Р.Форста. .Ключевые слова: толерантность, либерализм, коммунитаризм, cоциальная справедливость, конфликт, человеческое достоинство, равенствоThe article aimed at the analysis of a concept of tolerance in the context of both theory of justice and liberalism versus communitarism debates. The author considers a role and meaning of the tolerance concept in contemporary social and political philosophy through clarification of common and different ways the tolerance concept in key theories of justice by, Otfrid Hoeffe, Axel Honneth, John Rawls, Ernst Tugendhat and Reiner Forst.Key words are: tolerance, liberalism, communitarism, sozial justice, conflict, human dignity, Equality

The article deals with the basic provisions of ensuring the balance of social equity and economic efficiency in the industrial complex of regions. It is proved that the lack of adequate understanding of the dialectic of economic efficiency and social justice by representatives of business and government structures what leads to hold back their activity in the processes of their balance. ; В статті розглянуто базові положення забезпечення балансу соціальної справедливості та економічної ефективності в промисловому комплексі регіонів. Доведено, що спостерігається відсутність адекватного розуміння діалектики економічної ефективності і соціальної справедливості представниками бізнесу і владних структур що стримує їх активність в процесах їх балансу.

Стаття розглядає правосуддя перехідного періоду в контексті пошуків нових форм миротворчої діяльності. Перехідний період від конфлікту до миру потребує спеціальних заходів щодо відновлення та розвитку суспільного життя. Комплекс даних заходів у документах ООН та в наукових теоріях отримав назву «правосуддя перехідного періоду». Україна внаслідок збройного конфлікту на Донбасі та анексії Криму Російською Федерацією потребує механізмів постконфліктного врегулювання, адаптованих до національного контексту. Актуальним питанням є використання практичних та теоретичних напрацювань правосуддя перехідного періоду та визначення необхідних функцій держави в реалізації постконфліктних заходів. Серед даних ініціатив – акцент на державній політиці в регіонах, пошук шляхів допомоги слабким державам посилити власну суб'єктність і самостійно боротися з наслідками насилля. Вочевидь, різні інтерпретації минулого використовуються політиками, що є особливо характерним для розділених суспільств, де настроями окремих груп населення користуються заради отримання політичних дивідендів. З цієї точки зору завдання держави у постконфліктній відбудові – діяти автономно від короткострокових, кон'юнктурних політичних дискурсів, значна частина яких може розділити суспільство. Правосуддя перехідного періоду – сукупність процесів, пов'язаних зі спробами суспільства знайти спільну мову щодо спадщини минулих масштабних зловживань для забезпечення відповідальності, служіння справедливості та досягнення примирення. До функцій правосуддя перехідного періоду відносяться: сприяння демократизації; зменшення кількості випадків порушення прав людини; законодавче закріплення офіційних подій конфліктного минулого в офіційній версії; надання репарацій і насамперед матеріальних виплат жертвам; сприяння примиренню. Фактично правосуддя перехідного періоду не є нейтральним інструментом досягнення правди, відновлення жертв та примирення, оскільки завжди реалізується в певному політичному контексті. Крім юридичної експертизи імплементації транзитивного правосуддя, на нашу думку, має використовуватися соціально-політична експертиза. Важливим результатом такої експертизи є формування політики пам'яті, зокрема через вивчення громадської думки та врахування інтересів різноманітних соціальних груп суспільства. ; The end of the Cold War led to the search for new forms of peacemaking. These initiatives include a focus on public policy in the regions, finding ways to help weak states strengthen their capacity and deal with the effects of violence on the society. The transition from conflict to peace requires special measures to restore and develop social life. The set of measures in UN documents and scientific theories was called "Transitional Justice". As a result of the armed conflict in the Donbas and in the annexation of the Crimea, Ukraine needs mechanisms of post-conflict settlement, adapted to the national context. A topical issue is the use of practical and theoretical developments in transitional justice and defining the necessary functions of the state in the implementation of post-conflict measures. Obviously, different interpretations of the past are used by politicians, which is especially characteristic of divided societies, where the attitudes of particular groups of the population are used for political dividends. From this perspective, the task of the state in post-conflict reconstruction is to act autonomously from short-term, conjunctural political discourses, much of which can be divided by society. Transition justice is a set of processes related to society's attempts to find common ground on the legacy of past widespread violence to ensure accountability, serve justice and achieve reconciliation. The functions of transitional justice include: promoting democratization; reducing the number of human rights abuses; legislative consolidation of official events of the conflict past in the official version; reparations and, first and foremost, material payments to victims; promoting reconciliation. In fact, transitional justice is not a neutral tool for achieving truth, recovering victims and reconciliation, as it is always implemented in a particular political context. In addition to the legal expertise of transitional justice implementation, we believe that socio-political expertise should be used. A key element of such expertise is the formulation of memory policies, in particular through the study of public opinion and the interests of various social groups in society.

Стаття розглядає правосуддя перехідного періоду в контексті пошуків нових форм миротворчої діяльності. Перехідний період від конфлікту до миру потребує спеціальних заходів щодо відновлення та розвитку суспільного життя. Комплекс даних заходів у документах ООН та в наукових теоріях отримав назву «правосуддя перехідного періоду». Україна внаслідок збройного конфлікту на Донбасі та анексії Криму Російською Федерацією потребує механізмів постконфліктного врегулювання, адаптованих до національного контексту. Актуальним питанням є використання практичних та теоретичних напрацювань правосуддя перехідного періоду та визначення необхідних функцій держави в реалізації постконфліктних заходів. Серед даних ініціатив – акцент на державній політиці в регіонах, пошук шляхів допомоги слабким державам посилити власну суб'єктність і самостійно боротися з наслідками насилля. Вочевидь, різні інтерпретації минулого використовуються політиками, що є особливо характерним для розділених суспільств, де настроями окремих груп населення користуються заради отримання політичних дивідендів. З цієї точки зору завдання держави у постконфліктній відбудові – діяти автономно від короткострокових, кон'юнктурних політичних дискурсів, значна частина яких може розділити суспільство. Правосуддя перехідного періоду – сукупність процесів, пов'язаних зі спробами суспільства знайти спільну мову щодо спадщини минулих масштабних зловживань для забезпечення відповідальності, служіння справедливості та досягнення примирення. До функцій правосуддя перехідного періоду відносяться: сприяння демократизації; зменшення кількості випадків порушення прав людини; законодавче закріплення офіційних подій конфліктного минулого в офіційній версії; надання репарацій і насамперед матеріальних виплат жертвам; сприяння примиренню. Фактично правосуддя перехідного періоду не є нейтральним інструментом досягнення правди, відновлення жертв та примирення, оскільки завжди реалізується в певному політичному контексті. Крім юридичної експертизи імплементації транзитивного правосуддя, на нашу думку, має використовуватися соціально-політична експертиза. Важливим результатом такої експертизи є формування політики пам'яті, зокрема через вивчення громадської думки та врахування інтересів різноманітних соціальних груп суспільства. ; The end of the Cold War led to the search for new forms of peacemaking. These initiatives include a focus on public policy in the regions, finding ways to help weak states strengthen their capacity and deal with the effects of violence on the society. The transition from conflict to peace requires special measures to restore and develop social life. The set of measures in UN documents and scientific theories was called "Transitional Justice". As a result of the armed conflict in the Donbas and in the annexation of the Crimea, Ukraine needs mechanisms of post-conflict settlement, adapted to the national context. A topical issue is the use of practical and theoretical developments in transitional justice and defining the necessary functions of the state in the implementation of post-conflict measures. Obviously, different interpretations of the past are used by politicians, which is especially characteristic of divided societies, where the attitudes of particular groups of the population are used for political dividends. From this perspective, the task of the state in post-conflict reconstruction is to act autonomously from short-term, conjunctural political discourses, much of which can be divided by society. Transition justice is a set of processes related to society's attempts to find common ground on the legacy of past widespread violence to ensure accountability, serve justice and achieve reconciliation. The functions of transitional justice include: promoting democratization; reducing the number of human rights abuses; legislative consolidation of official events of the conflict past in the official version; reparations and, first and foremost, material payments to victims; promoting reconciliation. In fact, transitional justice is not a neutral tool for achieving truth, recovering victims and reconciliation, as it is always implemented in a particular political context. In addition to the legal expertise of transitional justice implementation, we believe that socio-political expertise should be used. A key element of such expertise is the formulation of memory policies, in particular through the study of public opinion and the interests of various social groups in society.

Despite the relative sustainability, the concepts of justice are consistent with the principle of development and therefore they evolve together with social being and social consciousness. The era of globalization, information society and consumerism objectively and regularly make a tangible contribution to the revision of content-axiological priorities of justice. At the heart of any fairness concept or paradigm is symmetry between the actual and proper – as the actual deviates from the proper, so it is unfair and is subject to correction. When at the level of mass consciousness we see the sense of necessity, justice is reflected in the mass consciousness in the form of expectations. Social expectations define the specific historical symmetry between what is proper and valid towards the rights to freedom and equality. Justice reflects the actual status of compliance with anticipated ideas about freedom and equality of opportunities. The debates on justice are still open. Currently they are focused not only on the issue of justice itself, but also on discussing a range of related topics – political legitimacy, collective and individual responsibility, functional boundaries of state, identity problems etc. The boundaries between these paradigms frequently disappear. Therefore, we are observing attempts to build an integrative theory of justice. The conceptual basis of the theory of justice is becoming increasingly detailed, acquiring incremental properties. The concept of justice gains meaningful significance: axiological, legal, ethical and political. In addition, today the concept of justice may not be considered in essence without analyzing globalization processes. The categorial network of the theory of justice features the emergence of new meaningful centres, which are essential to solve the problem of justice as a vital factor of common human reality.Keywords: the principle of development, theoretical framework of justice, conceptual approaches, content-axiological priorities of justice, social megatrends of our time. ; Попри відносну усталеність, уявлення про справедливість цілком підпадають під дію принципу розвитку, а значить еволюціонують разом із суспільним буттям і суспільною свідомістю. Епоха глобалізму, інформаційного суспільства і консьюмеризму об'єктивно й закономірно робить свій вагомий внесок у перегляд змістовно-аксіологічних пріоритетів справедливості.Ключові слова: принцип розвитку, теоретичний фундамент справедливості, концептуальні підходи, змістовно-аксіологічні пріоритети справедливості, суспільні мегатенденції сучасності. Несмотря на относительную устойчивость, представление о справедливости вполне подпадают под действие принципа развития, а значит эволюционируют вместе с общественным бытием и общественным сознанием. Эпоха глобализма, информационного общества и консьюмеризма объективно и закономерно делает свой весомый вклад в пересмотр содержательно-аксиологических приоритетов справедливости.Ключевые слова: принцип развития, теоретический фундамент справедливости, концептуальные подходы, содержательно-аксиологические приоритеты справедливости, общественные мегатенденции современности. Despite the relative sustainability, the concepts of justice are consistent with the principle of development and therefore they evolve together with social being and social consciousness. The era of globalization, information society and consumerism objectively and regularly make a tangible contribution to the revision of content-axiological priorities of justice. At the heart of any fairness concept or paradigm is symmetry between the actual and proper – as the actual deviates from the proper, so it is unfair and is subject to correction. When at the level of mass consciousness we see the sense of necessity, justice is reflected in the mass consciousness in the form of expectations. Social expectations define the specific historical symmetry between what is proper and valid towards the rights to freedom and equality. Justice reflects the actual status of compliance with anticipated ideas about freedom and equality of opportunities. The debates on justice are still open. Currently they are focused not only on the issue of justice itself, but also on discussing a range of related topics – political legitimacy, collective and individual responsibility, functional boundaries of state, identity problems etc. The boundaries between these paradigms frequently disappear. Therefore, we are observing attempts to build an integrative theory of justice. The conceptual basis of the theory of justice is becoming increasingly detailed, acquiring incremental properties. The concept of justice gains meaningful significance: axiological, legal, ethical and political. In addition, today the concept of justice may not be considered in essence without analyzing globalization processes. The categorial network of the theory of justice features the emergence of new meaningful centres, which are essential to solve the problem of justice as a vital factor of common human reality.Keywords: the principle of development, theoretical framework of justice, conceptual approaches, content-axiological priorities of justice, social megatrends of our time.

Problem setting. Modern democratic development of Ukraine is accompanied by the emergence of acute socio-economic challenges directly related to the quality of life of the population and the necessity for constant attention to them by the state. Under such conditions, the importance of social policy increases, and it is highly important to respond appropriately to the deterioration of people's social security. The implementation of effective social policy is complicated in the context of decentralization reform, when a significant range of powers to implement is transferred to the territories and there is an expansion of the circle of direct executors. Recent research and publications analysis. The issue of forming the effective social policy and proper social protection of vulnerable groups is considered in the works of many foreign and domestic researchers. Theoretical and methodological foundations of the humanitarian component of the social policy are revealed in the works of the classics of world sociological thought M.Weber, P. Sorokin, Y. Habermas, P. Reeker and other scientists. In the domestic science of public administration, social policy is given considerable attention; various aspects of its implementation at the central, regional and local levels are considered. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. At the same time, it should be noted that the theoretical study of the issues of social justice and the filling of social work with humanitarian content in the current context of reforms requires much more attention. Paper main body. The article states that the peculiarity of the modern transformation of the social policy of the Ukrainian state is the transition from a paternalistic to a market model of economic and social development. This causes a number of problems and requires adherence to the democratic principles of social security, which include, in particular, the concept of humanitarianism. The latter, along with the requirement of humane treatment of the rights and freedoms of every citizen, focuses on a deeper involvement of the provisions of human science. The theoretical and methodological basis of the humanitarian direction of social policy is humanitarian knowledge and the corresponding values of civilizational development of modern society. In the specific context of the implementation of social policy in the context of decentralization, humanitarianism is revealed through such principles as anthropocentrism, polysubjectivity, justice and the paradigmatic unity of all participants in the process of social interaction. Conclusions of the research and prospects for further studies. It is stated that the humanitarian orientation of social policy in the modern conditions of public openness and decentralization reform becomes of special importance. Deepening the care for vulnerable groups of the population is carried out by introducing new technologies of accounting and verification of their status, a combination of general approaches and targeted assistance to each group. Thus, speculative concepts of humanity and tolerance are part of the direct practice of public communication and social transformation, become the content of legal and organizational support of social policy. Further scientific research in this direction is possible in particular by ensuring the unity of theoretical developments and practical steps by guaranteeing the proportional development of society on the basis of democracy and justice. Peculiarities of social policy transformation in the conditions of decentralization reform and application of modern innovative mechanisms of its realization are considered. The specifics of the organization of social security at the local level and its specific forms are revealed. The necessity for observing the humanitarian orientation of the implementation of social policy on the basis of the principles of anthropocentrism, polysubjectivity, transparency and justice is substantiated. An important condition for the implementation of this orientation should be the introduction of a model of humanitarian paradigm in the activities of all social policy actors. ; Розглянуто особливості трансформації соціальної політики в умовах реформи децентралізації та застосування сучасних інноваційних механізмів її реалізації. Розкрито специфіку організації соціального забезпечення на місцевому рівні та його конкретні форми. Обґрунтовано необхідність дотримання гуманітарної спрямованості здійснення соціальної політики на основі принципів людиноцентризму, полісуб'єктності, транспарентності та справедливості. Зазначено, що важливою умовою реалізації вказаної спрямованості має бути впровадження моделі гуманітарної парадигми в діяльність всіх суб'єктів соціальної політики.

Problem setting. Modern democratic development of Ukraine is accompanied by the emergence of acute socio-economic challenges directly related to the quality of life of the population and the necessity for constant attention to them by the state. Under such conditions, the importance of social policy increases, and it is highly important to respond appropriately to the deterioration of people's social security. The implementation of effective social policy is complicated in the context of decentralization reform, when a significant range of powers to implement is transferred to the territories and there is an expansion of the circle of direct executors. Recent research and publications analysis. The issue of forming the effective social policy and proper social protection of vulnerable groups is considered in the works of many foreign and domestic researchers. Theoretical and methodological foundations of the humanitarian component of the social policy are revealed in the works of the classics of world sociological thought M.Weber, P. Sorokin, Y. Habermas, P. Reeker and other scientists. In the domestic science of public administration, social policy is given considerable attention; various aspects of its implementation at the central, regional and local levels are considered. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. At the same time, it should be noted that the theoretical study of the issues of social justice and the filling of social work with humanitarian content in the current context of reforms requires much more attention. Paper main body. The article states that the peculiarity of the modern transformation of the social policy of the Ukrainian state is the transition from a paternalistic to a market model of economic and social development. This causes a number of problems and requires adherence to the democratic principles of social security, which include, in particular, the concept of humanitarianism. The latter, along with the requirement of humane treatment of the rights and freedoms of every citizen, focuses on a deeper involvement of the provisions of human science. The theoretical and methodological basis of the humanitarian direction of social policy is humanitarian knowledge and the corresponding values of civilizational development of modern society. In the specific context of the implementation of social policy in the context of decentralization, humanitarianism is revealed through such principles as anthropocentrism, polysubjectivity, justice and the paradigmatic unity of all participants in the process of social interaction. Conclusions of the research and prospects for further studies. It is stated that the humanitarian orientation of social policy in the modern conditions of public openness and decentralization reform becomes of special importance. Deepening the care for vulnerable groups of the population is carried out by introducing new technologies of accounting and verification of their status, a combination of general approaches and targeted assistance to each group. Thus, speculative concepts of humanity and tolerance are part of the direct practice of public communication and social transformation, become the content of legal and organizational support of social policy. Further scientific research in this direction is possible in particular by ensuring the unity of theoretical developments and practical steps by guaranteeing the proportional development of society on the basis of democracy and justice. Peculiarities of social policy transformation in the conditions of decentralization reform and application of modern innovative mechanisms of its realization are considered. The specifics of the organization of social security at the local level and its specific forms are revealed. The necessity for observing the humanitarian orientation of the implementation of social policy on the basis of the principles of anthropocentrism, polysubjectivity, transparency and justice is substantiated. An important condition for the implementation of this orientation should be the introduction of a model of humanitarian paradigm in the activities of all social policy actors. ; Розглянуто особливості трансформації соціальної політики в умовах реформи децентралізації та застосування сучасних інноваційних механізмів її реалізації. Розкрито специфіку організації соціального забезпечення на місцевому рівні та його конкретні форми. Обґрунтовано необхідність дотримання гуманітарної спрямованості здійснення соціальної політики на основі принципів людиноцентризму, полісуб'єктності, транспарентності та справедливості. Зазначено, що важливою умовою реалізації вказаної спрямованості має бути впровадження моделі гуманітарної парадигми в діяльність всіх суб'єктів соціальної політики.

Purpose: a comprehensive philosophical study of social policy as a legal phenomenon, the study of its political and social components.Methodology: The research for the philosophical specifics axiologically legal features of social policy used scientific methods of analysis, synthesis - for the study of fundamental concepts; historical method - to summarize the «justice» of the concept as a component of social policy.Findings: considered especially philosophical concept of «social policy», shows the social and legal foundations of this phenomenon; listed components of social policy.Originality: social policy first considered as a derivative of social justice; defined levels and features of social policy in the Ukrainian society.Practical value: articles materials can be used in the study of these disciplines - philosophy, sociology, political science, law, and others. ; Цель: комплексное философское исследование социальной политики как правового явления, изучение его политико-социальных составляющих.Методика: для исследования философской специфики аксиологически-правовых особенностей социальной политики использовались общенаучные методы: анализ, синтез – для изучения фундаментальных понятий; исторический метод – для обобщения понятия «справедливость» как составляющей социальной политики.Результати: рассмотрены философские особенности понятия «социальная политика», показаны социально-правовые основы данного феномена; указаны составляющие социальной политики.Научная новизна: впервые рассмотрена социальная политика как производная социальной справедливости; определены уровни и особенности социальной политики в украинском обществе.Практическая значимость: материалы статьи могут быть использованы при изучении таких дисциплин – философия, социология, политология, правоведение и др. ; Мета: комплексне філософське дослідження соціальної політики як правового явища, вивчення його політико-соціальних складових. Методика: для дослідження філософської специфіки аксіологічно-правових особливостей соціальної політики використовувались загально-наукові методи: аналіз, синтез – для вивчення фундаментальних понять; історичний метод – для узагальнення поняття «справедливість» як складової соціальної політики. Результати: розглянуто філософські особливості поняття «соціальна політика», показано соціально-правові засади даного феномена; зазначено складові соціальної політики.Наукова новизна: вперше розглянуто соціальну політику як похідну соціальної справедливості; визначено рівні та особливості соціальної політики в українському суспільстві.Практична значущість: матеріали статті можуть бути використаними при вивченні таких дисциплін – філософія, соціологія, політологія, правознавство та ін.

In the article the specifics of social security of judges are analyzed. The content of this legalcategory is studied. Aspects of the essence of judges' social security have been clarified. ; У статті проаналізовано специфіку соціального забезпечення суддів. Досліджено змістданої правової категорії. З'ясовано аспекти сутності соціального забезпечення суддів.

The article considers the principles of social security as a basis for the formation and development of social security law, which today is one of the key branches of law, as its rules are aimed at implementing one of the most important constitutional human rights - the right to social protection. However, proclaimed, but not implemented in practice, it distances the state from the directed course of democratic transformation and social welfare. For the effective and efficient realization of this right, a system of principles is established, on the basis of which social security is based. The principles of social security law are defined as basic ideas, guidelines and basic principles based on international standards in the field of social policy and enshrined in national legislation, which embody scientifically sound developments and ideologically established concepts in the field of social security and promote more effective and socially fair distribution of state funds and non-state social funds among citizens who in the manner prescribed by law acquire the right to receive social security in one or more forms. It is noted that with a significant change in social relations in the field of social security there is a need to change the content of the recognized principles of social security law. That is, the latter should be formed in stages depending on the economic situation in Ukraine. Thus, currently the main principles of social security are proposed to include: comprehensiveness (universality) of social security; equality of rights and opportunities, prohibition of discrimination; social justice; unity and differentiation in social security of the population of Ukraine; targeted and effective use of state and non-state social funds; immutability of the content and volume of social benefits and services; state guarantee of established rights in the field of social security; solidarity and subsidies in social security; transparency, timeliness and completeness of social security; ensuring a standard of living not lower than the subsistence level established by law; taking into account the requirements of international treaties of Ukraine in the field of social security. ; У статті розглянуто принципи соціального забезпечення як основу формування та розвитку галузі права соціального забезпечення, яка сьогодні є однією з ключових галузей права, оскільки її норми спрямовані на реалізацію одного з найважливіших конституційних прав людини - права на соціальний захист. Втім, проголошене, але не реалізоване на практиці, воно віддаляє державу від курсу демократичних перетворень і суспільного благополуччя. Для ефективної й дієвої реалізації цього права встановлюється система принципів, на якій ґрунтується соціальне забезпечення. Принципи права соціального забезпечення визначено як основоположні ідеї, керівні положення й основні начала, засновані на міжнародних стандартах у галузі соціальної політики та закріплені в нормах національного законодавства, які втілюють у собі науково обґрунтовані розробки та ідеологічно закріплені концепції в галузі соціального забезпечення та сприяють більш ефективному та соціально справедливому розподілу державних грошових коштів і коштів недержавних соціальних фондів між громадянами, котрі в установленому законом порядку набувають право на отримання соціального забезпечення в одній або декількох формах. Зазначено, що у разі суттєвої зміни суспільних відносин у сфері соціального забезпечення виникає потреба у зміні змісту визнаних принципів права соціального забезпечення. Тобто останні повинні формуватися поетапно залежно від економічного становища в Україні. Отже, до основних принципів соціального забезпечення запропоновано віднести: всебічність (універсальність) соціального забезпечення; рівність прав і можливостей, заборону дискримінації; соціальну справедливість; єдність і диференціацію у соціальному забезпеченні населення України; цільове й ефективне використання коштів державних і недержавних соціальних фондів; незменшуваність змісту й обсягу соціальних виплат і послуг; державну гарантованість установлених прав у сфері соціального забезпечення; солідарність і субсидування у соціальному забезпеченні; прозорість, своєчасність і повноту соціального забезпечення населення; забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом; урахування вимог норм міжнародних договорів України у сфері соціального забезпечення.

The purpose of the publication is to reconstruct the main stages of life and social activity of O.A. Tyshchynskyi (1835–1896), who largely contributed to the development of civil society, local government, education, science and culture in Chernihiv region. The scientific novelty of the publication is related to the use of newly discovered sources and historiographical studies, analyzed on the basis of the principles of historicism, objectivity and comprehensiveness with the help of modern methodological tools. Conclusions. The involved source base allowed to find out the directions of multifaceted activity of O.A. Tyshchynskiy, that belonged to the liberal-democratic intelligentsia and was one of the key figures in many spheres of life in Chernihiv region and an active participant of the Ukrainian national movement in the region in the second half of the XIX c. The member of the Chernihiv hromada in the 80s and 90s of the XIX c., the member of the Chernihiv county and provincial zemstvo assemblies, Chernihiv City Duma, the chairman of the Chernihiv county zemstvo administration, honorary justice of the peace, one of the founders of the Chernihiv Public Library and leaders of the Chernihiv City Bank, O.A. Tyshchynskyi had considerable authority among contemporaries, who called his «kum» with authority. Therefore, the promulgation of the creative heritage and honoring the memory of O.A. Tyshchynskyi seems to be an urgent need.

The article examines the concept of decent work as a strategic direction for the development of labour legislation of the XXI century. The article is devoted to the research on the social dialogue as a part of the concept of decent work and an instrument for the effective realization of its other parts. The author outlines the connections between the institute of social dialogue and such dimensions of the concept of decent work as fundamental principles and rights at work, employment and working conditions, social protection. The legal grounds for social dialogue in the strategic documents of the International Labour Organization, its features for the future of the labour and the special role in the conditions of COVID-19 pandemic are analysed. The importance of the principle of freedom of association and the effective recognition of the right to collective bargaining for the effectiveness of social dialogue is established. The specifics of the influence of social dialogue to the realisation of the concept of decent work at the national and industrial levels are determined. The paper substantiates the interdependence of economic development and social progress and a high-quality social dialogue. The author also identifies the role of social dialogue in the process of labour law development. A social dialogue is important for improving labour and social legislation, bringing it in line with the requirements of the labour market, the employers' and workers' needs. The issues of decent working conditions, harmonization of professional and family life and professional development of employees can be effectively addressed at the production level. The author investigates the peculiarities of application and specific role of social dialogue for management of difficult situations and crises. It is stated that using the social dialogue to find solutions to the full range of problems by COVID-19 is important. It is determined, that it helps to analyse the real situation in various industries and spheres, reduce social tensions, minimize negative socio-economic consequences for all participants of social dialogue. Keywords: the concept of decent work, a social dialogue, the Fundamental Principles and Rights at Work, freedom of association, employers' organizations, workers' organizations, collective bargaining, social justice, social development, COVID-19.