Suchergebnisse

The article is devoted to the problem of tolerance in various spheres of social life and especially in international practice it contributes to the solution of many social problems emerged within society. The urgency of the study is to use the most accepted tolerant practices for the manifestation of new cultural communication in international practice, as well as to show how diplomatic measures can prevent world conflicts. The purpose of the paper is to consider and analyse the concept of "tolerance", its limits of application are established. In today's world, the problem is aggravated in the context of social conflicts, social tension in the international community, and the diplomatic platform in various types of societies. The problem of tolerance covers all spheres of social life of any state: social, political, religious, and personal. The concept of tolerance is an antithesis of antipathy, hatred, and hostile attitude. The article reveals the typology of tolerance in all social spheres of its existence. Along with the notion of "tolerance" in society there is also the concept of "intolerance". Intolerance has often a hidden position, an implicit one. In particular, tolerance is studied as a universal condition of man existence and the interconnection of people in the space of intercultural relations. The methodological approaches to resolving conflicts by diplomatic methods and sociological-analytical analysis of tolerant practices are revealed. There is no need for Ukraine to resort to tolerance level reduction as this can lead to a negative impact on the international image as a European legal democratic state. It may cause a potential threat to the peaceful coexistence of national and ethnic minorities, as well as to civil society formation and the Ukrainian political nation development.

The article considers some aspects of social advertising in Ukraine, describes the main characteristics of social advertising as one of the modern practices in Ukraine, as well as prospects for the development and application of social advertising in professional social work. The types of social advertising, the functions it performs in the system of social work and the tasks it can perform in the future are determined. Theoretical works of domestic and foreign experts, as well as reports on social advertising, reports of the National Council are analyzed. They allow us to conclude that a social worker, through social advertising, can prevent, promote socialization, adaptation, information and improve the social climate in the country, warn society about certain problems and minimize their spread. The study gives grounds to draw the following conclusions that social advertising is a legally defined form of providing a social prevention service used in modern practice of social work in order to prevent CLC. At the same time, social advertising is not direct propaganda. It is a conversation between a person, a problem and a society; helping a person to solve difficult situations and gaining the ability to look at their own resources in a new way. Such advertising can have a direct real impact on society and life values, work to anticipate difficult situations and help not only the person but also the social worker in solving the tasks. This requires conditions at the state level: increasing the number of outdoor social advertising from the Ministry of Social Policy of Ukraine, non-profit organizations, institutions providing social services; differentiation of social advertising from political, commercial advertising and other types of advertising; compliance with the requirements of ethics and responsibility of customers, performers, distributors of social advertising. ; У статті розглянуто окремі аспекти соціальної реклами в Україні, описано основні характеристики соціальної реклами, як однієї із сучасних практик в Україні, а також перспектив розвитку та застосування соціальної реклами в професійній соціальній роботі. Визначено види соціальної реклами, функції які вона виконує в системі соціальної роботи та завдання які може здійснювати в перспективі. Проведено аналіз теоретичних праць вітчизняних та закордонних фахівців, а також звітів про соціальну рекламу, звітів Національної ради, які дозволяють зробити підсумок про те, що соціальний працівник завдяки соціальній рекламі, може здійснювати профілактику, сприяти соціалізації, адаптації, інформуванню та покращувати соціальний клімат в країні, попереджувати суспільство про певні проблеми та мінімізувати їх поширення.

The article considers some aspects of social advertising in Ukraine, describes the main characteristics of social advertising as one of the modern practices in Ukraine, as well as prospects for the development and application of social advertising in professional social work. The types of social advertising, the functions it performs in the system of social work and the tasks it can perform in the future are determined. Theoretical works of domestic and foreign experts, as well as reports on social advertising, reports of the National Council are analyzed. They allow us to conclude that a social worker, through social advertising, can prevent, promote socialization, adaptation, information and improve the social climate in the country, warn society about certain problems and minimize their spread. The study gives grounds to draw the following conclusions that social advertising is a legally defined form of providing a social prevention service used in modern practice of social work in order to prevent CLC. At the same time, social advertising is not direct propaganda. It is a conversation between a person, a problem and a society; helping a person to solve difficult situations and gaining the ability to look at their own resources in a new way. Such advertising can have a direct real impact on society and life values, work to anticipate difficult situations and help not only the person but also the social worker in solving the tasks. This requires conditions at the state level: increasing the number of outdoor social advertising from the Ministry of Social Policy of Ukraine, non-profit organizations, institutions providing social services; differentiation of social advertising from political, commercial advertising and other types of advertising; compliance with the requirements of ethics and responsibility of customers, performers, distributors of social advertising. ; У статті розглянуто окремі аспекти соціальної реклами в Україні, описано основні характеристики соціальної реклами, як однієї із сучасних практик в Україні, а також перспектив розвитку та застосування соціальної реклами в професійній соціальній роботі. Визначено види соціальної реклами, функції які вона виконує в системі соціальної роботи та завдання які може здійснювати в перспективі. Проведено аналіз теоретичних праць вітчизняних та закордонних фахівців, а також звітів про соціальну рекламу, звітів Національної ради, які дозволяють зробити підсумок про те, що соціальний працівник завдяки соціальній рекламі, може здійснювати профілактику, сприяти соціалізації, адаптації, інформуванню та покращувати соціальний клімат в країні, попереджувати суспільство про певні проблеми та мінімізувати їх поширення.

Reserves are an important accounting and economic category and subject of accounting, occupy an important place in current assets and participate in shaping the final product of the company and included in the value of its equity. The basic condition of economic activity of agricultural enterprises is sufficient and rational use of inventory, from which they operate, ensuring further development of social economic relations.The article aims to study the characteristics of accounting reserves in foreign countries and comparisons with Ukrainian practice.Constant changes current legislation of Ukraine, conditions of capital, increasing demands of users of information, transformation of national accounting in accordance with international standards determine the objective necessity of deepening the study of inventory accounting in agricultural enterprises.In the article the reserves in foreign accounting practice are examined. Different perspectives on the concept of «reserves» and choice of the assessment method are shown. Comparison of foreign reserves accounting practices with the national experience in Ukraine is carried out.

Reserves are an important accounting and economic categoryand subject of accounting, occupy an important place in current assets andparticipate in shaping the final product of the company and included in thevalue of its equity. The basic condition of economic activity of agriculturalenterprises is sufficient and rational use of inventory, from which they operate,ensuring further development of social economic relations.The article aims to study the characteristics of accounting reserves inforeign countries and comparisons with Ukrainian practice.Constant changes current legislation of Ukraine, conditions of capital,increasing demands of users of information, transformation of national accountingin accordance with international standards determine the objective necessity ofdeepening the study of inventory accounting in agricultural enterprises.In the article the reserves in foreign accounting practice are examined.Different perspectives on the concept of «reserves» and choice of theassessment method are shown. Comparison of foreign reserves accountingpractices with the national experience in Ukraine is carried out.

У статті аналізуються соціальні трансформації ХХІ ст., викликані глобалізацією, інформатизацією та запровадженням глобальної неоліберальної моделі економіки. Розглядаються феномени прекарних соціальних практик, прекаріату, наголошується на небезпечності поширення прекарних життєвих стратегій для сучасного українського суспільства. Аргументовано, що проблема прекарності актуальна для системи життєдіяльності сучасного соціуму, впливає на соціальні інститути та процеси соціальної динаміки. ; В статье анализируются социальные трансформации, характерные для ХХІ в., которые возникают как результат глобализации, информатизации, доминирования глобальной неолиберальной модели экономики. Рассматриваются феномены прекарных социальных практик и прекариата, акцентируется внимание на том, насколько опасны прекарные жизненные установки для функционирования украинского общества. Аргументировано, что проблема прекарности актуальна для системы жизнедеятельности современного социума, поскольку влияет на функционирование всех социальных институтов и отражается на процессе социальной динамики. ; The article analyzes social transformations of the XXI century caused by globalization, informatization and introduction of the global neoliberal model of the economy. The history of formation of the independent Ukrainian state is characterized with numerous ordeals and tragedies; the genesis of the Ukrainian statehood is a nonlinear, unpredictable and, accordingly, almost unforeseeable process. One can consider that its consequence is 'chronic' instability of the domestic social system, 'impending doom' of a large part of the public forced to exist 'on the verge' when they have to balance between 'what is bad' and 'what is worse'. Accordingly, short intervals of temporary stability are perceived with distrust and precaution. The Ukrainian economy is particularly vulnerable due to constant instability.Instable situation is similarly observed not only in Ukraine but in other countries it is not 'burdened' with warfare and is a consequence of substituting the social-democratic model of the economy with the neoliberal one. Under the neoliberal model of the economy, the state loses the function of regulating the economy, and large corporations and enterprises are not obliged to provide their employees with social and economic guarantees. The social economic policy has no longer any signs of humanity, and respectively, the phenomenon of economic elasticity (flexibility) spreads, working conditions and attitudes to it modify. In the social space of modernity, a phenomenon of precarious social practices comes into being and rapidly spreads. They relate to the field of professional occupation, are characterized with a state of permanent uncertainty, insecurity of labor rights and instability of the labor market. They indirectly influence other areas of human life and functioning of the society. A new social stratum, the precariat, comes into being; it has not acquired attributes of a social class yet but it has already become a significant social force. In many respects, the precariat is similar to the proletariat, and therefore, in the presence of an appropriate ideology such as Marxism, it can become the driving force of new social revolutions. There is an actualized task to develop effective social mechanisms and measures in order to minimize the spread of precarious social practices. It is particularly important in the Ukrainian society which is characterized with uncertainty and insecurity of the political and economic course of the state. As a result, there is a significant migration activity of the able-bodied public which does not only pose a threat to the economic development of the state but is a significant social danger.

У статті аналізуються соціальні трансформації ХХІ ст., викликані глобалізацією, інформатизацією та запровадженням глобальної неоліберальної моделі економіки. Розглядаються феномени прекарних соціальних практик, прекаріату, наголошується на небезпечності поширення прекарних життєвих стратегій для сучасного українського суспільства. Аргументовано, що проблема прекарності актуальна для системи життєдіяльності сучасного соціуму, впливає на соціальні інститути та процеси соціальної динаміки. ; В статье анализируются социальные трансформации, характерные для ХХІ в., которые возникают как результат глобализации, информатизации, доминирования глобальной неолиберальной модели экономики. Рассматриваются феномены прекарных социальных практик и прекариата, акцентируется внимание на том, насколько опасны прекарные жизненные установки для функционирования украинского общества. Аргументировано, что проблема прекарности актуальна для системы жизнедеятельности современного социума, поскольку влияет на функционирование всех социальных институтов и отражается на процессе социальной динамики. ; The article analyzes social transformations of the XXI century caused by globalization, informatization and introduction of the global neoliberal model of the economy. The history of formation of the independent Ukrainian state is characterized with numerous ordeals and tragedies; the genesis of the Ukrainian statehood is a nonlinear, unpredictable and, accordingly, almost unforeseeable process. One can consider that its consequence is 'chronic' instability of the domestic social system, 'impending doom' of a large part of the public forced to exist 'on the verge' when they have to balance between 'what is bad' and 'what is worse'. Accordingly, short intervals of temporary stability are perceived with distrust and precaution. The Ukrainian economy is particularly vulnerable due to constant instability.Instable situation is similarly observed not only in Ukraine but in other countries it is not 'burdened' with warfare and is a consequence of substituting the social-democratic model of the economy with the neoliberal one. Under the neoliberal model of the economy, the state loses the function of regulating the economy, and large corporations and enterprises are not obliged to provide their employees with social and economic guarantees. The social economic policy has no longer any signs of humanity, and respectively, the phenomenon of economic elasticity (flexibility) spreads, working conditions and attitudes to it modify. In the social space of modernity, a phenomenon of precarious social practices comes into being and rapidly spreads. They relate to the field of professional occupation, are characterized with a state of permanent uncertainty, insecurity of labor rights and instability of the labor market. They indirectly influence other areas of human life and functioning of the society. A new social stratum, the precariat, comes into being; it has not acquired attributes of a social class yet but it has already become a significant social force. In many respects, the precariat is similar to the proletariat, and therefore, in the presence of an appropriate ideology such as Marxism, it can become the driving force of new social revolutions. There is an actualized task to develop effective social mechanisms and measures in order to minimize the spread of precarious social practices. It is particularly important in the Ukrainian society which is characterized with uncertainty and insecurity of the political and economic course of the state. As a result, there is a significant migration activity of the able-bodied public which does not only pose a threat to the economic development of the state but is a significant social danger.

The social order of modern highly dynamic society is the order of self-organization. Ability to self-organization is a prerequisite for the viability of highly dynamic systems. All modern societies differ from each other by the degree of self-organization of a social order, which is the higher as the greater the degree of involvement of adult members of society in the development and adoption of decisions binding on all members of society.The development of Ukraine puts forward the problem of establishing a self-organizing social order, which will lead to genuine (not declarative) democracy. The changes, taking place in Ukraine, are denoted by the term «transformation», which characterizes the high degree of non-equilibrium of the system that goes from the old to the new social order, in the absence of more or less distinct outlines of the new one. This state of the system is accompanied by a significant weakening of the influence of social institutions. Sustainable institutional order is impossible. Numerous social orders are established. These social orders are formed and transformed by social practices. Social practice is a form of implementation of the institute. Changing typical behaviors of individuals leads to the transformation of social practices, which does not change the institution, but affects the implementation of its functions.The author focuses on the role of education in the process of establishing self-organizing social order. Education considered as a special social practice, which involves the creation of specific communications and interactions, methods of harmonizing and designing social meanings and actions within which certain habitus as the product of this practice. At the same time, habitus generate practices of individuals and groups.After the A. Reckwitz, author consider educational practice as consisting of the following components and elements: (1) forms of bodily activity, constructed by authority and demonstrating as belonging to the status , and the distance between the status of those who teach and those who study; (2) forms of mental activity (as cognitive practices, cognitive styles of participants educationally process; (3) things and their use as elements of the material component of the educational environment; (4) background and motivational knowledge as types of implicit knowledge; (5) state of emotions as derivatives of ethos (non-material component of the educational environment of an educational institution).Regarding modern Ukrainian society, given its democratization as a process of establishing a self-organizing social order, educational practice should generate habitus of «freedom and creativity» (P. Bourdieu). In connection with such representations, an important question are updated: what changes should be made with components and elements of educational practice in order to transformed habitus (as a result of these changes) produce practices that will form the basis for self-organizing social order?The search for answers to this question determines the direction of further author's scientific activity. ; Осмыслено социетальные изменения, происходящие в современном украинском обществе, и роли образования как их катализатора. Такие изменения рассматриваются как процессы образования и преобразования социального порядка. Социальный порядок современного высокодинамичного общества охарактеризованы как порядок самоорганизации. Подчеркивается, что способность к самоорганизации является необходимым условием жизнеспособности высокодинамических систем. Установлено, что все современные общества отличаются друг от друга степенью самоорганизованности социального порядка, которая тем выше, чем больше степень причастности взрослых дееспособных членов общества к выработке и принятию решений, обязательных для выполнения всеми членами общества. Отмечается, что развитие Украины, как современного общества, выдвигает на первый план проблему установления самоорганизационного социального порядка, что, по мнению автора, приведет к настоящей (не декларативной) демократии. Оценвается роль образования в процессе установления такого порядка. При этом образование рассматривается как особая, социализационная, социальная практика, предусматривающая создание специфических коммуникаций и взаимодействий, способов согласования и оформления социальных смыслов и действий, в рамках которых формируются определенные габитусы, которые необходимы для установления порядка самоорганизации. ; Осмислено соцієтальні зміни, що відбуваються в сучасному українському соціумі, та ролі освіти як їх каталізатора. Такі зміни розглядаються як процеси творення та перетворення соціального порядку. Соціальний порядок сучасного високодинамічного суспільства охарактеризовано як порядок самоорганізації. Зазначено, що здатність до самоорганізації є необхідною умовою життєздатності високодинамічних систем. Встановлено, що всі сучасні суспільства відрізняються одне від одного ступенем самоорганізованості соціального порядку, який є тим вищим, чим більшою є міра причетності дорослих дієздатних членів суспільства до вироблення та прийняття рішень, обов'язкових для виконання всіма членами суспільства. Наголошено, що розвиток України, як одного з сучасних суспільств, висуває на перший план проблему встановлення самоорганізаційного соціального порядку, що, на думку авторки, приведе до справжньої (не декларативної) демократії. Оцінюється роль освіти в процесі встановлення такого порядку. При цьому освіту розглянуто як особливу, соціалізаційну, соціальну практику, що передбачає створення специфічних комунікацій і взаємодій, способів узгодження й оформлення соціальних смислів і дій, у межах яких формуються певні габітуси, яких потребує порядок самоорганізації.

Стаття присвячена огляду питання професійної діяльності соціальних працівників у сфері охорони і збереження здоров'я населення як важливої складової професійної діяльності фахівця соціальної роботи у світі. Особливості здоров'єзбережувальної діяльності соціальних працівників означені у спеціальному документі Міжнародної федерації соціальних працівників «Здоров'я і хвороби», що був затверджений у якості рекомендації до дій (2008 р.) у зв'язку зі збереженням здоров'я. Беручи за основу цей документ, а також досвід професійної діяльності та підготовки соціальних працівників за рубежем у подоланні несправедливості й нерівностей щодо здоров'я населення, було запропонована графічна модель здоров'єзюережувальної діяльності в соціальній роботі. Представлено досвід кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка» у розбудові вертикалі професійного зростання соціальних працівників, які здійснюють здоров'єзбережувальну діяльність на основі фахових і спеціальних компетнтностей, здобутих у процесі підготовки в програмах «бакалавра», «магістра», а надалі й доктора філософії за спеціальністю «Соціальна роботи». ; Social work as an area of professional activities and an academic discipline promotes social change and development, social cohesion, strengthening the ability of people to function independently in society, and their liberation; involves people and structures to address vital issues and improve well-being. More often, and fairly well-being is associated with health, in the WHO Constitution (1948) in particular, it is defined as a state of complete physical, mental and social well-being, and not merely the absence of disease or infirmity. Social work supports this definition of health and believes that the combination of physical, mental, social and spiritual spheres of a human being in a holistic phenomenon places health among major personal and social values and simultaneously turns it into an instrumental value - a means to achieve other purposes ranging from simple (basic needs) to higher objectives related to personal and social development, and growth. The modern, updated concept of social work intervention is based on a holistic bio psychosocial and spiritual assessment and interventions that go beyond the micro-macro division, and embraces multisystem levels, intersectoral and interprofessional cooperation aimed at sustainable development. In political statement of the International Federation of Social Workers "Health and Disease" the problem of health is named as an issue of major human rights and social justice, which requires social work to apply the identified principles in politics, education, research and practice. Equity in health - this concept implies that ideally everyone could attain her/his full health potential and thus no one should be disadvantaged by social status or other socially determined factors. Social inequalities in health – these are systematic differences in health between different socio-economic groups, depending on income, education and occupation. The created progress model of professional development of social workers for health caring and health promoting activities, starting from preparation of bachelor to master and Ph.D. in the specialty 231 "Social work" on the basis of health caring, was realized due to implementation of a number of conditions: applying a holistic (bio-psyсho-socio-spiritual) approach to health understanding, eco-system, integrated, cross-sectoral approaches in designing ways to professional intervention of social workers in healthcaring activities, competence approach and didactic principles of integrity, continuity, communication of theory and practice, interdisciplinarity and fundamentalization of content, equivalence of practical and theoretical training components in professional programs' building.

Стаття присвячена огляду питання професійної діяльності соціальних працівників у сфері охорони і збереження здоров'я населення як важливої складової професійної діяльності фахівця соціальної роботи у світі. Особливості здоров'єзбережувальної діяльності соціальних працівників означені у спеціальному документі Міжнародної федерації соціальних працівників «Здоров'я і хвороби», що був затверджений у якості рекомендації до дій (2008 р.) у зв'язку зі збереженням здоров'я. Беручи за основу цей документ, а також досвід професійної діяльності та підготовки соціальних працівників за рубежем у подоланні несправедливості й нерівностей щодо здоров'я населення, було запропонована графічна модель здоров'єзюережувальної діяльності в соціальній роботі. Представлено досвід кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка» у розбудові вертикалі професійного зростання соціальних працівників, які здійснюють здоров'єзбережувальну діяльність на основі фахових і спеціальних компетнтностей, здобутих у процесі підготовки в програмах «бакалавра», «магістра», а надалі й доктора філософії за спеціальністю «Соціальна роботи». ; Social work as an area of professional activities and an academic discipline promotes social change and development, social cohesion, strengthening the ability of people to function independently in society, and their liberation; involves people and structures to address vital issues and improve well-being. More often, and fairly well-being is associated with health, in the WHO Constitution (1948) in particular, it is defined as a state of complete physical, mental and social well-being, and not merely the absence of disease or infirmity. Social work supports this definition of health and believes that the combination of physical, mental, social and spiritual spheres of a human being in a holistic phenomenon places health among major personal and social values and simultaneously turns it into an instrumental value - a means to achieve other purposes ranging from simple (basic needs) to higher objectives related to personal and social development, and growth. The modern, updated concept of social work intervention is based on a holistic bio psychosocial and spiritual assessment and interventions that go beyond the micro-macro division, and embraces multisystem levels, intersectoral and interprofessional cooperation aimed at sustainable development. In political statement of the International Federation of Social Workers "Health and Disease" the problem of health is named as an issue of major human rights and social justice, which requires social work to apply the identified principles in politics, education, research and practice. Equity in health - this concept implies that ideally everyone could attain her/his full health potential and thus no one should be disadvantaged by social status or other socially determined factors. Social inequalities in health – these are systematic differences in health between different socio-economic groups, depending on income, education and occupation. The created progress model of professional development of social workers for health caring and health promoting activities, starting from preparation of bachelor to master and Ph.D. in the specialty 231 "Social work" on the basis of health caring, was realized due to implementation of a number of conditions: applying a holistic (bio-psyсho-socio-spiritual) approach to health understanding, eco-system, integrated, cross-sectoral approaches in designing ways to professional intervention of social workers in healthcaring activities, competence approach and didactic principles of integrity, continuity, communication of theory and practice, interdisciplinarity and fundamentalization of content, equivalence of practical and theoretical training components in professional programs' building.

The article focuses on the forms of research and analysis of problems and prospects of analytical philosophy of education in the context of social activity and of human. In European ideological and educational-philosophical tradition usually forms the language comprehension of life, of the individual and society associated with the figure of L.Wittgenstein and his linguistic-analytical and psycho-pedagogical developments. The influential linguistic, psychological, and educational traditions analtic passes, from the point of view of the majority of the historical and philosophical studios, under the flag analcime and thenstart. It usually is largely true, if we take into account the aspect of language because, as Heidegger wrote, we exist primarily in language and in language. Very often the same Wittgenstein served as if one of the founders of positivism, as the Patriarch of the linguistic tradition, which opposes fundamentalism language Sunny accently of human existence, subjecting the last languages of the world. However, at the same time, there is an urgent need to consider, at least partially, part of that tradition of philosophy and spiritual savesegment humans, in which language and linguistic-analytical tools, acquiring existential status effects, do not negate human rights, and are (sometimes paradoxically and metaphorically) the very deep comprehension of the past itself and the language, finding myself, according to Heidegger, in the "House of being" – this is a tradition started by the language of analytical philosophy, pedagogy, enriched by the ontology of Heidegger and continued in philosophical hermeneutics, as well as psycholinguistic and philosophy of education/education where language and speech get fundamental buttwil status, serving at the same time understanding the world of existence and man. The discourse never exists for its own sake, for his own sake, but in all its usages is striving to shift in the language of experience, a way of living and being in the world that precede him and demand to be made.Analytic and linguistic philosophical tradition has received a boost, moving from the world of man as a unity of meaning, which is defined by the structures of language to the problem of human consciousness, nancholas and language of internal and social dialogue of the person and, eventually, to the level of public practical ontology. The emphasis of the autonomy of thought is supplemented by the criticism of "indoctrination" – the imposition of ideological doctrines without examining the correctness of their initial assumptions. It is largely thanks to the analytical tradition held substantiation of the philosophy of education as an academic discipline. Integration of educational knowledge is the method of logical analysis of language used in educational practice: in particular, identification of contents key terms (education, training, etc.), logical geography of their relationships. Conclusion of the person, its autonomy, as well as the goals of education with the requirements of society and democracy. The content of education for the analytical approach filled the criteria of scientific verifiability ; В предлагаемой статье рассматриваются формы исследования и анализа проблем и перспектив аналитической философии образования в контексте общественной деятельности и человеческого бытия, связанные со сферой взаимодействия языка, сознания и существования человека ; У статті розглядаються форми дослідження і аналізу проблем і перспектив аналітичної філософії освіти у контексті суспільної діяльності і людського буття, пов'язані зі сферою взаємодії мови, свідомості та існування людини

Summary. The purpose of the study is to analyse the rituals and actions performed by the Hutsuls to manifest the changes in age or social status of a male, to describe the structure and age sequence of the rituals and to identify the main ritual elements related to the changes of male's status. The research is conducted on the basis of available sources. The research methodology is based on principles of systematicity and objectivity, as well as on comparative-historical method, structural-semantic and typological analysis and the field research method. The term «initiation» refers solely to the rites of male's transition from an infant to an adolescent and from an adolescent to an adult. The scientific novelty of the research is establishing the correlation between different initiation practices and age and social markers. The structure of the initiation practices as well as their influence on the appearance of a person, his/her place in the community, social rights and responsibilities has been described. Conclusions. The initiations Hutsuls performed were meant to empower a new member of the community with rights and responsibilities, and more importantly, to extend his lifespan. Several rituals were important to young men in different periods of their life as they had initiation significance. According to the typical scheme of transition by A. van Gennep, we can distinguish two main groups of initiations – those that contain the liminal phase and those that do not.The main markers of status change for men (in the studied rituals and ceremonies) are the change of hairstyle (cutting hair), «misbehaving» within the fellow community, showing required physical qualities and military service.Meanwhile, we must admit the lack of solid source base for this study. Therefore the structure, the nature and the significance of Hutsul's masculine initiation practices cannot be fully revealed. The way of gaining special statuses by Hutsul males requires further scientific research. ; Анотація. Мета дослідження – на основі доступних джерел проаналізувати ритуали та обрядодії, що здійснювалися гуцулами задля утвердження зміни вікового чи соціального статусу хлопця, встановити структуру і вікову послідовність проходження ритуалів, визначити основні обрядові елементи здійснення зміни статусу юнака. Методологія дослідження спирається на принципи системності та об'єктивності, на порівняльно-історичний метод, структурно-семантичний і типологічний аналіз, а також на метод польових досліджень. У розвідці термін «ініціація» стосується винятково обрядів переходу особи з дитячої у юнацьку та з юнацької у дорослу вікові групи. Наукова новизна полягає у тому, що встановлено відповідність різних ініціаційних практик тим чи тим віковим і соціальним маркерам, виділено їх структуру, вплив на зовнішній вигляд індивідуума, його місце в громаді, соціальні права та обов'язки. Висновки. Ініціації гуцулів мали на меті наділити нового члена громади певними правами та обов'язками, а що важливіше – продовжити життєвий цикл індивідуума. Для юнаків у різні хронологічні відтинки ініціаційне значення мали кілька ритуалів. За типовою схемою здійснення переходу А. ван Геннепа ми можемо виділити дві основні групи ініціацій – ті, що містять у собі лімінальну фазу, і ті, які її не мають. Основними маркерами зміни статусу хлопця (у досліджуваних ритуалах та обрядодіях) є зміна зачіски (обрубування волосся), «антиповедінка» в рамках парубоцької громади, демонстрування необхідних фізичних якостей юнака та несення військової повинності. Попри те, мусимо констатувати відсутність широкої джерельної бази щодо вивчення цього питання, що наразі не дає змоги повною мірою дослідити структуру, зміст і значення маскулінних ініціаційних практик гуцула. Подальших наукових студій потребує встановлення статусу «легіня» як особливого прошарку парубків у гуцульському соціумі.

Summary. The purpose of the study is to analyse the rituals and actions performed by the Hutsuls to manifest the changes in age or social status of a male, to describe the structure and age sequence of the rituals and to identify the main ritual elements related to the changes of male's status. The research is conducted on the basis of available sources. The research methodology is based on principles of systematicity and objectivity, as well as on comparative-historical method, structural-semantic and typological analysis and the field research method. The term «initiation» refers solely to the rites of male's transition from an infant to an adolescent and from an adolescent to an adult. The scientific novelty of the research is establishing the correlation between different initiation practices and age and social markers. The structure of the initiation practices as well as their influence on the appearance of a person, his/her place in the community, social rights and responsibilities has been described. Conclusions. The initiations Hutsuls performed were meant to empower a new member of the community with rights and responsibilities, and more importantly, to extend his lifespan. Several rituals were important to young men in different periods of their life as they had initiation significance. According to the typical scheme of transition by A. van Gennep, we can distinguish two main groups of initiations – those that contain the liminal phase and those that do not.The main markers of status change for men (in the studied rituals and ceremonies) are the change of hairstyle (cutting hair), «misbehaving» within the fellow community, showing required physical qualities and military service.Meanwhile, we must admit the lack of solid source base for this study. Therefore the structure, the nature and the significance of Hutsul's masculine initiation practices cannot be fully revealed. The way of gaining special statuses by Hutsul males requires further scientific research. ; Анотація. Мета дослідження – на основі доступних джерел проаналізувати ритуали та обрядодії, що здійснювалися гуцулами задля утвердження зміни вікового чи соціального статусу хлопця, встановити структуру і вікову послідовність проходження ритуалів, визначити основні обрядові елементи здійснення зміни статусу юнака. Методологія дослідження спирається на принципи системності та об'єктивності, на порівняльно-історичний метод, структурно-семантичний і типологічний аналіз, а також на метод польових досліджень. У розвідці термін «ініціація» стосується винятково обрядів переходу особи з дитячої у юнацьку та з юнацької у дорослу вікові групи. Наукова новизна полягає у тому, що встановлено відповідність різних ініціаційних практик тим чи тим віковим і соціальним маркерам, виділено їх структуру, вплив на зовнішній вигляд індивідуума, його місце в громаді, соціальні права та обов'язки. Висновки. Ініціації гуцулів мали на меті наділити нового члена громади певними правами та обов'язками, а що важливіше – продовжити життєвий цикл індивідуума. Для юнаків у різні хронологічні відтинки ініціаційне значення мали кілька ритуалів. За типовою схемою здійснення переходу А. ван Геннепа ми можемо виділити дві основні групи ініціацій – ті, що містять у собі лімінальну фазу, і ті, які її не мають. Основними маркерами зміни статусу хлопця (у досліджуваних ритуалах та обрядодіях) є зміна зачіски (обрубування волосся), «антиповедінка» в рамках парубоцької громади, демонстрування необхідних фізичних якостей юнака та несення військової повинності. Попри те, мусимо констатувати відсутність широкої джерельної бази щодо вивчення цього питання, що наразі не дає змоги повною мірою дослідити структуру, зміст і значення маскулінних ініціаційних практик гуцула. Подальших наукових студій потребує встановлення статусу «легіня» як особливого прошарку парубків у гуцульському соціумі.

The proposed article analyzes the motives for voter behaviour before and during the election. It is stated that understanding the patterns of their actions greatly mitigates the surprise of the election results. Recently, political scientists, sociologists, and analysts have learned a great deal about how voters actually make decisions that have a final impact on their choices, how important their views are for understanding democratic responsibility and social well-being. However, these studies have provoked more open-ended questions than answers. In the fall of 2014, the United States held by-elections to Congress. Scientists have another chance to test their versions of the American election results, to monitor the electoral behaviour patterns, to predict the results. Of particular interest, in terms of results, there is the behaviour of a voter known as swing voter. The article analyzes the social status of voters in this group, indicates the possible reasons for changing their electoral positions. Our study is based on a descriptive method and a method of systematic analysis of a number of procedures for collecting, primary analysis, and presentation of data and their characteristics. Administratively, we have focused our attention on the North-Eastern states, the findings of the study should be used responsibly to the situation in other regions of the country. The basic methodology is the most popular in the United States theory of retrospective voting. Its essence is that the political results should correspond to the indicators of competence and efficiency of the elected officials.

The social functions of social audit are identified theoretically using the analysis of the practice of social audit and comparing it with similar concepts (the diagnostics, monitoring and expertise). The principles of conduct of social audit expanded and detailed. Observance of the principles has effect on the efficiency of social functions. It is concluded that the range of functions of social audit in connection with the processes of distribution of social responsibility of business, government and civil society is expanding. ; На основі аналізу практики застосування соціального аудиту та зіставлення його зі спорідненими поняттями (діагностикою, моніторингом та експертизою) теоретично визначені суспільні функції соціального аудиту. Розширені та конкретизовані принципи його проведення, дотримання яких впливає на ефективність суспільних функцій. Зроблено висновок про розширення спектру функцій соціального аудиту у зв'язку з процесами поширення соціальної відповідальності бізнесу, влади, громадянського суспільства.