Suchergebnisse

The purpose of the article. The publication deals with the actual processes of forming a modern public policy space in the context of the development of an information society. The methodology of the research is to apply such general scientific methods as social-communicative, systemic, information-analytical. The scientificnovelty of the results is a thorough analysis of the main socio-communicative connections in the sphere of public policy as a synthesis of political action, scientific reflection, and acts of mass media communication. Defined the underlying mechanisms of interaction of power and society in the process of regulating modern political practices are determined. Conclusions. The vector of development of public policy as a sphere of realization of contemporary social and communicative practices allows us to conclude that the evolution of info-communications technologies largely determines the main trends in the event of modern society, the active implementation of which not only changes the existing structures of society but also leads to fundamentally new social phenomena. It is argued that politics as a critical segment of society's development acquires new qualitative characteristics regarding implementing social and communicative practices. ; Цель работы. В статье рассматриваются актуальные процессы формирования современного пространства публичной политики в контексте развития информационного общества. Методология исследования состоит в использовании таких общенаучных методов: социально-коммуникативный, системный, информационно-аналитический. Научная новизна полученных результатов заключается во всестороннем анализе основных социально-коммуникативных связей в сфере публичной политики как синтезе политического действия, научной рефлексии и актов масс-медийной коммуникации. Определены основные механизмы взаимодействия власти и общества в процессе регулирования современных политических практик. Выводы. Вектор развития публичной политики как сферы реализации современных социально-коммуникативных практик позволяет сделать вывод, что основные тенденции развития современного общества в значительной степени определяются эволюцией инфокоммуникационных технологий, активное внедрение которых не только изменяет существующие структуры общества, а также приводит к возникновению принципиально новых социальных феноменов. Утверждается, что политика как ключевой сегмент развития общества приобретает новые качественные характеристики с точки зрения реализации социально-коммуникативных практик. ; Мета роботи. У статті розглядаються актуальні процеси формування сучасного простору публічної політики в контексті розвитку інформаційного суспільства. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких загальнонаукових методів, як: соціально-комунікативний, системний, інформаційно-аналітичний. Наукова новизна отриманих результатів полягає у всебічному аналізі основних соціально-комунікативних зв'язків у сфері публічної політики як синтез політичної дії, наукової рефлексії та актів мас-медійної комунікації. Визначено основні механізми взаємодії влади та суспільства у процесі регулювання сучасних політичних практик. Висновки. Вектор розвитку публічної політики як сфери реалізації сучасних соціально-комунікативних практик дає змогу зробити висновок, що основні тенденції розвитку сучасного суспільства значною мірою визначаються еволюцією інфокомунікаційних технологій, активне впровадження яких не лише змінює існуючі структури суспільства, а й призводить до виникнення принципово нових соціальних феноменів. Стверджується, що політика як ключовий сегмент розвитку суспільства набуває нових якісних характеристик з точки зору реалізації соціально-комунікативних практик.

Specific features, connected with the influence of past conflict, characterize economic situation in the post-conflict area. It is these features that make it possible to characterize post-conflict management as a separate political and legal category. These specificities should determine the activities of actors to achieve the goal of post-conflict policy.The article defines the characteristics of post-conflict social relations, examines the problems of the functioning of the post-conflict economy, and presents concrete management practices – examples from various post-conflict countries of the world – that solve these problems. The economic recovery of post-conflict areas is considered from the point of view of the psychological state and needs of individuals living in such territories. It is revealed that decisions and actions in the economic policy oriented on the individual can contribute to the achievement of reconciliation in society and prevent return to the state of conflict because of the formation of conditions that will make peace more economically profitable for different segments of the population. The informal institutions that are an integral part of the post-conflict economy are described, and the decisions and actions are showed that make it possible to level the influence of such institutes on social relations through various forms of motivating the population to transfer their activities to the legal plane. Management practices are presented that can create further prerequisites for the sustainable development of post-conflict areas, taking into account the phenomenon of "post-conflict growth" of individuals.The description of the risks that may arise before the actors of the political process is given, and the possible ways of overcoming them are described. International technical assistance is considered as an important tool for the recovery of the post-conflict economy. The advantages and disadvantages of processes related to obtaining international technical assistance are analyzed, in particular, the risk of donors' interventions in management processes. Models are proposed for preventing such an interventions. ; Стан економіки на постконфліктній території характеризується специфічними ознаками, обумовленими впливом минулого конфлікту. Саме ці ознаки дають змогу характеризувати управління постконфліктною територією як окрему політико-правову категорію. Вказана специфіка має обумовлювати діяльність акторів для досягнення мети постконфліктної політики.У статті визначаються характеристики постконфліктних суспільних відносин, досліджуються проблеми функціонування постконфліктної економіки та наводяться конкретні управлінські практики – приклади з різних постконфліктних країн світу, – які вирішують ці проблеми. Відновлення економіки постконфліктних територій розглянуто з позиції психологічного стану та потреб індивідів, які проживають на таких територіях. Виявлено, що рішення та дії в економічній політиці, орієнтовані на індивіда, можуть сприяти досягненню примирення в суспільстві та запобігти поверненню до стану конфлікту внаслідок формування умов, які зроблять стан миру економічно вигідним для різних верств населення. Охарактеризовані неформальні інститути, які є невід'ємною частиною постконфліктної економіки, та описані рішення і дії, які дають змогу нівелювати вплив таких інститутів на суспільні відносини через різні форми спонукання населення до переведення своєї діяльності у легальну площину. Наведені управлінські практики, які можуть створити подальші передумови для сталого розвитку постконфліктних територій з урахуванням феномену «постконфліктного зростання» індивідів.Надано характеристику ризикам, які можуть виникати перед акторами політичного процесу, та описано можливі шляхи їх подолання. Розглянуто міжнародну технічну допомогу як важливий інструмент для відновлення постконфліктної економіки. Проаналізовано переваги та недоліки процесів, пов'язаних із отриманням міжнародної технічної допомоги, зокрема, ризик втручання донорів, які надають допомогу, в процеси управління. Запропоновано моделі для запобігання такому вручанню.

Specific features, connected with the influence of past conflict, characterize economic situation in the post-conflict area. It is these features that make it possible to characterize post-conflict management as a separate political and legal category. These specificities should determine the activities of actors to achieve the goal of post-conflict policy.The article defines the characteristics of post-conflict social relations, examines the problems of the functioning of the post-conflict economy, and presents concrete management practices – examples from various post-conflict countries of the world – that solve these problems. The economic recovery of post-conflict areas is considered from the point of view of the psychological state and needs of individuals living in such territories. It is revealed that decisions and actions in the economic policy oriented on the individual can contribute to the achievement of reconciliation in society and prevent return to the state of conflict because of the formation of conditions that will make peace more economically profitable for different segments of the population. The informal institutions that are an integral part of the post-conflict economy are described, and the decisions and actions are showed that make it possible to level the influence of such institutes on social relations through various forms of motivating the population to transfer their activities to the legal plane. Management practices are presented that can create further prerequisites for the sustainable development of post-conflict areas, taking into account the phenomenon of "post-conflict growth" of individuals.The description of the risks that may arise before the actors of the political process is given, and the possible ways of overcoming them are described. International technical assistance is considered as an important tool for the recovery of the post-conflict economy. The advantages and disadvantages of processes related to obtaining international technical assistance are analyzed, in particular, the risk of donors' interventions in management processes. Models are proposed for preventing such an interventions. ; Стан економіки на постконфліктній території характеризується специфічними ознаками, обумовленими впливом минулого конфлікту. Саме ці ознаки дають змогу характеризувати управління постконфліктною територією як окрему політико-правову категорію. Вказана специфіка має обумовлювати діяльність акторів для досягнення мети постконфліктної політики.У статті визначаються характеристики постконфліктних суспільних відносин, досліджуються проблеми функціонування постконфліктної економіки та наводяться конкретні управлінські практики – приклади з різних постконфліктних країн світу, – які вирішують ці проблеми. Відновлення економіки постконфліктних територій розглянуто з позиції психологічного стану та потреб індивідів, які проживають на таких територіях. Виявлено, що рішення та дії в економічній політиці, орієнтовані на індивіда, можуть сприяти досягненню примирення в суспільстві та запобігти поверненню до стану конфлікту внаслідок формування умов, які зроблять стан миру економічно вигідним для різних верств населення. Охарактеризовані неформальні інститути, які є невід'ємною частиною постконфліктної економіки, та описані рішення і дії, які дають змогу нівелювати вплив таких інститутів на суспільні відносини через різні форми спонукання населення до переведення своєї діяльності у легальну площину. Наведені управлінські практики, які можуть створити подальші передумови для сталого розвитку постконфліктних територій з урахуванням феномену «постконфліктного зростання» індивідів.Надано характеристику ризикам, які можуть виникати перед акторами політичного процесу, та описано можливі шляхи їх подолання. Розглянуто міжнародну технічну допомогу як важливий інструмент для відновлення постконфліктної економіки. Проаналізовано переваги та недоліки процесів, пов'язаних із отриманням міжнародної технічної допомоги, зокрема, ризик втручання донорів, які надають допомогу, в процеси управління. Запропоновано моделі для запобігання такому вручанню.

Formulation of the problem. In the processes of socio-cultural dynamics of modern society, a significant role is played by the consumption process, which is not only a marker of the development of society because it creates new semantic connections and forms a symbolic continuum of social relations, but also significantly influences the processes of personality socialization and formation of social practices. Moreover, just the discourse of consumption that creates and represents patterns of behavior, shapes values and norms that make up the socio-cultural aspect of the late-20th-the beginning of the 21st century, which they call "consumption society". Consumerism is the ideology of "consumption society" is the dependence of the level of personal happiness and enjoyment on the value and prestige of things, that are consumed. In sociological discourse, consumption is interpreted as the conscious activity of people to construct their own identity through consumption.Analysis of recent research and publications. Consumption as a phenomenon and society of consumption as a new image of society during a long period of time has been on the focus of Western researchers, especially economists, sociologists, philosophers, the most illustrative are the works of K. Marks, M. Weber, T. Veblen (consumption is interpreted as a process of socio-economic stratification), J. Baudrillard, G. Marcuse (consumption as a symbolic exchange), P. Bourdieu (field of consumption as a lifestyle), E. Giddens (consumption as a process of identity construction), N. McCendrick, J. Brewer, J. G. Plumb, etc., among Ukrainian researchers, these issues are studied by O. Gerus, A. Doroshkevich, N. Zinchenko, O. Serdyuk.Formation of goals. The purpose of the article is to reveal the essence of the phenomenon of consumption and consumer practices, to reveal their influence on the processes of socio-cultural dynamics of modern society.Presentation of the main material. The concept of "consumption" has become on the focus of attention of intellectuals in connection with the philosophy of "consumption society", which was developed by J. Baudrillard as a result of rethinking K. Marx's theory of political economy and its replacement with the theory of symbolic objects. J. Baudrillard interprets consumer society as a practical reality that contains a "mythological dimension" in its own "objective" definition.J. Baudrillard proves that consumption is not reduced to satisfaction of needs, but encourages their production, turns into an "active mode of relation" to objective reality. Beyond consumption, it is impossible to explain human behavior. Not only goods and services are consumed, but the whole system of objects as a symbolic structure, whereby the need becomes a structural mode of productivity, and the product is reduced to values-signs, not things, but ideas of things are consumed.The specificity of the consumption process is conditioned by the influence of purposeful pressure of economic levers and the system of value determinants, which are constructed within a certain society, mainly through the media space, as well as by the fact that the objects of consumption are not material but socio-cultural objects. Significant importance is attached to the peculiarities of consumer behavior and reproduction of their consumption practices, because it is through consumption that person realizes and asserts.Conclusions. Consumption in the processes of social dynamics and social transformation becomes functional, significantly influencing the status position of the individual in the structure of social relations. It is a means of social reproduction and a marker of the individual's position in the social hierarchy system. Through advertising and fashion, individual consumes a set of certain images and lifestyles, values and patterns, which then he reproduces in everyday practice, in communication, in social interactions. Consumption of certain goods, services is important for self-identification and self-affirmation of the individual. ; Раскрыт смысл понятий «потребление» и «общество потребления». Доказано, что потребление в процессах социальной динамики и социальной трансформации приобретает функциональное значение, существенно влияет на статусную позицию индивида в структуре социальных отношений. Обосновано тезис о том, что потребление есть способом социального воссоздания и маркером позиции индивида в системе социальной иерархии, имеет решающее значение для самоидентификации и самоутверждения индивида. ; Розкрито зміст понять «споживання» та «суспільство споживання». Доведено, що споживання у процесах соціальної динаміки та соціальної трансформації набуває функціональної значимості, суттєво впливає на статусну позицію індивіда в структурі соціальних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що споживання є засобом соціального відтворення та маркером позиції індивіда в системі соціальної ієрархії, має вирішальне значення для самоідентифікації та самоствердження індивіда.

Formulation of the problem. In the processes of socio-cultural dynamics of modern society, a significant role is played by the consumption process, which is not only a marker of the development of society because it creates new semantic connections and forms a symbolic continuum of social relations, but also significantly influences the processes of personality socialization and formation of social practices. Moreover, just the discourse of consumption that creates and represents patterns of behavior, shapes values and norms that make up the socio-cultural aspect of the late-20th-the beginning of the 21st century, which they call "consumption society". Consumerism is the ideology of "consumption society" is the dependence of the level of personal happiness and enjoyment on the value and prestige of things, that are consumed. In sociological discourse, consumption is interpreted as the conscious activity of people to construct their own identity through consumption.Analysis of recent research and publications. Consumption as a phenomenon and society of consumption as a new image of society during a long period of time has been on the focus of Western researchers, especially economists, sociologists, philosophers, the most illustrative are the works of K. Marks, M. Weber, T. Veblen (consumption is interpreted as a process of socio-economic stratification), J. Baudrillard, G. Marcuse (consumption as a symbolic exchange), P. Bourdieu (field of consumption as a lifestyle), E. Giddens (consumption as a process of identity construction), N. McCendrick, J. Brewer, J. G. Plumb, etc., among Ukrainian researchers, these issues are studied by O. Gerus, A. Doroshkevich, N. Zinchenko, O. Serdyuk.Formation of goals. The purpose of the article is to reveal the essence of the phenomenon of consumption and consumer practices, to reveal their influence on the processes of socio-cultural dynamics of modern society.Presentation of the main material. The concept of "consumption" has become on the focus of attention of intellectuals in connection with the philosophy of "consumption society", which was developed by J. Baudrillard as a result of rethinking K. Marx's theory of political economy and its replacement with the theory of symbolic objects. J. Baudrillard interprets consumer society as a practical reality that contains a "mythological dimension" in its own "objective" definition.J. Baudrillard proves that consumption is not reduced to satisfaction of needs, but encourages their production, turns into an "active mode of relation" to objective reality. Beyond consumption, it is impossible to explain human behavior. Not only goods and services are consumed, but the whole system of objects as a symbolic structure, whereby the need becomes a structural mode of productivity, and the product is reduced to values-signs, not things, but ideas of things are consumed.The specificity of the consumption process is conditioned by the influence of purposeful pressure of economic levers and the system of value determinants, which are constructed within a certain society, mainly through the media space, as well as by the fact that the objects of consumption are not material but socio-cultural objects. Significant importance is attached to the peculiarities of consumer behavior and reproduction of their consumption practices, because it is through consumption that person realizes and asserts.Conclusions. Consumption in the processes of social dynamics and social transformation becomes functional, significantly influencing the status position of the individual in the structure of social relations. It is a means of social reproduction and a marker of the individual's position in the social hierarchy system. Through advertising and fashion, individual consumes a set of certain images and lifestyles, values and patterns, which then he reproduces in everyday practice, in communication, in social interactions. Consumption of certain goods, services is important for self-identification and self-affirmation of the individual. ; Раскрыт смысл понятий «потребление» и «общество потребления». Доказано, что потребление в процессах социальной динамики и социальной трансформации приобретает функциональное значение, существенно влияет на статусную позицию индивида в структуре социальных отношений. Обосновано тезис о том, что потребление есть способом социального воссоздания и маркером позиции индивида в системе социальной иерархии, имеет решающее значение для самоидентификации и самоутверждения индивида. ; Розкрито зміст понять «споживання» та «суспільство споживання». Доведено, що споживання у процесах соціальної динаміки та соціальної трансформації набуває функціональної значимості, суттєво впливає на статусну позицію індивіда в структурі соціальних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що споживання є засобом соціального відтворення та маркером позиції індивіда в системі соціальної ієрархії, має вирішальне значення для самоідентифікації та самоствердження індивіда.

In the article are regarding the social appeals of educational philosophy, which are constituted by present social and cultural contexts and addressed to . Is analyzed the dignity as an educational orientation sign and social value in the dimensions of negative and positive freedom. Are showed the perspectives of complementary coexistence of such philosophical disciplines, as philosophy of education, social and political philosophy for destination of strategy tasks of spiritual reviving, which are needing contemporary societies. Is explicated a potential hided in the philosophy of education needed for appearance of freedom culture as condition for development of democracy and its values. Is proved that philosophy of education in all its directions and branches is able to draw a methodological and outlook prohibition for anti-Humanism and destruction practices threating human being.Key words: philosophy of education, society, orientation, dignity, culture, freedom, democracy, values, politics, responsibility ; У статті розглядаються виклики, які адресовані філософії виховання і походять із сучасних соціокультурних контекстів. Аналізується гідність як виховний орієнтир та соціальна цінність у вимірах негативної та позитивної свободи. Розкриваються перспективи взаємодоповнення філософії освіти, соціальної філософії та філософії політики у визначенні стратегічних завдань духовного оновлення сучасних суспільств. Виявляється потенціал філософії освіти у становленні культури свободи, необхідної для розбудови демократії та ствердження демократичних цінностей. Обгрунтовується, що філософія освіти в усіх її напрямках і відгалуженнях накладає світоглядне і методологічну заборону на антигуманізм, на практики саморуйнації людини і самознищення людства.Ключові слова: філософія освіти, суспільство, орієнтація, гідність, культура, свобода, демократія, цінності, політика, відповідальністьВ статье рассматриваются вызовы, адресованные философии образования современными социокультурными контекстами. Анализируется человеческое достоинство как ориентир воспитания и социальная ценностьиы измерениях позитивной и негативной свободы. Раскрываются перспективы взаимодополняемости философии образования, социальной философии и философии политики в определении стратегических заданийдуховного обновления современных обществ. Пределяется потенциал философии образования во всех ее направлениях и ответвлениях налагает мировоззренческий и методологический запрет на антигуманизм и практики самоуничтожения человечества. Ключевые слова: философия образования, общество, ориентация, человеческое достоинство, культура, свобода, демократия, ценности, политика, ответственность.In the article are regarding the social appeals of educational philosophy, which are constituted by present social and cultural contexts and addressed to . Is analyzed the dignity as an educational orientation sign and social value in the dimensions of negative and positive freedom. Are showed the perspectives of complementary coexistence of such philosophical disciplines, as philosophy of education, social and political philosophy for destination of strategy tasks of spiritual reviving, which are needing contemporary societies. Is explicated a potential hided in the philosophy of education needed for appearance of freedom culture as condition for development of democracy and its values. Is proved that philosophy of education in all its directions and branches is able to draw a methodological and outlook prohibition for anti-Humanism and destruction practices threating human being.Key words: philosophy of education, society, orientation, dignity, culture, freedom, democracy, values, politics, responsibility

The article deals with the theoretical and practical aspects of the problem of conflictization of the cultural and historical space of Ukrainianness under conditions of modern threats. The essence of conflicts is revealed in the article, the interpretation on the conflict as an attribute of social life is done, its influence on the processes of social transformations is traced. The causes and conditions of the emergence, escalation and resolution of conflicts on various levels are analyzed, the possibility and necessity of managing them is substantiated. The article is devoted to theoretical and methodological analysis of contemporary studies in conflictology. It is proved that it is reasonable to apply an integrative approach to classification of social conflicts. An integrative approach to the analysis of conflicts is the methodological basis of research, which involves its consideration not only as a source of destruction and death, but also as the initial place of development of society. The autor comes to conclusion that the term of conflictization processes has considerable scientific potential for study of social conflicts. The analysis of the essence of conflictization's processes, their specific character and sources of emergence is done on the base of conflictological theories. The article analyzes special features of contemporary conflicts in the context of global processes. The specificity of conflictization in interstate relations in the era of globalization raise this phenomenon to transnational and even planetary scale. Under conditions of militarization of conflict interaction, the level of conflict potential also increases. The escalation of tension and the use of violence through militarization of conflict interactions leads to armed confrontation. Contemporary armed conflicts pose a significant threat to humanity as they may expand in the context of globalization. The formulating of a row of measures (of humanitarian, socio-economic and politico-military nature) is aimed to prevent challenges, dangers and threats to the national interests of Ukraine. It is also necessary to maintain a balance of forces, values, resources, political, legal and socio-economic problems in the society and the state. The importance of a comprehensive strategy of counter the destructive actions of foreign mercenaries in Ukraine has been substantiated. The focus is on the use of political and diplomatic means through the active participation of the international community and the strengthening of economic sanctions against the Russian Federation. «Smart power» is interpreted as the ability to combine the resources of «hard» and «soft» power in order to strengthen the position of Ukraine on the international scene. The importance of the strategy of «smart power» as a basis for overcoming the armed conflict on the territory of Ukraine and the reintegration of the occupied territories was substantiated. We have made an attempt to interpret conflictization processes in the framework of an integrative approach. The proneness to conflict is now playing a distinctive role in the social and political life of the Ukraine. The discursive-consensus and assertive strategies for successful solution of a social conflict is considered to be an optimal one.

It is shown that the modern world is becoming one, but volatile and polycentric space. The main factors of social development are speed, mobility and flexibility that touched all spheres of human activity. In large part this was due to the introduction of new information technologies and communication mechanisms people. After becoming a central element of social interaction, communication concentrates around itself all other individual's activity,determines how framing formulates meanings and culture, promotes stratification change mechanisms, and eventually - lead to the emergence of new social relations. The most important characteristic of modern communications is its ability to multi-vector framing minds of citizens that fundamentally affect the content of social life and social relations. Now it is framing polystructural, as a center of communication can be any social entity, able to process, store, create new information and disseminate it, thus forming an extremely complex social space. As a result - is the dilution of social space. Personalized and individualized society, creating a new culture in a new form of sociality. Previous subjects of individual consciousness framing although not completely destroyed, but pluralization. The system both reduces its pressure on the individual expands his freedom, but at the same time, creates new requirements and types of addiction, because there are new situations and social practices, frames missing from the public consciousness. Old frames adjust to new situations is impossible, because the continuous social change. So today, in contrast to the drama Hoffmann, the emphasis shifted from the first play of frames to create them, before society effortlessly confirmed new frames, we can analyze them, discuss and create new ones. The transition to the new scheme for making frames as contributing to the objective conditions of life of the individual (expanding the boundaries of freedom, the emergence of new methods of communication) and subjective: increased educational capital of modern man, the formation of self-reliance and development of internal skills. Moreover, in the absence of strict rules of life, the freedom of man its role is not limited, so there is a new motivation activities to achieve success in life. As a result, it can be argued that man finally gets the potential not to be an actor, an ordinary performer and observer roles. In the arena of social life gradually by a man active, able to independently go out of their comfort zone and develop social space «for themselves». But at the same time, understanding these changes, political and economic elites enhance frame aggression and deliberately manipulated citizens to form necessary to maintain its supremacy frames. So framing in the modern world is becoming multi, which can withstand only independent person with high educational capital. Under these conditions, the scheme complicated personal fulfillment: in order to achieve success in life, a person should step up their internal resources and future frames to create their own social practices before interiorization rate. A model of success in life the person responsible for multilevel society is individual, schematically, mosaic, with a clear focus on physical performance.Keywords: society, globalization, personality, life success, framing, values. ; Показано, що сучасний світ стає єдиним, але мінливим і поліцентричним простором. В результаті глобалізації та під впливом розповсюдження нових механізмів комунікації, формується багатовекторність фреймування свідомості громадян. За цих умов, схеми самореалізації людини ускладнюються: для того, щоб досягти життєвого успіху, особистість повинна активізувати свої внутрішні ресурси та самостійно створювати фрейми майбутніх соціальних практик до того, як норма інтеріорізована.Ключові слова: суспільство, глобалізація, особистість, життєвий успіх, фреймування, цінності.Показано, что современный мир становится единым, но изменчивым и полицентричным пространством. В результате глобализации и под влиянием распространения новых механизмов коммуникации, формируется многовекторность фреймирования сознания граждан. В этих условиях, схемы самореализации человека усложняются: для того, чтобы достичь жизненного успеха, личность должна активизировать свои внутренние ресурсы и самостоятельно создавать фреймы будущих социальных практик до того, как норма интериоризирована.Ключевые слова: общество, глобализация, личность, жизненный успех, фреймирование, ценности.It is shown that the modern world is becoming one, but volatile and polycentric space. The main factors of social development are speed, mobility and flexibility that touched all spheres of human activity. In large part this was due to the introduction of new information technologies and communication mechanisms people. After becoming a central element of social interaction, communication concentrates around itself all other individual's activity,determines how framing formulates meanings and culture, promotes stratification change mechanisms, and eventually - lead to the emergence of new social relations. The most important characteristic of modern communications is its ability to multi-vector framing minds of citizens that fundamentally affect the content of social life and social relations. Now it is framing polystructural, as a center of communication can be any social entity, able to process, store, create new information and disseminate it, thus forming an extremely complex social space. As a result - is the dilution of social space. Personalized and individualized society, creating a new culture in a new form of sociality. Previous subjects of individual consciousness framing although not completely destroyed, but pluralization. The system both reduces its pressure on the individual expands his freedom, but at the same time, creates new requirements and types of addiction, because there are new situations and social practices, frames missing from the public consciousness. Old frames adjust to new situations is impossible, because the continuous social change. So today, in contrast to the drama Hoffmann, the emphasis shifted from the first play of frames to create them, before society effortlessly confirmed new frames, we can analyze them, discuss and create new ones. The transition to the new scheme for making frames as contributing to the objective conditions of life of the individual (expanding the boundaries of freedom, the emergence of new methods of communication) and subjective: increased educational capital of modern man, the formation of self-reliance and development of internal skills. Moreover, in the absence of strict rules of life, the freedom of man its role is not limited, so there is a new motivation activities to achieve success in life. As a result, it can be argued that man finally gets the potential not to be an actor, an ordinary performer and observer roles. In the arena of social life gradually by a man active, able to independently go out of their comfort zone and develop social space «for themselves». But at the same time, understanding these changes, political and economic elites enhance frame aggression and deliberately manipulated citizens to form necessary to maintain its supremacy frames. So framing in the modern world is becoming multi, which can withstand only independent person with high educational capital. Under these conditions, the scheme complicated personal fulfillment: in order to achieve success in life, a person should step up their internal resources and future frames to create their own social practices before interiorization rate. A model of success in life the person responsible for multilevel society is individual, schematically, mosaic, with a clear focus on physical performance.Keywords: society, globalization, personality, life success, framing, values.

The subject of work - is the theoretical and practical aspects of the global experience of budget regulation. The aim of work – is to analyze and systematize the experience of implementation of budgetary regulation in counries with developed and transformational economies. Method or the methodology of the work - In work we used methods of comparative analysis, synthesis, logical generalization of results. The results of work - A comparative analysis of the fiscal policy of the EU member states and Ukraine makes it possible to assert that the fiscal system established in our country as a whole corresponds to the general principles of construction, the rules for the formation of public expenditures and their distribution according to the priority directions of development of the socio-economic system used within the European the community. Accordingly, it enables the national economy to effectively integrate with the countries of the European Commonwealth and adhere to the established requirements for the economic convergence of the united social and territorial systems Field of application of the results - the results of this work can be applied in the practice of budgetary regulation of social development. Conclusions: The approach of developed countries to the implementation of budgetary regulation measures is important from the point of view of the need to assess the impact of fiscal policies on the dynamics of economic development at different stages of the economic cycle due to their many years of experience in forecasting budgetary indicators. The priority direction of fiscal policy of the countries of the European Union is to ensure stability of the system of public finances, to promote the achievement of financial equilibrium. In order to implement the above, the rates of consumption taxes were raised, the tax base on income and profits widened, the number of civil servants reduced, a moratorium on the indexation of social benefits was introduced. Increasing the efficiency of budget expenditures becomes ...

The results of empirical research devoted to the study of individual psychological characteristics of individuals engaged in social entrepreneurship in Ukraine are considered in this article. Social entrepreneurship is a new area of practice that is developing rapidly but is still insufficiently studied in psychology. Foreign research projects compare social entrepreneurs' personal traits with the ones of traditional entrepreneurs, members of the general public, employees in the same area of activity, volunteers, etc. There are such personal traits of social entrepreneurs that have a higher level of development (compared to others) as empathy, willingness to take risks and to cooperate and develop social networks, creativity, need for autonomy and independence, optimism, trust in others, belief in positive social changes, ability to cope with obstacles on their way to social mission implementation. Most researchers emphasize the developed sense of social responsibility, moral obligations towards others, self-sacrifice of social entrepreneurs. As a result of the empirical research of individual psychological characteristics of individuals engaged in social and traditional entrepreneurship in Ukraine psychological particularities within each group of entrepreneurs have been determined. A psychological portrait of social entrepreneur has been compiled based on the obtained empirical data: an active, focused on the external world, intent on reflection and introspection, receptive to obtain new knowledge, hardworking, creative, relatively emotionally stable, moderately conformable and ambitious individual, which is characterized by a high level of empathy and an internal locus of control, which can work successfully both as a team member and independently, which can adequately estimate their capabilities and make right decisions in situations of uncertainty and risk. The differences between groups of traditional and social entrepreneurs in such factors as «Openness» according to the Big 5 Personality Traits, «Сreative tendency», «Calculated risk-taking», «Internal locus of control» according to the General measure of Enterprising Tendency (GET) test, as well as according to the Balanced Emotional Empathy Test have been detected. Based on these findings one can conclude that a phenomenon of social entrepreneurship is a dynamic process that meets the urgent needs of society, corresponds to individual motives and is determined by the specifics of professional tasks we solve, and therefore by the type of business activity in general.

The article deals with the impact of the fourth industrial revolution (Industry 4.0) on the situation of the middle class in different countries. It is established that the obvious consequence of the fourth industrial revolution is the polarization of various segments of the population incomes and the gradual reduction of the number of the middle class in both developed and developing countries. It is proved that in the structure of the modern middle class there is an intellectual and material stratification, because a huge share of income is concentrated in the areas of high-tech industries, programming and IT industry. Instead, the traditional middle class (office and bank clerks, teachers, university professors, medical staff, government and transport workers, and others) is increasingly falling to lower middle or poor incomes under the influence of labor market oversaturation and the threat of unemployment.The leveling of the processes of reducing the number of middle class representatives should be based on a purposeful state policy on income growth in those professions where robotics and automation will preserve jobs for people in the future. This social practice should involve co-opting into the new middle class not only people working in computer programming, the IT industry, research, but also skilled workers in the service sector, education and medical workers, culture and the media etc. In the Ukrainian reality, the purposeful formation of a new middle class is one of the key factors in leveling social and economic instability and the threat of social unrest, overcoming the economic and social backwardness of our state. It was stated in the study that in Ukraine there are both favorable factors (high enough educational level of its citizens, the presence of millions of Ukrainian migrant workers who have experience in developed countries and show the ability to take an active life position) and unfavorable factors (lack of effective, educated , patriotic leading political class and political will in public authorities in the field of overcoming corruption and merging state power with oligarchic structures) to form a new middle class.

The article deals with the impact of the fourth industrial revolution (Industry 4.0) on the situation of the middle class in different countries. It is established that the obvious consequence of the fourth industrial revolution is the polarization of various segments of the population incomes and the gradual reduction of the number of the middle class in both developed and developing countries. It is proved that in the structure of the modern middle class there is an intellectual and material stratification, because a huge share of income is concentrated in the areas of high-tech industries, programming and IT industry. Instead, the traditional middle class (office and bank clerks, teachers, university professors, medical staff, government and transport workers, and others) is increasingly falling to lower middle or poor incomes under the influence of labor market oversaturation and the threat of unemployment.The leveling of the processes of reducing the number of middle class representatives should be based on a purposeful state policy on income growth in those professions where robotics and automation will preserve jobs for people in the future. This social practice should involve co-opting into the new middle class not only people working in computer programming, the IT industry, research, but also skilled workers in the service sector, education and medical workers, culture and the media etc. In the Ukrainian reality, the purposeful formation of a new middle class is one of the key factors in leveling social and economic instability and the threat of social unrest, overcoming the economic and social backwardness of our state. It was stated in the study that in Ukraine there are both favorable factors (high enough educational level of its citizens, the presence of millions of Ukrainian migrant workers who have experience in developed countries and show the ability to take an active life position) and unfavorable factors (lack of effective, educated , patriotic leading political class and political will in public authorities in the field of overcoming corruption and merging state power with oligarchic structures) to form a new middle class.

The modern concept of reforming procedural legislation in Ukraine has set before law enforcement and law enforcement agencies a number of tasks for a smooth transition from the normative-act to the precedent method of law enforcement. Moreover, such a position is directly enshrined in the procedural legislation of Ukraine, in particular in Part 4 of Art. 10 of the Civil Procedure Code of Ukraine, which states: - "The Court applies in cases the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 and its protocols, approved by the Verkhovna Rada of Ukraine, and the case law of the European Court of Human Rights as a source of law." [1]. It is this article of the Civil Procedure Code of Ukraine that the legislator indirectly obliges the judicial authorities of Ukraine to use both norms of international law (represented by the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 and its protocols) and court decisions of the European Court. on human rights, which are expressed in the practice of this court in the consideration of cases by this international judicial institution. The very provision of the above-mentioned article of the Civil Procedure Code of Ukraine declares the actual transition from the rules of normative-legal procedure of law application to the principles of precedent legal system, where the source of law is not only normative-legal act but also court decision. An important condition for the correct application of a rule of law or a court decision is the correct interpretation of a legal norm, or a whole normative legal act, as well as judicial precedent. Interpretation of legal norms involves a combination of objective and subjective, and depending on the purposes of interpretation in this process, respectively, its two stages are correlated - clarification and explanation. And if the process of interpretation is aimed only at the interpreter's understanding of the content of the legal norm, then clarification is an independent process of cognition. When the goal is to bring the content of the legal norm to third parties, the clarification and explanation are stages (stages) of a single, inseparable process. This process is inherent in all types of legal activity - lawmaking, law enforcement, law enforcement, systematization and legal education, and in a legal society the interpretation of legal norms is a stabilizing factor in the process of regulating social relations, enhances legal norms, strengthens legality, protects human and civil rights [2, P. 5-6]. ; Сучасна концепція реформування процесуального законодавства в Україні поставила перед правозастосовними та право реалізаційними органами ряд задач щодо плавного переходу від нормативно-актного до прецедентного методу застосування права. Причому, така позиція прямо закріплена у процесуальному законодавстві України, зокрема у ч. 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, в якій зазначається: - «Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права» [1]. Саме цією статтею Цивільного процесуального кодексу України законодавець опосередковано зобов'язує судові органи України при вирішенні справ у судах використовувати як норми міжнародного права (в особі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї), так і судові рішення Європейського Суду з прав людини, які виражаються у практиці цього суду при розгляді справ даною міжнародною судовою інституцією.Саме положення вище згаданої статті Цивільного процесуального кодексу України декларує фактичний перехід від правил нормативно-актної процедури застосування права, до принципів прецедентної правової системи, де джерелом права є не лише нормативно-правовий акт, а й рішення суду.Важливою умовою правильного застосування норми права чи судового рішення є правильне тлумачення правової норми, або ж і цілого нормативно-правового акту, а також судового прецеденту. Тлумачення правових норм передбачає поєднання об'єктивного та суб'єктивного, і залежно від цілей інтерпретації у цьому процесі відповідно співвідносяться між собою дві його стадії – з'ясування та роз'яснення. І якщо процес тлумачення має за мету лише розуміння інтерпретатором змісту правової норми, тоді з'ясування – самостійний процес пізнання. Коли ж метою є доведення змісту правової норми до третіх осіб, то з'ясування та роз'яснення становлять стадії (етапи) єдиного, нероздільного процесу. Такий процес притаманний усім видам правової діяльності – правотворчості, правореалізації, правозастосуванню, систематизації та правовому вихованню а у правовому суспільстві тлумачення юридичних норм є стабілізуючим чинником процесу регулювання суспільних відносин, сприяє підвищенню ефективності правових норм, зміцненню законності, захисту прав людини і громадянина [2, с. 5-6].

The modern concept of reforming procedural legislation in Ukraine has set before law enforcement and law enforcement agencies a number of tasks for a smooth transition from the normative-act to the precedent method of law enforcement. Moreover, such a position is directly enshrined in the procedural legislation of Ukraine, in particular in Part 4 of Art. 10 of the Civil Procedure Code of Ukraine, which states: - "The Court applies in cases the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 and its protocols, approved by the Verkhovna Rada of Ukraine, and the case law of the European Court of Human Rights as a source of law." [1]. It is this article of the Civil Procedure Code of Ukraine that the legislator indirectly obliges the judicial authorities of Ukraine to use both norms of international law (represented by the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 and its protocols) and court decisions of the European Court. on human rights, which are expressed in the practice of this court in the consideration of cases by this international judicial institution. The very provision of the above-mentioned article of the Civil Procedure Code of Ukraine declares the actual transition from the rules of normative-legal procedure of law application to the principles of precedent legal system, where the source of law is not only normative-legal act but also court decision. An important condition for the correct application of a rule of law or a court decision is the correct interpretation of a legal norm, or a whole normative legal act, as well as judicial precedent. Interpretation of legal norms involves a combination of objective and subjective, and depending on the purposes of interpretation in this process, respectively, its two stages are correlated - clarification and explanation. And if the process of interpretation is aimed only at the interpreter's understanding of the content of the legal norm, then clarification is an independent process of cognition. When the goal is to bring the content of the legal norm to third parties, the clarification and explanation are stages (stages) of a single, inseparable process. This process is inherent in all types of legal activity - lawmaking, law enforcement, law enforcement, systematization and legal education, and in a legal society the interpretation of legal norms is a stabilizing factor in the process of regulating social relations, enhances legal norms, strengthens legality, protects human and civil rights [2, P. 5-6]. ; Сучасна концепція реформування процесуального законодавства в Україні поставила перед правозастосовними та право реалізаційними органами ряд задач щодо плавного переходу від нормативно-актного до прецедентного методу застосування права. Причому, така позиція прямо закріплена у процесуальному законодавстві України, зокрема у ч. 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, в якій зазначається: - «Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права» [1]. Саме цією статтею Цивільного процесуального кодексу України законодавець опосередковано зобов'язує судові органи України при вирішенні справ у судах використовувати як норми міжнародного права (в особі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї), так і судові рішення Європейського Суду з прав людини, які виражаються у практиці цього суду при розгляді справ даною міжнародною судовою інституцією.Саме положення вище згаданої статті Цивільного процесуального кодексу України декларує фактичний перехід від правил нормативно-актної процедури застосування права, до принципів прецедентної правової системи, де джерелом права є не лише нормативно-правовий акт, а й рішення суду.Важливою умовою правильного застосування норми права чи судового рішення є правильне тлумачення правової норми, або ж і цілого нормативно-правового акту, а також судового прецеденту. Тлумачення правових норм передбачає поєднання об'єктивного та суб'єктивного, і залежно від цілей інтерпретації у цьому процесі відповідно співвідносяться між собою дві його стадії – з'ясування та роз'яснення. І якщо процес тлумачення має за мету лише розуміння інтерпретатором змісту правової норми, тоді з'ясування – самостійний процес пізнання. Коли ж метою є доведення змісту правової норми до третіх осіб, то з'ясування та роз'яснення становлять стадії (етапи) єдиного, нероздільного процесу. Такий процес притаманний усім видам правової діяльності – правотворчості, правореалізації, правозастосуванню, систематизації та правовому вихованню а у правовому суспільстві тлумачення юридичних норм є стабілізуючим чинником процесу регулювання суспільних відносин, сприяє підвищенню ефективності правових норм, зміцненню законності, захисту прав людини і громадянина [2, с. 5-6].

Purpose of the article is to turn to the analysis of event practices as an effective tool of public relations for the conceptual understanding of its value potential, which is expressed in communication, contacts, in the harmony of man with the world around him. Methodology is based on the application of general scientific and special methods of cognition, including methods of generalization, synthesis, and analytics, which allow studying event practices as an effective means of social communication. Scientific novelty. Currently, there is a lack of scientific analysis of the key role of domestic event practices in the general system of public relations. The scientific novelty of the work lies in the theoretical generalization of the problem and the definition of categorical statements related to the research topic. Conclusions. As a result of the research, the need to form a new Ukrainian culture of self-realization of individuals, which is due to fundamentally new modifications of socio-cultural institutions, among which the latest event practices used in modern public relations. The impact of PR-methods can be both negative and positive. The nature and functional purpose of these methods depends in general on those who manage and own the technology and their practical implementation. As a result, the role of some PR - technologies in society, to a greater extent, is defined by us as the manipulation of the consciousness of citizens, the role of others - as enlightenment. Due to significant civilizational, technical and technological progress, including the development of the media, the transformation of event technologies in the world and Ukraine has accelerated. Event practices shape public opinion in various cultural spheres and promote positive changes in the mass consciousness. The transition of an essential component of the structure of event practices into a virtualized space will be the essence of the culture of the future. With the development of visual technology, events have acquired new functions - they have become an instrument of political and ideological struggle, a weapon of rebellion, a form of shock, which is an effective tool of modern public relations. This trend, accordingly, increases the role of event practices in the cultural process and in general in public life, stimulates the interest of scientists in their further research. ; Мета роботи: звернення до аналізу подієвих практик як ефективного інструменту паблік рилейшнз для концептуального осмислення його ціннісного потенціалу, який виражається у комунікації, контактах, у гармонії людини з навколишнім світом. Методологія: базується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних методах пізнання, зокрема аналітичному, методу синтезу, методу узагальнення, що дають змогу дослідити подієві практики як ефективний засіб соціальної комунікації. Наукова новизна: наразі бракує наукового аналізу ключової ролі вітчизняних подієвих практик у загальній системі паблік рилейшнз. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному узагальненні проблеми та визначенні категоріальних тверджень, пов'язаних з темою дослідження. Висновки. У результаті проведеного дослідження доведено потребу формувати нову українську культуру самореалізації індивідів, яка зумовлена принципово новими модифікаціями соціально-культурних інститутів, серед яких важливу роль відіграють новітні подієві практики, що використовуються у сучасних паблік рилейшнз. Вплив методів паблік рилейшнз може бути як негативним, так і позитивним. Характер та функціональне призначення цих методів залежить у цілому від тих, хто керує та володіє технологією та їх практичною реалізацією. В результаті роль одних PR - технологій у соціумі, у більшій мірі, визначається нами як маніпуляція свідомістю громадян, роль інших – як просвітництво. У зв'язку зі значним загальноцивілізаційним, технічним та технологічним поступом, у тому числі розвитком ЗМІ, на світових та українських теренах трансформації івент-технологій прискорилися. Подієві практики формують громадську думку у різних культурних сферах та сприяють позитивним змінам у масовій свідомості. Перехід суттєвої складової структури подієвих практик у віртуалізований простір становитиме сутність культури майбутнього. З розвитком візуальних технологій івенти набули нових функцій – вони стали інструментом політичної та ідеологічної боротьби, зброєю бунту, формою шоку, що є ефективним інструментом сучасних паблік рилейшнз. Ця тенденція, відповідно, підвищує роль подієвих практик у культурному процесі і загалом у суспільному житті, стимулює зацікавленість науковців у їх подальшому дослідженні.