Suchergebnisse

Розглядаються головні соціальні проблеми Греції: зайнятості та безробіття, бідності, загострені економічною кризою 2008–2009 рр. Наголошується на інтенсивності прояву проблем на рівні всього Європейського Союзу. З'ясовано зв'язок між характеристиками ринку праці та рівня освіти населення Греції. Продемонстровано наростання нерівномірності розподілу доходів населення внаслідок економічної кризи. Main social problems in Greece: employment and unemployment, poverty, deepened d by the economic crisis of 2008–2009 are considered. The intensity of problems compare to the European Union level are emphasized. The relationship between the characteristics of the labor market and the education level of the population of Greece are regarded. Growing of unequal distribution of incomes due to the economic crisis are shown.

Development of social entrepreneurship to achieve social well-being as a socially oriented form of business is considered to be a new approaches to solving social problems. Thus our purpose is to describe some features of Ukrainian and foreign experience of social entrepreneurship practice development. In our study we identify the opportunities for the development of this type of business considering social, economic and cultural context of modern Ukraine. We have revealed that social entrepreneurship is a form of business that has predominantly social purposes. Its income is reinvested into the company development, allocated for public issues or directed on social problems resolution. Social enterprises contribute to the development of new forms of entrepreneurship and employment provision to representatives of so-called vulnerable groups. Secondly, perspectives of European and North American researchers to understanding social entrepreneurship differ. Social entrepreneurship in the USA provides an opportunity for self-funding of non-profit organizations, where the attention is paid to the commercial component of social entrepreneurship. In Europe the social component and the role of social entrepreneurship in building of civil society and developing a sense of social responsibility are more important. Social entrepreneurship in Ukraine is gradually developing, but there is a need for creating favourable legal and social environment to stimulate this phenomenon. The main obstacles for its development are as follows: shortcomings of legislation; low level of understanding of the social entrepreneurship concept by the population; lack of information about this concept among the general public; a small number of successful social enterprises which would inspire others; specialists of social services lack skills in business management; lack of government, business and general public understanding of benefits provided by social enterprises etc. Thus, we should conclude that Ukrainian society is not ready for the development of social entrepreneurship yet. We should introduce many changes both on micro and macro levels to facilitate the development of this phenomenon. However, we can prove that social entrepreneurship is gradually being transformed into a real mechanism of social problems solution in Ukraine. ; В актуальных социально-экономических условиях, когда государство демонстрирует ограниченные возможности должным образом выполнять свои социальные функции, возникает необходимость поиска новых подходов и инструментов к решению социальных проблем. Таким инструментом может быть развитие социального предпринимательства как социально ориентированной формы ведения бизнеса, главной миссией которого является достижение общественного благосостояния. Описаны особенности зарубежного и украинского опыта ведения практики социального предпринимательства, а также определены возможности развития этой формы бизнеса, учитывая социальный, экономический, культурный контексты современной Украины. ; В актуальних соціально-економічних умовах, коли держава демонструє обмежені можливості належним чином виконувати свої соціальні функції, виникає потреба пошуку нових підходів та інструментів до вирішення соціальних проблем. Таким інструментом є розвиток соціального підприємництва як соціально орієнтованої форми ведення бізнесу, головною місією якого є досягнення суспільного добробуту. Описано особливості закордонного та українського досвіду провадження практики соціального підприємництва, а також визначено можливості розвитку цієї форми бізнесу, зважаючи на соціальний, економічний, культурний контекст сучасної України.

У статті на законодавчому рівні визначені соціальні права громадян, які гарантує держава; виділено основні складові соціального забезпечення, а саме: пенсійне (забезпечення на випадок безробіття); грошова допомога; інші форми соціальної допомоги та соціальних послуг (догляд за людьми похилого віку, особами з інвалідністю, опіка над сиротами тощо). Виділено економічну нестабільність; підвищення цін, безробіття як складники сучасного кризового стану, в якому опинилася людина. Доведено потребу в соціальному захисті людей, який спиратиметься на відповідну законодавчу базу. Виокремлено інформаційні, соціально-економічні; психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, юридичні види соціальних послуг. Розкрито соціальну роботу з постраждалими внаслідок Чорнобильської аварії, а саме осіб, які проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Визначено проблеми, з якими стикаються мешканці вказаної зони. Для вирішення гострих проблем запропоновано завдання, котрі необхідно розв'язати на рівні держави. ; The article defines at the legislative level the social rights of citizens that are guaranteed by the state; the main components of social security are identified, namely: pension (unemployment insurance); cash assistance; other forms of social assistance and social services (caring for the elderly, persons with disabilities, custody of orphans, etc.). Highlighted economic instability; price increases, unemployment as components of the current crisis state in which people find themselves. The need for social protection of people, which will be based on the appropriate legislative framework, is proved. Highlighted informational, socio-economic; psychological, socio-pedagogical, socio-medical, legal types of social services. Disclosed social work with victims of the Chernobyl accident, namely, people living in the zone of unconditional (compulsory) resettlement. The problems faced by residents of this zone are identified. To solve acute problems, tasks are proposed that

The relevance of the study of the phenomenon of social law is undeniable, since the development and perfection of this comprehensive branch of law directly affect the effective functioning of a modern democratic and social state based on the rule of law, solidarity and stability of society, the degree of guarantee of social and economic human rights. The degree of civilisation of modern states is assessed from the standpoint of the degree of development and legal perfection of social law. The author argues that social law, as an element of the legal system, is linked to social rights, which belong to the second generation of human rights and are characterized by the fact that their realization requires positive action by the parties to the rights holders, in particular the state. Taking into account the diversity of scientific positions on the understanding of social law, in the article the author attempts to systematize the views of modern domestic lawyers on this issue and to determine the relationship between the concepts of "social law'", "social protection" and "social security law" and their mutual influence; an attempt is made to determine the range of relations which constitute the subject of legal regulation of social law. The article analyses the place of social law in the system of national law from the standpoint of a systematic methodology. The author notes that the discussion on the recognition of a social law as an independent branch is primarily related to the uniqueness of the subject of legal regulation. The separation of complex norms of labor, civil, financial and administrative law into the system of social law pursues the obvious goal - to ensure the systematic functioning of the legal mechanism for the realization of social rights of human beings and citizens enshrined at the constitutional level, since the effective realization of social rights largely depends on the perfection of their concretization at the level of normative legal acts. ; Актуальність дослідженняфеномену соціального права є беззаперечною, оскільки від розвиненості і досконалості цієї комплексної галузі права безпосередньо залежить ефективність функціонування сучасної демократичної, соціальної правової держави, солідарність і стабільність суспільства, ступінь гарантованості соціально-економічних прав людини. Ступінь цивілізованості сучасних держав оцінюється з позиції оцінки ступеня розвиненості і юридичної досконалості соціального права. Автор обґрунтовує зв'язок соціального права як елемента системи права з соціальними правами, які належать до другого покоління прав людини і характеризуються тим, що для їх реалізації потрібні позитивні дії контрагентів-носіїв цих прав, зокрема держави. З огляду на різноманіття наукових позицій стосовно розуміння соціального права у статті авторка робить спробу систематизувати погляди сучасних вітчизняних юристів з цього питання і визначити співвідношення понять «соціальне право», «соціальний захист» і «право соціального забезпечення» та їх взаємовплив; намагається визначити коло відносин, які складають предмет правового регулювання соціального права. У статті з позиції системної методології аналізується місце соціального права в системі національного права. Авторка зазначає, що дискусії щодо визнання соціального права самостійною галуззю насамперед пов'язані з унікальністю предмета правого регулювання. Відокремлення комплексів норм трудового, цивільного, фінансового таадміністративного права в систему соціального права переслідуєочевидну мету - забезпечити системність функціонування правового механізму реалізації соціальних прав людини і громадянина, закріплених на конституційному рівні, оскільки ефективна реалізації соціальних прав здебільшого залежить від досконалості їх конкретизації на рівні нормативно-правових актів.

This article discusses the possibility of using the experience of States with developed market economies in post-Soviet countries to forge public-private partnership system. Since domestic partnership system experience is fundamentally different from Western experience your baseline requires careful study of this phenomenon. Analysis of the phenomenon of public-private partnerships in various fields of socio-economic development of countries with advanced economies and high levels of consumption suggests that partnerships can be effectively use only when a certain level of private business development, formed the culture of social responsibility of the business community.According to the author, in an environment of limited resources and underdeveloped domestic business of the original partnership of Government and business can become a social enterprise. It is seen as the process of creating social value by combining resources, entrepreneurial ways and solutions to the social problems that are not allowed by the State. Organizational form of creating social value serve social enterprises, world recognition of the role which is connected with the fact that they not only can play an important role in solving social problems, but also contribute to sustainable economic development.Unlike Belarus, for which social entrepreneurship is a relatively new phenomenon in the countries of the European Union, it constitutes an active movement with its ideology and the mission.It appears that in the development of social entrepreneurship as an initial form of partnership of Government and business should significantly enhance the role of the Belarusian State. Social entrepreneurship should become an integral part of the national economy. Combining high adaptability and cost-effectiveness of private industry with a focus on addressing the most pressing social needs and concerns, it will promote public-private partnerships, formation of a socially oriented economy and identify new ways of addressing social problems.

The article is devoted to the issue of cooperation between power institutions and civil society organizations in Poland. Due to the analysis of scientific literature, legislation, normative regulations it was completed basic research tasks. Contemporary conditions for the development of civil society in Poland are identified, the legal basis of cooperation between government and the notion of the third sector in Poland in regulation of social problems are determined. Special attention is paid to the principles of partnership between the public administration and non-governmental organizations in Poland in social politics. During our investigation activity we came to the conclusion that the basic legal instrument of collaboration and financial and non-financial cooperation forms between the state administration and non-governmental organizations is the Act of Law on Public Benefit and Volunteer Work. These mechanisms define interaction practice and legal framework for subsidies in the whole range of performance from public activities to the NGO. During the process of analysis are generalized the positive elements of Polish experience in creation of mechanisms of cooperation between NGO and power institutions in regulation of social politics. ; В статье исследуется проблема сотрудничества между органами государственного управления и общественными организациями в Польше. На основе анализа научной литературы и законодательных норм решены основные задачи исследования. Определены условия развития гражданского общества в Польше, определены правовые основы сотрудничества между администрацией и общественными организациями в Польше в урегулировании социальных проблем. Особое внимание уделено определению основных принципов партнерства и форм финансового и внефинансового сотрудничества между органами государственного управления и неправительственными организациями в Польше в решении вопросов социальной политики. В результате исследования определено, что основным правовым инструментом сотрудничества между органами государственного, местного управления и неправительственными организациями является Закон о деятельности общественной пользы и волонтариат, который определяет прежде всего механизмы взаимодействия и правовую базу для дотирования общественно полезной деятельности, осуществляемой общественными организациями. В процессе анализа обобщены эффективные элементы польского опыта в создании механизмов сотрудничества между общественными организациями и институтами в сфере регулирования социальной политики. ; У статті досліджується проблема співпраці між органами державного управління та громадськими організаціями в Польщі. На основі аналізу наукової літератури та законодавчих норм вирішено основні завдання дослідження. Окреслено умови розвитку громадянського суспільства в Польщі, визначено правові основи співпраці між владною адміністрацією та громадськими організаціями в Польщі у регулюванні соціальних проблем. Особливу увагу приділено визначенню основних засад партнерства та форм фінансової і позафінансової співпраці між органами державного управління і неурядовими організаціями в Польщі у вирішенні питань соціальної політики. У результаті дослідження з'ясовано, що основним правовим інструментом співпраці між органами державного і місцевого управління та неурядовими організаціями є Закон про діяльність суспільної користі і волонтаріат, що визначає насамперед механізми взаємодії та правову базу для дотування суспільно корисної діяльності, яку здійснюють громадські організації. У процесі аналізу узагальнено ефективні елементи польського досвіду в створенні механізмів співпраці між громадськими організаціями та владними інститутами в сфері регулювання завдань соціальної політики.

The article is devoted to the issue of cooperation between power institutions and civil society organizations in Poland. Due to the analysis of scientific literature, legislation, normative regulations it was completed basic research tasks. Contemporary conditions for the development of civil society in Poland are identified, the legal basis of cooperation between government and the notion of the third sector in Poland in regulation of social problems are determined. Special attention is paid to the principles of partnership between the public administration and non-governmental organizations in Poland in social politics. During our investigation activity we came to the conclusion that the basic legal instrument of collaboration and financial and non-financial cooperation forms between the state administration and non-governmental organizations is the Act of Law on Public Benefit and Volunteer Work. These mechanisms define interaction practice and legal framework for subsidies in the whole range of performance from public activities to the NGO. During the process of analysis are generalized the positive elements of Polish experience in creation of mechanisms of cooperation between NGO and power institutions in regulation of social politics. ; В статье исследуется проблема сотрудничества между органами государственного управления и общественными организациями в Польше. На основе анализа научной литературы и законодательных норм решены основные задачи исследования. Определены условия развития гражданского общества в Польше, определены правовые основы сотрудничества между администрацией и общественными организациями в Польше в урегулировании социальных проблем. Особое внимание уделено определению основных принципов партнерства и форм финансового и внефинансового сотрудничества между органами государственного управления и неправительственными организациями в Польше в решении вопросов социальной политики. В результате исследования определено, что основным правовым инструментом сотрудничества между органами государственного, местного управления и неправительственными организациями является Закон о деятельности общественной пользы и волонтариат, который определяет прежде всего механизмы взаимодействия и правовую базу для дотирования общественно полезной деятельности, осуществляемой общественными организациями. В процессе анализа обобщены эффективные элементы польского опыта в создании механизмов сотрудничества между общественными организациями и институтами в сфере регулирования социальной политики. ; У статті досліджується проблема співпраці між органами державного управління та громадськими організаціями в Польщі. На основі аналізу наукової літератури та законодавчих норм вирішено основні завдання дослідження. Окреслено умови розвитку громадянського суспільства в Польщі, визначено правові основи співпраці між владною адміністрацією та громадськими організаціями в Польщі у регулюванні соціальних проблем. Особливу увагу приділено визначенню основних засад партнерства та форм фінансової і позафінансової співпраці між органами державного управління і неурядовими організаціями в Польщі у вирішенні питань соціальної політики. У результаті дослідження з'ясовано, що основним правовим інструментом співпраці між органами державного і місцевого управління та неурядовими організаціями є Закон про діяльність суспільної користі і волонтаріат, що визначає насамперед механізми взаємодії та правову базу для дотування суспільно корисної діяльності, яку здійснюють громадські організації. У процесі аналізу узагальнено ефективні елементи польського досвіду в створенні механізмів співпраці між громадськими організаціями та владними інститутами в сфері регулювання завдань соціальної політики.

У статті йдеться про соціальні проблеми сучасної української молоді в умовах інтеграційних, глобалізаційних, складних соціально-економічних, політичних процесів в Україні та шляхи їх вирішення. Unpredictable transformation, integration, globalization, complex socio-economic and political processes in the Ukrainian society led to the aggravation of a number of youth issues. Such es youth unemployment; problems in communicating with parents, friends and immediate environment; Internet addiction; alcohol; leveling moral values. Young people (50%) understand that positive changes take place in the country subject to active life position, although ascertain that are not very active. Young people in addressing various problems themselves and rely on their own strength, though not very confident in them. Modern youth policy in Ukraine has a sound legal framework that is systematic and diversified. of the Ministry of Youth and Sports of Ukraine, with the public sector, developed the "Roadmap reform the youth field" to improve the youth policy. The task of reform is to develop national and local initiatives of young people; creating new tools of education; the introduction of European standards in youth policy; increase the mobility of young people (50% of young people have to visit other regions and countries of the EU). The article concluded that modern youth to open up the possibility of self-interpretation of social reality and choice of action, lifestyle, which it believes is most appropriate for social change. The state, in turn, tries to objectively evaluate the youth, and pursue state youth policy adequate to the modern period of development. ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Останнім часом інтерес до соціального підприємництва, як до нового напрямку наукових досліджень, так і до практичного виду діяльності, істотно зростає. Суспільство все більше і більше потребує нових форм соціально спрямованої діяльності, однією з яких є соціальне підприємництво. Разом з тим необхідною умовою для створення соціально орієнтованих організацій є політичне та правове середовище, яке у свою чергу дозволить створити такі організації, а для їх успішного функціонування й розвитку важливі соціокультурні умови і наявність інститутів, що будуть займатися вивченням, навчанням і підтримкою соціального підприємництва.На сьогоднішній день необхідність розвитку соціального підприємництва в Україні продиктована наявністю великої кількості соціальних проблем. Такими проблемами є: низький рівень життя, безробіття, соціальна напруженість та ряд інших. ; Recently, the interest in social entrepreneurship, both as a new direction of scientific research and as practical activity, is growing significantly. More and more the society needs the new forms of socially-oriented activity, one of which is social entrepreneurship. However, to create socially-oriented organizations it is necessary to have proper political and legal environment that, in its turn, will enable setting up such organizations. And for their efficient functioning and development it is important to have socio-cultural conditions and institutions that will deal with the studying, training and supporting social entrepreneurship.In our days the necessity of social entrepreneurship development in Ukraine is dictated by a large number of social problems. They are low standard of living, unemployment, social tension and a number of others.The article is devoted to the social entrepreneurship in Ukraine, the study of functioning efficiency and prospects of development in particular. Due to the fact that the high level of social conscience in the developed countries has led to the creation of a new form of business activity – social entrepreneurship aimed at solving socially important tasks, the authors have studied the main principles of functioning and the reasons for expectation of popularity growth of exactly this type of entrepreneurship in Ukraine. Problems of social entrepreneurship development directly affecting realization possibilities of the aims of citizens' welfare improvement have been analyzed and positive and negative aspects of the development of social entrepreneurship functioning both for the country and for an individual entrepreneur have been investigated.

The article highlights the social and humanitarian problems that followed the military invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine. The catastrophic situation of internally displaced persons and the structure of civilian casualties are shown. ; У статті висвітлено соціальні та гуманітарні проблеми, які стали наслідком військового вторгнення Російської Федерації на територію України. Показано катастрофічний стан внутрішньо переміщених осіб та структуру жертв серед цивільного населення.

The article discusses the approaches of political market theories to the functioning of public administration, namely different views on the theory. The complex nature of the defined research goals and objectives presupposes the application of an integrated methodological approach based on modern systemic and research problems related to the functioning of modern party systems and political development. This offers a holistic view of the theory in the unity of conceptual and applied aspects. The leading method of research is the method of system analysis. The methodological principle presented in all sections of this article is the principle of dialectics, which made it possible to study the views of theorists, taking into account their internal contradictions and variability. It is important to note that in the sections devoted to the issues of political struggle, elements of structural and functional analysis are used. One of the principles of the research methodology is the provisions of the political realism theory, which indicate that the main subject of the system of international relations is the nation-state. The method of comparative analysis is useful for determining the common and special in political views. The main task of the social choice theory is to normatively solve such problems of democracy as the tyranny of the majority, the massification of culture and morals, inefficient government, demagoguery and the empty space of democracy (with people in office, most of which is a variable mass used to represent citizens in general), but by no means create an explanation for the whole spectrum of political life. The theory of social choice shows a possible option for the existence of a political system – however, on the other hand.

В статті досліджено характерні риси соціального підприємництва, умови його формування. Визначено, що в Україні практикується чотири підходи до ведення соціального бізнесу. Досліджено проблеми розвитку соціального підприємництва, визначено фактори негативного впливу та можливості подальшого розвитку. Визначено, що основними можливостями розвитку соціального підприємництва в Україні є відсутність закону, який би регулював соціальне підприємництво; наявність ресурсів, які не задіяні традиційним бізнесом; зацікавленість великого бізнесу в аутсорсингу; зростання лояльність споживачів до продукції соціального підприємства; підтримка міжнародних фондів і організацій. Ключовим інструментом розвитку соціального підприємництва є підтримка держави, яка повинна супроводжуватися програмами розвитку соціальних підприємств, впровадженнями системи пільгового кредитування, вироблення національної стратегії розвитку соціального підприємництва. ; В статье исследованы характерные черты социального предпринимательства, условия его формирования. Определено, что в Украине наблюдается четыре подхода к ведению социального бизнеса. Исследованы проблемы развития социального предпринимательства, определены факторы негативного воздействия и возможности дальнейшего развития. Определено, что основными возможностями развития социального предпринимательства в Украине является отсутствие закона, который бы регулировал социальное предпринимательство; наличие ресурсов, которые не задействованы традиционным бизнесом; заинтересованность крупного бизнеса в аутсорсинга; рост лояльности потребителей к продукции социального предприятия; поддержка международных фондов и организаций. Ключевым инструментом развития социального предпринимательства является поддержка государства, которое должно сопровождаться программами развития социальных предприятий, внедрение системы льготного кредитования, выработки национальной стратегии развития социального предпринимательства. ; Social entrepreneurship aimed at accelerating positive social changes, providing better life for the population, should become the main factor in the development of the entire country.In the article the characteristic features of social entrepreneurship, conditions of its formation are investigated. It is determined that four approaches to social business are practiced in Ukraine: 1) as a way of social support for certain groups of the population; 2) as a mechanism for promoting economic development, supporting entrepreneurship; 3) as an alternative to the state mechanism of solving social problems; 4) as a socially oriented business.The problems are investigated, the factors of negative influence and possibilities of further development are determined.Among the main problems of the development of social entrepreneurship is the following: lack of understanding of the nature of social entrepreneurship by the main groups of society, legislative and administrative advancement of the ideas of social entrepreneurship, problems associated with contradictions in the psychology of social entrepreneurship, and the attraction of financial resources in the first stage of entrepreneurship development.It is determined that the main opportunities for the development of social entrepreneurship in Ukraine is the lack of a law regulating social entrepreneurship; availability of resources not involved in traditional business; the interest of big business in outsourcing; growth of consumer loyalty to the products of social enterprise; support of international funds and organizations. A key tool for the development of social entrepreneurship is the support of the state, which should be accompanied by programs for the development of social enterprises, the introduction of preferential lending, and the development of a national strategy for the development of social entrepreneurship.

The article analyzes the features of the socio-economic development of the Republic of Kazakhstan after gaining independence in 1991. It is noted that historically the economy of Kazakhstan for many decades was formed as a raw material base for the unified national economic complex of the USSR. Under the conditions of independence, the raw materials industries, primarily the fuel and energy and mining and metallurgical complexes became the basis for the socio-economic development of Kazakhstan, thanks to which the country made an economic breakthrough and deeply integrated into the world economy. Kazakhstan is the leader among the post-Soviet countries in terms of the volume of attracted foreign direct investment, which contributed to the increase in the extraction of natural resources, the construction of new industrial enterprises and infrastructure facilities. The most important trade and investment partners of Kazakhstan are the European Union, the Russian Federation, China and the United States. At the same time, despite the geographical proximity, common social and ethnocultural features, only 4.9% of Kazakhstan's foreign trade falls on the neighboring countries of Central Asia. The dependence of Kazakhstan on the sale of raw materials, the low investment attractiveness of the manufacturing industries make the country's economy vulnerable to changes in the situation in the commodity markets, periodically lead to an aggravation of the socio-economic situation. In the structure of Kazakhstani exports, about 70% are products of the extractive industry. A problem in the development of the energy sector is the limited supply routes for energy carriers to world markets. The issue of changing the model of economic growth through the development of high-tech sectors of industry and support for small and medium-sized businesses is extremely relevant. The system of public administration, which is too bureaucratic and cumbersome, also needs to improve efficiency. Also, a reform of social policy is ripe, which should be aimed at increasing social support for citizens. It is necessary to change the strategy for the development of regions, primarily with regard to the creation of jobs and the reduction of regional imbalances. ; У статті проаналізовано особливості соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан після здобуття незалежності у 1991р. Зазначається, що історично економіка Казахстану протягом багатьох десятиліть формувалася як сировинна база єдиного народногосподарського комплексу СРСР. В умовах незалежності сировинні галузі, у першу чергу паливно-енергетичний та гірничо-металургійний комплекси, стали основою соціально-економічного розвитку Казахстану, завдяки яким країна здійснила економічний прорив та глибоко інтегрувалася у світову економіку. Казахстан є лідером серед пострадянських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій, які сприяли нарощуванню видобутку природних ресурсів, будівництву нових промислових підприємств та об'єктів інфраструктури. Найважливішими торгівельними та інвестиційними партнерами Казахстану є Європейський Союз, Російська Федерація, Китай та США. До того ж, незважаючи на географічну близькість, спільні соціальні й етнокультурні риси, тільки 4,9% зовнішньої торгівлі Казахстану припадає на сусідні по регіону країни Центральної Азії. Залежність Казахстану від продажу сировинних ресурсів, низька інвестиційна привабливість обробних галузей промисловості залишають економіку країни вразливою до змін кон'юнктури на сировинних ринках, періодично призводять до загострення соціально-економічної ситуації. У структурі казахстанського експорту близько 70% складає продукція видобувної промисловості. Проблемою для розвитку енергетичного сектору є обмеженість маршрутів постачання енергоносіїв на світові ринки. Вкрай актуальним є питання щодо зміни моделі економічного зростання шляхом розвитку високотехнологічних секторів промисловості, підтримки малого та середнього бізнесу. Потребує підвищення ефективності й система державного управління, яка є занадто забюрократизованою та громіздкою. Також назріла реформа соціальної політики, яка має бути спрямована на збільшення соціальної підтримки громадян. Необхідна зміна стратегії розвитку регіонів, у першу чергу щодо забезпечення робочих місць та зниження регіональних диспропорцій.

Introduction. Designing a competitive mechanism for public purchase of social services including those from private providers is indispensable for assuring the high quality of provided services and the reasonable use of budget funds. However, much as this task has been seen as an important and urgent and justified in program documents, only a miserable portion of public funds is being allocated to purchase of social services from private providers.Purpose. The goal of our research is to determine the problems with the financial mechanism of purchasing social services from non-government providers that are faced by local governments in Ukraine.Methods. In the process of preparing this article, the methods of data collection and systematization, abstraction, observation, analysis, and comparison were applied.Results. Our study proves that a significant factor impeding the development of social services outsourcing is the mechanism of social services financing, in particular the practice of their valuation. Our findings revealed the following main problems with setting tariffs for social services that are publicly purchased from private providers: a tolerance for increasing costs of service providers; the inability to include income of service providers in tariff calculations; added complexity with access to the social services market for business entities under Simplified System of Taxation, Accounting and Reporting; lack of possibility to include Single Tax in the tariff, as it is only allowed to include VAT; and the application of different approaches to budgeting for social services sourced from non-governmental entities and the communal and governmental structures. It is also worth adding that the existing methodological guidelines on social services valuation are rather complicated to use. Thus, the flawed mechanism of private social service provider financing results in that only 171 out of 2 725 service providers, or 6.3% of the total, are legal entities under the private form of ownership. The mechanism of financing social services from local budgets could be improved by introducing fixed tariffs for social services with possibility of their adjustment by means of certain coefficients.Discussion. In future research, it would be feasible to focus on elaborating a detailed conceptual framework for setting social services tariffs, validating their base component and identifying additional elements, as well as defining the scope of application for such a mechanism.