Suchergebnisse

The government of the former Prime-Minister of Ukraine Olexiy Honcharuk named itself "the government of technocrats". This shows that the concept of technocracy becomes attractive in Ukraine. Technocracy is the form of government, which attempts to distance itself from political representation or affiliation with a particular ideology. Technocrats derive their legitimacy from their skills and expertise, and focus primarily on problem-solving and optimizing the society's useful functions. Technocracy has always been a promising political concept. The Republic by Plato can be regarded as the first attempt to substantiate a technocratic society, in which power proceeds from the expertise of its dominant elite. Technocracy was very appealing in the industrial age, when scientific management of factories inspired the idea that society at large could be governed by similar methods. Today, digital technologies and Big Data reinvigorate the technocratic project. In this article it has been shown that technocracy, if taken too far, can be antithetical to liberal democracy and its core value – political freedom. Technocratic society resembles a corporation run by the board of directors rather than a republic of citizens. We have pointed out the factors, which make it appealing in the modern world. We then have analyzed the ideas of Howard Scott, the founder of the movement Technocracy Inc., who advocated this political model in the industrial age, and Parag Khanna, who has made similar claims about the benefits of technocracy in the digital age. It has been proven that both these thinkers share the same illiberal mindset including the common faith in the applicability of scientific methods of social management without regard for popular votes and opinions, admiration of autocratic powers of the day, and disregard for democratic procedures, which they see as hurdles on the path toward economic well-being and political domination. Finally, we asked the question: if the challenge to political freedom in Ukraine proceeds from technocracy, will it be defended in the same way as during the three Ukrainian Maidans (1990, 2004, 2014)? We deliberately leave this question unanswered, hoping that the answer will be investigated in future publications. ; Правительство бывшего премьер-министра Украины Алексея Гончарука назвал себя «правительством технократов». Это указывает на то, что концепция технократии становится все более привлекательной в Украине. Технократия - это тип правления, пытается дистанцироваться от политического представительства или принадлежности к определенной идеологии. Легитимность технократов обусловлена, прежде всего, их навыками, а свое внимание они сосредотачивают прежде всего на решении проблем и оптимизации полезных функций общества.Технократия была привлекательной в разные исторические эпохи. «Государство» Платона можно считать первой попыткой обосновать технократическое общество, в котором власть основывается на навыках и знаниях его руководящей слои. Также, технократию считали удивительно перспективной в промышленную эпоху, когда научный менеджмент предприятий вдохновил идею, что обществом в целом можно управлять похожими методами. Сегодня технократия получает новый стимул от стремительного развития компьютерных технологий и «больших данных».В статье утверждается, что технократический проект может противоречить либеральной демократии и ее ключевой ценности - политической свободе. Технократическое общество напоминает скорее корпорацию, которой руководит совет директоров, чем республику граждан. Было указано на факторы, которые лежат в основе привлекательности технократии в современном мире. Также, были проанализированы идеи Говарда Скотта, основателя движения Technocracy Inc. в 1930-х гг. в США, который отстаивал технократию в промышленную эпоху, и Параґа Ханны, который обосновывает ее преимущества над демократией в цифровую эпоху. Оба автора имеют четко выраженную антилиберальными позицию, которая включает убеждение, что обществом нужно управлять на основе «научных методов», а не демократических голосов; захват авторитарными государствами соответствующих исторических эпох, а также трактовка демократических норм и процедур как препятствий на пути к экономическому процветанию и политической мощи. В конце был задан вопрос: если основной вызов для политической свободы в Украине будет происходить от технократии, или защищать ее так же, как это происходило во время трех украинских Майданов (1990, 2004, 2014)? Мы оставляем этот вопрос без ответа, надеясь, что оно будет исследовано в будущих публикациях. ; Уряд колишнього прем'єр-міністра України Олексія Гончарука назвав себе «урядом технократів». Це вказує на те, що концепція технократії стає дедалі привабливішою в Україні. Технократія – це тип правління, що намагається дистанціюватися від політичного представництва чи приналежності до певної ідеології. Легітимність технократів обумовлена, передусім, їхніми навичками, а свою увагу вони зосереджують, передусім, на вирішенні проблем та оптимізації корисних функцій суспільства. Технократія була привабливою у різні історичні епохи. «Державу» Платона можна вважати першою спробою обґрунтувати технократичне суспільство, в якому влада ґрунтується на навиках та знаннях його керівної верстви. Також, технократію вважали напрочуд перспективною у промислову епоху, коли науковий менеджмент підприємств надихнув ідею, що суспільством загалом можна керувати схожими методами. Сьогодні технократія отримує новий стимул від стрімкого розвитку комп'ютерних технологій і «великих даних». У статті стверджується, що технократичний проект може суперечити ліберальній демократії та її ключовій цінності – політичній свободі. Технократичне суспільство нагадує радше корпорацію, якою керує рада директорів, аніж республіку громадян. Було вказано на фактори, які лежать в основі привабливості технократії у сучасному світі. Також, було проаналізовано ідеї Говарда Скотта, засновника руху Technocracy Inc. у 1930-х рр. у США, який відстоював технократію у промислову епоху, та Параґа Ханни, який обґрунтовує її переваги над демократією у цифрову епоху. Обидва автори мають чітко виражену антиліберальну позицію, яка включає переконання, що суспільством потрібно керувати на основі «наукових методів», а не демократичних голосів; захоплення авторитарними державами відповідних історичних епох, а також трактування демократичних норм і процедур як перепон на шляху до економічного процвітання та політичної могутності. Наприкінці було поставлено питання: якщо основний виклик для політичної свободи в Україні походитиме від технократії, чи захищатимуть її так само, як це відбувалося під час трьох українських Майданів (1990, 2004, 2014 рр.)? Ми залишаємо це запитання без відповіді, сподіваючись, що воно буде досліджено у майбутніх публікаціях.

У статті розкрито та проаналізовано вплив прогресивних філософських концепцій на становлення й розвиток системи освіти дорослих у США (необіхевіоризму, лібералізму, прагматизму, прогресивізму, реконструктивізму, технократизму, радикалізму, гуманізму); проаналізовано теоретичні підходи американських учених до проблеми освіти дорослих, обґрунтовано їх необхідність та актуальність; визначено провідні принципи, на яких повинна базуватись освіта дорослих. Особливу увагу сконцентровано на структурі, цілях, функціях, видах освіти дорослих (формальна, неформальна, інформальна), стратегічних напрямах розвитку у другій половині ХХ – на початку ХХІ cтоліття. ; In the article the influence of progressive philosophical concepts on the development and formation of adult education in the USA (neo-behaviourism, liberalism, progressiveness, reconstruction, technocracy, radicalism, humanism) has been analyzed. There have been considered the importance and actuality of American scientists' approaches to the problem of adult education and proved their necessity and urgency. The key principles of adult education have been identified (humanization, democratization, freedom of choice, flexibility, continuity, taking into account the experience of individualization, differentiation). Particular attention is focused on the structure, objectives, functions, types of adult education, strategic directions of its development in the late twentieth and the beginning of the XXI-st century. Having studied the official documents and statistic data of international organizations on the problem of adult education, there have been revealed common approaches (the main strategies of perspective development of adult education, diversification of financial sources, human sources investments, providing the lifelong education for all, improving the legislative framework, working out the flexible educational programs and innovative teaching technologies, ratification of non-formal and informal adult education, stimulating perspective projects on the problem of adult training) to the solving of the problem. It has been established that the modern system of adult education based on a symbiosis of ideas in a complex capable of substantially change its main goals and objectives in accordance with social demands of American society. Despite the different views of scholars, adult education is seen as a process that is performed during life, the purpose of which is to create conditions to meet the educational needs of adults as well as opportunities for further professional development, mobility, efficiency and effectiveness of their life. It has been proved that the system of adult education in the USA is an open, independent, flexible, multifunctional, diversified, adaptive structure, which covers interrelated and interactional components (legal, national, technological, diagnostic, personal, administrative and correctional). The author has concluded that the development of adult education in the USA depends on internal and external determinations such as: globalization and integration processes, dynamic changes on labor-market, information technologies development, educational reform, and the main trends of public policy.

The article discusses the ways and mechanisms of political decision making and the allocation of six theoretical approaches to this process – elitism, pluralism, marxism, corporatism, professionalism, technocracy. To ensure a high level of trust to power by citizens and to legitimacy of government decisions an subjectivity of solutions acts as important condition. At the same time several basic types of technology adoption and implementation of decisions by elite groups is analyzed, in particular the populism, conservatism, democracy and radicalism. ; В статье рассматриваются пути и механизмы принятия политических решений и выделяются шесть теоретических подходов к этому процессу – элитизм, плюрализм, марксизм, корпоративизм, профессионализм, технократия. Для обеспечения высокого уровня доверия к власти со стороны граждан, легитимности властных решений важным условием выступает субъектность решения. При этом, рассматривается несколько основных типов технологий принятия и реализации решений элитными группами, в частности популизм, консерватизм, демократизм и радикализм. ; У статті розглядаються шляхи та механізми прийняття політичних рішень та виокремлюються шість теоретичних підходів до цього процесу – елітизм, плюралізм, марксизм, корпоративізм, професіоналізм, технократія. Для забезпечення високого рівня довіри до влади з боку громадян, легітимності владних рішень важливою умовою виступає суб'єктність рішення. При цьому розглядається декілька основних типів технологій прийняття та реалізації рішень елітними групами, зокрема популізм, консерватизм, демократизм та радикалізм.

The article describes the axiological imperatives for the educational systems development in the world. In particular it determines that the civilization economic paradigm of the XXI century, recognized by the EU and the UN as the leading direction of civilization development in the early third millennium stage, is the concept of «The Third Industrial Revolution». The work outlines its content in the reference to the emergence of the NBIC-technologies underneath the V-th technological paradigm. The merging of above mentioned elements is recognized by futurologists as a system shaping feature of VІ technological paradigm. The term «convergent NBIC-technologies» received its definition as a synergetic combination of nano-, bio-, information technology and cognitive sciences, which is the core of the 6th technological paradigm. The work enlightens NBIC convergence as a subject for the world political and scientific elite to see it as a new dominant feature of the scientific and technological progress. We get the outline of measures taken by the most powerful economies aimed at the design and development of the 6th technological paradigm. Education is identified as a synergetic system to be dramatically changed at the turn of technological ages, which became the reason for educational systems modernization based on STEM approach in the most advanced countries of the world. The work gives theoretical and methodological basement to implement the STEM-education in the elementary school level of the scientific-pedagogical project «Intellect of Ukraine». The work also outlines the post-classic educational paradigm that involves smooth combination of technocracy, humanistic priorities and cultural centricity as a methodological basis. Here we get the notion of fundamentals formation of innovative, mathematical, informational, communicational, ecological competencies, as well as competence in the field of natural sciences, engineering and technologies which happens in the natural mutual connection of all its components: ...

У статті в контексті застосування панорамного погляду на проблемну ситуацію висвітлено певні аспекти соціологічного та політологічного спадку М. С. Грушевського. Закцентовано на питаннях його невтомної державотворчої, націєтворчої, просвітницької, викладацької, літературної, науково-дослідної праці. Відзначено актуальність соціально-політичних теорій вченого для осмислення сучасного етапу життєдіяльності українського суспільства. На тлі багатоаспектних наукових досліджень М. С. Грушевського виокремлено певні ідеї, які мають непересічне значення для розвитку, з одного боку, державних інститутів і громадянського суспільства в Україні, а з іншого – організації науки. Передусім, ідеться про важливі ідеї суверенітету, незалежності Української держави, політичного устрою країни, конституціоналізму, національної злагоди, єдності українських земель, високої політичної культури, демократизму, функціонування української мови, взаємодії еліти та пересічного громадянина, соціального характеру українського суспільства, стадійності розвитку соціуму, ролі жінки у суспільних відносинах, відродження національної освіти, духовних орієнтирів української молоді, соціально-економічного розвитку країни, піклування про найменш захищені соціальні верстви тощо. Водночас виокремлено інтерес вченого до деяких загальнотеоретичних соціологічних питань («Що таке суспільство, які закони його прогресу?», «Чи можливо досліджувати соціум за допомогою об'єктивних методів, а також дихотомії індивідуального та колективного, біологічного та соціального, диференціації й інтеграції форм суспільного життя?»). Зроблено наголос на схвальному ставленні М. С. Грушевського до класичної української літератури, яку він вважав міцним фундаментом для відродження національної освіти і культури. ; In the article, using a panoramic view of the problem situation, certain aspects of M. S. Grushevsky's sociological and political science heritage are presented. Attention is focused on the issues of his tireless state-building, educational, teaching, literary, research activities. The emphasis was placed on the relevance of the socio-political theories of the scientist for comprehending the contemporary stage of the life activity of Ukrainian society. In the context of scientific research of M. S. Grushevsky identified some ideas that are of great importance for the development, on the one hand, of state institutions and civil society in Ukraine, and on the other – the organization of science. First of all, we are talking about important ideas of the sovereignty, independence of the Ukrainian state, the political structure of the country, constitutionalism, national agreement, the unity of Ukrainian lands, high political culture, democracy, the functioning of the Ukrainian language, the interaction of the elite and the average citizen, the social character of Ukrainian society, the development of society, the role of women in social relations, the renaissance of national education, moral orientations of Ukrainian youth, socio-economic development of the country, care for the least well off strata of the population. At the same time, the researcher's interest in some general theoretical sociological questions was noted – What is society, what are the laws of his progress? Is it possible to explore society with the help of objective methods, the dichotomy of individual and collective, biological and social, differentiation and integration of forms of social life? M. S. Grushevsky's approval of classical Ukrainian literature was noted, which he considered a strong foundation for the development of national education and culture. ; В статье с помощью использования панорамного взгляда на проблемную ситуацию представлены определенные аспекты социологического и политологического наследия М. С. Грушевского. Акцентируется внимание на вопросах его неустанной государственно-строительной, просветительской, преподавательской, литературной, научно-исследовательской деятельности. Сделан акцент на актуальности социально-политических теорий ученого для осмысления современного этапа жизнедеятельности украинского общества. В контексте научных исследований М. С. Грушевского выделены некоторые идеи, которые имеют большое значение для развития, с одной стороны, государственных институтов и гражданского общества в Украине, а с другой – организации науки. Прежде всего, речь идет о важных идеях суверенитета, независимости Украинского государства, политического устройства страны, конституционализма, национального согласия, единства украинских земель, высокой политической культуры, демократизма, функционирования украинского языка, взаимодействия элиты и среднестатистического гражданина, социального характера украинского общества, стадийности развития социума, роли женщины в общественных отношениях, организации науки, возрождения национального образования, духовных ориентиров украинской молодежи, социально-экономического развития страны, заботы о наименее защищенных слоях населения. Вместе с тем отмечен интерес ученого к некоторым общетеоретическим социологическим вопросам («Что собою представляет общество, какие законы его прогресса?», «Возможно ли исследовать общество с помощью научных, объективных методов, а также дихотомии индивидуального и коллективного, биологического и социального, дифференциации и интеграции форм общественной жизни?»). Отмечено одобрительное отношение М. С. Грушевского касательно классической украинской литературы, которую он считал крепким фундаментом возрождения национального образования и культуры.

The article describes the axiological imperatives for the educational systems development in the world. In particular it determines that the civilization economic paradigm of the XXI century, recognized by the EU and the UN as the leading direction of civilization development in the early third millennium stage, is the concept of «The Third Industrial Revolution». The work outlines its content in the reference to the emergence of the NBIC-technologies underneath the V-th technological paradigm. The merging of above mentioned elements is recognized by futurologists as a system shaping feature of VІ technological paradigm. The term «convergent NBIC-technologies» received its definition as a synergetic combination of nano-, bio-, information technology and cognitive sciences, which is the core of the 6th technological paradigm. The work enlightens NBIC convergence as a subject for the world political and scientific elite to see it as a new dominant feature of the scientific and technological progress. We get the outline of measures taken by the most powerful economies aimed at the design and development of the 6th technological paradigm. Education is identified as a synergetic system to be dramatically changed at the turn of technological ages, which became the reason for educational systems modernization based on STEM approach in the most advanced countries of the world. The work gives theoretical and methodological basement to implement the STEM-education in the elementary school level of the scientific-pedagogical project «Intellect of Ukraine». The work also outlines the post-classic educational paradigm that involves smooth combination of technocracy, humanistic priorities and cultural centricity as a methodological basis. Here we get the notion of fundamentals formation of innovative, mathematical, informational, communicational, ecological competencies, as well as competence in the field of natural sciences, engineering and technologies which happens in the natural mutual connection of all its components: values and attitudes, knowledge, skills and practical skills (including universal skills mentioned the «Primary School State Standard» guidelines) as a conceptual goal. The thesis describes the characteristic properties of fundamentals aimed education, continuity, integrated topics based teaching with the support of inter-subject and project approaches, learning based on personal practically orientated discoveries, profound study of English. The work proves the scientific grounds of the presented theoretical and methodological principles to introduce the STEM- education into the practice of elementary school work activities.Key words: Convergent NBIC-technologies, STEM-education, post-classic education paradigm, fundamentals aimed education, integrated learning, learning based on personal discoveries. ; У статті охарактеризовано аксіологічні імперативи розвитку систем освіти у світі. Розкрито суть поняття «конвергентні NBIC-технології» як синергетичної комбінації нано -, біо-, інформаційних технологій та когнітивних наук, що є ядром 6-го технологічного укладу. Виявлено, що NBIC-конвергенція розглядається світовою політичною та науковою елітою як нова домінанта науково-технічного прогресу, Висвітлено заходи, що здійснюються в країнах із потужною економікою, спрямовані на становлення й розвиток 6-го технологічного укладу. Визначено, що освіта як синергетична система має кардинально змінюватись на зламі технологічних епох, що й обумовило модернізацію освітніх систем провідних країн світу на засадах STEM-освіти. Охарактеризовано теоретико-методологічні основи реалізації STEM-освіти в початковій школі науково-педагогічного проекту «Інтелект України»: постнекласична парадигма освіти, що передбачає органічне поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю як методологічна база; формування в учнів основ інноваційності, математичної, інформаційно-комунікаційної, екологічної компетентностей, а також компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій в органічному взаємозв'язку всіх їх складових – цінностей і ставлень, знань, умінь і практичних навичок (зокрема й наскрізних умінь, визначених у «Державному стандарті початкової школи») як концептуальна мета; фундаменталізація освіти, неперервність, інтегроване навчання за темами на засадах міждисциплінарного та проектного підходів, навчання на основі власних відкриттів та його практична спрямованість, поглиблене вивчення англійської мови як характерні властивості. Доведена наукова обґрунтованість презентованих теоретико-методологічних засад упровадження STEM-освіти в практику роботи початкової школи. Ключові слова: конвергентні NBIC-технології, STEM-освіта, постнекласична парадигма освіти, фундаменталізація освіти, інтегроване навчання, навчання на основі власних відкриттів. В данной статье охарактеризованы аксеологические императивы развития систем образования в мире. Раскрыта сущность понятия «конвергентные NBIC-технологии», которые являются ядром 6-го технологического уклада. как синергетической комбинации нано-, био-, информационных технологий и когнитивных наук. Показано, что мировая политическая и научная элита рассматривает NBIC-конвергенцию как новую доминанту научно-технического прогресса. Освещены мероприятия, направленные на становление и развитие 6-го технологического уклада, которые осуществляются странами с мощной экономикой. Выявлено, что образование как синергетическая система должно кардинально измениться на рубеже технологических эпох, что и обусловило модернизацию образовательных систем ведущих стран мира на принципах STEM-образования. Охарактеризованы теоретико-методологические основы реализации STEM-образования в начальной школе научно-педагогического проекта «Интеллект Украины»: постнеклассическая парадигма образования, которая предусматривает органическое соединение технократизма с гуманистическими приоритетами и культуроцентричностью, как методологическая база; формирование у учащихся основ инновационности, математической, информационно-коммуникативной, экологической компетентностей, а также компетентности в области природоведческих наук, техники и технологий в органической взаимосвязи всех её составляющих – ценностей и отношений, знаний, умений и практических навыков (в частности и сквозных умений, обозначенных в «Государственном стандарте начальной школы») как концептуальная цель; фундаментализация образования, непрерывность, интегрированное обучение на принципах междисциплинарного и проектного подходов, обучение на основе собственных открытий и его практическая направленность, углублённое изучение английского языка как характерные особенности. Доказана научная обоснованность представленных теоретико-методологических принципов внедрения STEM-образования в практику работы начальной школы.Ключевые слова: конвергентные NBIC-технологии, STEM-образование, постнеклассическая парадигма образования, фундаментализация образования, интегрированное обучение, обучение на основе собственных открытий. The article describes the axiological imperatives for the educational systems development in the world. In particular it determines that the civilization economic paradigm of the XXI century, recognized by the EU and the UN as the leading direction of civilization development in the early third millennium stage, is the concept of «The Third Industrial Revolution». The work outlines its content in the reference to the emergence of the NBIC-technologies underneath the V-th technological paradigm. The merging of above mentioned elements is recognized by futurologists as a system shaping feature of VІ technological paradigm. The term «convergent NBIC-technologies» received its definition as a synergetic combination of nano-, bio-, information technology and cognitive sciences, which is the core of the 6th technological paradigm. The work enlightens NBIC convergence as a subject for the world political and scientific elite to see it as a new dominant feature of the scientific and technological progress. We get the outline of measures taken by the most powerful economies aimed at the design and development of the 6th technological paradigm. Education is identified as a synergetic system to be dramatically changed at the turn of technological ages, which became the reason for educational systems modernization based on STEM approach in the most advanced countries of the world. The work gives theoretical and methodological basement to implement the STEM-education in the elementary school level of the scientific-pedagogical project «Intellect of Ukraine». The work also outlines the post-classic educational paradigm that involves smooth combination of technocracy, humanistic priorities and cultural centricity as a methodological basis. Here we get the notion of fundamentals formation of innovative, mathematical, informational, communicational, ecological competencies, as well as competence in the field of natural sciences, engineering and technologies which happens in the natural mutual connection of all its components: values and attitudes, knowledge, skills and practical skills (including universal skills mentioned the «Primary School State Standard» guidelines) as a conceptual goal. The thesis describes the characteristic properties of fundamentals aimed education, continuity, integrated topics based teaching with the support of inter-subject and project approaches, learning based on personal practically orientated discoveries, profound study of English. The work proves the scientific grounds of the presented theoretical and methodological principles to introduce the STEM- education into the practice of elementary school work activities. Key words: Convergent NBIC-technologies, STEM-education, post-classic education paradigm, fundamentals aimed education, integrated learning, learning based on personal discoveries.