Suchergebnisse

Проаналізовано історію, мету та стратегічні завдання проведеного у 2018 році Європейського року культурної спадщини. Розглянуто ініціативи та документи європейських урядових та неурядових організацій з цього питання, а також наукові дослідження, що обґрунтовують важливість культурної спадщини у зміцненні почуття належності до спільного європейського простору. Зауважено, що на практиці відбувся радше рік культурної спадщини країн Європейського Союзу, а не Європи загалом. ; Cultural heritage is a strategic resource based on the democratic, ethical, aesthetic and ecological values of society. The European Year of Cultural Heritage emphasized the cultural heritage issues at the level of European structures, as well as at the national and regional levels. An important task of the strategic approach was the development of long-term models of cultural heritage policy and strengthening its role in sustainable development, analysis of its economic and social impact, as well as the role of scientific research on cultural heritage. The European Union's Horizon 2020 Research and Innovation Framework Program from 2014 to 2020 provides for an investment of 500 million euros in cultural heritage.The aim of the article is to analyze the formation and implementation in 2018 of the European Year of Cultural Heritage as a strategic tool for sustainable development to preserve the cultural heritage of Europe and the formation of European identity in times of large migration waves. The article analyzed the goals and strategic objectives of the Year, considered the initiatives of European governmental and non-governmental organizations on this issue. It is noted that in practice it was the Year of the cultural heritage of the European Union rather than the Year of cultural heritage of the whole Europe.The theoretical and methodological basis of the article are the documents of European institutions on this issue, as well as researches on cultural heritage within the framework of the preparation and implementation of the EYCH, followed by long-term strategy.

The article is devoted to the analysis of the names of awards and distinctions during the liberation struggle for independence of Ukraine. The purpose of the article is to find out the structural-derivational, functional-pragmatic features of the proper names and to characterize the motivational basis of such names. One of the tasks of the intelligence is to also establish the place of the names in the general classification of onym space of the Ukrainian language. One of the most powerful ways to create of proper names is syntactically. Preferably, these denominations are lexical subclasses of different types. In the role of the pivot component in these structures often appeals detonate, which calls the type of reward or sign (order, cross, medal, distinction, etc.). These own names, in addition to the main functions, are characterized by ideological, evaluative and cumulative functions. The name of state awards is inherent in the integrative function (the unification of the population around the corresponding values, ideas and transformation into a nation). Such functions of the names of awards are connected with the function of denotate themselves - signs with the corresponding form and content, which must play a role in distinguishing the society among the masses of those persons who have not only something special but valuable for a particular community, society, state.The names of awards are mostly transparent motivations. Is allocated essential, honey, memorial, ideological proper names. Characteristically, due to the specificity of the functioning of awards among these proper names there are no nominal, that is, those that are provided without any motive. In the majority of cases, they have a combined motivation, which is also due to their structural features (mostly composed names). The names of awards, visible honour awarded by a government to an individual that have been analyzed reveal the national-historical identity, perpetuate the memory of social and political figures, in particular, the leaders of the national liberation struggles, reflect the historical and cultural features of a certain period, propagate the idea of statehood of Ukraine as the highest value of the nation.Keywords: proper name, names of awards, motivation, structure. ; Проаналізовано структурно-дериваційні і функціонально-прагматичні особливості найменувань нагород та відзнак періоду національно-визвольних змагань ХХ століття. Особливу увагу приділено мотиваційній класифікації цих онімів. Наголошено важливість комплексного вивчення фалеронімів, у яких втілені ціннісні національні й етноментальні орієнтири. Ключові слова: власна назва, фалеронім, мотивація, структура.

The article deals with the syntactic and stylistic analysis of public speeches of the first President of Czech Republic Vaclav Havel, in particular his New Year speeches within the period of 1990-2003. The emphasis is laid on the stylistic devices and expressive means used by V. Havel in his New Year speeches, among which the most frequently used are metaphors, rhetorical questions, allusions (indirect references to the works of famous Czech personalities like J. A. Komensky) etc. The article also reveals the peculiar features of the syntax of President's speeches. The findings of the study indicate to high extensiveness of syntactical constructions used in them with dominance of complex sentences, numerous constructions, which permit to avoid a great quantity of complex sentences. The results of the research determining the speech syntactic and stylistic characteristics of the worldwide known politician offer new opportunities to explore the peculiarities of an individual language use in the political discourse. Key words: public speech, political discourse, linguistic devices, the New Year speeches, syntactic and stylistic aspect. References ; У статті проаналізовано синтаксично-стилістичний аспект публічного мовлення першого Президента Чеської Республіки Вацлава Гавела на матеріалі новорічних промов 1990-2003 рр. Визначення характерних рис мовлення політика світового масштабу дає можливість дослідити особливості індивідуального вживання мови. Ключові слова: публічний виступ, політичний дискурс, мовні засоби, новорічні промови, синтактично-стилістичний аспект. Посилання

A century ago, in 1918 in Europe (including Ukraine) the events of great historical importance took place. The author of the article, professor of jurisprudence B. Tyshchik inquires into them in general features, as they had significant and sometimes decisive influence on the fates of many European nations and states.One of such fateful events is the end of the First World War, which lasted more then four years and in which 33 countries with population over 1,5 billion people participated. The war ended with the enactment of the Versailles Peace Treaty which was signed by the participating countries on June 28 1919.The war led not only to the dissolution of four powerful empires – Austria-Hungary, Germany, Russia and Turkey, but also to the rise of such new independent states as Poland, Hungary, Сzechoslovakia and Yugoslavia.As a result of the war and revolutionary movement which had begun in Europe in 1917–1918, the republican governments were established in Russia, Austria and Germany. Moreover, new democratic constitytion stated, that such categories of people as minor ethnic groups etc, earlier deprived of basic human rights, would enjoy all the human rights to the full extent.In several European countries women obtained their political rights (sufragge in particural) for the first time. (Constitution of USSR 1918 etc.).On 9th (22) January 1918 the Central Counsel of Ukraine, created in March 1917 as the highest All-Ukrainian representative action body, issued the Fourth Universal, declaring full independence of The Ukrainian People's Republic, which was recognised by 15 countries that year.In February 1918 the delegation of the Central Council of Ukraine signed a Peace Treaty with the members of Quadruple Alliance (Austria-Hungary, Germany, Bulgaria and Turkey). In April the constitution of UPR was adopted by the Central Council.In the same year in Western Ukrainian territory (in Eastern Galicia) West Ukrainian People's Republic, whose centenarioan anniversary we are going to celebrate this spring, was proclaimed. ; Століття тому – 1918-го року – у Європі (у тому числі в Україні) відбулися дуже важливі за своїм історичним значенням події. Передусім ідеться про закінчення Першої світової війни й укладення Версальського мирного договору.Війна призвела до розпаду чотирьох імперій – Австро-Угорської, Німецької, Російської і Турецької, виникнення у Європі нових незалежних держав – Польщі, Угорщини, Чехо-Словаччини, Югославії.Унаслідок війни і революційного руху, що розгорнувся у Європі упродовж 1917–1918 років, проголошено республіканську форму правління у Росії, Австрії, Німеччині. Прийнято демократичні закони конституційного характеру, проголошено відсутні до цього часу права і свободи громадян, права національних меншин.У кількох європейських країнах уперше надано політичні права (зокрема, виборче право) жінкам (Конституція РР СРСР 1918 року, і ін.).У січні 9 (22) 1918 року Українська Центральна рада прийняла Четвертий універсал, яким проголошено повну державну незалежність Української Народної Республіки, яку вже цього ж року визнало понад 15 країн світу.У лютому 1918 року делегація Центральної Ради підписала з країнами Четверного союзу мирний договір. У квітні Українська Центральна Рада прийняла Конституцію УНР.Того ж 1918 року на західноукраїнських землях (у Східній Галичині) була проголошена Західно-Українська Народна Республіка.

The article examines the state-political situation in Poland in the second half of the 18th century. The main preconditions of the crisis phenomena concerning various spheres of public life are investigated. In particular, the legal status of certain social groups: peasants, burghers and nobility, as well as the place and role of the Commonwealth in the then international European relations is analyzed. Poland at that time became an arena of struggle for the interests of Russia, Prussia and Austria, which led in 1772 to its first partition.Particular attention is paid to the activities of the four-year Sejm, which began in 1788 to reform the state mechanism of the Commonwealth. One of its first laws increased the number of troops from 30 to 100 thousand. Certain governing bodies were also reorganized and the permanent council department was abolished. However, the main point in the activities of this Sejm was the adoption on May 3, 1791 of the first constitution of Poland.In addition, the article analyzes the structure and main provisions of this document. Particularly, it is found that the constitution consisted of a preamble as well as 11 rather voluminous articles. It embodied the principle of separation of powers, but the legislature had certain advantages over the executive and the judiciary.The structure and competence of 2 chambers of the Sejm, namely the Chamber of Deputies and the Senate, are clarified. The Chamber of Deputies was elected by the local sejmiks in the number of 204 deputies. Besides, 24 «city commissioners» elected at the assembly of city representatives were to sit in the Chamber. The Senate consisted of 132 members from among the voivodes, eparchial bishops, bishops, ministers and magnates.The article also defines the role of the king in the legislative process and as the head of the executive. The king had the right to sign the laws passed by the Sejm, and he also chaired government meetings. The role of the government – the Guardians of the Law, as well as government commissions in the implementation of their executive functions is shown. The changes that had taken place in the judicial system as well as the changes in the social and legal status of certain segments of the population are studied. In particular, the constitution provided for the unification of the city, zemstvo and chamberlain courts as well as the establishment of collegiate zemstvo courts in their place. According to the constitution, the term «people» came to be understood not only as the representatives of the nobility, but also as burghers and peasants.The adoption of the constitution on May 3, 1791 was a significant event for the entire Europe and the world. Conclusions are made on the significance of the Constitution both for Poland and other European nations. ; Розглянуто державно-політичне становище Польщі у другій половині XVIII ст. Дослі-джено основні передумови кризових явищ, які стосувалися різноманітних сфер суспільного життя. Проаналізовано правове становище окремих соціальних груп: селянства, міщанства та дворянства, а також місце і роль Речі Посполитої у тогочасних міжнародних євро-пейських відносинах.Основну увагу приділено роботі Чотирирічного сейму, який розпочав реформування державного механізму з 1788 року Головним у роботі цього сейму стало прийняття ним 3 травня 1791 року першої конституції Польщі.Проаналізовано структуру та основні положення цього документа. Зокрема, з'ясовано, що конституція складалася з преамбули та 11 статей. Вона втілила принцип теорії розпо-ділу влад, однак законодавча влада мала певні переваги перед виконавчою та судовою. З'ясовано структуру та компетенцію двох палат Сейму, зокрема Польської ізби та Сенату. Визначено роль короля у законодавчому процесі та як глави виконавчої влади. Показана роль уряду ‒ Сторожі законів, а також урядових комісій у здійсненні ними виконавчих функцій. Досліджено зміни, які відбувалися у судовій системі, а також зміни у закріплені соціально-правового статусу окремих верств населення. Зроблено висновки щодо місця і значущості першої конституції Польщі.

The style of work and professional behavior of party officials of the highest rank of the western regions of Ukraine in the first post-war years is characterized. The specific historical conditions of their professional development in the commandadministrative system are considered. The party leaders of the western regions are analyzed as typical representatives of the new generation, who did not study history from textbooks, but created it with their own hands, with their direct participation. Attention is drawn to the fact that the authoritarian, even dictatorial style of management accompanied the party-Soviet elite at all stages of their career growth. Rising from the "lower classes", they were forced to constantly buckle under the system, prove their "proletarian" and devotion to the Party, constantly suffering from the danger of falling into the ranks of "enemies of the people". Therefore, party functionaries cultivated the rigid, forceful and peremptory leader in themselves. It was determined by their immanent necessity to conquer and maintain a high social status. It is emphasized, that the general behavior of nomenclature officials of the western regions of Ukraine in 1944–1946 fully fitted into the command-administrative system of the Stalinist model. The overwhelming majority of party leaders continued to use military methods of governance, by inertia, showing predisposition for bureaucracy, excessive rigidity and brutality.The nature of the relationships within the government and its representatives with the local population was determined by a number of objective and subjective factors: the low level of professional educational training of the overwhelming majority of officials of the higher and middle management level; frequent personnel fluidity; quite tense schedule of work, actually, with no fixed working hours; household disorder. Serious subjective factors are: newcomers (the absolute majority) did not know local conditions and traditions; the dominance of the atmosphere of total fear, lawlessness, permissiveness, which in total contributed to the formation in the minds of both local residents and party-Soviet functionaries of the image of a Soviet officer as an invader. ; Характеризується стиль роботи і професійної поведінки партійних чиновників найвищого рангу західних областей України в перші повоєнні роки з огляду на конкретно-історичні умови їх професійного становлення в рамках командноадміністративної системи. Партійні лідери західних областей розглядаються як типові представники нового покоління, яке вивчало історію не з підручників, а творило її своїми «руками», своєю безпосередньою участю. Звертається увага, що авторитарний, навіть диктаторський стиль управління супроводжував партійно-радянську еліту на усіх щаблях її кар'єрного росту. Піднімаючись із «низів», вони змушені були постійно прогинатися під систему, дово- дити свою «пролетарськість» та відданість Партії, перманентно наражаючись на небезпеку потрапити до лав «ворогів народу». Тому культивування партфункціонерами в собі жорсткого, вольового, безапеляційного керівника було детерміноване іманентною потребою завоювати та зберегти високий соціальний статус. Наголошується, що загальний стиль поведінки номенклатурних посадовців західних областей України в 1944–1946 роках цілком вписувався в командно-адміністративну систему сталінського зразка. Переважна більшість партійних керівників за інерцією продовжували використовувати військові методи управління, виявляючи схильність до бюрократизму, надмірної жорсткості та жорстокості. Характер взаємовідносин усередині влади та її представників із місцевим населенням визначався низкою чинників об'єктивного та суб'єктивного характеру: низький рівень професійно-освітньої підготовки переважної більшості чиновників вищої та середньої ланки управління; часта змінюваність кадрів; досить напружений графік роботи за умови практично ненормованого робочого дня; побутова невлаштованість. Серйозними суб'єктивними чинниками можна вважати: незнання прибулими (таких була абсолютна більшість) місцевих умов і традицій; панування атмосфери тотального страху, беззаконня, вседозволеності, що в сукупності сприяло формуванню у свідомості як місцевих мешканців, так і партійно-радянських функціонерів образу радянського службовця як окупанта.

The peace conference was opened in Paris in January 1919 year; it was convened by the victorious states in the First World War to sign the number of the treaties with the beaten countries. In fact, it was about the redistribution of the spheres of the political, the economic and the military influence. During 1919 year, the meeting of the conference showed that among the leaders of the coalition there was no single point of view on the future structure of Europe. The representatives of France, England, and the USA actively lobbied their own geopolitical considerations on this question. At the same time, other states that were part of the Entente also did not want to lose the chance to expand the territory and to strengthen their own political weight. One of them was Romania, which in fact annexed Bessarabia in 1918 year.The Romanian diplomacy actively argued in Paris the exclusive right to the region, but in its aspiration it met the rigid opposition from the Allies. Only from the autumn of 1919 year, the «Bessarabian problem» began to acquire more or less distinct features in its final decision.The aim of the research is the analysis of the political struggle around Bessarabia at the Paris Conference during the second half of 1919 year. The tasks of the publication are the characteristic of the course of the events around the adoption of the decision as for the territorial affiliation of the region during the formation of the Versailles system of the international relations. In the context of the theme, the questions were considered, which was not related only to the copposition in Paris but also to the internal policy of Bucharest which was aimed at the integration of Bessarabia into the nationwide system of the kingdom. ; Статья посвящена анализу политической борьбы вокруг «бессарабского» вопроса на Парижской конференции во второй половине 1919 года. Задачей публикации является характеристика событий вокруг принятия решений относительно территориальной принадлежности региона в период формирования Версальской системы международных отношений. В контексте темы статьи были рассмотрены как вопросы, связанные с дипломатической борьбой в Париже, так и внутренняя политика бухарестского правительства, направленная на интегрирование Бессарабии в единую государственную систему королевства. ; Стаття присвячена аналізу політичної боротьби навколо Бессарабії на Паризькій конференції впродовж другої половини 1919 року. Завданням публікації є характеристика перебігу подій щодо прийняття рішень про територіальну належність регіону в період формування Версальської системи міжнародних відносин. У контексті визначеної теми були розглянуті як питання, пов'язані з дипломатичною боротьбою в Парижі, так і внутрішня політика бухарестського уряду, спрямована на інтегрування Бессарабії в загальнодержавну систему королівства.

У статті розглянута й проаналізована мобілізаційна кампанія на території Західної України в 1944-1945 рр. Установлено, що проведення призову розпочалось лише після видання відповідної постанови Державного комітету оборони. Розгляд перебігу мобілізації засвідчив, що впродовж лютого-липня 1944 р., незважаючи на протидію збройного руху опору, завдяки силовим заходам удалось в основному завершити призов. Проте використання цих та інших заходів під час подальшої мобілізації через активну антимобілізаційну діяльність збройного руху опору не дало бажаних результатів. У підсумку за серпень-вересень не було завершено призов осіб від 18 до 35 років, а за листопад-грудень мобілізацію осіб від 35 до 45 років та 17-річної молоді. Відповідно в 1945 р. мобілізація в західноукраїнському регіоні ще тривала. ; В статье рассмотрена и проанализирована мобилизационная кампания на территории Западной Украины в 1944-1945 гг. Установлено, что проведение призыва началось только после издания соответствующего постановления Государственного комитета обороны. Рассмотрение хода мобилизации показало, что на протяжении февраля-июля1944 г., несмотря на противодействие вооруженного движения сопротивления, при помощи силы удалось в основном завершить призыв. Но использование этих и других мероприятий во время дальнейшей мобилизации из-за активной антимобилизационной деятельности вооруженного движения сопротивления не привело к желаемому исходу. В итоге за август-сентябрь не был завершен призыв лиц от 18 до 35 лет, а за ноябрь-декабрь сорвана мобилизация лиц от 35 до 45 лет и 17-летной молодежи. Соответственно в1945 г. мобилизация в западноукраинском регионе еще продолжалась. ; The article shows and analyzes mobilization campaign on the territory of Western Ukraine in years 1944 and 1945. It was found that recruitment started only after an appropriate resolution of Committee of State Security was issued. The investigation of mobilization process showed that there were no significant problems with mobilization during the February of 1944. On the other hand, March started with anti-mobilization activities of the armed resistance movement, which resulted in making the decision of total mobilization (of age 18-50, without medical examination). Its practical implementation was opposed by rebels and absence of visiting of recruiting offices. But with the help of force measures recruitment was finished by the end of July.Total mobilization was canceled at the beginning of August, and there were age limits of 18-35 established. The analysis of mobilization campaign in the period from August to September showed that there was an active opposition by Ukrainian resistance movement and that it wasn't finished by the end of September. The mobilization of people in age from 35 to 45 years and 17-years old youth, which was organized during November-December, had the same results. So in the year 1945, the mobilization in Western Ukraine was still in progress. It's worth mentioning that same as in August-December of1944 inJanuary-May 1945 mobilization was successful thanks to forcing measures.The vital point of mobilization was a military training of recruits. Existing data sources state that recruits from Western Ukraine had to have necessary training before being sent to the front lines. But in reality, this instruction was often not followed. It resulted in desertion and switching to enemy's side. Let's note that Polish, Czech, and Jews were mobilized as well as Ukrainians. The first two of them has no significant issues with this process, but Jews were often trying to avoid being recruited.

У статті розглянута й проаналізована мобілізаційна кампанія на території Західної України в 1944-1945 рр. Установлено, що проведення призову розпочалось лише після видання відповідної постанови Державного комітету оборони. Розгляд перебігу мобілізації засвідчив, що впродовж лютого-липня 1944 р., незважаючи на протидію збройного руху опору, завдяки силовим заходам удалось в основному завершити призов. Проте використання цих та інших заходів під час подальшої мобілізації через активну антимобілізаційну діяльність збройного руху опору не дало бажаних результатів. У підсумку за серпень-вересень не було завершено призов осіб від 18 до 35 років, а за листопад-грудень мобілізацію осіб від 35 до 45 років та 17-річної молоді. Відповідно в 1945 р. мобілізація в західноукраїнському регіоні ще тривала. ; В статье рассмотрена и проанализирована мобилизационная кампания на территории Западной Украины в 1944-1945 гг. Установлено, что проведение призыва началось только после издания соответствующего постановления Государственного комитета обороны. Рассмотрение хода мобилизации показало, что на протяжении февраля-июля1944 г., несмотря на противодействие вооруженного движения сопротивления, при помощи силы удалось в основном завершить призыв. Но использование этих и других мероприятий во время дальнейшей мобилизации из-за активной антимобилизационной деятельности вооруженного движения сопротивления не привело к желаемому исходу. В итоге за август-сентябрь не был завершен призыв лиц от 18 до 35 лет, а за ноябрь-декабрь сорвана мобилизация лиц от 35 до 45 лет и 17-летной молодежи. Соответственно в1945 г. мобилизация в западноукраинском регионе еще продолжалась. ; The article shows and analyzes mobilization campaign on the territory of Western Ukraine in years 1944 and 1945. It was found that recruitment started only after an appropriate resolution of Committee of State Security was issued. The investigation of mobilization process showed that there were no significant problems with mobilization during the February of 1944. On the other hand, March started with anti-mobilization activities of the armed resistance movement, which resulted in making the decision of total mobilization (of age 18-50, without medical examination). Its practical implementation was opposed by rebels and absence of visiting of recruiting offices. But with the help of force measures recruitment was finished by the end of July.Total mobilization was canceled at the beginning of August, and there were age limits of 18-35 established. The analysis of mobilization campaign in the period from August to September showed that there was an active opposition by Ukrainian resistance movement and that it wasn't finished by the end of September. The mobilization of people in age from 35 to 45 years and 17-years old youth, which was organized during November-December, had the same results. So in the year 1945, the mobilization in Western Ukraine was still in progress. It's worth mentioning that same as in August-December of1944 inJanuary-May 1945 mobilization was successful thanks to forcing measures.The vital point of mobilization was a military training of recruits. Existing data sources state that recruits from Western Ukraine had to have necessary training before being sent to the front lines. But in reality, this instruction was often not followed. It resulted in desertion and switching to enemy's side. Let's note that Polish, Czech, and Jews were mobilized as well as Ukrainians. The first two of them has no significant issues with this process, but Jews were often trying to avoid being recruited.

The article reveals the main aspects of the development of museums in the Ivano-Frankivsk region in the sources. Characterizes the specifics of the formation of funds and the receipt of exhibits in the museum. The necessity of distribution and creation of museum institutions which are not only of a social importance, but also educational for students and students in legislative documents, decrees and sources is analyzed. The main archival files of Ivano-Frankivsk regional archives are described, which describe the activity of museums in the specified historical interval.Educational museums are one of the most widespread types of museums not only in the Ivano-Frankivsk area, but on the whole and in Ukraine. Development of educational museums especially increased in 90th of ХХ of century on territory of Prykarpattya such museums are practically in every settlement. In villages it is mainly regional museums at schools or educational-educator complexes. The article analyses development, and becoming of educational museums on territory of our area.This theme is practically not studied and not investigational in historiography. Basis of the article are the worked out sources and resources that are accessible. The questions of development of educational museums investigated P. Arsenuch and B. Havruliv fragmentary. In the article analysed in particular educational museums, that are in rural locality. Fund work of these museums and display exhibitions are characterized. The basic orientation of these structures opens up on student's and student young people. This article leads to the necessity of existence of such establishments, exposes them scientific and educational. ; Статья раскрывает основные аспекты развития музеев на территории Ивано-Франковской области в источниках. Характеризирует специфику формирования фондов и поступления экспонатов в музей. Анализируется необходимость распространения и создания музейных заведений, которые имеют не только общественное, но и учебное значение для учащихся и студентов, в законодательных документах, постановлениях и источниках. Рассмотрены основные архивные фонды Ивано-Франковского областного архива, описывающие деятельность музеев в указанный исторический промежуток. ; Стаття розкриває основні аспекти розвитку музеїв на території Івано-Франківської області в джерелах. Характеризує специфіку формування фондів та надходження експонатів у музеї. Аналізується необхідність поширення й створення музейних закладів, які мають не лише громадське значення, але й навчальне для учнів та студентів, у законодавчих документах, постановах та джерелах. Розглянуто основні архівні фонди Івано-Франківського обласного архіву, які описують діяльність музеїв у зазначений історичний проміжок.

У статті розглядається економічне та суспільно-політичне становище єврейської національних меншин України в кінці XIX ст. – на початку 20-х рр. XX ст. ; The article deals with economic, social and politics position of Jewish national minority of Ukraine in the end of XIX century – in the beginning of 20-th year of XX-th century.

In the qualification work greetings are analyzed as a speech genre of political ritual texts. The structural and semantic features of the New Year's addresses of the Presidents of Ukraine and the United States are studied. Communicative strategies of New Year's greetings of presidents are revealed. It is established that the New Year's greetings of the Ukrainian and American presidents differ in structure, stylistic features, communicative strategies and themes. ; У кваліфікаційній роботі проаналізовано привітання як мовленнєвий жанр політичних ритуальних текстів. Досліджено структурно-семантичніособливості новорічних звернень Президентів України і США. Розкрито комунікативні стратегії новорічних привітань президентів. Встановлено, що новорічні привітання українських та американських президентів відрізняються структурою, стильовими ознаками, комунікативними стратегіями і тематикою.

У статті розглянуто особливості конструювання образу соціокультурної дійсності засобами ритуальних політичних промов. Визначено та проаналізовано провідні теми новорічних промов Президента України 2014–2017 рр. Наукова розвідка підтверджує гіпотезу про те, що новорічні промови Президента України спрямовані на формування в реципієнтів (громадяни України, українці) національної ідентичності; у новорічних промовах Президент апелює до колективної свідомості, корегує цінності, уявлення та погляди аудиторії, впливає на формування «картини світу».Ключові слова: політична промова, ритуальна політична промова, новорічна промова Президента України, лінгвістичний аналіз, PR-стратегії. ; Research Methodology. In the course of the research, the following methods were used: analysis and synthesis (during the development of the scientific concept), comparative, typological, descriptive, linguistic analysis (during the research of the New Year speeches of the President of Ukraine), generalization and interpretation (during the formulation of interim and general conclusions of the study).Results. After examining the key topics, we note an appeal to the collective consciousness, adjusting values, ideas, and opinions of the audience, an influence on the formation of the «world picture» in the PR-strategies of the New Year speeches of the President of Ukraine. Thus, the image of sociocultural reality is constructed according to certain thematic directions: Motherland and its protection; association of Ukrainians; military actions associated with the Russian Federation; peaceful life; honoring the memory of soldiers and civilians; summing up the results of the year that has passed and outlining future perspectives; relations between Ukraine and Europe; religion; economic growth. These topics are repeated in New Year speeches and are aimed at the formation of the national identity of the recipients (citizens of Ukraine, Ukrainians).Novelty. Within the scope of the article an attempt was made to perform linguistic analysis of the New ...

The article describes the character of Mykola Hankevich in the context of the early parliamentary elections of 1908 in Galicia. The author sets out his task, by shifting the usual historiographical accents, to consider the general election culture in the provincial capital in the early twentieth century, the theory and practice of the international socialist movement in a multinational urban environment. The well-established point of view of K. Jobst and other researchers, who believe that the conflict over Hankevich's face in the 1907 elections, when the executive leadership of the PPSD did not support his candidacy, is the beginning of the path that ultimately led the Polish and Ukrainian Social Democrats parties in the bosom of "their" national camps, and the ephemeral international socialist movement in Galicia disintegrated. The author believes that such a narrative simplifies the processes that took place in the environment of the Galician socialist parties. Cooperation between Ukrainian, Polish, and Jewish socialists did not stop until the outbreak of the First World War. In the USDP, M. Hankevich himself did not cease to cooperate closely with Polish and Jewish socialists. During the snap election of 1908, the PPSD leader agreed with the candidacy of Mykola Hankevich, who, however, lost this election by winning 734 votes against 1011. However, in the anti-Ukrainian hysteria that had not yet subsided after the assassination of Andrzej Potocki, more than 40% of the vote, loyal to the Ukrainian and socialist candidates in the bourgeois Lviv district, looked like a tremendous success for Hankevich. Having identified the main reasons for this success, namely: his impeccable personal reputation, eloquence, popularity among the Lviv workers and intellectuals, genuine internationalism and willingness to represent different ethnic groups and different social strata, the author, referring to the memories of the Polish socialist Yevhen Morachevsky, calls another circumstance that explains the results of the vote quite differently. It is about 450 votes that Morachevsky bought in favour of Gankevich. The author notes that Morachevsky considers his dubious act as a peculiar feat - to pollute his hands to achieve a noble political goal, in which, in his opinion, he manifests the instinct and ability of a politician, thereby opposing himself to "dreamers" and idealists who did not compromise own principles. ; У статті докладно розглянуто постать Миколи Ганкевича в контексті позачергових парламентських виборах 1908 року у Галичині. Розкрито особливості виборчої системи Габсбурзької імперії, представлено кар- тину політичної боротьби на початку ХХ століття, а також визна- чено особисту роль Миколи Ганкевича. Проаналізовано його особисті якості, роль та місце у політичній боротьбі тогочасної Галичини, існу- ючі контакти та значення для різноманітних політичних сил. Розкрито особливості проведення виборів на початку ХХ століття у Галичині

The article is based on the analysis of the reasons and the results of the Revolution of Dignity based on the latest sources (laws, political statements, as well as articles in Ukrainian, Russian and Western media), while identifying typical narratives and postulates in the media about the events of 2013-2014 and their consequences ; Стаття базується на аналізі причин та результатів Революції Гідності на основі новітніх джерел (законів, політичних заяв, а також статей в українських, російських та західних ЗМІ) задля виявлення типових наративів й постулатів в ЗМІ різних країн щодо подій 2013–2014 рр. та описання їхніх наслідків