Suchergebnisse

The article deals with the activities of the theater named after Maria Zankovetska after the death of Alexander Korolchuk in Zaporozhye (1925), but before the arrival of Alexander Zaharov. This is about the socalled «dark» or transitional period, after which the Soviet government appointed «from above» by Alexander Zaharov. The refore, the period of the theater between O. Korolchuk and O. Zaharov is indeed the least learned. ; В статье рассмотрена тема деятельности театра имени Марии Заньковецкой после смерти Александра Корольчука (1925 г.) и перед приходом Александра Загарова. Речь идет о так называемом «темном», или переходном, периоде, после которого, советская власть назначила художественным руководителем Александра Загарова. Соответственно, период деятельности театра между двумя худруками А. Корольчуком и А. Загаровым наимение изучен. ; У статті розглянуто діяльність театру імені Марії Заньковецької після смерті Олександра Корольчука у Запоріжжі (1925 р.), але перед приходом Олександра Загарова. Йдеться про так званий «темний», або перехідний, період, після якого радянська влада призначила «згори» Олександра Загарова. Відтак період діяльності театру між О. Корольчуком і О. Загаровим, справді є найменш вивченим.

Performances of cultural and art ensembles in Josefov played an important role in raising the morale of the internees, satisfying their nostalgic feelings towards their home and native land. Actors and singers of the camp were given the opportunity for self-realization and development of their artistic abilities. Important was also that all without exception amateur activities related to the theater and performances were national in content and spirit and contributed to the spiritual consolidation of Ukrainian soldiers.In the repertoire of the camp theater Ukrainian household and historical plays dominated, because they corresponded the interest of the interned. One could name here, in particular, «Zaporozhets za Dunayem» [Cossack Beyond the Danube] by Semen Hulak-Artemovsky and «Marusya Bohuslavka» by Mykhailo Starytsky, for the production of which the theater section of the Cultural and Educational Club prepared a richstage requisiteand various scenery (for several acts).Women (wives of some interned) and their children had actively participated in the performances, which allowedtoshoweventsin the playsnaturally. It should also be noted that during several years spent in the camp, artists have reached a fairly high level of skill. The artistic component of the camp life was duly represented at the exhibition which was installed in the camp. Due to this exhibition, creative achievements of amateur theatre clubs became known among the general public of the town of Josefov and the district. The significance of the camp theatres also consisted in the fact that Ukrainian song, music, dramatic art disseminated among Czech society a positive vision of Ukraine as a part of the European political and national-cultural space. The most important was that the interned searched and found their own original expression for their artistic quest, thus making its own contribution to the treasury of Ukrainian and European culture. ; У статті проаналізовано окремі прояви театрально-мистецького життя інтернованих вояків-українців Української Галицької Армії у таборі Йозефов, Чехословаччина у 1922-1924рр. Встановлено, що виступи таборових культурно-мистецьких гуртків у Йозефові мали важливе значення для піднесення морального духу та духовної консолідації українського вояцтва. Цій же меті слугувало проведення виставки досягнень інтернованих, яка була розгорнута у таборі для широкого загалу мешканців міста Йозефов та його округи.

Journal "Ukraine" (Washington, USA) forms the Editorial Board and the Editorial Office of the journal on a competitive basis. Well-known Ukrainian journalists, writers, literary critics, art critics, artists, theater critics, film critics, cultural scientists, scientists, public and political figures, business personalities from Ukraine and diasporas are invited to participate in the competition for members of the Editorial Board (Collegium).

Магістерська робота містить комплексну характеристику стану німецьких колоній в Африці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні напередодні Першої світової війни. Дослідження присвячене висвітленню особливостей адміністративного, політичного та соціально-економічного господарювання німецьких колоністів. У кваліфікаційній роботі розглянуто особливості ведення та наслідки Першої світової війни на Африканському та Азійсько-Тихоокеанському театрах бойових дій. ; The master's thesis contains the comprehensive description of the state of the German colonies in Africa and the Asia-Pacific region on the eve of the First World War. The reseach is devoted the coverage of the features of the administrative, political and socio-economic management by the German colonists. The qualification master's thesis considers the peculiarities of the conduct and consequences of the First World War in the African and Asia-Pacific theaters of operations.

The purpose of the articleconsists of the definition of basic forms and stylistics of the scenic costume from the beginnings of appearance in Ukraine of professional theater till the end of the XIX century.The methodologyof the research is based on keeping historiography tradition and interdisciplinary approaches because the historical context of research is connected to formal-stylistics analysis and the iconological method, which helps to discover the context of theatrical outfits and track symbols of time in it.The scientific noveltyconsists of the separation of main stylistic theatrical costume types which appeared and were used in theatrical practices in different time periods of the XIX century. Conclusions. Conducted research shows that since the moment when the first theaters appeared in Ukraine (the end of the XVIII century), there exist two style directions in the scenic outfits: aristocratic (french) and democratic (folk) types. The last is connected with folklore and calendar holiday traditions and was evolved in folk cultural revival context in Over-Dnieper Ukraine, which was started in 1798 by I. Kotlyarevsky's Aeneid. The traditional costume became the main component of the amateur period of the Ukrainian theater, which grew in the national repertoire (operas "Natalka Poltavka", "Zaporozhets over the Danube", the play "The Russian Magician", the drama "Nazar Stodolya"). It organically melted into a variety of folk costumes, which were made and used by Ukrainian troupes of professional theater in the period of 1882-1914. This costume became the face of the national poetic theater. The most important function of theatrical attire is its participation in the synthesis of means of revealing the characters of the play, its meaningful composition. In this synthesis, the costume functions in a chain of concepts: text, play, character, actor, role, image. ; Мета статті полягає у визначенні основних форм і стилістики сценічного костюму від початків виникнення в Україні професійного театру до кінця ХІХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на дотриманні історіографічної традиції і міждисциплінарних підходах, оскільки історичний контекст поєднано з формально-стилістичним аналізом й іконологічним методом, що допомагає виявити зміст театрального вбрання й відстежити у ньому символи часу. Наукова новизна полягає у виділенні основних стилістичних типів театрального костюму, що виникли і використовувались у вітчизняних театральних практиках на різних етапах ХІХ ст. Висновки. Проведене дослідження свідчить, що від моменту зародження в Україні перших професійних театрів (кінець ХVІІІ ст.) у сценічному вбранні співіснували два стильові напрями: аристократичний (наслідував французькі смаки) й демократичний (народний) типи. Останній пов'язаний з фольклором і календарними святковими традиціями і розвивався у контексті культурного відродження в Наддніпрянській Україні, яке від 1798 р. започаткувала «Енеїда» І. Котляревського. Традиційний костюм став головною складовою аматорського періоду українського театру, що зріс на національному репертуарі (опери «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», п'єса «Москаль чарівник», драма «Назар Стодоля»). Він органічно переплавився у похідні стилізовані різновиди народного вбрання, що виготовлялось і використовувалось українськими трупами професійного театру у період 1882–1914 рр. і стало обличчям національного поетичного театру.

The purpose of the articleconsists of the definition of basic forms and stylistics of the scenic costume from the beginnings of appearance in Ukraine of professional theater till the end of the XIX century.The methodologyof the research is based on keeping historiography tradition and interdisciplinary approaches because the historical context of research is connected to formal-stylistics analysis and the iconological method, which helps to discover the context of theatrical outfits and track symbols of time in it.The scientific noveltyconsists of the separation of main stylistic theatrical costume types which appeared and were used in theatrical practices in different time periods of the XIX century. Conclusions. Conducted research shows that since the moment when the first theaters appeared in Ukraine (the end of the XVIII century), there exist two style directions in the scenic outfits: aristocratic (french) and democratic (folk) types. The last is connected with folklore and calendar holiday traditions and was evolved in folk cultural revival context in Over-Dnieper Ukraine, which was started in 1798 by I. Kotlyarevsky's Aeneid. The traditional costume became the main component of the amateur period of the Ukrainian theater, which grew in the national repertoire (operas "Natalka Poltavka", "Zaporozhets over the Danube", the play "The Russian Magician", the drama "Nazar Stodolya"). It organically melted into a variety of folk costumes, which were made and used by Ukrainian troupes of professional theater in the period of 1882-1914. This costume became the face of the national poetic theater. The most important function of theatrical attire is its participation in the synthesis of means of revealing the characters of the play, its meaningful composition. In this synthesis, the costume functions in a chain of concepts: text, play, character, actor, role, image. ; Мета статті полягає у визначенні основних форм і стилістики сценічного костюму від початків виникнення в Україні професійного театру до кінця ХІХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на дотриманні історіографічної традиції і міждисциплінарних підходах, оскільки історичний контекст поєднано з формально-стилістичним аналізом й іконологічним методом, що допомагає виявити зміст театрального вбрання й відстежити у ньому символи часу. Наукова новизна полягає у виділенні основних стилістичних типів театрального костюму, що виникли і використовувались у вітчизняних театральних практиках на різних етапах ХІХ ст. Висновки. Проведене дослідження свідчить, що від моменту зародження в Україні перших професійних театрів (кінець ХVІІІ ст.) у сценічному вбранні співіснували два стильові напрями: аристократичний (наслідував французькі смаки) й демократичний (народний) типи. Останній пов'язаний з фольклором і календарними святковими традиціями і розвивався у контексті культурного відродження в Наддніпрянській Україні, яке від 1798 р. започаткувала «Енеїда» І. Котляревського. Традиційний костюм став головною складовою аматорського періоду українського театру, що зріс на національному репертуарі (опери «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», п'єса «Москаль чарівник», драма «Назар Стодоля»). Він органічно переплавився у похідні стилізовані різновиди народного вбрання, що виготовлялось і використовувалось українськими трупами професійного театру у період 1882–1914 рр. і стало обличчям національного поетичного театру.

The article highlights the impact of hostilities on the epidemiological aspects of the medical-geographical description of the local theater of operations. Medico-geographical assessment of individual elements of natural and geographical conditions can be attributed to the study of the impact of natural complexes and social conditions on the occurrence and nosogeography of human diseases. In the future, it can be used to create medical and geographical forecasts for areas that are subject to future economic development or may be a theater of operations. Based on the study of sanitary and epidemiological characteristics of the territory of Azerbaijan and Armenia, a verbal and logical analysis of the obtained data was conducted. The sanitary and epidemiological condition of these countries is defined as unstable. ; Висвітлений вплив бойових дій на епідеміологічні аспекти медико-географічного опису локального театру воєнних дій. Медико-географічну оцінку окремих елементів природних і географічних умов можна віднести до вивчення впливу природних комплексів та соціальних умов на виникнення та нозогеографію хвороб людини. У подальшому можна використовувати для створення медико-географічних прогнозів для районів, які підлягають економічному освоєнню або можуть бути театром воєнних дій. На підставі вивчення санітарно-епідеміологічних характеристик території Азербайджану та Вірменії проведений вербально-логічний аналіз отриманих даних. Санітарно-епідеміологічний стан цих країн визначений як нестійкий.

У дисертації здійснено системно-аналітичне потрактування жанру монодрами, уточнено термінологічний апарат, що стало можливим завдяки застосуванню методів не тільки літературознавства, а й суміжних гуманітарних дисциплін. Жанр монодрами потрактовано як культурно-історичний феномен, найширше репрезентований у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. з точки зору наукових пошуків, театрально-драматургічної та соціокультурної інтенсифікації. Зроблено спробу цілісного теоретико-літературного осмислення жанру монодрами як втілення певної естетичної концепції дійсності; визначено етапи її розвитку. У дослідженні поетики описано специфіку тематики та проблематики, окреслено моносуб'єктну організацію монодрами з огляду на художнє втілення в монодрамі єдиної розділеної свідомості суб'єкта дії. Обґрунтовано жанрові параметри монодрами, виокремлено типи конфліктів, висвітлено властивості сюжету та хронотопу, розглянуто паратекстуальні та інтертекстуальні елементи. Здійснено спробу виявити феномен монодрами через дослідження проблеми "театральності". ; The thesis presents a systematic and analytical interpreting of Monodramas genre correctly, the terminology is clarified, which became possible through the use of not only literature but also related humanities techniques. The basic Monodramas features were analyzed and it's poetry was outlined based on a study of the genre as the author's embodiment of the realities' model. In this purpose, the most informative material of contemporary world drama were analyzed and the movement of author and reader strategies of the late XX − early XXI century was highlighted. In terms of scientific, theatrical and dramatic sociocultural researches the genre of Monodrama is interpreted as a cultural and historical phenomenon, the most widely represented at the end of the XX − XXI century. An attempt of coherent theoretical understanding of Monodramas genre as the embodiment of a certain aesthetic conception of reality model of the world was made; the process of Monodramas becoming the independent drama genre was described; the following stages of its development as diffusion, assimilation, modification and transformation were defined. The study describes the specific poetics existential themes and issues, image intensity and dramatic pathos of Monodramas. Metonymically-associative and associative and metonymical principles of reality modeling in this genre were determined. The analysis outlined monosubjective organization of Monodramas due to the artistic expression of a single entity action in mind of monodrama. Genre parameters of Monodramas as a rhetorical − communicative aspect were grounded, the fundamental role of confession and complaints which were important for Monodramas poetic reception were defined. By analyzing the opposition "spoken" / "unspoken" the types of conflicts in monodrama were traced on the specifics of conflict development on the example of contemporary world playwrights. Plot of Monodramas as a combination of linear and cyclic components was characterized. "Time-space and life crises break" Monodramas that time-space is split into subject and object. Paratextual and intertextual elements that were provided by functions genre motivation perception by Monodramas authors were analyzed. Monodrama as a dramatic genre with the sole subject of the action, the split of consciousness of which is realized by character through the opposition "spoken" / "unspoken" which not only reflects the internal conflict, but becomes a way of dramatic action in the process of deliverance, was interpreted. The concept of "monodramatical" is interpreted as one of the elements of poetics; receptive analysis; theater reception. An attempted to detect the phenomenon through research of Monodramas problem "theatricality" as a type of artistic worldview of the Monodramas authors was made. Monodramatical discourse of XXI century is defined as a significant factor in the cultural life of a society that has demonstrated a new phase of Monodramas opportunity: not just a genre, drama, theater, cultural and historical phenomenon, and manifested in the expansion of its context. At present the concept of "monodrama" containing to include different contents and functions of phenomena that can be seen against the background of the laws of theater: "Theater" author-writer; "Theater" of political life; one-man show; other theatrical phenomena where personality shows itself. In all manifestations of Monodramas its compensatory function remain important which made possible theatrical transformation of living to possibility of manifestation as bright personality.

This article analyzes the latest trends in the art of mass Ukraine due to the modernization of Ukrainian culture in the context of European culture formation and early 20th century. Considerable attention is paid to the innovative ideas of L. Kurbas. ; У статті аналізуються новітні тенденції в масовому мистецтві України, зумовлені модернізацією української культури в контексті європейського культуротворення початку ХХ століття. Значна увага приділена новаторським ідеям Л. Курбаса.

The end of XIX – early XX century – the period of active development of national, political, cultural and educational life of Galychyna, at that time was under the rule of foreign countries. Imperial power in Galychyna lands did everything to destroy the Ukrainian language, culture and national awareness of the people. Therefore, in small towns and villages patriotic locals began to unite in public organizations and developing Ukrainian art in the territory of their areas.The leaders of cultural groups were nationally conscious citizens who were educated, had a certain prestige among the locals people and were able to rally around like-minded.Ostriv village has a long history, which shows the heroic struggle of the people against the oppressors. Village center of cultural and educational society "Prosvita" in Ostriv village was established of March 31, 1898 with the assistance of Father Ivan Lyubovych. Since that time, started to act amateur groups – theater, choral and brass. Five active local owners gathered cash and buy costumes and scenery for theatrical group and instruments for orchestra. In 1903 in the village was working mixed choir under the direction of deacon from Ternopil Ivan Zadorozhnyi. Thanks to the efforts theater and choral groups this year were held evenings after famous figures of Ukrainian culture. On the basis of the church choir in 1910 at reading club "Prosvita" organized a mixed choir, directed by Mykhailo Antkiv. That same year was established singing (vocal) group. A local resident Joseph Lushpynskyi directed it. Members of the group were preparing vocal works for words of Taras Shevchenko, Ivan Franko, Markiyan Shashkevych and other Ukrainian poets. Active cultural and artistic activities of Ostriv community lasted until mid-1914 year. Later the First World War was begin and the village was destroyed by Russian troops, burned all public buildings, including reading club "Prosvita", which functioned amateur theatrical and musical groups. After the war, in Ostriv was built a big house, ...

Journal "Ukraine" (Washington, USA) forms the Editorial Board and the Editorial Office of the journal on a competitive basis. Well-known Ukrainian journalists, writers, literary critics, art critics, artists, theater critics, film critics, cultural scientists, scientists, public and political figures, business personalities from Ukraine and diasporas are invited to participate in the competition for members of the Editorial Board (Collegium). ; Журнал «Україна» (Вашингтон, США) на конкурсній основі формує Редакційну Раду (Колегію) та Редакцію журналу. До участі в конкурсі на членів Редакційної Ради (Колеґії) запрошуються відомі українські журналісти, письменники, літературознавці, літературно-мистецькі критики, митці, мистецтвознавці, театрознавці, кінознавці, культурологи, науковці, громадські й політичні діячі, ділові особистості з України та діаспори.

Journal "Ukraine" (Washington, USA) forms the Editorial Board and the Editorial Office of the journal on a competitive basis. Well-known Ukrainian journalists, writers, literary critics, art critics, artists, theater critics, film critics, cultural scientists, scientists, public and political figures, business personalities from Ukraine and diasporas are invited to participate in the competition for members of the Editorial Board (Collegium). ; Журнал «Україна» (Вашингтон, США) на конкурсній основі формує Редакційну Раду (Колегію) та Редакцію журналу. До участі в конкурсі на членів Редакційної Ради (Колеґії) запрошуються відомі українські журналісти, письменники, літературознавці, літературно-мистецькі критики, митці, мистецтвознавці, театрознавці, кінознавці, культурологи, науковці, громадські й політичні діячі, ділові особистості з України та діаспори.

Journal "Ukraine" (Washington, USA) forms the Editorial Board and the Editorial Office of the journal on a competitive basis. Well-known Ukrainian journalists, writers, literary critics, art critics, artists, theater critics, film critics, cultural scientists, scientists, public and political figures, business personalities from Ukraine and diasporas are invited to participate in the competition for members of the Editorial Board (Collegium). ; Журнал «Україна» (Вашингтон, США) на конкурсній основі формує Редакційну Раду (Колегію) та Редакцію журналу. До участі в конкурсі на членів Редакційної Ради (Колеґії) запрошуються відомі українські журналісти, письменники, літературознавці, літературно-мистецькі критики, митці, мистецтвознавці, театрознавці, кінознавці, культурологи, науковці, громадські й політичні діячі, ділові особистості з України та діаспори.

On the basis of represented wide palette of historical facts, analytic works, scientific documents it is made an attempt to reproduce the place and role of folklore, arts and crafts of Ukrainian ethnic minority cultures within 1990­-2000 years. The importance of the designated problem is caused, first of all, the need to have a clear understanding of the mechanism of the decision problem of an independent state of interethnic relations. It was found that during the study years in Ukraine, the prerequisites for the development of new forms of ethnic art and in this respect the spreading of cultural heritage. We considered the continuity and perspective in the development of forms of ethnic art. Considerable attention is given to explaining the activities of different levels of theater groups, and contribute to the development of culture Ukraine. Also analyzed a number of activities of the Crimean Tatar, Greek, Hebrew, Hungarian professional artistic groups. The test problems were analyzed in terms of their contribution to achieving the political consensus and setting up fruitful contacts in the field of establishing cultural ­ artistic life Ukrainian ethnos. Folklore and arts and crafts were the creative activity of ethnic groups, in the process of which new spiritual and material values appeared. They were the product of the collective creative activity of specific ethnic groups, which reflected his values of life and ideals. During the studied years there was a blurring of the functional components of the classical folklore of ethnic groups of Ukraine. The utilitarian attachment of the song cycles to certain moments of the cultural life of the city or village went back to the past. ; На основі представленої широкої палітри історичних фактів, аналітичних матеріалів, наукових документів зроблено спробу відтворити місце і роль фольклору та декоративно­прикладного мистецтва у процесі відродження і розвитку культури етноменшин протягом 1990 – 2000­ х років. Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про механізм розв'язання незалежною державою проблеми міжетнічних відносинв. З'ясовано, що протягом досліджуваних років в Україні створювалися передумови для розвитку новітніх форм етнічної творчості і в цьому плані розширення спектра культурної спадщини. Враховувався фактор наступності та перспективності у справі розвитку форм етнічної творчості. Значна увага приділена з'ясуванню діяльності різного рівня театральних колективів та внеску у розбудову у культуру України. Крім того, проаналізовано низку напрямків діяльності кримськотатарських, грецьких, єврейських, угорських професійних мистецьких колективів. Досліджувані проблеми аналізувалися під кутом зору їх сприянню досягненню політичного порозуміння і налагодження плідних контактів у сфері налагодження культурно­мистецького життя етносів України. ; На основі представленої широкої палітри історичних фактів, аналітичних матеріалів, наукових документів зроблено спробу відтворити місце і роль фольклору та декоративно­прикладного мистецтва у процесі відродження і розвитку культури етноменшин протягом 1990 – 2000­ х років. Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про механізм розв'язання незалежною державою проблеми міжетнічних відносинв. З'ясовано, що протягом досліджуваних років в Україні створювалися передумови для розвитку новітніх форм етнічної творчості і в цьому плані розширення спектра культурної спадщини. Враховувався фактор наступності та перспективності у справі розвитку форм етнічної творчості. Значна увага приділена з'ясуванню діяльності різного рівня театральних колективів та внеску у розбудову у культуру України. Крім того, проаналізовано низку напрямків діяльності кримськотатарських, грецьких, єврейських, угорських професійних мистецьких колективів. Досліджувані проблеми аналізувалися під кутом зору їх сприянню досягненню політичного порозуміння і налагодження плідних контактів у сфері налагодження культурно­мистецького життя етносів України.

The article analyzes the theatrical activity of Greek Catholic Theological Seminary in Lviv in 1794–1848, points out the basic principles of teaching the performing arts of seminarians, indicates the then socio-political conditions in which the formation of the Greek Catholic Theological Seminary in Lviv late XVIII first half of the XIX century. The prominent figures that developed their artistic abilities during their studies at the seminary and played an important role in the development of the Ukrainian professional theater in Galicia are named. Since its establishment in 1873 and till the start of the democratic revolution in the Austrian Empire in 1848, the Greek-Catholic Seminary in Lviv appeared to be at the core of shaping and developing of the artistic tendencies among the nationally conscious Ukrainian youth. Additionally, it happened to be an epicenter of the National Revival, a home for the "Ruthenian Triad" and, in the course of time, the alma mater of the Ukrainian dramaturgy. The dramatic arts' inception found its beginning in 1874 when F. Bogomolets' play in Polish was put on a performance. Under the guidance of A. Angelovich, the seminarists have been working on learning Ukrainian language, exploring songs and rites. Meanwhile, until 1797, they have been leading a dynamic theatrical life in the Seminary, the key manifestation of which may be found in various scenes staged throughout the holy tides. After the lull, which lasted for more than three decades, the Greek Catholic Theological Seminary in Lviv revived its performances in 1829. Despite the difficult livelihood and the fact, that the cholera epidemic has arisen in Galicia exactly at a time, even despite the strict disciplinary procedures imposed by the leadership, i. a. the rector S. Telikhovskiy, the seminarians continued reciting the improvised dialogues clandestinely, while recording and examining folk, translating and writing plays. Being in the middle of the European history along with the uprising of 1848, christened as the "Spring of Nations", for the first time the Seminary's students have performed a play in Ukrainian language, namely – Ruthenian Wedding by J. Lozynskiy. That same year in Kolomyia I. Ozarkevych performed his "Girl To Be Married, or Endearment Cannot Be Forced", originally based on I. Kotlyarevskiy's play "Natalka Poltavka". Alas, there were sixteen more difficult years prior to establishment of the first Ukrainian professional theater in Galicia. Yet, the nationally oriented effort by rectors A. Angelovich and G. Yakhimovich contributed to raising a few generations involved in the emergence, as well as further promotion of the Ukrainian theater in Galicia. ; У статті проаналізовано театральну діяльність у стінах Львівської духовної семінарії греко-католицького обряду в 1794–1848 рр., зазначено тогочасні суспільно-політичні умови, в яких перебувала освіта греко-католицької семінарії у Львові кінця XVIII першої половини ХІХ ст. Вказано на основні принципи естетичного виховання семінаристів засобами сценічного мистецтва. Названо видатні постаті, які під час навчання в семінарії розвинули свої мистецькі здібності та відіграли важливу роль у розвитку українського професійного театру в Галичині.