Suchergebnisse

The article provides a comprehensive legal study of the basic principles of conflict-oflaws and legal regulation of work, complicated by a foreign element. It is determined that work relations complicated by a foreign element include: work of local citizens with foreign employers outside their country; foreign business trips of citizens to work abroad; work at enterprises owned by foreign entrepreneurs on the territory of their state; work of foreigners in the host state. It is noted that conflict-of-laws issues in the field of work relations complicated by a foreign element arise due to the specifics of the national legislation of each of the countries and the inconsistency of private international law in this area. The article analyzes the peculiarities of work of foreigners in Austria, Brazil, Canada, China, Romania, USA, Tunisia, Hungary, Ukraine, France, Germany, Czech Republic, Sweden, Switzerland, Japan. Based on the analysis it is concluded that the working conditions of emigrants are regulated by Public Law Regulations, which are mandatory and less humane in their content than the general conditions established by the general labor legislation and collective agreements. Foreign workers are directly dependent on entrepreneurs due to threats of expulsion, language difficulties, lack of professional training and other reasons. It is characterized by free overtime work, non-provision of vacations and sick leave. The article describes the conflict-of-laws bindings, which regulate work relations complicated by a foreign element, namely: the law of the autonomous will of the parties, the law of the place of performing of work, the law of the location of the employer, the law of the place of conclusion of an employment contract, the principle of the employer's personal law, the law of citizenship (domicile), the law of the flag, the principle of the closest connection. The features of the operation of conflict-of-laws bindings regulating work relations complicated by a foreign element in countries of different legal families are considered ; У статті проведено комплексне правове дослідження основних засад колізійно-правового регулювання праці, ускладненого іноземним елементом. Визначено, що до трудових відносин, ускладнених іноземним елементом відносяться: праця місцевих громадян у іноземних роботодавців за межами своєї держави; відрядження громадян для роботи за кордоном; робота на підприємствах, що належать іноземним підприємцям на території своєї держави; праця іноземців у державі перебування. Зазначено, що колізійні питання у сфері трудових відносин, ускладнених іноземним елементом виникають через специфіку національного законодавства кожної з країн та неузгодженість міжнаодного приватного права в даній сфері. Проаналізовано особливості праці іноземців у Австрії, Бразилії, Канаді, КНР, Румунії, США, Тунісі, Угорщині, Україні, Франції,F ФРН, Чехії, Швеції, Швейцарії, Японії. На підставі проведеного аналізу сформовано висновок, що умови праці емігрантів регулюються публічно-правовими приписами, які носять обов'язковий характер і за своїм змістом менш гуманні, ніж загальні умови, встановлені загальним трудовим законодавством і колективними договорами. Іноземні працівники напряму залежать від підприємців через загрози висилки, мовні труднощі, відсутність професійного навчання та інші причини. Характерним є безоплатні надурочні роботи, ненадання відпусток та лікарняних. Надано характеристику колізійним прив'язкам, які регулюють трудові відносини, ускладнені іноземним елементом, а саме: закон автономної волі сторін, закон місця виконання роботи, закон місця знаходження роботодавця, закон місця укладення трудового контракту, принцип особистого закону наймача, закон громадянства (доміцилію), закон прапора, принцип найбільш тісного зв'язку. Розглянуто особливості дій колізійних прив'язок, які регулюють трудові відносини, ускладнені іноземним елементом у країнах різних правових сімей.

The article provides a comprehensive legal study of the basic principles of conflict-oflaws and legal regulation of work, complicated by a foreign element. It is determined that work relations complicated by a foreign element include: work of local citizens with foreign employers outside their country; foreign business trips of citizens to work abroad; work at enterprises owned by foreign entrepreneurs on the territory of their state; work of foreigners in the host state. It is noted that conflict-of-laws issues in the field of work relations complicated by a foreign element arise due to the specifics of the national legislation of each of the countries and the inconsistency of private international law in this area. The article analyzes the peculiarities of work of foreigners in Austria, Brazil, Canada, China, Romania, USA, Tunisia, Hungary, Ukraine, France, Germany, Czech Republic, Sweden, Switzerland, Japan. Based on the analysis it is concluded that the working conditions of emigrants are regulated by Public Law Regulations, which are mandatory and less humane in their content than the general conditions established by the general labor legislation and collective agreements. Foreign workers are directly dependent on entrepreneurs due to threats of expulsion, language difficulties, lack of professional training and other reasons. It is characterized by free overtime work, non-provision of vacations and sick leave. The article describes the conflict-of-laws bindings, which regulate work relations complicated by a foreign element, namely: the law of the autonomous will of the parties, the law of the place of performing of work, the law of the location of the employer, the law of the place of conclusion of an employment contract, the principle of the employer's personal law, the law of citizenship (domicile), the law of the flag, the principle of the closest connection. The features of the operation of conflict-of-laws bindings regulating work relations complicated by a foreign element in countries of different legal families are considered ; У статті проведено комплексне правове дослідження основних засад колізійно-правового регулювання праці, ускладненого іноземним елементом. Визначено, що до трудових відносин, ускладнених іноземним елементом відносяться: праця місцевих громадян у іноземних роботодавців за межами своєї держави; відрядження громадян для роботи за кордоном; робота на підприємствах, що належать іноземним підприємцям на території своєї держави; праця іноземців у державі перебування. Зазначено, що колізійні питання у сфері трудових відносин, ускладнених іноземним елементом виникають через специфіку національного законодавства кожної з країн та неузгодженість міжнаодного приватного права в даній сфері. Проаналізовано особливості праці іноземців у Австрії, Бразилії, Канаді, КНР, Румунії, США, Тунісі, Угорщині, Україні, Франції,F ФРН, Чехії, Швеції, Швейцарії, Японії. На підставі проведеного аналізу сформовано висновок, що умови праці емігрантів регулюються публічно-правовими приписами, які носять обов'язковий характер і за своїм змістом менш гуманні, ніж загальні умови, встановлені загальним трудовим законодавством і колективними договорами. Іноземні працівники напряму залежать від підприємців через загрози висилки, мовні труднощі, відсутність професійного навчання та інші причини. Характерним є безоплатні надурочні роботи, ненадання відпусток та лікарняних. Надано характеристику колізійним прив'язкам, які регулюють трудові відносини, ускладнені іноземним елементом, а саме: закон автономної волі сторін, закон місця виконання роботи, закон місця знаходження роботодавця, закон місця укладення трудового контракту, принцип особистого закону наймача, закон громадянства (доміцилію), закон прапора, принцип найбільш тісного зв'язку. Розглянуто особливості дій колізійних прив'язок, які регулюють трудові відносини, ускладнені іноземним елементом у країнах різних правових сімей.

Barley is one of the most important forage crops. The main barley producers are the European Union, Russia, Ukraine, Canada, Australia, Turkey and the USA. The share of the European Union is 42.3% of the total barley production in the world. The leading countries are France and Germany. In spite of decrease of the need of forage in husbandry, the Russian Federation is the first in the world in the acreage of barley. Saudi Arabia was the principal country of barley marketing for Russia in 2015 (57.3% of the total amount). The largest amounts of barley are sent from RF to Iran, Jordan, Kuwait, Libya and Tunisia. The Prevolzhsky and Central Federal Districts are the principal producers in Russia and the Voronezh region is the largest productive area in Russia. The Orenburg region is the first in Russia in the amount of acreage. The share of the Southern federal District is about 15% of the total barley production Russia. There is an increase of winter barley acreage and decrease of spring barley acreage in the Rostov region. The countries of EU are characterized with the largest productivity of barley in the world. On average in Russia winter barley productivity is 35.9 hwt/ha and spring barley productivity is 21.8 hwt/ha. In 2015 the Veselovsky, Myasnikovsky, Kagalnitsky and Zernogradsky districts obtained the largest yields of barley in the Rostov region (more than 5.0 t/ha). The Semikorokorsky, Myasnikovsky, Kagalnitsky and Zernogradsky districts harvested more than 3.0 t/ha of spring barley. One of the most important directions of stable production of barley is the introduction of new varieties. The varieties of FSBSI ARRIGC after I.G. Kalinenko due to their good adaptability to the local environment realize their productive potential well. Their use in production will play a definite part in increase of barley productivity, crop stability and a complete supply with valuable forage. ; Ячмень является главной зернофуражной культурой. Основными производителя-ми ячменя являются Европейский Союз, Россия, Украина, Канада, Австралия, Турция и США. На долю Европейского Союза приходится 42,3 % общемирового производства яч-меня. Лидерами являются Франция и Германия. Несмотря на снижение потребности в кормах со стороны животноводства, Российская Федерация занимает первое место в мире по посевным площадям, занятым под ячменем. Ключевое направление сбыта ячменя из России в 2015 году - Саудовская Аравия (57,3 % всего объема). Также в больших объемах ячмень из РФ поступает в Иран, Иорданию, Кувейт, Ливию и Тунис. Основными производителями в России являются Приволжский и Центральный федеральные округа. Крупнейшим регионом-производителем является Воронежская область. По размерам посевных площадей первое место занимает Оренбургская область. На долю Южного федерального округа приходится до 15 % общероссийского производства ячменя. В Ростовской области отмечен рост посевных площадей озимого ячменя и снижение ярового. Для стран Евросоюза характерна наиболее высокая в мире урожайность. В среднем по России озимый ячмень сформировал урожайность 3,59 т/га, яровой - 2,18 т/га. В 2015 году лидерами по урожайности в Ростовской области (более 5,0 т/га) стали Веселовский, Мясниковский, Кагальницкий и Зерноградский районы. Урожайность ярового ячменя более 3,0 т/га была получена в Семикаракорском, Мясниковском, Кагальницком и Зерноградском районах. Одним из важнейших направлений стабильного производства зерна ячменя является внедрение в производство новых сортов. Сорта селекции ФГБНУ ВНИИЗК им. И.Г. Калиненко благодаря высокой приспособленности к местным условиям, хорошо реализуют свой потенциал продуктивности. А их использование в производстве сыграет определенную роль в увеличении урожайности зерна ячменя, стабильности культуры и более полного обеспечения ценным зернофуражом.