Suchergebnisse

Розглянуто міжнародно-правову оцінку голодомору в Україні 1932–1933 років. Досліджено кваліфікацію голодомору у рішеннях міжнародних організацій з точки зору основних принципів міжнародного права.Ключові слова: голодомор; геноцид; злочин проти людяності. Article considers international legal assessment of the Holodomor in Ukraine in 1932–1933. Investigated the Holodomor in the decisions of international organizations, such as Baltic Assembly, General Assembly of the United Nations, European Parliament, Parliamentary Assembly of the Council of Europe. Investigated the Holodomor in terms of the basic principles of international law. The author has analyzed the ruling of Kiev's Court of Appeal on 13 January2010 inwhich the court found Stalin, Molotov, Kaganovich, Kosior, Postyshev and other Bolshevik leaders guilty of genocide against the Ukrainians and insist that such qualification of Holodomor corresponds to the norms of general international lawKey words: holodomor; genocide; crime against humanity.

Sanctions are becoming increasingly central to shaping strategic outcomes in the XXI century. In this light, it is getting more important for analysts in international relations around the world to research one of the most salient issues of the current world politics – the nuclear program of North Korea in the context of UN sanctions policy. The article is tackling UN sanctions policy as an instrument to Korean nuclear crisis resolution. The investigation tries to respond, whether United Nations sanctions strategy is capable to force North Korea to reject its nuclear weapon. Assessing key factors the efficacy of UN sanctions against North Korea impact on, author concludes that United Nations sanctions policy will not stop North Korean state from developing nuclear weapon, but can postpone this process ; У ХХІ в. международные санкции приобретают все большее распространение в контексте формирования повестки дня стратегических ориентиров мировой политики. В свете вышесказанного, приобретает актуальность исследование возможности северокорейского ядерного урегулирования при помощи политики санкций ООН. Данная статья рассматривает политику санкций ООН как инструмент разрешения северокорейского ядерного кризиса. Автор делает попытку ответить на вопрос, способна ли санкционная политика Организации Объединенных Наций заставить КНДР отказаться от ядерного оружия. Оценивая ключевые факторы, определяющие эффективность политики санкций ООН на северокорейском направлении, высказывается гипотеза об их несостоятельности в попытках предотвратить продвижение Северной Кореи своих ядерных технологий. В свою очередь, принудительные рестриктивные средства ООН способны замедлить процесс усовершенствования КНДР своих ядерныхтехнологий. ; У ХХІ ст. міжнародні санкції набувають все більшого поширення в контекстіформування порядку денного стратегічних орієнтирів світової політики. У світлі вищезазначеного ця стаття розглядає політику санкцій ООН як інструмент вирішення північнокорейської ядерної кризи. Автор намагається відповісти на питання, чи здатна санкційна політика Організації Об'єднаних Націй примусити Північну Корею відмовитися від ядерної зброї. Оцінюючи ключові фактори, що визначають ефективність політики санкцій ООН на північнокорейському напрямі, робиться висновок про її низьку спроможність у процесі денуклеаризації КНДР. У свою чергу, рестриктивні заходи Організації Об'єднаних Націй здатні лише відтягнути в часі процеси удосконалення Пхеньяном своїх ядерних технологій

The world saw the alarming increase in the incidence of natural disasters. Countries with low and intermediate level of development are particularly vulnerable. It is is urgent for these countries to establish efficient mechanisms and instruments of international cooperation in overcoming the impacts of natural disasters. The purpose of the article presented study is to determine the mechanisms of interaction and coordination among international actors during humanitarian operations after natural disasters. The article reveals the basic methods and forms of cooperation between the affected the state and the United Nations, that as an international organization of universal character tries to assume a coordinating role in humanitarian operations; between contributing states and affected country; between contributing states and the United Nations; between civilian and military component of the humanitarian mission. Particular attention is paid to the involvement of foreign armed forces in humanitarian operations. The author analyzes threats to affected countries that may be caused by the presence of foreign military and makes recommendations as using military strengths, to prevent encroachment on national sovereignty. Key words: multilateral cooperation; UNO; humanitarian operations; humanitarian activities; Interorganizational Standing Committee; cluster. ; У світі відзначається тривожне збільшення частоти виникнення стихійних лих. Найуразливіші країни з низьким і середнім рівнем розвитку. Саме для таких країн доволі актуальними є створення ефективних механізмів та інструментів міжнародного співробітництва у сфері подолання наслідків стихійних лих. Визначено механізми взаємодії та координації дій між міжнародними акторами під час проведення гуманітарної операції з подолання наслідків стихійних лих.Проаналізовано головні методи і форми співробітництва між постраждалою від стихійного лиха державою та ООН, яка як міжнародна організація універсального характеру, намагається перебрати на себе координуючу роль: у гуманітарній операції; між державами, що здійснюють гуманітарну діяльність, та постраждалою державою; між державами, що здійснюють гуманітарну діяльність, та ООН; між цивільним та військовим контингентом гуманітарної місії.Значну увагу приділено питанню залучення іноземних військових контингентів до гуманітарної операції, проаналізовано загрози для постраждалої країни, які може викликати присутність іноземних військових. Подано рекомендації, як, використовуючи сильні сторони військових, не допустити посягання на національний суверенітет.Ключові слова: багатостороннє співробітництво; ООН; гуманітарні операції; гуманітарна діяльність; Міжорганізаційний постійний комітет; кластер.

This research paper deals with the actualization of gender aspects of management issues in the political sphere within the Program of United Nations development «Millennium Development Goals for Ukraine». The peculiarities of culture indicator of the countries «level of femininity – masculinity», leadership behavior of women and men, men (masculine) and female (feminine) management features are considered in this article. ; В статье актуализируются гендерные аспекты проблем управления в политической сфере в пределах Программы развития ООН «Цели развития тысячелетия, установленные для Украины». Рассматриваются особенности показателя культуры стран «уровень феминности – маскулинности» лидерского поведения женщин и мужчин, мужские (маскулинные) и женские (феминные) признаки управления. ; У статті актуалізуються гендерні аспекти проблем управління у політичній сфері у межах Програми розвитку ООН «Цілі розвитку тисячоліття, встановлені для України». Розглядаються особливості показника культури країн «рівень фемінності – маскулінності», лідерської поведінки жінок і чоловіків, чоловічі (маскулінні) та жіночі (фемінні) ознаки управління

The article deals with verbalizers of the concept REFUGEE and peculiarities of its content in politicaldiscourse. Analysis of dictionary definitions, synonymous rows and definitions of the term "refugee" in the UN officialdocuments shows that lexemes refugee, asylum seeker and displaced person are the most frequent languagerepresentatives of the concept REFUGEE. The main conceptual feature of the concept is 'to be forced to flee his or hercountry and seek sanctuary in another country'. However, the concept REFUGEE acquires new conceptual featuresbecause of the development of world events. This fact is directly related to the crisis of refugees that forced governmentsto redefine already existent definitions of the term "refugee". In order to determine language means that verbalize theconcept REFUGEE in political discourse speeches of politicians were analyzed. The speeches were given by nativespeakers (Barack Obama, Theresa Mary May, Catherine Branson) as well as by non-native speakers of English (GrzegorzSchetyna, Morgan Johansson, António Guterres, Volker Türk). These politicians used both key lexemes-verbalizers of theconcept (refugee, asylum seeker, displaced person) and free word combinations (vulnerable people who have come toseek protection, people in need of protection, people in need of shelter, people in need) to represent the concept in theirspeeches. Native speakers mainly express neutral or positive attitude toward refugees. Non-native speakers sometimesuse verbalizers that have negative connotations. References Popova, Zinaida, and Sternin, Iosif. 2007. Kognitivnaia Lingvistika. Moskva: ACT"Vostok–Zapad". Cambridge Advanced Learner's Dictionary. 2008. Cambridge: Cambridge University Press. http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/refugee. UNHCR. The UN Refugee Agency. "Cartagena declaration on refugees". Accessed August 1, 2017. http://www.unhcr.org/about-us/background/45dc19084/cartagena-declaration-refugees-adopted-colloquium-international-protection.html. UNHCR. The UN Refugee Agency. "Convention and Protocol Relating to the Status of Refugees." Accessed August 1, 2017. http://www.unhcr.org/3b66c2aa10. Dictionary.com Unabridged. 2017. Random House, Inc. Accessed August 5, 2017. http://www.dictionary.com/browse/refugee. Encyclopedia Britannica. "Refugee." Accessed August 5, 2017. https://www.britannica.com/topic/refugee. Longman Dictionary of Contemporary English. 2005. Edinburgh: Longman. UNHCR. The UN Refugee Agency. "OAU Convention Governing the Specific Aspects of Refugee Pproblems in Africa." Accessed August 7, 2017. http://www.unhcr.org/about-us/background/45dc1a682/oau-convention-governing-specific-aspects-refugee-problems-africa-adopted.html. "Open Briefing to United Nations Security Council Counter-Terrorism Committee". Accessed August 7, 2017. http://www.unhcr.org/admin/dipstatements/58e35b317/open-briefing-united-nations-security-council-counter-terrorism-committee.html. Oxford Advanced Learner's Dictionary. 2010. Oxford: Oxford University Press. Oxford Learner's Thesaurus. A Dictionary of Synonyms. 2008. Oxford: Oxford University Press. GOV.UK. "PM speech at Leaders Summit on Refugees: 20 September 2016". Accessed August 7, 2017. https://www.gov.uk/government/speeches/pm-speech-at-leaders-summit-on-refugees-20-september-2016. Australian Human Rights Commission. "President speech: Human Rights, Refugees and Asylum Seekers". Accessed August 6, 2017. https://www.humanrights.gov.au /news/speeches/president-speech-human-rights-refugees-and-asylum-seekers. "Remarks by President Obama at Leaders Summit on Refugees". Accessed August 8, 2017. https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2016/09/20/remarks-president-obama-leaders-summit-refugees. Government offices of Sweden. "Speech by Morgan Johansson at UNHCR High-level meeting on global responsibility sharing through pathways for admission of Syrian refugees." Accessed August 4, 2017. http://www.government.se/speeches/2016/03/speech-by-morgan-johansson-atunhcr-high-level-meeting-on-global-responsibility-sharing-through-pathways-for-admission-of-syrian-refugees/. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland. "Speech by Polish Foreign Minister on refugee crisis". Accessed August 2, 2017. http://www.msz.gov.pl/en/ministry/polish_diplomacy_archive/former_ministers/ remarks_mgs/speech_by_polish_foreign_minister_on_the_refugee_crisis;jsessionid=24E9E089164F28DF595E725FA63D09BC.cmsap5p. Guterres, António. 2015. "Briefing on the Humanitarian Situation in Syria". Paper presented at United Nations Security Council (7592nd Meeting), New York, 21 December 2015. http://www.unhcr.org/admin/hcspeeches/567861459/ united-nations-security-council-7592nd-meeting-briefing-humanitarian-situation.html. USA for UNHCR. "What is a refugee? Definition and Meaning". Accessed August 7, 2017. http://www.unrefugees.org/what-is-a-refugee/. ; Розглянуто вербалізатори концепту REFUGEE – одного з найактуальніших концептів ХХІ ст. – таособливості його наповнення в англомовному політичному дискурсі. Аналіз словникових дефініцій,синонімічних рядів і визначень терміна «біженець» в офіційних документах ООН показує, що найчастішемовними репрезентантами концепту REFUGEE виступають лексеми refugee, asylum seeker та displaced person, аголовною концептуальною ознакою досліджуваного концепту є 'вимушене переселення та пошук нового місцяпроживання'. Проте концепт REFUGEE з розвитком світових подій набуває нових концептуальних ознак. Цебезпосередньо пов'язано з кризою біженців, що змушувало держави переглянути вже існуючі визначення самоготерміна «refugee». Для того, щоб виокремити мовні засоби, які вербалізують концепт REFUGEE у політичномудискурсі, було проаналізовано промови політиків, серед яких є і носії англійської мови (Барак Обама, ТерезаМей, Катрін Бренсон), і не носії мови (Ґжеґож Схетина, Морган Юганссон, Антоніу Гутерреш, Фолькер Тюрк).Для репрезентації концепту вони використовують і ключові лексеми-вербалізатори концепту, і вільнісловосполучення (vulnerable people who have come to seek protection, people in need of protection, people in need ofshelter, people in need). Носії мови переважно виражають нейтральне або позитивне ставлення до біженців. Неносії мови інколи доповнюють номінативне поле концепту REFUGEE репрезентантами з негативнимиконотаціями.

Дане дослідження розкриває тему надання економічної та інформаційної допомоги Сполученими Штатами Америки країнам-союзникам в період Другої Світової війни, які постраждали від нацистської Німеччини, а також висвітлює тему впливу Сполучених Штатів Америки на країни антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни. ; This study covers the United States 'economic and informational assistance to Allied nations affected by Nazi Germany during World War II, and the United States' influence on the countries of the anti-Hitler coalition during World War II.

This article is devoted to the role of neutrality in Swiss foreign policy. The author analyzes the history of Swiss neutrality and cooperation with other participants of international relations. So as Switzerland is a neutral state, and its capabilities are limited, the author analyzes Swiss foreign policy principles. Its mediation in conflicts and providing «good offices». The author reveals the connection between neutrality and cooperation with major international organizations – the UN, EU and NATO. ; Эта статья посвящается роли нейтралитета в формировании внешней политики Швейцарии. Автор анализирует историю нейтралитета Швейцарии и ее отношений с другими участниками международных отношений. Поскольку Швейцария нейтральная страна, а ее возможности на международной арене ограничены, автор анализирует принципы ведения внешней политики Швейцарии, ее посредничество в конфликтах и оказание «добрых услуг». Автор раскрывает связь между нейтралитетом и сотрудничеством с самыми большими международными организациями – ООН, ЕС и НАТО. ; Статтю присвячено ролі нейтралітету у формуванні засад зовнішньої політики Швейцарії. Автор аналізує історію нейтралітету Швейцарії та її відносини з іншими учасниками міжнародних відносин. Оскільки Швейцарія є нейтральною країною, а її можливості на міжнародній арені обмежені, автор аналізує принципи ведення зовнішньої політики Швейцарії, її посередництво в конфліктах та надання «добрих послуг». Автор розкриває зв'язок між нейтралітетом та співпрацею з найбільшими міжнародними організаціями – ООН, ЄС та НАТО.

Problem setting. Modern science of public administration forms a theoretical basis for the study of national development and state-building processes. The urgency of the search for theoretical and methodological foundations of state linguistic policy in Ukraine is caused by unstable state linguistic policy both during the whole period of independence and in the historical perspective, by the unacceptable part of Ukrainian society of Ukrainian as a single state, by the non-formation of Ukrainian national identity for the use of language. society, in the hybrid war against Ukraine, which is no longer a potential but a real threat to Ukraine's existence as a state.In the normative legal acts of Ukraine, in particular in the Constitution of Ukraine, such a term as "Ukrainian nation" is not defined, although it is used together with the term "Ukrainian people", within which "citizens of Ukraine of all nationalities" are united. The researcher notes that at the time the Basic Law was enacted, the term "nation" contained mostly ethnic content (at least such a stereotype prevailed and, apparently, prevails in the mass consciousness), the concept of "nation" did not relate to the concept of citizenship. In this sense, the "Ukrainian nation" is primarily an ethno-cultural, linguistic community.Recent research and publications analysis. In scientific discourse, the nation in various contexts has been the subject of attention of researchers in various fields of science, including public administration, namely: B. Anderson, H. Yevsyeieva, V. Karlova, G. Kasianov, M. Kozlovets, I. Kresina, Yu. Kuts, I. Lopushinsky, L. Nagornaya, S. Rymarenko, O. Ryabchenko, V. Sychova, V. Starosolsky, M. Stepykо and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Despite the available research on theories of the nation, as well as the role of the linguistic factor of national genesis, there has been no study of the science of public administration of theories of the nation as a methodological basis of state language policy in Ukraine. The purpose of the article is to hypothesize that the theoretical foundations of nation-building are the methodological basis of the state language policy of Ukraine at the present stage of state formation, since language is one of the defining features of Ukrainian national identity and factors of creation of the Ukrainian nation under conditions of multiethnic society and external threats to the nation.Paper main body. There is neither a universal definition of a nation nor a stable set of features.Having analyzed the various theories of the nation, we conclude that such a set may consist of linguistic, cultural, territorial, economic, social, psychological and political characteristics, and none of them can be dominant in this list.Three constituents of the nation, which stand out in the theories of the nation and are decisive for the Ukrainian nation, are considered in the context of the chosen direction of research: the national linguistic picture of the world, national identity, national identity.Noteworthy is the scientific approach whereby language is recognized as a feature of the nation based on the study of the linguistic picture of the world as a sociocultural phenomenon that reflects a conceptual picture of the world.Each language reflects a particular way of perceiving and conceptualizing the world. The values reflected in it create a coherent system of views, a kind of collective outlook that becomes mandatory for all native speakers.The next constituent of the nation, we define the national consciousness. national consciousness means the collective or individual perception of the national identity of a person or community, the specific traits of one's own nation, national values, a shared historical past and a shared historical future.National consciousness is historically formed in the process of nationalization, through awareness of the ethnicity of its origin and organic connection with its cultural roots, recognition of the original character of the native culture, language, national peculiarities, mentality and sense of national solidarity.The next constituent of the nation that underlies its formation is national identity. We can give the following definition of national identity: it is the identification of oneself with a certain nation by the set of certain characteristics of a nation, the realization of oneself as part of the national community.Conclusions of the research and prospects for further studies. In spite of the methodological pluralism of the theories of the nation, the ambiguous interpretation of the concept of the nation and the instability of its features in many theories, language is regarded as a marker of national identity, a "symbol of social solidarity" (E. Sapir), a means of "transforming disparate individuals into a coherent, organized" Sorokin), "an external criterion by which one can know the existence of a nation" (V. Starosolsky), and others.Although language itself does not play a decisive role in the formation of a nation and national identity, it becomes meaningful when it is transformed into symbolic value and fulfills an integrative role.As constituents of the nation, the article deals with the national-linguistic picture of the world, national consciousness, national identity.The conducted research proves that belonging to a certain nation (national identity) is manifested in the national consciousness, which is formed, including through thinking and language, and is reflected in the national-linguistic picture of the world. In turn, the national-linguistic picture of the world reflects the peculiarities of the conceptual picture of the world of a social community united by certain factors (eg, territory, economy, history and/or modernity, language or metam, etc.).We believe that the process of forming the Ukrainian nation in the modern era was interrupted by a policy of "Sovietization", the creation of a new community, the "Soviet people", linguistic assimilation, and the simultaneous destruction in the 1930s of the Ukrainian intelligentsia and the Ukrainian peasantry as carriers of Ukrainian identity. The consequences of these political actions are still felt by Ukraine today, and it is too early to speak about the established national identity in Ukraine.Researchers agree that the core of the Ukrainian political nation is the ethnic core, whose constituent is language, and Ukraine bears the name of its titular nation and the largest of its indigenous ethnic groups – Ukrainian. This fact should be the starting point of nation-building and state-building and, accordingly, of state language policy, which is based on the model of "state Ukrainian language – languages of national minorities and indigenous peoples", which is in accordance with the Constitution of Ukraine. ; Досліджено теорії нації та виділено ті теорії, які можуть бути визначені як методологічна засада формування державної мовної політики в Україні. Для розгляду обрано такі конституєнти нації, як національномовна картина світу, національна свідомість, національна ідентичність. З'ясовано, що основою української політичної нації є етнічне ядро, складовою якого є мова, а Україна носить ім'я своєї титульної нації й найчисленнішого зі своїх корінних етносів – українського. Зазначено, що цей факт повинен бути основою державної мовної політики в Україні.

Problem setting. Modern science of public administration forms a theoretical basis for the study of national development and state-building processes. The urgency of the search for theoretical and methodological foundations of state linguistic policy in Ukraine is caused by unstable state linguistic policy both during the whole period of independence and in the historical perspective, by the unacceptable part of Ukrainian society of Ukrainian as a single state, by the non-formation of Ukrainian national identity for the use of language. society, in the hybrid war against Ukraine, which is no longer a potential but a real threat to Ukraine's existence as a state.In the normative legal acts of Ukraine, in particular in the Constitution of Ukraine, such a term as "Ukrainian nation" is not defined, although it is used together with the term "Ukrainian people", within which "citizens of Ukraine of all nationalities" are united. The researcher notes that at the time the Basic Law was enacted, the term "nation" contained mostly ethnic content (at least such a stereotype prevailed and, apparently, prevails in the mass consciousness), the concept of "nation" did not relate to the concept of citizenship. In this sense, the "Ukrainian nation" is primarily an ethno-cultural, linguistic community.Recent research and publications analysis. In scientific discourse, the nation in various contexts has been the subject of attention of researchers in various fields of science, including public administration, namely: B. Anderson, H. Yevsyeieva, V. Karlova, G. Kasianov, M. Kozlovets, I. Kresina, Yu. Kuts, I. Lopushinsky, L. Nagornaya, S. Rymarenko, O. Ryabchenko, V. Sychova, V. Starosolsky, M. Stepykо and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Despite the available research on theories of the nation, as well as the role of the linguistic factor of national genesis, there has been no study of the science of public administration of theories of the nation as a methodological basis of state language policy in Ukraine. The purpose of the article is to hypothesize that the theoretical foundations of nation-building are the methodological basis of the state language policy of Ukraine at the present stage of state formation, since language is one of the defining features of Ukrainian national identity and factors of creation of the Ukrainian nation under conditions of multiethnic society and external threats to the nation.Paper main body. There is neither a universal definition of a nation nor a stable set of features.Having analyzed the various theories of the nation, we conclude that such a set may consist of linguistic, cultural, territorial, economic, social, psychological and political characteristics, and none of them can be dominant in this list.Three constituents of the nation, which stand out in the theories of the nation and are decisive for the Ukrainian nation, are considered in the context of the chosen direction of research: the national linguistic picture of the world, national identity, national identity.Noteworthy is the scientific approach whereby language is recognized as a feature of the nation based on the study of the linguistic picture of the world as a sociocultural phenomenon that reflects a conceptual picture of the world.Each language reflects a particular way of perceiving and conceptualizing the world. The values reflected in it create a coherent system of views, a kind of collective outlook that becomes mandatory for all native speakers.The next constituent of the nation, we define the national consciousness. national consciousness means the collective or individual perception of the national identity of a person or community, the specific traits of one's own nation, national values, a shared historical past and a shared historical future.National consciousness is historically formed in the process of nationalization, through awareness of the ethnicity of its origin and organic connection with its cultural roots, recognition of the original character of the native culture, language, national peculiarities, mentality and sense of national solidarity.The next constituent of the nation that underlies its formation is national identity. We can give the following definition of national identity: it is the identification of oneself with a certain nation by the set of certain characteristics of a nation, the realization of oneself as part of the national community.Conclusions of the research and prospects for further studies. In spite of the methodological pluralism of the theories of the nation, the ambiguous interpretation of the concept of the nation and the instability of its features in many theories, language is regarded as a marker of national identity, a "symbol of social solidarity" (E. Sapir), a means of "transforming disparate individuals into a coherent, organized" Sorokin), "an external criterion by which one can know the existence of a nation" (V. Starosolsky), and others.Although language itself does not play a decisive role in the formation of a nation and national identity, it becomes meaningful when it is transformed into symbolic value and fulfills an integrative role.As constituents of the nation, the article deals with the national-linguistic picture of the world, national consciousness, national identity.The conducted research proves that belonging to a certain nation (national identity) is manifested in the national consciousness, which is formed, including through thinking and language, and is reflected in the national-linguistic picture of the world. In turn, the national-linguistic picture of the world reflects the peculiarities of the conceptual picture of the world of a social community united by certain factors (eg, territory, economy, history and/or modernity, language or metam, etc.).We believe that the process of forming the Ukrainian nation in the modern era was interrupted by a policy of "Sovietization", the creation of a new community, the "Soviet people", linguistic assimilation, and the simultaneous destruction in the 1930s of the Ukrainian intelligentsia and the Ukrainian peasantry as carriers of Ukrainian identity. The consequences of these political actions are still felt by Ukraine today, and it is too early to speak about the established national identity in Ukraine.Researchers agree that the core of the Ukrainian political nation is the ethnic core, whose constituent is language, and Ukraine bears the name of its titular nation and the largest of its indigenous ethnic groups – Ukrainian. This fact should be the starting point of nation-building and state-building and, accordingly, of state language policy, which is based on the model of "state Ukrainian language – languages of national minorities and indigenous peoples", which is in accordance with the Constitution of Ukraine. ; Досліджено теорії нації та виділено ті теорії, які можуть бути визначені як методологічна засада формування державної мовної політики в Україні. Для розгляду обрано такі конституєнти нації, як національномовна картина світу, національна свідомість, національна ідентичність. З'ясовано, що основою української політичної нації є етнічне ядро, складовою якого є мова, а Україна носить ім'я своєї титульної нації й найчисленнішого зі своїх корінних етносів – українського. Зазначено, що цей факт повинен бути основою державної мовної політики в Україні.

There is clear recognition by the international community that further work to enhance cooperation between law enforcement authorities is needed in order to coordinate global action against corruption.The causes and effects of corruption, and how to combat corruption, are issues that are increasingly on the national and international agendas of politicians and other policymakers. For example, the World Bank has relatively recently come around to the view that economic development is closely linked to corruption reduction (World Bank 1997) and there have been numerous anti-corruption initiatives in multiple jurisdictions (Heidenheimer and Johnston 2002; Preston and Sampford 2002). Moreover, the very recent Global Financial Crisis has revealed financial corruption, and spurred regulators to consider various anti-corruption measures by way of response.,,Corruption is the abuse of power by a public official for private gain''. No doubt the abuse of public offices for private gain is paradigmatic of corruption. But when a bettor bribes a boxer to ,,throw'' a fight this is corruption for private gain, but it need not involve any public office holder; the roles of boxer and bettor are usually not public offices.Corruption is both a major cause and a result of poverty around the world. It occurs at all levels of society, from local and national governments, civil society, judiciary functions, large and small businesses, military and other services and so on.Corruption affects the poorest the most, in rich or poor nations, though all elements of society are affected in some way as corruption undermines political development, democracy, economic development, the environment, people's health and more.Corruption is a complex social, political and economic phenomenon that affects all countries. Corruption undermines democratic institutions, slows economic development and contributes to governmental instability. Corruption attacks the foundation of democratic institutions by distorting electoral processes, perverting the rule of law and creating bureaucratic quagmires whose only reason for existing is the soliciting of bribes. Economic development is stunted because foreign direct investment is discouraged and small businesses within the country often find it impossible to overcome the ,,start-up cost'' required because of corruption.Corruption is now recognized to be one of the world's greatest challenges. It is a major hindrance to sustainable development, with a disproportionate impact on poor communities and is corrosive on the very fabric of society. The impact on the private sector is also considerable - it impedes economic growth, distorts competition and represents serious legal and reputational risks. Corruption is also very costly for business, with the extra financial burden estimated to add 10% or more to the costs of doing business in many parts of the world. The World Bank has stated that ,,bribery has become a $1 trillion industry''.The rapid development of rules of corporate governance around the world is also prompting companies to focus on anti-corruption measures as part of their mechanisms to protect their reputations and the interests of their shareholders. Their internal controls are increasingly being extended to a range of ethics and integrity issues and a growing number of investment managers are looking to these controls as evidence that the companies undertake good business practice and are well managed.The international legal fight against corruption has gained momentum in more recent times through the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) Convention on Combating Bribery of Foreign Public Officials in International Business Transactions and through the entering into force of the first globally agreed instrument, the United Nations Convention against Corruption (UNCAC) in December 2005. The United Nations is helping countries combat corruption as part of our broader, system-wide campaign to help bolster democracy and good governance. The United Nations Convention against Corruption is a powerful tool in the fight.Corruption - is a misuse of power and position and has a disproportionate impact on the poor and disadvantaged. It undermines the integrity of all involved and damages the fabric of the organizations to which they belong. The term corruption means the abuse of a public office for personal gain or other illegal or immoral benefit.Corruption is a serious problem for police, both due to the severity of the crime and the difficulty of prosecuting corrupt officers internally. Also corruption is a disease that destroys a country from within, undermining trust in democratic institutions, weakening the accountability of political leadership and playing into the hands of organised crime groups. Corruption can only be tackled successfully through the will and commitment of leaders and decision-makers at all levels. Corruption afflicts all countries, undermining social progress and breeding inequality and injustice. When desperately needed development funds are stolen by corrupt individuals and institutions, poor and vulnerable people are robbed of the education, health care and other essential services. ; Статтю присвячено дослідженню особливостей міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю на універсальному рівні на прикладі боротьби з корупцією. У статті зазначено, що із середини 1970-х рр. ООН почала відігравати дедалі важливішу роль у забезпеченні ефективності співробітництва держав у боротьбі з корупцією. Антикорупційні зусилля органів ООН були спрямовані на формування універсального організаційно-правового механізму міжнародного співробітництва, що є стандартною формою організації співробітництва в боротьбі зі злочинністю. Такий механізм має в основі багатосторонній міжнародний договір, що передбачає створення відповідного органу конвенційного контролю за його дотриманням. Специфіка корупції передбачає залучення до боротьби з нею інших міжнародно-правових інструментів, що спрямовані на боротьбу з організованою злочинністю, відмиванням «брудних грошей» тощо, та створених на їх основі контрольних органів. Також досліджуваний механізм є водночас міжнародно-правовим і політичним. Це означає, що міжнародне співробітництво в боротьбі з корупцією спирається на засоби дипломатичного впливу, які широко використовують міжнародні міжурядові організації. Зокрема, ключове значення на універсальному рівні мають такі прийняті в межах ООН юридичні та політичні документи про боротьбу з корупцією: Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб 1996 р., Декларація ООН про боротьбу з корупцією та хабарництвом у міжнародних комерційних операціях 1996 р., Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р., Конвенція ООН проти корупції 2003 р. Сукупність цих актів складає своєрідну нормативно-правову основу універсального організаційно-правового механізму міжнародного співробітництва в боротьбі з корупцією.У статті зазначено, що міжнародне співробітництво в боротьбі з корупцією демонструє зразок сучасної універсальної моделі міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю та окремими її видами. Водночас звернено увагу на важливість досягнення принаймні мінімального рівня взаємодії всіх форм міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю. Підкреслюється, що належне виконання універсальною моделлю міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю й окре- мими її видами координуючої ролі у відносинах із регіональними механізмами боротьби зі злочинністю залишається проблематичним. Це жодним чином не принижує значення універсальної моделі та свідчить, скоріше, про потребу в чіткому визначенні універсальних і регіональних пріоритетів, у межах яких можлива ефективна координація міжнародної та міжнародно-правової співпраці.

The author examines the peculiarities of the process of post-conflict reconciliation and peacebuilding in Rwanda, determines the role of international and local justice in the post-conflict reconciliation and punishment of perpetrators of mass genocide, identifies features of state policy to eliminate genocide and restore justice. Using historical, analytical and comparative methods, the author concludes that gachacha tribunals as a means of restorative justice have helped to restore trust and social harmony in Rwandan society, to regenerate its value and cultural matrix. The study found that in order to build positive peace, governance decisions and actions on the population in all spheres of public life contained a peacekeeping context, and the government worked to protect Rwandan society from a recurrence of future conflict. The findings found Rwandan's peace-building strategy to be effective because, following a large-scale genocide, a policy of national unity and reconciliation was pursued to build a united nation, restore peace and justice, good governance and economic development.

The article is devoted to the analysis of anticorruption policy of the state in the customs sphere and the study of national and international legal acts. he United Nations General Assembly adopted the Code of Conduct for Officials of the Law Enforcement Agencies of 1979, the Lima Declaration of 11 September 1997, the Declaration of the Customs Co-operation Council on Good Governance and Anti-Corruption at Customs since 2003, the PICARD Professional Standards adopted by the General Assembly of the United Nations World Customs Organization from 2009, lawmaking activity of European states, The Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" of October 14, 2014, the Code of Conduct of Employees, whose functional responsibilities include border management of April 15, 2016, and other normative legal acts are also considered. ; Стаття присвячена аналізу антикорупційної політики держави в митній сфері та дослідженню національних та міжнародних правових актів, зокрема прийнятого Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй Кодексу поведінки посадових осіб органів з підтримки правопорядку від 1979 року, Лімської декларації від 11 вересня 1997 року, Декларації Ради з митного співробітництва щодо належного управління та боротьби з корупцією на митниці від 2003 року, професійних стандартів PICARD Всесвітньої митної організації від 2009 року, законотворчої діяльності європейських держав, а саме Модельного кодексу поведінки державних службовців європейських країн, Митних прототипів Європейського Союзу від 2007 року, Кодексу етики для співробітників податкових і митних органів Словаччини від 2016 року, Кодексу поведінки для співробітників податкової і митної адміністрації Португалії та деяких інших, а також Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами від 15 квітня 2016 року та інших нормативно-правових актів. Визнано необхідність щодо вивчення та використання практики боротьби з корупцією в різноманітних її проявах в митній сфері. Оскільки корупція призводить до деформації державних інститутів, то стратегічною метою запобігання корупції в митних органах визначено захист економічних, митних інтересів держави, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, громадян, суспільства в цілому. Тому під час розробки національної програми боротьби з корупцією на митниці мають бути враховані конкретні фактори, визначені в нашому науковому дослідженні. Зроблено висновок щодо нагальної потреби в реалізації ефективної антикорупційної політики в митній сфері шляхом реформування управління митними органами, розроблення чітких стандартів митної етики та доброчесності, а також прийняття відповідного Кодексу (як це вже зроблено в багатьох державах – членах Європейського Союзу).

The article is devoted to the analysis of anticorruption policy of the state in the customs sphere and the study of national and international legal acts. he United Nations General Assembly adopted the Code of Conduct for Officials of the Law Enforcement Agencies of 1979, the Lima Declaration of 11 September 1997, the Declaration of the Customs Co-operation Council on Good Governance and Anti-Corruption at Customs since 2003, the PICARD Professional Standards adopted by the General Assembly of the United Nations World Customs Organization from 2009, lawmaking activity of European states, The Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" of October 14, 2014, the Code of Conduct of Employees, whose functional responsibilities include border management of April 15, 2016, and other normative legal acts are also considered. ; Стаття присвячена аналізу антикорупційної політики держави в митній сфері та дослідженню національних та міжнародних правових актів, зокрема прийнятого Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй Кодексу поведінки посадових осіб органів з підтримки правопорядку від 1979 року, Лімської декларації від 11 вересня 1997 року, Декларації Ради з митного співробітництва щодо належного управління та боротьби з корупцією на митниці від 2003 року, професійних стандартів PICARD Всесвітньої митної організації від 2009 року, законотворчої діяльності європейських держав, а саме Модельного кодексу поведінки державних службовців європейських країн, Митних прототипів Європейського Союзу від 2007 року, Кодексу етики для співробітників податкових і митних органів Словаччини від 2016 року, Кодексу поведінки для співробітників податкової і митної адміністрації Португалії та деяких інших, а також Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами від 15 квітня 2016 року та інших нормативно-правових актів. Визнано необхідність щодо вивчення та використання практики боротьби з корупцією в різноманітних її проявах в митній сфері. Оскільки корупція призводить до деформації державних інститутів, то стратегічною метою запобігання корупції в митних органах визначено захист економічних, митних інтересів держави, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, громадян, суспільства в цілому. Тому під час розробки національної програми боротьби з корупцією на митниці мають бути враховані конкретні фактори, визначені в нашому науковому дослідженні. Зроблено висновок щодо нагальної потреби в реалізації ефективної антикорупційної політики в митній сфері шляхом реформування управління митними органами, розроблення чітких стандартів митної етики та доброчесності, а також прийняття відповідного Кодексу (як це вже зроблено в багатьох державах – членах Європейського Союзу).

the article analyzes the provisions of the legal acts, which define the status of refugees and forced migrants, adopted under the aegis of the United Nations, as well as acts of regional international organizations, in particular: the Council of Europe, the European Union, the Commonwealth of Independent States, the Organization of African Unity and Latin America. Appropriate conclusions and recommendations were made concerning the improvement of the provisions of existing international legal acts in this area of legal relations. ; в статье проанализированы положения нормативно-правовых актов, принятых под эгидой ООН, а также акты региональных международных организаций, в частности: Совета Европы, Европейского Союза, Содружества Независимых государств, Организации Африканского Единства, Латинской Америки. Сделаны соответствующие выводы и рекомендации, направленные на усовершенствование положений указанных актов. ; у статті проаналізовано положення нормативно-правових актів, які визначають статус біженців і вимушених переселенців, прийнятих під егідою ООН, а також актів регіональних міжнародних організацій, зокрема: Ради Європи, Європейського Союзу, Співдружності Незалежних Держав, Організації Африканської Єдності, Латинської Америки. Зроблено відповідні висновки і рекомендації щодо удосконалення положень існуючих міжнародно-правових актів у цій царині правовідносин.

The article was write based on the analysis of United Nations documents and other normative legal acts, statistics of the United Nations, the International Health Organization and other international organizations, the article discusses relevant international legal aspects of preventing the spread of dangerous infections in maritime transport. The main trends of modern bio-threats, in particular COVID-19, are considered. The directions of effective prevention and control of these bio-threats are determined. Maritime transport, as a key sector of the global economy, forms the basis of international trade, supporting the process of globalization and deepening international integration. Such features of maritime transport contribute to the extension of its geography, the growth of passenger traffic and cargo transportation by sea. The purpose of the article is to theoretically study the current international legal aspects of preventing biosecurity in maritime transport. The international community, the scientists of the most developed countries, are in urgent need of COVID19 medical remedies, but they can only be effective in conjunction with other means, such as the International Health Regulations. For example, the WHO Committee believes that, in addition to creating key health opportunities enshrined in IHR, global readiness could be facilitated by research, a cross-sectoral approach, strengthening health care delivery systems, economicdevelopment in low- and middle-income countries. income and improving the health of the population. But we have to agree that, overall, «the world is not ready to respond to a serious influenza pandemic or any similar global and dangerous public health emergency.» The reason for this situation lies in the adoption of questionable decisions on the effectiveness of the national level of public administration or the banal failure of government officials to comply with governmental decisions that, in the current situation, may lead to criminal responsibility. All of this points to the presence of serious biosecurity, the global unpreparedness and the global role of transport, in particular maritime transport, in its prevention and control. According to the author, it is necessary to create a qualitatively new system of biosecurity against such threats. First and foremost, this should be done through the creation of relevant regulatory documents, rules, recommendations, at the international and national levels, and their implementation. Moreover, it can be argued that such global and dangerous health emergencies are new-level threats, biopolitical threats, and their prevention and management requires appropriate biopolitics. ; У статті на основі аналізу документів Організації Об'єднаних Націй по Морському праву інших нормативних правових актів, статистичних даних ООН, Міжнародної організації охорони здоров'я, інших міжнародних організацій, розглядаються актуальні міжнародно-правові аспекти попередження поширення небезпечних інфекцій на морському транспорті. Розглянуто основні тенденції сучасних біонебезпек, зокрема COVID-19. Визначено напрями ефективного попередження і боротьби зазначених біонебезпеки.