Suchergebnisse

Дослідження міста є актуальним напрямком наукової рефлексії, оскільки дають можливість охарактеризувати більш загальні соціальні процеси сучасного соціуму; дозволяють випробувати нові методи дослідження; розглянути міське гетерогенне середовище як проекцію суспільства в цілому. При цьому міські дослідження мають і суто практичне значення, сприяючи розвитку міста і створенню комфортного середовища для городян. Мета статті – виокремити напрямки, за якими можливі емпіричні соціологічні дослідження сучасного міста і проілюструвати певні з них на прикладі м. Дніпропетровська. Під міськими дослідженнями розуміються такі, предмет яких пов'язаний безпосередньо з тим чи іншим містом, тобто дослідника в цьому випадку цікавлять ті культурні тексти та практики, в яких самі міські реалії відіграють головну роль. Такими можливими напрямками є: - вивчення територіального ракурсу міста. Специфіка території мотивує вибір місця проживання, ставлення до даної території, може обумовлювати тип поведінки городян, слугувати підставою для прийняття управлінських рішень щодо забудови певної території. - Дослідження символічного простору міста, а саме: архітектури та її впливу на внутрішній стан городян, їх поведінку, самопочуття в місті.- Вивчення соціокультурного простору міста включає спектр різноманітних питань, серед яких: міський спосіб життя, сприйняття міста і ставлення до нього, образ міста в свідомості городян в цілому чи окремих значущих для міста груп, міські субкультури, ідентифікаційні практики городян тощо. - Аналіз соціальних проблем міста та думка городян відносно них повинні бути інформацією для подальших дій з боку міської влади. В ході соціологічних досліджень вивчається й ступінь задоволення життям у місті в цілому.- Конструювання соціального портрета типового городянина, аналіз кількісно-якісних параметрів міської територіальної громади, соціокультурні властивості міської спільноти, характер та способи самопрезентації як жителів певного міста, стратегії протиставлення іншим тощо.- Планування, проектування розвитку міста, конструювання його іміджу та створення бренду.- Діяльність міської влади, причому як формальна, так і неформальна.Виокремлені напрямки міських емпіричних досліджень важливі з декількох причин. По-перше, отримана в ході їх проведення інформація є підґрунтям для прийняття розумних та адекватних управлінських рішень; по-друге, такі дослідження сприяють розвитку міської свідомості, патріотизму, міської ідентифікації жителів, надають орієнтири та параметри прочитання того тексту, який оточує городян; по-третє, соціологічна інтерпретація отриманих в результаті досліджень даних є цікавою інтелектуальною справою для соціолога одночасно і як для фахівця, і як для жителя певного міста. ; Research of the city is important direction of scientific reflection, as make it possible to describe more general social processes of modern society; to test new methods of research; to consider heterogeneous urban environment as a projection of society. Thus, urban studies have a purely practical value, contributing development of the city and creating a comfortable environment for citizens. Goal of the article is to highlight ways in which empirical sociological studies of the modern city are possible and illustrate some of them by the example of Dnipropetrovsk. In urban researches we consider the research where the subject is connected directly with a particular city, that is, the researcher, in this case, is interested in cultural texts and practices in which most urban realities play a major role. These directions are possible:1) The study of territorial perspective of the city. Specificity of the territory motivates the choice of residence, attitude to this area, also it can cause the type of behavior of citizens, serve as the basis for making decisions about the buildings of new houses on a territory.2) The study of symbolic space of the city, such as architecture and its impact on the internal state of the townspeople, their behavior, being in the city.3) The study of socio-cultural problems of the city includes a range of variety of topics, including: urban lifestyle, the perception of the city and attitude to it, the image of the city in the citizens' minds in general or specific important groups for the city, urban subcultures and identification practices of the residents and others.4) Analysis of social problems of the city and opinions of citizens regarding these problems should be the information for further action by the city government. During the sociological researches the degree of satisfaction with the life in the city is studied.5) Constructing of social portrait of the typical citizen, analysis of quantitative and qualitative parameters of urban local community, socio-cultural properties of the urban community, the nature and means of self-presentation as inhabitants of a city, a strategy opposed to other and so on.6) Planning, designing of urban development, designing its image and brand building.7) Activities of local authorities, both formal and informal. Isolated directions of urban empirical studies are important in several reasons. Firstly, acquired information as a result of researches is a basis for making reasonable and adequate management decisions; secondly, these studies have an impact at the development of urban consciousness, patriotism, urban identification of population, provide guidelines and parameters for reading of the text that surrounds citizens; thirdly, sociological interpretation derived from research of the data is an interesting intellectual case for the sociologist as both for a professional and for a citizen of a certain city.

The article highlights the main trends in modern amerindological urban studies. Based on the analysis of the publications, the author identifies the main scientific problems of the history of pre-Columbian American cities. The article also analyzes the main areas of scientific interest in the regional interaction of Mesoamerican urban centres and cooperation with the agricultural rural periphery in the context of local and regional trade relations, permanent and seasonal migration of population. In addition, the work highlights such a special feature of amerindological urban studies as the study of the symbolism of various urban structures and spaces, especially studies of certain types of buildings, their structure, social or religious functions of palaces, squares, playgrounds, temples, fortresses, the singling out the levels of metaphorical and cosmogonic significance of specific parts of cities in South and Central America. At the same time, the author traces the chronological development and changes in the subject of scientific works devoted to the urban centres of Central Mexico and the Yucatan during the 2000 - the 2020s. Thus, the article demonstrates the topics that were relevant in the publications of the 2000s, and which continued to be in the focus of the scientists in the 2010s. In particular, it deals with the study of structural elements of urban architecture, theirdesign, purpose and functional changes during different periods time, in particular hydraulic structures such as dams, bridges, pools, viaducts. In addition, the paper reviews the main trends in pre-Columbian American urban studies that have emerged or become extremely relevant over the last decade. Among the latter, it is worth noting the study of the reflection of social stratification of the population in the geographical zoning of cities and the existence of separate "closed" areas for specific ethnic or social groups, economic specifications of certain areas of cities, as well as those works on urban space analysis in Mesoamerica, which were caused by the influence of political and demographic processes in the region. The article covers the publications of the main scientific amerindological journals and publications, edited in English and Spanish in both Europe and America. ; У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікацій автор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначити про дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій палаців, площ, майданчиків для гри в м'яч, храмів, фортець. Також у статті проаналізовано основні напрями зацікавленості вчених стосовно регіональної взаємодії міст Мезоамерики, а також кооперації з аграрною сільською периферією у контексті функціонування локальних та регіональних торгівельних зв'язків, постійних та сезонних міграцій населення. Крім цього, робота висвітлює таку особливу рису америндологічних урбаністичних досліджень, як вивчення символізму різних міських структур та просторів, виділення вченими рівнів метафоричної та космогонічної значущості окремих частин міст як у Південній, так і в Центральній Америці.Водночас автор публікації простежує хронологічний розвиток та зміни в тематиці наукових праць, присвячених міським центрам Центральної Мексики та Юкатану протягом 2000–2020-х рр. Зокрема, у статті виокремлено ті теми, що були актуальними у публікаціях 2000-х рр. і цікавили науковців у 2010- х рр. Йдеться про дослідження структурних елементів міської архітектури, їхньої конструкції, призначення та функціональних змін протягом різних періодів часу, наприклад, гідротехнічних споруд, таких як дамби, мости, басейни, віадуки. Крім цього, у роботі зроблено огляд головних трендів урбаністичних студій Доколумбової Америки, що виникли або стали надзвичайно актуальними протягом останнього десятиліття. Серед останніх варто зазначити про дослідження соціальної стратифікації населення у географічному районуванні міст та існування окремих «закритих» зон, призначених для специфічних етнічних чи суспільних груп міщан, господарської спеціалізації певних районів міст, а також праці, які присвячені аналізу змін міського простору урбаністичних центрів Мезоамерики, що були спричинені впливом політичних та демографічних процесів у регіоні. Стаття охоплює публікації передових наукових америндологічних журналів та видань англійською та іспанською мовами як у Європі, так і в Америці.

The analysis of urban bioethics in the article is carried out through urban practices. In turn, through such life practices there is an awareness of bioethics in general. Three main characteristics of urban bioethics are being revealed – Inclusion, Integration and Transdisciplinarity. Inclusion is a restless screenwriter of "inclusion" of citizens, where urban bioethics explores the experience of using the principles of bioethics in everyday life. Integration reveals integrative mechanisms for uniting communities to develop a strategy for the development of a city and society as a whole. Transdisciplinarity explains the mechanism of the transcendent space, combining the diversity of languages, specialties, cultures and the like. The urban bioethics plan aims at discussing civic thought in solving problems including both a bioethical nature and an urban context. Which forum is better for such discussions? We offer InplatBio - an integrative bioethics platform that has online and offline life in the city. The most promising theories for debates on bioethics are the ones that call upon citizens or officials to justify any requirements for collective action, giving reasons that may be acceptable to those who are connected by action. This concept has become known as deliberative democracy. InplatBio is an involvement of conscious citizens to work together in the community, for an ongoing, general, thoughtful and competent discussion of problems and their joint solution. ; Аналіз урбаністичної біоетики в статті здійснюється через міські практики. У свою чергу, через такі життєві практики відбувається усвідомлення біоетики в цілому. Розкриваються три основні характеристики урбаністичної біоетики – інтегративність, інклюзивність та трансдисциплінарність. Інклюзивність – невгамовний сценарист включення, де урбаністична біоетика досліджує досвід використання принципів біоетики в повсякденності. Інтегративність розкриває інтегративні механізми для об'єднання спільнот з метою розроблення стратегії розвитку міста та суспільства у цілому. Трансдисциплінарність пояснює механізм трансцендентального простору, об'єднуючи різноманітність мов, спеціальностей, культур тощо. Урбаністичний задум біоетики полягає в обговоренні громадянської думки під час вирішення проблем як біоетичного характеру, так і в міському контексті. Який форум найкраще підходить для таких дискусій? Ми пропонуємо InplatBio – Інтегративну платформу біоетики, що має онлайн- та офлайн-життя в місті. Найбільш багатообіцяючими для дебатів із біоетики є теорії, що закликають громадян чи посадових осіб обґрунтовувати будь-які вимоги до колективних дій, наводячи причини, які можуть бути прийнятними для тих, хто пов'язаний дією. Ця концепція стала відомою як деліберативна демократія. InplatBio – залучення свідомих громадян до спільної роботи в громадах/громадськості, для повсякчасного спільного вдумливого і компетентного обговорення проблем та їх спільного вирішення.

Attention is drawn to the fact that nowadays urbanization is one of the most important trends of modern society development and its consequences should not be underestimated. It is emphasized that the research and forecast of the urbanization processes requires new approaches, which are, in particular, offered by the modern interdisciplinary area of political studies – political urban studies. The need for conceptualizing this new area of political science is substantiated. According to the author, the subjects of political urban studies are: a modern city in the globalized world; a person in the modern metropolis; features of the urban culture formation in the modern society; quality of the urban environment and the political ways of improving it; conflict and risk factors of the modern city's development; urban political regimes; municipal electoral processes and the forms of urban population's political activity; socio-political technologies in the city; modern city marketing; analysis of the urban communities as primary subjects of local government; city as the space of socio-political communication etc. Author focuses on the following issues of political urban studies: what is the modern city like (and what it should be like)? Who determines the development of cities nowadays and how to make this process for efficient and transparent? What are the factors that determine the daily life of a city with its historical heritage, which includes layers of different eras nowadays? Where the hidden potential of the city can be found and how to make the city valuable for its residents, as well as recognizable to the international community (branding)? How to organize communication and cooperation between different socio-political actors who are active in the city? Attention is drawn to the issue of cities, urbanonyms and toponyms renaming in the context of implementation of the Law of Ukraine "On the condemnation of communist and national-socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of ...

Проведено розмежування предметних полів таких прикладних галузей історичної науки як історичної регіоналістики, історичного краєзнавства та історичної урбаністики. Ці наукові дисципліни мають міждисциплінарний статус, який обумовлює їх специфіку та унікальність.Показано, що у дослідницькому фокусі історичної регіоналістики знаходиться регіон, який виступає як територія, яка є однорідною з погляду певних визначальних критеріїв і за цими ж критеріями відрізняється від суміжних територій. Історична регіоналістика акцентує увагу на явище регіоналізму, тобто виявляє комплекс соціокультурних, ментально­духовних структур, за допомогою яких формується для певної локально організованої спільноти спільна історична пам'ять, інтегративні настанови тощо.Визначено, що предметом вивчення історичного краєзнавства є історія рідного краю, «малої батьківщини» (регіону, району, міста, села). Ця історія локалізована в історичних подіях, які матеріалізовані в пам'ятках історії та культури. На відміну від історичної регіоналістики, історичне краєзнавство має більш прикладний характер, приділяє увагу деталям, конкретним аспектам історії рідного краю («малої батьківщини»). Доведено, що історична урбаністика об'єднує предметні поля історичної регіоналістики та історичного краєзнавства в аспекті дослідження історії міських поселень. У дослідницькому фокусі історичної урбаністики знаходиться міський спосіб життя, що дозволяє аналізувати міста в їх цілісності – як специфічні соціокультурні феномени із власними фазами розвитку, в широкому політичному й ідеологічному контексті. Наголошується, що історична урбаністика вивчає урбанізацію та урбанізованість, які пов'язані з утвердженням міського способу життя як феномена культури і сучасної цивілізації. Оскільки урбанізація є процесом, то її характеризують динамічні показники (темпи урбанізації), тоді як урбанізованість характеризується статичними показниками (кількість та частка міського населення, кількість міських поселень, їх площа та ін.). Саме в цьому аспекті історична урбаністика зближується з історичною регіоналістикою. ; Проведено розмежування предметних полів таких прикладних галузей історичної науки як історичної регіоналістики, історичного краєзнавства та історичної урбаністики. Ці наукові дисципліни мають міждисциплінарний статус, який обумовлює їх специфіку та унікальність.Показано, що у дослідницькому фокусі історичної регіоналістики знаходиться регіон, який виступає як територія, яка є однорідною з погляду певних визначальних критеріїв і за цими ж критеріями відрізняється від суміжних територій. Історична регіоналістика акцентує увагу на явище регіоналізму, тобто виявляє комплекс соціокультурних, ментально­духовних структур, за допомогою яких формується для певної локально організованої спільноти спільна історична пам'ять, інтегративні настанови тощо.Визначено, що предметом вивчення історичного краєзнавства є історія рідного краю, «малої батьківщини» (регіону, району, міста, села). Ця історія локалізована в історичних подіях, які матеріалізовані в пам'ятках історії та культури. На відміну від історичної регіоналістики, історичне краєзнавство має більш прикладний характер, приділяє увагу деталям, конкретним аспектам історії рідного краю («малої батьківщини»). Доведено, що історична урбаністика об'єднує предметні поля історичної регіоналістики та історичного краєзнавства в аспекті дослідження історії міських поселень. У дослідницькому фокусі історичної урбаністики знаходиться міський спосіб життя, що дозволяє аналізувати міста в їх цілісності – як специфічні соціокультурні феномени із власними фазами розвитку, в широкому політичному й ідеологічному контексті. Наголошується, що історична урбаністика вивчає урбанізацію та урбанізованість, які пов'язані з утвердженням міського способу життя як феномена культури і сучасної цивілізації. Оскільки урбанізація є процесом, то її характеризують динамічні показники (темпи урбанізації), тоді як урбанізованість характеризується статичними показниками (кількість та частка міського населення, кількість міських поселень, їх площа та ін.). Саме в цьому аспекті історична урбаністика зближується з історичною регіоналістикою. ; A distinction of subject fields such application areas as historical science historical regional studies, local history and urban history. These academic disciplines are interdisciplinary status that determines their specificity and uniqueness. It is demonstration that the research focus of historical regional studies is a region that serves as an area that is homogeneous in terms of defining certain criteria and these criteria are different from adjacent areas. The historical regional studies focuses on the phenomenon of regionalism, that reveals the complex cultural, mental and spiritual bodies, through which is formed to a specific local community organized a common historical memory, integrative instruction and more.Determined that the subject of studies of local history is the history of his native land, 'homeland' (region, district, city, village). This history is localized in the historical events that materialized in the monuments of history and culture. Unlike historical regional studies, local history is more applied nature, pays attention to detail, the specific aspects of the history of his native land ('homeland').It is proved that combines subject field of urban history, historical regional studies and local history in terms of research into the history of urban settlements. In historical research focus of urban history is urban lifestyle that allows you to analyze the city in their integrity – both sociocultural phenomena with their own phases of development, in the broad political and ideological context. It is noted that the historical urban studies urbanization, which are connected with the adoption of urban lifestyles as a phenomenon of culture and modern civilization. Urbanization represented in two dimensions – dynamic and static. Since urbanization is a process that characterize the dynamic parameters (rates of urbanization), while urbanization is characterized by static parameters (the number and proportion of urban population, the number of urban settlements, its area, etc.). This feature of the urban historical approaches to the historical regional studies.

The subject of the study is to understand the phenomenon of dynamism and impulse in the development of urban systems. The purpose of the study is to substantiate theoretical and applied approaches to the organization and controlled development of urban systems, taking into account their dynamic and impulse properties. Research Methods: the article uses a set of methods and approaches that will ensure the conceptual unity of the study of theoretical and practical components of dynamism and impulsivity in urban studies. Results of work. The five–dimensional model of the urban space characterizes the systemic properties of the city and outlines the place of dynamism and impulse in these properties and clarifies their nature. The existing theories of dynamism and impulse and the ways of their use in the development of cities are analyzed, hypotheses are defined, and approaches to the dynamic–impulse development of urban systems are grounded. The main dynamic–impulse clauses were applied to substantiate the concept of spatial organization and socio–economic development of agglomeration formation «Greater Lviv». Conclusions. Taking into account the dynamic–impulse properties in the development of urban– based systems in the example of Lviv allowed to substantiate the requirements in the development of the city related to industry, property rights, development of inclusive economic and political institutions, optimization of city relations with the environment, orientation to the uniqueness of the city.

In the article, the concept of performance is considered as a leading communicative art practice of socialization of distinct spaces of Western Ukrainian cities. Performance studies are viewed as an effective global interdisciplinary field that views performance and uses performativity as a method of studying various cultural processes and practice of setting up and collaborating of the social groups and urbanistic spaces. In this context, performance art pieces, artistic projects, political actionism and other cultural practices and experiences are presented on the examples of actionism of Western Ukraine. Method of synthesis that helped to compare and generalize scientific sources and literature is applied; as well as the systematic method for the analysis of culturological aspects of performance and sociological method, when culture is considered as a factor in the organization of public life and the formation of the intellectual landscape. The methodology of the field research gave the work practical significance, due to the use of valuable photography materials, memories of the participants of performative practices. Observing the organization of the performance allowed to examine its reflexive effect on the audience. Performance studies are an important discipline that can be useful for all groups of the socio-cultural urban landscape. Studies of performance allow us to understand distinct world cultures or to evaluate our own behavior critically. Artists frequently develop their intuitive abilities through performance, look for hidden meanings in familiar objects and actions. The practice or contemplation of the performance by the consumers of the culture of "bread and spectacles" (Latin: panem et circenses) may consist in understanding one's own assessment of the circumstances, comparing it with the perception of others, perhaps by changing one's position. Government institutions have the opportunity to master additional resources to gain understanding of distinct environments of the city and at the same time to acquire effective methods of personnel management. ; Актуалізовано значення «Рerformance studies» як міждисциплінарної галузі, що вивчає перформенс та використовує перформативність як методику дослідження культурних процесів та практику налаштовування і колаборації соціальних груп та урбаністичних просторів. У цьому контексті перформанс, творчі проекти, політичний акціонізм та інші культурні практики представлені на прикладах Західної України. Застосовано метод синтезу, що допоміг зіставити та узагальнити наукові джерела і літературу; системний метод для аналізу культурологічних аспектів перформансу; соціологічний, у якому культура розглядається як фактор організації громадського життя та формування інтелектуального ландшафту. Методика польових досліджень надала роботі практичної значущості через наповнення цінними фотоматеріалами, спогадами учасників перформативних практик. Спостереження за організацією перформансу дозволило відчути його рефлексивну дію на глядача. Performance studies є важливою дисципліною, що може бути корисною для усіх груп соціокультурного міського ландшафту. Дослідження перформансу дозволяють порозумітись розрізненим світовим культурам, критично оцінити власну поведінку. Люди мистецтва через перформенс розвивають свої інтуїтивні здібності, шукають прихованих змістів у звичних предметах та діях. Практикування чи споглядання перформансу споживачами культури «хліба і видовищ» може полягати в усвідомленні власної оцінки обставин, порівняння її зі сприйняттям інших, можливо — зміною своєї позиції. Державні інституції можуть отримати додаткові ресурси порозуміння із розрізненими середовищами міста, опанувати ефективні методи управління персоналом.

In the article, the concept of performance is considered as a leading communicative art practice of socialization of distinct spaces of Western Ukrainian cities. Performance studies are viewed as an effective global interdisciplinary field that views performance and uses performativity as a method of studying various cultural processes and practice of setting up and collaborating of the social groups and urbanistic spaces. In this context, performance art pieces, artistic projects, political actionism and other cultural practices and experiences are presented on the examples of actionism of Western Ukraine. Method of synthesis that helped to compare and generalize scientific sources and literature is applied; as well as the systematic method for the analysis of culturological aspects of performance and sociological method, when culture is considered as a factor in the organization of public life and the formation of the intellectual landscape. The methodology of the field research gave the work practical significance, due to the use of valuable photography materials, memories of the participants of performative practices. Observing the organization of the performance allowed to examine its reflexive effect on the audience. Performance studies are an important discipline that can be useful for all groups of the socio-cultural urban landscape. Studies of performance allow us to understand distinct world cultures or to evaluate our own behavior critically. Artists frequently develop their intuitive abilities through performance, look for hidden meanings in familiar objects and actions. The practice or contemplation of the performance by the consumers of the culture of "bread and spectacles" (Latin: panem et circenses) may consist in understanding one's own assessment of the circumstances, comparing it with the perception of others, perhaps by changing one's position. Government institutions have the opportunity to master additional resources to gain understanding of distinct environments of the city and at the same time to acquire effective methods of personnel management. ; Актуалізовано значення «Рerformance studies» як міждисциплінарної галузі, що вивчає перформенс та використовує перформативність як методику дослідження культурних процесів та практику налаштовування і колаборації соціальних груп та урбаністичних просторів. У цьому контексті перформанс, творчі проекти, політичний акціонізм та інші культурні практики представлені на прикладах Західної України. Застосовано метод синтезу, що допоміг зіставити та узагальнити наукові джерела і літературу; системний метод для аналізу культурологічних аспектів перформансу; соціологічний, у якому культура розглядається як фактор організації громадського життя та формування інтелектуального ландшафту. Методика польових досліджень надала роботі практичної значущості через наповнення цінними фотоматеріалами, спогадами учасників перформативних практик. Спостереження за організацією перформансу дозволило відчути його рефлексивну дію на глядача. Performance studies є важливою дисципліною, що може бути корисною для усіх груп соціокультурного міського ландшафту. Дослідження перформансу дозволяють порозумітись розрізненим світовим культурам, критично оцінити власну поведінку. Люди мистецтва через перформенс розвивають свої інтуїтивні здібності, шукають прихованих змістів у звичних предметах та діях. Практикування чи споглядання перформансу споживачами культури «хліба і видовищ» може полягати в усвідомленні власної оцінки обставин, порівняння її зі сприйняттям інших, можливо — зміною своєї позиції. Державні інституції можуть отримати додаткові ресурси порозуміння із розрізненими середовищами міста, опанувати ефективні методи управління персоналом.

Архітектурна логіка міської забудови завжди провокує появу кордонів у міському просторі. Ці кордони можуть бути як об'єктивними (географічними, адміністративними тощо), так і суб'єктивними (уявними, такими, що базуються на традиціях, соціальних нормах та повсякденних практиках). Утім для кожного містянина найважливіший кордон стосується межі між приватним і публічним простором, власним домом і зовнішнім світом. Ця межа не завжди є очевидною, адже існують численні способи взаємопроникнення цих двох територій. Однією зі стратегій, яка вправно долає усталені урбаністичні кордони, є паразитна архітектура. Так називають перехідні форми архітектури, пов'язані з розміщенням певних конструкцій на вже існуючих будівлях. У сучасному архітектурному дизайні паразитну архітектуру не таврують як негативне явище, навпаки, її розглядають у контексті посередництва між змінами в суспільстві та міською системою, адже формальне міське будування завжди провокує появу подальших адаптацій. У пострадянських країнах яскравим прикладом паразитної архітектури є розширені/перебудовані/засклені балкони. Ці архітектурні елементи стають способом перетворення публічного простору на приватний, експансії квартири назовні, на територію фасаду будинку. Перебудовані балкони давно перестали бути проявами маргінальності окремих жителів міст, перетворившись на потужну щоденну практику, яка стала традиційною і унормованою. Балкон – це передусім декларація приватності, яка є наслідком конкретних історичних передумов, а також віддзеркаленням економічного та політичного контекстів. Перебудований балкон – це претензія на більш гнучку архітектуру (тобто архітектуру з більш гнучкими кордонами), яка відповідатиме низовим потребам мешканців міст, а не задумам державних або приватних забудовників. У такий спосіб аналіз українських балконів в контексті актуальних трендів паразитної архітектури дасть змогу глибше зануритися в сучасне міське повсякдення, механізм творення суспільних норм та долання урбаністичних кордонів. ; The architectural logic of urban development always provokes the appearance of boundaries. These boundaries can be both objective (geographical, administrative, etc.) and subjective (imaginary, based on traditions, social norms, and everyday practices). However, for citizens, the most important border concerns the boundary between private and public space, between their 'home' and the outside world. This boundary is not always obvious because these two options interpenetrate in many ways. Parasitic architecture is one of the strategies that successfully overcome the established urban boundaries. It means transitional forms of architecture, which are associated with the placement of certain structures on existing buildings. Parasitic architecture is no more regarded as a negative phenomenon in the contemporary architectural design. Moreover, it is considered in the context of mediating between the changes in the society and the urban system, since formal urban construction always provokes the emergence of further adaptations. In the post-Soviet countries, the most impressive example of parasitic architecture is presented by the expanded/remodeled/glazed balconies. These architectural elements become a way of transforming public space into a private one. They make expansion of the apartment outwards, into the territory of the facade of the house. Remodeled balconies are not a manifestation of city outcasts anymore. They became a powerful daily practice, traditional and standardized. Balconies are primarily a declaration of privacy, but also, they are the result of a specific historical background, as well as a reflection of economic and political contexts. Remodeled balconies are a claim for a more flexible architecture (that is, a type of architecture with more flexible borders), which will meet the grassroots needs of city dwellers instead of the intentions of public or private developers. Thus, the analysis of Ukrainian balconies in line with the current trends in parasitic architecture will allow a deeper immersion in the modern urban everyday life and comprehension of the mechanism for creating social norms and overcoming urban boundaries.

Архітектурна логіка міської забудови завжди провокує появу кордонів у міському просторі. Ці кордони можуть бути як об'єктивними (географічними, адміністративними тощо), так і суб'єктивними (уявними, такими, що базуються на традиціях, соціальних нормах та повсякденних практиках). Утім для кожного містянина найважливіший кордон стосується межі між приватним і публічним простором, власним домом і зовнішнім світом. Ця межа не завжди є очевидною, адже існують численні способи взаємопроникнення цих двох територій. Однією зі стратегій, яка вправно долає усталені урбаністичні кордони, є паразитна архітектура. Так називають перехідні форми архітектури, пов'язані з розміщенням певних конструкцій на вже існуючих будівлях. У сучасному архітектурному дизайні паразитну архітектуру не таврують як негативне явище, навпаки, її розглядають у контексті посередництва між змінами в суспільстві та міською системою, адже формальне міське будування завжди провокує появу подальших адаптацій. У пострадянських країнах яскравим прикладом паразитної архітектури є розширені/перебудовані/засклені балкони. Ці архітектурні елементи стають способом перетворення публічного простору на приватний, експансії квартири назовні, на територію фасаду будинку. Перебудовані балкони давно перестали бути проявами маргінальності окремих жителів міст, перетворившись на потужну щоденну практику, яка стала традиційною і унормованою. Балкон – це передусім декларація приватності, яка є наслідком конкретних історичних передумов, а також віддзеркаленням економічного та політичного контекстів. Перебудований балкон – це претензія на більш гнучку архітектуру (тобто архітектуру з більш гнучкими кордонами), яка відповідатиме низовим потребам мешканців міст, а не задумам державних або приватних забудовників. У такий спосіб аналіз українських балконів в контексті актуальних трендів паразитної архітектури дасть змогу глибше зануритися в сучасне міське повсякдення, механізм творення суспільних норм та долання урбаністичних кордонів. ; The architectural logic of urban development always provokes the appearance of boundaries. These boundaries can be both objective (geographical, administrative, etc.) and subjective (imaginary, based on traditions, social norms, and everyday practices). However, for citizens, the most important border concerns the boundary between private and public space, between their 'home' and the outside world. This boundary is not always obvious because these two options interpenetrate in many ways. Parasitic architecture is one of the strategies that successfully overcome the established urban boundaries. It means transitional forms of architecture, which are associated with the placement of certain structures on existing buildings. Parasitic architecture is no more regarded as a negative phenomenon in the contemporary architectural design. Moreover, it is considered in the context of mediating between the changes in the society and the urban system, since formal urban construction always provokes the emergence of further adaptations. In the post-Soviet countries, the most impressive example of parasitic architecture is presented by the expanded/remodeled/glazed balconies. These architectural elements become a way of transforming public space into a private one. They make expansion of the apartment outwards, into the territory of the facade of the house. Remodeled balconies are not a manifestation of city outcasts anymore. They became a powerful daily practice, traditional and standardized. Balconies are primarily a declaration of privacy, but also, they are the result of a specific historical background, as well as a reflection of economic and political contexts. Remodeled balconies are a claim for a more flexible architecture (that is, a type of architecture with more flexible borders), which will meet the grassroots needs of city dwellers instead of the intentions of public or private developers. Thus, the analysis of Ukrainian balconies in line with the current trends in parasitic architecture will allow a deeper immersion in the modern urban everyday life and comprehension of the mechanism for creating social norms and overcoming urban boundaries.

The article deals with the balcony as a borderland between private and public everyday life of post-Soviet cities' inhabitants in the legal perspective. For finding out the differences between usual practices of balconies arrangement and current legislation, an analysis of numerous legal documents related to urban development activities was conducted. In particular, a number of important documents, such as valid state building regulations, the Instruction on the procedure for conducting a technical inventory of real estate objects, the Rules for the maintenance of residential buildings and adjoining territories, etc., were analyzed. Also, the research includes the results of processing media materials and the Unified State Register of court decisions. As a result of the study, it was found that current norms allow glazing of balconies and loggias if this is not related to the reconstruction of the dwelling, does not contradict the rules of fire safety, and does not interfere with insolation and ventilation. However, nowadays the legislation prohibits complex reconstruction of the house's façade with typical glazing of all summer premises. At the same time, after the reconstruction, residents of all apartments have the right to make glazing of their balcony or loggia. Along with that, such a practice only modulates chaotic glazing and in no way contributes to the safety and comfort of living in multi-apartment buildings. There are a lot of similar paradoxical legal situations in the everyday lives of Ukrainian townspeople. In addition, excessively restrictive norms do not contribute to the integrity of their observance, while some of the current rules are obsolete and impede the dynamic transformation of urban development. City dwellers have formed their own norms of the balconies' glazing and rebuilding. Such practices became possible due to the economic instability and weakness of state control bodies (in particular, through corruption schemes). As a result, every year Ukrainian cities look even more bizarre, while practices of parasitic architecture create a new cultural landscape of the Ukrainian urban environment. ; У статті розглядається балкон як пограничний простір між приватною і публічною сферами щоденного життя мешканців пострадянських міст. Задля означення того, наскільки реальні практики населення у сфері облаштування літніх приміщень різняться з унормованими чинним законодавством, було проведено аналіз численних юридичних документів, що стосуються містобудівної діяльності. Зокрема, було вивчено масив чинних державних будівельних норм, Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій тощо. Також було додано результати опрацювання матеріалів ЗМІ та Єдиного державного реєстру судових рішень. У результаті дослідження виявлено, що чинні норми дозволяють склити балкони та лоджії, якщо це не пов'язано з перебудовою помешкання, не суперечить правилам пожежної безпеки та не перешкоджає доступу сонячного світла та повітря. Проте наразі законодавством заборонено комплексну реконструкцію фасаду будинку, що передбачає типове скління всіх літніх приміщень. При цьому опісля проведення реконструкції мешканець кожної квартири має право здійснити скління свого балкона чи лоджії. Така практика лише унормовує хаотичне скління і жодним чином не сприяє безпеці та комфорту мешканців багатоквартирних будинків. Подібних парадоксальних з юридичної точки зору ситуацій у повсякденному житті мешканців українських міст налічується немало. Переобтяженість суворими нормами не сприяє сумлінності їх дотримання, тоді як окремі з чинних правил морально застаріли і перешкоджають динамічному перетворенню міської забудови. До того ж на фоні економічної нестабільності та слабкості державних контролюючих органів сформувались узвичаєні способи обходу державних будівельних вимог (зокрема, за допомогою корупційних схем) задля оздоблення, скління і перебудування балконів на власний розсуд власників помешкань. У результаті з кожним роком українські міста виглядають ще химерніше, а практики паразитної архітектури творять новий культурний ландшафт українського урбаністичного середовища.

Стаття присвячена дослідженню перспективності застосування парадигми пограниччя у міських розвідках. Фокус уваги на внутрішніх та зовнішніх кордонах міста сприяє кращому розумінню багатьох міських процесів. Аналіз кордонів за п'ятьма аспектами (політичний, фізичний, соціально-просторовий, психологічний та функціональний), використаний у тексті, є фактично аналітичним інструментом, що допомагає у виявленні та комплексному вивченні міських кордонів та соціальних процесів, пов'язаних з їх виникненням та функціонуванням. Так, основними функціями політичних кордонів є структурування міської території та упорядкування діяльності у її межах. Існування цих кордонів сприяє регулюванню стосунків містян з владними структурами та установами міста. Фізичні кордони завжди присутні у просторі будь-якого міста як міські об'єкти. Вони допомагають у комплексному сприйнятті простору, а також виконують роль маркування території. Типовим для міст є існування економічних, культурних, етнічних, релігійних кордонів тощо. Нерідко соціальні проблеми, розбіжності в поглядах та світосприйнятті знаходять своє фізичне втілення у конструюванні соціально-просторових кордонів. Не менш важливим є дослідження невидимих кордонів – тих, які конструюються містянами ментально. Дослідження психологічних кордонів дає можливість зрозуміти логіку просторової поведінки населення та сприяє глибшому розумінню процесів, що відбуваються в місті. З психологічним сприйняттям кордонів пов'язане дослідження функціональних кордонів у місті. Це питання стосується насамперед дослідження просторів діяльності. У пропонованій до уваги читачів статті проаналізовано кордони у м. Ірпені за згаданими вище аспектами. Апробація цього підходу на конкретному кейсі засвідчила як існування фізичних кордонів у просторі Ірпеня, так і уявних ментальних кордонів у свідомості містян, які, однак, є не менш важливими та нерідко знаходять своє відображення у реальному зонуванні території або застосуванні обмежувальних заходів. Проте будь-які кордони мають свої функції і далеко не завжди їхня роль є негативною. Розуміння внутрішньої логіки їх створення сприяє більш гармонійній взаємодії спільноти з цими кордонами. ; The article is devoted to the study of promising use of the borderland paradigm in urban research. The focus on the inner and outer boundaries of the city contributes to a better understanding of many urban processes. The analysis of boundaries by five aspects (political, physical, socio-spatial, psychological, and functional), used in the text, is an analytical tool for the identification and comprehensive study of urban boundaries and social processes associated with their occurrence and functioning. The main functions of political boundaries are the structuring of urban territory and the organization of activities within its boundaries. The existence of these borders facilitates the regulation of relations between city dwellers and the administrative bodies of the city. Physical boundaries are always present in the space of any city as city objects. They help in the complex perception of space and also act as markers of the territory. Typical of cities is the existence of economic, cultural, ethnic, religious boundaries, and so on. Often, social problems, differences in views and worldviews find their physical embodiment in the design of social and spatial boundaries. Equally important is the study of invisible borders, i.e. constructed by city inhabitants mentally. The study of psychological boundaries allows us understanding the logic of spatial behavior of the population and promotes a deeper comprehension of the processes taking place in the city. The study of urban functional boundaries is related to their psychological perception. This question regards, first of all, investigating spaces of activity. The boundaries of Irpin are analyzed in this article by the above-mentioned aspects. The approbation of this approach in a concrete case study has shown the existence of physical boundaries in Irpin, as well as mental boundaries in the minds of its citizens, which, however, are not less important and are often reflected in the factual zoning of the territory or the application of restrictive measures. However, any boundaries have their own functions, and their role is far from being exclusively negative. Understanding the internal logic of their creation contributes to the more harmonious interaction of the community within these borders.

Cities are the subject of extensive research by historians, sociologists, economists, philosophers, political scientists, lawyers, cultural scientists, etc. The theoretical foundations of the study of cities and problems of urbanism in general as objects of scientific reflection have a long tradition and are based on the classic works of well-known foreign specialists ( E. Berdges, F. Brodel, M. Veber, L. Virt, R. Mc Kensi, R. Park, M. Tihomirov). The cross-curricular nature of the content of the concept of «city» in the field of sociopolitical relations has been analyzed. The achievements of urban scientists have been investigated in order to identify the content and orientation of the processes of socio-economic, socio-political and cultural development of human communities in separate periods of their history. The evolution of cities, their daily life depended upon the territorial-administrative device of the state, its political and legal system. The nature of governance in cities was determined by the level of the social and economic development of the city, its geographical position, social and ethnic composition of the population. The role of cities in the formation of Western civilization and democracy has been shown. It has been proved that the character of urban settlements in Ukraine, their spatial and demographic characteristics are to a large extent derived from Soviet totalitarian and authoritarian regimes with their inherent planned economy and institute of residence. The city is also considered as a phenomenon in the semiotic aspect, as a kind of sign system, which is determined by a certain ideology. Urban space explicitly or implicitly incorporates a dominant ideology that is manifested in street names, slogans, monuments, architectural structures and more. P. Bourdieu's views on the content of the spatial characteristics of the city, reflecting social differentiation and hierarchy and, accordingly, have socio-political orientation, have been revealed. A relatively new area of political studies of cities in Ukraine – political urbanism – has been characterized. ; Міста є предметом всебічних досліджень істориків, соціологів, економістів, філософів, політологів, юристів, культурологів та ін. Теоретичні засади дослідження міст і проблем урбанізму загалом як об'єктів наукової рефлексії мають сталу традицію і спираються на класичні праці знаних зарубіжних фахівців (Е. Берджес, Ф. Бродель, М. Вебер, Л. Вірт, Р. МакКензі, Р. Парк, М. Тихомиров). Здійснено аналіз міжпредметного характеру змісту поняття «місто» в царині суспільно-політичних відносин. З'ясовано досягнення вчених в галузі урбаністики для виявлення змісту і спрямованості процесів соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку людських спільнот в окремі періоди їхньої історії. Розвиток міст, повсякдення жителів цих міст залежать від територіальноадміністративного устрою держави, її політико-правової системи і, відповідно, організації влади. Характер управління в містах визначається рівнем соціально-економічного розвитку міста, його географічного розташуванням, соціального і етнічного складу населення та ін. Показана роль міст у становленні Західної цивілізації та демократії. Доведено, що характер міських поселень в Україні, їх просторові і демографічні характеристики значною мірою є похідними від радянських тоталітарного і авторитарного режимів з притаманними ним плановою економікою та інститутом прописки. Місто як феномен розглядається й у семіотичному аспекті, як своєрідна знакова система, яка детермінована певною ідеологією. Міський простір явно або імпліцитно містить у собі панівну ідеологію, яка унаочнюється в назвах вулиць, гаслах, пам'ятниках, архітектурних спорудах тощо. Розкрито погляди П. Бурдьє на зміст просторових характеристик міста, які відбивають соціальну диференціацію й ієрархію і, відповідно, мають суспільно-політичну спрямованість. Охарактеризовано відносно новий напрям політологічних досліджень міст в Україні – політичну урбаністику.

Cities are the subject of extensive research by historians, sociologists, economists, philosophers, political scientists, lawyers, cultural scientists, etc. The theoretical foundations of the study of cities and problems of urbanism in general as objects of scientific reflection have a long tradition and are based on the classic works of well-known foreign specialists ( E. Berdges, F. Brodel, M. Veber, L. Virt, R. Mc Kensi, R. Park, M. Tihomirov). The cross-curricular nature of the content of the concept of «city» in the field of sociopolitical relations has been analyzed. The achievements of urban scientists have been investigated in order to identify the content and orientation of the processes of socio-economic, socio-political and cultural development of human communities in separate periods of their history. The evolution of cities, their daily life depended upon the territorial-administrative device of the state, its political and legal system. The nature of governance in cities was determined by the level of the social and economic development of the city, its geographical position, social and ethnic composition of the population. The role of cities in the formation of Western civilization and democracy has been shown. It has been proved that the character of urban settlements in Ukraine, their spatial and demographic characteristics are to a large extent derived from Soviet totalitarian and authoritarian regimes with their inherent planned economy and institute of residence. The city is also considered as a phenomenon in the semiotic aspect, as a kind of sign system, which is determined by a certain ideology. Urban space explicitly or implicitly incorporates a dominant ideology that is manifested in street names, slogans, monuments, architectural structures and more. P. Bourdieu's views on the content of the spatial characteristics of the city, reflecting social differentiation and hierarchy and, accordingly, have socio-political orientation, have been revealed. A relatively new area of political studies of cities in Ukraine – political urbanism – has been characterized. ; Міста є предметом всебічних досліджень істориків, соціологів, економістів, філософів, політологів, юристів, культурологів та ін. Теоретичні засади дослідження міст і проблем урбанізму загалом як об'єктів наукової рефлексії мають сталу традицію і спираються на класичні праці знаних зарубіжних фахівців (Е. Берджес, Ф. Бродель, М. Вебер, Л. Вірт, Р. МакКензі, Р. Парк, М. Тихомиров). Здійснено аналіз міжпредметного характеру змісту поняття «місто» в царині суспільно-політичних відносин. З'ясовано досягнення вчених в галузі урбаністики для виявлення змісту і спрямованості процесів соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку людських спільнот в окремі періоди їхньої історії. Розвиток міст, повсякдення жителів цих міст залежать від територіальноадміністративного устрою держави, її політико-правової системи і, відповідно, організації влади. Характер управління в містах визначається рівнем соціально-економічного розвитку міста, його географічного розташуванням, соціального і етнічного складу населення та ін. Показана роль міст у становленні Західної цивілізації та демократії. Доведено, що характер міських поселень в Україні, їх просторові і демографічні характеристики значною мірою є похідними від радянських тоталітарного і авторитарного режимів з притаманними ним плановою економікою та інститутом прописки. Місто як феномен розглядається й у семіотичному аспекті, як своєрідна знакова система, яка детермінована певною ідеологією. Міський простір явно або імпліцитно містить у собі панівну ідеологію, яка унаочнюється в назвах вулиць, гаслах, пам'ятниках, архітектурних спорудах тощо. Розкрито погляди П. Бурдьє на зміст просторових характеристик міста, які відбивають соціальну диференціацію й ієрархію і, відповідно, мають суспільно-політичну спрямованість. Охарактеризовано відносно новий напрям політологічних досліджень міст в Україні – політичну урбаністику.

A brief review of the annual scientific-practical conference is given young pupils and students of "BUILD-MASTER-CLASS-2019" held in November 2019 rock at the Kiev National University of Construction and architecture.Conference participants made 254 reports and messages. Majority abstracts and messages published in the collection: Conference proceedings international scientificpractical conference of young scientists "BUILD-MASTER-CLASS-2019» 27.11-29.11.2019. - Kyiv National University of Construction and Architecture, 2019. – 518 p.In addition to two plenary ambushes, the work was carried out in the following nine sections:1. SECTION "Architecture and Design";2. SECTION "Urban planning and land use planning";3. SECTION "Construction, materials and design technology ofbuilding production";4. SECTION "Engineering systems, automated systems and environmental aspects ofconstruction";5. SECTION "Construction vehicles and equipment";6. SECTION "Organization, economics and management in construction";7. SECTION "Information technologies";8. SECTION "Historical, socio-cultural, political, legal andphilosophical aspects ofdevelopment ofarchitecture and construction";9. SECTION "New vectors ofthe transformation construction sector: life сусlе dominant". ; Викладено короткий огляд щорічної Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів «BUILD-MASTER-CLASS-2019», проведену в листопаді 2019 року в Київському національному університеті будівництва і архітектури.