Search results

This article aims to offer some notes related to the question of the insecurity and fear in urban life. Constitutive condition of many, if not all, contemporary societies, fear and insecurity in urban space, or, in public space, are here analized from two thinkers. The sociologist Zygmunt Bauman is present insofar as he considers the fear a constitutive aspect on two life dimensions : on the fragility and the human contingence towards nature, and on the society itself, constituted by rules and norms. The philosopher Giorgio Agamben is here emphasized on two oportunities. The first, when showing the impossibility of experiences made by human on the current societies context. The second when noting contemporary societies as following the concentration camp paradigm. Starting with these two authors, is found the necessity of rescue the public experience, resignify the economy and revalue the political economy.

The article explores the semantic features of urban space. Methods of linguistic analysis are proposed to understand the artistic and figurative features. In particular, the concept of connotation for architectural space is introduced, which is to some extent related to identity. The author traces the evolution of semantic meanings of architectural space on the case of Independence Square in KyivIn the process of evolution, the symbolism of architectural space acquires new meanings. Existing historical spaces are supplemented with new connotations while preserving the original function. Identity, in fact, is one of the forms of connotation of urban space.The space of Independence Square is an example of such a space that constantly changed meanings, while maintaining the main denotation as the main square of the capital. Yes, in the early twentieth century it was a small town square, designed for festivities, gatherings and recreation. Its symbolic, connotative content was democratic accessibility. After World War II and the reconstruction of Khreshchatyk, the square took the form of a ceremonial space with a three-part structure. The semantic significance of the October Revolution Square (reconstruction 1976-1982), intended for ceremonial events and parades, was enshrined in a new spatial concept. The square acquired a pronounced axial symmetrical character, fixed by a monument and a fountain.And already during the last reconstruction numerous the domes of shopping underground complexes, in-between of which sham elements of new identity were chaotically interspersed, became the main compositional accents.Despite a clear pro-Soviet, and later oligarchic-capitalist concept, Independence Square remained a place of identity and unity of the nation. Features of its architecture, the relationship with the relief played an important role in organizing mass rallies and shaping the identity of the Ukrainian nation. But the form of its spatial solution must be emphasized by architectural means to manifest the connotative idea of the nation's desire for freedom and unity. ; Досліджуються семантичні особливості міського простору. Для розуміння художньо-образних особливостей пропонується методи лінгвістичного аналізу, зокрема вводиться поняття конотації для архітектурного простору, що в деякій мірі пов'язане з ідентичністю. Автор прослідковує еволюцію семантичних смислів архітектурного простору на прикладі Майдану Незалежності в м.Києві.

The article explores the semantic features of urban space. Methods of linguistic analysis are proposed to understand the artistic and figurative features. In particular, the concept of connotation for architectural space is introduced, which is to some extent related to identity. The author traces the evolution of semantic meanings of architectural space on the case of Independence Square in KyivIn the process of evolution, the symbolism of architectural space acquires new meanings. Existing historical spaces are supplemented with new connotations while preserving the original function. Identity, in fact, is one of the forms of connotation of urban space.The space of Independence Square is an example of such a space that constantly changed meanings, while maintaining the main denotation as the main square of the capital. Yes, in the early twentieth century it was a small town square, designed for festivities, gatherings and recreation. Its symbolic, connotative content was democratic accessibility. After World War II and the reconstruction of Khreshchatyk, the square took the form of a ceremonial space with a three-part structure. The semantic significance of the October Revolution Square (reconstruction 1976-1982), intended for ceremonial events and parades, was enshrined in a new spatial concept. The square acquired a pronounced axial symmetrical character, fixed by a monument and a fountain.And already during the last reconstruction numerous the domes of shopping underground complexes, in-between of which sham elements of new identity were chaotically interspersed, became the main compositional accents.Despite a clear pro-Soviet, and later oligarchic-capitalist concept, Independence Square remained a place of identity and unity of the nation. Features of its architecture, the relationship with the relief played an important role in organizing mass rallies and shaping the identity of the Ukrainian nation. But the form of its spatial solution must be emphasized by architectural means to manifest the connotative idea of the nation's desire for freedom and unity. ; Досліджуються семантичні особливості міського простору. Для розуміння художньо-образних особливостей пропонується методи лінгвістичного аналізу, зокрема вводиться поняття конотації для архітектурного простору, що в деякій мірі пов'язане з ідентичністю. Автор прослідковує еволюцію семантичних смислів архітектурного простору на прикладі Майдану Незалежності в м.Києві.

The article explores the semantic features of urban space. Methods of linguistic analysis are proposed to understand the artistic and figurative features. In particular, the concept of connotation for architectural space is introduced, which is to some extent related to identity. The author traces the evolution of semantic meanings of architectural space on the case of Independence Square in KyivIn the process of evolution, the symbolism of architectural space acquires new meanings. Existing historical spaces are supplemented with new connotations while preserving the original function. Identity, in fact, is one of the forms of connotation of urban space.The space of Independence Square is an example of such a space that constantly changed meanings, while maintaining the main denotation as the main square of the capital. Yes, in the early twentieth century it was a small town square, designed for festivities, gatherings and recreation. Its symbolic, connotative content was democratic accessibility. After World War II and the reconstruction of Khreshchatyk, the square took the form of a ceremonial space with a three-part structure. The semantic significance of the October Revolution Square (reconstruction 1976-1982), intended for ceremonial events and parades, was enshrined in a new spatial concept. The square acquired a pronounced axial symmetrical character, fixed by a monument and a fountain.And already during the last reconstruction numerous the domes of shopping underground complexes, in-between of which sham elements of new identity were chaotically interspersed, became the main compositional accents.Despite a clear pro-Soviet, and later oligarchic-capitalist concept, Independence Square remained a place of identity and unity of the nation. Features of its architecture, the relationship with the relief played an important role in organizing mass rallies and shaping the identity of the Ukrainian nation. But the form of its spatial solution must be emphasized by architectural means to manifest the connotative idea of the nation's desire for freedom and unity. ; Досліджуються семантичні особливості міського простору. Для розуміння художньо-образних особливостей пропонується методи лінгвістичного аналізу, зокрема вводиться поняття конотації для архітектурного простору, що в деякій мірі пов'язане з ідентичністю. Автор прослідковує еволюцію семантичних смислів архітектурного простору на прикладі Майдану Незалежності в м.Києві.

"Cosmopolitan Spaces in Odesa: A Case Study of an Urban Context is the first book to explore Odesa's cosmopolitan spaces in an urban context from the nineteenth to twenty-first centuries. Leading scholars shed new light on encounters between Jewish, Ukrainian, and Russian cultures. They debate different understandings of cosmopolitanism as they are reflected in Odesa's rich multilingual culture, ranging from intellectual history and education to music, opera, and literature. The issues of language and interethnic tensions, imperialist repression, and language choice are still with us today. Moreover, the book affords a historical view of what lay behind the Odesa myth, as well as insights into the Jewish and Ukrainian cultural revivals of the early twentieth century"--

In the years 1998, 2005 and 2017, three criminal deaths occurred in three spaces close to each other, in the South Zone of the city of Rio de Janeiro. Three middle class youths were brutally murdered and won posthumous tributes, of a sculpture and two graffiti respectively. And in 2018 councilwoman Marielle Franco was murdered, giving rise to a similar social understanding and giving a new meaning to the place where the crime occurred, as well as many others, with artistic interventions. Such spaces and their surroundings, and so many others that punctuate Brazilian cities, could well be called the polygon of violence or the pain circuit, for portraying dead people. In view of this reality, the research presented here deals with an analytical reflection in the light of the concepts of "recollection" and "distraction" by Walter Benjamin, with the communication proposal of Vilém Flusser, also based on the poetics of Fernando Catroga's absence and the cultural studies on the memory of Aleida Assmann, as a proposal for the proper understanding of these practices of urban interventions as a phenomenon and its social function. Finally, the analyzes made it possible to infer that this form of resignification of suffering generates spaces of resilience, since they materialize the memory of the loss in the urban environment, by means of an artistic framework, portraying a last positive image of the deceased, so that other passersby see and be affected by the knowledge of their names and their stories.

The article discusses the impact of the external macro environment for the formation marketing commodity policy agricultural enterprises. On the analyzed both external macro for any agricultural enterprise can open new opportunities and create new threats. Since, then the macro is uncontrolled enterprise should be guided well in it, it track changes and react quickly to them. If any changes which may create for the agricultural enterprises more favorable conditions for the production or marketing, it must make definite adjustments in the strategy of its activities, in order to make the most of these conditions. External power macro and carry a threat to the company, whereas one should take measures to prevent and reduce the negative impact on them. The problem and the necessary conditions of the commercial policy of agricultural enterprises. The basic problems of development of commercial policy for businesses and current conditions. Soundly the necessity of forming marketing commodity policy agricultural enterprises, taking into account the needs and behavior of consumers, promote agricultural products on the market. The main link macro environment that to some extent affect are: economic, natural and environmental, information, scientific, technical, political, legal, socio-cultural and international environment. ; В статье рассмотрено влияние внешней макросреды на формирование маркетинговой товарной политики сельскохозяйственных предприятий. Проанализировано, как внешняя макросреда для любого сельскохозяйственного предприятия может открывать новые возможности или создавать новые угрозы. Поскольк, макросреда является неконтролируемой, то предприятие должно хорошо ориентироваться в ней, отслеживать изменения и быстро реагировать на них. Если какие-либо изменения могут создать для сельскохозяйственного предприятия благоприятные условия для производства или сбыта продукции, оно должно внести определенные коррективы в стратегию своей деятельности для того, чтобы максимально использовать эти условия. Внешние силы макросреды несут в себе и угрозы для предприятия, тогда нужно принимать меры, чтобы предотвратить и уменьшить их негативное влияние. Рассмотрены задачи и необходимые условия формирования товарной политики сельскохозяйственных предприятий. Проанализированы основные проблемы разработки товарной политики для предприятий в современных условиях. Главными звеньями макросреды, которые в той или иной степени влияют на предприятия, являются: экономическая, естественно-экологическая, информационная, научно-техническая, политико-правовая, социально-культурная и международная среды. ; У статті розглянуто вплив зовнішнього макросередовища на формування маркетингової товарної політики сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано, як зовнішнє макросередовище для будь-якого сільськогосподарського підприємства може відкривати нові можливості або створювати нові загрози. Оскільки макросередовище є неконтрольованим, то підприємство мусить добре орієнтуватися в ньому, відстежувати його зміни та швидко реагувати на них. Якщо будь-якi зміни можуть створити для сільськогосподарського підприємства сприятливіші умови для виробництва або збуту продукції, воно повинно внести певні корективи в стратегію своєї діяльності для того, щоб максимально використати ці умови. Зовнішні сили макросередовища несуть у собі й загрози для підприємства, тоді потрібно вживати заходів, щоб їх запобігти i зменшити їх негативний вплив. Розглянуто завдання і необхідні умови формування товарної політики сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано основні проблеми розробки товарної політики для підприємств у сучасних умовах. Основними ланками макросередовища, що тією чи іншою мірою впливають на підприємства, є: економічне, природно-екологічне, інформаційне, науково-технічне, політико-правове, соціально-культурне і міжнародне середовище.

The subject of the study is to understand the phenomenon of dynamism and impulse in the development of urban systems. The purpose of the study is to substantiate theoretical and applied approaches to the organization and controlled development of urban systems, taking into account their dynamic and impulse properties. Research Methods: the article uses a set of methods and approaches that will ensure the conceptual unity of the study of theoretical and practical components of dynamism and impulsivity in urban studies. Results of work. The five–dimensional model of the urban space characterizes the systemic properties of the city and outlines the place of dynamism and impulse in these properties and clarifies their nature. The existing theories of dynamism and impulse and the ways of their use in the development of cities are analyzed, hypotheses are defined, and approaches to the dynamic–impulse development of urban systems are grounded. The main dynamic–impulse clauses were applied to substantiate the concept of spatial organization and socio–economic development of agglomeration formation «Greater Lviv». Conclusions. Taking into account the dynamic–impulse properties in the development of urban– based systems in the example of Lviv allowed to substantiate the requirements in the development of the city related to industry, property rights, development of inclusive economic and political institutions, optimization of city relations with the environment, orientation to the uniqueness of the city.

The article highlights the main trends in modern amerindological urban studies. Based on the analysis of the publications, the author identifies the main scientific problems of the history of pre-Columbian American cities. The article also analyzes the main areas of scientific interest in the regional interaction of Mesoamerican urban centres and cooperation with the agricultural rural periphery in the context of local and regional trade relations, permanent and seasonal migration of population. In addition, the work highlights such a special feature of amerindological urban studies as the study of the symbolism of various urban structures and spaces, especially studies of certain types of buildings, their structure, social or religious functions of palaces, squares, playgrounds, temples, fortresses, the singling out the levels of metaphorical and cosmogonic significance of specific parts of cities in South and Central America. At the same time, the author traces the chronological development and changes in the subject of scientific works devoted to the urban centres of Central Mexico and the Yucatan during the 2000 - the 2020s. Thus, the article demonstrates the topics that were relevant in the publications of the 2000s, and which continued to be in the focus of the scientists in the 2010s. In particular, it deals with the study of structural elements of urban architecture, theirdesign, purpose and functional changes during different periods time, in particular hydraulic structures such as dams, bridges, pools, viaducts. In addition, the paper reviews the main trends in pre-Columbian American urban studies that have emerged or become extremely relevant over the last decade. Among the latter, it is worth noting the study of the reflection of social stratification of the population in the geographical zoning of cities and the existence of separate "closed" areas for specific ethnic or social groups, economic specifications of certain areas of cities, as well as those works on urban space analysis in Mesoamerica, which were caused by the influence of political and demographic processes in the region. The article covers the publications of the main scientific amerindological journals and publications, edited in English and Spanish in both Europe and America. ; У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікацій автор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначити про дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій палаців, площ, майданчиків для гри в м'яч, храмів, фортець. Також у статті проаналізовано основні напрями зацікавленості вчених стосовно регіональної взаємодії міст Мезоамерики, а також кооперації з аграрною сільською периферією у контексті функціонування локальних та регіональних торгівельних зв'язків, постійних та сезонних міграцій населення. Крім цього, робота висвітлює таку особливу рису америндологічних урбаністичних досліджень, як вивчення символізму різних міських структур та просторів, виділення вченими рівнів метафоричної та космогонічної значущості окремих частин міст як у Південній, так і в Центральній Америці.Водночас автор публікації простежує хронологічний розвиток та зміни в тематиці наукових праць, присвячених міським центрам Центральної Мексики та Юкатану протягом 2000–2020-х рр. Зокрема, у статті виокремлено ті теми, що були актуальними у публікаціях 2000-х рр. і цікавили науковців у 2010- х рр. Йдеться про дослідження структурних елементів міської архітектури, їхньої конструкції, призначення та функціональних змін протягом різних періодів часу, наприклад, гідротехнічних споруд, таких як дамби, мости, басейни, віадуки. Крім цього, у роботі зроблено огляд головних трендів урбаністичних студій Доколумбової Америки, що виникли або стали надзвичайно актуальними протягом останнього десятиліття. Серед останніх варто зазначити про дослідження соціальної стратифікації населення у географічному районуванні міст та існування окремих «закритих» зон, призначених для специфічних етнічних чи суспільних груп міщан, господарської спеціалізації певних районів міст, а також праці, які присвячені аналізу змін міського простору урбаністичних центрів Мезоамерики, що були спричинені впливом політичних та демографічних процесів у регіоні. Стаття охоплює публікації передових наукових америндологічних журналів та видань англійською та іспанською мовами як у Європі, так і в Америці.

Review of Oksana Ovsiyuk's monograph "Life after the Occupation: The Life of Kievans 1943 - 1945". Kyiv: Duliby, 2017 ; Рецензія на монографію Оксани Овсіюк "Життя після окупації:побут киян 1943 - 1945 рр.". Київ: "Дуліби", 2017 р.