Problem setting. The active development of the service sector contributes to the growth of scientists' attention to the concept of marketing relations, the center of which is a customer-oriented approach. This concept is especially relevant for the field of medical services, as the quality of these services not only forms aspects of patient satisfaction, but also determines their quality of life and longevity. The Ukrainian model of health care and the provision of medical services has recently been in the process of reform. The changes affect key elements of the functioning of the medical sector: transformation of the structure of the medical services market, aimed at increasing the share of the private sector, changing the principles and conditions of financing, improving the system of medical education and quality of health care. The insurance mechanism in the system of medical services is being reformed and the system of legal regulation of state medical institutions is being changed. One of the key tasks of the reform is to ensure the orientation of the health care system to meet the needs of patients in treatment. This necessitates scientific research in the interaction of two key aspects of medical service – the patient (recipient of medical services) and the medical worker (institution of medical services). Recent research and publications analysis. Ukrainian researchers have devoted their work to analyzing the needs of patients in the system of patient-medical institution and finding effective mechanisms for managing medical institutions to meet these needs. The analysis of patients' opinions on the availability, satisfaction with the provision of medical services and health care reform was conducted by scientists Shkrobanets, V. Galkin researched the issue of improving outpatient therapeutic care as an urgent task of health care. English scientists S. Cavanagh and K. Chadwick identified the basic needs of public health. They analyzed the needs, aspirations and goals: welfare, quality of life and public policy in the field of medicine, and conducted applied research on the quality of life. However, given the realities of the development of the medical services market in Ukraine, patient orientation issues need to be explored in more depth. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Ukrainian patients face significant difficulties in obtaining medical services. In addition to physiological problems, there are psychological problems associated with the implementation of the choice among the complex processes of diagnosis and treatment. The greatest responsibility for health care processes lies with physicians, heads of health care facilities, and other health care providers who are aware of patients' needs and are responsible for the functioning of the system. Their ability to identify problems and respond appropriately to public demand is fundamental to working in terms of their competencies. Thus, the competence of health professionals is a systemic factor that contributes to the patient's receipt of high-level medical services. Paper main body. Modern market relations are subject to economic laws that are specific to management and are in conflict with the methods of administration. Medical care within market relations is a specific type of intangible production, filled with economic characteristics. In recent years, Ukraine's medical sector has achieved significant results in overcoming the crisis that arose during the establishment of independence in all spheres of society, and, as a result of global social, political and economic changes, continues to be reformed. The essence of the current stage of health care reform in Ukraine is characterized by objective conditions under which medical services become a commodity, and the relationship between doctor and patient in its content begins to be defined as marketing with the predominant role of the patient. The introduction of economic criteria in the activities of the medical sector in modern market relations is determined by the need to develop the health care system. At the same time, the reform of health care delivery is being transformed into a system that regulates supply and demand in the health care market. Conclusions of the research and prospects for further studies. According to the results of the research, it is established that Ukrainian consumers average the patient's focus on medical services. Among the key, unresolved issues that hinder the introduction of patient orientation are the insufficiently comfortable conditions of patients' stay in inpatient facilities and treatment, insufficient effectiveness of treatment in general and the results obtained. Weaknesses include low awareness of health services in public health facilities, lack of focus on patient health, lack of psychological support for patients during treatment and rehabilitation, late delivery of services, and problems with non-compliance. This creates a field for new research to address the identified problems. ; Зазначено, що реалії сьогодення вказують на те, що підвищення показників здоров'я населення можливо досягнути, якщо приділяти належну увагу пацієнту. Зауважено, що лікар і пацієнт є основними суб'єктами надання та отримання медичних послуг. Доведено, що основною сутністю їх взаємовідносин стає надання та отримання медичної допомоги, а також задоволення цільових потреб як надавача, так і споживача медичних послуг. Вказано, що орієнтованість медичного сектора на пацієнта як основного отримувача медичних послуг – це важливий показник оцінки якості роботи медичних закладів, а задоволеність пацієнта роботою медичного сектора є показником рівня її якості. Проведено аналіз задоволеності пацієнтами медичними послугами. Проаналізовано основні засади і принципи системи надання медичних послуг пацієнту.
Problem setting. The active development of the service sector contributes to the growth of scientists' attention to the concept of marketing relations, the center of which is a customer-oriented approach. This concept is especially relevant for the field of medical services, as the quality of these services not only forms aspects of patient satisfaction, but also determines their quality of life and longevity. The Ukrainian model of health care and the provision of medical services has recently been in the process of reform. The changes affect key elements of the functioning of the medical sector: transformation of the structure of the medical services market, aimed at increasing the share of the private sector, changing the principles and conditions of financing, improving the system of medical education and quality of health care. The insurance mechanism in the system of medical services is being reformed and the system of legal regulation of state medical institutions is being changed. One of the key tasks of the reform is to ensure the orientation of the health care system to meet the needs of patients in treatment. This necessitates scientific research in the interaction of two key aspects of medical service – the patient (recipient of medical services) and the medical worker (institution of medical services). Recent research and publications analysis. Ukrainian researchers have devoted their work to analyzing the needs of patients in the system of patient-medical institution and finding effective mechanisms for managing medical institutions to meet these needs. The analysis of patients' opinions on the availability, satisfaction with the provision of medical services and health care reform was conducted by scientists Shkrobanets, V. Galkin researched the issue of improving outpatient therapeutic care as an urgent task of health care. English scientists S. Cavanagh and K. Chadwick identified the basic needs of public health. They analyzed the needs, aspirations and goals: welfare, quality of life and public policy in the field of medicine, and conducted applied research on the quality of life. However, given the realities of the development of the medical services market in Ukraine, patient orientation issues need to be explored in more depth. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Ukrainian patients face significant difficulties in obtaining medical services. In addition to physiological problems, there are psychological problems associated with the implementation of the choice among the complex processes of diagnosis and treatment. The greatest responsibility for health care processes lies with physicians, heads of health care facilities, and other health care providers who are aware of patients' needs and are responsible for the functioning of the system. Their ability to identify problems and respond appropriately to public demand is fundamental to working in terms of their competencies. Thus, the competence of health professionals is a systemic factor that contributes to the patient's receipt of high-level medical services. Paper main body. Modern market relations are subject to economic laws that are specific to management and are in conflict with the methods of administration. Medical care within market relations is a specific type of intangible production, filled with economic characteristics. In recent years, Ukraine's medical sector has achieved significant results in overcoming the crisis that arose during the establishment of independence in all spheres of society, and, as a result of global social, political and economic changes, continues to be reformed. The essence of the current stage of health care reform in Ukraine is characterized by objective conditions under which medical services become a commodity, and the relationship between doctor and patient in its content begins to be defined as marketing with the predominant role of the patient. The introduction of economic criteria in the activities of the medical sector in modern market relations is determined by the need to develop the health care system. At the same time, the reform of health care delivery is being transformed into a system that regulates supply and demand in the health care market. Conclusions of the research and prospects for further studies. According to the results of the research, it is established that Ukrainian consumers average the patient's focus on medical services. Among the key, unresolved issues that hinder the introduction of patient orientation are the insufficiently comfortable conditions of patients' stay in inpatient facilities and treatment, insufficient effectiveness of treatment in general and the results obtained. Weaknesses include low awareness of health services in public health facilities, lack of focus on patient health, lack of psychological support for patients during treatment and rehabilitation, late delivery of services, and problems with non-compliance. This creates a field for new research to address the identified problems. ; Зазначено, що реалії сьогодення вказують на те, що підвищення показників здоров'я населення можливо досягнути, якщо приділяти належну увагу пацієнту. Зауважено, що лікар і пацієнт є основними суб'єктами надання та отримання медичних послуг. Доведено, що основною сутністю їх взаємовідносин стає надання та отримання медичної допомоги, а також задоволення цільових потреб як надавача, так і споживача медичних послуг. Вказано, що орієнтованість медичного сектора на пацієнта як основного отримувача медичних послуг – це важливий показник оцінки якості роботи медичних закладів, а задоволеність пацієнта роботою медичного сектора є показником рівня її якості. Проведено аналіз задоволеності пацієнтами медичними послугами. Проаналізовано основні засади і принципи системи надання медичних послуг пацієнту.
The quality of veterinary medicine products produced by domestic enterprises, its competitiveness, today, unfortunately, is not yet a strong and unpromising indicator of individual enterprises. At the same time it is necessary to recognize that the reforms carried out in the country orient the producers of products, including for veterinary medicine, to reassess their outdated tendencies towards the improvement of production, which would ensure the production of quality and safe products for veterinary medicine. first of all, about veterinary preparations, the use of which would effectively ensure the welfare of livestock, poultry and other industries, contribute to the preservation of human health and ecological balance of the natural environment. And even at the enterprises of veterinary medicine came the understanding that the introduction of effective systems of quality management of products will be able to ensure the stable position of enterprises both in the field of production and in the market of products for veterinary medicine. Of course, the implementation of an effective quality management system requires a high level of professionalism, mastering modern methods and technologies, and most importantly an appropriate level of staff qualification. This will help to ensure that the very process of developing new veterinary preparations, respectively their testing and production, will be based on the basic principles of the quality system, which will ensure that the products are manufactured and controlled in accordance with strict compliance with the requirements of the regulatory technical documentation and standards. The market for veterinary medicine products is already orienting manufacturers to the production of quality, efficient and competitive products, in a new way, taking into account foreign experience to consider contacts with all entities involved in the production and supply of veterinary drugs. In this important role is given to marketing, which accompanies production, helps him to organize and manage not only production, but also the sale of manufactured products. It is marketing that can provide relevant to the market situation, planning the range of products, its characteristics, evaluating competitors, formulate proposals and analyze consumer demand. It is clear that the quality of veterinary preparations is ensured by a set of measures, including market principles. The main ones, including mechanisms for quality control of veterinary products are regulated in the Laws of Ukraine "On Veterinary Medicine", "On Basic Principles of State Supervision (Control) in the Field of Economic Activity", "On Consumer Protection", "On Withdrawal, Processing, Processing, utilization, destruction or further use of substandard and dangerous products ", licensed conditions for conducting business activities in the production of veterinary preparations," Regulations on the registration (re-registration) of veterinary drugs, substances, g of feed and feed additives in Ukraine. The main parameters of these documents are already taken into account in the harmonization of legislative and regulatory documents of Ukraine. ; Якість продукції для ветмедицини, яку виробляють вітчизняні підприємства, її конкурентоспроможність, сьогодні на жаль, ще не є сильним і безапеляційним показником окремих підприємств. В той же час, необхідно визнати, що реформи, які проводяться у державі орієнтують виробників продукції, в т. ч. і для ветеринарної медицини до переоцінки своїх застарілих тенденцій в сторону удосконалення виробництв, що забезпечувало б виробництво якісної і безпечної продукції для ветмедицини, йдеться в першу чергу про ветеринарні препарати, застосування яких ефективно забезпечувало б благополуччя тваринництва, птахівництва і інших галузей, сприяло збереженню здоров'я людей і екологічної рівноваги природнього середовища. Та й на самих підприємствах ветмедицини прийшло розуміння того, що саме впровадження ефективних систем управління якістю продукції спроможне забезпечити стійке становище підприємств як у сфері виробництва так і на ринку продукції для ветмедицини. Звичайно, впровадження ефективної системи управління якістю вимагає високого професіоналізму, освоєння сучасних методів і технологій, а головне відповідного рівня кваліфікації персоналу. Це сприятиме тому, що вже сам процес розробки нових ветеринарних препаратів, відповідно і їх апробації та виробництво буде базуватися на основних принципах системи якості, яка гарантуватиме, що вироблена продукція виробляється і контролюється відповідно до чіткого дотримання вимог нормативно-технічної документації і стандартів. Ринок продукції для ветмедицини уже орієнтує виробників на виробництво якісної, ефективної і конкурентоспроможної продукції, по-новому, з врахуванням зарубіжного досвіду розглядати контакти з усіма суб'єктами, які причетні до виробництва і поставок в обіг ветеринарних препаратів. В цьому важлива роль відводиться маркетингу, який супроводить виробництво, допомагає його організувати і управляти не тільки виробництвом, а й збутом виробленої продукції. Саме маркетинг може давати відповідні на ситуацію на ринку, планування асортименту продукції, її характеристики, оцінки конкурентів, формує пропозиції і аналізує споживацький попит. Зрозуміло, що якість ветеринарних препаратів забезпечується комплексом заходів, в т. ч. і принципами ринку. Основні із них, зокрема і механізми контролю якості ветпрепаратів регламентовані в Законах України «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист прав споживачів», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної і небезпечної продукції», ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів, «Положення про реєстрацію (перереєстрацію) ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок в Україні». Основні параметри цих документів уже враховуються при гармонізації законодавчих і нормативно-регламентуючих документів України.
The article deals with general approaches to understanding the meaning of youth entrepreneurship, provides problems that young people face from the birth of an idea to its implementation, analyzes the main obstacles to the youth entrepreneurship development such as legal uncertainty, lack of financial resources, reduction of state programs, low professional training level, insecurity of entrepreneurs in stability, theft of business ideas, etc.In order to develop youth entrepreneurship and increase the level of self-employment among the youth, the necessary changes regarding each function of youth entrepreneurship, as economic, social and creative, are considered.The authors have supplemented the decision making mechanism on entrepreneurial activity in youth, taking into account the prospects of participation in start-ups and business clubs, and trends in the development of the national economy sector, especially high-tech.According to the results of the study, the article provides concrete measures that promote the youth entrepreneurship development, initiatives aimed directly at working with young people as entrepreneurs, perspective platforms for solving social problems, introducing the philosophy of new entrepreneurial values.So, among the important initiatives are lobbying the interests of young people, introducing effective medium-term forecasting of the labor market, introducing internships for students, developing cluster initiatives for entrepreneurship, promoting the spread of social responsibility of large businesses to support young people in small businesses, promoting the creation of a positive image of a young entrepreneurs, development of the system counseling for young professionals, tax or other benefits for those who support young people, creating a network symbiosis business with incubators, credit institutions and innovative or technology parks.The authors emphasize that entrepreneurship for young people should become the subject of increasing attention from all levels of government, responsible business, the public, international organizations as it promotes the formation of the middle class, the stabilization of society, the employment of young people and other social and economic tasks, as well as directly defines the welfare and level of national income of the country. ; В статье рассмотрены общие подходы к пониманию сути молодежного предпринимательства, приведены проблемы, с которыми молодые люди сталкиваются с момента зарождения идеи до ее реализации, проанализированы основные препятствия развития молодежного предпринимательства, такие как правовая неурегулированность, отсутствие финансовых ресурсов, сокращение государственных программ, низкий уровень профессиональной подготовки, неуверенность предпринимателей в стабильности, кража бизнес-идей и др. С целью развития молодежного предпринимательства и повышения уровня самозанятости молодежи рассмотрено необходимые изменения для каждой функции молодежного предпринимательства, как экономической, социальной и креативной. Авторами дополнен механизм формирования решения о предпринимательской деятельности у молодежи с учетом перспектив участия в стартап и бизнес-клубах, тенденций развития отраслей народного хозяйства, прежде всего высокотехнологических.По результатам проведенного исследования в статье предложены конкретные мероприятия, которые способствуют развитию молодежного предпринимательства, инициативы, направленные непосредственно на работу с молодежью, как предпринимателями, перспективные платформы решения социальных проблем, внедряя философию новых предпринимательских ценностей.Так, среди важных инициатив являются лоббирование интересов молодежи, внедрение эффективного среднесрочного прогнозирования рынка труда, введение стажировки для студентов, развитие кластерных инициатив предпринимательской деятельности, содействие распространению социальной ответственности крупного бизнеса по поддержке молодежи в малом бизнесе, содействие созданию положительного имиджа молодого предпринимателя, развитие системы консультирование для молодых специалистов, налоговые или другие льготы для тех, кто поддерживает молодежь, создание симбиоза сети бизнес-инкубаторов, кредитных учреждений и инновационных или технологических парков. Авторами отмечено, что предпринимательство для молодежи должно стать предметом все большего внимания со стороны всех уровней власти, ответственного бизнеса, общественности, международных организаций, поскольку оно способствует формированию среднего класса, стабилизации общества, обеспечению занятости молодежи и решению других социально-экономических задач, а также непосредственно определяет благосостояние и уровень национального дохода страны. ; В статті розглянуто загальні підходи до розуміння суті молодіжного підприємництва, наведено проблеми, з якими молоді люди зіштовхуються від народження ідеї до її реалізації, проаналізовано основні перешкоди розвитку молодіжного підприємництва, такі як правова неврегульованість, відсутність фінансових ресурсів, скорочення державних програм, низький рівень професійної підготовки, невпевненість підприємців у стабільності, крадіжка бізнес-ідей тощо. З метою розвитку молодіжного підприємництва та підвищення рівня самозайнятості молоді розглянуто необхідні зміни щодо кожної функції молодіжного підприємництва, як то економічної, соціальної та креативної. Авторами доповнено механізм формування рішення про підприємницьку діяльність у молоді з урахуванням перспектив участі у стартап та бізнес-клубах, та тенденцій розвитку галузей народного господарства, перш за все високотехнологічних. За результатами проведеного дослідження в статті наведено конкретні заходи, які сприяють розвитку молодіжного підприємництва, ініціативи, спрямовані безпосередньо на роботу з молоддю, як підприємцями, перспективні платформи вирішення соціальних проблем, впроваджуючи філософію нових підприємницьких цінностей. Так, серед важливих ініціатив є лобіювання інтересів молоді, запровадження ефективного середньострокового прогнозування ринку праці, впровадження стажування для студентів, розвиток кластерних ініціатив підприємницької діяльності, сприяння поширенню соціальної відповідальності великого бізнесу щодо підтримки молоді у малому бізнесі, сприяння створенню позитивному іміджу молодого підприємця, розвиток системи консультування для молодих фахівців, податкові або інші пільги для тих, хто підтримує молодь, створення симбіозу мережі бізнес-інкубаторів, кредитних установ та інноваційних або технологічних парків. Авторами наголошено, що підприємництво для молоді повинно стати предметом все більшої уваги з боку всіх рівнів влади, відповідального бізнесу, громадськості, міжнародних організації оскільки воно сприяє формуванню середнього класу, стабілізації суспільства, забезпеченню зайнятості молоді та вирішенню інших соціально-економічних завдань, а також безпосередньо визначає добробут та рівень національного доходу країни.
Козлова В. Я., Денисова О. Дослідження концепції сталого землекористування в умовах формування соціально-орієнтованої ринкової економіки.Аграрна спрямованість країни потребує вдосконалення використання земельних ресурсів, як основного фактора виробництва. Земля є основою людського існування, визначає її важливу роль у процесі соціально-економічного розвитку суспільства. Як основа екосистеми, знаряддя і предмет виробництва, об'єкт права власності вона є базисом сталого розвитку, умовою соціального прогресу та добробуту людини. Впровадження еколого-економічних основ збалансованого землекористування, є вкрай необхідною проблемою. Сьогодні в Україні належним чином не забезпечується раціональне використання та охорона земельних ресурсів, відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель. Оскільки процеси земельного реформування відбуваються повільно, земельне питання став вкрай політизованим, а перехід землі ефективним господарям - практично заблокованим. У зв'язку з цим загострилися питання збереження, раціонального використання і розширеного відтворення земельних ресурсів як базису сталого розвитку України. Актуальною проблемою сьогодення є вирішення цих питань відповідно до принципів сталого розвитку, задекларованих на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992 р.). Виникає необхідність формування нової парадигми землекористування в Україні - концепції сталого землекористування, яка могла б забезпечити підвищення добробуту людей, вирішити проблеми, пов'язані з деградацією навколишнього середовища, поліпшення екологічного стану земель. У статті розглянуто питання проведення аналізу нової парадигми землекористування в Україні - концепції стійкого землекористування в умовах формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, визначенні еколого-економічних основ збалансованого землекористування і виявленні шляхів їх впровадження.козлова в. я., Денисова О. Исследование концепции устойчивого землепользования в условиях формирования социально-ориентированной рыночной экономики. Интенсивное использование природных ресурсов, в том числе и земельных, привело к актуализации решения проблемы природопользования в Украине. В настоящее время в Украине сформировался такой уровень экономических отношений, который характеризуется увеличением антропогенного воздействия на окружающую среду, что отражается на эффективности многих отраслей народного хозяйства и экологического состояния окружающей среды. Аграрная направленность страны требует совершенствования использования земельных ресурсов, как основного фактора производства. Земля является основой человеческого существования, определяет ее важную роль в процессе социально-экономического развития общества. Как основа экосистемы, орудия и предмет производства, объект права собственности она является базисом устойчивого развития, условием социального прогресса и благосостояния человека. Внедрение эколого-экономических основ сбалансированного землепользования, является крайне необходимой проблемой.Сегодня в Украине должным образом не обеспечивается рациональное использование и охрана земельных ресурсов, воспроизводства продуктивного потенциала сельскохозяйственных земель. Поскольку процессы земельного реформирования происходят медленно, земельный вопрос стал крайне политизированным, а переход земли эффективным хозяевам - практически заблокированным. В связи с этим обострились вопросы сохранения, рационального использования и расширенного воспроизводства земельных ресурсов как базиса устойчивого развития Украины. Актуальной проблемой современности является решения этих вопросов в соответствии с принципами устойчивого развития, задекларированных на конференции ООН в Рио-де-Жанейро (1992 г.). Возникает необходимость формирования новой парадигмы землепользования в Украине - концепции устойчивого землепользования, которая могла бы обеспечить повышения благосостояния людей, решить проблемы, связанные с деградацией окружающей среды, улучшение экологического состояния земель. В статье рассмотрены вопросы проведения анализа новой парадигмы землепользования в Украине - концепции устойчивого землепользования в условиях формирования социально-ориентированной рыночной экономики, определении эколого-экономических основ сбалансированного землепользования и выявлении путей их внедрения. Інтенсивне використання природних ресурсів, у тому числі і земельних, призвело до актуалізації вирішення проблеми природокористування в Україні. В даний час в Україні сформувався такий рівень економічних відносин, який характеризується збільшенням антропогенного впливу на навколишнє середовище, що відбивається на ефективності багатьох галузей народного господарства та екологічного стану навколишнього середовища.Kozlova V., Denisova O. Research of the concept of steady land use in the conditions of formation of socially oriented market economy.The intensive use of natural resources, including land, has led to problems of environmental mainstreaming solutions inUkraine. At present,Ukrainehas formed a level of economic relations, which is characterized by increasing human impact on the environment, which affects the performance of many sectors of the economy and the state of the environment. The agrarian orientation of the country requires a better use of land resources as the main factor of production. Land is the basis of human existence, determines its important role in the socio-economic development of society. As the foundation of the ecosystem, the instruments and the subject of production, it is an object of property rights is the basis of sustainable development, a condition for social progress and human welfare. The introduction of environmental and economic foundations of a balanced land use, is essential problem. Today,Ukraineis not properly ensured sustainable use and protection of land resources, the reproduction of the productive potential of agricultural land. Since the processes of land reform is slow, the land issue has become highly politicized, and the effective transfer of the land owners - virtually locked. In this regard, sharpened the conservation, sustainable use and expanded reproduction of land resources as a basis for sustainable development ofUkraine. Urgent problem of our time is to address these issues in accordance with the principles of sustainable development, declared at a UN conference inRio de Janeiro(1992). There is a need for a new paradigm of land inUkraine- the concept of sustainable land use, which could ensure the well-being of people, to solve the problems associated with environmental degradation, ecological improvement of the land. In the article the questions of lead through of analysis of new paradigm of land-tenure are considered inUkraineare conceptions of steady land-tenure in the conditions of forming of the social-oriented market economy, determination of ekologo-ekonomicheskikh bases of the balanced land-tenure and exposure of ways of their introduction.
За останні роки активно дискусується питання про розвиток сільських територій, і в цьому покладають надії на кооперацію. Саме слово кооперація стало часто вживаним. Проте розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, домінуючої в економіках у розвинутих країнах світу, в тому числі і в Європейському Союзі ще не став домінуючим в Україні. Зважаючи на те, що Україна є потужною аграрною країною, розвиток кооперації повинен сприяти як розвитку сільських територій, так і гарантувати продовольчу безпеку. Сьогодні сільська громада є основою побудови громадського суспільства і відродження національних традицій. Українське село і селянство було і залишається носієм моралі, національної культури і забезпечення здорового способу життя країни. У національному і державному вимірах актуальність дослідження цих проблем визначається викликами сучасного суспільства, орієнтованого на глобалізацію, що загрожує втратою національної ідентичності. Одним з виявів і наслідків цього процесу є посилення соціально-економічного занепаду і культурної деградації села, що стало гострою проблемою сучасного розвитку України та гальмує реалізацію всього державотворчого потенціалу. Одним із шляхів виходу з цієї кризової ситуації є виховання господарської культури через створення позитивного іміджу сільського господаря та реалізації декларованого державою курсу на збереження та сталий розвиток села, запровадження ефективних господарських механізмів, піднесення загального і культурного рівня населення, його добробуту. В цьому плані кооперативний сектор економіки повністю відповідає поставленим суспільством завданням високоефективної трансформації сільського способу життя українського селянства, вирішенню нагальних питань повномасштабної зайнятості, прискореного становлення середнього класу, забезпечення продовольчої безпеки країни. Вирішальним кроком до ринкового господарства є прискорене збільшення самостійних товаровиробників – власників, індивідуальних, колективних, кооперативних, інших, без яких ринкова економіка неможлива і саме це для наших реалій, є надзвичайно важливим в розумінні обов'язкової присутності в ній масової, всесторонньо розвинутої обслуговуючої кооперації. Головною сутністю обслуговуючої кооперації є її головний стратегічний принцип, пов'язаний з об'єднанням сільськогосподарських товаровиробників із споживачами виробленої ними продукції на умовах окупності й дохідності її виробництва в умовах розвинутого ринкового господарства. Кооперування (об'єднання) громадян (домогосподарств), інших невеликих товаровиробників, які виробляють не значну кількість різної товарної продукції сільськогосподарського призначення і яка на продовольчих ринках має великий регіональний споживчий попит в силу об'єктивних обставин неможуть її туди доставляти власними зусиллями у зв'язку з незначними об'ємами, віддаленістю від продовольчих ринків, відсутністю переробки і зберігання, а також в наявності постійних споживачів тощо, спонукає їх створювати обслуговуючі кооперативи, тобто за рахунок власних зусиль і коштів напрацьовувати інфраструктурну надбудову у вигляді кооперативних утворень різних типів, характерних для конкретних умов даних територій, які на правах приватної власності належатимуть їх засновникам. Особливо важливим для гарантування продовольчої безпеки українського суспільства в сьогоднішніх умовах є логічний розвиток і збереження громадського тваринництва, зокрема молочного скотарства, яке для сільського населення має стратегічне значення як ресурс для власного споживання дешевої і вкрай необхідної молочної продукції, а з іншого боку, ресурс постійних грошових надходжень для відтворення життєдіяльності домогосподарств, які утримують корів. Маркетингова стратегія підприємств молочної промисловості орієнтована виключно на кінцевий продукт, майже повністю виключила із ланцюга проходження молока і молокопродуктів до споживача первинного виробника. Значні зміни в структурі сукупних ресурсів домогосподарств (особливо в сільській місцевості) пов'язані зі скороченням грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції, ростом трудової міграції економічно активного населення, підвищенням рівня пенсійного забезпечення. Низькі закупівельні ціни на молоко, як сировину і високі ціни на молочну продукцію переробних підприємств та націнки у торговій мережі провокують стагнатації внутрішнього ринку із зростання цін на неорганізованих ринках, які майже зрівнялися з цінами у супермаркетах. Доходимо висновку, що при існуючій закупівельній спроможності населення збільшення виробництва молока і його заготівель втрачає свою економічну мотивацію. Необхідними для практичної діяльності кооперативних утворень будуть поглиблені дослідження взаємозв'язків між наявним поголів'ям корів в домогосподарствах населення, їх продуктивністю, а також товарністю реалізованого молока (реалізовано до виробленого), які мають безпосередній вплив на окупність утримання корів і ефективність господарської діяльності. Обслуговуюча кооперація на селі – реальна основа продовольчої безпеки. ; In recent years, the issue of the development of rural areas has been actively debated, and hopes for co-operation are in it. On the contrary, that exactly is the word co-operation has become used in our communication. However, the development of agricultural servicing cooperation, dominant in economies in developed countries, including the European Union, has not yet become dominant in Ukraine. Given the fact that Ukraine is a powerful agricultural country, the development of co-operation should promote the development of rural areas and guarantee food security. Today, the rural community is the foundation of building a civil society and reviving national traditions. Ukrainian village and peasantry was and remains the bearer of morality, national culture and ensuring a healthy lifestyle of the country. In the national and state dimensions, the relevance of the study of these problems is determined by the challenges of modern society, focused on globalization, which threatens the loss of national identity. One of the manifestations and consequences of this process is the increase of socio-economic decline and cultural degradation of the countryside, which has become an acute problem of the modern development of Ukraine and impedes the realization of all state-building potential. One way out of this crisis situation is to cultivate economic culture through the creation of a positive image of the rural owner and the implementation of the course declared by the state on the preservation and sustainable development of the countryside, introduction of effective economic mechanisms, raising the general and cultural level of the population and its welfare. In this regard, the cooperative sector of the economy fully meets the goals set by the society for highly effective transformation of the rural lifestyle of the Ukrainian peasantry, solving urgent issues of full employment, accelerating the formation of the middle class, and ensuring the country's food security. A decisive step towards a market economy is the accelerated growth of independent commodity producers – owners, individual, collective, cooperative, others, without which the market economy is impossible and this is precisely this, for our realities, is extremely important in the sense of the mandatory presence in it of a mass, fully developed service co-operation. The main essence of the service of cooperation is its main strategic principle connected with the association of agricultural producers with consumers of their products produced on the terms of payback and profitability of its production in a developed market economy. Co-operation (association) of citizens (households), other small commodity producers who produce a small amount of different commodity products for agricultural purposes and which in the food markets has a large regional consumer demand because of objective circumstances, it can not deliver it there by their own efforts in connection with insignificant volumes of remoteness from food markets, the lack of processing and storage, as well as the presence of regular consumers, etc., causes them to create service cooperatives, that is, for using its own efforts and means to develop an infrastructure superstructure in the form of cooperative formations of different types, specific for the specific conditions of these territories, which, on the rights of private property, will belong to their founders. Especially important for ensuring food security of Ukrainian society in today's conditions is the logical development and preservation of public livestock, in particular dairy cattle breeding, which for the rural population has a strategic importance as a resource for own consumption of cheap and extremely necessary dairy products, and, on the other hand, a resource of constant money revenues to restore the livelihoods of households that hold cows. The marketing strategy of dairy enterprises is focused solely on the final product, almost completely excluded from the chain of milk and milk products passing to the consumer of the primary producer. Significant changes in the structure of aggregate household resources, especially in rural areas, are associated with a reduction in cash receipts from agricultural sales, an increase in labor migration of the economically active population, and an increase in the level of pensions. Low purchasing prices for milk as raw materials and high prices for dairy products from processing enterprises and mark-ups in the trading network provoke stagnation of the domestic market with rising prices on unorganized markets, which almost equaled the prices in supermarkets. We conclude that, with the existing purchasing power of the population, an increase in milk production and its harvesting loses its economic motivation. Necessary for practical activity of cooperative formations will be deepened studies of the interrelations between the existing cow population in households, their productivity, and also the commodity of sold milk (sold to the produced), which directly have a direct impact on the payback of cows and the efficiency of economic activity. The cooperative operation in the countryside is a real basis of food security.
Объектом исследования являются теоретико-практические аспекты децентрализации в рамках проведения трансформационных изменений системы местного самоуправления в Украине. Одним из самых проблемных мест является наличие достаточно многих различных подходов, методов и способов реформирования страны, что требует существенных изменений, которые должны быть направлены на создание открытой политической системы. А также развитие гражданского общества и рост уровня благополучия каждого отдельного гражданина.Проведен анализ современного состояния системы местного самоуправления в контексте результатов успешной реализации реформы децентрализации. Определены основные пошаговые направления внедрения реформы децентрализации до момента ее завершения. Фактическое воплощение всех запланированных мероприятий по очерченным направлениям затруднено дальнейшим совершенствованием межбюджетных отношений и является сложной и длительной процедурой.В процессе исследования использованы общенаучные и специальные методы исследования. В частности, диалектический метод познания позволил исследовать теорию децентрализации как новой системы управления. Методы научного исследования и определения принципа комплексности методологической базы позволили обеспечить объективность и достоверность основных положений выводов.В ходе исследования проведен ретроспективный анализ и дана оценка показателей местных бюджетов, что позволило выявить возможности для улучшения жизни в каждом населенном пункте и в стране в целом. Определены направления эффективного использования финансовых ресурсов территориальных общин, которые предусматривают:направление средств на развитие внутреннего рынка, создание инвестиционных платформ и проведение обучения местных фермеров с целью объединения в кооперативы;рационализацию расходов на социальную сферу (просмотр льгот, распространение платных услуг, пересмотр уровня минимальной заработной платы и прожиточного минимума);проведение обучения руководящего состава территориальной общины по использованию публичных средств.В результате децентрализации их реализация обеспечит возможность получить полномочия и ресурсы, которые предоставят органам местного самоуправления больше возможностей для развития территорий, создания современной образовательной, медицинской, транспортной, жилищно-коммунальной инфраструктуры. По сравнению с аналогичными методами реализации децентрализации предложенные направления позволят эффективно распределить финансовые ресурсы с учетом существующих тенденций развития, что, в свою очередь, усилит роль местного самоуправления. ; The object of research is theoretical and practical aspects of decentralization in the framework of the transformational change of the system of local self-government in Ukraine. One of the most problematic places is the presence of many different approaches, methods and ways of reforming the country, which requires significant changes that need to be aimed at creating an open political system. As well as the development of civil society and increase the welfare of every individual citizen.The analysis of the current state of the system of local government is made in the context of the results of successful implementation of the decentralization reform. The main directions of implementation of decentralization reform until its completion are step-by-step determined. The actual implementation of all planned activities outlines areas that hampered the further improvement of intergovernmental fiscal relations is complex and lengthy procedure. In the process of research, general scientific and special research methods were used. In particular, the dialectical method of cognition allows to explore the theory of decentralization as a new management system. The methods of scientific research and determination of the principle of the complexity of the methodological base have allowed to ensure the objectivity and reliability of the main provisions of the conclusions.Retrospective analysis and evaluation of indicators of local budgets are conducted, which helped to identify opportunities for improvement of life in each locality and in the country as a whole. The directions of effective use of financial resources of local communities, providing:direction of funds for the development of the internal market, the creation of investment platforms and the training of local farmers to unite in cooperatives;rationalization of expenditure on social services (revision of benefits, distribution of paid services, the revision of the minimum wage and subsistence level);training the management team of the local community regarding the use of public funds.As a result of the decentralization of their implementation will provide the ability to obtain the powers and resources that will give local authorities greater opportunities for development of territories, creation of modern educational, medical, transportation, housing and utilities infrastructure. In comparison with similar methods of implementation of decentralization proposed project will allow efficient allocation of financial resources, taking into account existing development trends, which in turn will enhance the role of local government. ; Об'єктом дослідження є теоретико-практичні аспекти децентралізації в рамках проведення трансформаційних змін системи місцевого самоврядування в Україні. Одним з найбільш проблемних місць є наявність досить багатьох різноманітних підходів, методів і способів щодо реформування країни, що потребує суттєвих змін, які повинні бути спрямовані на створення відкритої політичної системи. А також розвиток громадянського суспільства і зростання рівня благополуччя кожного окремого громадянина.Проведено аналіз сучасного стану системи місцевого самоврядування у контексті результатів успішної реалізації реформи децентралізації. Визначено основні покрокові напрями впровадження реформи децентралізації до моменту її завершення. Фактичне втілення всіх запланованих заходів із окресленими напрямами ускладнено подальшим вдосконаленням міжбюджетних відносин та є складною і тривалою процедурою.У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема, діалектичний метод пізнання дав змогу дослідити теорію децентралізації як нової системи управління. Методи наукового дослідження та визначення принципу комплексності методологічної бази дозволили забезпечити об'єктивність і достовірність основних положень висновків.В ході дослідження проведено ретроспективний аналіз та дано оцінку показників місцевих бюджетів, що дало змогу виявити можливості для поліпшення життя у кожному населеному пункті та у країні в цілому. Визначено напрями ефективного використання фінансових ресурсів територіальних громад, що передбачають:спрямування коштів на розвиток внутрішнього ринку, створення інвестиційних платформ і проведення навчання місцевих фермерів з метою об'єднання в кооперативи;раціоналізацію видатків на соціальну сферу (перегляд пільг, поширення платних послуг, перегляд рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму);проведення навчання керівного складу територіальної громади щодо використання публічних коштів.В результаті децентралізації їх реалізація забезпечить можливість одержати повноваження та ресурси, які нададуть органам місцевого самоврядування більше можливостей для розвитку територій, створення сучасної освітньої, медичної, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури. У порівнянні з аналогічними методами реалізації децентралізації запропоновані напрями дозволять ефективно розподілити фінансові ресурси із врахуванням існуючих тенденцій розвитку, що, в свою чергу, посилить роль місцевого самоврядування.
Объектом исследования являются теоретико-практические аспекты децентрализации в рамках проведения трансформационных изменений системы местного самоуправления в Украине. Одним из самых проблемных мест является наличие достаточно многих различных подходов, методов и способов реформирования страны, что требует существенных изменений, которые должны быть направлены на создание открытой политической системы. А также развитие гражданского общества и рост уровня благополучия каждого отдельного гражданина.Проведен анализ современного состояния системы местного самоуправления в контексте результатов успешной реализации реформы децентрализации. Определены основные пошаговые направления внедрения реформы децентрализации до момента ее завершения. Фактическое воплощение всех запланированных мероприятий по очерченным направлениям затруднено дальнейшим совершенствованием межбюджетных отношений и является сложной и длительной процедурой.В процессе исследования использованы общенаучные и специальные методы исследования. В частности, диалектический метод познания позволил исследовать теорию децентрализации как новой системы управления. Методы научного исследования и определения принципа комплексности методологической базы позволили обеспечить объективность и достоверность основных положений выводов.В ходе исследования проведен ретроспективный анализ и дана оценка показателей местных бюджетов, что позволило выявить возможности для улучшения жизни в каждом населенном пункте и в стране в целом. Определены направления эффективного использования финансовых ресурсов территориальных общин, которые предусматривают:направление средств на развитие внутреннего рынка, создание инвестиционных платформ и проведение обучения местных фермеров с целью объединения в кооперативы;рационализацию расходов на социальную сферу (просмотр льгот, распространение платных услуг, пересмотр уровня минимальной заработной платы и прожиточного минимума);проведение обучения руководящего состава территориальной общины по использованию публичных средств.В результате децентрализации их реализация обеспечит возможность получить полномочия и ресурсы, которые предоставят органам местного самоуправления больше возможностей для развития территорий, создания современной образовательной, медицинской, транспортной, жилищно-коммунальной инфраструктуры. По сравнению с аналогичными методами реализации децентрализации предложенные направления позволят эффективно распределить финансовые ресурсы с учетом существующих тенденций развития, что, в свою очередь, усилит роль местного самоуправления. ; The object of research is theoretical and practical aspects of decentralization in the framework of the transformational change of the system of local self-government in Ukraine. One of the most problematic places is the presence of many different approaches, methods and ways of reforming the country, which requires significant changes that need to be aimed at creating an open political system. As well as the development of civil society and increase the welfare of every individual citizen.The analysis of the current state of the system of local government is made in the context of the results of successful implementation of the decentralization reform. The main directions of implementation of decentralization reform until its completion are step-by-step determined. The actual implementation of all planned activities outlines areas that hampered the further improvement of intergovernmental fiscal relations is complex and lengthy procedure. In the process of research, general scientific and special research methods were used. In particular, the dialectical method of cognition allows to explore the theory of decentralization as a new management system. The methods of scientific research and determination of the principle of the complexity of the methodological base have allowed to ensure the objectivity and reliability of the main provisions of the conclusions.Retrospective analysis and evaluation of indicators of local budgets are conducted, which helped to identify opportunities for improvement of life in each locality and in the country as a whole. The directions of effective use of financial resources of local communities, providing:direction of funds for the development of the internal market, the creation of investment platforms and the training of local farmers to unite in cooperatives;rationalization of expenditure on social services (revision of benefits, distribution of paid services, the revision of the minimum wage and subsistence level);training the management team of the local community regarding the use of public funds.As a result of the decentralization of their implementation will provide the ability to obtain the powers and resources that will give local authorities greater opportunities for development of territories, creation of modern educational, medical, transportation, housing and utilities infrastructure. In comparison with similar methods of implementation of decentralization proposed project will allow efficient allocation of financial resources, taking into account existing development trends, which in turn will enhance the role of local government. ; Об'єктом дослідження є теоретико-практичні аспекти децентралізації в рамках проведення трансформаційних змін системи місцевого самоврядування в Україні. Одним з найбільш проблемних місць є наявність досить багатьох різноманітних підходів, методів і способів щодо реформування країни, що потребує суттєвих змін, які повинні бути спрямовані на створення відкритої політичної системи. А також розвиток громадянського суспільства і зростання рівня благополуччя кожного окремого громадянина.Проведено аналіз сучасного стану системи місцевого самоврядування у контексті результатів успішної реалізації реформи децентралізації. Визначено основні покрокові напрями впровадження реформи децентралізації до моменту її завершення. Фактичне втілення всіх запланованих заходів із окресленими напрямами ускладнено подальшим вдосконаленням міжбюджетних відносин та є складною і тривалою процедурою.У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема, діалектичний метод пізнання дав змогу дослідити теорію децентралізації як нової системи управління. Методи наукового дослідження та визначення принципу комплексності методологічної бази дозволили забезпечити об'єктивність і достовірність основних положень висновків.В ході дослідження проведено ретроспективний аналіз та дано оцінку показників місцевих бюджетів, що дало змогу виявити можливості для поліпшення життя у кожному населеному пункті та у країні в цілому. Визначено напрями ефективного використання фінансових ресурсів територіальних громад, що передбачають:спрямування коштів на розвиток внутрішнього ринку, створення інвестиційних платформ і проведення навчання місцевих фермерів з метою об'єднання в кооперативи;раціоналізацію видатків на соціальну сферу (перегляд пільг, поширення платних послуг, перегляд рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму);проведення навчання керівного складу територіальної громади щодо використання публічних коштів.В результаті децентралізації їх реалізація забезпечить можливість одержати повноваження та ресурси, які нададуть органам місцевого самоврядування більше можливостей для розвитку територій, створення сучасної освітньої, медичної, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури. У порівнянні з аналогічними методами реалізації децентралізації запропоновані напрями дозволять ефективно розподілити фінансові ресурси із врахуванням існуючих тенденцій розвитку, що, в свою чергу, посилить роль місцевого самоврядування.
The thesis is focused on solving an important theoretical and applied problem of substantiating theoretical and methodological grounds for the international economic policy through identifying the patterns and novel forms of protectionism, and substantiating the integral scientific concept of neo-protectionism. The objective of the thesis is to develop theoretical and methodological grounds of protectionism, and to create, on this basis, an integral scientific concept of neo-protectionism in the international economic policy in the context of liberalizing global economic relations, to formulate an integrative conceptual approach to the application of neoprotectionism in the economic development policy of Ukraine.The interdisciplinary multi-criteria approach to defining protectionism from the perspective of ideology, idea, policy and practice is proposed, which allowed for investigating the transformation of its manifestation forms in the process of evolutionary development of the international economic relations. The international economic policy was studied as an unbroken continuum of the economic and political practice of the states by methodological tools of the international political economy. It is found that from the international political economy perspective a choice between protectionism and free trade as the principles for implementation of the economic policy of the state is conditional on the pattern of global economic processes with their immanent contradictions, the specifics of regionalization and integration processes, and the global economy tendencies. The choice between the government's commitment to the policy of minimizing costs and maximizing benefits, and the character of its participation in the international economic cooperation is determined by the pattern of international trade and international movement of production factors, on the one hand, and determine it, on the other hand. It is demonstrated that the choice of protectionist policy, as follows from the international political economy discourse, is conditional on: operation of public and non-public economic entities; effects from the implementation of national economic policies; the coordinating equilibrium between national, regional, interstate and global level of decision making; the existing mechanisms for global control of international economic interests.Interpretation of the international economic policy by the methodological tools of the international political economy allowed to identify the endogenous character of the external economic policy (recognizing thereby the protectionism as a policy that can be potentially demanded by the public (represented by voters), business people (represented by lobbying groups), government (which implements economic interests of the nation), and to reveal the variety of entities involved in the international economic relations, which have exogenous impact on the policy implemented by national governments (by signing trade agreements), limiting thereby the conditions for the protectionist policy implementation.Theoretical modeling of protectionist intentions in the international economic cooperation on the basis of the interdisciplinary economic-political approach laid grounds for rethinking the conclusions made by the classical and neo-classical theories of trade and the theory of correlation of production factors about the unconditional impact of the free trade principle on the population's welfare as a derivative from the function of consumption. The analysis of two groups of protectionism theories – the ones based on studies of the structure of protectionism within the countries, and the ones investigating the level of protectionism between countries in time – demonstrated that the voters' welfare or the so called "win of the majority" are the determinants of protectionist initiatives. The factors underlying the voters' demand for protectionism are highlighted: welfare measured by economic as well as social and ecological effects; social solidarity; social protection; commitment to social values; commitment to national identity; adherence to ideological principles of the policy of economic nationalism; mitigation of effects from the information asymmetry of rational voters. The pressure by lobbying groups on the choice of the principle underlying government's implementation of the external trade policy is explained by: phase of business cycle; hysteresis effects in the economy; the level of competitiveness in export-oriented sectors; the extent of import dependence in the economy; distributive and allocation effects of the economic activities.The author's concept of neo-protectionism in the international economic policy is substantiated, which is defined as a complex hierarchical set of principles, rules and instruments of protective, stimulating, discriminative and restrictive nature, implemented at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy. A multilevel typology of neo-protectionism is proposed, based on specific features: the level of international economic policy, generating entities, manifestation environment, instruments for the international economic policy with indirect impact. It was used to identify its essential characteristics in all the forms of manifestation of the international economic relations; to define the functions of neo-protectionism by its type (ideological, institutional, integrative, conjuncture-formative, factor-based, infrastructural, monetary, currency-based, financial, debt-based, fiscal) and sub-types (ecological, migrational, sectoral, based on primary commodities, resource-based, energy-based, technological, innovative, informational, digital, investment-based). This allowed to identify the purpose for applications of neo-protectionism at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy, and to visualize the degree of its functional and structural complexity and dimensionality as a phenomenon and a process, which realization varies depending on the entities applying it, the objects for which it is applying, its coverage and objectives.A theoretical and methodological approach for macro- and meta-level assessment of the international economic policy based on neo-protectionist instruments is developed. Its application enabled for outlining and describing the policy of economic nationalism (which motivation basis is formed by domination, expansion, domestic extended reproduction by creating new comparative advantages), and the policy of economic patriotism (which motivation basis is formed by rehabilitation of economic growth, curbing of the expansionary potentials of partner countries, creating new comparative advantages and achieving sustainable development), with distinguishing its sub-types: supranational, local, liberal, and conservative. The distinctive features of neo-mercantilist policy are defined, and the ways of its implementation are revealed. It is shown that the neo-mercantilist policy generates anti-competitive market distortions affecting not only foreign producers, but domestic ones as well, considering the scales of the latter involvement in global value added chains, and causes market imbalances resulting from the unfair competition. Theoretical and methodological grounds for studies of the international economic policy are improved, which is based on the principles of stability, hierarchy, adaptability, complementarity, subsidiarity, and balance, by including legitimation as a novel principle of the international economic policy implementation, which involves a combination of regulatory, de-regulatory and re-regulatory mechanisms of impact on the international economic relations, and results in the implementation of the institutional norms and rules that directly or indirectly ignore/deny/distort the agreements that exist at international/regional level, lead to anti-competitive market distortions, trade and investment imbalances, and open up opportunities for gaining new comparative advantages. Self-legitimation is defined as an attributive characteristic of the entities involved in the international economic policy at mega-, meta- and macrolevel, which enables for implementation of the neoprotectionist policy.The thesis substantiates multiple combinations in implementation of neoprotectionism through multidirectional manifestations of deregulation-regulation, integration-disintegration, coordination-de-coordination, expansion-fragmentation, balancing-unbalancing, stimulation-restriction, protection-discrimination, and the reasonability of neo-protectionist measures in the economic development policy of Ukraine.The structural components of the global economy as an environment for neoprotectionist manifestations are revealed: production and investment activities, research and development, international monetary relations. The functions of neoprotectionism within the international economic system are revealed: allocative (sectoral neo-protectionism; infrastructural neo-protectionism; factor-based neoprotectionism; integrative neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); distributive (institutional neo-protectionism; fiscal neoprotectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); stabilizing (monetary neo-protectionism; currency-based neo-protectionism; debtbased neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neoprotectionism). The instruments for the international economic policy with indirect impact, enabling for the implementation of neo-protectionism, are outlined as follows: fiscal, monetary and currency policies.Modeling of clustering processes in the Ukrainian economy by use of Boston matrix and Leontiev model enabled to identify four productive clusters: innovation (manufacturing of computers, electronic and optical devices; telecommunications; computer software design, consulting and information services; professional, R&D activities; information and telecommunications; printing and publishing activities; production of movies and video-films); auxiliary (supply of electricity, gas, steam and conditioned air; wholesale and retail trade; repair of automobiles and motorcycles; hotels and restaurants; financial and insurance activities); traditional (agriculture, forestry and fishing; mining and quarrying; manufacturing industries; construction; transport; storage; postal and courier services; production chemical substances and chemical products; car making and mechanical engineering; light industry), and to define the industries driving the economic growth, generating net income and having direct impact on the rates of GDP growth.A methodological approach to the assessment of the effectiveness of tax preferences and other preferences provided for residents of industrial parks is proposed, which, contrary to the existing approaches, uses applied models of the overall equilibrium for identifying the industries that have to be priority recipients of government assistance through the network of industrial parks, in the context of the intensified and leading development of the country by key macroeconomic indicators, and for quantitative optimization of the preferences considering the stable revenues of the public budget, which enabled to substantiate the nomenclature of efficient stimuli for residents of industrial parks, to achieve the objectives: to make the national industry move up in the value added chains and create a closed-loop innovation cycle in Ukraine.The system of tax and other preferences for residents of industrial parks, intended to recover and further the innovation-driven development of the production and export capacities of the Ukrainian economy, is assessed, which enabled to adapt international experiences of using the mechanism of free economic zones to the domestic practice, to create a favorable investment environment for high tech productions in the national economy for the period required by them to form competitive advantages. ; У дисертації розроблено цілісну наукову концепцію неопротекціонізму у міжнародній економічній політиці в умовах лібералізації світогосподарських зв'язків і на цій основі сформульовано інтегративний концептуальний підхід застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.В роботі запропоновано міждисциплінарний багатокатегоріальний підхід до визначення протекціонізму з позицій ідеології, ідеї, політики і практики, що дозволило дослідити трансформацію форм його прояву в процесі еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародна економічна політика досліджувалась в нерозривній єдності економічної й політичної практики держав методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії. Встановлено, що з позиції міжнародної політичної економії, на вибір між протекціонізмом чи вільною торгівлею як принципами реалізації економічної політики держави впливають стан світогосподарських процесів з іманентними їм суперечностями, особливості протікання процесів регіоналізації та інтеграції і тенденції розвитку світової економіки. Вибір між сповідуванням державою політики мінімізації втрат чи максимізації вигод, а також характер її участі в міжнародному економічному співробітництві, з одного боку, детермінується станом міжнародної торгівлі і міжнародного переміщення факторів виробництва, а, з іншого боку, визначає його. Виявлено, що на вибір протекціоністської політики, згідно теоретичного дискурсу міжнародної політичної економії, впливають: діяльність державних і недержавних суб'єктів господарювання; ефекти від реалізації національних економічних політик; стан координаційної рівноваги між національним, регіональним, міждержавним і глобальним рівнями прийняття рішень; формування механізмів глобального управління міжнародними економічними процесами.Інтерпретація міжнародної економічної політики методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії дозволила виявити ендогенний характер зовнішньоекономічної політики (тим самим визнаючи протекціонізм як політику, на яку потенційно може формувати запит суспільство (в особі виборців), підприємці (в особі лобістських груп), уряд (що реалізує економічні інтереси держави)) й водночас ідентифікувати різноманіття суб'єктів міжнародних економічних відносин, що чинять екзогенний вплив на реалізацію політики національних держав (шляхом підписання торговельних угод), тим самим обмежуючи умови для реалізації протекціоністської політики.Теоретичне моделювання протекціоністських інтенцій в міжнародному економічному співробітництві на основі міждисциплінарного економікополітичного підходу дало підстави до переосмислення висновків класичної, неокласичної теорій торгівлі і теорії співвідношення факторів виробництва про беззастережний вплив принципу вільної торгівлі на «добробут» населення як похідну від функції споживання. Аналіз двох груп теорій протекціонізму – як тих, що базуються на дослідженні структури протекціонізму в межах країн, так і тих, що досліджують рівень протекціонізму між країнами в часі – дозволив встановити, що добробут виборців або т.зв. виграш більшості лежить в основі ініціювання вжиття протекціоністських заходів. Встановлено, що з боку населення затребуваність на протекціонізм може бути продиктована запитом на: добробут, що вимірюється, окрім економічних, ще й соціальними і екологічними ефектами; соціальну солідарність; соціальне забезпечення; відстоювання соціальних цінностей; відстоювання національної ідентичності; сповідування ідеологічних принципів політики економічного націоналізму; нівелювання ефектів інформаційної асиметрії раціональних виборців. З боку лобістських груп тиск на вибір принципу реалізації зовнішньоторговельної політики урядом пояснюється: стадією бізнес-циклу; ефектами гістерезису в економіці; рівнем конкурентоспроможності експортоорієнтованих секторів; ступенем імпортозалежності економіки; дистрибутивними й алокаційними ефектами економічної діяльності.В дисертації обґрунтовано авторську концепцію неопротекціонізму в міжнародній економічній політиці, під яким розуміється складноієрархічна сукупність принципів, правил та інструментів захисного, стимулюючого, дискримінаційного та рестрикційного характеру, що реалізується на мега-, мета-, макро- і мезорівнях міжнародної економічної політики. В дослідженні запропоновано багаторівневу типологізацію неопротекціонізму за конкретними ознаками, до яких віднесено: рівень міжнародної економічної політики, суб'єкти генерування, середовище прояву, інструменти міжнародної економічної політики непрямого впливу, що дало змогу виявити його сутнісні характеристики у всіх формах прояву міжнародних економічних відносин; встановити функції, що виконує неопротекціонізм залежно від його типів (ідеологічний, інституційний, інтеграційний, кон'юнктуро-формуючий/ галузевий, факторний, інфраструктурний, монетарний, валютний, фінансовий, борговий, фіскальний) та підтипів (екологічний, міграційний, сировинний, ресурсний, енергетичний, технологічний, інноваційний, інформаційний, цифровий, інвестиційний). Це дозволило ідентифікувати мету застосування неопротекціонізму на мега-, мета-, макро- і мезорівні міжнародної економічної політики, та візуалізувати ступінь його функціонально-структурної складності та розмірності як явища та процесу, реалізація якого видозмінюється залежно від суб'єктів, які його застосовують, об'єктів, на які розповсюджується його дія, простору застосування, цілей здійснення.В роботі розроблено науково-методичний підхід оцінювання міжнародної економічної політики на макро- і мета- рівнях, зумовленої використанням інструментарію неопротекціонізму, застосування якого дозволило виокремити і охарактеризувати політику економічного націоналізму (мотиваційною основою якого виступають домінування, експансія, забезпечення національного розширеного відтворення шляхом створення нових порівняльних переваг) і політику економічного патріотизму (мотиваційною основою якого виступають відновлення економічного зростання, стримування експансійного потенціалу країн-партнерів, створення нових порівняльних переваг й досягнення сталого розвитку) з виокремленням таких його підтипів, як наднаціональний, локальний, ліберальний, консервативний. Визначено характерні риси політики неомеркантилізму і встановлено способи, в які вона може реалізовуватись. Встановлено, що політика неомеркантилізму продукує антиконкурентні ринкові викривлення, які зачіпають не лише іноземних виробників, але й національних, беручи до уваги ступінь залучення останніх до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, і призводить до ринкових дисбалансів внаслідок несправедливої конкуренції.Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження міжнародної економічної політики, що визначається принципами стійкості, ієрархічності, адаптивності, комплементарності, субсидіарності та збалансованості, шляхом включення легітимації як новітнього принципу здійснення міжнародної економічної політики, що передбачає комбінування регуляторних, дерегуляторних та ререгуляторних механізмів впливу на міжнародні економічні відносини, результується в імплементації таких інституційних норм і правил, які прямо чи опосередковано нехтують/спростовують/викривлюють домовленості, що існують на міжнародному/регіональному рівні, призводять до антиконкурентних ринкових деформацій, торговельних й інвестиційних дисбалансів та уможливлюють отримання нових порівняльних переваг. Самолегітимація визначена як атрибутивна характеристика суб'єктів міжнародної економічної політики на мега-, мета- і макрорівнях, що уможливлює реалізацію політики неопротекціонізму.В дисертаційному дослідженні обґрунтовано множинні комбінації реалізації неопротекціонізму через різноспрямовані прояви дерегуляціїрегуляції, інтеграції-дезінтеграції, координації-декоординації, розширенняфрагментації, врівноваження-розбалансування, стимулювання-обмеження, захисту-дискримінації та доцільність застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.Встановлено, що структурними елементами світового господарства як середовища прояву неопротекціонізму виступають: виробничо-інвестиційна сфера діяльності, науково-технічна сфера, сфера міжнародної торгівлі, міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Виявлено, що неопротекціонізм в межах міжнародної економічної системи виконує наступні функції: регуляторну (ідеологіний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); алокаційну (кон'юнктурноформуючий/галузевий неопротекціонізм; інфраструктурний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); дистрибутивну (інституційний неопротекціонізм; фіскальний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); стабілізаційну (монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм).Моделювання процесів кластерізації української економіки із використанням бостонської матриці та моделі Леонтьєва дозволило виділити чотири продуктивні кластери: інноваційний (виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції; телекомунікації (електрозв'язок); комп'ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг; професійна, наукова та технічна діяльність; інформація та телекомунікації; видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів; допоміжний (постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; тимчасове розміщування й організація харчування; фінансова та страхова діяльність), традиційний (сільське, лісове та рибне господарство; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; переробна промисловість; будівництво; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції), стратегічний (транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; автомобіле- та машинобудування; легка промисловість) та визначити галузі-драйвери економічного зростання, в яких можливе отримання високого чистого валового доходу та які безпосередньо впливають на темпи зростання ВВП.Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності надання податкових пільг й інших преференцій резидентам індустріальних парків, який, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання прикладних моделей загальної рівноваги для ідентифікації пріоритетних галузей-реципієнтів державної допомоги через мережу індустріальних парків у контексті активізації випереджаючого розвитку країни за ключовими макроекономічними показниками, а також визначення оптимального обсягу відповідних преференцій з міркувань сталих надходжень державного бюджету, що дозволило обґрунтувати перелік перспективних стимулів резидентам індустріальних парків для досягнення цілей висхідного руху вітчизняної промисловості ланцюгами доданої вартості й створення замкнутого циклу інновацій в Україні.В роботі проведено оцінку використання системи податкових й інших преференцій для резидентів індустріальних парків з метою відновлення та забезпечення подальшого інноваційного розвитку виробничо-експортного потенціалу України, що дало змогу адаптувати міжнародний досвід використання механізму вільних економічних зон до вітчизняної практики задля створення сприятливого інвестиційного середовища для нових високотехнологічних виробництв у національній економіці на період формування ними конкурентних переваг.
ANNOTATION: The article notes that there has been a steady increase in the proportion of the elderly in all regions of the world in recent years, especially distinguished by this characteristic Europe, similar changes are taking place in Ukraine. The agenda of intergovernmental and non-governmental international organizations raises the question of shaping society's attitude to its oldest members as a source of wisdom and experience, recognizing the importance of their contribution to the development of various spheres of public life. At the global and European level, a system of normative acts is being formed aimed at ensuring the enjoyment of fundamental rights and freedoms of the elderly, preventing discrimination on the basis of age and disability, and formulating public policies to promote maximum active and healthy aging. It is emphasized that an understanding of a "decent life" is not limited to the availability of a certain level of material wealth and the availability of social services. Equally important for the elderly is the opportunity for as long as possible (but in accordance with their own desire) to continue working, communicate in a professional environment, maintain a sense of self-importance and need, as well as to receive education. The need for special attention from the state is due to the particular vulnerability of the elderly, in particular, in the conditions of being a client of social institutions and / or in the presence of negative changes in health. The analysis of the Ukrainian social legislation gives grounds to claim that our country does not stand aside from global trends and pays considerable attention to the development of legal norms for improving the quality of life of elderly people. The activities of the Commissioner for Human Rights, the Ministry of Social Policy of Ukraine, employment agencies and public organizations also contribute to this. Much of the work of social workers has to do with the care of the elderly, so it is important to provide quality social services, to build a consciously respectful attitude towards the honor and dignity of social service clients, and to empower older generations to live the lifestyle they desire. Establishing and applying in Ukraine a system of standards for determining eligibility and provision of social services, establishing adequate care payments for the elderly, as well as bringing European standards to the standard of other types of social welfare payments that will contribute to improving the quality of life of the elderly . ; АННОТАЦИЯ: в статье отмечается, что в последнее время наблюдается непрерывное увеличение доли пожилого населения во всех регионах мира, особенно высокими темпами увеличивается количество лиц старше 65 в Европе, эти же процессы характерны и для Украины. Принимая во внимание планетарный масштаб старения населения и неизбежно возникающие при этом вызовы для общества, на повестке дня деятельности различных межправительственных и неправительственных международных организаций возникает вопрос построения соответствующей государственной политики в направлении формирования отношения общества по отношению старейшим своим членам как к источнику мудрости и опыта, признания важности их вклада в развитие различных сфер общественной жизни: экономики, образования, науки, культуры и других. Констатируется, что на мировом и европейском уровне начиная с 80-х годов прошлого столетия и доныне формируется система нормативных актов, направленных на обеспечение реализации основных прав и свобод пожилых людей, предотвращения дискриминации на основании возраста и нетрудоспособности, формирование государственной политики относительно содействия максимально активному и здоровому старению. Отмечается, что категория «достойная жизнь» не может быть ограничена только уровнем материального обеспечения и доступности социальных услуг, ведь не менее важными для пожилых людей являются возможности максимально долго (но в соответствии с их собственным желанием) продолжать трудовую деятельность, общаться в профессиональной среде и получать образование, а также иметь возможность развиваться, получать новые впечатления, путешествовать, наслаждаться достижениями культуры. Необходимость особого внимания со стороны государства обусловлена особой уязвимостью пожилых людей, в частности, в случае пребывания в качестве клиента социальных учреждений или наличия ухудшения в состоянии здоровья. Анализ современного украинского законодательства дает основания утверждать, что наше государство не стоит в стороне от общемировых тенденций и уделяет значительное внимание развитию законодательства в сторону обеспечения качества жизни пожилых людей. Способствуют этому и деятельность по преодолению проблем пожилых людей Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека, работа Министерства социальной политики Украины, органов занятости и ряда общественных организаций. Значительная часть профессиональной деятельности социальных работников связана с обслуживанием пожилых людей в условиях учреждений социального обслуживания или на дому, поэтому важно обеспечить предоставление качественных социальных услуг, формирование сознательно уважительного отношения к чести и достоинства клиентов социальных служб со стороны тех, кто их предоставляет, максимальное расширение возможностей для представителей старшего поколения вести тот образ жизни, который они пожелают. В этой связи немаловажным представляется общественный и государственный контроль за соблюдением прав пожилых людей в периоды их ограниченной мобильности. Создание и применение системы стандартов по определению необходимых видов и качества предоставления социальных услуг, установление выплат на уход за лицами преклонного возраста на достаточном уровне, как и приведение к европейским стандартам других видов социальных выплат, будет способствовать повышению качества жизни пожилых людей, а следовательно, максимально обеспечит для них достойную жизнь. ; АНОТАЦІЯ: у статті зазначається, що останнім часом спостерігається невпинне збільшення частки населення похилого віку у всіх регіонах світу, особливо виділяється за цією характеристикою Європа, аналогічні зміни відбуваються і в Україні. На порядку денному діяльності міжурядових та неурядових міжнародних організацій постає питання формування ставлення суспільства до найстарших своїх членів як до джерела мудрості і досвіду, визнання важливості їхнього вкладу у розвиток різноманітних сфер суспільного життя. На світовому та європейському рівні нині формується система нормативних актів, спрямованих на забезпечення реалізації основних прав і свобод літніх людей, запобігання дискримінації на підставі віку та непрацездатності, формування державної політики у напрямі сприяння максимального активному та здоровому старінню. Наголошується, що розуміння «гідного життя» не обмежується лише наявністю певного рівня матеріального достатку та доступності отримання соціальних послуг. Не менш важливими для осіб похилого віку є можливості максимально довго (але згідно з їхнім власним бажанням) продовжувати трудову діяльність, спілкуватися у професійному середовищі, зберігати відчуття власної значимості та потрібності, а також здобувати освіту. Необхідність особливої уваги з боку держави обумовлена особливою вразливістю літніх людей, зокрема, в умовах перебування у якості клієнта соціальних установ та/або за наявності негативних змін у здоров'ї. Аналіз українського соціального законодавства дає підстави стверджувати, що наша держава не стоїть осторонь загальносвітових тенденцій та приділяє значну увагу розробці правових норм щодо покращення якості життя осіб похилого віку. Сприяють цьому і діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства соціальної політики України, органів зайнятості та громадських організацій. Значна частина діяльності соціальних працівників пов'язана із обслуговуванням літніх людей, тому важливе надання якісних соціальних послуг, формування свідомо шанобливого ставлення до честі і гідності клієнтів соціальних служб, розширення можливостей для представників старшого покоління вести той спосіб життя, який вони забажають. Створення та застосування в Україні системи стандартів щодо визначення права та надання соціальних послуг, встановлення виплат на догляд за особами похилого віку на достатньому рівні, як і приведення до європейських стандартів рівня інших видів соціальних виплат, що забезпечують життя, сприятимуть підвищенню якості життя осіб похилого віку.
The article analyzes a scientific literature, international and national normative and legal documents, medical and statistical data that determine the topicality of the problem, and medical-social, bioethical, legal aspects of euthanasia and palliative and hospice care (PHC) as an alternative to euthanasia. Objective: To present an analysis of the situation in Ukraine and worldwide on regulatory assessment and public attitudes to euthanasia and its alternatives – PHC, strategies and approaches to the PHC service development within to reform the of the Public Health System in Ukraine. Materials research. The material for the study presented in the article are WHO documents and the international organizations, legislation of Ukraine, the domestic and foreign scientific literature, international and domestic legal documents relating euthanasia and PHC, medical statistics and reports of the State Statistics Committee and Ministry of Health of Ukraine. Research methods. The authors used the following methods: information-analytical, bibliosemantyc, systematic approach, structural and logical analysis and comparative content analysis. Results and discussion. Effective and accessible the PHC system using a multidisciplinary and intersectoral approach can adequately respond and meet the needs of palliative patients and their families, which helps to ensure proper quality of life and reduces the desire to palliative patients on the application of euthanasia. It defines the great medical and social, economic and humanitarian values of PHC – this innovative Health Care and Social Welfare approach, which is an important component of Public Health System reform in Ukraine. The most important are international regulations that say inalienable human rights and which, in terms of most lawyers, prohibiting euthanasia, although euthanasia is in legalization and using in some countries. The law clearly prohibits euthanasia in Ukraine. Conclusions. 1. The ensuring the maximum attainable quality of life level for palliative patients with limited life expectancy forecast in the last decade is a major humanitarian problem of modern society, due to the adverse medical and demographic processes, including the populations aging and mortality from chronic non-communicable diseases increased. 2. The above situation requires the optimal organization and development of modern efficient and accessible of PHC System, which is an innovative medical and social multidisciplinary approach that most adequately meets the requirements and adequate quality of life of palliative patients and their families, contributes to the preservation of human dignity at the end of life. 3. In accordance with modern international concepts and standards, PHC is required to provide four components: medical, psychological, social and spiritual. 4. Today, the most important are international regulations that say inalienable human rights and which, in terms of most lawyers, prohibiting euthanasia, although in some countries there is a tendency to euthanasia legalize and use. 5. Existing law clearly prohibits an euthanasia in Ukraine. 6. The above situation requires the creation and development efficient and effective PHC System as an euthanasia alternative in Ukraine. ; В статье анализируются научная литература, международные и отечественные нормативно-правовые документы, медико-статистические данные, определяющие актуальность проблемы, медико-социальные, биоэтические, правовые аспекты эутаназии и паллиативной и хосписной помощи (ПХП) как альтернативы эутаназии. Цель работы: представить анализ ситуации в Украине и в мире касательно нормативно-правовой оценки и отношения общества к эутаназии и ее альтернативы - ПХП, стратегий и подходов к развитию службы ПХП в рамках реформирования системы общественного здравоохранения в Украине. Материалы исследования. Материалами для исследования при выполнении представленной работы были документы ВОЗ и международных организаций, законодательная база Украины, отечественная и зарубежная научная литература, международные и отечественные нормативно-правовые документы, касающиеся эутаназии и ПХП, медико-статистические данные Госкомитета статистики и отчеты МЗ Украины. Методы исследования. Авторами были использованы следующие методы: информационно-аналитический, библиосемантический, системного подхода, структурно-логического анализа и сравнительного контент-анализа. Результаты исследования и обсуждение. Эффективная и доступная система ПХП, применяя мультидисциплинарный и межсекторальный подход может адекватно реагировать и удовлетворять потребности паллиативных пациентов и их родных, что способствует обеспечению надлежащего качества жизни и уменьшает желание у инкурабельных больных к применению эутаназии. Это определяет большое медико-социальное, экономическое и гуманитарное значение ПХП – этого инновационного направления здравоохранения и социальной защиты населения, является важной составляющей реформирования системы здравоохранения в Украине. Наиболее важными являются международные нормативно-правовые акты, утверждающие неотъемлемые права человека, и которые, с точки зрения большинства юристов, запрещают эутаназию, хотя в некоторых странах имеет место легализация и применение эутаназии. Законодательство Украины однозначно запрещает эутаназию. Выводы. 1. Обеспечение максимально достижимого уровня качества жизни инкурабельных больных с ограниченным прогнозом продолжительности жизни стало в последние десятилетия одной из важнейших гуманитарных проблем современного общества, что обусловлено неблагоприятными медико-демографическими процессами, в частности старением населения и увеличением смертности от хронических неинфекционных заболеваний. 2. Указанное требует хорошей организации и развития современной эффективной и доступной системы ПХП, которая является инновационным медико-социальным мультидисциплинарным подходом, который наиболее адекватно обеспечивает потребности и надлежащее качество жизни паллиативных пациентов и их родных, способствует сохранению человеческого достоинства в конце биологической жизни. 3. В соответствии с современными международными концепциями и стандартами, ПХП должна обеспечить 4 обязательных составляющих: медицинскую, психологическую, социальную и духовную. 4. Сегодня наиболее важными являются международные нормативно-правовые акты, утверждающие неотъемлемые права человека, и которые, с точки зрения большинства юристов, запрещают эутаназию, хотя в некоторых странах наблюдается тенденция к легализации и применению эутаназии. 5. Действующее законодательство Украины однозначно запрещает эутаназию. 6. Указанное требует создания и развития в Украине доступной и эффективной системы оказания ПХП населению как альтернативы эутаназии. ; У статті аналізуються наукова література, міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, медико-статистичні дані, що визначають актуальність проблеми, медико-соціальні, біоетичні, правові аспекти еутаназії та паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) як альтернативи еутаназії. Мета роботи: представити аналіз ситуації в Україні і у світі щодо нормативно-правової оцінки і ставлення суспільства до еутаназії та її альтернативи – ПХД, стратегій та підходів до розвитку служби ПХД в рамках реформування системи охорони громадського здоров'я в Україні. Матеріали дослідження. Матеріалами для дослідження при виконанні представленої роботи були документи ВООЗ та міжнародних організацій, законодавча база України, вітчизняна та закордонна наукова література, міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, що стосуються еутаназії та ПХД, медико-статистичні дані Держкомітету статистики та звіти МОЗ України. Методи дослідження. Авторами були використані наступні методи: інформаційно-аналітичний, бібліосемантичний, системного підходу, структурно-логічного аналізу та порівняльного контент-аналізу. Результати дослідження та обговорення. Ефективна і доступна система ПХД, застосовуючи мультидисциплінарний та міжсекторальний підхід, може адекватно реагувати та задовольняти потреби паліативних пацієнтів та їхніх рідних, що сприяє забезпеченню належної якості життя і зменшує бажання в інкурабельних хворих щодо застосування еутаназії. Це визначає велике медико-соціальне, економічне та гуманітарне значення ПХД – цього інноваційного напрямку охорони здоров'я і соціального захисту населення, яка є важливою складовою реформування системи охорони здоров'я в Україні. Найбільш важливими є міжнародні нормативно-правові акти, що стверджують невід'ємні права людини, і які, з точки зору більшості юристів, забороняють еутаназію, хоча в деяких країнах має місце легалізація та застосування еутаназії. Законодавство України однозначно забороняє еутаназію. Висновки. 1. Забезпечення максимально досяжного рівня якості життя інкурабельних хворих з обмеженим прогнозом тривалості життя стало в останні десятиліття однією з найважливіших гуманітарних проблем сучасного суспільства, що зумовлено несприятливими медико-демографічними процесами, зокрема постарінням населення і збільшенням смертності від хронічних неінфекційних захворювань. 2. Зазначене потребує оптимальної організації та розвитку сучасної ефективної та доступної системи ПХД, яка є інноваційним медико-соціальним мультидисциплінарним підходом, що найбільш адекватно забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів та їхніх рідних, сприяє збереженню людської гідності наприкінці біологічного життя. 3. Відповідно до сучасних міжнародних концепцій та стандартів, ПХД має забезпечити 4 обов'язкових складових: медичну, психологічну, соціальну і духовну. 4. Сьогодні найбільш важливими є міжнародні нормативно-правові акти, що стверджують невід'ємні права людини, і які, з точки зору більшості юристів, забороняють еутаназію, хоча в деяких країнах спостерігається тенденція до легалізації та застосування еутаназії. 5. Чинне законодавство України однозначно забороняє еутаназію. 6. Зазначене потребує створення та розвитку в Україні доступної та ефективної системи надання ПХД населенню як альтернативи еутаназії.
