Suchergebnisse

The importance of the technological revolution for the progress of society and the state, as well as the threats it causes to social policy, are emphasized. The emphasis is on the likelihood of significant changes in the labor market through the introduction of robotic technology and the emergence of a platform economy. It is emphasized that the latest technologies are radically changing the structure of employment and other areas related to the social policy of the state. Attention is drawn to the need for greater attention from emerging countries on the effects of technological advancement, as they can deepen inequalities and foster social tension. It is argued that in the short term, technology will determine the boundaries of social policy. It is stated that in the conditions of changes in the labor market, the institute of the welfare state may be faced with the challenge of financial insolvency to fulfill its obligations. Therefore, the authors draw attention to the reform scenarios: the introduction of a tax on robotic machinery, the introduction of unconditional basic income, the improvement of taxation of income derived from the functioning of the platform economy, etc. It is emphasized that technological advances can also reduce social costs: technical innovation will make it easier to care for the elderly and the sick; available advanced medical technologies will facilitate rapid diagnosis and recovery, and the like. It was stated that it is advisable for governments to review the financial base of the welfare state as soon as possible, in order to prevent a significant budget deficit.The authors emphasize that technological advances open both new opportunities and increase risks for the welfare state. If governments introduce technological innovation taxes, tax new forms of income for citizens, the prospect of preventing erosion of existing social protection systems is not ruled out, and digital structural changes can even strengthen the sustainability of public finances. ; Наголошено на значенні технологічної революції для прогресу суспільства та держави, а також на тих загрозах, які вона зумовлює для соціальної політики. Акцентовано на ймовірності значних змін на ринку праці через впровадження роботизованої техніки та появи платформової економіки. Підкреслено, що новітні технології кардинально видозмінюють структуру зайнятості та інші сфери, пов'язані зі соціальною політикою держави. Звернено увагу на потребу більшої уваги новітніх держав до питань наслідків технологічного прогресу, оскільки вони можуть поглибити нерівності, сприяти росту соціальної напруги. Аргументовано, що в близькій перспективі технології будуть визначати межі соціальної політики. Висловлено застереження, що в умовах змін на ринку праці інститут соціальної держави може опинитися перед викликом фінансової неспроможності для виконання взятих на себе зобов'язань. Відтак автори звертають увагу на сценарії реформ: запровадження податку на роботизовану техніку, впровадження безумовного базового доходу, удосконалення оподаткування доходів, отриманих від функціонування платформової економіки та ін. Підкреслено, що водночас технологічний прогрес може й зменшити витрати на соціальну сферу: технічні інновації спростять догляд за людьми похилого віку та хворими; доступні передові медичні технології сприятимуть швидкій діагностиці та одужанню тощо. Констатовано, що урядам доцільно якнайшвидше переглянути фінансову основу соціальної держави, щоб запобігти значному дефіциту державного бюджету.Автори підкреслюють, що технологічний прогрес відкриває як нові можливості, так і посилює ризики для соціальної держави. Якщо уряди впроваджуватимуть податки на технологічні новації, налагодять оподаткування нових форм отримання громадянами доходів, то не виключена перспектива запобігання ерозії чинних систем соціального захисту, а цифрові структурні зміни можуть навіть посилити стійкість державних фінансів.

The importance of the technological revolution for the progress of society and the state, as well as the threats it causes to social policy, are emphasized. The emphasis is on the likelihood of significant changes in the labor market through the introduction of robotic technology and the emergence of a platform economy. It is emphasized that the latest technologies are radically changing the structure of employment and other areas related to the social policy of the state. Attention is drawn to the need for greater attention from emerging countries on the effects of technological advancement, as they can deepen inequalities and foster social tension. It is argued that in the short term, technology will determine the boundaries of social policy. It is stated that in the conditions of changes in the labor market, the institute of the welfare state may be faced with the challenge of financial insolvency to fulfill its obligations. Therefore, the authors draw attention to the reform scenarios: the introduction of a tax on robotic machinery, the introduction of unconditional basic income, the improvement of taxation of income derived from the functioning of the platform economy, etc. It is emphasized that technological advances can also reduce social costs: technical innovation will make it easier to care for the elderly and the sick; available advanced medical technologies will facilitate rapid diagnosis and recovery, and the like. It was stated that it is advisable for governments to review the financial base of the welfare state as soon as possible, in order to prevent a significant budget deficit.The authors emphasize that technological advances open both new opportunities and increase risks for the welfare state. If governments introduce technological innovation taxes, tax new forms of income for citizens, the prospect of preventing erosion of existing social protection systems is not ruled out, and digital structural changes can even strengthen the sustainability of public finances. ; Наголошено на значенні технологічної революції для прогресу суспільства та держави, а також на тих загрозах, які вона зумовлює для соціальної політики. Акцентовано на ймовірності значних змін на ринку праці через впровадження роботизованої техніки та появи платформової економіки. Підкреслено, що новітні технології кардинально видозмінюють структуру зайнятості та інші сфери, пов'язані зі соціальною політикою держави. Звернено увагу на потребу більшої уваги новітніх держав до питань наслідків технологічного прогресу, оскільки вони можуть поглибити нерівності, сприяти росту соціальної напруги. Аргументовано, що в близькій перспективі технології будуть визначати межі соціальної політики. Висловлено застереження, що в умовах змін на ринку праці інститут соціальної держави може опинитися перед викликом фінансової неспроможності для виконання взятих на себе зобов'язань. Відтак автори звертають увагу на сценарії реформ: запровадження податку на роботизовану техніку, впровадження безумовного базового доходу, удосконалення оподаткування доходів, отриманих від функціонування платформової економіки та ін. Підкреслено, що водночас технологічний прогрес може й зменшити витрати на соціальну сферу: технічні інновації спростять догляд за людьми похилого віку та хворими; доступні передові медичні технології сприятимуть швидкій діагностиці та одужанню тощо. Констатовано, що урядам доцільно якнайшвидше переглянути фінансову основу соціальної держави, щоб запобігти значному дефіциту державного бюджету.Автори підкреслюють, що технологічний прогрес відкриває як нові можливості, так і посилює ризики для соціальної держави. Якщо уряди впроваджуватимуть податки на технологічні новації, налагодять оподаткування нових форм отримання громадянами доходів, то не виключена перспектива запобігання ерозії чинних систем соціального захисту, а цифрові структурні зміни можуть навіть посилити стійкість державних фінансів.

The article considers a decent wage as a way to economic development and growth of labor income of the employed population. It is noted that the institution of wages is one of the main institutions of labor law, aimed at ensuring the right of workers to a dignified life. Wages are the leading instrument of social policy, which determines the level of sociality of society, the ability of the state to maintain the quality of life of society, including everyone. At the same time, the state acts as a guarantor of the right to remuneration. It is emphasized that international agreements are one of the most effective tools for ensuring the implementation of the constitutional human right to remuneration in Ukraine, they establish important guarantees for the implementation of this right, as well as effective ways to protect it. It is concluded that the introduction of the concept of a decent wage in Ukraine is necessary and beneficial for all economic entities: for employees who will be able to obtain sufficient funds to meet their needs, human development opportunities and ultimately - to ensure high quality. life and social status; for employers for whom a decent salary will contribute to the formation of a highly qualified staff, improve the quality and productivity of labor, staff loyalty, the development of social partnership and increase competitiveness; for the state - the introduction of decent wages will increase the level and quality of life of the population, the formation of the middle class, increase the level of social stability in society, expand the capacity of the domestic market. It is proposed to enshrine in domestic legislation the concept of "decent wages", the characteristics of which should be: the level of wages meets world standards, cost of living and labor; fair wages to other employees; wages correspond to the quantity and quality of labor; wages are paid on time. ; У статті розглянуто гідну оплату праці як шлях до розвитку економіки та зростання трудових доходів зайнятого населення. Зазначено, що інститут оплати праці є одним із основних інститутів трудового права, спрямованих на забезпечення права працівників на гідне життя. Заробітна плата є провідним інструментом соціальної політики, яка зумовлює рівень соціальності суспільства, здатності держави підтримувати рівень якості життя соціуму загалом і кожної людини зокрема. Держава виступає гарантом реалізації права на оплату праці. Міжнародні договори є одним із найбільш дієвих інструментів забезпечення реалізації конституційного права людини на оплату працю в Україні, в них установлюються важливі гарантії реалізації цього права, а також дієві шляхи його захисту. Зроблено висновок, що запровадження в Україні концепції гідної заробітної плати необхідне та вигідне для всіх суб'єктів економічної діяльності: для найманих працівників, які за рахунок цього зможуть отримати достатні кошти для задоволення своїх потреб, можливостей людського розвитку та забезпечення високої якості життя і суспільного статусу; для роботодавців, для яких гідна оплата праці сприятиме формуванню висококваліфікованого кадрового ядра, підвищенню якості та продуктивності праці, лояльності персоналу, розвитку соціального партнерства та підвищенню конкурентоспроможності; для держави запровадження гідної оплати праці забезпечить зростання рівня та якості життя населення, формування середнього класу, підвищення рівня соціальної стабільності в суспільстві, розширення ємності внутрішнього ринку. Запропоновано закріпити у вітчизняному законодавстві поняття «гідна оплата праці», характерними рисами якої мають бути: відповідність світовим стандартам, вартості життя та робочої сили; справедлива заробітна плата щодо інших працівників; відповідність кількості та якості праці; своєчасна виплата.

The processes of formation and development of the welfare state institute and its models are being researched. The principal scientific approaches to the understanding of the welfare state phenomenon have been analyzed. The role of the welfare state as a legal constitutional institute has been grounded. The peculiarities of foreign models of the welfare state caused by modernization processes have been elucidated. The typology of modern social models has been suggested, the modern political concept of welfare state models has been created. The main tendencies in the development of the welfare state under the circumstances of modern globalization challenges have been defined. The parameters of the long-range national welfare state model have been traced on the basis of the analysis of the Ukrainian welfare state formation processes. Keywords: welfare state, welfare state model, social law, globalization. ; Розкрито особливості зарубіжних моделей соціальної держави, зумовлені процесами модернізації. Типологізовано сучасні соціальні моделі, створено сучасний політологічний концепт моделей соціальної держави. Визначено основні тенденції розвитку соціальної держави в умовах сучасних глобалізаційних викликів. На основі аналізу процесів становлення соціальної держави в Україні окреслено параметри перспективної національної моделі соціальної держави. Ключові слова: соціальна держава, модель соціальної держави, соціальні права, глобалізація.

The peculiarities of functioning of the social state institute in the conditions of globalization are investigated. Three scenarios of the impact of globalization on the welfare state are analyzed: negative, skeptical and positive. It is noted that the negative scenario links the link between globalization and the decline of welfare states; this link is defined as destructive because national states lose autonomy over social security policies. The skeptical scenario argues for the insignificant impact of economic globalization on the welfare state, as well as preserving the capacity of nation-states for social policy autonomy. The positive scenario has the least support in political science discourse; it assumes that globalization and the welfare state are compatible and mutually reinforcing. The article states that there is no stablescientific consensus on determining the content, boundaries, consequences of the impact of globalization on the welfare state. Proved working hypotheses: 1) economic globalization in its neo-liberal form, despite its obvious advantages, provokes excessive differentiation of income, migration flows, promotes technological unemployment, etc.; 2) the institute of the welfare state, within its current models, is not able to respond adequately to them, and therefore there is a prospect of updating national models of social policy. It is emphasized that globalization is affecting the institution of the welfare state not in a single scenario in different countries. It is suggested that the level of influence of globalization on the welfare state depends on the model of the welfare state; in particular, it is the strongest in the welfare state of the social-democratic model. It is emphasized that the extent of the impact of globalization on the welfare state is still dependent on the position of the nation-states themselves, first ‒ their willingness to reform national social security systems towards the introduction of systems of active social protection (stimulating human activity in the labor market, limiting passive spending, etc.). ; Досліджено особливості функціонування інституту соціальної держави в умовах глобалізації. Проаналізовано три сценарії впливу глобалізації на соціальну державу – негативний, скептичний і позитивний. Відзначено, що негативний сценарій доводитьзв'язок між глобалізацію та скороченням соціальних держав; цей зв'язок визначено як руйнівний, бо національні держави втрачають автономію щодо політики соціального забезпечення. Скептичний сценарій аргументує незначний вплив економічної глобалізації на соціальну державу, а також збереження потенціалу національних держав щодо самостійності соціальної політики. Позитивний сценарій має найменшу підтримку в політологічному дискурсі; він передбачає, що глобалізація та соціальна держава сумісні та взаємно посилюють одна одну. У статті констатовано, що щодо визначення змісту, меж, наслідків впливу глобалізації на соціальну державу стійкий науковий консенсус відсутній. Доведено робочі гіпотези: 1) економічна глобалізація в її неоліберальній формі, попри очевидні переваги, провокує надмірну диференціацію доходів, міграційні потоки, сприяє технологічному безробіттю тощо; 2) інститут соціальної держави в межах нинішніх його моделей, не спроможний адекватно реагувати на них, а відтак є перспектива на оновлення національних моделей соціальної політики. Підкреслено, що глобалізація впливає на інститут соціальної держави не за єдиним сценарієм у різних країнах. Висловлено припущення, що рівень впливу глобалізації на соціальну державу узалежнений від моделі соціальної держави; зокрема найсильнішим він є щодо соціальної держави соціал-демократичної моделі. Наголошено, що міра впливу глобалізації на соціальну державу на сьогодні ще узалежнена від позиції самих національних держав, найперше – їх готовності реформувати національні системи соціального забезпечення в напрямі довпровадження систем активного соціального захисту (стимулювання активності людини на ринку праці, обмеження пасивних витрат тощо).

The research aims to study the impact of the platform economy on the institution of the welfare state; ascertaining of potential mechanisms for minimizing risks for the functioning of the welfare state in the latest business trends. The research methodology is a neo-institutional approach. The scientific novelty of the article is the initiation of the researches by political science at the intersection of two research areas: 1) crisis of the institution of the welfare state; 2) the benefits and threats of a platform economy. Emphasis is placed on ascertaining of changes in the architecture of the institution of the welfare state under the influence of the platform economy's factor. The theoretical significance of the study is to start the research of the ways of interinstitutional interaction of the research state and the platform economy from the standpoint of political science. The practical significance of the study is seen in the fact that Ukraine is currently at the start of building a national model of the welfare state and the factor of rapid development of the platform economy should be taken into account in this process. The author argues that business innovation (platform economy) with the proper assistance of government institutions can promote social innovation: "Industry 4.0" is reforming the welfare state in stagnation towards building a "welfare state" (Welfare 4.0), when the state will take advantage of platform economy. The author hypothesizes that the platform economy is endowed with the potential to act not as a factor in the destruction of the institution of the welfare state, but as a factor in its modernization for effective functioning in the context of globalization, technology and other challenges. Attention has been drawn to the importance of further research on how business innovations can be supported by state institutions to preserve the institution of the welfare state in its modernized model. Emphasis is placed on the need to study the regulatory aspect of the issue: how the state can regulate the activities of business platforms so that they promote the institution of the welfare state, rather than weaken it. The article is theoretical. ; Целью исследования является: изучение влияния платформенной экономики на институт социального государства; выяснения потенциальных механизмов минимизации рисков для функционирования социального государства в условиях новейших бизнес-трендов. Методологией исследования является неоинституциональный подход. Научная новизна статьи заключается в учреждении исследований политической наукой на пересечении двух исследовательских направлений: 1) кризиса института социального государства; 2) преимуществ и угроз платформенной экономики. Основной акцент сделан на выяснении изменений в архитектуре института социального государства под влиянием фактора платформенной экономики. Теоретическое значение исследования заключается в зарождении изучения с позиций политической науки форм межинституционального взаимодействия социального государства и платформенной экономики. Практическое значение исследования состоит в том, что Украина сегодня находится на старте развития национальной модели социального государства и в этом процессе должна учитывать фактор стремительного развития платформенной экономики. Автор доказывает, что бизнес-инновации (платформенная экономика) при должном содействии государственных институтов могут способствовать социальным инновациям: «Индустрия 4.0» изменит стагнирующее социальное государство на «социальное государство 4.0» (Welfare 4.0), когда государство будет использовать преимущества платформенной экономики. Автором высказана гипотеза, что платформенная экономика наделена потенциалом выступить не фактором разрушения института социального государства, а фактором его модернизации для эффективного функционирования в условиях глобализационных, технологических и других вызовов. Привлечено внимание к важности дальнейших исследований того, как бизнес-инновации могут поддерживаться государственными институтами для сохранения института социального государства в его модернизированной модели. Акцентировано на необходимости изучения нормативно-правового аспекта проблемы: как государство может упорядочить деятельность бизнес-платформ, чтобы они способствовали институту социального государства, а не ослабляли его. Статья имеет теоретический характер. ; Метою дослідження є: вивчення впливу платформної економіки на інститут соціальної держави; з'ясування потенційних механізмів мінімізації ризиків для функціонування соціальної держави в умовах новітніх бізнес-трендів. Методологією дослідження є неоінституційний підхід. Наукова новизна статті полягає у започаткуванні досліджень політичною наукою на перетині двох дослідницьких напрямків: 1) кризи інституту соціальної держави; 2) переваг і загроз платформної економіки. Основний акцент зроблено на з'ясуванні змін в архітектурі інституту соціальної держави під впливом чинника платформної економіки. Теоретичне значення дослідження полягає у започаткуванні вивчення з позицій політичної науки шляхів міжінституційної взаємодії соціальної держави та платформної економіки. Практичне значення дослідження вбачається у тому, що Україна нині є на старті розбудови національної моделі соціальної держави й в цьому процесі має враховувати фактор стрімкого розвитку платформної економіки. Авторка доводить, що бізнес-інновації (платформна економіка) за належного сприяння державних інституцій можуть сприяти соціальним інноваціям: «Індустрія 4.0» реформує соціальну державу в стані стагнації в напрямку побудови «соціальної держави 4.0» (Welfare 4.0), коли держава буде використовувати переваги платформної економіки. Авторкою висловлена гіпотеза, що платформна економіка наділена потенціалом виступити не чинником руйнації інституту соціальної держави, а чинником її модернізації задля ефективного функціонування в умовах глобалізаційних, технологічних та інших викликів. Привернено увагу до важливості подальших досліджень того, як бізнес-інновації можуть підтримуватися державними інститутами задля збереження інституту соціальної держави в його модернізованій моделі. Акцентовано на потребі вивчення нормативно-правового аспекту проблеми: як держава може унормувати діяльність бізнес-платформ, щоб вони сприяли інституту соціальної держави, а не ослаблювали його. Стаття має теоретичний характер.

Розглядається ідеал сучасної соціал-демократичної держави, розкриваютьсяосновні характеристики держави загального добробуту ; Рассматривается идеал современного социал-демократического государства, раскрываются основные характеристики государства всеобщего благоденствия. ; The ideal of the modern social democratic state is examined, basic descriptions of the state of universal welfare open up.

The article shows changes in the organization and social work technologies in the contexts of the Nordic model of the welfare state crisis. Scandinavian governments have found solutions to maintain high social standards, included primarily diversification of social services sources. Social functions are often taken by local governments (municipalities), private sector, civil society structures. The main objects of social protection are no longer unemployed and the elderly, but family, children, certain categories of the people in need, and the approach to еру care is becoming more individual. ; В статье рассматриваются изменения в организации и технологии социальной работы в условиях кризиса скандинавской модели государства всеобщего благосостояния. Скандинавские правительства нашли пути сохранения высоких социальных стандартов, заключающиеся, прежде всего, в диверсификации источников социальных услуг. Социальные функции чаще берут на себя органы местного самоуправления (муниципалитеты), частный сектор, структуры гражданского общества. Основными объектами социальной защиты становятся теперь не безработные и пожилые люди, а семья, дети, отдельные категории нуждающихся, а подход к их опеке становится более индивидуальным. ; У статті розглядаються зміни в організації і технології соціальної роботи в умовах кризи скандинавської моделі держави загального добробуту. Показано, что скандинавські уряди знайшли шляхи збереження високих соціальних стандартів, які полягають перш за все у диверсифікації джерел соціальних послуг. Соціальні функції частіше перебирають на себе органи місцевого самоврядування (муніципалітети), приватний сектор, структури громадянського суспільства. Основними об'єктами соціального захисту стають тепер не безробітні та люди похилого віку, а сім'я, діти, окремі категорії нужденних, а підхід до їх опіки стає більш індивідуальним.

Питання соціальної безпеки на рівні як окремих держав-націй, так і світової спільноти загалом особливо актуалізувалися на початку ХХІ ст. під впливом низки політичних, економічних, військових викликів та загроз. У статті здійснена спроба теоретичного осмислення різних підходів до розуміння соціальної безпеки за умов викликів сьогодення, аналізу основних соціальних загроз, формулювання рекомендацій підвищення рівня соціальної безпеки на національному та глобальному рівнях. ; Вопросы социальной безопасности на уровне как отдельных государств-наций, так и мировой общественности особенно актуализировались в начале XXI в. под влиянием политических, экономических, военных вызовов и угроз. В статье сделана попытка теоретического осмысления различных подходов к пониманию социальной безопасности в условиях нынешних вызовов, анализа основных социальных угроз, формулирования рекомендаций повышения уровня социальной безопасности на национальном и глобальном уровнях. ; The issues of social security at the level of individual nation-states and the world community in general were highlighted especially in the beginning of XXI century under the influence of political, economic and military challenges and threats. The article deals with the problem of social security as a welfare state priority in a global world. Author of the article discussed different approaches of social security phenomenon in theoretical aspects. Author of the article try to understand differences between Copenhagen and Paris school approaches on social security problem with connection of indicators of social expenditures and Social Progress Index (SPI). The result of research is the found positive relationship between social expenditures and social progress in different countries. Social security system is more developed in countries with high level of social expenditures and stimulates social progress. The results of research can be useful in discourse of social security progress in a context of social policy and social progress on national and global levels.

Питання соціальної безпеки на рівні як окремих держав-націй, так і світової спільноти загалом особливо актуалізувалися на початку ХХІ ст. під впливом низки політичних, економічних, військових викликів та загроз. У статті здійснена спроба теоретичного осмислення різних підходів до розуміння соціальної безпеки за умов викликів сьогодення, аналізу основних соціальних загроз, формулювання рекомендацій підвищення рівня соціальної безпеки на національному та глобальному рівнях. ; Вопросы социальной безопасности на уровне как отдельных государств-наций, так и мировой общественности особенно актуализировались в начале XXI в. под влиянием политических, экономических, военных вызовов и угроз. В статье сделана попытка теоретического осмысления различных подходов к пониманию социальной безопасности в условиях нынешних вызовов, анализа основных социальных угроз, формулирования рекомендаций повышения уровня социальной безопасности на национальном и глобальном уровнях. ; The issues of social security at the level of individual nation-states and the world community in general were highlighted especially in the beginning of XXI century under the influence of political, economic and military challenges and threats. The article deals with the problem of social security as a welfare state priority in a global world. Author of the article discussed different approaches of social security phenomenon in theoretical aspects. Author of the article try to understand differences between Copenhagen and Paris school approaches on social security problem with connection of indicators of social expenditures and Social Progress Index (SPI). The result of research is the found positive relationship between social expenditures and social progress in different countries. Social security system is more developed in countries with high level of social expenditures and stimulates social progress. The results of research can be useful in discourse of social security progress in a context of social policy and social progress on national and global levels.