Suchergebnisse

The article deals with the origin and activity of secret societies in modern historical science. This is important and topical today. Particular attention should be paid to the study of the secret alliances role in the expansion to the Southwestern Asia. Their activities were directed against peoples who professed Islam. This was the first sign of the clash civilizations of Eastern and Western. It was found that the wars during the Crusades significantly changed the fate of many peoples. Their expansionist aspirations were not only religious but also political. Members of the secret organizations are known to have been direct participants in the Crusades and hostilities in Southwestern Asia. However, the problem of the role of secret societies in expansion to the Southwestern Asia is a poorly researched page. This also necessitates its further comprehensive research and analysis. ; У статті висвітлено виникнення і діяльність таємних товариств у сучасній історичній науці, що донині не втратило своєї важливості й актуальності. На особливу увагу заслуговує вивчення ролі таємних союзів в експансії Передньої Азії. Їх діяльність спрямовувалась проти народів, які сповідували іслам, що вперше засвідчило зіткнення Східної і Західної цивілізацій. З'ясовано, що війни в період Хрестових походів суттєво змінили долю багатьох народів, а їх експансіоністські устремління мали не лише релігійний, але й політичний характер. Відомо, що члени таємних організацій були безпосередніми учасниками Хрестових походів і військових дій у Передній Азії. Проте, проблема ролі таємних товариств в експансії Передньої Азії у наукових дослідженнях є малодослідженою сторінкою, що й обумовлює потребу в її подальшому комплексному дослідженні й аналізі.

The article deals with the origin and activity of secret societies in modern historical science. This is important and topical today. Particular attention should be paid to the study of the secret alliances role in the expansion to the Southwestern Asia. Their activities were directed against peoples who professed Islam. This was the first sign of the clash civilizations of Eastern and Western. It was found that the wars during the Crusades significantly changed the fate of many peoples. Their expansionist aspirations were not only religious but also political. Members of the secret organizations are known to have been direct participants in the Crusades and hostilities in Southwestern Asia. However, the problem of the role of secret societies in expansion to the Southwestern Asia is a poorly researched page. This also necessitates its further comprehensive research and analysis. ; У статті висвітлено виникнення і діяльність таємних товариств у сучасній історичній науці, що донині не втратило своєї важливості й актуальності. На особливу увагу заслуговує вивчення ролі таємних союзів в експансії Передньої Азії. Їх діяльність спрямовувалась проти народів, які сповідували іслам, що вперше засвідчило зіткнення Східної і Західної цивілізацій. З'ясовано, що війни в період Хрестових походів суттєво змінили долю багатьох народів, а їх експансіоністські устремління мали не лише релігійний, але й політичний характер. Відомо, що члени таємних організацій були безпосередніми учасниками Хрестових походів і військових дій у Передній Азії. Проте, проблема ролі таємних товариств в експансії Передньої Азії у наукових дослідженнях є малодослідженою сторінкою, що й обумовлює потребу в її подальшому комплексному дослідженні й аналізі.

The article is devoted to the research of manifestations of separatism in Southeast Asia. Among the countries of this region, the most pressing problem of separatism is in Thailand, Myanmar, Indonesia and the Philippines. In the process of writing the article, features of the emergence of separatism in each of these countries, its causes, forms of manifestation, centers of distribution and consequences have been considered.The main reason for the emergence of separatist sentiments in all the countries under study was ethno-religious differences in their population. The effect of this factor was strengthened by historical, political, socio-economic factors, sometimes external influences, which together led to the emergence of powerful separatist cells. In Buddhist Thailand, such centers are the Muslim provinces of Pattaya, Yala, Narathiwat and Songhl, whose inhabitants are actively seeking to establish their own state of Pattaya. In the populated mainly Buddhists of Myanmar, the cell of active separatism was formed at its event in the state of Rakhine (Arachan), where, in addition to representatives of the indigenous Burmese subethnic - Arakans who profess Buddhism, the representatives of the most numerous Muslim national minority in the country - Rohingya, who are struggling for independence There are several problems regarding the separatism of the regions in Indonesia. It is the province of Irian Jaya (Western Papua) in the western part of the island of New Guinea, Aceh (Aceh) in the north of the island of Sumatra, East Timor (until 2002, until the proclamation of the independence of East Timor), and settled by the Christians of the South Moluccas. One of the most pressing problems of the predominantly Christian Philippines is separatism and extremism of the Moroccan Islamic people living in the southwestern part of the island of Mindanao and the archipelago Sulu and constantly, but with varying intensity, fights for complete independence or autonomy.Separatism in the countries of Southeast Asia is dangerous ...

The article attempts to analyze the sense of concepts of «Ukraine», «Europe», «Russia» in publicistic works of Oxana Pakhliovs'ka. Key words: concept, publicism, geoculture, geopolitics, dialogue, European time, European space, memory, reintegration, civilization, identity, republic, Russian Empire, democracy, East, the West, Ukraine, Europe, Russia. ; У статті проаналізовано ідейно-смислове наповнення концептів «Україна», «Європа», «Росія» в публіцистиці Оксани Пахльовської. Ключові слова: концепт, публіцистика, геокультура, геополітика, категорія Інший, діалог, європейський час, європейський простір, пам'ять, цивілізація, ре-інтеграція, ідентичність, імперія, республіка, демократія, Схід, Захід, Україна, Європа, Росія.

Specifics of non-western political process from the viewpoint of relations between power and business in nonorganic modernized countries are examined. It is analyzed the role of business in the process of democracy and market economy building. Effects of the post-soviet countries and South-Eastern Asia reformation are compared. ; Рассматривается специфика незападного политического процесса в ракурсе отношений власти и бизнеса в странах, где реализовывался проект "догоняющей" модернизации. Анализируется роль бизнеса в процессе построения демократии и рыночной экономики. Сравниваются последствия реформирования на постсоветском пространстве и странах Юго-Восточной Азии. ; Розглядається специфіка незахідного політичного процесу в ракурсі взаємин влади та бізнесу в країнах, де реалізовувався проект "наздогінної" модернізації. Аналізується роль бізнесу в процесі розбудови демократії й ринкової економіки. Порівнюються наслідки реформування на пострадянському просторі та країнах Південно-Східної Азії.

Migration is the most common social phenomenon in the modern world. First of all it helps people to improve their financial situation and living conditions. Besides, the decision on migration can be taken due to the unstable safety in the country. The paper presents the migration process from and to the Middle East, in particularly the process of emigration to Western Europe (mainly illegal emigration of refugees, emigration of elite and religious minorities). Moreover, it shows the migration process to the countries of the Middle East, especially in the context of economic migration in the Persian Gulf, taking into consideration features, forms, sources and consequences of this phenomenon. The main hypothesis of the presented concept is the assumption that migration directly affects international relations and is often associated with risk. The issue of migration in many Western countries has become an important and urgent issue related to security and terrorism. Therefore, the European Union began to perceive the flow of illegal migrants as a source of risk that could be a threat to European safety. One should realize that analyzed phenomenon affects almost all aspects of the functioning of society. Moreover, we should emphasize the inestimable economic potential brought by immigrants, especially because of the society aging in Western Europe. Consequently, it is necessary to establish agreements between EU countries and countries-exporters of immigrants, not only on a bilateral basis, but also at a multilateral level. In the countries of emigrants there is no elaborated migration policy, besides there are no signs of improvement in the political, economic and social situation in the Middle East – on the contrary the situation is worsening, that will certainly contribute to an increase of emigrants who want to leave the region. ; Миграция является наиболее распространенным социальным явлением в современном мире, благодаря которому люди, прежде всего, стремятся улучшить свое финансовое положение и стандарты жизни. Случается и так, что решение о миграции принимается в связи с нестабильной безопасностью в данной стране. В статье охарактеризован процесс миграции с и на Ближний Восток, в частности процесс эмиграции в Западную Европу (в основном нелегальная эмиграция беженцев, эмиграция элиты и религиозных меньшинств). Принято во внимание также процесс миграции в страны Ближнего Востока, особенно в контексте экономической миграции в Персидском Заливе. Проанализировано особенности, формы, источники и последствия этого явления. Главной гипотезой представленной концепции является предположение, что миграция непосредственно отражается на международных отношениях и часто связана с риском. Установлено, что кроме экономических причин, значительным явлением является дестабилизация безопасности граждан. Проблематика миграции во многих западных странах стала важным и актуальным вопросом, связанным с безопасностью и терроризмом. Поэтому Европейский Союз стал воспринимать поток нелегальных мигрантов как источник риска, который может быть угрозой для европейской безопасности. Стоит понимать, что рассматриваемый феномен влияет практически на все аспекты функционирования общества. Причем следует подчеркнуть также неоценимый экономический потенциал, который приносят иммигранты, особенно в связи с процессом старения общества в Западной Европе. Поэтому необходимо налаживать договоренности и соглашения между странами ЕС и странами-экспортерами иммигрантов не только на двусторонней основе, но и на многостороннем уровне. В странах эмигрантов нет выработанной программы миграционной политики, кроме того нет никаких признаков улучшения политической, экономической и социальной ситуации на Ближнем Востоке – наоборот, ситуация ухудшается, что безусловно будет способствовать увеличению эмигрантов, желающих покинуть регион. ; Міграція є найбільш поширеним соціальним явищем у сучасному світі, завдяки якому люди, передусім, прагнуть поліпшити своє фінансове становище і стандарти життя. Хоча трапляється і так, що рішення про міграцію приймається у зв'язку з нестабільністю безпеки у даній країні. У статті охарактеризовано процес міграції з і на Близький Схід, зокрема процес еміграції до Західної Європи (в основному нелегальна еміграція біженців, еміграція еліти і релігійних меншин). Взято також до уваги процес міграції до країн Близького Сходу, особливо в контексті економічної міграції до Перської Затоки. Проаналізовано особливості, форми, джерела та наслідки цього явища. Головною гіпотезою представленої концепції є припущення, що міграція безпосередньо відображається на міжнародних відносинах і часто пов'язана з ризиком. З'ясовано, що окрім економічних причин, значущим явищем є дестабілізація безпеки громадян. Виявлено, що проблематика міграції у багатьох західних країнах стала важливим і актуальним питанням пов'язаним з безпекою і тероризмом. Тому Європейський Союз став сприймати потік нелегальних мігрантів як джерело ризику, який може становити загрозу європейській безпеці. Варто усвідомлювати, що аналізований феномен впливає практично на всі аспекти функціонування суспільства. При чому слід підкреслити також неоціненний економічний потенціал, який приносять іммігранти, особливо у зв'язку з процесом старіння суспільства у Західній Європі. Тому необхідно налагоджувати домовленості та угоди між країнами ЄС та країнами-експортерами іммігрантів не тільки на двосторонній основі, але і на багатосторонньому рівні. Країни емігрантів не мають достатньо випрацюваної міграційної політики, окрім того немає жодних ознак поліпшення політичної, економічної та соціальної ситуації на Близькому Сходi – навпаки, ситуація погіршується, що, безумовно, сприятиме збільшенню хвилі емігрантів, які бажатимуть покинути регіон.

Specifics of non-western political process from the viewpoint of relations between power and business in nonorganic modernized countries are examined. It is analyzed the role of business in the process of democracy and market economy building. Effects of the post-soviet countries and South-Eastern Asia reformation are compared. ; Рассматривается специфика незападного политического процесса в ракурсе отношений власти и бизнеса в странах, где реализовывался проект "догоняющей" модернизации. Анализируется роль бизнеса в процессе построения демократии и рыночной экономики. Сравниваются последствия реформирования на постсоветском пространстве и странах Юго-Восточной Азии. ; Розглядається специфіка незахідного політичного процесу в ракурсі взаємин влади та бізнесу в країнах, де реалізовувався проект "наздогінної" модернізації. Аналізується роль бізнесу в процесі розбудови демократії й ринкової економіки. Порівнюються наслідки реформування на пострадянському просторі та країнах Південно-Східної Азії.

The article analyses the relations between Russia and the West for almost three decades - from the moment of the collapse of the USSR to the present day. Russia openly opposes the Western world and its democratic model, value systems, and cultural codes. There are several stages of Russia's foreign policy towards the United States and Western Europe. Russia's initial positive attitude towards Western politics soon ended in disappointment. It became clear that although earlier international stability was ensured by the military parity of the two competing systems, after the collapse of the USSR, one economy became the basis for this stabilization. Few reckoned with a weakened Russia, although at that time the Kremlin wanted, together with other powers, to solve global problems. Improving the economic situation and paying off the external debt became a priority for Russia, which was possible due to the good conjuncture of the fuel market. Russia has become completely independent from the West, deprived of an instrument of financial pressure, has ceased to accept the status of a weak state, to which in the 1990s others could dictate conditions and ignore its voice. After the annexation of Crimea, the European Union condemns Moscow's actions, while realizing at the same time that the Russian Federation is its strategic partner. Both sides are closely linked by energy interests. Faced with the sanctions imposed after the annexation of Crimea, Russia is trying to find alternative priorities for its political and economic activities in Asia. The article presents a broad analytical framework for determining Russia's position among world players and identifying the instruments of the struggle for influence between the Russian Federation and the West. ; В статье прослеживаются отношения России и Запада на протяжении почти трех десятилетий – с момента распада СССР до нынешнего дня. Россия открыто противостоит западному миру и его демократической модели, системе ценностей, культурному коду. Можно выделить несколько этапов внешней политики России по отношению к США и Западной Европе. Изначальное положительное настороение России к западной политике вскоре закончилось разочарованием. Стало понятно, что хотя ранее международная стабильность обеспечивалась военным паритетом двух конкурирующих систем, после распада СССР основой для этой стабилизации стала одна экономика. С ослабленной Россией мало кто считался, хотя в то время Кремль хотел вместе с другими державами решаль проблемы мирового масштаба. Приоритетом для России стало улучшение экономической ситуации и погашение внешнего долга, что удалось благодаря хорошей конъюнктуре на топливном рынке. Россия стала полностью независимой от Запада, лишенного инструмента финансового давления, перестала принимать статус слабого государства, которому в 1990-е годы другие могли диктовать условия и игнорировать его голос. После аннексии Крыма Европейский Союз осуждает действия Москвы, осознавая одновременно, что РФ является ее стратегическим партнером. Обе стороны тесно связаны энергетическими интересами. Столкнувшись с санкциями, введенными после аннексии Крыма, Россия пытается найти альтернативные приоритеты для своей политической и экономической деятельности в Азии. В статье представлена широкая аналитическая рамка для определения позиции России среди мировых игроков и выявления инструментов борьбы за влияние между РФ и Западом.

У статті розглянуті умови для створення регіональної системи національної безпеки в Центральній Азії в пострадянський період. Акцентовано на появі в регіоні нових політичних гравців першого ешелону - США, ЄС, КНР, а також другого ешелону - Туреччини, Ірану, Індії, Пакистану. Простежена роль названих країн у забезпеченні регіональної політичної та економічної стабільності. Досліджені наявні регіональні загрози, які мають глобальний характер, й описані їхні характерні особливості для кожної з нових центральноазіатських незалежних держав. Зроблено висновки про неспроможність країн центральноазіатського регіону самостійно протистояти сучасним геополітичним викликам. ; В статье рассмотрены условия образования региональной системы безопасности в Центральной Азии в постсоветский период. Акцентировано внимание на выходе на геополитический простор центральноазиатского региона новых политических игроков первого эшелона - США, ЕС, КНР, а также второго эшелона - Турции, Ирана, Индии, Пакистана и других. Проанализирована роль перечисленных стран в процессе обеспечения политической и экономической стабильности. Исследованы существующие региональные угрозы глобального характера, описаны их особенности для каждой страны Центральной Азии. Сделаны выводы о том, что страны центральноазиатского региона не могут самостоятельно сопротивляться современным геополитическим вызовам. ; The conditions for development of a regional system of national security in Central Asia in the post-Soviet period are reviewed in a new geopolitical context. The emergence in the region of new political actors of the first echelon - the USA, the European Union and the People's Republic of China as well as the second echelon - Turkey, the Islamic republic of Iran, India and Pakistan is emphasized. The role of the above countries in ensuring political and economic security is traced. The regional integration situation is analyzed. Available regional threats, some of them of global nature, are looked into, their characteristic features described for each New Independent State. Interstate conflicts and their resolution potentiality in the current situation are investigated. The unity of the region in combatting international terrorism and extremism is pointed out. Regional threats which endanger the West are identified. Special attention is given to politicization of Islam, radical fundamentalism and their belligerent manifestations which took place in Central Asia. The membership of Central Asian countries in such security-focused interstate organizations as the Collective Security Treaty Organization and the Shanghai Cooperation Organization as well as relations with the UN and the NATO are laid stress on. A great military and technical dependence of the armed forces of Central Asian countries on the Russian factor is pointed out. Some facts of the geopolitical confrontation between Russia, the EU, the USA and China are referred to. Conclusions are drawn as to incapability of countries of the Central Asian region to stand up to current geopolitical challenges on their own and the lack of a regional security system. The necessity of multi-vector foreign policy as a form of guarantee against external aggression is brought into focus.

У статті розглянуті умови для створення регіональної системи національної безпеки в Центральній Азії в пострадянський період. Акцентовано на появі в регіоні нових політичних гравців першого ешелону - США, ЄС, КНР, а також другого ешелону - Туреччини, Ірану, Індії, Пакистану. Простежена роль названих країн у забезпеченні регіональної політичної та економічної стабільності. Досліджені наявні регіональні загрози, які мають глобальний характер, й описані їхні характерні особливості для кожної з нових центральноазіатських незалежних держав. Зроблено висновки про неспроможність країн центральноазіатського регіону самостійно протистояти сучасним геополітичним викликам. ; В статье рассмотрены условия образования региональной системы безопасности в Центральной Азии в постсоветский период. Акцентировано внимание на выходе на геополитический простор центральноазиатского региона новых политических игроков первого эшелона - США, ЕС, КНР, а также второго эшелона - Турции, Ирана, Индии, Пакистана и других. Проанализирована роль перечисленных стран в процессе обеспечения политической и экономической стабильности. Исследованы существующие региональные угрозы глобального характера, описаны их особенности для каждой страны Центральной Азии. Сделаны выводы о том, что страны центральноазиатского региона не могут самостоятельно сопротивляться современным геополитическим вызовам. ; The conditions for development of a regional system of national security in Central Asia in the post-Soviet period are reviewed in a new geopolitical context. The emergence in the region of new political actors of the first echelon - the USA, the European Union and the People's Republic of China as well as the second echelon - Turkey, the Islamic republic of Iran, India and Pakistan is emphasized. The role of the above countries in ensuring political and economic security is traced. The regional integration situation is analyzed. Available regional threats, some of them of global nature, are looked into, their characteristic features described for each New Independent State. Interstate conflicts and their resolution potentiality in the current situation are investigated. The unity of the region in combatting international terrorism and extremism is pointed out. Regional threats which endanger the West are identified. Special attention is given to politicization of Islam, radical fundamentalism and their belligerent manifestations which took place in Central Asia. The membership of Central Asian countries in such security-focused interstate organizations as the Collective Security Treaty Organization and the Shanghai Cooperation Organization as well as relations with the UN and the NATO are laid stress on. A great military and technical dependence of the armed forces of Central Asian countries on the Russian factor is pointed out. Some facts of the geopolitical confrontation between Russia, the EU, the USA and China are referred to. Conclusions are drawn as to incapability of countries of the Central Asian region to stand up to current geopolitical challenges on their own and the lack of a regional security system. The necessity of multi-vector foreign policy as a form of guarantee against external aggression is brought into focus.

Стаття написана на основі опрацьованих автором бібліотечних та архівних колекцій у Лондоні під час наукового стажування у Великій Британії. Цінність її полягає в тому, що це перше спеціальне дослідження історії англомовного часопису українців, що виходив у Лондоні в другій половині ХХ ст. упродовж майже 40 років і призначався для іноземного читача.Виділяються три головні причини заснування українцями такого журналу в Лондоні: поламати стереотип сприйняття світом Східної Європи крізь призму Російської імперії, актуалізувати нерозв'язане після поразки Української революції 1917–1921 років українське питання, розширити з числа іноземних політиків і парламентарів коло нових симпатиків відродження України як самостійної держави.Йдеться про засновників видання — Союз Українців у Великій Британії, Лігу Визволення України в Канаді й Організацію Оборони Чотирьох Свобід України в США.З'ясовані дві категорії читачів, на які був спрямований новий журнал. Перша: англомовні чужинці з числа політиків, парламентарів, журналістів. Друга: молоді українці, які виросли на еміграції і не володіли українською мовою.Головним у редакційній політиці журналу проголошувалося: бути авторитетним джерелом відомостей про становище українців під окупацією Росії, роз'яснення іноземцям окремішності історії українців та їх державницьких домагань, знайомство з культурою, літературою та традиціями українців.В аналізі тиражної політики журналу звернена увага, що упродовж 38 років існування максимальний наклад становив 1500 примірників, мінімальний — 950. Половина з такої кількості складали передплатники, інша половина розповсюджувалася безкоштовно. Журнал поширювався, згідно зі складеним адресарем, до бібліотек, наукових інституцій, редакцій газет, політичних партій, університетів, коледжів та шкіл, а також окремим політикам, ученим, журналістам, парламентарям у більшість країн Західної Європи, Америки та Азії. В аналізі фінансових засад наголошується, що збитки від видання журналу покривалися винятково на пожертви українців. ; The article is written on the basis of the library and archive collections in London during the author's UK internship. Its value lies in the fact that this is the first special study of the history of the English-language magazine of Ukrainians, published inLondonfor almost 40 years in the second half of the twentieth century and intended for a foreign reader.The author formulates three main reasons why Ukrainians founded such a magazine in London: to break the stereotype of the world's perception of Eastern Europe through the prism of the Russian Empire, to remind Europe about the Ukrainian issue still unresolved after the defeat of the Ukrainian Revolution of 1917–1921, to expand the number of foreign politicians and parliamentarians who sympathized with the Ukraine's revival as an independent state.The founders of the magazine were Union of the Ukrainians in the United Kingdom, the League of Liberation of Ukraine in Canada and the Organization for the Defense of Four Liberties of Ukraine in the United States.Two categories of readers a new magazine was aimed at, have been identified. First: English-speaking foreigners from among politicians, parliamentarians, journalists. Second: young Ukrainians who grew up in emigration and did not learn Ukrainian.The main principle of the editorial policy of the magazine was proclaimed: to be an authoritative source of information about the situation of Ukrainians under the occupation of Russia, to explain the distinctness of the history of Ukrainians and their statehood aspirations to foreigners, to get them acquainted with culture, literature and traditions of Ukrainians.In the analysis of the magazine's mass circulation policy the attention is drawn to the fact that for 38 years circulation was 1,500 copies, minimum – 950. Half of this press run was accounted for subscribers, the other half was distributed free of charge. The magazine was distributed in accordance with an addressees' list. It was sent to libraries, academic institutions, newspaper editors, political parties, universities, colleges and schools, as well as to individual politicians, scholars, journalists, parliamentarians in most parts of Western Europe, America and Asia. In the analysis of financial grounds, it was stressed that losses from the magazine's publication were covered exclusively by donations from Ukrainians.

Стаття написана на основі опрацьованих автором бібліотечних та архівних колекцій у Лондоні під час наукового стажування у Великій Британії. Цінність її полягає в тому, що це перше спеціальне дослідження історії англомовного часопису українців, що виходив у Лондоні в другій половині ХХ ст. упродовж майже 40 років і призначався для іноземного читача.Виділяються три головні причини заснування українцями такого журналу в Лондоні: поламати стереотип сприйняття світом Східної Європи крізь призму Російської імперії, актуалізувати нерозв'язане після поразки Української революції 1917–1921 років українське питання, розширити з числа іноземних політиків і парламентарів коло нових симпатиків відродження України як самостійної держави.Йдеться про засновників видання — Союз Українців у Великій Британії, Лігу Визволення України в Канаді й Організацію Оборони Чотирьох Свобід України в США.З'ясовані дві категорії читачів, на які був спрямований новий журнал. Перша: англомовні чужинці з числа політиків, парламентарів, журналістів. Друга: молоді українці, які виросли на еміграції і не володіли українською мовою.Головним у редакційній політиці журналу проголошувалося: бути авторитетним джерелом відомостей про становище українців під окупацією Росії, роз'яснення іноземцям окремішності історії українців та їх державницьких домагань, знайомство з культурою, літературою та традиціями українців.В аналізі тиражної політики журналу звернена увага, що упродовж 38 років існування максимальний наклад становив 1500 примірників, мінімальний — 950. Половина з такої кількості складали передплатники, інша половина розповсюджувалася безкоштовно. Журнал поширювався, згідно зі складеним адресарем, до бібліотек, наукових інституцій, редакцій газет, політичних партій, університетів, коледжів та шкіл, а також окремим політикам, ученим, журналістам, парламентарям у більшість країн Західної Європи, Америки та Азії. В аналізі фінансових засад наголошується, що збитки від видання журналу покривалися винятково на пожертви українців. ; The article is written on the basis of the library and archive collections in London during the author's UK internship. Its value lies in the fact that this is the first special study of the history of the English-language magazine of Ukrainians, published inLondonfor almost 40 years in the second half of the twentieth century and intended for a foreign reader.The author formulates three main reasons why Ukrainians founded such a magazine in London: to break the stereotype of the world's perception of Eastern Europe through the prism of the Russian Empire, to remind Europe about the Ukrainian issue still unresolved after the defeat of the Ukrainian Revolution of 1917–1921, to expand the number of foreign politicians and parliamentarians who sympathized with the Ukraine's revival as an independent state.The founders of the magazine were Union of the Ukrainians in the United Kingdom, the League of Liberation of Ukraine in Canada and the Organization for the Defense of Four Liberties of Ukraine in the United States.Two categories of readers a new magazine was aimed at, have been identified. First: English-speaking foreigners from among politicians, parliamentarians, journalists. Second: young Ukrainians who grew up in emigration and did not learn Ukrainian.The main principle of the editorial policy of the magazine was proclaimed: to be an authoritative source of information about the situation of Ukrainians under the occupation of Russia, to explain the distinctness of the history of Ukrainians and their statehood aspirations to foreigners, to get them acquainted with culture, literature and traditions of Ukrainians.In the analysis of the magazine's mass circulation policy the attention is drawn to the fact that for 38 years circulation was 1,500 copies, minimum – 950. Half of this press run was accounted for subscribers, the other half was distributed free of charge. The magazine was distributed in accordance with an addressees' list. It was sent to libraries, academic institutions, newspaper editors, political parties, universities, colleges and schools, as well as to individual politicians, scholars, journalists, parliamentarians in most parts of Western Europe, America and Asia. In the analysis of financial grounds, it was stressed that losses from the magazine's publication were covered exclusively by donations from Ukrainians.

The article is written on the basis of the library and archive collections in London during the author's UK internship. Its value lies in the fact that this is the first special study of the history of the English-language magazine of Ukrainians, published inLondonfor almost 40 years in the second half of the twentieth century and intended for a foreign reader.The author formulates three main reasons why Ukrainians founded such a magazine in London: to break the stereotype of the world's perception of Eastern Europe through the prism of the Russian Empire, to remind Europe about the Ukrainian issue still unresolved after the defeat of the Ukrainian Revolution of 1917–1921, to expand the number of foreign politicians and parliamentarians who sympathized with the Ukraine's revival as an independent state.The founders of the magazine were Union of the Ukrainians in the United Kingdom, the League of Liberation of Ukraine in Canada and the Organization for the Defense of Four Liberties of Ukraine in the United States.Two categories of readers a new magazine was aimed at, have been identified. First: English-speaking foreigners from among politicians, parliamentarians, journalists. Second: young Ukrainians who grew up in emigration and did not learn Ukrainian.The main principle of the editorial policy of the magazine was proclaimed: to be an authoritative source of information about the situation of Ukrainians under the occupation of Russia, to explain the distinctness of the history of Ukrainians and their statehood aspirations to foreigners, to get them acquainted with culture, literature and traditions of Ukrainians.In the analysis of the magazine's mass circulation policy the attention is drawn to the fact that for 38 years circulation was 1,500 copies, minimum – 950. Half of this press run was accounted for subscribers, the other half was distributed free of charge. The magazine was distributed in accordance with an addressees' list. It was sent to libraries, academic institutions, newspaper editors, political parties, universities, colleges and schools, as well as to individual politicians, scholars, journalists, parliamentarians in most parts of Western Europe, America and Asia. In the analysis of financial grounds, it was stressed that losses from the magazine's publication were covered exclusively by donations from Ukrainians. ; Стаття написана на основі опрацьованих автором бібліотечних та архівних колекцій у Лондоні під час наукового стажування у Великій Британії. Цінність її полягає в тому, що це перше спеціальне дослідження історії англомовного часопису українців, що виходив у Лондоні в другій половині ХХ ст. упродовж майже 40 років і призначався для іноземного читача.Виділяються три головні причини заснування українцями такого журналу в Лондоні: поламати стереотип сприйняття світом Східної Європи крізь призму Російської імперії, актуалізувати нерозв'язане після поразки Української революції 1917–1921 років українське питання, розширити з числа іноземних політиків і парламентарів коло нових симпатиків відродження України як самостійної держави.Йдеться про засновників видання — Союз Українців у Великій Британії, Лігу Визволення України в Канаді й Організацію Оборони Чотирьох Свобід України в США.З'ясовані дві категорії читачів, на які був спрямований новий журнал. Перша: англомовні чужинці з числа політиків, парламентарів, журналістів. Друга: молоді українці, які виросли на еміграції і не володіли українською мовою.Головним у редакційній політиці журналу проголошувалося: бути авторитетним джерелом відомостей про становище українців під окупацією Росії, роз'яснення іноземцям окремішності історії українців та їх державницьких домагань, знайомство з культурою, літературою та традиціями українців.В аналізі тиражної політики журналу звернена увага, що упродовж 38 років існування максимальний наклад становив 1500 примірників, мінімальний — 950. Половина з такої кількості складали передплатники, інша половина розповсюджувалася безкоштовно. Журнал поширювався, згідно зі складеним адресарем, до бібліотек, наукових інституцій, редакцій газет, політичних партій, університетів, коледжів та шкіл, а також окремим політикам, ученим, журналістам, парламентарям у більшість країн Західної Європи, Америки та Азії. В аналізі фінансових засад наголошується, що збитки від видання журналу покривалися винятково на пожертви українців.

The major challenges and threats to European security and stability in the Western Balkans are revealed. Following the end of the "Yugoslav wars", it was the EU that led to comprehensive reforms aimed at stabilizing the political and economic development of the Western Balkans. However, the sluggish process of reforming the political systems of the post-Yugoslav space, as well as a number of internal problems within the European community, slowed down further European integration processes. This made it possible to deepen the presence of other countries– China, Russia, Turkey, the Persian Gulf countries, whose growing influence was projected in the Balkans.The focus is on the geo-strategic interests of international players from the West and the East in the Western Balkans (WB6), to which Albania, Montenegro, Serbia, Macedonia, Bosnia and Herzegovina and partially recognized Kosovo belong. The author has studied the state of political and economic interaction of the main actors of world politics with the countries of the Western Balkans, the impact of these processes on regional security, political processes and the pace of Euro-Atlantic integration.The current activity of foreign political players in the region is said to be due to at least three factors. First, the growing transitional potential of the Western Balkans as the intersection point of transcontinental trade routes from East Asia to western Eurasia. Second, the geostrategic role of the Balkans as a middle zone for the supply of energy from Russia and Central Asia to Europe. Third, the region is a kind of enclave surrounded from all sides by EU Member States. This makes it an extremely attractive platform for promoting the economic, geopolitical and security interests of major international actors in other regions of Europe.It has been concluded that the central axis of geopolitical confrontation in the Balkans today lies between the EU and NATO, on one side, and Russia, on the other. Other actors have their own interest in being able to enter the EU markets and actively participate in European politics. At the same time, their influence on Balkan affairs reinforcescounter-European trends, strengthens autocratic political regimes, for which the experience of non-Western partners' political systems often seems more comprehensible and attractive. Security in the region will also be determined by global factors: the confrontation between Russia and the West, the re-examination of relations between the USA and Europe, increased competition between the USA and China, the escalation of the migration crisis, etc. ; Раскрыты основные вызовы и угрозы европейской безопасности и стабильности в Западных Балканах. В центре внимания – освещение геостратегических интересов на Балканах основных международных игроков Запада и Востока: ЕС, США, России, Турции, Китая, стран Персидского залива. Исследовано состояние политико-экономического взаимодействия основных акторов мировой политики со странами Западных Балкан, влияние этих процессов на региональную безопасность, политические процессы и темпы евроатлантической интеграции. Делается вывод, что центральная ось геополитического противостояния на Балканах проходит сегодня между ЕС и НАТО, с одной стороны, и Россией – с другой. Утверждается, что на состояние безопасности в регионе в дальнейшем будут влиять также глобальные факторы, среди которых: конфронтация России и Запада, пересмотр отношений между Америкой и Европой, усиление конкуренции между США и Китаем, обострение миграционной кризиса и др. ; Розкрито основні виклики й загрози європейській безпеці та стабільності в Західних Балканах. В центрі уваги – висвітлення геостратегічних інтересів на Балканах основних міжнародних гравців Заходу та Сходу: ЄС, США, Росії, Туреччини, Китаю, країн Перської затоки. Досліджено стан політико-економічної взаємодії основних акторів світової політики з країнами Західних Балкан, вплив цих процесів на регіональну безпеку, політичні процеси та темпи євроатлантичної інтеграції. Робиться висновок, що центральна ось геополітичного протистояння на Балканах пролягає сьогодні між ЄС та НАТО, з одного боку, та Росією – з іншого. Стверджується, що на стан безпеки в регіоні в подальшому будуть впливати також глобальні чинники, серед яких: конфронтація Росії та Заходу, перегляд відносин між Америкою та Європою, посилення конкуренції між США та Китаєм, загострення міграційної кризи та ін.

The article analyzes the globalization imperatives of the modern foreign policy of Visegrad group (V4), which showed certain differentiation, discreteness and duality due to internal contradictions in the relations between the countries-members of the V4. Currently, the main foreign policy priorities of the Visegrad group is a pan-European policy in the framework of the European Union, to ensure national and regional security of member countries, as well as the implementation of the policy of good neighborliness with neighboring countries, giving priority to the Western Balkan countries that follow the European integration course. Now the Visegrad group in the sphere of foreign policy has the characteristics of an international organization with the globalist imperatives, which occur in cooperation with the country – neighbors of the EU, Western Balkans and Northern Europe. Along with this, at the present stage the priorities of foreign-economic cooperation of V4 are the regions of America, Middle East, Northern Africa and South-East Asia. These foreign policy imperatives of Visegrad group must will using in subsequent scientific researches relatively of the Ukrainian-Visegrad foreign policy cooperation with the purpose of development the Ukrainian policy of Association with the NATO and the European Union.