Suchergebnisse

The article analyses the peculiarities of civilization development. It is established that Western European civilization is represented in the form of the politics-economic entity – European Union, using the weak economy of others, most often of Eastern European countries tries to solve its own problems related to the satisfaction of needs and benefits of its citizens. In this regard, Western European civilization became universal, it transformed and conquered all modern world. It is found out that Ukrainian society is on the clash between civilizations and today it performs the role of so called buffer zone. The limitropheness of the Ukrainian society is proved, which, as in the times of National liberation war of 1648-1654 and the National-democratic revolution of 1917-1920, and now has an impact on the mentality of the Ukrainian society, its definiteness in the further development. It is grounded that without a strong economy of our state and without implementing the values of Western European civilization, the Ukrainian society will not be considered by the countries of the Old Europe as equal. In this regard, at this stage the attention is focused on the neutral status of our state with the further joining Western European civilization as an equal partner, not a vassal. ; Проаналізовано особливості цивілізаційного розвитку. Встановлено, що західноєвропейська цивілізація, представлена політико-економічним утворенням – Європейським Союзом використовуючи слабку економіку інших, найчастіше східноєвропейських країн, намагається вирішити власні проблеми, пов'язані із задоволенням потреб та благ своїх громадян. У зв'язку з цим західноєвропейська цивілізація стала універсальною, перетворила і завоювала весь сучасний світ Землі. З'ясовано, що українське суспільство знаходиться на міжцивілізаційному зіткненні і сьогодні виконує роль своєрідної буферної зони. Доведено лімітрофність українського суспільства, що, як і за часів Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. і Національно-демократичної революції 1917–1920 рр., так і зараз, здійснює вплив на ментальність українського суспільства, його визначеність у подальшому розвитку. Обґрунтовано, що без сильної економіки нашої держави і без впровадження цінностей західноєвропейської цивілізації українське суспільство не буде розглядатися суспільствами Старої Європи як рівноправне. У зв'язку з цим на даному етапі основна увага приділяється нейтральному статусу нашої держави з подальшим входженням у західноєвропейську цивілізацію як рівноправний партнер, а не васал.

The article analyses the peculiarities of civilization development. It is established that Western European civilization is represented in the form of the politics-economic entity – European Union, using the weak economy of others, most often of Eastern European countries tries to solve its own problems related to the satisfaction of needs and benefits of its citizens. In this regard, Western European civilization became universal, it transformed and conquered all modern world. It is found out that Ukrainian society is on the clash between civilizations and today it performs the role of so called buffer zone. The limitropheness of the Ukrainian society is proved, which, as in the times of National liberation war of 1648-1654 and the National-democratic revolution of 1917-1920, and now has an impact on the mentality of the Ukrainian society, its definiteness in the further development. It is grounded that without a strong economy of our state and without implementing the values of Western European civilization, the Ukrainian society will not be considered by the countries of the Old Europe as equal. In this regard, at this stage the attention is focused on the neutral status of our state with the further joining Western European civilization as an equal partner, not a vassal. ; Проаналізовано особливості цивілізаційного розвитку. Встановлено, що західноєвропейська цивілізація, представлена політико-економічним утворенням – Європейським Союзом використовуючи слабку економіку інших, найчастіше східноєвропейських країн, намагається вирішити власні проблеми, пов'язані із задоволенням потреб та благ своїх громадян. У зв'язку з цим західноєвропейська цивілізація стала універсальною, перетворила і завоювала весь сучасний світ Землі. З'ясовано, що українське суспільство знаходиться на міжцивілізаційному зіткненні і сьогодні виконує роль своєрідної буферної зони. Доведено лімітрофність українського суспільства, що, як і за часів Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. і Національно-демократичної революції 1917–1920 рр., так і зараз, здійснює вплив на ментальність українського суспільства, його визначеність у подальшому розвитку. Обґрунтовано, що без сильної економіки нашої держави і без впровадження цінностей західноєвропейської цивілізації українське суспільство не буде розглядатися суспільствами Старої Європи як рівноправне. У зв'язку з цим на даному етапі основна увага приділяється нейтральному статусу нашої держави з подальшим входженням у західноєвропейську цивілізацію як рівноправний партнер, а не васал.

У статті розглядаються економічні наслідки системного впливу санкцій країн ЄС, США та інших західних країн, які виникли в результаті агресії Російської Федерації проти України та окупації Автономної республіки Крим, аналізується вплив санкцій на динаміку економічного розвитку Російської Федерації. У якості прикладу описано досвід Ірану, здійснено порівняльний аналіз впливу санкцій на політичну та економічну ситуацію Росії та Ірану. Автором охарактеризовано причини зниження показників розвитку нафтовидобувної та газовидобувної промисловості, військового-промислового комплексу, зміни в національній економіці. У статті наведено статистичні дані щодо зміни цін на нафту, газ, зменшення резервів фінансової галузі. Описано проблеми функціонування місцевих бюджетів Російської Федереації, нерівномірний розподіл коштів між регіонами. ; In the article economic consequences of systemic impact of sanctions of the EU, US and other Western countries, resulting to the aggression of Russia against Ukraine and Russian occupation of the Autonomous Republic of Crimea are examined, the impact of sanctions on the dynamics of economic development of the Russian Federation is analyzed. As an example, Iran's experience is described, a comparative analysis of the impact of sanctions on the political and economic situation in Russia and Iran. The author describes the reasons for reducing the indicators of development of oil and gas industry, military-industrial complex, changes in the national economy. The article presents statistical data on changes in oil and gas prices, and the reduction of financial sector reserves. The problems of functioning of local budgets of Russian Federation, uneven distribution of funds between regions are described.

Розбудова ринку та демократії в Україні, реалізація курсу на європейську інтеграцію потребує великої кількості кваліфікованих фахівців, які володіють необхідними знаннями щодо передового світового досвіду управління економічними процесами та поділяють загальноєвропейські цінності. Саме тому подальший розвиток вітчизняної системи вищої освіти повинен іти у напрямку поступового зближення із стандартами країн Заходу, а одним із важливих завдань освітнього процесу є вивчення світового досвіду. Ці знання можна отримати вивчаючи навчальну дисципліну «Фінансові системи зарубіжних країн», яка націлена сформувати у студентів основні поняття з питань структури та основ функціонування фінансових систем зарубіжних країн, розширення та поглиблення теоретичних знань студентів з принципами побудови, основними тенденціями становлення і розвитку фінансових систем зарубіжних країн. The development of a market and democracy in Ukraine, the implementation of a course on European integration requires a large number of skilled professionals who possess the necessary knowledge about the best world experience in managing economic processes and share European values. That is why further development of the national system of higher education should go towards gradual convergence with the standards of the Western countries, and one of the important tasks of the educational process is the study of world experience. This knowledge can be obtained by studying the discipline "Financial systems of foreign countries", which aims to form students with the basic concepts on the structure and foundations of the functioning of financial systems of foreign countries, expansion and deepening of theoretical knowledge of students on the principles of construction, the main trends in the formation and development of financial systems of foreign countries.

У статті висвітлено сучасний стан хореографічно-педагогічної освіти в країнах пострадянського простору; окреслено регіональні особливості підготовки майбутніх учителів хореографії у вищих навчальних закладах Республік Біларусь, Молдова, Казахстан, Російській Федерації та Україні; визначено місце казахського та мордовського народного танцю в загальному змісті освітніх програм з хореографії в Республіці Казахстан та Російській Федерації. ; The article highlights the current state of choreographic and pedagogical education in the countries of the former Soviet Union. The author defines the regional peculiarities of training choreography teachers in higher educational institutions of the republic Byelorussia, Moldova, Kazakhstan, the Russian Federation and Ukraine. The role of Mordovian and Kazakh folk dance in the general sense of dance educational programs in Kazakhstan and Russia is outlined. The author admits that the Republic of Belarus has two universities on the basis of which the choreographic and pedagogical training takes place while in the Republic of Moldova there is one higher educational institution of such direction. In Ukraine choreographic and pedagogical education is carried out in about twenty universities in almost every regional center. In the European part of the Russian Federation there are seven universities offering choreographic and pedagogical training and two universities in the south-east of Western Siberia and the Urals. In Kazakhstan choreographic and pedagogical education is carried out in two economic-geographical regions: Western Kazakhstan on the basis of five universities and southern Kazakhstan on the basis of one higher educational institution. The author mentions that Post-Soviet space is a special social and political reality, which is due to the integrity of the controversial common historical development countries within the Soviet Union. The analysis of ministerial documents and websites of the universities in the former Soviet countries allows asserting that the Republic of Belarus, Kazakhstan, Moldova and the Russian Federation and Ukraine have got pedagogical universities which train the teachers of choreography. In conclusion the author says that in the content of the curriculum of choreography of Kazakhstan «The Kazakh dance» occupies a special place which is a major, independent, specialized subject in basic cycle of choreographic education. The students of choreography can get acquainted with the samples of Kazakh dance while studying these subjects: «History of Kazakh and foreign dance», «Choreographic heritage» and others.

Домінування та поширення давньогрецької і латинської мов упродовж тривалого часу від античності до початку ХХІ ст. свідчить про значний вплив класичних мов не лише на історію та культуру багатьох народів, але й на розвиток мов європейського ареалу, а також спричинено швидким розвитком різних галузей наук і, відповідно, термінологій, які обслуговують ці науки. Зокрема, юриспруденції одним із джерел проникнення класичних мов у нові західноєвропейські мови була юрисдикція та кодифікація норм права. ; Ancient Greek and Roman cultural heritage became the basis of the whole European civilization long ago. That is why it is hard to overestimate the contribution of classical languages into European languages areal. The borrowings from Greek and Latin languages constitute a considerable layer of not only Roman, but also Germanic and Slavic languages. Interlanguage contacts have formed an integral part of modern languages, and the constant exchange and interpenetration of cultures have become the need of society. In this way, the enrichment of languages is taking place.For many centuries Latin, and through its mediation the Greek language, had a dominant influence on the languages that either evolved on the basis of Latin, or had been forming during the scientific and cultural golden age of Latin. We can therefore say that social and historical processes that took place during the transformation of government system of European countries, are closely linked with the globalization of economy.Thus, the penetration of classical languages into new West European languages was different due to direct contacts of nations in different historical periods of European countries development. The domination and the spread of Greek and Latin for a long time, from antiquity to the beginning of 21st century, is the evidence of a significant impact of classical languages not only on the history and culture of many nations, but also the development of languages of the European areal; it is due to the rapid development of various science branches and, therefore, terminologies, which serve these sciences. In particular, in legal studies one of the sources of classical languages penetration into new Western European languages was the jurisdiction and codification of law standards.

У статті проаналізовано різні типи взаємодії між політикою і релігією в Західній і Східній Европі. Взявши за основу п'ять европейських країн: Великобританію, Іспанію, Україну, Польщу та Литву, автор показує, яку роль відігравали релігійні процеси в соціоекономічному, політичному та культурному розвитку цих держав, і навпаки, як процеси урбанізації чи модернізації вплинули на релігійність тих чи інших соціяльних та етнічних груп. ; The article offers a comparative perspective on different types of interactions between politics and religion in Western and Eastern Europe. Discussing the situation in five European countries – Great Britain, Spain, Poland, Lithuania, and Ukraine – it shows the role of religious processes in the social, economic, political and cultural development of a nation and, vice versa, the influence of urbanization and modernization processes on the religiosity of different ethnic and social groups.

During the revolution of 1917-1921, for the first time in the 20th century, the Ukrainian people created an independent national state, which, in the form of various formations, had all the signs of an independent state: territory, population, power, sovereignty. This article is devoted to one of the periods of existence of a national state in the form of the Western Ukrainian People's Republic (further – ZUNR), namely, the processes of creation and reformation of its law-enforcement system on the example of the institute of notary.From the second half of the fourteenth century, as in other countries of that time in Europe, the notarial functions in the Western Ukrainian lands that were part of Poland were performed by the chancellery of the courts that conducted the act books. The history of the Galician notary as separated from the judiciary and an independent legal institute that relied on a broad professional self-government, begins since November 1, 1859, when the Austrian Notary Statute of 1855, was put into effect in the Ukrainian lands. On July 25, 1871, a new Statute on a notary, which acted in Galicia at the time of the construction of the Ukrainian national state – ZUNR and after the conquest by Poland (till 1934) was adopted. It started an important stage in the development of a notary in the West Ukrainian lands. Notaries-Ukrainians enjoyed authority, respect and real influence on the development of society. Thus, when the Austro-Hungarian Empire collapsed and Ukrainians began the process of creating their own national state, conscious representatives of the notary community were actively involved into these processes.In accordance with the Law of the Ukrainian National Council «On the Provisional Administration of the Regions of the Western Ukrainian People's Republic» of November 16, 1918, the Austrian notarial legislation remained in force in ZUNR temporarily, and the previous notaries and employees of their offices remained at their places. On March 1, 1919, the State Secretariat of the judiciary approved the Order «On the Temporary Organization of Notaries», obliging notaries to swear allegiance to the Ukrainian state. According to the Order the general administration and supervision of the notary, the appointment and dismissal of notaries were entrusted to the State Secretariat of the judiciary.In short term and in difficult external political and internal circumstances, in ZUNR the main parts of the state machinery, including the notary institution were formed and were working very well together. The analysis of archival documents shows that the notary during the period of ZUNR, despite the unfavorable factors, continued to function, and the authorities took adequate measures for its managing. ; Проаналізовано і дано оцінку процесам творення та реформування правоохоронної системи (на прикладі інституту нотаріату), що відбувалися у ЗахідноУкраїнській Народній республіці.З'ясовано, що відповідно до Закону Української Національної Ради «Про тимчасову адміністрацію областей ЗахідноУкраїнської Народної Республіки» від 16.11.1918 р., тим­часово, до прийняття відповідного закону, у ЗУНР залишалося чинним австрійське нотаріальне законодавство (Положення 1871 р.), і, відповідно, на своїх місцях залиша­лися попередні нотаріуси та працівники їхніх канцелярій. 1.03.1919 р. Державний Секретаріат судівництва ухвалив розпорядок «Про тимчасову організацію нотарів», зобов'язавши нотаріусів скласти присягу на вірність Українській державі.За короткий строк і у тяжких зовнішньо-політичних і внутрішніх обставинах, у ЗУНР були сформовані та досить злагоджено функціонували основні ланки державного механізму, у тому числі й інститут нотаріату. Аналіз архівних документів засвідчує, що нотаріат періоду ЗУНР, попри несприятливі чинники актори продовжував функціонувати, а влада вживала адекватних заходів з його впорядкування.

The African journalistic thought as a self-sufficient phenomenon has been formed in the 1930s in Paris. Students of African descent, in particular Aimé Césaire and Leopold Senghor, have raised the issue of African awakening and self-affirmation in the world. The journalistic texts published in the 1930s in L'Etudiant Noir, Revue du Monde Noir, Légitime Défense became the basis for a larger-scale anti-colonial discourse in the first post-war decades. The struggle for the independence of the African peoples and the success of this struggle (about fifty independent African states that arose in the 1950s-80s) gave birth to political journalism with a high degree of independence pathos, literature with a significant publicistic component (which includes the cult of a hero, a fighter for freedom), humanitarian science that rehabilitates the African culture in the eyes of the world. The period of general African upsurge and optimism has passed, as soon as the leading publicists of the continent saw that the problems of the colonial era did not find a solution, and some, on the contrary, became aggravated: colonialism did not go away, just became latent, the passionate leaders of the independence struggle have been replaced by the new African elites, usually not far-sighted, corrupt, deprived of sense of responsibility towards society and respect for the law. Among the possible solutions to the eternal problems of their continent, African publicists identify the mutually beneficial cooperation with China and the self-reliance (which includes the development of civil society, public institutions capable of controlling and influencing the governments). The popularity of the first position is evidence of the PRC's success in its ability to use 'soft power', to be an attractive alternative to the West, in particular in such rich of human and natural resources continent as Africa. The presence of the second position in the African media is evidence of the maturity of African societies, their ability to to take responsibility for their failures before acusing colonizers of past or present.Key words: Sub-Saharan Africa, African Journalism, African Literature, négritude, independence struggle. ; У статті відтворено основні етапи становлення африканської публіцистичної думки – від перших ідеологів негритюду до ключових ідейно-тематичних трендів сучасності. Серед можливих варіантів вирішення одвічних проблем свого континенту африканські публіцисти виділяють взаємовигідну співпрацю з Китаєм та опору на власні сили (яка включає розвиток громадянського суспільства, громадських інститутів, здатних контролювати владу та впливати на неї). Популярність першої позиції – свідчення успіхів КНР у вмінні застосовувати soft power, бути привабливою альтернативою Заходу, зокрема – на такому багатому на людські та природні ресурси континенті, як Африка. Наявність другої позиції в африканських медіа – свідчення дорослішання африканських суспільств, уміння не шукати винних серед минулих чи сучасних колонізаторів, а брати перш за все на себе відповідальність за невдачі і провали.Ключові слова: субсахаріальна Африка, африканська публіцистика, африканська література, негритюд, боротьба за незалежність.

The article is devoted to the study of the peculiarities of lustration processes in the countries of the Black Sea region. The author analyzes the lustration processes in such countries as Albania, Bulgaria, Georgia, Romania, Moldova; characterizes the peculiarities of the output of each of these countries from the zone of influence of the Soviet Union, monitors the tendencies of lustration changes in these countries and compares these political processes with those that are taking place in Ukraine at the present time.The work of modern and domestic scholars on this subject is analyzed in detail and it is revealed that for the first time in the scientific discourse a comparative analysis is given of lustration processes in the countries of the former socialist camp and Ukraine, because only these countries faced with the problem of significant changes, the overthrow of the Soviet system of governance and the restoration of the state under the new scheme. The author studies the ways of achieving lustration in the countries of the Black Sea region and gives her vision to the processes of lustration in our state, characterizes the concept of lustration and leads to a comprehensive interpretation of this concept. In particular, the author points out that the main wave of power change took place in 1989, when several pro-Soviet communist regimes were destroyed within a few months in the region. The system of Western democracy and the rule of law served as a reference point on the road to reforms in European countries. However, on the way to democratization, each of the countries of the former socialist camp had to get rid of the old norms and laws of government, most of them resorted to lustration processes. During the work, the author came to the conclusion that each of the countries of the Black Sea region had its own tendencies in the question of lustration, but the author confirmed such a hypothesis: the less influence the Soviet Union had had on this or that country, the more legitimate was the process of lustration in the country.Unlike Romania, Albania, Bulgaria, where the lustration processes took place in 1980-1990, in Ukraine the question of lustration was raised only after the 2004 Orange Revolution. However, lustration processes in Ukraine in the 2000s were viewed as a situational tool for achieving political interests by political groups. The author proves that since 2014 in our state a real process of lustration has begun. ; Стаття присвячена дослідженню особливостей люстраційних процесів у країнах Чорноморського регіону. Автор аналізує процеси люстрації в таких країнах як: Албанія, Болгарія, Грузія, Румунія, Молдова; характеризує особливості виходу кожної з цих країн із зони впливу Радянського Союзу, прослідковує тенденції люстраційних змін у цих країнах та порівнює ці політичні процеси з тими, які відбуваються зараз в Україні. Детально проаналізовано роботи сучасних та вітчизняних науковців з даної тематики та виявлено, що вперше у науковому дискурсі дається порівняльний аналіз саме люстраційних процесів у країнах колишнього соціального табору та України, тому що лише ці країни зіштовхнулися з проблемою докорінних змін, повалення радянської системи управління та відбудови держави за новою схемою. Крім того, що автор досліджує шляхи досягнення люстрації у країнах Чорноморського регіону, він дає своє бачення процесам люстрації в нашій державі. Характеризує поняття люстрації та наводить різностороннє тлумачення цього поняття. Зокрема автор вказує, що основна хвиля зміни влади припала на 1989 р., коли за лічені місяці в регіоні було знищено кілька прорадянських комуністичних режимів. Орієнтиром на шляху до реформ європейських держав служила система західної демократії та правової держави. Проте на шляху до демократизації кожна з країн колишнього соціалістичного табору мала позбутися старих норм та законів правління, більшість з них вдалися до люстраційних процесів. В ході роботи автор дійшов висновку, що кожна з країн Чорноморського регіону мала свої тенденції у питанні люстрації, але автор підтвердив таку гіпотезу: чим менший вплив на ту чи іншу країну мав Радянський Союз, тим легитимнішим був процес люстрації у цій країні. На відміну від Румунії, Албанії, Болгарії, де люстраційні процеси проходили в 1980-1990 рр., то в Україні питання люстрації підіймалось тільки після «Помаранчевої революції» 2004 р. Поте люстраційні процеси в Україні в 2000-х рр. розглядались як ситуативний інструмент досягненняполітичними силами своїх інтересів. Автор доводить, що з 2014 р. в нашій державі розпочався справжній процес люстрації.

In the article author discuss about prerequisites of proclamations and conditions of the early existence Baltic countries and Ukraine during WWI and in 1918. By this title I mean the permanent residence of the peoples of Baltic and Ukraine, and then corresponding states of these peoples between the German empire that was at the peak of its possibilities, thеn was in decline in result of the defeat in the World War I and the Russian/Soviet empire that was too in decline, but was in reconstructing in different type. In this connection I touch lately past by these peoples shortly. The main attention is directed toward the Baltic states, partly - to Ukraine. I think it is worth to point on the some common problems existing in these peoples during this and previous periods of time, particularly – level of modernization, tragedy and suffering brought by theWWI. Peace and the land question were the most wanted aspirations of the masses. I write about the ways of gaining of independence in these countries in 1918 and reactions of both empires on it. In article I find out processes that led to formation of the national governments and the Soviet republics in these countries, their wars supported by the Soviet Russia or Germany.It may be note that in Estonia the social preconditions for independence was more favorable then in Latvia and Lithuania, Ukraine. In Ukraine idea of the own state was proclaimed both in its Western part, under Austria-Hungarian rule and in its bigger East in Russia empire earlier thаn in Baltic nations. It seems that Ukraine was in better position to gain independence then Baltic peoples in 1918. Ukrainians concluded peaceful treaty with Germany. The former' troops helped put off the Bolsheviks out the country. For the Baltic peoples and national movements the Germans were social oppressors and politically dominated for centuries, during WWI Germany was occupant majority of their territories. But level of national conscious here was higher than in Ukraine. The principal difference in Baltic and Ukrainian affairs was the importance for Russian Bolsheviks and the Whites of Ukraine in economic, political, cultural meaning. ; В статті мова йде про передумови проголошення і обставини існування балтійських держав і України незадовго до 1918 і саме в цей рік. Маю на увазі перебування народів Прибалтики і України, а згодом і відповідних держав цих народів між Німецькою імперією, на піку можливостей, а згодом швидкого занепаду через поразку у І Світовій війні, і Російською/Совєтською імперією, яка тежзанепала і відновлювалась вже в іншому вигляді. В зв'язку з чим оглядаємо недавнє минуле цих народів. Основну увагу звертаю на країни Балтії, менше − на Україну. Вважаю також за потрібне вказати на деякі спільні проблеми, які існували у цих народів протягом цього і попереднього періодів, зокрема рівень модернізації, біди і страждання, що принесла І Світова війна. Земельне питання і мирбули найбажанішими прагненнями мас в той час. Розглянуто шлях до проголошення незалежності в цих країнах в 1918 р. і реакцію на це обох імперій.

The article analyzes the peculiarities of the integration of Latvia, Lithuania and Estonia into the European Union. The stages are highlighted, the principles and mechanisms of the European integration policy of the Baltic States are clarified. The problems of Ukraine's adaptation to the requirements of the European Union, in particular the conditions of the Copenhagen criteria, ways to use the relevant experience of Latvia, Lithuania and Estonia are revealed. Recommendations for further rapprochement of Ukraine with the EU are considered. The accession of dozens of new countries to the EU in May 2004 marked a qualitatively new stage in the integration process both in Europe and in the world. As a result of the largest enlargement of the European Union, the state of the economy in the old member states has changed significantly, but rather it has had decisive consequences in all areas of the economy for the new member states. Analysis of the positive and negative phenomena that accompanied the enlargement of the EU is important for countries that have or are considering joining the EU in the future, in the formation of long-term economic policy and deciding on the directions of their integration. The closest to Ukraine in terms of development in the EU are the countries of Central Europe and the Baltics, so their experience will be useful for our country. Integration with the European Union was less difficult for the three Baltic states than for many other accessing countries, due to their strong social impetus to join Western political, economic and legal culture after they regained their independence from the Soviet Union in 1990. However, the accession of Estonia, Latvia and Lithuania had several distinctive features related to constitutional origin and institutions, which had a strong impact on the resolution of problems between the government and the EU institutions. The path taken by the Baltic countries upon accession to the EU was difficult and their role in the EU was not easy. Today, the EU-related agenda requires more skills than ever before in finding allies and choosing partners. ; У статті проаналізовано особливості інтеграції Латвії, Литви та Естонії до Європейського Союзу. Виділено етапи, з'ясовано засади й механізми євроінтеграційної політики країн Балтії. Розкриті проблеми адаптації України до вимог Європейського Союзу, шляхи використання відповідного досвіду Латвії, Литви та Естонії. Розглянуто рекомендації для подальшого зближення України з ЄС. Вступ десятки нових країн до ЄС у травні 2004 року став якісно новим етапом інтеграційних процесів як у Європі, так і у світі. У зв'язку з цим найбільшим розширенням Європейського Союзу істотно змінився стан економіки в старих країнах-членах, але скоріше це мало визначальні наслідки в усіх сферах економіки для нових країн-членів. Аналіз позитивних і негативних явищ, які супроводжували збільшення ЄС, має вагоме значення для країн, які мають або розглядають можливість вступу до ЄС у подальшому, під час формування довготривалої економічної політики і прийняття рішення про напрями їх інтеграції. Найбільш наближеними до України за рівнем розвитку в ЄС є країни Центральної Європи й Балтії, тому їхній досвід буде корисним для нашої держави. Інтеграція з Європейським Союзом була менш тяжкою для трьох країн Балтії, ніж для багатьохінших країн, що мають доступ, через їхній сильний суспільний поштовх приєднання до західноїполітичної, економічної та правової культури, після того як вони відновили свою незалежність відРадянського Союзу в 1990 році. Однак приєднання Естонії, Латвії та Литви мало декілька відміннихрис, пов'язаних із конституційним походженням та установами, що сильно вплинуло на вирішенняпроблем між урядом та інституціями ЄС. Дорога, яку пройшли країни Балтії при вступі до ЄС, буласкладною, їх роль в ЄС була не легкою. Сьогодні для складання порядку денного, пов'язаного з ЄС,потрібно більше навичок, ніж раніше, у пошуку союзників і виборі партнерів.

The article analyzes the peculiarities of the integration of Latvia, Lithuania and Estonia into the European Union. The stages are highlighted, the principles and mechanisms of the European integration policy of the Baltic States are clarified. The problems of Ukraine's adaptation to the requirements of the European Union, in particular the conditions of the Copenhagen criteria, ways to use the relevant experience of Latvia, Lithuania and Estonia are revealed. Recommendations for further rapprochement of Ukraine with the EU are considered. The accession of dozens of new countries to the EU in May 2004 marked a qualitatively new stage in the integration process both in Europe and in the world. As a result of the largest enlargement of the European Union, the state of the economy in the old member states has changed significantly, but rather it has had decisive consequences in all areas of the economy for the new member states. Analysis of the positive and negative phenomena that accompanied the enlargement of the EU is important for countries that have or are considering joining the EU in the future, in the formation of long-term economic policy and deciding on the directions of their integration. The closest to Ukraine in terms of development in the EU are the countries of Central Europe and the Baltics, so their experience will be useful for our country. Integration with the European Union was less difficult for the three Baltic states than for many other accessing countries, due to their strong social impetus to join Western political, economic and legal culture after they regained their independence from the Soviet Union in 1990. However, the accession of Estonia, Latvia and Lithuania had several distinctive features related to constitutional origin and institutions, which had a strong impact on the resolution of problems between the government and the EU institutions. The path taken by the Baltic countries upon accession to the EU was difficult and their role in the EU was not easy. Today, the EU-related agenda requires more skills than ever before in finding allies and choosing partners. ; У статті проаналізовано особливості інтеграції Латвії, Литви та Естонії до Європейського Союзу. Виділено етапи, з'ясовано засади й механізми євроінтеграційної політики країн Балтії. Розкриті проблеми адаптації України до вимог Європейського Союзу, шляхи використання відповідного досвіду Латвії, Литви та Естонії. Розглянуто рекомендації для подальшого зближення України з ЄС. Вступ десятки нових країн до ЄС у травні 2004 року став якісно новим етапом інтеграційних процесів як у Європі, так і у світі. У зв'язку з цим найбільшим розширенням Європейського Союзу істотно змінився стан економіки в старих країнах-членах, але скоріше це мало визначальні наслідки в усіх сферах економіки для нових країн-членів. Аналіз позитивних і негативних явищ, які супроводжували збільшення ЄС, має вагоме значення для країн, які мають або розглядають можливість вступу до ЄС у подальшому, під час формування довготривалої економічної політики і прийняття рішення про напрями їх інтеграції. Найбільш наближеними до України за рівнем розвитку в ЄС є країни Центральної Європи й Балтії, тому їхній досвід буде корисним для нашої держави. Інтеграція з Європейським Союзом була менш тяжкою для трьох країн Балтії, ніж для багатьохінших країн, що мають доступ, через їхній сильний суспільний поштовх приєднання до західноїполітичної, економічної та правової культури, після того як вони відновили свою незалежність відРадянського Союзу в 1990 році. Однак приєднання Естонії, Латвії та Литви мало декілька відміннихрис, пов'язаних із конституційним походженням та установами, що сильно вплинуло на вирішенняпроблем між урядом та інституціями ЄС. Дорога, яку пройшли країни Балтії при вступі до ЄС, буласкладною, їх роль в ЄС була не легкою. Сьогодні для складання порядку денного, пов'язаного з ЄС,потрібно більше навичок, ніж раніше, у пошуку союзників і виборі партнерів.

The paper considers basic approaches to understanding the phenomenon of political apathy, outlines general understanding of this phenomenon in modern political science. The author also allocates and analyzes two types of political apathy which inherent in Western countries and post-Soviet countries. ; Освещены основные подходы к пониманию явления политической апатии, обозначено общее понимание данного феномена в современной политической науке, а также выделены и проанализированы два типа политической апатии, характерные для стран Запада и постсоветских стран. ; Висвітлено основні підходи до розуміння явища політичної апатії, окреслено за-гальне розуміння даного феномену у сучасній політичні науці, а також виокремлено та проаналізовано два типи політичної апатії, характерні для країн Заходу та пострадянських країн.

A comparative analysis of sexual education formation in the leading countries of the world is conducted in the article. Four main periods of sexual education genesis have been distinguished, their features and characteristic emphases in the formation of students' competences during each of these periods have been analyzed. In particular, one-sided approach to solving the problems of sexual education is shown, namely the emphasis on sexual aspects of it, ignoring the connection of sexuality with marriage and childbirth. The importance of sexual revolution in changing the approaches to solving the problems of sexual education in educational institutions is emphasized. The transformation of moral and family values, the loosening of social control over the pre-marital behavior of young people, the legalization of same-sex love, the separation of sexuality and reproduction, the normalization of unproductive sexuality – these and other realities of life have pushed the governments of many foreign countries to revise the attitude towards the sexual education of schoolchildren. Different approaches to the content, forms and technologies of sexual education, from abstinence from sexual relations before marriage to radical sexual education with the domination of sexual socialization, have been singled out. The key problem in the content of sexual education development, namely the identification of the relationship between the study of the issues of sexuality and the idea of teaching the abstinence from premarital sexual contacts, have been determined. At the beginning of the XXI century a tendency for the replacement of a special subject on sexual education by means of integration of the problems of sexual education into other school subjects based on the principle of multidisciplinarity is observed. The content of sexual education in contemporary pedagogical systems of the West is analyzed, the focus is on issues such as attitudes towards sexuality, the formation of a contraceptive culture of the youth, gender aspects of ...