Suchergebnisse

Carrying out the initiated reforms in Ukraine and fulfilling the international requirements of the Association Agreement between Ukraine and the European Union in the field of youth policy is an important stage in the formation and development of youth work. The role of youth, youth work, recognition of youth workers in youth policy at all levels of the state is a big step in the development of a future strong European country. The article considers the formation and development of youth work in 13 countries of the European Union (Austria, Bulgaria, Denmark, Estonia, Italy, Latvia, Germany, Poland, Slovakia, Hungary, Finland, France, Czech Republic); normative-legal documents, acts regulating youth policy and youth work are studied; forms of work with youth, events organized for young people and aspects of training of youth workers in EU countries are covered. The purpose of the study is to analyze the peculiarities of the formation and development of youth work in the countries of the European Union. To achieve goal of the study a set of general scientific methods were used: analysis of scientific publications to outline the essence of the problem of formation and development of youth work in the EU; analysis, synthesis – to highlight the features of the development of youth work in the EU; systematization and generalization of problems of formation and development of youth work in different EU countries to formulate conclusions based on the results of the study. Research results: formation and development of youth work in the countries of the European Union have different levels; each country is special, has its own customs, traditions, history of youth work, legal framework, development strategies, programs for training youth work specialists – youth workers. ; Проведення розпочатих реформ в Україні та виконання міжнародних вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у сфері молодіжної політики є важливим етапом становлення та розвитку молодіжної роботи. Роль молоді, молодіжної роботи, визнання молодіжних працівників у молодіжній політиці на всіх рівнях держави – це великий крок у розвитку майбутньої сильної європейської країни. Мета роботи – проаналізувати особливості становлення та розвиток молодіжної роботи в країнах Європейського Союзу. Для досягнення мети в дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: аналіз наукових публікацій для окреслення сутності проблеми становлення та розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, аналіз, синтез – для виокремлення особливостей розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, систематизація та узагальнення проблем становлення та розвитку молодіжної роботи в різних країнах ЄС для формулювання висновків за результатами дослідження. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в дослідженні вперше розглянуто становлення та розвиток молодіжної роботи у 13 країнах Європейського Союзу (Австрія, Болгарія, Данія, Естонія, Італія, Латвія, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія), окреслено історичні етапи розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, вивчено нормативно-правові документи, акти, які регламентують молодіжну політику та молодіжну роботу, висвітлено форми роботи з молоддю, заходи, які організовують для молоді, та аспекти підготовки молодіжних працівників у країнах ЄС. Становлення та розвиток молодіжної роботи в країнах Європейського Союзу мають різний рівень; кожна країна особлива, має свої звичаї, традиції, історію розвитку молодіжної роботи, нормативно-правову базу, стратегії розвитку, програми для підготовки фахівців молодіжної роботи – молодіжних працівників.

У статті йдеться про соціальні проблеми сучасної української молоді в умовах інтеграційних, глобалізаційних, складних соціально-економічних, політичних процесів в Україні та шляхи їх вирішення. Unpredictable transformation, integration, globalization, complex socio-economic and political processes in the Ukrainian society led to the aggravation of a number of youth issues. Such es youth unemployment; problems in communicating with parents, friends and immediate environment; Internet addiction; alcohol; leveling moral values. Young people (50%) understand that positive changes take place in the country subject to active life position, although ascertain that are not very active. Young people in addressing various problems themselves and rely on their own strength, though not very confident in them. Modern youth policy in Ukraine has a sound legal framework that is systematic and diversified. of the Ministry of Youth and Sports of Ukraine, with the public sector, developed the "Roadmap reform the youth field" to improve the youth policy. The task of reform is to develop national and local initiatives of young people; creating new tools of education; the introduction of European standards in youth policy; increase the mobility of young people (50% of young people have to visit other regions and countries of the EU). The article concluded that modern youth to open up the possibility of self-interpretation of social reality and choice of action, lifestyle, which it believes is most appropriate for social change. The state, in turn, tries to objectively evaluate the youth, and pursue state youth policy adequate to the modern period of development. ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

The article deals with general approaches to understanding the meaning of youth entrepreneurship, provides problems that young people face from the birth of an idea to its implementation, analyzes the main obstacles to the youth entrepreneurship development such as legal uncertainty, lack of financial resources, reduction of state programs, low professional training level, insecurity of entrepreneurs in stability, theft of business ideas, etc.In order to develop youth entrepreneurship and increase the level of self-employment among the youth, the necessary changes regarding each function of youth entrepreneurship, as economic, social and creative, are considered.The authors have supplemented the decision making mechanism on entrepreneurial activity in youth, taking into account the prospects of participation in start-ups and business clubs, and trends in the development of the national economy sector, especially high-tech.According to the results of the study, the article provides concrete measures that promote the youth entrepreneurship development, initiatives aimed directly at working with young people as entrepreneurs, perspective platforms for solving social problems, introducing the philosophy of new entrepreneurial values.So, among the important initiatives are lobbying the interests of young people, introducing effective medium-term forecasting of the labor market, introducing internships for students, developing cluster initiatives for entrepreneurship, promoting the spread of social responsibility of large businesses to support young people in small businesses, promoting the creation of a positive image of a young entrepreneurs, development of the system counseling for young professionals, tax or other benefits for those who support young people, creating a network symbiosis business with incubators, credit institutions and innovative or technology parks.The authors emphasize that entrepreneurship for young people should become the subject of increasing attention from all levels of government, responsible business, the public, international organizations as it promotes the formation of the middle class, the stabilization of society, the employment of young people and other social and economic tasks, as well as directly defines the welfare and level of national income of the country. ; В статье рассмотрены общие подходы к пониманию сути молодежного предпринимательства, приведены проблемы, с которыми молодые люди сталкиваются с момента зарождения идеи до ее реализации, проанализированы основные препятствия развития молодежного предпринимательства, такие как правовая неурегулированность, отсутствие финансовых ресурсов, сокращение государственных программ, низкий уровень профессиональной подготовки, неуверенность предпринимателей в стабильности, кража бизнес-идей и др. С целью развития молодежного предпринимательства и повышения уровня самозанятости молодежи рассмотрено необходимые изменения для каждой функции молодежного предпринимательства, как экономической, социальной и креативной. Авторами дополнен механизм формирования решения о предпринимательской деятельности у молодежи с учетом перспектив участия в стартап и бизнес-клубах, тенденций развития отраслей народного хозяйства, прежде всего высокотехнологических.По результатам проведенного исследования в статье предложены конкретные мероприятия, которые способствуют развитию молодежного предпринимательства, инициативы, направленные непосредственно на работу с молодежью, как предпринимателями, перспективные платформы решения социальных проблем, внедряя философию новых предпринимательских ценностей.Так, среди важных инициатив являются лоббирование интересов молодежи, внедрение эффективного среднесрочного прогнозирования рынка труда, введение стажировки для студентов, развитие кластерных инициатив предпринимательской деятельности, содействие распространению социальной ответственности крупного бизнеса по поддержке молодежи в малом бизнесе, содействие созданию положительного имиджа молодого предпринимателя, развитие системы консультирование для молодых специалистов, налоговые или другие льготы для тех, кто поддерживает молодежь, создание симбиоза сети бизнес-инкубаторов, кредитных учреждений и инновационных или технологических парков. Авторами отмечено, что предпринимательство для молодежи должно стать предметом все большего внимания со стороны всех уровней власти, ответственного бизнеса, общественности, международных организаций, поскольку оно способствует формированию среднего класса, стабилизации общества, обеспечению занятости молодежи и решению других социально-экономических задач, а также непосредственно определяет благосостояние и уровень национального дохода страны. ; В статті розглянуто загальні підходи до розуміння суті молодіжного підприємництва, наведено проблеми, з якими молоді люди зіштовхуються від народження ідеї до її реалізації, проаналізовано основні перешкоди розвитку молодіжного підприємництва, такі як правова неврегульованість, відсутність фінансових ресурсів, скорочення державних програм, низький рівень професійної підготовки, невпевненість підприємців у стабільності, крадіжка бізнес-ідей тощо. З метою розвитку молодіжного підприємництва та підвищення рівня самозайнятості молоді розглянуто необхідні зміни щодо кожної функції молодіжного підприємництва, як то економічної, соціальної та креативної. Авторами доповнено механізм формування рішення про підприємницьку діяльність у молоді з урахуванням перспектив участі у стартап та бізнес-клубах, та тенденцій розвитку галузей народного господарства, перш за все високотехнологічних. За результатами проведеного дослідження в статті наведено конкретні заходи, які сприяють розвитку молодіжного підприємництва, ініціативи, спрямовані безпосередньо на роботу з молоддю, як підприємцями, перспективні платформи вирішення соціальних проблем, впроваджуючи філософію нових підприємницьких цінностей. Так, серед важливих ініціатив є лобіювання інтересів молоді, запровадження ефективного середньострокового прогнозування ринку праці, впровадження стажування для студентів, розвиток кластерних ініціатив підприємницької діяльності, сприяння поширенню соціальної відповідальності великого бізнесу щодо підтримки молоді у малому бізнесі, сприяння створенню позитивному іміджу молодого підприємця, розвиток системи консультування для молодих фахівців, податкові або інші пільги для тих, хто підтримує молодь, створення симбіозу мережі бізнес-інкубаторів, кредитних установ та інноваційних або технологічних парків. Авторами наголошено, що підприємництво для молоді повинно стати предметом все більшої уваги з боку всіх рівнів влади, відповідального бізнесу, громадськості, міжнародних організації оскільки воно сприяє формуванню середнього класу, стабілізації суспільства, забезпеченню зайнятості молоді та вирішенню інших соціально-економічних завдань, а також безпосередньо визначає добробут та рівень національного доходу країни.

Peculiarities of the formation of life strategies of youth in the modern Ukrainian society are regarded in the article. Young people are the force that has a huge potential resource. this is said by various sociological studies. youth is rapidly turned to the active force of socio­economic, political and cultural transformations in certain social situations. This situation can arise only on condition that the young generation especially pupils, adequately prepared for life. Therefore, the study of the essence of youth as a specific socio­demographic community, their nature and characteristics of socialization has great theoretical and practical significance. This allows, on the one hand, to create the conditions for self­development and self­realization of students, on the other ­ to include them in all social processes to the progressive development of society.Life strategies and social practices of the modern youth, as well as other public actors, now is under the influence of processes of social transformation of modern Ukrainian society. Value orientation as an essential element of life strategies occupy an important place among the factors that contribute to the process of social self­determination of students.Youth is often based on a values such as personal growth, love and commitment, interpersonal relations and communication, autonomy, safety and security during constructing a life plan. This was showed by the results of study students life strategies and valuable component. Young people articulate key goals in life their lives and organize their behavior according to these values. In conclusion we can mention that modern student youth focused on their own problems, don't focused on social problems in constructing their own life strategies. social dynamics of paradigm of life strategies basic directions is carried contradictory and inconsistent. ; У даній статті розглянуті особливості формування життєвих стратегій учнівської молоді в сучасному українському суспільстві. Згідно з соціологічними уявленнями, саме молодь є тією силою, яка має величезний потенційний ресурс і за певних соціальних обставин швидко перетворюється на активну силу соціально­економічних, політичних і культурних трансформацій. Така ситуація може скластися лише за умови, якщо молоде покоління, особливо учнівська молодь, відповідним чином підготовлене до життя. Тому дослідження сутності молоді як специфічної соціально­демографічної спільноти, характеру і особливостей її соціалізації має велике теоретичне і практичне значення. Це дає змогу, з одного боку, створити умови для саморозвитку і самореалізації учнівської молоді, а з іншого – включити її в усі суспільні процеси з метою прогресивного поступу суспільства.Життєві стратегії та соціальна практика сучасної учнівської молоді, як і інших масових акторів, зараз перебуває під впливом процесів соціальної трансформації сучасного українського суспільства. Серед чинників, що зумовлюють процес соціального самовизначення учнівської молоді, важливе місце займають ціннісні орієнтації як найважливіший елемент життєвих стратегій.Результати дослідження життєвих стратегій учнівської молоді та ціннісного компонента, зокрема, показали, що в побудові плану свого життя молодь найчастіше спирається на такі цінності, як особистісне зростання, прихильність та любов, міжособистісні відносини та спілкування, автономність, безпека та захищеність. Відповідно до цих цінностей молоді люди формулюють ключові життєві цілі власного життя та організовують свою поведінку. Робиться висновок, що сучасна учнівська молодь при побудові власної життєвої стратегії орієнтується на власні, а не суспільні проблеми, а соціальна динаміка базових напрямів парадигми життєвих стратегій здійснюється суперечливо й непослідовно. ; У даній статті розглянуті особливості формування життєвих стратегій учнівської молоді в сучасному українському суспільстві. Згідно з соціологічними уявленнями, саме молодь є тією силою, яка має величезний потенційний ресурс і за певних соціальних обставин швидко перетворюється на активну силу соціально­економічних, політичних і культурних трансформацій. Така ситуація може скластися лише за умови, якщо молоде покоління, особливо учнівська молодь, відповідним чином підготовлене до життя. Тому дослідження сутності молоді як специфічної соціально­демографічної спільноти, характеру і особливостей її соціалізації має велике теоретичне і практичне значення. Це дає змогу, з одного боку, створити умови для саморозвитку і самореалізації учнівської молоді, а з іншого – включити її в усі суспільні процеси з метою прогресивного поступу суспільства.Життєві стратегії та соціальна практика сучасної учнівської молоді, як і інших масових акторів, зараз перебуває під впливом процесів соціальної трансформації сучасного українського суспільства. Серед чинників, що зумовлюють процес соціального самовизначення учнівської молоді, важливе місце займають ціннісні орієнтації як найважливіший елемент життєвих стратегій.Результати дослідження життєвих стратегій учнівської молоді та ціннісного компонента, зокрема, показали, що в побудові плану свого життя молодь найчастіше спирається на такі цінності, як особистісне зростання, прихильність та любов, міжособистісні відносини та спілкування, автономність, безпека та захищеність. Відповідно до цих цінностей молоді люди формулюють ключові життєві цілі власного життя та організовують свою поведінку. Робиться висновок, що сучасна учнівська молодь при побудові власної життєвої стратегії орієнтується на власні, а не суспільні проблеми, а соціальна динаміка базових напрямів парадигми життєвих стратегій здійснюється суперечливо й непослідовно.

У статті проаналізовано молодь як об'єкт сімейної політики, її характеристики. Визначено, що її становище визначає загальний стан суспільного розвитку, проблеми, позитивні й негативні тенденції. Вивчення становища молоді охоплює загальнодержавний, регіональний, індивідуальний рівні. Побудова нової держави, забезпечення розвитку молоді сприяє розробка і впровадження законодавчої, нормативно-правової бази. Це вимагає аналізу перспективних напрацювань у державі стосовно молоді. А також правової бази забезпечення розвитку сімейної сфери. За часи незалежності України прийнято низку Законів України, Указів, президента України, постанов Кабінету Міністрів, інших відомств про налагодження механізмів розвитку й життєдіяльності молодих людей, покращення ставлення до шлюбу, сім'ї. Однак істотні зміни у ставленні молодих людей до осіб протилежної статі вимагають постійного удосконалення законодавчого й соціально-організаційного забезпечення у становленні молоді як об'єкта сімейної політики. ; Young people as an object of family policy have a number of advanced features. Its position defines the general state of social development issues, positive and negative trends. This is supported by research scientists, practitioner's activities. The study of the status of the youth covers the national, regional and individual levels, each of which the consideration of youth socialization has its own specifics. Needs definition: the general youth issues and the problems, which are inherent for the development and activity of modern youth trends; basic social institutions, on the improvement of social action of which family youth policy should be directed; the ways and conditions of socialization of youth; characteristics of the status of the youth in society. The construction of the new state, the development of young people contributes to the development and implementation of legislative, regulatory and legal framework. This requires prospective analysis of developments in the state in relation to young people, as well as providing the legal framework of family sphere. Since independence, it has been adopted a number of laws, Decrees of the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers, other departments which setup the development and activity of young people, improving their attitudes toward marriage and family. However, significant changes in the attitude of young people of the opposite sex require constant improvement of the legal, social and organizational support in the development of young people as an object of family policy.

У статті проаналізовано молодь як об'єкт сімейної політики, її характеристики. Визначено, що її становище визначає загальний стан суспільного розвитку, проблеми, позитивні й негативні тенденції. Вивчення становища молоді охоплює загальнодержавний, регіональний, індивідуальний рівні. Побудова нової держави, забезпечення розвитку молоді сприяє розробка і впровадження законодавчої, нормативно-правової бази. Це вимагає аналізу перспективних напрацювань у державі стосовно молоді. А також правової бази забезпечення розвитку сімейної сфери. За часи незалежності України прийнято низку Законів України, Указів, президента України, постанов Кабінету Міністрів, інших відомств про налагодження механізмів розвитку й життєдіяльності молодих людей, покращення ставлення до шлюбу, сім'ї. Однак істотні зміни у ставленні молодих людей до осіб протилежної статі вимагають постійного удосконалення законодавчого й соціально-організаційного забезпечення у становленні молоді як об'єкта сімейної політики. ; Young people as an object of family policy have a number of advanced features. Its position defines the general state of social development issues, positive and negative trends. This is supported by research scientists, practitioner's activities. The study of the status of the youth covers the national, regional and individual levels, each of which the consideration of youth socialization has its own specifics. Needs definition: the general youth issues and the problems, which are inherent for the development and activity of modern youth trends; basic social institutions, on the improvement of social action of which family youth policy should be directed; the ways and conditions of socialization of youth; characteristics of the status of the youth in society. The construction of the new state, the development of young people contributes to the development and implementation of legislative, regulatory and legal framework. This requires prospective analysis of developments in the state in relation to young people, as well as providing the legal framework of family sphere. Since independence, it has been adopted a number of laws, Decrees of the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers, other departments which setup the development and activity of young people, improving their attitudes toward marriage and family. However, significant changes in the attitude of young people of the opposite sex require constant improvement of the legal, social and organizational support in the development of young people as an object of family policy.

У статті розкрито систему вищої освіти як соціального інституту, який специфічними методами реалізує процес соціалізації молодої людини до життя суспільства через навчання та виховання. Для молодої людини вища освіта є ресурсом соціальної мобільності, кар'єрного зростання, вона орієнтує молодь на засвоєння професійних знань, сприяє формуванню мрій, пов'язаних із досягненням життєвого успіху та соціального стану в суспільстві. Соціалізація особистості продовжується протягом усього життя, а тому важливу роль у цьому процесі відіграють люди, у безпосередній взаємодії з якими проходить її життя: батьки, родичі, однолітки, учителі, лідери молодіжних організацій, школа, університет, армія, ЗМІ, партії, церква. Молода людина – це особистість, а особистість – це результат соціального становлення особи, який проходить через подолання труднощів і накопичення власного життєвого досвіду. Вища освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну й адекватну підготовку молодої людини до повноцінного функціонування в суспільстві та виступає надзвичайно важливим чинником соціалізації молоді, бо, інвестуючи в особистість, сучасне українське суспільство забезпечує динамічність прогресивних змін в економіці й інших сферах суспільного життя, а значить, вища освіта стає важливим чинником соціальної стабільності та ефективного забезпечення зайнятості населення. Сприяючи економічному зростанню через вплив на продуктивність праці, університетська освіта забезпечує збільшення національного доходу, зменшення бідності, зростання рівня культури виробництва і споживання, підвищення якості життя людей, надає можливість молодій людині впевнено прямувати в майбутнє. ; The paper reveals the system of higher education as a social institution that implements specific methods for realization of socialization process of a young man to the life of the society by means of training and education. From the point of view of a young man, higher education is a resource of social mobility, career advancement, it encourages the youth to master professional knowledge, fosters the emergence of dreams, related to achieving life success and attaining social status in the society. Personality socialization continues throughout life, thus an important role in this process is played by people, with whom a person stays in close interaction during his whole life: parents, relatives, peers, teachers, the leaders of youth organizations, school, university, military, media, parties, church. A young man is a personality, and a personality is an outcome of social formation of a person who undergoes overcoming of difficulties and accumulation of his own life experiences. Higher education as a social institution is responsible for realization of an opportune and adequate training of a young man for his full functioning in the community and serves as an extremely important factor of youth socialization, since by investing in a personality. Modern Ukrainian society provides dynamic progressive changes in the economy and other spheres of public life and, thus, higher education becomes an important factor of social stability and effective maintenance of population employment. Promoting economic development through its impact on productivity, university education provides increase in national income, reduction of poverty, growth of production and consumption culture levels, improvement of people's life quality, gives an opportunity for a young man to face confidently the future. To sum it up, higher education is social institution which implements specific methods of socialization process of the young man to the life of society through factors such as training and education, motivation for career growth, accumulation body of knowledge, competencies, forms and develops the abilities and skills, leads to constant renewal knowledge, prepare for life in society and in shaping young people's ability to make independent, creative solutions to positively change ourselves and the society in which he lives.

The article analyzes primary and secondary agents of socialization, as well asexamines in more detail the channels of influence on youth. The primary agents ofsocialization are family, friends, peers. Agents of secondary socialization are stateownedsocieties, various political institutions (parties, associations, media, etc.).The study found that the impact on youth is evenly distributed, but channelsof formation, namely social networks, have become more influential (Facebook,Instagram, Tik-Tock). It has also been found that the institutions involved inyouth formation have not gained much popularity through various activitiesand promotions.The main problems of the state and society in the process of socialization ofyoung citizens have been clarified. They revealed the next problems: aging workforce,lack of a strategy for promoting state institutions among young people, lowfinancial resources of young people from the state, imperfect legislation, statisticalrole of local self-government bodies.Some solutions to particular aspects of youth policy implementation will beoffered, which will increase the interaction between the state and society, as wellas increase the level of trust in the authorities.Although there is still no complete and clear portrait of the future citizen ofthe Ukrainian state in the consciousness of society, all the necessary conditionsfor the comprehensive development of people aged 14-35 are being created. ; У статті проведено аналіз первинних та вторинних агентів соціалізації,а також більш детально розглянуто канали впливу на молодь. Проаналізованіінститути, що приймають участь у формуванні молоді. За результатамидослідження виявлено, основні проблеми держави та суспільства у процесісоціалізації молодих громадян. Запропоновано варіанти рішень деяких аспектів реалізації молодіжної політики, що підвищать взаємодію між державоюта суспільством, а також підвищать рівень довіри до влади. Хоча в свідомості суспільства досі відсутній повний і чіткий портрет майбутньогогромадянина Української держави, нині створюються усі необхідні умовидля всебічного розвитку людей віком 14-35 років. ; У статті проведено аналіз первинних та вторинних агентів соціалізації,а також більш детально розглянуто канали впливу на молодь. Проаналізованіінститути, що приймають участь у формуванні молоді. За результатамидослідження виявлено, основні проблеми держави та суспільства у процесісоціалізації молодих громадян. Запропоновано варіанти рішень деяких аспектів реалізації молодіжної політики, що підвищать взаємодію між державоюта суспільством, а також підвищать рівень довіри до влади. Хоча в свідомості суспільства досі відсутній повний і чіткий портрет майбутньогогромадянина Української держави, нині створюються усі необхідні умовидля всебічного розвитку людей віком 14-35 років.

The scientific article analyzes and explores the concept of "political and social socialization", which has no unambiguous interpretation by various representatives of psychological science. It reveals the political and social status of youth in terms of the impact on the formation of the personality of modern student youth. In its turn, it determines the need for theoretical and practical reflection on this topic and determines its relevance. To reach the research objective, the main directions of the influence of political and social institutes of socialization on the process of formation of the personality of youth in society have been substantiated and determined. ; У статті аналізуються поняття "політична та громадська соціалізація", які не мають однозначного тлумачення серед представників психологічної науки. Йдеться також про політичний та громадський статус молоді з точки зору впливу на формування особистості, що зумовлює необхідність теоретичного та практичного осмислення теми. Обґрунтовано та визначено основні напрями впливу політичних та громадських інститутів соціалізації на процес становлення особистості, висвітлено досвід роботи у цій сфері Ужгородського національного університету.

The article discusses the concepts of "youth policy" and "state youth policy", analyzes the main models of youth policy produced by world practice, namely: conservative (state support is given only to those who are in the most difficult financial situation, while the state tightly controls spending of funds and defining its recipients), model of social partnership (based on the principle of recognition of the special role of the state and clear regulation by law of measures to support young people actions and youth organizations), sociostate (the state assumes most functions and covers the regulation of all young people as a whole, but almost does not take into account the interests of civil society and business in the field of youth policy), communitarian (paternalistic state youth policy, characteristic of authoritarian politics regime, the state is fully responsible for regulating youth work). In addition, European models of such policy, which are distinguished depending on the regime of youth policy implementation (universalist, protectionist, community-based model and centralized), are considered. The first is based on the principles of youth autonomy and independence, as well as the active cooperation of civil society with the state in the implementation of youth policy. The second is characterized by a strong social orientation and is aimed at helping young people. The community-based model envisages minimal government involvement and broad powers for civil society. The last one is characterized by the fact that the leading role in the realization of youth rights belongs not to the state, but to the family and the church. It is established that the social partnership or universalist model, formed by the Scandinavian countries, is optimal for construction in Ukraine. In this model, the widest possible use of youth potential for the development of society and the state is possible. ; В статті розглянуто поняття «молодіжна політика» та «державна молодіжна політика», проаналізовано основні моделі молодіжної політики, вироблені світовою практикою, а саме: консервативна (державна підтримка надається лише тим особам, що знаходяться в найбільш складній матеріальній ситуації, при цьому держава жорстко контролює витрачання виділених коштів та сама визначає її адресатів), модель соціального партнерства (в її основі лежить принцип визнання особливої ролі держави та чіткої регламентації законом заходів підтримки молодих людей і молодіжних організацій), соціально-державна (держава бере на себе більшість функцій та охоплює регулюванням всю молодь в цілому, проте майже не враховує інтереси громадянського суспільства та бізнесу у сфері молодіжної політики), комунітарна (патерналістська державна молодіжна політика, характерна для авторитарного політичного режиму, держава повністю бере на себе функції з регулювання роботи з молоддю).Крім того розглянуто європейські моделі такої політики, виділені в залежності від режиму впровадження молодіжної політики (універсалістська, протекціоністська, модель на базі громад та централізована). В основі першої лежать принципи самостійності та незалежності молоді, а також активної співпраці громадянського суспільства з державою в реалізації молодіжної політики. Друга характеризується вираженою соціальною спрямованістю та націлена на допомогу молоді. Модель на базі громад передбачає мінімальну участь держави та широкі повноваження для громадянського суспільства. Для останньої характерно те, що провідна роль в реалізації прав молоді належить не державі, а сім'ї та церкві.Встановлено, що оптимальною для побудови в Україні є сформована скандинавськими країнами модель соціального партнерства або універсалістська, за якої суб'єктами молодіжної політики є не лише інститути держави, а й громадянського суспільства. За такої моделі можливе найбільш широке використання потенціалу молоді для розвитку суспільства і держави.

The article discusses the concepts of "youth policy" and "state youth policy", analyzes the main models of youth policy produced by world practice, namely: conservative (state support is given only to those who are in the most difficult financial situation, while the state tightly controls spending of funds and defining its recipients), model of social partnership (based on the principle of recognition of the special role of the state and clear regulation by law of measures to support young people actions and youth organizations), sociostate (the state assumes most functions and covers the regulation of all young people as a whole, but almost does not take into account the interests of civil society and business in the field of youth policy), communitarian (paternalistic state youth policy, characteristic of authoritarian politics regime, the state is fully responsible for regulating youth work). In addition, European models of such policy, which are distinguished depending on the regime of youth policy implementation (universalist, protectionist, community-based model and centralized), are considered. The first is based on the principles of youth autonomy and independence, as well as the active cooperation of civil society with the state in the implementation of youth policy. The second is characterized by a strong social orientation and is aimed at helping young people. The community-based model envisages minimal government involvement and broad powers for civil society. The last one is characterized by the fact that the leading role in the realization of youth rights belongs not to the state, but to the family and the church. It is established that the social partnership or universalist model, formed by the Scandinavian countries, is optimal for construction in Ukraine. In this model, the widest possible use of youth potential for the development of society and the state is possible. ; В статті розглянуто поняття «молодіжна політика» та «державна молодіжна політика», проаналізовано основні моделі молодіжної політики, вироблені світовою практикою, а саме: консервативна (державна підтримка надається лише тим особам, що знаходяться в найбільш складній матеріальній ситуації, при цьому держава жорстко контролює витрачання виділених коштів та сама визначає її адресатів), модель соціального партнерства (в її основі лежить принцип визнання особливої ролі держави та чіткої регламентації законом заходів підтримки молодих людей і молодіжних організацій), соціально-державна (держава бере на себе більшість функцій та охоплює регулюванням всю молодь в цілому, проте майже не враховує інтереси громадянського суспільства та бізнесу у сфері молодіжної політики), комунітарна (патерналістська державна молодіжна політика, характерна для авторитарного політичного режиму, держава повністю бере на себе функції з регулювання роботи з молоддю).Крім того розглянуто європейські моделі такої політики, виділені в залежності від режиму впровадження молодіжної політики (універсалістська, протекціоністська, модель на базі громад та централізована). В основі першої лежать принципи самостійності та незалежності молоді, а також активної співпраці громадянського суспільства з державою в реалізації молодіжної політики. Друга характеризується вираженою соціальною спрямованістю та націлена на допомогу молоді. Модель на базі громад передбачає мінімальну участь держави та широкі повноваження для громадянського суспільства. Для останньої характерно те, що провідна роль в реалізації прав молоді належить не державі, а сім'ї та церкві.Встановлено, що оптимальною для побудови в Україні є сформована скандинавськими країнами модель соціального партнерства або універсалістська, за якої суб'єктами молодіжної політики є не лише інститути держави, а й громадянського суспільства. За такої моделі можливе найбільш широке використання потенціалу молоді для розвитку суспільства і держави.

БАБКІНА Майя – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Національний університет «Львівська політехніка», вул. С. Бандери, 12, Львів, 72085, Україна (im.dept@lpnu.ua)orcid:0000-0002-6403-2226ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/E-8852-2018DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.7/39.140942 Бібліографічний опис статті: Бабкіна, М. (2018). Громадянське виховання молоді навчально-методичними засобами. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 7/39, 27–39. doi:10.24919/2313-2094.7/39.140942.Історія статтіОдержано: 6 березня 2018Прорецензовано: 2 квітень 2018Подано до редакції: 10 липня 2018Доступ он-лайн: 12 вересня 2018 Анотація. У статті досліджено ефективність організації процесу громадянського виховання молоді навчально-методичними засобами. З'ясовано, що з цією метою було напрацьовано значну кількість педагогічних розробок: посібників, підручників, рекомендацій, програм факультативного курсу, сценаріїв тощо. У них розкрито суть громадянського виховання молоді, описано ефективні форми та методи виховання громадянських якостей молодої особистості, подано розробку окремих уроків, виховних заходів, методичних рекомендацій щодо їх проведення. Акцентовано, що громадянське виховання розглядається як міжпредметна сфера діяльності навчального закладу, яка передбачає включення його компонентів до тематики різних шкільних предметів і позакласних заходів.Розкрито доцільність і особливості укладання термінологічного словника на прикладі словника-довідника термінів з громадянського виховання. Зазначено, що словник-довідник призначений для розуміння поняттєво-термінологічного апарату громадянського спрямування і може використовуватися як додаткове навчальне видання, яке доповнює і поглиблює зміст суспільствознавчих дисциплін. У ньому підібрано як найпростіші терміни, так і складніші поняття та визначення, що стосуються громадянознавчої проблематики. Словник-довідник термінів з громадянського виховання містить тлумачення понад 670 термінів, що охоплюють проблематику громадянського спрямування. Він призначений для кращого розуміння учнями і студентами понять та практичного застосування термінології громадянського спрямування у навчально-виховному процесі, а також має на меті сприяти науковим дослідженням та практичному втіленню принципів громадянського виховання молодого покоління. ; BABKINA Маiya – Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Foreing Languages Department, Lviv Polytechnic National University, St. Bandera str., 12, Lviv, 72085, Ukraine (im.dept@lpnu.ua)orcid:0000-0002-6403-2226ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/E-8852-2018 DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.7/39.140942To cite this article: Babkina, M. (2018). Hromadianske vykhovannia molodi navchalno-metodychnymy zasobamy [Youth civic education through educational and methodological means]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 7/39, 27–39. doi:10.24919/2313-2094.7/39.140942 [in Ukrainian].Article historyReceived: 6 March 2018Received in revised form: 2 April 2018Accepted: 10 July 2018Available online: 12 September 2018 Abstract. The article studies the effectiveness of the organization of the process of youth civic education through educational and methodical means. It is noted that the civic education of young people is carried out through the introduction of the course of civic education in the educational process, the integration of the components of civic education into the content of educational disciplines.It is emphasized that civic education is regarded as an interdisciplinary sphere of an educational institution's activity, which involves the inclusion of its components in the list of topics of various school subjects and extracurricular activities. The importance of the integration of educational subjects lies in the fact that on their basis young people form synthesis thinking, through which they get comprehensive ideas about the man, the world and their place in it while forming an active civil position.The education of the citizen, above all, involves a young person's awareness, gaining knowledge necessary for competent participation in the socio-political life of their community and country, for civic activities.It is found out that for the purpose of civic education of young people, a considerable number of pedagogical works have been developed: manuals, textbooks, recommendations, curricula of optional courses, scenarios, etc. They present the essence of the civic education of young people, effective forms and methods of raising civic qualities of a young person, the development of individual lessons, educational activities, and methodological recommendations for their implementation.The expediency and peculiarities of the compiling of a terminology dictionary are illustrated on the example of a reference dictionary of civic education terms. It is noted that the reference dictionary is intended for understanding of a concept-terminology apparatus of the civic field. It contains both the simplest terms and more complex concepts and definitions relating to civic education subjects.The dictionary can be used as an additional educational edition, which complements and deepens the content of social sciences disciplines. Almost all educational fields and subjects of the educational cycle contain the components of civic education. Proceeding from this, the reference dictionary integrates the knowledge of pedagogy, political science, sociology, social psychology, philosophy, ethnography, ethnology, sociology, law, etc.The reference dictionary of civic education terms contains an interpretation of more than 670 terms covering civic field issues. It is intended for pupils and students to better understand the concepts and practical application of civic field terminology in the educational process, and also aims to promote scientific research and practical implementation of the principles of younger generation civic education. Acknowledgments. Sincere thanks to the head of the Foreing Languages Department of Lviv Polytechnic National University, Prof. Mukan Nataliya.Funding. The author received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.

БАБКІНА Майя – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Національний університет «Львівська політехніка», вул. С. Бандери, 12, Львів, 72085, Україна (im.dept@lpnu.ua)orcid:0000-0002-6403-2226ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/E-8852-2018DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.7/39.140942 Бібліографічний опис статті: Бабкіна, М. (2018). Громадянське виховання молоді навчально-методичними засобами. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 7/39, 27–39. doi:10.24919/2313-2094.7/39.140942.Історія статтіОдержано: 6 березня 2018Прорецензовано: 2 квітень 2018Подано до редакції: 10 липня 2018Доступ он-лайн: 12 вересня 2018 Анотація. У статті досліджено ефективність організації процесу громадянського виховання молоді навчально-методичними засобами. З'ясовано, що з цією метою було напрацьовано значну кількість педагогічних розробок: посібників, підручників, рекомендацій, програм факультативного курсу, сценаріїв тощо. У них розкрито суть громадянського виховання молоді, описано ефективні форми та методи виховання громадянських якостей молодої особистості, подано розробку окремих уроків, виховних заходів, методичних рекомендацій щодо їх проведення. Акцентовано, що громадянське виховання розглядається як міжпредметна сфера діяльності навчального закладу, яка передбачає включення його компонентів до тематики різних шкільних предметів і позакласних заходів.Розкрито доцільність і особливості укладання термінологічного словника на прикладі словника-довідника термінів з громадянського виховання. Зазначено, що словник-довідник призначений для розуміння поняттєво-термінологічного апарату громадянського спрямування і може використовуватися як додаткове навчальне видання, яке доповнює і поглиблює зміст суспільствознавчих дисциплін. У ньому підібрано як найпростіші терміни, так і складніші поняття та визначення, що стосуються громадянознавчої проблематики. Словник-довідник термінів з громадянського виховання містить тлумачення понад 670 термінів, що охоплюють проблематику громадянського спрямування. Він призначений для кращого розуміння учнями і студентами понять та практичного застосування термінології громадянського спрямування у навчально-виховному процесі, а також має на меті сприяти науковим дослідженням та практичному втіленню принципів громадянського виховання молодого покоління. ; BABKINA Маiya – Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Foreing Languages Department, Lviv Polytechnic National University, St. Bandera str., 12, Lviv, 72085, Ukraine (im.dept@lpnu.ua)orcid:0000-0002-6403-2226ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/E-8852-2018 DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.7/39.140942To cite this article: Babkina, M. (2018). Hromadianske vykhovannia molodi navchalno-metodychnymy zasobamy [Youth civic education through educational and methodological means]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 7/39, 27–39. doi:10.24919/2313-2094.7/39.140942 [in Ukrainian].Article historyReceived: 6 March 2018Received in revised form: 2 April 2018Accepted: 10 July 2018Available online: 12 September 2018 Abstract. The article studies the effectiveness of the organization of the process of youth civic education through educational and methodical means. It is noted that the civic education of young people is carried out through the introduction of the course of civic education in the educational process, the integration of the components of civic education into the content of educational disciplines.It is emphasized that civic education is regarded as an interdisciplinary sphere of an educational institution's activity, which involves the inclusion of its components in the list of topics of various school subjects and extracurricular activities. The importance of the integration of educational subjects lies in the fact that on their basis young people form synthesis thinking, through which they get comprehensive ideas about the man, the world and their place in it while forming an active civil position.The education of the citizen, above all, involves a young person's awareness, gaining knowledge necessary for competent participation in the socio-political life of their community and country, for civic activities.It is found out that for the purpose of civic education of young people, a considerable number of pedagogical works have been developed: manuals, textbooks, recommendations, curricula of optional courses, scenarios, etc. They present the essence of the civic education of young people, effective forms and methods of raising civic qualities of a young person, the development of individual lessons, educational activities, and methodological recommendations for their implementation.The expediency and peculiarities of the compiling of a terminology dictionary are illustrated on the example of a reference dictionary of civic education terms. It is noted that the reference dictionary is intended for understanding of a concept-terminology apparatus of the civic field. It contains both the simplest terms and more complex concepts and definitions relating to civic education subjects.The dictionary can be used as an additional educational edition, which complements and deepens the content of social sciences disciplines. Almost all educational fields and subjects of the educational cycle contain the components of civic education. Proceeding from this, the reference dictionary integrates the knowledge of pedagogy, political science, sociology, social psychology, philosophy, ethnography, ethnology, sociology, law, etc.The reference dictionary of civic education terms contains an interpretation of more than 670 terms covering civic field issues. It is intended for pupils and students to better understand the concepts and practical application of civic field terminology in the educational process, and also aims to promote scientific research and practical implementation of the principles of younger generation civic education. Acknowledgments. Sincere thanks to the head of the Foreing Languages Department of Lviv Polytechnic National University, Prof. Mukan Nataliya.Funding. The author received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.

On the path of social transformations and processes of European integration in Ukraine, many measures are taken to reform certain areas of activity, rethink and implement new, more effective, forms of rationalization of public life. One of the innovative directions of this reform is the museum pedagogy introduction in the educational process, which necessitates the scientific study of its use as the subject of social and educational work with different categories of youth. The article considers the possibilities of implementing the socio-cultural component of modern museums for various purposes in improving the educational process and social education of young people through museum pedagogy. The socio-cultural component is understood as the spiritual world created by mankind, which encompasses national, social, economic, political and other social relations and spiritual and cultural values developed by mankind throughout history, which influence people, shape their worldview, in particular, determine behaviour in relations with others. environment and among themselves. The socio-cultural component of the content of museums affects not only the cognitive side of students' self-knowledge but also contributes to the formation of ideas, values, self-esteem. During excursions in the museum, the mental, labour, moral, aesthetic, economic education of students is actively carried out. Through the knowledge and skills acquired in the museum, the knowledge of the world, history and culture of one's own and other people are deepened, the basis for theoretical judgments is created, the consciousness of the young personality is formed. Museum pedagogy has great opportunities to learn about new trends in modern science and modern research, to educate oneself as a researcher, analyst, to develop observation, the ability to make generalizations and predictions. Museum pedagogy helps not only to maximize the educational and cultural potential of museums but also allows graduates based on a system of acquired knowledge, skills and abilities to self-determine in a changing world, to continue education in the chosen field. ; У статті розглянуто можливості реалізації соціокультурної складової сучасних музеїв різноманітного призначення в поліпшенні освітнього процесу і соціальному вихованні молоді засобами музейної педагогіки. Під соціокультурною складовою розуміють створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні й інші суспільні відносини та вироблені людством протягом усієї історії духовні та культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема зумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин з навколишнім середовищем та між собою. Соціокультурна складова змісту музеїв впливає не лише на пізнавальну сторону самопізнання учнів, але й сприяє формуванню їхніх ідеалів, ціннісних орієнтацій, самооцінки. Під час екскурсії в музей активно здійснюється розумове, трудове, моральне, естетичне, економічне виховання учнів. Через набуті в музеї знання та навички відбувається поглиблене пізнання світу, історії і культури свого та інших народів, створюється база для теоретичних суджень, формується свідомість молодої особистості. Музейна педагогіка має величезні можливості для пізнання нових тенденцій у сучасній науці та сучасних дослідженнях, виховання себе як дослідника, аналітика, розвитку спостережливості, уміння робити узагальнення та прогнози. Музейна педагогіка допомагає не тільки максимально використовувати загальноосвітній і культурологічний потенціал музеїв, а й дає можливість випускникам на основі системи отриманих знань, умінь і навичок самовизначитися в мінливому навколишньому світі, продовжити освіту у вибраній галузі.

On the path of social transformations and processes of European integration in Ukraine, many measures are taken to reform certain areas of activity, rethink and implement new, more effective, forms of rationalization of public life. One of the innovative directions of this reform is the museum pedagogy introduction in the educational process, which necessitates the scientific study of its use as the subject of social and educational work with different categories of youth. The article considers the possibilities of implementing the socio-cultural component of modern museums for various purposes in improving the educational process and social education of young people through museum pedagogy. The socio-cultural component is understood as the spiritual world created by mankind, which encompasses national, social, economic, political and other social relations and spiritual and cultural values developed by mankind throughout history, which influence people, shape their worldview, in particular, determine behaviour in relations with others. environment and among themselves. The socio-cultural component of the content of museums affects not only the cognitive side of students' self-knowledge but also contributes to the formation of ideas, values, self-esteem. During excursions in the museum, the mental, labour, moral, aesthetic, economic education of students is actively carried out. Through the knowledge and skills acquired in the museum, the knowledge of the world, history and culture of one's own and other people are deepened, the basis for theoretical judgments is created, the consciousness of the young personality is formed. Museum pedagogy has great opportunities to learn about new trends in modern science and modern research, to educate oneself as a researcher, analyst, to develop observation, the ability to make generalizations and predictions. Museum pedagogy helps not only to maximize the educational and cultural potential of museums but also allows graduates based on a system of acquired knowledge, skills and abilities to self-determine in a changing world, to continue education in the chosen field. ; У статті розглянуто можливості реалізації соціокультурної складової сучасних музеїв різноманітного призначення в поліпшенні освітнього процесу і соціальному вихованні молоді засобами музейної педагогіки. Під соціокультурною складовою розуміють створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні й інші суспільні відносини та вироблені людством протягом усієї історії духовні та культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема зумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин з навколишнім середовищем та між собою. Соціокультурна складова змісту музеїв впливає не лише на пізнавальну сторону самопізнання учнів, але й сприяє формуванню їхніх ідеалів, ціннісних орієнтацій, самооцінки. Під час екскурсії в музей активно здійснюється розумове, трудове, моральне, естетичне, економічне виховання учнів. Через набуті в музеї знання та навички відбувається поглиблене пізнання світу, історії і культури свого та інших народів, створюється база для теоретичних суджень, формується свідомість молодої особистості. Музейна педагогіка має величезні можливості для пізнання нових тенденцій у сучасній науці та сучасних дослідженнях, виховання себе як дослідника, аналітика, розвитку спостережливості, уміння робити узагальнення та прогнози. Музейна педагогіка допомагає не тільки максимально використовувати загальноосвітній і культурологічний потенціал музеїв, а й дає можливість випускникам на основі системи отриманих знань, умінь і навичок самовизначитися в мінливому навколишньому світі, продовжити освіту у вибраній галузі.