Suchergebnisse

The article reveals the content of out-of-school education in Ukraine in 1991–2014, which was determined by two interrelated factors: the transition period in which Ukrainian society was and the systemic crisis that engulfed it. The author emphasizes that if the first factor prompted the creation of new forms and methods, the second, and, above all, financial difficulties ‒ hindered the introduction of innovations in the field of out-of-school education.In the system of out-of-school education of Ukraine, in 1991–2014, the definition and formation of its content became the most important and difficult issue. The content of out-of-school education of this period took into account the experience of the Soviet period and the conditions for organizing the activities of out-of-school institutions. Among these conditions, the article highlights the following: voluntariness, accessibility, differentiation, and variability, flexibility, dynamism, mobility, consistency, etc.It is noted that the content of out-of-school education in 1991–2014 was structured and implemented in the system of clubs, academic disciplines, subjects, courses and was presented in the corresponding curricula, programs, textbooks, manuals, method guides, didactic aids.The publication analyzes the main areas that the content of out-of-school education included in 1991–2014: artistic and aesthetic, scientific and technological, library and bibliographic, ecological and naturalistic, tourism and local studies, humanitarian, physical culture, and sports, which had their own specificity.The author concludes that these areas of out-of-school education were based on the following principles: democratization (cooperation) and humanization (respect for the interests and needs of the individual); conformity to nature (taking into account age peculiarities) and cultural conformity (ensuring cultural continuity of generations); unity of education, upbringing and personal development; harmonization of social (professional and pedagogical) and family upbringing influences; integrity of out-of-school education. Keywords: out-of-school education, content, directions, principles, out-of-school institutions, historical and pedagogical analysis, competences, the development of personality. ; У статті розкрито окремі аспекти змісту позашкільної освіти України у 1991–2014 рр., що визначався двома взаємозв'язаними чинниками: перехідним періодом, у якому знаходилося українське суспільство, а також системною кризою, яка охопила його. Проаналізовано основні напрями, які містив зміст позашкільної освіти у 1991–2014 рр.: художньо-естетичний, науково-технічний, бібліотечно-бібліографічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, гуманітарний, фізкультурно-спортивний, які мали свою специфіку. Ключові слова: позашкільна освіта, зміст, напрями, принципи, позашкільні заклади, історико-педагогічний аналіз, компетентності, розвиток особистості.

The article reveals the content of out-of-school education in Ukraine in 1991–2014, which was determined by two interrelated factors: the transition period in which Ukrainian society was and the systemic crisis that engulfed it. The author emphasizes that if the first factor prompted the creation of new forms and methods, the second, and, above all, financial difficulties ‒ hindered the introduction of innovations in the field of out-of-school education.In the system of out-of-school education of Ukraine, in 1991–2014, the definition and formation of its content became the most important and difficult issue. The content of out-of-school education of this period took into account the experience of the Soviet period and the conditions for organizing the activities of out-of-school institutions. Among these conditions, the article highlights the following: voluntariness, accessibility, differentiation, and variability, flexibility, dynamism, mobility, consistency, etc.It is noted that the content of out-of-school education in 1991–2014 was structured and implemented in the system of clubs, academic disciplines, subjects, courses and was presented in the corresponding curricula, programs, textbooks, manuals, method guides, didactic aids.The publication analyzes the main areas that the content of out-of-school education included in 1991–2014: artistic and aesthetic, scientific and technological, library and bibliographic, ecological and naturalistic, tourism and local studies, humanitarian, physical culture, and sports, which had their own specificity.The author concludes that these areas of out-of-school education were based on the following principles: democratization (cooperation) and humanization (respect for the interests and needs of the individual); conformity to nature (taking into account age peculiarities) and cultural conformity (ensuring cultural continuity of generations); unity of education, upbringing and personal development; harmonization of social (professional and pedagogical) and family upbringing influences; integrity of out-of-school education. Keywords: out-of-school education, content, directions, principles, out-of-school institutions, historical and pedagogical analysis, competences, the development of personality. ; У статті розкрито окремі аспекти змісту позашкільної освіти України у 1991–2014 рр., що визначався двома взаємозв'язаними чинниками: перехідним періодом, у якому знаходилося українське суспільство, а також системною кризою, яка охопила його. Проаналізовано основні напрями, які містив зміст позашкільної освіти у 1991–2014 рр.: художньо-естетичний, науково-технічний, бібліотечно-бібліографічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, гуманітарний, фізкультурно-спортивний, які мали свою специфіку. Ключові слова: позашкільна освіта, зміст, напрями, принципи, позашкільні заклади, історико-педагогічний аналіз, компетентності, розвиток особистості.

The question of evolution of Polish-Ukrainian bilateral relations is investigated. Based on the previous academic research, the periodization of Polish-Ukrainian relations has been improved in accordance with current events. It is noted that the bilateral relations began immediately after the restoration of independence by both countries. However, in the early 1990s, bilateral relations were not very active. The reason for this was the processes of economic transformation that took place after the fall of the Soviet economic system, which led to a weak economic situation. The ideological germs of the Polish-Ukrainian understanding originate from the activities of the publication «Culture» around which the Polish and Ukrainian liberal elites were concentrated, which aimed to begin the process of understanding between the two peoples. It is noted that in the 2000s, Polish-Ukrainian relations were mainly connected with the presidencies of V.Yushchenko and A.Kwaśniewski, and later L.Kaczynski. Personalism in relations had positive results, which contributed to an intensification of dialogue between countries. At the end of Yushchenko's term, relations fell asleep, which was due to the events in Ukraine. Nevertheless, the Eastern Partnership was launched during this period. After 2014, bilateral relations entered a phase of stable understanding. The formula «forgive and apologize» was chosen, thus referring to the well-known exchange of letters between the Polish and German bishops. Attention is drawn to the fact that the President Petro Poroshenko tried to strengthen bilateral relations. The weakness of Polish-Ukrainian relations is cooperation at the society level. It is the deepening of the social level that should contribute to the stability of relations and reduce the impact of the negative phenomena related to the political conflict, which are occasionally present in Polish-Ukrainian relations, especially in the context of historical policy in recent years. ; Досліджується питання еволюції двосторонніх польсько-українських відносин. На основі попередніх академічних досліджень, вдосконалено періодизацію польсько-українських відносин відповідно до сучасних подій. Зазначається, що початок двосторонніх відносин почався вже одразу після відновлення Незалежності обома країнами. Однак на початку 90-х рр. двосторонні відносини не мали значної активності. Причиною для цього стали процеси економічної трансформації, які мали місце після падіння радянської економічної системи, що призвели до послаблення економічної ситуації. Ідейні зародки польсько-українського порозуміння беруть свій початок від діяльності видання «Культура», довкола якого були зосередженні польські та українські ліберальні еліти, які ставили за мету розпочати процес порозуміння між обома народами. Зазначено, що в 2000-х рр. польсько-українські відносини в основному були пов'язані з президенством В.Ющенка та А.Квасневського, а пізніше – Л.Качинського. Персоналізм у відносинах мав позитивні результати, що сприяло інтенсифікації діалогу між країнами. Під кінець каденції В.Ющенка, відносини спали, що було пов'язано з подіями в Україні. Тим не менш, у цей період відбувся старт «Східного партнерства». Після 2014р. двосторонні відносини перейшли у фазу стійкого порозуміння. Було обрано формулу «пробачаємо та просимо вибачення», тим самим відсилалося до відомого обміну листів між польським та німецьким єпископами. Звертається увага на те, що тогочасний президент П.Порошенко намагався посилити двосторонні відносини. Відзначено, що слабкістю польсько-українських відносин є співробітництво на рівні суспільства. Саме поглиблення суспільного рівня повинно сприяти стабільності відносин і зменшити вплив негативних явищ, пов'язаних з конфліктом у політичній площині, які час від часу присутні у польсько-українських відносинах, особливо в контексті історичної політики в останні роки.