The history of protected areas' network development in the Kharkov region ; История развития заповедного дела на Харьковщине ; Історія розвитку заповідної справи на Харківщині
The main stages of protected areas' network development in the Kharkov region (Ukraine) have been considered. In the early XX century, the great contribution to the study and protection of valuable natural complexes was made by Society of Nature Study at Kharkov University and Kharkov Society for Naturalists. In the 20–40th years of the XX century outstanding Ukrainian botanists E.M.Lavrenko, M.V.Klokov, S.O.Illichevsky and others carried out studies of typical, rare and unique plant communities. They were employees and correspondents of the Regional Inspectorate of Nature Protection. In 1937 there were established three local reserves in the Kharkov region. In the postwar years, scientists of Kharkiv universities, activists of the Ukrainian Society for Nature Conservation much attention paid to the search and rationale of establishment of the protected areas' network, and the State Nature Protection Committee, established in 1967, played a significant role. At the beginning of the XXI century due to Ukraine's accession to international agreements, the development of the system of the natural reserve fund has received a new impetus. Today, the system of protected areas of the Kharkov region includes more than 200 territories and objects. The role of legislation for the establishment and development of protested areas' network is considered. The problems of establishing nature reserves are analyzed. ; Рассматриваются основные этапы развития сети природно-заповедного фонда Харьковской области (Украина). В начале ХХ ст. большой вклад в изучение и охрану ценных природных комплексов сделали Общество испытателей природы при Харьковском университете и Харьковское общество любителей природы. В 20-е–40-е гг. ХХ ст. проводились исследования типичных, раритетных и уникальных растительных сообществ выдающимися украинскими ботаниками Е.М.Лавренко, М.В.Клоковым, С.О.Илличевским – сотрудниками и корреспондентами краевой инспектуры охраны памятников природы. В 1937 г. были учреждены три заповедника местного значения. В послевоенные годы учеными Харьковских ВУЗов, активистами Украинского общества охраны природы много внимания уделялось поиску и обоснованию создания территорий и объектов сети природно-заповедного фонда. Значительную роль сыграл в этом Государственный комитет по охране природы Украины, учрежденный в1967 г. В начале ХХI ст. благодаря присоединению Украины к международным соглашениям развитие системы природно-заповедного фонда получило новый импульс. На сегодняшний день система природных резерватов Харьковщины включает более 200 территорий и объектов. Рассматривается роль законодательных актов о создании и развитии экологических сетей. Анализируются проблемы создания природных резерватов. ; Розглядаються основні етапи розвитку мережі природно-заповідного фонду Харківської області (Україна). На початку ХХ ст. вагомий внесок у вивчення і охорону цінних природних комплексів зробили Товариство дослідників природи при Харківському університеті і Харківське товариство любителів природи. У 20-ті–40-ті рр. ХХ ст. проводилися дослідження типових, раритетних і унікальних рослинних угруповань видатними українськими ботаніками Є.М.Лавренко, М.В.Клоковим, С.О.Іллічевським – співробітниками та кореспондентами крайової інспектури охорони пам'яток природи. У 1937 р. були засновані три заповідники місцевого значення. У повоєнні роки вченими Харківських ВНЗ, активістами Українського товариства охорони природи багато уваги приділялося пошуку та обґрунтуванню створення територій та об'єктів мережі природно-заповідного фонду. Значну роль зіграв в цьому Державний комітет з охорони природи України, заснований в 1967 р. На початку ХХІ ст. завдяки приєднанню України до міжнародних угод розвиток системи природно-заповідного фонду отримав новий імпульс. На сьогоднішній день система природних резерватів Харківщини включає більше 200 територій і об'єктів. Розглядається роль законодавчих актів про створення та розвиток екологічних мереж. Аналізуються проблеми створення природних резерватів.