Suchergebnisse

The purpose. The article attempts to analyze the agrarian policy of the modern Ukrainian State in the context of its human factor. It demonstrates the effects of agrarian reforms on social sphere of Ukrainian countryside. Methodology. The author uses the following methods: dialectical – in the depiction of the controversial nature of agrarian reforms; retrospective – in determination of the main stages of agrarian transformations inUkraine; comparative – in revealing common and different features in the agrarian policy of theUSSR and modernUkraine.The scientific novelty is in the substantiation of the natural unity of economic and social policies in agriculture, the use of a variety of historical sources for this purpose. Conclusions. While conducting agrarian reform, started in the early 1990s, and continued up to the present time, only economic factors are taken into consideration. At the same time, human factor, and the interests of the peasantry, in particular, were ignored and not taken into account, despite the declarations and promises of politicians. Peasants were removed from the determination of objectives, directions and methods of the agrarian reform. They acted solely as an object and not the subject of the reform. In this sense, the methods for carrying out agrarian reforms in an independent and democraticUkraine do not differ much from the methods of the Bolshevik leadership. Thus, as it is shown in the article, the consequences of the agrarian reform can be equally dangerous for Ukrainian peasants. The peasants will lose their land forever and become laborers on the land inherited from previous generations. While carrying out a large-scale reform of the agrarian sector, it mustn't be allowed for oligarchs to take countryside, land and agriculture into their hands. The regulations of sale and purchase of the land must be so that the Ukrainian peasant will remain the main contractor. ; Цель. В статье делается попытка проанализировать аграрную политику современного Украинского государства в контексте ее человеческого фактора. Показываются последствия аграрных реформ для социальной сфери украинского села. Методология. Автор использует следующие методы: диалектический – в изображении противоречивого характера аграрных реформ; ретроспективный – при определении основных етапов аграрных трансформаций в Украине; сравнительный – для виявления общего иагального й отличного в агарной политике в УССР и современной Украине Научная новизна. Состоит в обосновании органического единства экономической и социальной политик в аграрной сфере, использования для этого разнообразных исторических источников Выводы. При проведении аграрной реформы, которая была начата в начале 1990-х гг. и продолжается до нынешнего времени, принимались во внимание только экономические факторы. В то же время человеческий фактор, в частности, интересы крестьянства, несмотря на декларации и предвыборные обещания политиков, на практике игнорировались. Крестьянство было устранено от определения задач, направлений и методов проведения аграрной реформы, выступало исключительно в качестве объекта, а не субъекта реформ. В этом смысле методы проведения аграрных реформ в независимой и демократической Україне мало чем отличались от методов компартійного руководства. Таким образом, как показано в статье, последствия аграрной реформы также могут быть не менее опасными для украинских крестьян. Крестьяне навсегда потеряют землю и превратятся в батраков на той земле, которую унаследовали от предыдущих поколений. Осуществляя масштабную реформу аграрной сферы, нельзя допустить, чтоб село, земля, сельское хазяйство оказалось в руках олигархов. Правила продажи и покупки земли должны быть такими, чтоб главным действующим лицом на земле оставался украинский крестьянин. ; Мета. У статті здійснюється спроба проаналізувати аграрну політику сучасної Української держави в контексті її людського чинника, показуються наслідки аграрних реформ для соціальної сфери українського села. Методологія. Автор застосовує наступні методи: діалектичний – у зображенні суперечливого характеру аграрних реформ; ретроспективний – при визначенні основних етапів аграрних трансформацій в Україні; порівняльний – для виявлення загального й відмінного в агарній політиці в УРСР і сучасній Україні. Наукова новизна. Полягає в обґрунтуванні органічної єдності економічної й соціальної політики в аграрній сфері, використання для цього різноманітних історичних джерел. Висновки. При проведенні аграрної реформи, яка була започаткована на початку 1990- рр. і триває до нинішнього часу, бралися до уваги лише економічні чинники. Водночас людський фактор, зокрема, інтереси селянства, попри декларації й передвиборчі обіцянки політиків, на практиці ігнорувалися. Селянство було усунуте від визначення завдань, напрямів і методів проведення аграрної реформи, виступало виключно об'єктом, а не суб'єктом реформ. У цьому значенні методи проведення аграрних реформ в незалежній і демократичній Україні мало чи відрізнялися від методів більшовицького керівництва. Тож, як показано в статті, й наслідки аграрної реформи можуть бути не менш небезпечними для українських селян. Селяни назавжди втратять землю й перетворяться на наймитів на тій землі, яку успадкували від пройдешніх поколінь. Здійснюючи масштабну реформу аграрної сфери, не можна допустити, щоб село, земля, сільське господарство опинилися в руках олігархів. Правила продажу і купівлі землі мають бути такими, щоб головною особою на землі залишався український селянин.

The purpose. The article attempts to analyze the agrarian policy of the modern Ukrainian State in the context of its human factor. It demonstrates the effects of agrarian reforms on social sphere of Ukrainian countryside. Methodology. The author uses the following methods: dialectical – in the depiction of the controversial nature of agrarian reforms; retrospective – in determination of the main stages of agrarian transformations inUkraine; comparative – in revealing common and different features in the agrarian policy of theUSSR and modernUkraine.The scientific novelty is in the substantiation of the natural unity of economic and social policies in agriculture, the use of a variety of historical sources for this purpose. Conclusions. While conducting agrarian reform, started in the early 1990s, and continued up to the present time, only economic factors are taken into consideration. At the same time, human factor, and the interests of the peasantry, in particular, were ignored and not taken into account, despite the declarations and promises of politicians. Peasants were removed from the determination of objectives, directions and methods of the agrarian reform. They acted solely as an object and not the subject of the reform. In this sense, the methods for carrying out agrarian reforms in an independent and democraticUkraine do not differ much from the methods of the Bolshevik leadership. Thus, as it is shown in the article, the consequences of the agrarian reform can be equally dangerous for Ukrainian peasants. The peasants will lose their land forever and become laborers on the land inherited from previous generations. While carrying out a large-scale reform of the agrarian sector, it mustn't be allowed for oligarchs to take countryside, land and agriculture into their hands. The regulations of sale and purchase of the land must be so that the Ukrainian peasant will remain the main contractor. ; Цель. В статье делается попытка проанализировать аграрную политику современного Украинского государства в контексте ее человеческого фактора. Показываются последствия аграрных реформ для социальной сфери украинского села. Методология. Автор использует следующие методы: диалектический – в изображении противоречивого характера аграрных реформ; ретроспективный – при определении основных етапов аграрных трансформаций в Украине; сравнительный – для виявления общего иагального й отличного в агарной политике в УССР и современной Украине Научная новизна. Состоит в обосновании органического единства экономической и социальной политик в аграрной сфере, использования для этого разнообразных исторических источников Выводы. При проведении аграрной реформы, которая была начата в начале 1990-х гг. и продолжается до нынешнего времени, принимались во внимание только экономические факторы. В то же время человеческий фактор, в частности, интересы крестьянства, несмотря на декларации и предвыборные обещания политиков, на практике игнорировались. Крестьянство было устранено от определения задач, направлений и методов проведения аграрной реформы, выступало исключительно в качестве объекта, а не субъекта реформ. В этом смысле методы проведения аграрных реформ в независимой и демократической Україне мало чем отличались от методов компартійного руководства. Таким образом, как показано в статье, последствия аграрной реформы также могут быть не менее опасными для украинских крестьян. Крестьяне навсегда потеряют землю и превратятся в батраков на той земле, которую унаследовали от предыдущих поколений. Осуществляя масштабную реформу аграрной сферы, нельзя допустить, чтоб село, земля, сельское хазяйство оказалось в руках олигархов. Правила продажи и покупки земли должны быть такими, чтоб главным действующим лицом на земле оставался украинский крестьянин. ; Мета. У статті здійснюється спроба проаналізувати аграрну політику сучасної Української держави в контексті її людського чинника, показуються наслідки аграрних реформ для соціальної сфери українського села. Методологія. Автор застосовує наступні методи: діалектичний – у зображенні суперечливого характеру аграрних реформ; ретроспективний – при визначенні основних етапів аграрних трансформацій в Україні; порівняльний – для виявлення загального й відмінного в агарній політиці в УРСР і сучасній Україні. Наукова новизна. Полягає в обґрунтуванні органічної єдності економічної й соціальної політики в аграрній сфері, використання для цього різноманітних історичних джерел. Висновки. При проведенні аграрної реформи, яка була започаткована на початку 1990- рр. і триває до нинішнього часу, бралися до уваги лише економічні чинники. Водночас людський фактор, зокрема, інтереси селянства, попри декларації й передвиборчі обіцянки політиків, на практиці ігнорувалися. Селянство було усунуте від визначення завдань, напрямів і методів проведення аграрної реформи, виступало виключно об'єктом, а не суб'єктом реформ. У цьому значенні методи проведення аграрних реформ в незалежній і демократичній Україні мало чи відрізнялися від методів більшовицького керівництва. Тож, як показано в статті, й наслідки аграрної реформи можуть бути не менш небезпечними для українських селян. Селяни назавжди втратять землю й перетворяться на наймитів на тій землі, яку успадкували від пройдешніх поколінь. Здійснюючи масштабну реформу аграрної сфери, не можна допустити, щоб село, земля, сільське господарство опинилися в руках олігархів. Правила продажу і купівлі землі мають бути такими, щоб головною особою на землі залишався український селянин.

UK: Дослідження процесу аграрного реформування на початку ХХ століття є актуальним як із теоретичної, так і з практичної точки зору. Однією з головних особливостей України, починаючи з другої половини ХІХ – початку ХХ століття, стали аграрні перетворення: селянська реформа початку 60-х років; столипінська реформа 1906-1914 років. Ці події свідчать про злободенний стан аграрного питання для сучасної України. Аграрне питання було однією з головних причин революції 1905–1907 років, вирішити яке запропонував голова Ради Міністрів Міністр внутрішніх справ П.А. Столипін. У листопаді 1906 року він підготував указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 року. Закон містив основні положення аграрної реформи. П. Столипін вважав, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрати виробниками товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він запропонував зруйнувати селянську общину і перерозподілити селянські землі на користь заможних селян (фермерів), які мали стати опорою режиму і одночасно виробниками товарного хліба. Ця реформа активно сприяла становленню капіталізму. В кожному з регіонів України, в тому числі і на Лівобережжі, проведення та наслідки реформи мали свої особливості. Як і в минулому сільське господарство є провідною галуззю економіки. Проводячи порівняння аграрного законодавства початку ХХ століття із сьогоденням, можна побачити, що в сучасних умовах на новому, більш цивілізованому рівні знову постали питання аграрного реформування, що вимагає політичної волі законодавців. Так, вже відбулося роздержавлення аграрного сектору, починає запроваджуватися ринок землі, але залишається багато нерозв'язаних проблем. До цього часу в правовій свідомості українського суспільства, поглядах певних політичних сил існують сумніви щодо правомірності надання землі статусу товару. Тому в наукових дослідженнях має панувати об'єктивне осмислення аграрної політики та процесу дійсної реалізації права приватної власності на землю через впровадження ринку землі та підвищення ролі аграріїв у соціально-економічному та політичному житті України. EN: The study of the process of agrarian reform in the early twentieth century is relevant both from a theoretical and practical point of view. One of the main features of Ukraine, starting from the second half of the XIX – early XX century, was the agrarian transformation: the peasant reform of the early 60s of the century; the Stolypin reform 1906–1914. This series of events in itself indicates the current state of the agrarian question for modern Ukraine. The agrarian question was one of the main causes of the revolution of 1905-1907, which was proposed by the Chairman of the Council of Ministers and Minister of internal Affairs P.A. Stolypin. P. Stolypin argued that the elimination of landownership would lead to the loss of producers of commercial bread and then again the problem of land shortages. He proposed by destroying the peasant community and redistributing peasant land for the benefit of wealthy peasants (farmers) who were to become the mainstay of the regime and at the same time producers of marketable bread. This reform actively contributed to the emergence of capitalism. In each of the regions of Ukraine, including the Left Bank, the implementation and consequences of the reform had their own peculiarities. As in the past, agriculture is a leading sector of the economy. Comparing the agricultural legislation of the early twentieth century. today, we see that in today's context, at a new, more civilized level, the question of agrarian reform has arisen again, requiring the political will of the legislators. Yes, the agrarian sector has already been divested, the land market is beginning to be introduced, but many unresolved problems remain today. Until now, in the legal consciousness of Ukrainian society, the views of certain political forces, there are doubts about the lawfulness of granting land the status of commodity. Therefore, scientific research should be dominated by an objective understanding of agrarian policy and in particular, the process of actual realization of the right of private ownership of land, through the introduction of the land market and increasing the role of agrarians in the socio-economic and political life of Ukraine.

Cet article de synthèse veut dépasser le cloisonnement des historiographies nationales pour montrer l'importance des aspirations aux réformes agraires, celles des modes de propriété et d'exploitation de la terre. Dans l'Europe des Lumières, les échanges d'idées et d'expériences agronomiques sont intenses, ils sont indissociables des réflexions sur l'économie politique et l'organisation sociale. Les premières tentatives de réformes, dans les années 1760-1780 suscitent de fortes tensions sociales et des réactions divergentes des Etats européens. La Révolution française agitée par de fortes contradictions, imprime sa marque : elle aboutit à une forme de libéralisme agraire mitigé. Sans imposer un modèle à l'Europe, elle contribue plutôt à accentuer les différenciations nationales : alors que certains pays continuent leurs réformes, d'autres ont une réaction conservatrice. ; This paper, a summary of current knowledge, aims at showing the widespread aspirations for agrarian reforms in Enlightenment Europe. It goes beyond the compartmentalization of national historiographies and focuses on the intense exchange of ideas and agronomic experiences. The reforms of farm ownership methods are inseparable from reflections on political economy and social organization. The first attempts at reform in the years 1760-1780 gave rise to strong social tensions and divergent reactions from European states. The French Revolution was agitated by strong contradictions, and it resulted in a form of moderate agrarian liberalism. It left its mark on Europe, without imposing a model, it rather contributed to accentuating national differentiations: while some countries carried on their reforms, others embraced a conservative reaction. ; Dossier: La historia rural europea, evoluciones recientes ; Instituto de Investigaciones en Humanidades y Ciencias Sociales

In the article represent of the transmigration movement peasants Kyiv province during the Stolypin's agrarian reform. Attention is drawn to reason, results and consequences of migration of peasants to the land. To directed the data aboutthe size resettlement for 1906 – 1912 years to east of Russian Empire in the opposite direction.Is noted,that among the factors that led to significant migration movement should be called a revolution, which further aggravated the agrarian question; law 9 November 1906 to withdraw from the community, which made it possible to move those wishing to sell their portion; cessation of hostilities and the gradual release of railway transport and military, finally, to encourage migration by the government.During the migration policy Stolypin's reform, has become more clear and directional character. The state underto okprovide preferential transport of migrants, reduce the railway tariff for their luggage and pets, organizerapid settlement and allotment of land, remove arrears, debts of zemsky assembly for five years, interest-free loans to each family 165 rubles, immigrants for 5 years freed from treasury, zemsky taxes for three years - from military service.Natives of Kiev province settled mainly in Tomsk Akmolinskiy, Maritime and Turgay provinces.It is concluded that, during the Stolypin's agrarian reform Kiev province occupied a significant place in the colonization movement in Siberia, which was part and a means of implementation of the new agricultural policy. ; В статье освещены особенности переселенческого движения крестьян Киевской губернии в годы столыпинской аграрной реформы. Обращается внимание на причины, результаты и последствия переселений для крестьянства края. Приводятся данные о размерах переселения за 1906 – 1912 гг. на восток Российской империи и в обратном направлении. Сделан вывод о том, что в годы столыпинской аграрной реформы Киевская губерния занимала значительное место в переселенческом движении в Сибирь, которое было частью и одним из средств осуществления новой аграрной политики. ; У статті висвітлено особливості переселенського руху селян Київської губернії в роки столипінської аграрної реформи. Звертається увага на причини, результати та наслідки переселень для селянства краю. Наводяться дані про розміри переселення за 1906 – 1912 рр. на схід Російської імперії і в зворотному напрямі. Зроблено висновок про те, що в роки столипінської аграрної реформи Київська губернія займала значне місце у переселенському русі до Сибіру, який був складовою частиною і одним із засобів здійснення нової аграрної політики.

In the article represent of the transmigration movement peasants Kyiv province during the Stolypin's agrarian reform. Attention is drawn to reason, results and consequences of migration of peasants to the land. To directed the data aboutthe size resettlement for 1906 – 1912 years to east of Russian Empire in the opposite direction.Is noted,that among the factors that led to significant migration movement should be called a revolution, which further aggravated the agrarian question; law 9 November 1906 to withdraw from the community, which made it possible to move those wishing to sell their portion; cessation of hostilities and the gradual release of railway transport and military, finally, to encourage migration by the government.During the migration policy Stolypin's reform, has become more clear and directional character. The state underto okprovide preferential transport of migrants, reduce the railway tariff for their luggage and pets, organizerapid settlement and allotment of land, remove arrears, debts of zemsky assembly for five years, interest-free loans to each family 165 rubles, immigrants for 5 years freed from treasury, zemsky taxes for three years - from military service.Natives of Kiev province settled mainly in Tomsk Akmolinskiy, Maritime and Turgay provinces.It is concluded that, during the Stolypin's agrarian reform Kiev province occupied a significant place in the colonization movement in Siberia, which was part and a means of implementation of the new agricultural policy. ; В статье освещены особенности переселенческого движения крестьян Киевской губернии в годы столыпинской аграрной реформы. Обращается внимание на причины, результаты и последствия переселений для крестьянства края. Приводятся данные о размерах переселения за 1906 – 1912 гг. на восток Российской империи и в обратном направлении. Сделан вывод о том, что в годы столыпинской аграрной реформы Киевская губерния занимала значительное место в переселенческом движении в Сибирь, которое было частью и одним из средств осуществления новой аграрной политики. ; У статті висвітлено особливості переселенського руху селян Київської губернії в роки столипінської аграрної реформи. Звертається увага на причини, результати та наслідки переселень для селянства краю. Наводяться дані про розміри переселення за 1906 – 1912 рр. на схід Російської імперії і в зворотному напрямі. Зроблено висновок про те, що в роки столипінської аграрної реформи Київська губернія займала значне місце у переселенському русі до Сибіру, який був складовою частиною і одним із засобів здійснення нової аграрної політики.

Purpose. The aim of the research is to determine the nature and the content of social and political factors of transformation in agrarian sphere of Ukraine. The present study supports agriculture, the subject of social and political factors of transformation in agrarian sphere, such as land reform and institutional transformation. Methodology. The methodology of the research is based on the usage of methods of analysis and synthesis, induction and deduction, the unity of the historical and logical comparisons, mathematical, statistical and cartographic methods. Finding. The core and the foundation of socio-political factors of transformation in agrarian sphere is considered the agrarian reform. Under the agrarian reform, we understand – a set of measures aimed at restructuring land relations, ownership of land and property as a result of transition from planned to market-economic system. In Ukraine, the agrarian reform was developed in two stages: preparatory – until December 1999 (when the Decree of President of Ukraine dated 3 December 1999 «On urgent measures to accelerate the reform of the agricultural sector» was established); second – radical in 1999. During the agrarian reform the farmers became the owners of the land. Three basic forms of management were established– private households, farms, farms of market type. In the process of institutional transformation in agrarian sphere state and collective farms virtually disappeared, but new private farms, cooperatives, limited liability companies, joined stock companies, private households appeared. The territorial structure of agricultural production was also transformed. Results. Among the factors of transformation in the agrarian sphere of Ukraine, sociopolitical factors are undoubtedly one of the most important. In the process of transformation the separate model of agrarian reform has been created, the agrarian reform included several stages, a new institutional system based on private ownership was created. ; Проанализированы различные взгляды на этапы проведения аграрной реформы в Украине, выделены основные составляющие, и направления. Исследованы аграрную политику страны на современном этапе. Рассмотрены теоретические основы институциональных изменений. Охарактеризованы институциональные преобразования Украины. ; Проаналізовано різні погляди на етапи проведення аграрної реформи в Україні, виокремлено основні складові, та напрямки. Досліджено аграрну політику країни на сучасному етапі. Розглянуто теоретичні основи інституційних змін. Охарактеризовано інституційні перетворення України.

Land conflicts in the Eastern Democratic Republic of the Congo represent a challenge for rural development. Five years prior to the launch of a national land reform by the central government, the provincial government of North Kivu defended in its five-year program (2007-2011) a series of measures related to agrarian reform: harmonization of land tenures, land expropriation and landscape planning. Beyond the financial constraints advanced as the main cause of the ineffectiveness of the program, this article addresses the underlying causes of the North Kivu provincial government's failure to confront the demand and supply of institutional change with regards to agrarian reform. The analysis reveals a flawed planning system, built on a confusing vision of the kind of transformation applicable to the DRC's rural economy. Moreover, the agrarian reform program is accompanied by a defective budgeting that will hardly allow the executive to deal with the issue of agrarian reform. Apparently, policy makers adopted revolutionary language concerning agrarian reform that does not match the interests of the ruling government coalition, composed of party members at the forefront of the political scene. The paper concludes by demonstrating that despite the proposed responses, civil society on its own is simply incapable with its limits and constraints, to pressure policy makers into initiating a genuine agrarian reform. The peacebuilding and stabilization program which is being implemented by international organisations, outside state control, is also having a limited impact on land regulation and agrarian reform.

Land conflicts in the Eastern Democratic Republic of the Congo represent a challenge for rural development. Five years prior to the launch of a national land reform by the central government, the provincial government of North Kivu defended in its five-year program (2007-2011) a series of measures related to agrarian reform: harmonization of land tenures, land expropriation and landscape planning. Beyond the financial constraints advanced as the main cause of the ineffectiveness of the program, this article addresses the underlying causes of the North Kivu provincial government's failure to confront the demand and supply of institutional change with regards to agrarian reform. The analysis reveals a flawed planning system, built on a confusing vision of the kind of transformation applicable to the DRC's rural economy. Moreover, the agrarian reform program is accompanied by a defective budgeting that will hardly allow the executive to deal with the issue of agrarian reform. Apparently, policy makers adopted revolutionary language concerning agrarian reform that does not match the interests of the ruling government coalition, composed of party members at the forefront of the political scene. The paper concludes by demonstrating that despite the proposed responses, civil society on its own is simply incapable with its limits and constraints, to pressure policy makers into initiating a genuine agrarian reform. The peacebuilding and stabilization program which is being implemented by international organisations, outside state control, is also having a limited impact on land regulation and agrarian reform.

This research theme for the agrarian question in independent Algeria, structural transformation processes of production and class relations in the agrarian sector of the Algerian social formation with these highlights as are the two agrarian reforms since the independence. The analysis of the agrarian question here contributes essential way inform the evolution of the social formation.Thus, in this research we will aim mainly to capture two particular items that the analysis can be to some extent autonomized: class relations in rural society (in the area agrarian social training); the state intervention in the agrarian question, that is, the line and the agrarian program of political power, the method and means of implementing this program, the constraints encountered and the effects obtained.The unity of approach will result from the fact that analyze the relationship between agrarian classes in view to clarify the terms of the agrarian question which political power is confronted. It will be necessary to expand the scope of investigation to the political context (political and ideological) which raises the agrarian question. We will do this primarily by analyzing the one hand the characteristics of the nationalist movement, on the other hand the general guidelines of the policy of the regime of President Boumedienne. ; Cette recherche a pour thème la question agraire dans l'Algérie indépendante, le processus de transformation des structures de la production et des rapports de classes dans le secteur agraire de la formation sociale algérienne avec ces temps forts que constituent les deux réformes agraires réalisées depuis l'indépendance. L'analyse de la question agraire contribue ici de manière essentielle éclairer l'évolution de la formation sociale. Ainsi, dans cette recherche nous viserons principalement à saisir deux objets particuliers dont l'analyse peut être jusqu'à un certain point autonomisée: les rapports de classes dans la société rurale (dans le secteur agraire de la formation sociale) ; les ...

Шабала Я. М. - кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ; У статті аналізуються наукові дослідження вітчизняних істориків, присвячені проблемам аграрного розвитку Волині у ХХ ст. Основна увага зосереджена на працях, у яких висвітлюються питання, пов'язані з реформуванням волинського села під час столипінської аграрної реформи (1906 – 1914 рр.), з аграрною реформою польського уряду та її реалізацією у 1921 – 1939 рр., проблеми становлення та функціонування колгоспно-радгоспної системи на Волині у 1939 – 1991 рр. та її реформування у період незалежності України. The article analyzes scientific investigations of the historians dealing with the problems of agrarial development of Volyn in the 20-th century. The author focuses on the works devoted to the problems of reforming the village in the period of Stolypin agrarian reforms (1906 - 1914), Polish government reforms and their realization in 1921 – 1939. The article considers the problems of establishing and functioning of collective farm-radgosp system in Volyn in 1939 – 1991 as well as the reforming it in the years of Ukrainian independence.

The agricultural sector plays an important role in the GDP of Ukraine. Prospects for the development of agriculture, compared with other countries, are explained by favourable climatic conditions and fertile black soils. However, slow adoption of new technologies and effective management systems in agrarian enterprises, as well as inconsistent actions of the government on implementation of agrarian reforms in Ukraine significantly slow down development of enterprises of above mentioned branches.The relevance of the chosen topic consists in the study of dynamics of the development of agrarian enterprises under conditions of market transformations and in identifying objective reasons of their quantitative condition in modern realities. Therefore, the purpose of the article is to carry out quantitative analysis of agricultural enterprises in Ukraine. In the process of writing the article the following methods were used: analysis, synthesis, induction, deduction, graphic, comparison and abstraction.The article explains the essence of the concept «agricultural enterprises». It analyzes the dynamics of the number of agricultural enterprises in the past 10 years, as a result significant downward trend in their number was found. The tendencies of changes in their number, according to procedural and institutional types of management forms, were studied. Grouping of the agrarian units by area of agricultural lands was made; the dynamics of their number were highlighted.The essence of the concept «agricultural holdings» is revealed, the analysis of their development in Ukraine is carried out. According to the study, the most numerous are farm enterprises, the least – government enterprises. It was also proved that, along with the above mentioned procedural and institutional types of management forms agricultural holding companies are important players on the modern agrarian market.

У статті розкрито суть і зміст аграрних реформ хрущовської доби в СРСР та УРСР, на основі різноманітних джерел, у тому числі архівних матеріалів, показано вплив цих реформ на становище аграрного сектора Волинської області, проаналізовано основні показники та динаміку його соціально-економічного розвитку в 1953–1964 рр.The article considers the contents of agrarian reforms introduced by Khrushchov government in the USSR and Ukrainian SSR. The analysis has been done on the basis of different sources, including the archival documents. In the focus of attention is the influence of those reforms on the state of agrarian sector in Volyn region. The main data and the dynamics of social-economic development in 1953–1964 have been deeply analyzed.

Discusses consequences of and currently proposed amendments to the 1969 Peruvian agrarian reform. Summary in English.