Chinese footprint in Latin America and the Caribbean (LAC), as in other parts of the globe, has surged in the last fifteen years. Beyond the traditional drivers of this expansion from an economic perspective (securing resources and new markets), China represents a special partner for Latin-American countries because of grey lines delimiting public and private ownership, strict industrial policy and long-term development goals. Besides, regional discrepancies have appeared between South America, which benefited from the boom of Chinese demand for raw materials, and Mexico, which found itself in direct competition with China on different segments of his secondary sector, and whose integration dynamic in North America was deeply impacted by the growing shares of Chinese companies in the US market. Combining an extensive analysis of existing databases about foreign direct investments (FDI) from China in LAC and three original case studies of Chinese companies located in the manufacturing industry in Mexico, this dissertation shows unique features in these operations such as an accelerated growth path and relative adaptive skills to foreign environments. Nevertheless, the positive or negative externalities of Chinese FDI remain dependent upon the interactions between the institutional context of the host country and the companies' strategies. ; La présence chinoise en Amérique latine et Caraïbes (ALC), tout comme dans d'autres régions du monde, a fortement augmenté depuis une quinzaine d'années. Au-delà des motifs traditionnels de cette expansion au niveau économique (la recherche de ressources et de nouveaux marchés), la Chine représente un partenaire particulier pour les pays latino-américains en raison des frontières floues entre les formes de propriété publique et privée, et des objectifs stricts de son gouvernement en matière de politique industrielle et de développement sur le long terme. En outre, des disparités régionales sont apparues entre l'Amérique du Sud, longtemps favorisée par l'augmentation de la ...
The article has analyzed the introduction of China with strategic partners to the region of the country of Latin America, Brazil, Argentina and Venezuela. The main strands of spirituality are embarrassed. The pragmatic piddhid and the independent political and ideological likelihood are irrelevant for the basic principles of the vidnosiny among the Powers. Arriving at the helm in 2000 of the Livikh Regions rockets in most of the Latin American Latin countries, moreover, having settled the Chinese expansion in the region. In China, there are two types of strategic partnerships in China, one of which is the main type of partnership, the first, China-SELAC forum, another type of all-embracing character, this is the kind of presence in Brazil. Since 2013, Latin America has taken advantage of the "One belt and one hat" strategy in Latin America has borrowed more than one from China's other priorities, and has called for significant investments in the region of the PRC before investing. Formu- lated business relations are the most prominent in China, China has lost its tactics, economic advantage over politics, the loss of business, China and Latin America is small in number.Especially Chinese-Brazilian vidnosin є tisne spіvrobіtnitstvo two krask in such bagatornіnіh formats, such as G 20, G-5 and BRICS. China before the arrival of J. Bolsonar, President of Brazil in 2019, having been a party to Brazil in the international arena, participating in a form of international order and new mechanisms in the global processes. Brazil will be indebted for the largest trading partner in the region, but the wiki will be reserved by the President of Brazil and I would like to talk about Brazil and Brazil. Vidnosini to China from Venezuela will rely on the following principles, as well as import to the Venezuelan nafti to China, leaving the remaining credit for the economic performance of Venezuela and N. Maduro. ; В статье проанализированы отношения Китая с стратегическими партнерами региона стран Латинской Америки, Бразилии, Аргентины и Венесуэлы. Определены основные направления сотрудничества. Базовыми принципами в отношениях между государствами остается прагматичный подход, независимо от политических и идеологических предпочтений. Приход к власти в 2000 годах «левых режимов» в большинстве стран Латинской Америки только усилил китайскую экспансию в регионе. Во внешней политике Китая в отношении стран Латинской выделяется два типа стратегического партнерства, первый тип на уровне ассоциации или союза, например, форум Китай-СЕLAC, второй тип имеет всеобъемлющий характер, такой тип отношений был установлен с Бразилией, Аргентиной и Венесуэлой. После принятия в 2013 году в Китае стратегии «Один пояс и один путь» Латинская Америка заняла ведущее место во внешнеполитических приоритетах Китая, что привело к вложению значительных инвестиций в регион со стороны КНР.В формировании отношений с любыми странами мира Китай применяет тактику, превалирования экономических интересов над политическими, углубление отношений между Китаем и странами Латинской Америки имели еще и идеологическую основу, яркий пример тому является Венесуэла. Особенностью китайско-бразильских отношений является тесное сотрудничество двух стран в таких многосторонних форматах, как G 20 G-5 и БРИКС. Китай до прихода Ж.Болсонару, президента Бразилии с 2019 года, был проводником интересов Бразилии на международной арене, продвижения ее участия в формировании международной повестки дня и создании новых механизмов глобального участия в мировых процессах. Бразилия остается крупнейшим торговым партнером в регионе, что вызывает беспокойство у нынешнего президента Бразилии, и подчеркивает возможном выходе Бразилии с БРИКС, введение ограничения и ввоза китайских товаров в Бразилию, в Аргентине реализуются крупнейшие энергетические проекты благодаря китайским инвестициям. Отношения Китая с Венесуэлой строятся на несколько иных принципах, ведь кроме импорта венесуэльской нефти в Китай, последняя выделяет значительные кредиты для поддержки экономики Венесуэлы и Н.Мадуро. ; В статі проаналізовано відносини Китаю з стратегічними партнерами регіону країн Латинської Америки, Бразилії, Аргентини та Венесуели. Окреслено основні напрямки співробітництва. Базовими принципами у відносинах між державами залишається прагматичний підхід, незалежно від політичних та ідеологічних уподобань. Прихід до влади у 2000 роках «лівих режимів» у більшості країн Латинської Америки лише посилив китайську експансію в регіоні. В зовнішній політиці Китаю щодо країн Латинської виділяється два типи стратегічного партнерства, перший тип на рівні асоціації чи союзу, наприклад, форум Китай-СЕLAC, другий тип має всеохоплюючий характер, такий тип відносин був встановлений з Бразилією, Аргентиною та Венесуелою. Після прийняття у 2013 році в Китаї стратегії «Один пояс і один шлях» Латинська Америка зайняла провідне місце у зовнішньополітичних пріоритетах Китаю, що призвело до вкладання значних інвестицій в регіон зі сторони КНР. У формуванні відносин з будь-якими країнами світу, Китай застосовує тактику, превалювання економічні інтересів над політичними, поглиблення відносин, між Китаєм та країнами Латинської Америки мали ще й ідеологічну основу, яскравий приклад тому являється Венесуела.Особливістю китайсько-бразильських відносин є тісне співробітництво двох країн в таких багатосторонніх форматах, як G 20, G-5 та БРІКС. Китай до приходу Ж.Болсонару, президента Бразилії з 2019 року, був провідником інтересів Бразилії на міжнародні арені, участі у формуванні міжнародного порядку денного та створенні нових механізмів глобальної участі в світових процесах. Бразилія залишається найбільшим торгівельним партнером в регіоні, що викликає занепокоєння у президента Бразилії та наголошує про можливий вихід Бразилії з БРІКС, введення обмеження та віз китайських товарів до Бразилії, в Аргентині реалізовуються найбільші енергетичні проекти завдяки китайським інвестиціям. Відносини Китаю з Венесуелою будуються на дещо інших принципах, адже окрім імпорту венесуельської нафти до Китаю, остання виділяє значні кредити для підтримки економіки Венесуели та Н. Мадуро.
The photographic work of Gordon Parks (1912-2006) reflects the many ways in which the African American community evolved and changed during the 20th century. Taking as a starting point the concept of visibility – as tackled by George Didi-Huberman in his essay Peuples exposés, peoples figurants or Nicholas Mirzoeff in his book The Right to Look -- this thesis will question the interweaving of aesthetics and politics in Parks's monumental and eclectic photographic output. Parks's work finds its roots in the black Chicago Renaissance of the late 1930s, and then evolved under the supervision of Roy Stryker at the Farm Security Administration (FSA) during the Great Depression. For the next two decades, Parks's vision expanded as he worked for Life magazine, where he was the first African American to join the staff of photographers in 1949. If the photograph's own visibility in American and African American cultural and artistic history cannot be understated, this dissertation will try to go beyond the image of Parks as a pioneer of black photography or as a "Renaissance Man", as he was often portrayed in mainstream media. We shall strive to bring to light the ambiguities in Parks's photography which stemmed from his anchoring in different cultural spheres. His own dealings with racism and segregation as well as his knowledge of classical Western painting gave his photographic representations of the African American experience a powerful resonance. The fact that Parks chose to have his vision broadcasted on media outlets with catered mainly to a white audience, like Life magazine, generated tensions to which particular attention will be paid in this dissertation. ; L'oeuvre photographique de Gordon Parks (1912-2006) reflète les nombreuses évolutions et transformations de la communauté africaine-américaine au XXe siècle. En prenant comme point de départ de la réflexion le concept de visibilité, tel que théorisé, notamment, par Georges Didi-Huberman dans Peuples exposés, peuples figurants ou Nicholas Mirzoeff dans The ...
The article has analyzed the introduction of China with strategic partners to the region of the country of Latin America, Brazil, Argentina and Venezuela. The main strands of spirituality are embarrassed. The pragmatic piddhid and the independent political and ideological likelihood are irrelevant for the basic principles of the vidnosiny among the Powers. Arriving at the helm in 2000 of the Livikh Regions rockets in most of the Latin American Latin countries, moreover, having settled the Chinese expansion in the region. In China, there are two types of strategic partnerships in China, one of which is the main type of partnership, the first, China-SELAC forum, another type of all-embracing character, this is the kind of presence in Brazil. Since 2013, Latin America has taken advantage of the "One belt and one hat" strategy in Latin America has borrowed more than one from China's other priorities, and has called for significant investments in the region of the PRC before investing. Formu- lated business relations are the most prominent in China, China has lost its tactics, economic advantage over politics, the loss of business, China and Latin America is small in number.Especially Chinese-Brazilian vidnosin є tisne spіvrobіtnitstvo two krask in such bagatornіnіh formats, such as G 20, G-5 and BRICS. China before the arrival of J. Bolsonar, President of Brazil in 2019, having been a party to Brazil in the international arena, participating in a form of international order and new mechanisms in the global processes. Brazil will be indebted for the largest trading partner in the region, but the wiki will be reserved by the President of Brazil and I would like to talk about Brazil and Brazil. Vidnosini to China from Venezuela will rely on the following principles, as well as import to the Venezuelan nafti to China, leaving the remaining credit for the economic performance of Venezuela and N. Maduro. ; В статье проанализированы отношения Китая с стратегическими партнерами региона стран Латинской Америки, Бразилии, Аргентины и Венесуэлы. Определены основные направления сотрудничества. Базовыми принципами в отношениях между государствами остается прагматичный подход, независимо от политических и идеологических предпочтений. Приход к власти в 2000 годах «левых режимов» в большинстве стран Латинской Америки только усилил китайскую экспансию в регионе. Во внешней политике Китая в отношении стран Латинской выделяется два типа стратегического партнерства, первый тип на уровне ассоциации или союза, например, форум Китай-СЕLAC, второй тип имеет всеобъемлющий характер, такой тип отношений был установлен с Бразилией, Аргентиной и Венесуэлой. После принятия в 2013 году в Китае стратегии «Один пояс и один путь» Латинская Америка заняла ведущее место во внешнеполитических приоритетах Китая, что привело к вложению значительных инвестиций в регион со стороны КНР.В формировании отношений с любыми странами мира Китай применяет тактику, превалирования экономических интересов над политическими, углубление отношений между Китаем и странами Латинской Америки имели еще и идеологическую основу, яркий пример тому является Венесуэла. Особенностью китайско-бразильских отношений является тесное сотрудничество двух стран в таких многосторонних форматах, как G 20 G-5 и БРИКС. Китай до прихода Ж.Болсонару, президента Бразилии с 2019 года, был проводником интересов Бразилии на международной арене, продвижения ее участия в формировании международной повестки дня и создании новых механизмов глобального участия в мировых процессах. Бразилия остается крупнейшим торговым партнером в регионе, что вызывает беспокойство у нынешнего президента Бразилии, и подчеркивает возможном выходе Бразилии с БРИКС, введение ограничения и ввоза китайских товаров в Бразилию, в Аргентине реализуются крупнейшие энергетические проекты благодаря китайским инвестициям. Отношения Китая с Венесуэлой строятся на несколько иных принципах, ведь кроме импорта венесуэльской нефти в Китай, последняя выделяет значительные кредиты для поддержки экономики Венесуэлы и Н.Мадуро. ; В статі проаналізовано відносини Китаю з стратегічними партнерами регіону країн Латинської Америки, Бразилії, Аргентини та Венесуели. Окреслено основні напрямки співробітництва. Базовими принципами у відносинах між державами залишається прагматичний підхід, незалежно від політичних та ідеологічних уподобань. Прихід до влади у 2000 роках «лівих режимів» у більшості країн Латинської Америки лише посилив китайську експансію в регіоні. В зовнішній політиці Китаю щодо країн Латинської виділяється два типи стратегічного партнерства, перший тип на рівні асоціації чи союзу, наприклад, форум Китай-СЕLAC, другий тип має всеохоплюючий характер, такий тип відносин був встановлений з Бразилією, Аргентиною та Венесуелою. Після прийняття у 2013 році в Китаї стратегії «Один пояс і один шлях» Латинська Америка зайняла провідне місце у зовнішньополітичних пріоритетах Китаю, що призвело до вкладання значних інвестицій в регіон зі сторони КНР. У формуванні відносин з будь-якими країнами світу, Китай застосовує тактику, превалювання економічні інтересів над політичними, поглиблення відносин, між Китаєм та країнами Латинської Америки мали ще й ідеологічну основу, яскравий приклад тому являється Венесуела.Особливістю китайсько-бразильських відносин є тісне співробітництво двох країн в таких багатосторонніх форматах, як G 20, G-5 та БРІКС. Китай до приходу Ж.Болсонару, президента Бразилії з 2019 року, був провідником інтересів Бразилії на міжнародні арені, участі у формуванні міжнародного порядку денного та створенні нових механізмів глобальної участі в світових процесах. Бразилія залишається найбільшим торгівельним партнером в регіоні, що викликає занепокоєння у президента Бразилії та наголошує про можливий вихід Бразилії з БРІКС, введення обмеження та віз китайських товарів до Бразилії, в Аргентині реалізовуються найбільші енергетичні проекти завдяки китайським інвестиціям. Відносини Китаю з Венесуелою будуються на дещо інших принципах, адже окрім імпорту венесуельської нафти до Китаю, остання виділяє значні кредити для підтримки економіки Венесуели та Н. Мадуро.
At the very beginning of the 21st century, a team of archaeologists dived on the wreck of a small 18th century warship in the north of the current Dominican Republic. Its hull is of American manufacture, its guns are Scottish and the buttons of uniforms are French. After having followed some false leads, the research in the National Archives makes it possible to solve this enigma: it concerns the French corvette Dragon of Chevalier de L'Espine, destroyed in January 1783 after a short action against British vessels ensuring the northern blockade of Santo Domingo. This identification serves as a catalyst for a historical research of which Chevalier Joseph de L'Espine du Puy (1759-1826) constitutes the central character. The investigation reveals the fate of the Navy officer L'Espine upstream and downstream of his gallant action in January 1783. Young Knight of Malta and officer of the Navy of Louis XVI, L'Espine participated in the American Revolution, did a mandatory service in the Navy of Malta, and took part in French naval intelligence secret missions. The French Revolution ruined his hopes and forced him into exile. In Austria, he won the confidence of the high Austrian authorities by unambiguously engaging with the armies of France from 1795. L'Espine quickly became one of the brains of an Austrian Navy questioned at each treaty signed between France and Austria. Promoted to Feldmarschall-Leutnant in 1813, L'Espine decided not to return to France at the Restauration. Appointed Governor of Milan in November 1825, he died there on December 31, 1826. ; Au tout début du XXIe siècle, une équipe d'archéologues plonge sur l'épave d'un petit navire de guerre du XVIIIe siècle, au nord de l'actuelle République Dominicaine. Sa coque est de fabrication américaine, ses canons sont écossais et les boutons d'uniformes sont français. Après avoir suivi quelques fausses pistes, la recherche aux Archives nationales permet de résoudre l'énigme : il s'agit de la corvette française Dragon du chevalier de l'Espine, détruite en janvier 1783 à l'issue d'un court combat contre des vaisseaux britanniques assurant le blocus nord de Saint-Domingue. Cette identification sert de catalyseur à une recherche historique dont le chevalier Joseph de L'Espine du Puy (1759-1826) constitue le personnage central. L'enquête révèle le destin de l'officier de la Marine L'Espine, en amont puis en aval de son fait d'armes de janvier 1783. Jeune chevalier de Malte et officier de la Marine de Louis XVI, L'Espine participe à la guerre de l'Indépendance américaine, effectue un passage obligé dans la Marine de Malte, et participe à des missions secrètes françaises de renseignement naval. La Révolution française vient briser ses espérances et l'oblige à l'exil. En Autriche, il gagne la confiance des hautes autorités autrichiennes en s'engageant sans ambiguïté contre les armées de la France à partir de 1795. L'Espine devient rapidement l'un des cerveaux d'une Marine de guerre autrichienne remise en question à chaque traité signé entre la France et l'Autriche. Promu Feldmarschall-Leutnant en 1813, L'Espine décide de ne pas rentrer en France à la Restauration. Nommé Gouverneur de Milan en novembre 1825, il y meurt le 31 décembre 1826.
In this paper, an attempt is made to raise the question of the nature of modernity as such, with an understanding of the key development trends and the characteristics of political processes at the global and regional levels with a description of future risk issues. In the framework of the research vector, the insufficient study of the issue of the qualitative content of geopolitics was emphasized in connection with the completion of the US approval of neo-liberal hegemony and the corresponding reformatting of the world with the beginning of the introduction by the United States of America of a political and economic strategy for national development. It has been recorded that in the context of the implementation by other actors of world politics of the intentions of a new contouring of a multipolar world, a range of issues is being updated regarding the formatting of political and economic processes at the national-state level and awareness of the risks of the future, the search for ways to minimize them. Thus, the article analyzes the power of resource aspects of geopolitics, offers a vision of the nature and content of prospects, identifies risk zones in the context of the implementation of today's strategies in general terms and, in part, in relation to the countries of Latin America and the Caribbean. It is concluded that under the conditions of "fluid modernity" and the establishment of a multi-polarity of the world with centering of the poles based on resource understanding of modern infrastructural power, the nature of the transformation of the "poles of the world" is fleeting, that is, the process of struggle to expand zones of influence, "territories of responsibility" is being updated, the risks of conflict are growing, with a separate problem of the forms and extent of social conflict. In the Latin American context, in particular, the significance of the very definition, production and distribution of risks, awareness of its "level by conditional score of the scale of values" It is emphasized that the prospects for formatting the world and regional changes largely depend on the development of processes in the USA, the leader of the democratic world and world economy. ; Стаття присвячена дослідженню проблеми щастя та політики щастя в соціальних державах. Метою роботи є визначення ролі соціальної держави в формуванні суспільства щасливих людей та шляхів реалізації нею «політики щастя». Наукова новизна дослідження у визначенні можливості здійснювати політику щастя в умовах конкурентного суспільства. У дослідженні показано зростання інтересу до проблеми щастя як науковців, так і політиків. Відмічається міждисциплінарний підхід до вивчення проблеми щастя. Зазначено, що уявлення про шляхи формування соціально справедливого суспільства змінюються. Приділяється увага дискусії щодо максималізації щастя як мети уряду. Визначається суть соціальної держави, яка найбільш послідовно реалізує завдання створення гідних людини умов існування. Доведено значення свободи в забезпеченні щастя людини та необхідність надання державою соціального захисту від негативного впливу на суспільство економічної свободи, ринку. Рівень захисту громадян від ринку (рівень декоммодифікації) розглядається як один з критеріїв різних моделей соціальної держави. Аналізуються та оцінюються різні стратегії найкращого задоволення потреб суспільства та їх практичне застосування в різних країнах: традиційно ліва (підтримує державну гарантію задоволення людських потреб); традиційно права (задоволення потреб залежить від ринку); стратегії, що поєднують ознаки цих двох стратегій («гібридні»). Відмінність між країнами, які використовують «гібридні» стратегії, в тому чого більше – «ринку» чи «регулювання ринку задля задоволення потреб населення». Як приклад розглядається використання «гібридних» стратегій в Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія, де існувала «економіка ринкового соціалізму». Визначається сумісність лібертаріанських ідей з проголошеною в Україні політикою щастя. Зроблено висновок, що реалізація прагнень сформувати суспільство щасливих людей в Україні залежить від побудови соціальної держави.
The article analyzes the Chinese and American dreams and traces the differencebetween the ideal social needs of China and the United States of America. The aim of thearticle is to define a similar and distinct the "Chinese dream" and the "American dream"in the perception of the theoretical and scientific community. That is why the study ofthe concepts of the Chinese and American dreams is relevant and of considerable scientificvalue.The main methodological principles of the research are the analysis and comparison,which allowed determining the key parameters for the evaluation and selection of factorsinfluencing intercultural interaction and cooperation, holism and individualism of the"Chinese dream" with the "American dream".In addition, the historicism method was applied to consider the primary forms of the"Chinese dream" and the "American dream" and with which you can provide insight into thedifference between the ideal social needs of China and the United States.Conclusions. It is proved that the original form of the "Chinese dream" has come fromChina ideal society`s requirements and had a more secular character since the earliesttimes. The source of the "American dreams" was the "Eastern dream" and a puritan reformmovement to promote American political and social reforms.The "American Dream" is based on individualistic values such as personal prosperity,which appears via personal achievements, family happiness and material well-being. The"American dream" journey begins with political system, economic environment, culturaltolerance, etc. Moreover, on the basis of the intrinsic rights to liberty, equality and fraternity,Americans have specifically identified the right to the pursuit of happiness.The "Chinese dream" is more expressed in the rejuvenation of the Chinese nation, theprosperity and power of the country, etc., it is more comprehensive, while the "Americandream" is mostly realistic and material. ; В статье анализируется китайская мечта и американская мечта. Прослеживаетсяразница между идеальными социальными потребностями Китая и США. Цель статьизаключается в определении подобного и различного между «китайской мечтой»и «американской мечтой» в восприятии теоретических и академических научныхкругов. Именно поэтому исследование концептов китайской и американской мечтыявляется актуальным и имеет значительную научную ценность.Основными методологическими принципами в исследовании стали анализи сравнение, которые позволили определить ключевые параметры для оценки и отборфакторов, влияющих на межкультурное взаимодействие и сотрудничество, холизми индивидуализм «китайской мечты» с «американской мечтой».Кроме того, применен метод историзма для рассмотрения первичных форм«китайской мечты» и «американской мечты» и с помощью которого можно проследитьразницу между идеальными социальными потребностями Китая и США.Выводы. Доказано, что оригинальная форма «китайской мечты» с древнейшихвремен происходит от требований идеального общества в Китае и имеет более светскийхарактер. Источником «американской мечты» была «восточная мечта» и пуританскоереформаторское движение в продвижении американских политических и социальныхреформ.«Американская мечта» базируется на индивидуалистических ценностях какличное процветание, что проявляется в личных достижениях, семейном счастьеи материальном благополучии. Реализация «американской мечты» происходитв таких факторах как политическая система, экономическая среда, культурнаятолерантность и тому подобное. А на основе природных прав на свободу, равенствои братство, американцы особенно выделили право на поиски счастья.«Китайская мечта» больше проявляется в омоложении китайской нации,процветании и могуществе страны и т.д., она более всеобъемлющая, тогда как«американская мечта» является частью реалистичной и материальной. ; У статті аналізується китайська та американська мрії і прослідковується різниця між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Мета статті полягає у визначенні подібного та відмінного між «китайською мрією» і «американською мрією» у сприйнятті теоретичних і академічних наукових кіл. Саме тому дослідження концептів китайської та американської мрії є актуальним та має значну наукову цінність. Основними методологічними принципами у дослідженні стали аналіз та порівняння, які дозволили визначити ключові параметри для здійснення оцінки та відбір чинників, що впливають на міжкультурну взаємодію та співробітництво, холізм та індивідуалізм «китайської мрії» з «американською мрією». Крім того, застосовано метод історизму для розгляду первинних форм «китайської мрії» та «американської мрії» та за допомогою якого можна прослідкувати різницю між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Висновки. Доведено, що оригінальна форма «китайської мрії» з найдавніших часів походить від вимог ідеального суспільства в Китаї та має більш світський характер. Джерелом «американської мрії» була «східна мрія» та пуританський реформаторський рух в просуванні американських політичних і соціальних реформ. «Американська мрія» базується на індивідуалістичних цінностях таких як особисте процвітання, що проявляється в особистих досягненнях, сімейному щасті та матеріальному благополуччі. Реалізація «американської мрії» відбувається у таких факторах як політична система, економічне середовище, культурна толерантність тощо. А на основі природних прав на свободу, рівність і братерство, американці особливо виокремили право на пошуки щастя. «Китайська мрія» більше виявляється в омолодженні китайської нації, процвітанні та могутності країни тощо, вона більш всеосяжна, тоді як «американська мрія» є здебільшого реалістичною і матеріальною.
The article has analyzed the introduction of China with strategic partners to the region of the country of Latin America, Brazil, Argentina and Venezuela. The main strands of spirituality are embarrassed. The pragmatic piddhid and the independent political and ideological likelihood are irrelevant for the basic principles of the vidnosiny among the Powers. Arriving at the helm in 2000 of the Livikh Regions rockets in most of the Latin American Latin countries, moreover, having settled the Chinese expansion in the region. In China, there are two types of strategic partnerships in China, one of which is the main type of partnership, the first, China-SELAC forum, another type of all-embracing character, this is the kind of presence in Brazil. Since 2013, Latin America has taken advantage of the "One belt and one hat" strategy in Latin America has borrowed more than one from China's other priorities, and has called for significant investments in the region of the PRC before investing. Formu- lated business relations are the most prominent in China, China has lost its tactics, economic advantage over politics, the loss of business, China and Latin America is small in number.Especially Chinese-Brazilian vidnosin є tisne spіvrobіtnitstvo two krask in such bagatornіnіh formats, such as G 20, G-5 and BRICS. China before the arrival of J. Bolsonar, President of Brazil in 2019, having been a party to Brazil in the international arena, participating in a form of international order and new mechanisms in the global processes. Brazil will be indebted for the largest trading partner in the region, but the wiki will be reserved by the President of Brazil and I would like to talk about Brazil and Brazil. Vidnosini to China from Venezuela will rely on the following principles, as well as import to the Venezuelan nafti to China, leaving the remaining credit for the economic performance of Venezuela and N. Maduro. ; В статье проанализированы отношения Китая с стратегическими партнерами региона стран Латинской Америки, Бразилии, Аргентины и Венесуэлы. Определены основные направления сотрудничества. Базовыми принципами в отношениях между государствами остается прагматичный подход, независимо от политических и идеологических предпочтений. Приход к власти в 2000 годах «левых режимов» в большинстве стран Латинской Америки только усилил китайскую экспансию в регионе. Во внешней политике Китая в отношении стран Латинской выделяется два типа стратегического партнерства, первый тип на уровне ассоциации или союза, например, форум Китай-СЕLAC, второй тип имеет всеобъемлющий характер, такой тип отношений был установлен с Бразилией, Аргентиной и Венесуэлой. После принятия в 2013 году в Китае стратегии «Один пояс и один путь» Латинская Америка заняла ведущее место во внешнеполитических приоритетах Китая, что привело к вложению значительных инвестиций в регион со стороны КНР.В формировании отношений с любыми странами мира Китай применяет тактику, превалирования экономических интересов над политическими, углубление отношений между Китаем и странами Латинской Америки имели еще и идеологическую основу, яркий пример тому является Венесуэла. Особенностью китайско-бразильских отношений является тесное сотрудничество двух стран в таких многосторонних форматах, как G 20 G-5 и БРИКС. Китай до прихода Ж.Болсонару, президента Бразилии с 2019 года, был проводником интересов Бразилии на международной арене, продвижения ее участия в формировании международной повестки дня и создании новых механизмов глобального участия в мировых процессах. Бразилия остается крупнейшим торговым партнером в регионе, что вызывает беспокойство у нынешнего президента Бразилии, и подчеркивает возможном выходе Бразилии с БРИКС, введение ограничения и ввоза китайских товаров в Бразилию, в Аргентине реализуются крупнейшие энергетические проекты благодаря китайским инвестициям. Отношения Китая с Венесуэлой строятся на несколько иных принципах, ведь кроме импорта венесуэльской нефти в Китай, последняя выделяет значительные кредиты для поддержки экономики Венесуэлы и Н.Мадуро. ; В статі проаналізовано відносини Китаю з стратегічними партнерами регіону країн Латинської Америки, Бразилії, Аргентини та Венесуели. Окреслено основні напрямки співробітництва. Базовими принципами у відносинах між державами залишається прагматичний підхід, незалежно від політичних та ідеологічних уподобань. Прихід до влади у 2000 роках «лівих режимів» у більшості країн Латинської Америки лише посилив китайську експансію в регіоні. В зовнішній політиці Китаю щодо країн Латинської виділяється два типи стратегічного партнерства, перший тип на рівні асоціації чи союзу, наприклад, форум Китай-СЕLAC, другий тип має всеохоплюючий характер, такий тип відносин був встановлений з Бразилією, Аргентиною та Венесуелою. Після прийняття у 2013 році в Китаї стратегії «Один пояс і один шлях» Латинська Америка зайняла провідне місце у зовнішньополітичних пріоритетах Китаю, що призвело до вкладання значних інвестицій в регіон зі сторони КНР. У формуванні відносин з будь-якими країнами світу, Китай застосовує тактику, превалювання економічні інтересів над політичними, поглиблення відносин, між Китаєм та країнами Латинської Америки мали ще й ідеологічну основу, яскравий приклад тому являється Венесуела.Особливістю китайсько-бразильських відносин є тісне співробітництво двох країн в таких багатосторонніх форматах, як G 20, G-5 та БРІКС. Китай до приходу Ж.Болсонару, президента Бразилії з 2019 року, був провідником інтересів Бразилії на міжнародні арені, участі у формуванні міжнародного порядку денного та створенні нових механізмів глобальної участі в світових процесах. Бразилія залишається найбільшим торгівельним партнером в регіоні, що викликає занепокоєння у президента Бразилії та наголошує про можливий вихід Бразилії з БРІКС, введення обмеження та віз китайських товарів до Бразилії, в Аргентині реалізовуються найбільші енергетичні проекти завдяки китайським інвестиціям. Відносини Китаю з Венесуелою будуються на дещо інших принципах, адже окрім імпорту венесуельської нафти до Китаю, остання виділяє значні кредити для підтримки економіки Венесуели та Н. Мадуро.
The article is devoted to the overview of the main features of contemporary anti-Americanism with the special focus on its regional dimensions. This issue has theoretical and practical value: it is important for better understanding of the current developments in the sphere of international relations and world's attitudes towards American foreign policy. Comparatively to foreign researches – in Ukrainian political and historical studies anti-Americanism is not a popular issue.The research methodology within proposed article is mainly based on a comparative analysis. It is found that each country has its own specifics of the perception of the United States, which depends on history, relationship with the USA, traditions of political culture etc. There are also identified mutual features for the negative sentiments towards the USA in the different regions of the world. It is concluded that contemporary anti-Americanism can be qualified as a comprehensive (is interpreted by different scholars as ideology, philosophy, attitudes, tendency, outlook, etc.), a large-scale (covers all social levels, wide-spread due to mass-media), a universal (is present in rhetoric of right and left political forces), a global (can be found all over the globe, both among American allies as well as opponents), a wave-shaped (periods of rise and fall of the negative attitudes towards the USA are clearly determined by world public opinion polls), and a manipulative (is used by politicians and business to attract attention of the public, to explain fails in foreign or domestic policy, to mobilize voters, to advertize goods) phenomenon. ; Статья посвящена обзору основных особенностей современного антиамериканизма с особым акцентом на его региональных измерениях. Этот вопрос имеет теоретическую и практическую ценность, так как он важен для лучшего понимания современных событий в сфере международных отношений и американской внешней политики. По сравнению с зарубежными исследованиями – в украинских политических и исторических студиях антиамериканизм не является распространенным объектом внимания ученых.Методология исследования в рамках предлагаемой статьи в основном базируется на сравнительном анализе. Установлено, что каждая страна имеет свою специфику восприятия Соединенных Штатов, что зависит от истории, отношений с США, традиций политической культуры и тому подобное. Также были обнаружены общие черты, лежащие в основе негативного восприятия США в различных регионах мира. Был сделан вывод о том, что современный антиамериканизм можно квалифицировать как феномен, имеющий комплексный (интерпретируется различными учеными как идеология, философия, взгляды, тенденция, мировоззрение и т. д.), масштабный (охватывает все социальные уровни, распространяемый через СМИ), универсальный (присутствует в риторике правых и левых политических сил), глобальный (наблюдается по всему миру, как среди американских союзников, так и оппонентов), волнообразный (периоды роста и уменьшения негативных настроений в отношении США четко прослеживаются по опросам мирового общественного мнения) и манипулятивный (используются политиками и бизнесом, чтобы привлечь внимание общественности, объяснить провалы во внешней или внутренней политике, мобилизовать избирателей, рекламировать товары) характер. ; Стаття присвячена огляду основних особливостей сучасного антиамериканізму, акцентуючи увагу на його регіональних вимірах. Це питання має теоретичну та практичну цінність: воно важливо для кращого розуміння сучасних подій у сфері міжнародних відносин та світового ставлення до американської зовнішньої політики. Порівняно із зарубіжними дослідженнями – в українських політичних та історичних студіях антиамериканізм не є поширеним об'єктом уваги вчених.Методологія дослідження в рамках запропонованої статті в основному базується на порівняльному аналізі. Встановлено, що кожна країна має свою специфіку сприйняття Сполучених Штатів, що залежить від історії, відносин із США, традицій політичної культури тощо. Також були виявлені спільні риси, що лежать в основні негативного сприйняття США у різних регіонах світу. Було зроблено висновок про те, що сучасний антиамериканізм можна кваліфікувати як феномен, що має комплексний (інтерпретується різними вченими як ідеологія, філософія, погляди, тенденція, світогляд тощо), масштабний (охоплює всі соціальні рівні, поширений через ЗМІ), універсальний (присутній у риториці правих і лівих політичних сил), глобальний (можна знайти по всьому світу, як серед американських союзників, так і опонентів), хвилеподібний (періоди зростання та зменшення негативних настроїв щодо США чітко простежуються опитуваннями світової громадської думки) і маніпулятивний (використовуються політиками і бізнесом, аби привернути увагу громадськості, пояснити провали у зовнішній чи внутрішній політиці, мобілізувати виборців, рекламувати товари) характер.
Between 1950 and 1971, Matheson published 89 short stories, among which several proved essential in popular culture, such as "Born of Man and Woman", "Nightmare at 20,000 Feet", "Steel", or "Duel". As a very versatile author, Matheson was also a pragmatic and he understood what the science fiction and fantasy magazines expected, especially in the 1950s when such magazines were undergoing deep changes. This study is an attempt to analyze the generic characteristics of Matheson's short fiction, also to be understood from a cultural point of view and through the main features of American society after the second world war: traumas after the bombings of Hiroshima and Nagasaki, fears of nuclear annihilation, paranoid style in politics and Maccarthyism, development of the suburbs and conformism, as well as social expectations for middleclass white males.Structures such as alienation, alterity (monsters, aliens, robots), mechanization of work, haunted objects, possession, that all highlight Matheson's recurrent themes.Matheson specialized in the writing of loneliness, excelling in making the reader share the character's point of view, that of the paranoid, the monster, the robot or more generally speaking, of the marginal who cannot make sense of their environment. Their metaphysical and ontological questioning create mise-en-abyme of narratives of world building and creation. The solitary character culminate into the character of the survivor, paradigmatic of Matheson's fiction. ; Entre 1950 et 1971, Matheson publie 89 nouvelles dont plusieurs ont constitué des jalons de la culture populaire, par exemple «Born of Man and Woman», «Nightmare at 20,000 Feet», «Steel» ou encore «Duel».Très versatile, il s'imprègne des attentes des magazines de science-fiction et de fantastique américains qui sont en plein bouleversement dans les années 1950. Cette thèse se propose d'étudier les caractéristiques génériques des nouvelles, qui se comprennent également au prisme de la société américaine d'après-guerre : traumatisme de ...
As migrant subjects, Latin Americans are mostly identified in the US context, where they constitute a significant foreign population. However, with a significant quantitative evolution in Europe and France, they are beginning to find a place in European studies on international migration. If due to their cultural and historical ties, Latinos are mostly present in countries like Spain, Portugal or Italy, the Latin American communities also exist in France. Among them, political exiles from South American dictatorships is the most visible category. To a lesser extent, that of international students too, and since the 1980s, economic migrants emerged as a new profile. Considered as an "example of integration", this idealized image of Latin American refugees leaves behind certain aspects that are essential and inherent to integration, such as participation in the host society and especially access to the labor market. Supported by life stories, this doctoral research aims to analyze their life paths, with attention to the strategies they put in place to make possible a labor insertion increasingly restricted by the migration policies that concern them as non-European nationals. To do this, our discussion considers both the subjective element (perceptions, experiences, resources ans strategies mobilized) and the structuring ans objective elements such as migration policies and the different social relations migrants establish in the host country ; En tant que sujets migrants, les Latino-américains sont surtout identifiés dans le contexte états-unien, où ils constituent une population étrangère importante. Pourtant, avec une importante évolution quantitative en Europe et en France, ils commencent à se faire une place dans les études européennes sur les migrations internationales. Si en raison de leurs liens culturels et historiques, les Latinos sont surtout présents dans des pays comme l'Espagne, le Portugal ou encore l'Italie, des communautés latino-américaines existent aussi en France. Parmi eux, la catégorie la plus visible est celle des exilés politiques issus des dictatures sud-américaines, dans une moindre mesure celle des étudiants internationaux et, depuis les années quatre-vingt, celle des migrants économiques. Considérés comme « exemple d'intégration », cette image idéalisée des réfugiés latino-américains laisse dans l'ombre certains aspects pourtant essentiels et inhérents à l'intégration, telle la participation dans la société d'accueil et surtout l'accès au marché de l'emploi. A l'appui des récits de vie, ce travail doctoral se propose d'analyser leurs parcours, avec une attention particulière aux stratégies qu'ils mettent en place pour rendre possible une insertion professionnelle de plus en plus restreinte par les politiques migratoires qui les concernent en tant que ressortissants non européens. Pour ce faire, notre discussion considère aussi bien l'élément subjectif (perceptions, expériences, ressources et stratégies mobilisés) que des éléments structurants et objectifs comme les politiques migratoires et les différents rapports sociaux établis dans le pays d'accueil.
Between 1950 and 1971, Matheson published 89 short stories, among which several proved essential in popular culture, such as "Born of Man and Woman", "Nightmare at 20,000 Feet", "Steel", or "Duel". As a very versatile author, Matheson was also a pragmatic and he understood what the science fiction and fantasy magazines expected, especially in the 1950s when such magazines were undergoing deep changes. This study is an attempt to analyze the generic characteristics of Matheson's short fiction, also to be understood from a cultural point of view and through the main features of American society after the second world war: traumas after the bombings of Hiroshima and Nagasaki, fears of nuclear annihilation, paranoid style in politics and Maccarthyism, development of the suburbs and conformism, as well as social expectations for middleclass white males.Structures such as alienation, alterity (monsters, aliens, robots), mechanization of work, haunted objects, possession, that all highlight Matheson's recurrent themes.Matheson specialized in the writing of loneliness, excelling in making the reader share the character's point of view, that of the paranoid, the monster, the robot or more generally speaking, of the marginal who cannot make sense of their environment. Their metaphysical and ontological questioning create mise-en-abyme of narratives of world building and creation. The solitary character culminate into the character of the survivor, paradigmatic of Matheson's fiction. ; Entre 1950 et 1971, Matheson publie 89 nouvelles dont plusieurs ont constitué des jalons de la culture populaire, par exemple «Born of Man and Woman», «Nightmare at 20,000 Feet», «Steel» ou encore «Duel».Très versatile, il s'imprègne des attentes des magazines de science-fiction et de fantastique américains qui sont en plein bouleversement dans les années 1950. Cette thèse se propose d'étudier les caractéristiques génériques des nouvelles, qui se comprennent également au prisme de la société américaine d'après-guerre : traumatisme de ...
Family TV shows, hugely successful in the United States since the 1950s, are still not considered today a genre in it's own right. This research work focuses on shaping its contours and defining its characteristics. After presenting a history of family TV shows and its evolution, it analyzes the sociological, cultural and political constants of the contemporary TV family, and the way it reflects the changes in American society, through the study of four TV shows from 2000 to 2015 representative of its diversity : Malcolm in the Middle, Gilmore Girls, Six Feet Under and Parenthood. ; Les séries familiales, qui connaissent un franc succès aux États-Unis depuis les années 1950, ne sont aujourd'hui toujours pas considérées comme un genre fictionnel à part entière. Ce travail de recherche s'attache à en dessiner les contours et à en définir les caractéristiques. Après avoir effectué un historique de la série familiale et de son évolution, il analyse les constantes sociologiques, culturelles et politiques de la famille télévisée contemporaine et la manière dont elle reflète les évolutions de la société américaine, à travers l'étude de quatre séries télévisées de 2000 à 2015 représentatives de sa diversité : Malcolm in the Middle, Gilmore Girls, Six Feet Under et Parenthood.
National audience ; Overweight and obesity, two of the planetary nutritional disorders, can also affect populations from developing countries. In Argentina, similarly to the majority of countries of Latin-America and the Caribbean, excess weight problems affect more than a half of adult population2 (FAO, OPS, OMS. 2017. 2016 América Latina y el Caribe. Panorama de la seguridad alimentaria y nutricional, Sistemas alimentarios sostenible para poner fin al hambre y a la malnutrición. Santiago de Chile (Chile): Organización de las Naciones Unidas para la Alimentación y la Agricultura y la Organización Panamericana de la Salud. Available from http://www.fao.org/3/a-i6747s.pdf), and more seriously, coexist together with nutritional deficiencies. This paper explores the evolution of both dietary intake and public action in Argentina, in the light of global change and local economic and social instability. This analysis is made in the context of Latin-America and gives special attention to lipids. The first part is dedicated to the evolution of nutritional situation of Argentinian population and their food intake, including lipids. The second part presents the evolutions of political actions related to food and nutrition developed in Argentina; it provides special focus on pioneering and successful public action to diminish the quantity of industrially produced trans fatty acids in food. The third part addresses a general non-exhaustive panorama of Latin-American nutritional situation, presents food consumption models evolution and discusses food and nutrition policies implemented in the region, including the combat against trans fatty acids. ; Le surpoids et l'obésité, problèmes nutritionnels planétaires, n'épargnent pas les populations des pays en développement. En Argentine, comme dans la majorité des pays d'Amérique latine et des Caraïbes, les problèmes de surcharge pondérale affectent plus de la moitié de la population adulte1 (FAO, OPS, OMS. 2017. 2016 América Latina y el Caribe. Panorama de la seguridad ...
National audience ; Overweight and obesity, two of the planetary nutritional disorders, can also affect populations from developing countries. In Argentina, similarly to the majority of countries of Latin-America and the Caribbean, excess weight problems affect more than a half of adult population2 (FAO, OPS, OMS. 2017. 2016 América Latina y el Caribe. Panorama de la seguridad alimentaria y nutricional, Sistemas alimentarios sostenible para poner fin al hambre y a la malnutrición. Santiago de Chile (Chile): Organización de las Naciones Unidas para la Alimentación y la Agricultura y la Organización Panamericana de la Salud. Available from http://www.fao.org/3/a-i6747s.pdf), and more seriously, coexist together with nutritional deficiencies. This paper explores the evolution of both dietary intake and public action in Argentina, in the light of global change and local economic and social instability. This analysis is made in the context of Latin-America and gives special attention to lipids. The first part is dedicated to the evolution of nutritional situation of Argentinian population and their food intake, including lipids. The second part presents the evolutions of political actions related to food and nutrition developed in Argentina; it provides special focus on pioneering and successful public action to diminish the quantity of industrially produced trans fatty acids in food. The third part addresses a general non-exhaustive panorama of Latin-American nutritional situation, presents food consumption models evolution and discusses food and nutrition policies implemented in the region, including the combat against trans fatty acids. ; Le surpoids et l'obésité, problèmes nutritionnels planétaires, n'épargnent pas les populations des pays en développement. En Argentine, comme dans la majorité des pays d'Amérique latine et des Caraïbes, les problèmes de surcharge pondérale affectent plus de la moitié de la population adulte1 (FAO, OPS, OMS. 2017. 2016 América Latina y el Caribe. Panorama de la seguridad ...
