Suchergebnisse

In the late nineteenth century Populism was a major feature of US politics and society. It originated as an agrarian revolt born in response to the crisis of American agriculture vis-à-vis industrialization and the opening of global markets for agricultural products. The ensuing Populist movement involved millions of farmers in the Southern and Mid-Western rural areas hit by the crisis and it spilled over into local and national elections, eventually spreading to other regions and including sections of the emerging middle class, thus posing a formidable challenge to the established two-party system. Though it ultimately failed to bring about an electoral realignment, its influence was nonetheless significant and long-lasting. The Populists instigated political and economic reforms for decades to come while actively partaking in the cultural transformations of the time. Populism, however, generated a culture that was both forward- and backward looking, and as it continued to affect politics over the course of the twentieth and early twenty-first century, its majoritarian impulse inspired new forms of democratic inclusion as well as threats to minorities and republican institutions. This complex phenomenon and its many ramifications have engaged generations of historians, whose political sensibilities changed as events unfolded and scholarly research proceeded. At a time when Populism has once occupied center stage in America, it is worth looking back at its origins and pondering how the historiography has tried to make sense of it.

The essay aims to reflect on the Regional Integration in Latin America: first, by stressing the sense of the concept of "Latin America" from a political perspective; then, by underlining the complex nature of this process. The thesis that is intended to be argued is that the most important advances in the field of regional integration have been produced by the jurisprudence of the Inter-American Court of Human Rights, in part by abandoning the European integration model

As we celebrate the 300 th anniversary of William Penn's death as well as the 325 th anniversary of the publication of Penn's plan for a European parliament, it is also worth considering his contribution to American history, notably the foundation of Pennsylvania. The most remarkable feature of Penn's "holy experiment" in colonial British America was the harmonious relationship that was established, and maintained for some seventy years, between the Quaker colonists and the native Americans. Penn advanced racial equality as well as peaceful and harmonious relations between different cultures, sitting in council with the Indians many times and promoting the fair purchase of land from them. Penn's 1682 Frame of Government for the colony limited the power of government and guaranteed many fundamental liberties. It was subsequently adopted by the Pennsylvania Assembly as the New Charter and formed the model for most state governments in the United States. Penn's last revision of the Frame, the 1701 Charter of Privileges, remained in force until 1776. Finally, just as Penn really was the first to propose, in some detail, a European parliament, so he was the first to propose, only a few years later, a union of the British colonies in America."

The article examines the publications of the Odesa press of the second half of the 19th century on coverage of issues of granting rights and freedoms to African Americans after the abolition of slavery in the United States. The regional press formed the public opinion of the South of Ukraine. The main problems that were raised on the pages of the periodicals were identified. The main areas of reflection of life abroad were assessments of internal, economic and foreign policy development of countries. The main problems that were raised in the materials about the United States on the pages of the then editions of Odesa are identified. It is shown that the study of publications on the origins of racism and discrimination in a civilized society is one of the most important tasks today. The publications of the South of Ukraine themselves are an important historical source according to the existing ideas of the region's population about the development of the United States. The Odesa newspapers published various news about everyday life of the population abroad. The article indicates that it was difficult for journalists of that time to objectively present information through the political situation. Despite the conditions in which the journalists had to work, they objectively wrote about the struggle of African Americans for rights and freedoms. The use of politically incorrect words and expressions was revealed, but for that time it was the norm. The article explores the materials of the Odesa press of the second half of the 19th century as the main source of foreign news in the South of Ukraine. In the period under review, the importance of periodicals in the social, political and cultural life of Ukraine was extremely important. Any event immediately became known and appeared in the press. ; В статье исследованы публикации одесской прессы второй половины XIX в. Об освещении вопросов предоставления прав и свобод афроамериканцам после отмены рабства в США. Выявлены основные проблемы, которые поднимались в материалах о США на страницах тогдашних изданий Одессы. Показано, что исследование публикаций об истоках расизма и дискриминации в цивилизованном обществе является одним из важных задач на сегодня. Сами издания Юга Украины являются важным историческим источником по имеющимся представлениям у населения региона о развитии США. В статье указано, что журналисты того времени, несмотря на условия, в которых им приходилось выпускать новости, пытались придерживаться объективной подачи информации по борьбе афроамериканцев за права и свободы. Выявлено употребление неполиткорректных сегодня слов и выражений, однако для того времени это было нормой. ; У статті досліджено матеріали одеської преси другої половини ХІХ ст. щодо висвітлення питань надання прав та свобод афроамериканцям після відміни рабства у США. Виявлено основні проблеми, які підіймалися в публікаціях про США на шпальтах тогочасних видань Одеси. Показано, що дослідження витоків расизму та дискримінації в цивілізованому суспільстві є одним із важливих завдань сьогодні. Саме видання Півдня України є важливим історичним джерелом щодо наявних уявлень у населення регіону стосовно розвитку США. У статті зазначено, що журналісти того часу, незважаючи на умови, у яких їм доводилося випускати новини, намагалися дотримуватись об'єктивної подачі інформації про боротьбу афроамериканців за права та свободи. Виявлено вживання неполіткоректних наразі слів та висловів, проте для того часу це було нормою.

This article seeks to reflect on the methodological problem that dealing with political concepts with a particular historical and geographical frame entails. After stating how conceptual history, German in its origins, has given rise to different lines of thought throughout the Western World, especially in Europe, we explore how this conceptual approach can be used to address political concepts in Latin America from a philosophical-political perspective. ; Questo articolo si propone di discutere il problema metodologico dell'approccio ai concetti politici all'interno di un particolare contesto storico e geografico. A partire dal fatto che la storia concettuale, originariamente tedesca, ha dato origine a specifici percorsi in tutto il mondo occidentale, e soprattutto nel resto d'Europa, ci chiediamo come questo approccio concettuale possa essere utilizzato quando si affrontano i concetti politici in America Latina da una prospettiva filosofico-politica.

The Escazú Agreement, the first environmental treaty to order that signatory States render available all information on the projects which may have an environmental impact, guarantee that citizens participate in decisional processes and adopt measures to protect defenders of indigenous environments and peoples, entered into force on 22 April 2021. Building on these premises, the paper reports some data with the aim of briefly tracing the framework in which environmental activists work. These, together with indigenous peoples, oppose the extractivist development model adopted by the region's government in the last twenty years, which has had – and still has – a significant impact on the environment, has increased social conflicts, and triggered a violence spiral against environmentalists and some indigenous communities, thus transforming Latin America into the most dangerous place for those who protect the environment ; The Escazú Agreement, the first environmental treaty to order that signatory States render available all information on the projects which may have an environmental impact, guarantee that citizens participate in decisional processes and adopt measures to protect defenders of indigenous environments and peoples, entered into force on 22 April 2021. Building on these premises, the paper reports some data with the aim of briefly tracing the framework in which environmental activists work. These, together with indigenous peoples, oppose the extractivist development model adopted by the region's government in the last twenty years, which has had – and still has – a significant impact on the environment, has increased social conflicts, and triggered a violence spiral against environmentalists and some indigenous communities, thus transforming Latin America into the most dangerous place for those who protect the environment

The article analyzes the dynamics, interests of the parties, priority areas of cooperation and contradictions of Ukrainian-American relations in the post-Maid period, reveals the reasons for supporting Ukraine in resisting Russian aggression from the United States. The influence of the Revolution of Dignity on the geopolitical interests of the United States in Eastern Europe and the post-Soviet space is determined. It was determined that in 2014-2016. bilateral relations between Ukraine and the United States in terms of summit meetings and diplomatic support have reached their highest development in the 30th anniversary of Ukraine's independence. At the same time, they lacked practical content - specific projects and common interests. The American strategy for Ukraine provided for limited military assistance and diplomatic containment of the Russian Federation in order to maintain the balance of power in the region. Six areas were identified that formed the bilateral agenda - military-technical cooperation, political dialogue, support for reforms, the fight against corruption, energy, support for democratic institutions. The main directions of cooperation, projects and problems within each of these areas are disclosed in detail. In the context of the formation of "strategic friendship" after 2014, the parties demonstrated different diplomatic rhetoric. Ukrainian politicians emphasized the importance of strategic partnership between countries, military assistance, and American representatives put the need for economic reforms and the fight against corruption in the first place, pushing Ukrainian leaders to take appropriate action. It was concluded that US-Ukrainian relations at this stage were more reminiscent not of a strategic partnership, but of patronage, where Kiev, as a clientele, sought protection from Russian aggression, and the United States saw the support of the pro-Western regime in Kiev as an opportunity to strengthen its positions in Eastern Europe and the post-Soviet space. ; В статье проанализирована динамика, интересы сторон, приоритетные направления сотрудничества и противоречия украинского-американских отношений в постмайданный период, раскрыты причины поддержки Украины в противостоянии российской агрессии со стороны Соединенных Штатов. Определено влияние Революции Достоинства на геополитические интересы США в Восточной Европе и на постсоветском пространстве. Определено, что в 2014-2016 гг. двусторонние отношения Украины и США с точки зрения встреч на высшем уровне и дипломатической поддержки достигли наивысшего развития за 30-летие независимости Украины. В то же время им не хватало практического наполнения – конкретных проектов и общих интересов. Американская стратегия относительно Украины предусматривала ограниченную военную помощь и дипломатическое сдерживания РФ с целью сохранения баланса сил в регионе. Определены шесть сфер, которые формировали двустороннюю повестку дня – ВТС, политический диалог, поддержка реформ, борьба с коррупцией, энергетика, поддержка демократических институтов. Подробно раскрываются основные направления сотрудничества, проекты и проблемы в рамках каждой из этих сфер. В условиях формирования после 2014 «стратегической дружбы» стороны демонстрировали разную дипломатическую риторику. Украинские политики акцентировали важность стратегического партнерства между странами, военной помощи, а американские представители ставили на первое место необходимость проведения экономических реформ, борьбы с коррупцией, подталкивая украинских лидеров к соответствующим действиям. Сделан вывод, что американо-украинские отношения на этом этапе скорее напоминали не стратегическое партнерство, а патронаж, где Киев как клиентела искал защиту от российской агрессии, а США видели в поддержке прозападного режима в Киеве возможность укрепить свои позиции в Восточной Европе и на постсоветском пространстве. ; У статті проаналізована динаміка, інтереси сторін, пріоритетні напрямки співпраці та протиріччя українсько-американських відносин у постмайданний період, розкриті причини підтримки України у протистоянні російській агресії з боку Сполучених Штатів. З'ясований вплив Революції Гідності на геополітичні інтереси США у Східній Європі та на пострадянському просторі. Визначено, що у 2014-2016 рр. двосторонні відносини України та США з точки зору зустрічей на вищому рівні та дипломатичної підтримки досягли найвищого розвитку за 30-річчя незалежності України. Водночас їм бракувало практичного наповнення – конкретних проєктів і спільних інтересів. Американська стратегія щодо України у цей період передбачала обмежену військову допомогу та дипломатичне стримування РФ з метою збереження балансу сил у регіоні. Визначені шість сфер, які формували двосторонній порядок денний – ВТС, політичний діалог, підтримка реформ, боротьба з корупцією, енергетика, підтримка демократичних інститутів. Детально розкриваються основні напрямки співробітництва, проекти та проблеми в рамках кожної з цих сфер. В умовах формування після 2014 р. «стратегічної дружби» сторони демонстрували різну дипломатичну риторику. Українські політики акцентували важливість стратегічного партнерства між країнами, військової допомоги США, а американські представники ставили на першу місце необхідність проведення економічних реформ, боротьби з корупцією, підштовхуючи українських лідерів до відповідних дій. Зроблений висновок, що американо-українські відносини на цьому етапі швидше нагадували не стратегічне партнерство, а патронаж, де Київ як клієнтела шукав захист від російської агресії, а США бачили у підтримці прозахідного режиму у Києві можливість зміцнити свої позиції у Східній Європі та на пострадянському просторі.

Дипломна робота розміщена на 79 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Метою роботи є з'ясування характеру зовнішньої політики та особливостей діяльності дипломатії США, щодо країн Латинської Америки. Об'єктом виступає політика США в Латинській Америці у ХІХ на початку ХХ ст. Предметом дослідження являються взаємовідносини між урядами США та державами Латиноамериканського регіону, формування політики панамериканізму. У першому розділі висвітлено експансія США в країни Латинської Америки на початку ХІХ століття. У другому розділі описано становлення міжамериканської системи відносин у середині ХІХ ст. У третьому розділі проаналізовано позицію США щодо Латинської Америки на початку ХХ ст. ; Thesis is placed on 79 pages, consists of an introduction, three chapters, conclusions and a list of sources used. The aim of the work is to clarify the nature of foreign policy and the peculiarities of US diplomacy in Latin America. The object is US policy in Latin America in the nineteenth and early twentieth centuries. The subject of the study is the relationship between US governments and countries in the Latin American region, the formation of pan-Americanism. The first chapter covers the expansion of the United States into Latin America in the early nineteenth century. The second section describes the formation of the inter-American system of relations in the mid-nineteenth century. The third section analyzes the US position on Latin America in the early twentieth century.

The Escazú Agreement, the first environmental treaty to order that signatory States render available all information on the projects which may have an environmental impact, guarantee that citizens participate in decisional processes and adopt measures to protect defenders of indigenous environments and peoples, entered into force on 22 April 2021. Building on these premises, the paper reports some data with the aim of briefly tracing the framework in which environmental activists work. These, together with indigenous peoples, oppose the extractivist development model adopted by the region's government in the last twenty years, which has had – and still has – a significant impact on the environment, has increased social conflicts, and triggered a violence spiral against environmentalists and some indigenous communities, thus transforming Latin America into the most dangerous place for those who protect the environment.

The article examines the publications of the Odesa press of the second half of the 19th century on coverage of issues of granting rights and freedoms to African Americans after the abolition of slavery in the United States. The regional press formed the public opinion of the South of Ukraine. The main problems that were raised on the pages of the periodicals were identified. The main areas of reflection of life abroad were assessments of internal, economic and foreign policy development of countries. The main problems that were raised in the materials about the United States on the pages of the then editions of Odesa are identified. It is shown that the study of publications on the origins of racism and discrimination in a civilized society is one of the most important tasks today. The publications of the South of Ukraine themselves are an important historical source according to the existing ideas of the region's population about the development of the United States. The Odesa newspapers published various news about everyday life of the population abroad. The article indicates that it was difficult for journalists of that time to objectively present information through the political situation. Despite the conditions in which the journalists had to work, they objectively wrote about the struggle of African Americans for rights and freedoms. The use of politically incorrect words and expressions was revealed, but for that time it was the norm. The article explores the materials of the Odesa press of the second half of the 19th century as the main source of foreign news in the South of Ukraine. In the period under review, the importance of periodicals in the social, political and cultural life of Ukraine was extremely important. Any event immediately became known and appeared in the press. ; В статье исследованы публикации одесской прессы второй половины XIX в. Об освещении вопросов предоставления прав и свобод афроамериканцам после отмены рабства в США. Выявлены основные проблемы, которые поднимались в материалах о США на страницах тогдашних изданий Одессы. Показано, что исследование публикаций об истоках расизма и дискриминации в цивилизованном обществе является одним из важных задач на сегодня. Сами издания Юга Украины являются важным историческим источником по имеющимся представлениям у населения региона о развитии США. В статье указано, что журналисты того времени, несмотря на условия, в которых им приходилось выпускать новости, пытались придерживаться объективной подачи информации по борьбе афроамериканцев за права и свободы. Выявлено употребление неполиткорректных сегодня слов и выражений, однако для того времени это было нормой. ; У статті досліджено матеріали одеської преси другої половини ХІХ ст. щодо висвітлення питань надання прав та свобод афроамериканцям після відміни рабства у США. Виявлено основні проблеми, які підіймалися в публікаціях про США на шпальтах тогочасних видань Одеси. Показано, що дослідження витоків расизму та дискримінації в цивілізованому суспільстві є одним із важливих завдань сьогодні. Саме видання Півдня України є важливим історичним джерелом щодо наявних уявлень у населення регіону стосовно розвитку США. У статті зазначено, що журналісти того часу, незважаючи на умови, у яких їм доводилося випускати новини, намагалися дотримуватись об'єктивної подачі інформації про боротьбу афроамериканців за права та свободи. Виявлено вживання неполіткоректних наразі слів та висловів, проте для того часу це було нормою.